АДЕНОМИ ГІПОФІЗА З ІНСУЛЬТОПОДІБНИМ ПЕРЕБІГОМ: ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Короткий опис

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ
ІМЕНІ АКАДЕМІКА А.П.РОМОДАНОВА»

На правах рукопису

ГУК МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК:616.432-006.55-036-005.1-07.089

АДЕНОМИ ГІПОФІЗА З ІНСУЛЬТОПОДІБНИМ ПЕРЕБІГОМ: ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

14.01.05 нейрохірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник: доктор медичних наук,
професор, академік АМН України
Зозуля Юрій Панасович

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...4
ВСТУП.5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ........10
1.1 Короткий огляд історії вивчення та термінології порушень кровообігу в аденомах гіпофіза..11
1.2 Сучасні погляди на причини виникнення, патогенез та клінічний перебіг порушень кровообігу в аденомах гіпофіза...........................................16
1.3 Сучасні погляди на можливості діагностики та лікування аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом .22
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...32
РОЗДІЛ 3 ДІАГНОСТИКА АДЕНОМ ГІПОФІЗА
З ІНСУЛЬТОПОДІБНИМ ПЕРЕБІГОМ...39
3.1 Клініко-неврологічна діагностика аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом....39
3.1.1 Варіанти розвитку клінічної картини аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом..39
3.1.2 Особливості загальномозкової симптоматики при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом....48
3.1.3 Особливості вогнищевої симптоматики при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом..54
3.2 Інструментальна діагностика аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом...61
3.2.1 Рентгенографія черепу при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом...61
3.2.2 Комп‘ютерна томографія при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом...63
3.2.3 Магнітно резонансна томографія при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом...66
3.3 Аспекти диференційної діагностики аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом..... ..74
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ З ІНСУЛЬТОПОДІБНИМ ПЕРЕБІГОМ АДЕНОМ ГІПОФІЗА. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА АДЕНОМ ГІПОФІЗА З ІНСУЛЬТОПОДІБНИМ ПЕРЕБІГОМ ......81
РОЗДІЛ 5 ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ АДЕНОМ ГІПОФІЗА З ІНСУЛЬТОПОДІБНИМ ПЕРЕБІГОМ...92
5.1 Загальна характеристика оперативних втручань...92
5.2 Покази та протипокази до оперативних втручань.93
5.3 Підготовка хворих до операцій та анестезіологічне забеспечення оперативних втручань...94
5.4 Методика та техніка проведення оперативних втручань з приводу аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом..96
5.4.1 Транссфеноїдальні операції з приводу аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом....97
5.4.2 Транскраніальні операції з приводу аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом..101
5.5 Інтраопераційні морфологічні особливості аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом..104
5.6 Результати хірургічного лікування аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом..112
5.6.1 Найближчі результати...112
5.6.2 Віддалені результати..123
ПІДСУМКИ....126ВИСНОВКИ137 ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.139
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.141
ДОДАТКИ...163

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МРТ магнітно-резонансна томографія
КТ - комп’ютерна томографія
АКТ аксіальна комп’ютерна томографія
CКТ спіральна комп’ютерна томографія
ЧМН черепно-мозкові нерви
АКТГ адренокортикотропний гормон
СТГ соматотропний гормон
ТТГ- тиреотропний гормон
FT4 - вільний тироксин сироватки крові
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
МР-АГ магнітно-резонансна ангіографія
ТМО тверда мозкова оболонка
ЦНС центральна нервова система
ВСА внутрішня сонна артерія
МА - мішковидна аневризма
КАГ каротидна ангіографія
САГ селективна ангіографія
УЗДГ-ультразвукова діагностика
ПЧЯ передня черепна ямка
ОН (HU) одиниці Хаунсфілда
ІР імунореактивність

ВСТУП

Актуальність проблеми. У діагностиці та лікуванні аденом гіпофіза останнім часом досягнуто значного прогресу завдяки успіхам нейровізалізації, лабораторної діагностики та мікрохірургії. Нажаль, діагностика нетипових випадків перебігу аденом гіпофіза, до яких відносяться, насамперед, гіпофізарна апоплексія, все ще залишається ускладненою, призводячи до значного запізнення та погіршення хірургічної допомоги як в Україні, так і в цілому світі. Гіпофізарна апоплексія як гостре порушення кровообігу при аденомі гіпофіза (внутрішньопухлинна гіпофізарна апоплексія”, внутрішньоаденоматозна апоплексія”, ”геморагічні аденоми гіпофіза”, тощо) за даними різних авторів досягає 20-25 % [Вайншенкер Ю.К., 2001; Кадашев Б.А., 2007]. Зважаючи на те, що самі аденоми гіпофіза складають близько 10% новоутворень центральної нервової системи, а пухлини ЦНС становть 2-5 % від загальної кількості онкологічних хворих [Зозуля Ю.П., 1999], частку апоплексій навіть в загальній структурі онкопатології слід вважати відчутною. На сучасному етапі розвитку медицини в світі, нейровізуалізуючих досліджень (АКТГ, МРТ, МР-АГ) вдається точно визначити розміри пухлини, їх локалізацію, характер росту і співвідношення з оточуючими структурами мозку, провести диференціацію між різними типами пухлин [Шкарубо А.