АДАПТАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ ДО СИСТЕМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (на матеріалі англіцизмів комп’ютерної галузі й технологій)

Короткий опис

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

МІЩЕНКО Алла Леонідівна

УДК: 811.111+81’342

АДАПТАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ ДО СИСТЕМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
(на матеріалі англіцизмів комп’ютерної галузі й технологій)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Білоус Олександр Миколайович,
кандидат філологічних наук,
доцент

Кіровоград 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
ВСТУП.. 8
РОЗДІЛ 1: АНГЛІЦИЗМИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ 90-Х РР. ХХ СТ. ПОЧ.ХХІСТ. ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 15
1.1. Англо-німецькі мовні контакти в період формування єдиного інформаційного простору. 15
1.2. Тенденції розвитку сучасних терміносистем та інтелектуалізація загальновживаної мови. 27
1.3. Формування класифікаційної термінології на позначення запозичень. 37
1.4. Формальні аспекти трансформації англіцизмів до системи німецької мови-реципієнта. 45
Висновки до розділу 1. 57
РОЗДІЛ 2: СТРУКТУРНА АДАПТАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ ДО СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ.. 61
2.1. Методологічні засади укладання корпусу запозичень. 61
2.2. Кількісні оцінки запозичень. 64
2.3. Композити як особливий вид запозичень комп’ютерної галузі 74
2.4. Особливості утворення морфологічно змінених запозичень. 79
2.5. Структурно-морфологічна адаптація евідентних запозичень. 85
2.5.1. Морфологічна адаптація іменників. 85
2.5.1.1. Родове оформлення англіцизмів у німецькій мові. 85
2.5.1.2. Відмінкові особливості запозичень. 85
2.5.1.3. Форми утворення множини евідентних запозичень у німецькій мові. 85
2.5.2. Морфологічна адаптація дієслів. 85
2.5.3. Морфологічна адаптація прикметників. 85
2.6. Фонографічна адаптація евідентних запозичень до системи мови‑реципієнта. 85
Висновки до розділу 2. 85
РОЗДІЛ 3: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА АДАПТАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ ДО СИСТЕМИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ.. 85
3.1. Особливості семантичної деривації запозичень на грунті стилістичної транспозиції

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження засвідчило процеси інтенсивного розвитку та неологізації комп’ютерної лексики в загальновживаній мові. Аналіз функціонування англіцизмів у німецькій загальновживаній мові дає підстави стверджувати, що англомовні запозичення є важливим складником її формування. Основні результати дослідження, які визначають його теоретичне значення та практичну цінність, такі:
1. На основі співпраці між країнами в галузі науки, техніки, культури тощо, відбувається взаємозбагачення мов на лексичному рівні та взаємовплив на формування неологічного потенціалу контактуючих сторін. Саме у створенні балансу між світом номінацій як лексичного інструментарію та світом понять, які вербально реалізуються, полягає природа мови. Для адекватного осмислення навколишнього світу та здійснення процесу комунікації створюються або запозичуються лексичні одиниці.
Процес запозичення англомовних лексичних одиниць комп’ютерної галузі в німецьку мову інтенсифікується через наявність технологічно та технічно зумовлених лакун у системі німецької мови‑реципієнта. З одного боку, це пов’язано з гегемонією США й Англії як розробників продуктів високих технологій та комп’ютерної техніки. З іншого боку, для розповсюдження англійських одиниць номінації комп’ютерної техніки важливу роль відіграють Східно‑азійські країни-виробники, які обрали англійську мову посередником для спілкування із споживачами країн Західної Європи.
2. Високий статус англійської як засобу комунікації, тенденції до уніфікації й інтернаціоналізації термінологічних підмов виступають тим об’єктивним фактором, який впливає на процес прямого запозичення та трансформацію англіцизмів до лексико‑семантичної системи мови-реципієнта, які з часом виходять за межі фахових підмов, підлягають процесу детермінологізації й поширюються в мовному узусі.
