ДЕМОГЕОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ

Короткий опис

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Прицюк Надія Ігорівна

УДК 911. 373 (477.83)

ДЕМОГЕОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ

11.00.02 економічна і соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
доктор географічних наук, професор
Заставний Федір Дмитрович

Львів 2005

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
Розділ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДЕМОГЕОГРАФІЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7
1.1. Методологія досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7
1.2. Методи досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Розділ 2. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ДЕМОГЕОГРАФІЧНОЇ
СИТУАЦІЇ РЕГІОНУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
2.1. Історико-географічні фактори. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14
2.2. Природно-екологічні фактори. . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
2.3. Соціально-економічні фактори. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56
Розділ 3. СУЧАСНА ДЕМОГЕОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ РЕГІОНУ . . . . . 59
3.1. Кількість населення та його динаміка . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
3.2. Природний і механічний рух населення .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .70 3.2.1. Динаміка та особливості сучасного природного руху
населення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
3.2.2. Шлюбність та розлучуваність. Шлюбно-сімейна
структура населення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
3.2.3. Міграційні процеси у формуванні демогеографічної
ситуації регіону. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
3.2.4. Формування загального приросту і зменшення кількості
населення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .101
3.3. Статево-вікова структура і склад населення . . . . . . . . . . . . . . . . 107
3.3.1. Статево-вікова структура населення та її динаміка . . . . 107
3.3.2. Етнонаціональний склад населення . . . . . . . . . . . . . . . . .117
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .123
Розділ 4. ДЕМОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .127
4.1. Демогеографічні райони регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .127
4.2. Регіональна оцінка демографічних втрат . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
4.3. Проблеми та перспективи демогеографічної ситуації
регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169

ВСТУП

Актуальність теми. У період демографічної кризи України виникає, насамперед, потреба у вимірюванні регіонального вектора кризових демографічних процесів. Адже кризові явища, що простежуються у демографічних процесах як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях, спричинені погіршенням майже усіх демографічних показників, зокрема, характеристик природного та механічного руху населення тощо. Власне, необхідність вирішення цілої низки проблем, пов’язаних із пошуками шляхів поліпшення демогеографічної ситуації у країні посилює актуальність осмислення демографічних процесів та їхньої просторової диференціації у межах окремих регіонів.
Актуальність дослідження демогеографічної ситуації українсько-польського пограниччя очевидна як у загальнодержавних рамках, так і поза ними. Оскільки регіон межує із Польщею, а тепер безпосередньо з Європейським Союзом, то у процесі сучасної міждержавної інтеграції, як свідчить досвід більшості європейських країн, пограниччя посідає особливе місце.
Зазначимо, що актуальність полягає і у вивченні депопуляційної складової демографічної динаміки, а також змін міграційних детермінант, що призвели до значних втрат кількості та зміни типу статево-вікової структури населення регіону це головні кризові зміни, що формують сучасну демогеографічну ситуацію регіону. Важливим є виявлення територіальних особливостей демогеографічної ситуації пограниччя та демогеографічне районування, що визначатиме у подальшому специфіку управлінських рішень для поліпшення демогеографічної ситуації того чи іншого виділеного демогеографічного району зокрема та регіону загалом.
Отже, об’єкт та предмет дисертаційного дослідження є досить актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках держбюджетної наукової теми „Географічні проблеми західного регіону України” (НДР 0101U001424) на
кафедрі географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в аналізі процесу формування та сучасного стану демогеографічної ситуації регіону, обґрунтуванні її внутрішньорегіональних варіацій та перспектив розвитку, а також у виділенні її найважливіших проблем та пропонуванні шляхів їхнього вирішення.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
· проаналізувати дію чинників на компонентну та територіальну структуру населення регіону;
· показати головні тенденції демографічних процесів та виявити особливості формування сучасної демогеографічної ситуації;
· провести комплексний аналіз сучасної демогеографічної ситуації пограниччя та картографічно відобразити її внутрішньотериторіальні особливості;
· провести демогеографічне районування досліджуваної території;
· розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо досягнення збалансованого розвитку демографічних процесів та позитивного розвитку демогеографічної ситуації у регіоні.
Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є демогеографічна ситуація українсько-польського пограниччя.
Предмет дослідження внутрішньорегіональна диференціація демографічних процесів (у розрізі адміністративних районів, серед міського та сільського населення) та демогеографічних ситуацій, їхнє районування для вдосконалення регіональної демогеографічної політики.