Н., 2007]. Не зважаючи на це, питання діагностики при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом в Україні далеке від свого вирішення. Гострий період проявів аденоми гіпофіза з інсультоподібним перебігом з розвитком окорухових та зорових порушень на фоні значної загальномозкової симптоматики призводять до первинного хибного діагнозу інсульту або ж менінгоенцефаліту, зовсім не враховують ознак гіпопітуітаризму або вторинної адреналової недостатності, що призводить до значного погіршення якості лікування цих хворих. Враховуючи, що аденоми гіпофіза з інсультоподібним перебігом у більшості випадків потребують термінових патогенетично обґрунтованих лікувальних заходів, включаючи і хірургічне лікування, то саме помилки в діагностиці призводять до втрати або глибокої інвалідизації хворих. Таким чином, результати діагностики та лікування аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом на сьогодні слід вважати незадовільними. Необхідність вивчення проблеми відносно нечастої патології на основі великого клінічного матеріалу, визначення класифікаційних критеріїв та уніфікованих підходів до діагностики та лікування аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом лягли в основу проведення даної науково-дослідної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з науковою темою ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» за № держреєстрації 0104U000412 «Визначити особливості діагностики і комбінованого лікування хворих на гормонозалежні та гормоноактивні пухлини головного мозку», в якій автор брав участь як виконавець.
Метою роботи є покращення діагностики та хірургічного лікування аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом.
Задачі дослідження:
1) встановити можливі причини, провокуючі чинники та механізми розвитку інсультоподібного перебігу аденом гіпофіза;
2) визначити особливості неврологічної симптоматики при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом;
3) встановити фактори, які впливають на форми клінічного розвитку захворювання при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом;
4) визначити особливості гормональних порушень при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом;
5) встановити діагностичний алгоритм при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом на підставі аналізу можливостей та інформативності сучасних інструментальних методів обстеження хворих;
6) визначити особливості екстраселярного поширення аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом на основі даних інструментальних методів обстеження та інтраопераційних знахідок залежно від форм перебігу захворювання;
7) вивчити особливості диференційної діагностики при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом;
8) встановити особливості хірургічного лікування при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом;
9) визначити чинники, які впливають на результати хірургічного лікування хворих з інсультоподібним перебігом аденом гіпофіза. Встановити оптимальні строки проведення оперативних втручань на підставі аналізу найближчих та віддалених результатів хірургічного лікування.
Об’єкт дослідження: аденоми гіпофіза з інсультоподібним перебігом.
Предмет дослідження: діагностика та хірургічне лікування аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом.
Методи дослідження. В роботі використано: клінічні обстеження хво­рих (включаючи неврологічне, нейроофтальмологічне та отоневро­ло­гічне дослідження); комплексні інструментальні обстеження з використанням сучасних діагностичних методів (рентгенографія черепу, КТ, МРТ, МР-АГ, селективна та каротидна АГ); лабораторні методи, включно з радіоімунними дослідженнями гормонів сироватки крові; статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Визначені дві основні клінічні форми інсультоподібного перебігу аденом гіпофіза (гостра, підгостра) на основі систематизації та детального ретроспективного аналізу клінічного матеріалу аденом гіпофіза за останні 10 років. Автором встановлено залежність форм розвитку інсультоподібного перебігу аденом гіпофіза від ступеня внутрішньопухлинних геморагічних змін, напрямків екстраселярного поширення цих пухлин, їхньої інвазивності на основі співставлення інтраопераційних морфологічних знахідок з клінічною маніфестацією захворювання. В результаті проведених досліджень виявлено особливості поширення аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом у порівнянні з аденомами гіпофіза типового перебігу. На підставі клініко-інструментального співставлення досліджуваної та контрольної груп хворих встановлено вищу частоту гормональної недостатності як важливу особливість інсультоподібного перебігу аденом гіпофіза. Вивчено динаміку розвитку гіпопітуітаризму при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом та особливості його корекції.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та обґрунтовано діагностичний алгоритм для аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом, доведено необхідність раннього розпізнавання даної патології. Визначена лікувальна тактика при недостатності гормонів гіпофіза та покази до замісної гормонотерапії при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом. Клінічно обґрунтовані оптимальні строки хірургічних втручань при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом. Доведена необхідність ургентної хірургічної допомоги для деяких варіантів розвитку захворювання при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом. Розроблений діагностичний алгоритм при аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом впроваджено в практику у відділенні позамозкових пухлин №1 ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова АМН України».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Особисто проведено патентно-інформа­ційний пошук і аналіз наукової літератури. Спільно з науковим керівником академіком АМН України Зозулею Ю.П. сформульовано ціль і завдання дослідження, обговорені результати і висновки. Самостійно проведені клінічні дослідження й аналіз результатів проведених хірургічних втручань.