Запозичення з англійської комп’ютерної термінології (796од.) із подальшою їхньою детермінологізацією у загальновживаній мові є домінантним у формуванні номінацій комп’ютерної галузі німецької мови. Крім того, формування таких номінацій відбувається на ґрунті семантичної трансформації питомих найменувань під впливом англійських мовних зразків (214од.). У кількісному відношенні за типами запозичень лексичні одиниці корпусу виглядають таким чином: іншомовні слова складають 406од.(40,7%) лексичних одиниць корпусу запозичень; запозичені слова 51од.(5,1%); уявні лексичні запозичення 88од.(8,8%); уявні змінені запозичення 67од.(6,7%); уявні семантичні запозичення 2од.(0,2%); гібридні композити за англійським зразком 124од.(12,4%); гібридні композити без англійського зразка 53од.(5,3%); повні кальки 88од.(8,8%); неповні кальки 9од.(0,9%); штучні кальковані утворення 39од.(3,9%); семантичні кальки 70од.(7,0%).
Засвоєння евідентних запозичень базується на запам’ятовуванні їхнього значення через незрозумілість їхньої внутрішньої форми. Неологізми, утворені шляхом калькованого перекладу або афіксації, відрізняються високим ступенем умотивованості, мають морфологічно‑подільну структуру і зрозумілі мовцям.
3. Лексичні одиниці та форманти греко-латинського походження відіграють важливу роль у формуванні спеціальних термінологій сучасних мов і значною мірою впливають на формування їхнього лексичного складу. Присутність в європейських мовах інтернаціонального греко‑латинського фонду дозволяє людству користуватися тисячоліттями напрацьованим інтелектуальним багатством і використовувати досконалу семіотичну систему класичних мов для позначення наукових та технологічних досягнень сучасного періоду.
Значна частина лексичних одиниць корпусу греко-латинського походження запозичувались в англійську та німецьку мови паралельно і функціонували в них з однаковими значеннями (Virus, digital). В процесі еволюції науково‑технічної галузі в США саме на матеріалі англійської мови відбулося збагачення семантичної структури цих лексем, а нові ЛСВ були запозичені в німецьку мову як семантичні неологізми (Virus).
4. Процес детермінологізації соціально вмотивоване та характерне для всіх сучасних терміносистем явище. Запозичені реалії разом із їхніми термінологічними назвами потрапляють до загальновживаної мови внаслідок модифікації термінологічних значень загальномовним узусом. При цьому вони втрачають окремі семантичні компоненти термінологічного значення. Як наслідок, значення термінів розширюється через звуження та обмеження семантичного обсягу, а також відбувається заміщення в сигніфікаті наукового поняття побутовим. Колишні терміни виходять за межі стандартизованого контексту, а їхня семантична визначеність порушується. Змінюється тип лексичного значення номінації.
Терміни проходять декілька стадій детермінологізації та закріплення в лексичній системі загальновживаної мови. Спочатку вони сприймаються посередниками і поширюються в суспільстві, згодом фіксуються в мовленні й періодичній пресі. Після визнання широкими верствами населення відбувається процес їхнього включення до лексичної системи й надбання ними нових прагматичних ознак. Включення цих неологізмів у тлумачні словники свідчить про конвенціоналізацію у загальновживаній мові. Отже, слід виділити дві стадії детермінологізації: 1)уподібнення терміна до загальновживаних слів у зв'язку з активним використанням його поза межами термінологічної системи; 2) розвиток нових значень на основі вторинної номінації.
5. Специфіку сучасного періоду складає транслітераційний спосіб запозичення без трансформації англіцизмів до графічної підсистеми німецької мови. Нетипові для мови-реципієнта фонеми зберігаються або внаслідок явища інтерференції замінюються на типові, а за їх відсутності на наближені до них. Тому лексичні одиниці корпусу подаються з транскрипцією й орфографічними інваріантами, а в роботі коротко аналізуються особливості фонографічної адаптації евідентних запозичень.
Графічна адаптація англіцизмів має на меті фіксацію в зручному для читання вигляді, тому дефіс обов’язковий у композитах, компоненти яких представлені скороченими словами, абревіатурами чи акронімами, цифрами чи іменами (CD-WORM; E-Commerce; Ad-View; Hi-Fi-Anlage; Info-Dealer), а також у випадках, коли можуть виникнути структурно зумовлені семантичні конфлікти (Drucker-Zeugnis чи Druck‑Erzeugnis). На основі аналізу корпусу запозичень виокремлено випадки дефісного написання складних слів, які є структурними модифікаціями англійських словосполучень або створених за їхнім зразком гібридних утворень (нам. Open-Source-Software ← англ. open source software). Так наголошується на тісному взаємозв’язку між окремими лексемами.