Методи дослідження. У процесі досліджень були застосовані традиційні загальнонаукові методи спостереження, системний, моделювання, формалізації, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, порівняння та аналогій, узагальнення і абстрагування та модерні методи суспільно-географічних досліджень статистичний, математичний, картографічний, польових спостережень, порівняльно-географічний, районування. Дотримувались всезагальних філософських принципів руху та розвитку, сходження від абстрактного до конкретного, історизму, взаємозв’язку та причинності, що переплітались та виявлялись у процесі застосування загальнонаукових та конкретнонаукових методів дослідження.
Інформаційною основою у процесі досліджень послужили матеріали переписів населення, поточний статистичний облік населення, літературні джерела, польові та картографічні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів. Виконана робота є оригінальним цілісним дослідженням, яке уперше всебічно розкриває особливості формування та аналіз сучасної демогеографічної ситуації українсько-польського пограниччя. Автором розроблена й обґрунтована методика аналізу територіальної диференціації демогеографічної ситуації регіону, розроблено картографо-аналітичні моделі основних демографічних процесів у розрізі адміністративних районів регіону, уперше для регіону виконано інтегральне демогеографічне районування.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає у тому, що розроблені у ньому методичні підходи щодо типізації демогеографічного районування можуть бути використані під час дослідження інших регіонів, а також у систематизуванні інформації про зовнішнє (міждержавне) міжрегіональне співробітництво як основу для подальшого соціально-економічного, політичного та культурного розвитку Польщі та України. Матеріали комплексної науково-інформаційної системи, особливо картографічні, можна використовувати для обґрунтування розвитку демогеографічної ситуації досліджуваної території, яка входить до транскордонного об’єднання єврорегіон „Буг” та Міжнародної Асоціації „Карпатський Єврорегіон”. Окремі положення дисертаційної роботи можуть бути використані під час викладання навчальних дисциплін „Населення України” та „Географія Львівської області”. Головні положення роботи можна застосувати у науково-дослідницькій та освітній сферах.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно написаною науковою працею здобувача. Співавторські ідеї та розробки не використовували.
Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертаційного дослідження доповідали та обговорювали на щорічних наукових конференціях географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2001, 2002, 2003); міжнародній науковій конференції „Miejsce і rola turystuki w strategii społeczno-gospodarczej wojewόdstw wshodniej Polski” (Biała Podlaska, 2003); міжнародній науковій конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті „Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки” (Львів, 2003); міжнародній науково-практичній конференції „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004); 53 з’їзді Польського географічного товариства „Badania geograficzne w poznawaniu środowiska” (Lublin, 2004); міжнародній науковій конференції, присв’яченій 70-річчю географічного факультету Білоруського державного університету „География в ХХI веке: проблемы и перспективы” (Мінськ, 2004); наукових семінарах кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Головні положення дисертації опубліковані в десятьох наукових працях, з яких п’ять у рекомендованих ВАК України як фахові видання.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, чотири розділи, висновки та список літератури з 169 найменувань. Робота має обсяг 193 сторінки (139 сторінок тексту, за рисунка і 8 таблиць). Додаток (24 сторінки) включає 27 рисунків та 3 таблиці.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота „Демогеографічна ситуація українсько-польського пограниччя” є дослідженням, що містить важливий науковий та практичний аналіз. Особлива увага приділена унікальності й гостроті сучасної демогеографічної ситуації пограниччя, її внутрішньорегіональним відмінностям.
Виконано аналіз передумов формування демогеографічної ситуації, прояву кризи демографічних процесів, зокрема у природних та міграційних процесах, шлюбно-сімейній та статево-віковій структурах. Досліджено динаміку кількості населення, її втрат унаслідок демографічної кризи, на підставі використання демостатистичного аналізу великої кількості інформації 19792002 рр. Визначено вихідні теоретичні і методологічні положення вивчення демогеографічної ситуації регіону. Головні висновки роботи зводяться до такого:
1. Найважливішими чинниками, що впливають на формування демогеографічної ситуації пограниччя, є: суспільно-географічне положення регіону, історико-географічні, природно-екологічні та соціально-економічні фактори.
2. Упродовж досліджуваного періоду динаміку кількості населення можна схарактеризувати такими періодами: а) 19791986 рр. збільшення кількості населення унаслідок зростання природного приросту; б) 19871993 рр. сповільнення збільшення кількості населення внаслідок постійного зменшення показника природного приросту за незначного міграційного скорочення; в) 19942002 рр. зменшення кількості населення внаслідок депопуляції та міграційного відпливу.