Дисертант особисто виконав аналіз і статистичну обробку результатів дослідження, написав всі розділи дисертації, зробив оформлення ілюстративного матеріалу.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на ІІІ з‘їзді нейрохірургів України (Алушта, 2003 рік) та на науково-практичній конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю НМУ імені О.О. Богомольця (Київ, 2003 рік).
Апробація дисертації відбулася на засіданні Вченої Ради ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» спільно з кафедрами нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, членами Української асоціації нейрохірургів (5.10.2007), протокол засідання №17.
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 4 статтях у вітчизняних фахових виданнях, визначених ВАК України та 4 тезах доповідей на з‘їздах та конференціях.
Об’єм і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, підсумків, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Обсяг дисертації становить 140 сторінок, робота ілюстрована 20 таблицями та 19 рисунками, разом із списком джерел та додатками складає 175 сторінок. Список використаних літературних джерел містить 228 найменувань, з них кирилицею 48, латиницею 180.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності діагностики та хірургічного лікування аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом. За результатами дослідження 92 випадків аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом (1996-2006 рр.) було введено термін «аденома гіпофіза з інсультоподібним перебігом», обґрунтовано критерії виділення такої окремої клінічної групи випадків аденоми гіпофіза. Виявлено, що, насамперед, проблеми неадекватної діагностики даної патології в Україні призводять до несвоєчасного хірургічного лікування та значного погіршення його результатів. Результати проведеного дослідження окреслюють шляхи покращення діагностики та хірургічного лікування аденом гіпофіза.
1. Причиною виникнення інсультоподібного перебігу при аденомі гіпофіза є порушення кровообігу в пухлині. Провідним патофізіологічним механізмом в 91% випадків є геморагічний, в 9% випадків порушення кровообігу в аденомах відбуваються за ішемічним типом. Найбільш частим провокуючим фактором є артеріальна гіпертензія (у 56,5±5,2% випадків).
2. Симптомокомплекс захворювання є варіабельним та відрізняється від типового при аденомах гіпофіза наступним: гострим початком та появою загально-мозкової симптоматики у всіх хворих, швидким (протягом доби) розвитком зорових (72,8±4,6%) та окорухових (35,9±5,0%) порушень порушеннями свідомості (25±4,5%), менінгеальних симптомів (14,1±3,6%).
3. Форми клінічного перебігу безпосередньо залежать від ступеня екстраселярного поширення аденоми гіпофіза та виразності внутрішньопухлинних геморагічних змін. Значне супраселярне поширення при вираженій геморагії в пухлині асоціюється із гострим перебігом захворювання.
4. Для аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом характерною є висока частота гіпофізарної недостатності (гіпопітуітаризму), що спостерігається в 44,6±5,2% випадків.
5. Алгоритм обстеження хворих з підозрою на інсультоподібний перебіг аденоми гіпофіза має включати рентгенографію турецького сідла, МРТ, КТ. Комплексна оцінка даних цих методів дозволяє правильно встановити діагноз у 88,4% без необхідності проведення додаткових досліджень.
6. Особливостями поширення аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом в порівнянні з контрольною групою аденом гіпофіза типового перебігу слід вважати:
а) достовірно більшу частку пухлин з вертикальним розміром >2,5 см 69,6±4,8% (проти 46,7±9,1% в контрольній групі), причому в підгрупі з гострим перебігом захворювання частка таких пухлин сягає 92,3%;
б) відносно високу кількість пухлин з параселярним інвазивним ростом, 36,9±2,2% спостережень (проти 16,6±6,8% в контрольній групі, р<0,05);
в) відсутність мікроаденом гіпофіза та незначну (2,2%) кількість ендоселярних пухлин.
7. Найбільше значення має проведення диференційної діагностики інсультоподібного перебігу аденоми гіпофіза з мішковидною аневризмою ендо-параселярної локалізації (інфра- та супракліноїдні, каротидно-офтальмічні аневризми), що є необхідним в 11,6% випадків.
8. При аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом операції мають проводитись малотравматичним транссфеноїдальним доступом з використанням мікрохірургічної техніки. Проведення адекватної замісної гормонотерапії необхідне на всіх етапах лікування під контролем рівня кортизолу та тироксину сироватки крові.
