АДМІНІСТРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Короткий опис

ВСТУП……………………………………………………………............................
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади формування
та реалізації митної політики України.……….…………...................
1.1. Ґенеза поняття й ознаки митної політики держави,
проблеми її законодавчого закріплення..……..…………………………
1.2. Митна політика як невід’ємна складова
державної політики……………………………………………………….
1.3. Механізм формування та реалізації митної
політики: інституціональний аспект..…………………..…..……………
1.4. Митні органи як суб’єкти реалізації митної політики......................
Висновки до розділу 1…………………………………………………….
РОЗДІЛ 2. Соціальна роль та зміст діяльності
митних органів України.……………………………….…....................
2.1. Значення діяльності митних органів для утвердження
державності та засад громадянського суспільства..…………………….
2.2. Мета і завдання діяльності митних органів..……...…………..........
2.3. Функції митних органів: поняття та класифікація...…....................
2.4. Компетенція митних органів у сфері реалізації
митної політики…………………………………………………………...
2.5. Правове забезпечення діяльності митних органів:
сучасний стан та шляхи реформування.…………………………………
Висновки до розділу 2.……………………………………………………
РОЗДІЛ 3. Адміністративна діяльність митних органів
у сфері реалізації митної політики держави.…………………………
3.1. Поняття та основні ознаки адміністративної діяльності
митних органів України…..……………………….……………………...
3.2. Принципи адміністративної діяльності митних органів...
Висновки до розділу 3…………………………………………………….
РОЗДІЛ 4. Форми та методи адміністративної діяльності
митних органів України.………………………….………………….…
4.1. Форма адміністративної діяльності митних органів:
поняття і структура….…...……………......................................................
4.2. Проблеми класифікації форми адміністративної
діяльності митних органів та їх характеристика...…………...................
4.3. Зовнішні прояви форми адміністративної діяльності
як засоби реалізації митної політики.………………………....................
4.4. Сутність та особливості методів адміністративної
діяльності митних органів...…………………………………...................
4.5. Класифікація методів, що застосовуються
митними органами, їх види………………………………………………
Висновки до розділу 4.……………………………………………………
РОЗДІЛ 5. Пріоритетні напрями удосконалення
адміністративної діяльності митних органів.………..........................
5.1. Міжнародний досвід реалізації митної політики:
практика впровадження в Україні.…………………………....................
5.2. Сучасні тенденції та перспективи модернізації
адміністративної діяльності митних органів............................................
Висновки до розділу 5…………….………………………………………
ВИСНОВКИ..………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..……………………………………
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Невід’ємною складовою функціонування суверенної незалежної держави є формування та реалізація нею державної політики у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. Перед Українською державою постала об’єктивна потреба переосмислення на методологічному рівні загальних проблем формування та здійснення митної політики як елементу державної політики. Незважаючи на те, що проблеми, пов’язані зі з’ясуванням сутності, мети та пріоритетних напрямків митної політики, а звідси й розвитком митної служби України, є предметом аналізу та обговорення в наукових колах, а також на державному рівні, на жаль, цілісного уявлення щодо цих проблем та напрямків діяльності митних органів, визначальних для країни, поки що не склалося. Здійснювана митна політика у такому вигляді, як вона зараз інтерпретована в політико-правових актах, виявляється неадекватною реаліям, такою, що не сприяє формуванню оптимальної структури національної економіки, не визначає напрямки модернізації митних органів України. Відсутній системний підхід до розвитку митної служби не тільки у стратегічному, але й у тактичному планах. Не створено науково обґрунтованої моделі реалізації митними органами державної політики.
Історія розвитку багатьох цивілізованих країн свідчить, що перехід до ринкових відносин вимагає істотних змін у характері діяльності митних органів, їх перетворення в реально діючий елемент механізму державного регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Митна служба України має стати вагомим інструментом практичної реалізації митної політики в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі, відмови держави від власної монополії на зовнішньоекономічну діяльність та виходу на зовнішній ринок значної кількості суб’єктів господарювання. Митні органи повинні відігравати суттєву роль у процесах, пов’язаних із захистом національної безпеки, економічних інтересів держави, побудови ринкової економіки, її інтеграції у світову економіку, активізації зовнішньоекономічних зв’язків, забезпеченні прав та законних інтересів громадян і суб’єктів господарювання.