3. До 1993 р. переважним фактором формування кількості жителів у регіоні був природний приріст населення, який неухильно та без коливань зменшувався з 1986 р., досягнувши від’ємного значення у 1994 р. Якщо у 1994 р. кількість смертей перевищила кількість народжень на 3,3 тис. осіб, то у 2002 р. на 13,0 тис. осіб, і коефіцієнт природного скорочення становив 3,5 ‰, відповідно у міських поселеннях 2,0 ‰, у сільських 5,6 ‰. У загальних втратах кількості населення регіону на втрати унаслідок депопуляції припадає 35,6 %. Зазначимо, що природне скорочення сільського населення було ще у 1991 році. Воно набуло спонтанного характеру і поки що немає ознак його пом’якшення. У міських поселеннях депопуляція почалася дещо пізніше, у 1998 р. Інтенсивність природного зменшення сільського населення і тепер є значно вища (у 2,1 раза), ніж міського. З урахуванням територіальних відмінностей регіону зазначимо, що депопуляція охопила практично всі райони пограниччя, виняток становлять лише деякі поліські та карпатські райони.
4. Міграційні процеси населення виявляються в еміграції, падінні інтенсивності міграційних процесів, повільній переорієнтації міграційних потоків з міських поселень у сільську місцевість, у формуванні міждержавних потоків трудових мігрантів. У загальних втратах населення міграційне зменшення становило 64,4 %. Головний чинник міграційного відпливу населення економічний. Оскільки регіон пограничний, є всі зручні передумови та можливості закордонних міграцій, зокрема, трудових. Найбільші втрати кількості населення унаслідок міграційного скорочення зафіксовано у Перемишлянському районі, карпатських та поліських районах пограниччя. Унаслідок міграції зменшилась кількість населення в усіх вікових групах. У 2002 р. еміграційний відплив молодого (1528 років) населення був в 1,2 раза більшим, ніж у цілому по усіх вікових категоріях. Із 100 % від’ємного сальдо міграції 38,3 % припадало на чоловіче населення, 61,7 % на жіноче; 51,1 % припадало на тих, хто перебувають у шлюбі. Аналіз дає підстави стверджувати, що наймогутнішим чинником деструктивних зрушень у демогеографічній ситуації регіону є несприятливі показники механічного руху населення, що негативно впливають на демографічні процеси у регіоні.
5. Звуження обсягів природного відтворення та розширення обсягів міграційного скорочення населення регіону зумовили зрушення в його статево-віковій структурі. Відбувається процес старіння населення та поступовий перехід вікової структури до „регресивного” типу. Найбільше постаріння простежується серед сільського населення. Збереження високого рівня смертності населення та від’ємного сальдо міграції у працездатному віці збільшує демографічне навантаження непрацездатними та дітьми. Навантаження дітьми зменшується, а особами похилого віку збільшується. Фіксується статева диспропорція, негативні демографічні наслідки якої полягають у тому, що за такого дисбалансу формується менша кількість подружніх пар, яка могла б сформуватись, та, відповідно, менша кількість дітей, які могли б народитись серед осіб цих вікових груп за умов, якби не було статевої диспропорції. У територіальному аспекті зазначимо, що найстарішою ця структура склалась у таких районах, як Перемишлянський, де частка осіб пенсійного віку із загальної кількості населення становить 30,6 %, Жидачівський 29,6, Мостиський 25,2. Дещо ліпша ситуація у Дрогобицькому та Яворівському районах, де цей показник становить 17,9 і 18,8 %. Найнижчий показник є лише у Маневицькому районі 13,7 %.
Отже, сформована статево-вікова структура населення регіону зі збереженням теперішніх демографічних процесів сприятиме зменшенню кількості населення і подальшому „розширеному” процесу старіння населення.
6. Просторова диференціація показників та їхня динаміка, що характеризують сучасну демогеографічну ситуацію у регіоні, дали змогу делімітувати вісім демогеографічних районів: Центрально-Північний та Південно-Східний вище середнього рівень демогеографічної ситуації, Південно-Західний та Південно-Західний середній рівень демогеографічної ситуації, Північно-Східний, Центральний та Центрально-Східний низький рівень демогеографічної ситуації, Північно-Західний дуже низький рівень демогеографічної ситуації, Південний найнижчий рівень демогеографічної ситуації.