9. Найкращі результати хірургічного лікування отримані у хворих, оперованих протягом першого тижня захворювання. Незадовільні результати хірургічного лікування (10,9%) спостерігаються при проведенні оперативних втручань у віддалені строки, при наявності тривалих зорових та гіпопітуітарних порушень, а також гормонально-зумовленої декомпенсо­ваної поліорганної патології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При підозрі на аденому гіпофіза з інсультоподібним перебігом необхідно провести комплексне обстеження хворого, яке обов’язково повинно включати рентгенографію черепа, КТ та МРТ.
2. При неможливості провести диференційну діагностику крововиливу в аденому гіпофіза з аневризмою на основі даних рентгенографії, КТ та МРТ необхідно проводити селективну ангіографію судин головного мозку.
3. При підозрі на аденому гіпофіза з інсультоподібним перебігом необхідно терміново направляти хворого до спеціалізованого нейрохірур­гічного стаціонару, де є можливості як до проведення селективної ангіографії (з метою диференційної діагностики), так і оперативних втручань транссфеноїдальним доступом.
4. При встановленні діагнозу аденоми гіпофіза з інсультоподібним перебігом необхідно проводити оцінку ступеня гормональних порушень в динаміці по рівню гормонів гіпофіза, щитоподібної залози та кортизолу в сироватці крові.
5. При виявленні недостатності гормонів гіпофіза (гіпопітуітаризму) потрібно терміново забезпечити хворому адекватну замісну гормонотерапію стероїдами та тироксином. Ефективність замісної терапії, що проводиться, має бути оцінена як клінічно, так і спираючись на контроль базальних рівнів тироксину та кортизолу в сироватці крові. При виражених гіпопітуітарних порушеннях необхідно слідкувати за рівнем цукру та електролітів сироватки крові хворих та проводити їх своєчасну корекцію.
6. При аденомах гіпофіза з інсультоподібним перебігом оптимальним є проведення хірургічних втручань протягом першого тижня захворювання малотравматичним транссфеноїдальним доступом із застосуванням мікрохірургічної техніки. У випадках із глибоким або прогресуючим пригніченням свідомості виникає необхідність ургентної хірургічної допомоги хворим з інсультоподібним перебігом аденом гіпофіза.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анзимиров В.Л., Алексеев С.Н., Воронина И.А. и др. Мониторинг кровообращения и электрической активности головного мозга в условиях управляемой внутричерепной гипертензии при транссфеноидальном удалении больших эндосупраселлярных аденом гипофиза // Материалы V Международного симпозиума «Повреждения мозга (минимально-инвазивные способы диагностики и лечения)». — СПб: Нордмед-Издат, 1999. — С.189192.
2. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М. Гипоталамо-гипофизарные заболевания // В кн.: Эдокринология. — М.: Универсум паблишинг, 1998. — С.86222.
3. Банин А.В. Транссфеноидальный метод оперативного удаления опухолей гипофиза: Автореф. дис. канд. мед. наук. — М., 1972. — 19 с.
4. Вайншенкер Ю.К. Кровоизлияния и некрозы в аденомах гипофиза (синдром питуитарной апоплексии): Автореф. дис. канд. мед. наук. — СПб, 2001. — 28с.
5. Вихерт Т.М., Коршунов А.Г. Сосудистая система головного мозга при краниофарингеомах // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 1985. — №6. — С.914.
6. Гайдар Б.В., Гофман В.Р., Черебилло В.Ю. и др. Опухоли хиазмально-селлярной области // В кн.: Практическая нейрохирургия. — СПб: Гиппократ, 2002. — С.446475.
7. Григорьев А.Ю., Зуев А.А., Воскобойников В.В., Кузнецов Н.С. Ближайшие и отдаленные результаты хирургического лечения больных акромегалией // Нейрохирургия. — 2005. — №3. — С.2327.
8. Гук О.М. Транссфеноїдальна хірургія аденом гіпофіза // Укр. журн. малоінвазив. та ендоскоп. хірургії. — 1997. — Т.1, №1. — С.6365.
9. Гук О.М., Возняк О.М., Пазюк В.О. Транссфеноїдальна хірургія аденом гіпофіза у хворих похилого віку: результати 53 оперативних втручань у 48 пацієнтів // Бюл. УАН. — 1997. — №3. — С.3841.
10. Дедов И.И., Беленков Ю.Н., Беличенко О.И., Мельниченко Г.А. Магнитно-резонансная томография в диагностике заболеваний гипоталамо-гипофизарной системы и надпочечников. — М.: Медицина, 1997. — 160 с.
11. Духин А.Л. Клиника опухолей ствола мозга и стволовые синдромы при опухолях иных локализаций. Дис. д-ра мед. наук. — К., 1962. — 644 с.