Ефективність виконання митними органами завдань та функцій багато в чому залежить від тих різноманітних за характером, формами і методами засобів та способів впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування. Використання таких адміністративно-правових засобів можливе лише в межах діяльності, яка отримала назву адміністративної. Безперечно, виконання завдань митними органами передбачає здійснення, крім адміністративної, ще й інших видів діяльності, наприклад кримінально-процесуальної. Безсумнівно, за обсягом та багатоманітністю здійснюваних задач, адміністративній діяльності належить одне з найважливіших місць у процесі функціонування митних органів. Адміністративна діяльність – це різновид виконавчо-розпорядчої, управлінської діяльності, що охоплює широке коло суспільних відносин, які складаються усередині самої системи митних органів та за її межами. Результативність адміністративної діяльності митних органів у нинішніх умовах необхідно оцінювати, з одного боку, з позицій пріоритетності прав та законних інтересів громадян, які згідно з Конституцією України визначають зміст та спрямованість цієї діяльності, а з іншого – відповідно до міжнародних вимог, пов’язаних із забезпеченням належного рівня безпеки світової торгівлі. Означені фактори потребують модернізації митних органів, удосконалення вже існуючих форм та методів діяльності, опрацювання та активного впровадження нових, більш ефективних і дієвих. Здійснюване реформування митної служби України обумовлює потребу у відповідних наукових дослідженнях. Саме тому комплексне дослідження механізму формування та реалізації митної політики, проблем адміністративної діяльності митних органів, їх модернізації набуває нині виняткової гостроти й актуальності.
Визначення теоретико-методологічних засад формування та реалізації митної політики, з’ясування соціальної ролі й значення діяльності митних органів для державотворчих процесів, аналіз їх адміністративної діяльності, форм та методів її здійснення, опрацювання міжнародного досвіду в царині реалізації митної політики, розробка аргументованих пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення митного законодавства і практики його застосування, модернізації митних органів мають не лише теоретичне, а й суттєве практичне значення.
Розвиток уявлень про митну політику висвітлено в наукових працях С.В. Барамзіна, І.Г. Бережнюка, М.М. Блінова, П.Г. Гончарова, П.В. Дзюбенка, Є.В. Додіна, О.Д. Єршова, С.В. Ківалова, Ю.Г. Кисловського, О.М. Козиріна, Б.А. Кормича, В.Б. Кухаренка, Л.М. Маркова, П.В. Пашка, К.К. Сандровського, В.Г. Храбскова, С.І. Чернишова, М.Г. Шульги та ін. Наведені в їхніх працях узагальнення, визначення, дефініції дали можливість відповісти на питання щодо місця митної політики в системі єдиної загальнодержавної політики, а також ролі та значення митних органів в інституціональному механізмі формування та реалізації митної політики.
Науково-теоретичною базою для дослідження адміністративної діяльності послугували праці таких вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії держави та права, теорії державного управління, адміністративного права та процесу, а саме: В.Б. Авер’янова, М.Г. Александрова, С.С. Алексєєва, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, М.І. Байтіна, К.С. Бєльського, Ю.П. Битяка, Б.М. Габричидзе, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, В.М. Горшеньова, В.М. Карташова, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, О.П. Коренєва, Б.М. Лазарева, В.В. Лазарева, А.Є. Луньова, В.І. Олефіра, Л.Л. Попова, І.С. Самощенка, Ю.М. Старилова, В.Д. Сорокіна, Є. Старосьцяка, В.В. Тертички, Ю.О. Тихомирова, В.В. Цвєткова, В.А. Юсупова, Ц.А. Ямпольської.