7. Порівняно з докризовим періодом демогеографічна ситуація найнегативніших змін зазнала у міських поселеннях: 61,5 % загальнорегіональних втрат відбулись, головно, за рахунок міських жителів. У регіоні 64,4 % із загальнорегіональних втрат сформувались унаслідок „дефіциту” народжень. Осередком найбільших втрат населення, що поєднує нестачу народжень та надлишок смертей, були Центрально-Північний, Південно-Західний демогеографічні райони, а найменших Південний, Північно-Західний та Центральний райони. Виявлено, що Центрально-Північний і Південно-Західний райони у порівнянні з Південним, Північно-Західним і Центральним районами перебувають у дещо ліпшому соціально-економічному становищі, а нестача народжень найвища. Зроблено висновок, що матеріальний фактор не завжди є вирішальним стосовно дітонароджень. У цих районах проживає висока частка міського населення (68,3 і 69,8 %), серед якого простежується орієнтація на малодітність. А Південний, Північно-Західний та Центральний райони, в яких у значній кількості переважають сільські жителі (78,2, 76,3, 67,3 %), мають низький рівень економічного розвитку та високий показник безробіття, а нестача народжень на загальнорегіональному рівні є найнижчою. У цьому випадку, мабуть, важливу роль відіграє збереження традиційного способу життя, побутової культури, що передбачають традиційно підвищену дітородну активність населення.
8. Головними проблемами сучасної демогеографічної ситуації регіону є падіння народжуваності і підвищення смертності, що породили депопуляційну складову демографічної динаміки; скорочення шлюбності та збільшення розлучуваності, що деформували шлюбно-сімейну структуру населення; економічний чинник міграційного відпливу населення зумовив глибоку і затяжну міграційну кризу населення; деформація вікової структури населення, зокрема її перехід до „регресивного” типу, зумовила постаріння населення; демографічні процеси у цілому спричинюють скорочення кількості населення тощо. Згідно з зазначеними вище проблемами особливе занепокоєння викликає відсутність ознак відновлення демографічного відтворення, або хоча б демографічної стабілізації.
9. Головні заходи поліпшення демогегографічної ситуації регіону повинні бути спрямованні на формування людей у сфері зайнятості, подолання безробіття, поліпшення політики у галузі заробітної плати, житлової, податкової, кредитної та ін. А це, відповідно, поліпшить міграційну ситуацію у регіоні, зменшить показник закордонної трудової еміграції, що зумовить низку позитивних зрушень у статево-віковій та шлюбно-сімейній структурах населення. Зазначимо, що загальна депопуляція, яка характеризує розвиток демографічних процесів, є не тільки наслідком соціально-економічної кризи, а й деякою мірою результатом зміни вікової і статевої структури населення. Адже віковий склад населення щорічно виснажується падінням народжуваності та еміграцйним відпливом людей дітородного віку. Зазначені проблеми демогеографічної ситуації регіону потребуватимуть відповідної активної й ефективної демографічної політики, головна мета якої повинна полягати не стільки в досягненні природного приросту (що нині нереально), скільки у зведенні демографічних втрат до найменшого рівня. Необхідно стимулювати народжуваність з метою уповільнення подальшого падіння інтенсивності дітонародження. Реальний вихід із сучасної демогеографічної ситуації, що є кризовою, полягає не лише у припиненні депопуляції, а й, насамперед, у збереженні здоров’я населення, у відновленні трудового потенціалу. Цілеспрямовані заходи на збереження населення шляхом запобігання руйнуванню його здоров’я, що зумовлює показник високої смертності, сприятиме й пом’якшенню депопуляції через зниження цього показника.
Зазначимо, що практичне значення результатів цього дослідження полягає у тому, що положення роботи можуть бути використані як методична база для обґрунтування головних засад демографічної політики на регіональному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
2. Антошек Я., Фляга М. Соціально-економічна ситуація на польсько-українському пограниччі та можливості міжнародного співробітництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів Європейської інтиграції. Відп. ред. М. І. Долішній. Вип. XV Львів Луцьк: Вежа, 2000. С. 238242.
3. Апарат управління Галичиною в складі Австро-Угорщини: Навч. посіб. / В. С. Кульчицький, І. Й. Бойко, І. Ю. Настасюк, О. І. Мікула. Л.: Тріада плюс, 2002. 82 с.
4. Бачинський Г. Социэкология: теоретические и прикладные аспекты. К.: Наук. думка, 1991. 152 с.
5. Бедный М. С. Медико-демографическое изучение народонасиления. М., 1979. 224 с.
6. Бондаренко В. В., Драган М.В. Переписи населення в СРСР. К., 1958. 164 с.