12. Дюшеев Б.Д. Кистозные аденомы гипофиза. Автореф. дис. канд. мед. наук. — К., 1992. — 22 с.
13. Зозуля Ю.А., Верхоглядова Т.П., Шамаев М.И., Малышева Т.А. Гистобиологические принципы классификации опухолей нервной системы и ее клиническое значение // Укр. нейрохірург. журн. — 2001. — №1. — С.3238.
14. Зозуля Ю.А., Даниленко Г.С., Караванов В.Г. Значение церебральной ангиографии в диагностике опухолей селлярной локализации // Клин. хирургия. — 1964. — №1. — С.1116.
15. Зозуля Ю.А., Пацко Я.В., Рудченко В.В. Арахноидальные кисты в полости турецкого седла // Вопр. нейрохирургии. — 1973. — №1. — С.4044.
16. Зозуля Ю.А., Пацко Я.В., Рудченко В.В., Караванов В.Г. К вопросу о так называемом синдроме пустого турецкого седла // Вопр. нейрохирургии. — 1971. — №2. — С.1821.
17. Зозуля Ю.А., Пацко Я.В., Трош Р.М. и др. О факторах, ограничивающих возможности микрохирургического удаления краниобазальных доброкачественных опухолей // ІІІ Всесоюзн. съезд нейрохирургов: Тез. докл. — М., 1982. — С.196197.
18. Зозуля Ю.А., Розуменко В.Д., Лисяный Н.И. Проблемы современной нейроонкологии // Журн. АМН України. — 1999. — Т.5, №3. — С.426441.
19. Кадашев Б.А. Показания к различным методам лечения аденом гипофиза. Дис. д-ра мед. наук. — М., 1992. —362 с.
20. Кадашев Б.А., Трунин Ю.К., Корниенко В.Н., Калинин М.Л. Поэтапное применение транскраниальных и транссфеноидальных хирургических доступов в лечении аденом гипофиза // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 1996. — №4. — С.69.
21. Кадашев В.А., Трунин Ю.К., Касумова С.Ю. и др. Результаты нейрохирургического лечения болезни Иценко-Кушинга // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 1997. — №4. — С.712.
22. Касумова С.Ю. Проблемы классификации аденом гипофиза // Вопр. нейрохирургии. — 1978. — №5. — С.4755.
23. Касумова С.Ю. Функциональная морфология аденом гипофиза. Дис. д-ра мед. наук. — М., 1985. — 303 с.
24. Кевра М.К. Фактор некроза опухолей: изучение роли в организме // Мед. Новости. — 1995. — №8. — С.322.
25. Коновалов А.Н. Хирургия опухолей основания черепа. — М.: Гиппократ, 2004. — 372с.
26. Корниенко В.Н., Туркин А.М., Трунин Ю.К. Новое в диагностике аденом гипофиза. Опыт применения рентгеновской компьютерной и магнитно-резонансной томографии // Вопр. нейрохирургии. — 1990. — №2. —С.2427.
27. Короткоручко А.А., Полищук Н.Е. Анестезия и интенсивная терапия в нейрохирургии. — К.: Четверта хвиля, 2004. — 526 с.
28. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — К.: Морион, 2000. — 320с.
29. Лапоногов О.А., Пацко Я.В. Некоторые вопросы методики стереотаксической криохирургии гипофиза // Нейрохирургия. — 1974. — №7. — С.8691.
30. Лапоногов О.А., Цымбалюк В.И., и др. Наш опыт 3500 криохирургических операций // Материалы I съезда Укр. общества криобиологии и криомедицины. — Харьков, 1995. — С.135136.
31. Марова Е.И. Нейроэндокринология. — Ярославль, 1999. — 506 с.
32. Марова Е.И., Молитвословова Н.Н., Шкарубо А.Н, Полещук К.С. Открытое несравнительное исследование эффективности и безопасности препарата ланреотид (30 мг) при подготовке к операции пациентов с акромегалией // Рус. мед. журн. — 2003. — Т.11, №6. — С.363368.
33. Мелькишев В.Ф. Камалова Г.М. Вайншенкер Ю.И. Питуитарная апоплексия как причина летальных исходов у больных аденомами гипофиза // Актуальные проблемы неврологии и нейрохирургии. Сборник науч. трудов. — Ростов-на-Дону, 1999. — С.5455.
34. Мелькишев В.Ф., Камалова Г.М., Зяблицев И.Ф., Вайншенкер Ю.И. Два случая питуитарной апоплексии, осложнившейся ишемическим инфарктом мозга // Нейрохирургия. — 1999. — №1(3). — С.3944.
35. Никифоров Б.М., Теплицкий Ф.С., Шабанова В.Ю. Клиника кровоизлияний в аденому гипофиза // Невропатол. психиатр. — 1974. — Т.34, №5. — С.681686.