Окремі аспекти діяльності митних органів досліджували О.Ю. Бакаєва, І.О. Бондаренко, О.П. Гребельник, Ю.М. Дьомін, А.В. Дусик, Т.О. Коломоєць, О.В. Константа, О.В. Константий, Т.В. Корнєва, О.О. Крестьянінов, А.В. Мазур, В.Я Настюк, В.П. Науменко, О.Ф. Ноздрачов, А.П. Павлов, І.В. Письменний, В.В. Прокопенко, С.С. Терещенко, І.В. Тимошенко, О.В. Тодощак, В.К. Шкарупа, які створили передумови для висвітлення характеру, змісту та особливостей форм і методів адміністративної діяльності митних органів. Безсумнівно, зміни в чинному національному законодавстві, які відбулися останнім часом, трансформація ролі державних органів у процесі побудови демократичної, соціальної, правової держави виявили коло проблем в адміністративній діяльності митних органів, що потребують свого нагального розв’язання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах основних напрямків наукових досліджень Державної митної служби України, визначених Концепцією модернізації митної служби України, Академії митної служби України (Концепція формування наукової та науково-технічної діяльності Академії митної служби України), роботи авторського творчого колективу “Академія-Митниця”, Програми науково-дослідних робіт юридичного факультету Академії митної служби України, науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та митного права Академії митної служби України “Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави” (номер державної реєстрації № 0104U003696).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретичних засад формування митної політики держави, правового регулювання та практики її реалізації митними органами розробити теорію адміністративної діяльності митних органів, напрацювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства, та визначити напрямки модернізації діяльності митних органів щодо реалізації митної політики держави.
Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню наступних завдань:
– визначенню теоретико-методологічних засад формування та реалізації митної політики держави;
– з’ясуванню та аналізу правового статусу митних органів як безпосередніх суб’єктів реалізації митної політики та його характеристиці;
– розкриттю сутності діяльності митних органів і обґрунтуванні її ролі та значення для утвердження державності й засад громадянського суспільства;
– аналізу чинного законодавства, що регламентує адміністративну діяльність митних органів, та дослідженню практики його застосування в процесі реалізації ними митної політики держави;
– дослідженню адміністративної діяльності митних органів у сфері реалізації митної політики, з’ясуванню її правової природи, змісту та основних ознак;
– визначенню принципів адміністративної діяльності митних органів;
– уточненню поняття форми адміністративної діяльності митних органів та здійсненню їх класифікації;
– дослідженню системи методів адміністративної діяльності, що використовуються митними органами в процесі реалізації митної політики;
– аналізу міжнародного досвіду реалізації митними адміністраціями митної політики та визначенню можливості його впровадження в Україні;
– окресленню проблем та перспектив модернізації митних органів на сучасному етапі державотворення з урахуванням світових тенденцій розвитку міжнародної торгівлі та потреб забезпечення її безпеки;
– розробці конкретних пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення митного законодавства, яке регулює організаційно-правові засади діяльності митних органів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що формуються в процесі здійснення митними органами адміністративної діяльності в сфері реалізації митної політики держави.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні проблеми, нормативно-правове регулювання та практика здійснення митними органами адміністративної діяльності в сфері державного регулювання митних відносин.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання. В основі методологічної конструкції усієї дисертаційної роботи є системний аналіз, який і визначив стратегію дослідження у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин за участю митних органів в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, що шляхом використання міждисциплінарного аналізу дозволяє розглянути проблеми адміністративної діяльності митних органів.
У роботі також використовувалися окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу сформульовано та поглиблено понятійний апарат, що використовується в дослідженні (1.1, 1.2, 1.4, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 4.1, 4.3, 4.4). Діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у сфері реалізації митної політики держави за участю митних органів дозволив встановити взаємозв’язки між змістом адміністративної діяльності та її формою (1.4, 2.2, 2.3, 2.4, 4.1), з’ясувати принципи адміністративної діяльності (3.2). Історично-правовий метод передбачає аналіз питання еволюції розуміння терміна “митна політика” як у науковій сфері, так і в законодавстві (1.1), усвідомлення досвіду організації системи митних органів на різних етапах свого існування (2.1). Інституціональний метод був покладений в основу аналізу механізму формування та реалізації митної політики держави (1.3). Використання системно-структурного методу дозволило дослідити структуру організації та діяльності митної служби України (1.4, 2.1), сформулювати систему принципів адміністративної діяльності (3.2), створити авторську класифікацію форм та методів адміністративної