7. Бордун О. Ю. Транспортна інфраструктура західноукраїнського прикордоння: економіко-географічне дослідження: Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львів. нац. ун-т. Львів, 2003. 19 с.
8. Боярский А. Я. Курс демографии. М.: Финансы и статистика, 1985. 389 с.
9. Бугуцький О. А. Демографічна ситуація та використання людських ресурсів на селі / Ін-т аграр. економіки України К., 1999. 278 с.
10. Валентей Д. И., Кваша А. Я. Основы демографии. М.: Мысль. 1989. 286 с.
11. Вишневсяка Н. В. Прикордонні регіони: суть та особливості розвитку / Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (2021 квітня 2003 р.). К.: ВГЛ Обрії, 2004. С. 6667.
12. Вишневский А. Г. Воспроизводство населения и общество. История, совре-
менность, взгляд в будущее. М.: Финансы и статистика, 1982. 287 с.
13. Воблый К. Производительные силы Галиции. К., 1915. 25 с.
14. Волинська область. Атлас / Відп. ред. Н.В. Бурчак. М.: Комітет геодезії і картографії СРСР, 1991. 42 с.
15. Географічна енциклопедія України: У 3 т. К.: УРЕ, 1989 1993. Т.1.: АЖ. 416 с.
16. Гнибіденко І. Ф. Трудовий потенціал села. К.: УАДУ, 2003 72 с.
17. Гоголь Г. Прикордонні економічні стосунки в контексті зайнятості населення // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів Європейської інтиграції. Відп. ред. М. І. Долішній. Вип. XV. ЛьвівЛуцьк: Вежа, 2000. С. 389 391.
18. Демографический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1985. 608 с.
19. Демографическое развитие Украинской ССР (19591970 гг.). К.: Наук. думка, 1977. 222 с.
20. Демографічна криза в Україні. Демографічна криза в Україні. К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. 560 с.
21. Демографічні перспективи України до 2026 року / Стешенко В., Рудницький О., Хомра О., Стефановський А.; Ін-т економіки НАН Укр. К., 1999. 55 с.
22. Державний архів Львівської області. ф. 3. Оп. 40. Д. 3. Л.1.
23. Джаман В. О. Особливості географії міждержавних міграцій населення західного регіону України // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2003. Вип. 29. Ч.2. С. 1323.
24. Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. Чернівці: Рута, 2003. 392 с.
25. Джаман В. Статево-вікова структура населення Західного регіону України і її територіальні відміни // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. геогр. 2001. № 2. С. 3843.
26. Джаман В. О. Територіальні відміни демографічної ситуації в західному ре-
гіоні України. // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. геогр. 2003. Вип. 47. С. 6164.
27. Дудник І. М., Панасенко Т. В. Низова демографічна система. Полтава, 1996. 200 с.
28. Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б. П. Клімчука, П. В. Луцишина, В.Й. Лажніка. Луцьк, 1997. 243 с.
29. З історії західноукраїнських земель. Вип. 4. 143 с.
30. Завгородній А. Перша національна українська держава. / Луцький замок, 16 вересня 1999 р.
31. Заставецький Б. І. Сучасна геодемографічна ситуація в західному регіоні України // Проблеми соціально-економічної географії Західного регіону України. К., 1993. С. 5266.
32. Заставний Ф. Д. Географія України.: У 2-х книгах. Львів: Світ, 1994. 358 с.
33. Заставний Ф. Д. Демографічні втрати населення України. Голодомори, війни, еміграції. Львів: ВЦ Львів. ун-ту, 2003. 130 с.
34. Изард У. Методы регионального анализа. Пер. с англ. М.: Прогресс, 1966. 280 с.
35. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. Украинская ССР. М., 1963. 209 с.
36. Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. Волинська область /АН УРСР. Ін-т історії. К., 1971. 795 с.
37. Історія міст і сіл УРСР. Львівська область /АН УРСР. Ін-т історії. К., 1971. 979 с.
38. Кількість та склад населення Львівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Львів, 2003 16 с.
39. Коpж О. В. Питання демогpафічного pайонування Укpаїни // Регіональні аспекти розвитку і розміщення пpодуктивних сил Укpаїни: Зб. наук. пpаць Теpнопіль, 1998. Вип. 2. С. 178182.
40. Ковальов С. А., Тикунов В.С. Методы типологии при сравнительно-географическом исследовании и картографировании динамики населения // Автоматизация в тематической картографии. М., 1985. С. 7883.
41. Ковальчак Г. І. Економічний розвиток західноукраїнських земель /АН УРСР, Ін-т суспільних наук. К.: Наук. думка, 1988. 249 с.