36. Опухоли гипофиза и хиазмально-селлярной области / Под ред. Б.А. Самотокина, В.А. Хилько. — Л.: Медицина, 1985. — 304 с.
37. Пацко Я.В. Аденомы гипофиза с обширным экстраселлярным распространением: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. — К., 1987. — 40 с.
38. Пацко Я.В., Возняк A.M., Гук А.Н., Пазюк В.А. Аденомы гипофиза у лиц пожилого возраста. Опыт хирургического лечения 102 больных // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 2001. — №4. — С.1418.
39. Пацко Я.В., Гук А.Н., Плавский Н.В. Транссфеноидальные операции при аденомах гипофиза с обширным экстраселлярным распространением // Нейрохирургия: Респ. межвед. сб. — К., Здоров’я, 1987. — Вып.20. — С.2225.
40. Пацко Я.В., Шамаев М.И., Рашеева И.Г. Аденомы гипофиза с инвазивным ростом // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 1989. — №5. — С.1618.
41. Попов С.Е. Хромофобные аденомы гипофиза: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. — Л., 1968. — 38 с.
42. Портной Л.М., Калинин А.М., Шумской В.И. и др. Опыт применения мобильной рентгеновской компьютерной томографии в диагностике аденом гипофиза // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 1995. — №3. — С.2830.
43. Ромоданов А.П. Нейрохирургические аспекты геронтологии. — К.: Байда, 1996. — 414 с.
44. Транссфеноидальная хирургия гипофиза / Под ред. А.И. Арутюнова. — М.: Медицина, 1976. —368 с.
45. Трон Е.Ж. Глаз и нейрохирургическая патология. — Л.: Медицина, 1966. — 490 с.
46. Фадеева Т.Н., Улитин А.Ю., Олюшин В.Е., Мелькишев В.Ф. Клинико-физиологический мониторинг в хирургии опухолей хиазмально-селлярной области // Нейрохирургия. — 2005. — №4. — С.4854.
47. Федоров С.Н. и др. Катамнестическая оценка результатов хирургического и комбинированного лечения больных с гигантскими аденомами гипофиза // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 1994. — №4. — С.3335.
48. Шкарубо А.Н., Вакс В.В., Пронин И.Н. Редкое сочетание краниофарингиомы с клинически гормонально-неактивной аденомой гипофиза // Нейрохирургия. — 2002. — №1. — С.4248.
49. Abboud C.F. Laboratory diagnosis of hypopituitarism // Mayo Clin. Proc. — 1986. — V.61, N1. — P.3548.
50. Abe T., Ludecke D.K. Effects of preoperative octreotide treatment on different suptypes of 90 GH-secreting pituitary adenomas and outcome in one surgical center // Eur. J. Endocrin. — 2001. — V.145. — P.137145.
51. Acikgoz B., Cagavi F., Hakki Tekkok I. Late recurrent bleeding after surgical treatment for pituitary apoplexy // J. Clin. Neurosci. — 2004. — V.11, N5. — P.555559.
52. Alfieri A. Endoscopic endonasal cavernous sinus surgery: an anatomy study // Neurosurgery. — 2001. — V.48, N6. — P.827837.
53. Alhajje A., Lambert M., Crabbe J. Pituitary apoplexy in an acromegalic patient during bromocriptine therapy // Neurosurgery. — 1985. — V.63, N2. — P.288293.
54. Anderson D.F., Afshar F., Toma N. Metastatic prostatic adenocarcinoma presenting as complete ophthalmoplegia from pituitary apoplexy // Br. J. Ophthalm. — 1994. — V.78. — P.315316.
55. Arafah B.M., Harrington J.F., Madhoun Z.T., Selinan W.R. Improvement of pituitary function after surgical de­compression for pituitary tumor apoplexy // J. Clin. Endocrin. Metab. — 1990. — V.71, N5. — P.323329.
56. Arafah B.M., Taylor H.C., Salazar R. et al. Apoplexy of a pituitary adenoma after dynamic testing with gonadotropin-relеasing hormone // Am. J. Med. — 1989. — V.87, N12. — P.103111.
57. Armstrong M.R., Douek M., Schellinger D., Pacronas N.J. Regression of pituitary macroadenoma after pituitary apoplexy: CT and MR studies // J. Comput. Assist. Tomogr. — 1991. — V.15. — P.832841.
58. Asa S.L., Kovacs K. Clinically non-functioning human pituitary adenomas // Can. J. Neurol. Sci. — 1992. — V.19, N2. — P.228235.
59. Ayuk J., McGregor E.J., Mitchel R.D., Gittoes N.J. Acute management of pituitary apoplexy-surgery or conservative management? // Clin. Endocrin. (Oxford). — 2004. — V.61, N6. — P.747752.