Разом пишуться композити, якщо вони в такому вигляді зручні для читання (Chatforum; Hardware, Webseite). Типовими випадками для новітніх композитів є наявність паралельних орфографічних форм, напр., написання разом або через дефіс, у яких всі компоненти композитів пишуться з великої літери (Feedback також: Feed-back) (35од. 4,3%), що є свідченням неповної адаптації англіцизмів до системи мови-реципієнта.
6.1. Враховуючи парадигматичний аспект функціонування лексичних одиниць в межах однієї системи мови, слова й ЛСВ кваліфікуються як комплекс, який складається з предметно-логічного компонента, емоційно‑експресивного компонента та граматичної оформленості запозичень у системі мови-реципієнта.
Лексичне значення слова неможливо розглядати окремо від від його граматичних категорій. Це пояснюється тим, що явища позамовної дійсності, які відображаються у свідомості людини, втілюються у слова чи ЛСВ багатозначних слів і оформлюються відповідно до граматичних категорій, які існують у мовній системі. Через неможливість вираження лексичного значення окремо від граматичних характеристик лексичних одиниць, у роботі розглядаються особливості морфологічної адаптації запозичень.
У процесі запозичення відбувається структурна адаптація англіцизмів до морфологічної підсистеми мови-реципієнта, яка полягає в отриманні не властивих для англійської морфологічної системи категорій та в приєднанні до вільних чи зв’язаних базових морфем запозичень флексій із всім комплексом значень, які в мові-реципієнті інформують про граматичні ознаки лексичних одиниць.
6.2. Іменники складають найбільш численну групу запозичень 909 номінацій (91,0%), серед яких до евідентних запозичень відносимо 729 лексем (92,2%). Адаптація іменників-запозичень до морфологічної системи німецької мови супроводжується набуттям ними властивих для німецьких іменників форм граматичної парадигми категорії роду та відмінка. Рід іменників визначається за принципом найближчої лексико-семантичної відповідності в німецькій мові, за словотворчим афіксом, за статевою належністю або на основі принципу групової аналогії.
6.3. Усі запозичені англіцизми в німецькій мові належать до категорії слабких дієслів і утворюють основні форми дієслова за формулою для слабких дієслів. Англійські префіксальні дієслова, які етимологічно були представлені дієсловами з постпозитивною службовою частиною, а в результаті процесу експліцитної деривації перетворилися на префіксально‑похідні, відмінюються згідно правил дієслівної парадигми німецької морфологічної системи (нім. einloggen ← англ. log in). На рівні синтаксичних зв’язків основною відмінністю англіцизмів у функції складеного присудка в німецькій мові є синтаксична будова замикання, яка базується на типовій для німецької мови рамковій конструкції й передбачає дистантне розташування частин складеного присудка.
6.4. В англійській мові відсутні типові для німецької морфологічної системи граматичні категорії відмінків прикметників, тому широке використання англіцизмів у непрямих відмінках, відмінювання за типами, узгодження в роді, числі й відмінку з іменником свідчать про входження запозичених прикметників до морфологічної системи мови‑реципієнта.
Флективними морфемами прикметників, які вживаються у препозиції до іменників чоловічого роду, виступають флексії -er, -e, -en, -em; іменниками середнього роду: -e, -(e)s, -en, -em; іменниками жіночого роду: -e, -er, -en; перед іменниками у формі множини: -e, -en, -er.
Дієслова у формі дієприкметника ІІ (дієприкметника доконаного виду) та дієприкметника І (дієприкметника недоконаного виду) вживаються в мовленні переважно у функції узгодженого означення. Запозичення, які є компонентами сталих словосполучень, фразеологічних зворотів та ідіом (Global Village), не узгоджуються з іменниками, оскільки значення будь-якої фразеологічної одиниці формується як переносне й нерозривно пов’язане з внутрішньою формою, мотивацією та ступенем абстракції.
7. У дисертаційному дослідженні відношення між питомими й запозиченими лексемами та ЛСВ слів розглядаються в парадигматичному аспекті, з позиції співставлення та опозиції запозичених англіцизмів і німецьких слів в межах лексичної системи мови-реципієнта.