42. Коломийчук В. С. Соціально-екномічний розвиток адміністративного району: теорія, методологія, практика. Тернопіль, 1998. 116 с.
43. Копчак С. І. Населення Українського Прикарпаття. Львів: Вища школа, 1974. 169 с.
44. Копчак С., Коваль Л. Акція „Вісла”: причини, масштаби і наслідки // Демограф. дослідження. 1997. Вип. 19. С. 199203.
45. Кордуба М. Простір і населення України. Львів, 1921. 19 с.
46. Кордуба М. Територія і населення України. Відень, 1918. 24 с.
47. Корчак-Чепурковский Ю. А. Избранные демографические исследования. М.: Статистика, 1970. 387 с.
48. Корчак-Чепурковский Ю. А. Таблицы доживаемости и средней продолжительности жизни для насиления Украинской ССР за 19581959 годы. К., 1996. 78 с.
49. Красівський О. Я. Галичина у першій чверті ХХ ст.: проблеми польсько-українських стосунків / Українська академія державного управління при Президенті України, Львівський філіал. Львів, 2000. 416 с.
50. Кубійович В. Географія і людність українських земель. Львів, 1935. 84 с.
51. Кубійович В. Географія українських і суміжних земель. 2-е вид. Краків: Львів, 1943. 540 с.
52. Кубійович В. Етнічні групи Південно-Західної України (Галичини) на 1.1.1939. Національна статистика Галичини. Весбаден, 1993. 175 с.
53. Кубійович В. Населення за родинним станом // Енциклопедія українознавства. Т. 1. К.: Ін-т археографії НАН України, 1995. С. 136137.
54. Кубійович В. Наукові праці // Упорядкування і вступна стаття О.І. Шаблія. ПарижЛьвів: Фенікс, 1996. 800 с.
55. Курач Т. М. Методика картографування динаміки населення // Укр. геогр. журнал. 2001. № 4. С. 2933.
56. Лажнік В. Значення суспільно-гкографічного положення території для розви-
тку транскордонного співробітництва в західному прикордонному макрорегіоні України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів Європейської інтиграції. Відп. ред. М. І. Долішній. Вип. XV. ЛьвівЛуцьк: Вежа, 2000. С. 267272.
57. Левицький М. Українські трудові мігранти // Наше слово. 2002. № 19, 11 травня.
58. Левчук H. Демографічне районування як засіб виявлення регіональних особливостей демографічних втрат // Демографічна криза в Україні. К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. 560 с.
59. Либанова Э. М. Продолжительность жизни населения. К.: Наук. думка, 1991. 197 с.
60. Лібанова Е. Соціально-економічна політика держави та її вплив на зміну соціальної структури суспільства // Україна: аспекти праці. 1999. № 8. С. 1828.
61. Лібанова Е. М. Особливості сучасних демографічних процесів в УРСР. К., 1984. 48 с.
62. Лось Ф. Є. Робітничий клас України в 19071913 рр. К., 1962. 196 с.
63. Львівська область. Атлас / Відп. ред. Р. Сосса. М.: ГУГК, 1989. 40 с.
64. Мазурок О. С. Города западноукраинских земель эпохи империализма (соціально-экономический аспект). Львов: Світ, 1990. 156 с.
65. Макарчук С. А. Этносоциальное розвитие и национальные отношение на западно-украинских землях в период империализма. Львов: Вища школа, 1983. 255 с.
66. Мандибура В. О. Рівень життя населення України та проблеми формування механізмів його регулювання. К.: Парламентське вид-во, 1998. 256 с.
67. Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина: Сб. науч. тр. / Под ред. С. И. Пирожкова. К.: НИПМБ, 2002. 176 с.
68. Миграция и урбанизация населения: на материалах Украины и Польши / Отв. ред. Хомра А. У., Эберхардт П. К.: Наук. думка, 1992. 141 с.
69. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний
виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія і практика). Енциклопедія / Упоряд. Ю. І. Римаренко; К.: Довіра, 1998. 912 с.
70. Міграція населення України у 2002 році / Держ. комітет статистики України. К., 2003. 155 с.
71. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи. Львів: ІРД НАН України, 2003. 222 с.
72. Мірко Н., Старостенко Г., Тарангул Л. Демографічні процеси в регіонах України // Розбудова держави. 1998. № 5/6. С. 4250.
73. Народонаселение. Энциклопедический словарь. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1994. 640 с.