60. Bailey P. Pathological report of a case of akromegaly, with especial reference to the lesions in the hypophysis cerebri and in the thyroid gland; and a case of hemorrhage into the pituitary // Philadelphia Med. J. — 1898. — V.1. — P.789793.
61. Baldelini R., Colao A., Razzore P. et al. Two-year follow-up of acromegalic patients treated with slow release lanreotide (30 mg) // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2000. — V.85, N12. — P.40994103.
62. Becker G., Kocher M., Kortmann R.D. et al. Radiation therapy in the multimodal treatment approach of pituitary adenoma: Review. // Strahlenther Onkol. — 2002. — V.178, N4. — P.173186.
63. Bevan J.S., Atkin S.L., Atkinson A.B. et al. Primary medical therapy for acromegaly: An open, prospective, multicenter study of the effects of subcutaneous and intramuscular slow release octreotide on growth hormone, insulin-like growth factor-1 and tumor size // J. Clin. Endocrin. Metab. — 2002. — V.87, N10. — Р.45544563.
64. Bevan J.S., Oza A.M., Burke C.W. Pituitary apoplexy following isorbide administration (letter) // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1987. — V.50, N2. — P.636.
65. Bhattacharyya A., Tymms D.J., Naqvi N. Asymptomatic pituitary apoplexy after aortocoronary bypass surgery // Int. J. Clin. Pract. — 1999. — V.53, N5. — P.394395.
66. Biousse V., Newman N.J., Oyesiku N.M. Precipitating factors in pituitary apoplexy // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2001. — V.71, N4. — P.542545.
67. Bjerre P., Lindholm J., Videbaek H. The spontaneous course of pituitary adenomas and occurrence of an empty sella in untreated acromegaly // J. Clin. Endocrin. Metab. — 1986. — V.6, N2. — P.287291.
68. Bjerre P., Videbaek H., Lindholm J. Subarachnoid hemorrhage with normal cerebral angiography: A prospective study on sellar abnormalities and pituitary function // Neurosurgery. — 1986. — V.19. — P.10121023.
69. Bleibtreu L. Ein fall von akromegalic (zerstorung der hypophysis durch blutung) // Munch. Med. Wochenschr. — 1905. — V.52. — P.20792080.
70. Brougham M., Heusner A.P., Adams R.D. Acute degenerative changes in adenomas of the pituitary body— with special reference to pituitary apoplexy // J. Neurosurg. — 1950. — V.7. — P.421429.
71. Buurman H., Saeger W. Subclinical adenomas in postmortem pituitaries: classification and correlations to clinical data // Eur. J. Endocrinol. — 2006. — V.154, N5. — P.753758.
72. Cannavo S., Curto L., Squadrito S. et al. Cabergoline: a first-choice treatment in patients with previously untreated prolactin-secreting pituitary adenoma // J. Endocrinol. Invest. — 1999. — V.22, N5. — P.354359.
73. Cappabianca P., Cavallo L.M., Colao A. et al. Endoscopic endonasal transsphenoidal approach: outcome analysis of 100 consecutive procedures // Min. Invas. Neurosurgery. — 2002. — V.45. — P.193200.
74. Cappabianca P., Cavallo L.M., Colao A., de Divitiis E. Surgical complications associated with endoscopic endonasal transsphenoidal approach for pituitary adenomas // J. Neurosurg. — 2002. — V.97. — P.293298.
75. Cappabianca P., Cavallo L.M., Esposito F. et al. Sellar repair in endoscopic endonasal transsphenoidal surgery: results of 170 cases // Neurosurgery. — 2002. — V.51. — P.13651372.
76. Cappabianca P., Cavallo L.M., Mariniello G. et al. Easy sellar reconstruction in endoscopic transsphenoidal surgery with polyester-silicone dural substitute and fibrine glue: technical note // Neurosurgery. — 2001. — V.49. — P.473476.
77. Cappabianca P., de Divitiis E. Endoscopy and transsphenoidal surgery // Neurosurgery. — 2004. — V.54. — P.10431050.
78. Cardoso E.R., Peterson E.W. Pituitary apoplexy and vasospasm // Surg. Neurol. — 1983. — V.20. — P.391393.
79. Cardoso E.R., Peterson E.W. Pituitary apoplexy: A review // Neurosurgery. — 1984. — V.14. — P.363370.
80. Catenoix H., Nighoghossian N., Honnorat J. et al. Necrosis of a hypophyseal adenoma and ischemic cerebral vascular accident // Rev. Neurol. (Paris). — 2002. — V.158, N67. — P.734736.
81. Chacko A.G., Chacko G., Seshadri M.S. et al. Hemorrhagic necrosis of pituitary adenomas // Neurol. India. — 2002. — V.50, N4. — P.490493.
82. Challa V.R., Richards F., Davis C.H. Intravеntricular hemorrhage from pituitary apoplexy // Surg. Neurol. — 1981. — V.16. — P.360365.