На рівні семантики спостерігається спрощення англійських полісемантів на початковому етапі, які згодом набувають нових денотативних і конотативних компонентів і, як наслідок, поступово відбувається диференціація семантичної структури англіцизмів у питомій мові та мові‑реципієнті.
8. Лексичні запозичення слід диференціювати на „модні” слова й лакунарні запозичення. Уживання перших зумовлюється диференціацією мовців у соціальній ієрархії суспільства й необхідністю стилістичного маркування мовлення. Вони функціонують у мові-реципієнті як варіативні номінації в межах синонімічних рядів і є надлишковими в лексико-семантичній системі німецької мови. За умови перенесення на німецькомовний ґрунт іншомовної лексики з ідентичною до питомих номінацій семантикою, спостерігається зсув семантики питомих та запозичених номінацій, зникнення однієї з лексем або спеціалізація їх семантики. Якщо в лексичній системі мови‑реципієнта присутні мовні знаки, які передають семантику англіцизмів, зміст таких лексичних одиниць запозичується шляхом калькованого перекладу або семантичного калькування.
9. Лакунарні номінації не мають відповідників у німецькомовних країнах через відсутність самих реалій, тому ці лексичні одиниці слугують збагаченню німецької мови, а їхнє запозичення дозволяє уникати описових конструкції.
Серед корпусу запозичень домінують композити. Це мовне явище пояснюється позамовними факторами, а саме: стрімкий розвиток галузі детермінує постійне створення актуалізованих продуктів цієї галузі, які потребують складних номінацій. З одного боку, вони повинні бути семантично‑ємними позначеннями нових денотатів, а з іншого простими та зрозумілими для користувача, які не ускладнюють процес комунікації. Як наслідок, створюється велика кількість багатокомпонентних композитів з ядерною лексемою в основі, а абревіатури та усічення стали поширеним складниками таких слів.
10. Простим способом структурування мови є морфологічна умотивованість на основі включення до деривата мінімум двох сегментів із лексичним та морфологічним значенням. Навіть за умови, що для мовців мови‑реципієнта межі між морфемами не усвідомлюються або зникають, тенденція до умотивованості провокує вторинне структурування номінації в процесі деривації на німецькомовному ґрунті.
Механізм семантичної деривації запозичень виглядає таким чином: на початковому етапі слова сприймаються мовцями в мові-реципієнті, як цілісні, позбавлені внутрішньої форми позначення денотатів. На основі вторинної номінації відбувається подальший розвиток запозичень у мові‑реципієнті й ускладнення семантичної структури запозичень, а згодом виникають відмінності в семантичній структурі англіцизмів у мові‑донорі та мові‑реципієнті.
11. Використання наявних у мові лексичних одиниць з метою номінації дозволяє стверджувати, що в основі полісемії мовна економія, а також потреби номінації й необхідність вираження мовної експресії. Зміна значення слова пов’язана із зміною його сполучуваності, розширенням контексту вживання внаслідок зміни функціонального аспекту лексичної одиниці. Уживаність запозичень у новому контексті супроводжується лексикографічною кодифікацією нових ЛСВ, розширенням сполучуваності й зсувами на парадигматичному рівні. Семантична деривація відбувається в індивідуальному вживанні. Потім „вдалі” утворення потрапляють до мовного узусу через рекурентність, функціонують як оказіоналізми і лише після цього стають мовними фактами.
12. Інваріантна реалізація змісту лексичних одиниць супроводжується утворенням синонімів, які диференціюються на 1)абсолютні (міжмовні терміни-синоніми, напр.: inbox Posteingang), 2)семантичні (близькі за значенням, але не тотожні за семним складом лексеми, напр.: Homepage Webpage), 3)стилістичні (стилістичні інваріанти, які не є лакунарними, напр: Hacker Daten-Pirat) й 4)семантико-стилістичні (відрізняються наявністю стилістичних експресивно-оціночних конотацій та різним семантичним наповненням, напр.: Know-nots DAU „dümmster anzunehmender user”). Співвідношення логічного й емоційного у семантичних структурах синонімів доводить важливість маркування конотацій у процесі комунікації.