діяльності митних органів (розділ 4). Функціональний метод використовувався для вивчення функцій митних органів (2.3). Стан правового забезпечення діяльності митних органів вдалося з’ясувати за допомогою методу нормативно-логічного аналізу (2.5). Важливе значення відіграли порівняльно-правовий та компаративний методи, які дозволили проаналізувати міжнародний досвід реалізації митної політики митними органами та окреслити напрямки модернізації їх діяльності (5.1, 5.2). Застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дозволили сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного права та процесу, інших галузевих наук, у тому числі зарубіжних вчених. Положення та висновки роботи ґрунтуються на приписах Конституції України, чинних законодавчих та підзаконних нормативних актів, які визначають правові засади адміністративної діяльності митних органів, спрямованої на реалізацію митної політики держави. У роботі також проаналізовано норми міжнародного права та враховано практику діяльності митних адміністрацій деяких зарубіжних країн, що може бути використано в процесі модернізації діяльності митної служби України. Інформаційну та емпіричну основу дослідження склало узагальнення практичної діяльності митних органів у сфері реалізації митної політики, статистичні матеріали, політико-правова публіцистика та довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проблеми адміністративної діяльності митних органів у вітчизняній юридичній науці майже не досліджувалися, хоча в цьому є нагальна потреба в контексті подальшого розвитку національної економіки, ускладнення зовнішньоекономічних зв’язків, забезпечення безпеки при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та зростання обсягів міжнародної торгівлі. Дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання адміністративної діяльності митних органів, спрямованої на реалізацію митної політики держави, та сформулювати авторське бачення шляхів їх розв’язання. В результаті проведеного дослідження отримано цілісну наукову роботу, в якій представлено теорію адміністративної діяльності митних органів, визначено низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Наукова новизна констатована в таких результатах:
– удосконалено поняття “митна політика” як правової категорії та деталізовано його співвідношення з суміжними політико-правовими поняттями;
– дістало подальшого розвитку з’ясування місця та ролі митної політики в системі єдиної загальнодержавної політики на сучасному етапі державотворення;
– уточнено характер впливу сучасної митної політики на зміст і спрямованість діяльності митної служби України та митних органів зокрема, формування стратегії їх розвитку й функціонування;
– удосконалено характеристику інституціонального механізму формування та реалізації митної політики держави, з уточненням його суб’єктного складу та їх компетенції у цій сфері державного регулювання, визначено взаємозв’язки між структурними елементами даного механізму;
– уперше запропоновано класифікацію суб’єктів формування та реалізації митної політики держави, яка була здійснена за кількома критеріями в декілька етапів, що дало можливість поглиблено проаналізувати завдання та функції цих суб’єктів та детальніше вивчити їх окремі повноваження у сфері формування та реалізації митної політики держави;
– отримали подальший розвиток існуючі погляди щодо визнання митних органів як безпосередніх суб’єктів реалізації митної політики держави;
– уточнено поняття “митні органи” з урахуванням тих позицій, що на митні органи покладається не лише безпосереднє здійснення митної справи, а вони в системі виконавчої влади є ключовими суб’єктами реалізації митної політики держави в цілому;
– використано новий підхід щодо визнання національної системи митної служби як важливого фактору підтримки соціальної рівноваги і створення в країні найсприятливіших умов для розвитку вітчизняної економіки, вагомого чинника структурних ринкових перетворень, важеля впливу на стан соціального добробуту суспільства;
– уперше з’ясовано значення адміністративної діяльності митних органів для утвердження державності та засад громадянського суспільства з урахуванням загальної характеристики чинного законодавства, що регламентує даний різновид їхньої діяльності;
– подальшого розвитку набуло визначення мети та завдань діяльності митних органів на сучасному етапі розбудови України як соціально орієнтованої правової держави, виявлено головну та спеціальні цілі, на досягнення яких спрямована діяльність митних органів, окреслено завдання, вирішення яких покладається державою на митні органи;
– сформульовано авторський підхід для доведення тези, що мета й завдання митних органів є ключовими елементами, які обумовлюють зміст та спрямованість їхньої діяльності та засади функціонування системи митних органів України;
– удосконалено визначення функцій митних органів, для чого здійснено дослідження правового статусу митних органів та практики їх діяльності, нормативних актів, проведено класифікацію функцій із залученням різних класифікаційних критеріїв;
– уперше визначено поняття “компетенція митних органів” як результат узагальнення його суттєвих ознак та обґрунтовано, що компетенція є невід’ємною складовою адміністративно-правового статусу митних органів;
– у новому аспекті досліджено проблеми законодавчого забезпечення адміністративної діяльності митних органів та межі її підзаконного правового регулювання в контексті забезпечення законності у сфері реалізації митної політики держави, запропоновано шляхи удосконалення правового унормування адміністративної діяльності;