73. Наулко В. І. Карта сучасного етнічного складу населення Української РСР (з пояснювальним текстом). К.: Наук. думка, 1996 32 с.
74. Національний склад населення Львівської області (за даними Всесоюзного перепису населення на 12 січня 1989 року). Львів, 1991 95 с.
75. Ныммик С. Я. Региональные системы поселений как каркас районообразования // Вестн. Москов. ун-та. Сер. геогр. 1969. № 3. С. 3545.
76. Памятная книжка Волынской губернии на 1913 год. Житомир, 1914.
77. Паньків Н. Населення Українських Карпат. Львів: ВЦ Львів. ун-ту, 2003. 248 с.
78. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи, 1899 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого. VIII Волынская губернія. 1904 г.
79. Переведенцов В. И. Методы изучения миграции населения. М.: Наука, 1975. 232 с.
80. Перхач.О. Регіональні особливості депопуляції населення Львівської області // Регіон. економіка. 1999. № 1. С. 109113.
81. Пивоваров Ю. Л. Демографические особенности расселения и демографическое районирование СССР // Изв. АН СССР. Сер. Геор. 1981. С. 7176.
82. Пирожков С. И. Демогрфические процессы и возрастная структура населения.
М.: Статистика, 1976. 136 с.
83. Пирожков С. І., Лакіза-Сачук Н. М., Запатріна І. В. Україна в демографічному вимірі: минуле, сучасне, майбутнє. К., 1995. 66 с.
84. Пирожков С. И. Трудовой потенциал в демографическом измерении. К.: Наук. думка. 1992. 180 с.
84. Піскун О. Проблеми становлення міграційної правової політики України // Розбудова держави. 1997. № 10. С. 3034.
85. Піскунов С. Етнічні особливості смертності і тривалості життя в Україні у 1959 1989 рр. // Демограф. дослідження. 1996. Вип. 18. С. 99115.
86. Позняк О. В. Міграційна ситуація в Україні в період переходу до ринкових відносин // Інформація і ринок. 1996. № 3. С. 1519.
87. Покшишевский В. В. Население и география. Теоретические очерки. М.: Мысль, 1978. 315 с.
88. Пресса Р. Народонаселение и его изучение: демографический анализ. М.: Мысль, 1966. 250 с.
89. Прибиткова І. Сучасні міграційні процеси: теоретико-методологічні аспекти досліджень // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. № 1. С. 161172.
90. Прибиткова І. М. Основи демографії. К.: АртЕк, 1995. 256 с.
91. Природа Волинської області / За ред. К. Геренчука. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1975. 147 с.
92. Природа Львівської області / За ред. К. Геренчука. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1972. 151 с.
93. Прицюк Н. Демогеографічна характеристика індустріально-аграрного адміністративного району (на прикладі Сокальського району Львівської області) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2001. Вип. 28. С. 188195.
94. Прицюк Н. Етнонаціональний склад населення українсько-польського пограниччя // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. геогр. 2003. № 1. С. 6166.
95. Прицюк Н. Загальний приріст та скорочення населення українсько-польського пограниччя // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. 2021 квітня 2003 р. К.: ВГЛ
Обрії, 2004. С. 196197.
96. Прицюк Н. Міграційні процеси населення українсько-польського пограниччя // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. геогр. 2004. № 1. С. 5055.
97. Прицюк Н. Польська етнічна меншина Львівщини // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2003. Вип. 29. Ч.2. С. 9498.
98. Прицюк Н. Природний приріст та зменшення населення українсько-польського пограниччя // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки: Матеріали міжнар. конф. до 120-річчя географії у Львів. ун-ті. Львів: ВЦ Львів. ун-ту, 2003. С. 254255.
99. Прицюк Н. Смертність населення українсько-польського пограниччя // Наук. зап. Терноп. ун-ту. Сер. геогр. 2003. № 2. С. 6470.
100. Прицюк Н. Формування загального приросту та скорочення населення українсько-польського пограниччя // Badania geograficzne w poznawaniu środowiska. Lublin: wyd-wo un-tu Marii Currie-Skłodowskiej, 2004. S. 589598.
101. Про кількість та склад населення Волинської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Луцьк, 2002. 15 с.
102. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Повідомлення Державного комітету статистики України. К., 2003. 11 с.
103. Прыцюк Н. Природный фактор демогеографии украинско-польского пограничья // География в ХХI веке: проблемы и перспективы: материалы междунар. научн. конф., посвященной 70-летию географического факультета БГУ, 48 октября 2004 г. Мн.: Квадрограф, 2004. С. 169170.