83. Chen S.T., Chen S.D., Ryu S.J. et al. Pituitary apoplexy with intracerebral hemorrhage simulating rupture of an anterior cerebral artery aneurysm // Surg. Neurol. — 1988. — V.29. — P.322327.
84. Ciric I., Ragin A., Baumgartner C., Pierce D. Complications of transsphenoidal surgery: Results of a national survey, review of the literature and personal experience // Neurosurgery. — 1997. — V.40, N2. — P.225237.
85. Clark J.D.A., Freer C.E.L., Whcatley T. Case report: Pituitary apoplexy: An unusual cause of stroke // Clin. Radiol. — 1987. — V.38. — P.7576.
86. Cohen A.R., Cooper P.R., Kupersmith M.J. et al. Visual recovery after transsphenoidal removal of pituitary adenomas // Neurosurgery. — 1985. — V.17. — P.446449.
87. Cohen A.R., Kishore K., Wolansky L. et al. Pituitary apoplexy occurring during large volume liposuction surgery // J. Neuroophthalm. — 2004. — V.24, N1. — P.3133.
88. Corkill G., Hanson F.W., Sobel R.A., Kcller T.M. Apoplexy in a prolactin microadenoma leading to remission of galactorrhea and amenorrhea // Surg. Neurol. — 1980. — V.15. — P.114117.
89. Dan N.G., Feiner R.I., Houang M.T. et al. Pituitary apoplexy in association with lymphocytic hypophysitis // J. Clin. Neurosci. — 2002. — V.9, N5. — P.577580.
90. Day A.L. Aneurysms of the ophthalmic segment: A clinical and anatomical analysis // J. Neurosurg. — 1990. — V.72. — P.677683.
91. Domingue J.N., Wing S.D., Wilson C.B. Coexisting pituitary adenomas and partially empty sellas // J. Neurosurg. — 1978. — V.48. — P.2328.
92. Ebersold M.J., Laws E.R., Scheithauer B.W., Randall R.V. Pituitary apoplexy treated by transsphenoidal surgery: A clinicopathological and immunocytochemical study // J. Neurosurg. — 1983. — V.58. — P.315321.
93. Fahlbusch R., Buchfelder M., Kreutzer J. et al. Surgical management of acromegaly // In: Handbook of acromegaly / Ed. J. Wass. — Bristol: Bio scientifica, 2001. — Р.3949.
94. Ferreira N.P., Ferreira M.P. Optic nerve apoplexy caused by a cavernous angioma. Case report. // Neurosurgery. — 1992. — V.30. — P.262263.
95. Findling J.W., Tyrrell J.B., Aron D.C. et al. Silent pituitary apoplexy: Subclinical infarction of an adrenocorticotropin-producing pituitary adenoma // J. Clin. Endocrin. Metab. — 1981. — V.52. — P.9599.
96. Fitz-Patrick D., Tolis G., McGarry E.E., Taylor S. Pituitary apoplexy. The importance of skull roentgenograms and computerized tomography in diagnosis // JAMA. — 1980. — V.244. — P.5964.
97. Fong L.P., Fabinyi G.C.A. Ophthalmic manifestations of pituitary apoplexy // Med. J. — 1985. — V.142. — P.142146.
98. Fraioli B., Esposito V., Palma L., Cantore G. Hemorrhagic pituitary adenomas: Clinicopathological features and surgical treatment // Neurosurgery. — 1990. — V.27. — P.741750.
99. Furuta S., Hatakeyama T., Zenke K. et al. Pituitary metastasis from carcinoma of the urinary bladder mimicking pituitary apoplexy — case report // Neurol. Med. Chir. (Tokyo). — 1999. — V.39, N2. — P.165168.
100. Garcia A.S., Rhoton A.L. Speculum opening in transsphenoidal surgery // Neurosurgery. — 2006. — V.59, N1. — P.3540.
101. Glick R.P., Tiesi J.A. Subacute pituitary apoplexy: Clinical and magnetic resonance imaging characteristics // Neurosurgery. — 1990. — V.27. — P.214218.
102. Gorczyca W., Hardy J. Microadenomas of the human pituitary and their vascularization // Neurosurgery. — 1988. — V.22, N1. — P.210.
103. Gutin P.H., Cushard W.G., Wilson C.B. Cushing's disease with pituitary apoplexy leading to hypopituitarism, empty sella and spontaneous fracture of the dorsum sellae // J. Neurosurg. — 1979. — V.51. — P.866869.
104. Handa J., Matsuda I., Handa H. Association of brain tumor and intracranial ancurysms // Surg. Neurol. — 1976. — V.16. — P.2529.
105. Harris A. Acromegaly and its management. — Philadelphia: Lippincott Raven Publishers, 1996. — 175 p.