Явище гіперо-гіпонімії зумовлене інтенсивним розвитком та вдосконаленням комп'ютерної галузі на сучасному етапі. Як наслідок виникають нові денотати, які потребують власних уточнених імен (Computer, Laptop, Notebook, Handheld, Palmtop, Mainframe).
Наявність у мові‑реципієнті семантичних відповідників до запозичень викликає функціонування лексичних дублетів, які можуть відрізнятися певними семантичними компонентами (напр.: нім. Maus англ. mouse, нім. Computer, Rechner англ. computer). Згодом лексичні дублети спеціалізуються у певному контексті.
Семантичні зсуви запозичень, словотвір та запозичення іншомовних слів супроводжуються створенням омонімічних одиниць номінації у системі німецької мови, напр.: 1) cd „Candela” 2) CD франц. „Corps diplomatique” diplomatisches Korps 3) CD англ. „compact disc” „kompakte (Schall)platte”).
Необхідність розмежування „докібернетичних" та „кібернетичних понять” супроводжується в мові явищем диференціюючої реномінації (англ. hard mail→ нім. snail mail, Schneckenpost).
13. Типові зміни стилістичного статусу слів відбуваються за рахунок: 1)нейтралізації стилістичного забарвлення; 2)розвитку стилістичної забарвленості; 3)перерозподілу стилістичного забарвлення. Поширений напрямок стилістичної транспозиції набуття термінами нового статусу в результаті міграції до загальновживаної мови, а лексикографічна кодифікація таких номінацій є свідченням демократизації літературної мови.
Аналіз контекстного уживання англіцизмів у публіцистичних текстах німецької преси засвідчує, що вторинна номінація відбувається шляхом зміни значень слів за такими параметрами: 1)номінація за схожістю ознак; 2)за схожістю функції; 3)за суміжністю понять; 4)за аналогією. Тому наступним етапом у розвитку семантичної структури слова внаслідок процесу детермінологізації є утворення нових ЛСВ шляхом переносу найменування.
Аналіз мовного матеріалу доводить осмислення термінів комп'ютерної галузі в загальномовному вживанні, а їхня популярність серед освічених мовців детермінує широке використання конвенціоналізованих англіцизмів у нових контекстах з певними конотатами, що свідчить про надання відповідним номінаціям адекватного тлумачення у системі мови‑реципієнта як необхідної умови семантичного освоєння запозичень її системою.
14. Комп’ютерні технології та інтернет вможливлюють синхронне дистанційне спілкування та стирання межі між його усною та писемною формами. Нові епістолярні традиції ґрунтуються на принципах мовної економії та самоідентифікації мовця. В процесі дистанційного спілкування була створена інтернаціональна система алфавітно-цифрових і графічних символів, які дозволяють передавати експресію повідомлення, а повтори інтенсивність емоцій. За рахунок семіотичної функції ітерації досягається емфаза й передається інтенція „співрозмовника”.
15. Проведений аналіз доводить, що запозичуються переважно лакунарні номени, які є позначеннями денотатів та концептів у галузі техніки, науки, інформаційних технологій та сучасної комунікації. Згодом вони трансформуються до системи мови-реципієнта і не сприймаються мовцями як іншомовні. Крім того, тенденція до збереження ідіоетнічних особливостей власної мови супроводжується спробами трансформувати зміст новітніх неологізмів до системи мови-реципієнта шляхом калькування.
Подальше дослідження цієї проблеми важливе для дослідження специфіки функціонування детермінологізованих лексичних одиниць комп’ютерної галузі на рівні дискурсу.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акуленко В. В. Вопросы интернационализации словарного состава языка/ В. В. Акуленко ; под ред. проф. А. В. Федотова. Х. : Изд-во Харьков. ун-та, 1972. 214 с.
2. Акулина Т. В. Экстралингвистическая обусловленность особенностей английской терминологии компьютерной информатики: дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Т. В. Акулина. Омск, 2003. 157 с.
3. Апресян Ю. Д. Избранные труды / Ю. Д. Апресян. М. : Школа „Языки русской культуры”, 1995. Т. 1. 472 с.
4. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков/ В.Д. Аракин. Л. : Просвещение, 1979. 260 с.
5. Бабанова С. Ю. Вариантность в терминологии (на материале терминосистемы робототехники в немецком и русском языках): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / С.Ю. Бабанова. М., 1997. 24 с.
6.