104. Рыбаковский Л. Л. Миграция населения: прогнозы, факторы, политика. М.: Наука. 1987. 200 с.
105. Рогожин О. Г. „Надсмертність” в Україні: регіональний аналіз і оцінка демографічних втрат / Екологія і ресурси: Зб. праць Укр. ін-ту дослідж. навколиш. середовища і ресурсів. К.: АВС, 2001. С. 137148.
105. Розподіл постійного населення за статтю і віком на 1 січня 2003 року:
Статистичний збірник. Державний комітет статистики України. К., 2003. 423 с.
106. Романець О. Міграція та її вплив на використання трудових ресурсів // Регіо-
нальні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. 1999. Вип. 3. С. 272 279.
107. Романцов В. О. Український етнос: на одвічних землях та за їхніми межами (ХVІІІ-ХХ століття). К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1998. 184 с.
108. Романюк М. Криза міграції населення України: причини, наслідки, шляхи подолання // Універсум. 1999. № 1112. С. 1417.
109. Романюк М. Д. Міграції населення України за умов перехідної економіки: методологія і практики регулювання / Рада по вивченню продуктивних сил України. Львів: Світ, 1999. 289 с.
110. Романюк М. Д. Міграція населення України в 19911998 рр.: основні закономірності і тенденції розвитку // Демограф. дослідження. 1999. Вип. 21. С. 7187.
111. Россет Э. Продолжительность человеческой жизни. М.: Прогресс, 1981. 383 с.
112. Россет Э. Процесс старения населения. Демографические исследование / Под ред. А.Г. Волкова. М.: Статистика, 1968. 509 с.
113. Рубліков А. В. До питання пpо депопуляцію у селах pегіону // Hаселення Каpпатського pегіону: особливості відтвоpення, мігpаційних пpоцесів і зайнятості в умовах pефоpмування економіки та pинку пpаці: Темат. зб. наук. пpаць Івано-Фpанківськ, 1996. С. 8190.
114. Рубліков А. Деякі тенденції демографічних процесів у сільській місцевості Карпатського регіону України // Демограф. дослідження. 1998. Вип. 20. С. 182193.
115. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. Львів: Світ, 1993. 236 с.
116. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. К.: ВД К.-М. Академія Чернівці: Зелена Буковина, 1999. 568 с.
117. Руденко Л. Г., Старостенко Г. Г., Хомра О. У. Трудова маятникова міграція
сільського населення прикордонних районів України // Укр. геогр. журн. 1996.
№ 4. С.4247.
117. Садовський В. Північно-західна Україна в світлі статистики. Львів: Навкл. літ. - наук. вістника, 1924. 22 с.
118. Самольотов П. Оцінка та особливості соціально-економічного стану гірських районів Львівської області // Регіон. економіка. 2002. № 4. С. 135141.
119. Сергійчук В. І. Десять буремних літ: західноукраїнські землі у 19441953 рр.: нові документи і матеріали. К.: Дніпро, 1998. 924 с.
120. Сови А. Старение населения и продление жизни // Методы демографических исследований. М.: Статистика, 1969. 134 с.
121. Сосса Р.І. Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи: Автореферат К.: 2004. 32 с.
122. Стаpостенко Г. Г. Методологічні пpинципи дослідження відтвоpення населення у теpитоpіальних суспільних системах // Eкон. та соц. геогpафія. 1995. Вип. 46. С. 2226.
123. Старостенко Г. Г., Мірко Н.В., Тарангул Л.Л. Демографічні процеси в регіонах України // Розбудова держави. 1998. №5/6. С. 4250.
124. Старостенко Г. Г., Руденко Л. Г., Хомра О. У. Трудова маятникова міграція сільського населення прикордонних районів України // Укр. геогр. жур. 1996. № 4. С. 42 47.
125. Стешенко В. и др. Стаpіння населення Укpаїни: стан, етнічні особливості, пеpспективи // Демогpаф. дослідження. 1998. Вип. 20. С. 125145.
126. Стешенко В. С. Изучение воспроизводства народонаселения: теоретические проблемы. К.: Наук. думка, 1981. 185 с.
127. Субтельний О. Україна: історія. К.: Либідь, 1991. 512 с.
128. Суходольський. Статистика України: статистичний огляд українських земель. Львів, 1929. 162 с.
129. Тітова С. В. Аналіз формування та розвитку картографічного методу. Рівні дослідження за картами // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. геогр. 2002. Вип. 48.
С. 6264.
130. Тойн П.