– уперше обґрунтовано доцільність запровадження в науковий обіг категорії “адміністративна діяльність митних органів”, сформульовано її поняття та з’ясовано сутність і зміст адміністративної діяльності з урахуванням найбільш значущих та вагомих її ознак й особливостей сфери митно-правового регулювання суспільних відносин;
– вперше з’ясовано принципи адміністративної діяльності митних органів, що мають суттєве значення для процесу реалізації митної політики держави та розроблено їх систему, що стало результатом аналізу закономірності здійснення митними органами адміністративної діяльності;
– уперше розкрито двоєдину природу форми адміністративної діяльності митних органів, що розглядається як складне утворення, елементами якого є внутрішні й зовнішні компоненти;
– уперше запропоновано авторську класифікацію процесуальних форм адміністративної діяльності митних органів. спираючись на наукові праці представників науки управління, теорії держави та права, адміністративного права і процесу, кримінального процесу та інших галузей права;
– запропоновано новий підхід до аналізу існуючих поглядів на форми адміністративної діяльності митних органів як зовнішні прояви форми реалізації митної політики держави, наведено їхню класифікацію з уточненням змісту конкретних форм діяльності митних органів;
– з урахуванням нових підходів доведено, що основним елементом дієвого механізму реалізації митної політики держави є методи, які ефективно використовуються в адміністративній діяльності митних органів і застосування яких є об’єктивно необхідним для виконання завдань і реалізації функцій у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин;
– отримали подальший розвиток дослідження системи методів адміністративної діяльності митних органів, що дозволило розкрити основні сторони процесу використання митними органами двох рівнів методів діяльності та встановити, що різноманітність методів, використовуваних митними органами в процесі реалізації митної політики, випливає із особливостей сфери митно-правового регулювання суспільних відносин;
– теоретично обґрунтовано потреби використання досвіду діяльності митних адміністрацій зарубіжних країн та можливостей його запровадження в діяльність митної служби України;
– набув подальшого розвитку аналіз проблем, що існують у сфері реалізації митної політики за участю митних органів та негативно впливають на виконання функцій держави, митних органів, забезпечення реалізації прав і законних інтересів громадян та суб’єктів господарювання;
– використано новий підхід до обґрунтування потреби модернізації та перспективного розвитку системи митних органів з урахуванням пріоритету прав та законних інтересів громадян і суб’єктів господарювання, економічних перетворень та міжнародної, зокрема європейської, практики в галузі митно-правового регулювання суспільних відносин.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки та пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для науки адміністративного права і процесу, митного права, правотворчої діяльності та практики діяльності митних органів. Вони надають можливість наукового обґрунтування переорієнтації діяльності митних органів із засад первинності задоволення інтересів держави на нову схему – забезпечення прав і свобод громадян та суб’єктів господарювання у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин.
У науково-дослідній сфері – результати, які в сукупності становлять теорію адміністративної діяльності митних органів у сфері реалізації митної політики, можуть послугувати підґрунтям для подальшого дослідження проблем функціонування митної служби України.
У сфері правотворчості – сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані в діяльності компетентних органів під час реформування адміністративного та митного законодавства, зокрема при підготовці змін та доповнень до Митного кодексу України (далі – МК України), законопроекту “Про митну службу України”, інших законодавчих та підзаконних нормативних актів (акт про запровадження в практичну діяльність Державної митної служби України результатів дисертаційного дослідження від 09.01.07 р.).
У правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність адміністративної діяльності митних органів, спрямовану на реалізацію митної політики держави (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в діяльність Дніпропетровської митниці від 17.01.07 р.).
У навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження можна використовувати для підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін “Адміністративне право”, “Митне право України”, “Адміністративна діяльність митних органів”, “Адміністративна відповідальність за порушення митних правил” та інших дисциплін адміністративно-правового характеру. Вони вже використовувалися при підготовці навчальних посібників, під час проведення занять із зазначених дисциплін в Академії митної служби України, Національній академії державної податкової служби України, Запорізькому національному університеті. Їх враховано в навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт про впровадження в навчальний процес АМСУ матеріалів дисертації від 11.12.06 р., акт про впровадження у навчальний процес ЗНУ результатів наукового дослідження від 27.12.06 р.).
У правовиховній сфері – положення і висновки дисертації можуть бути використані в роботі з підвищення рівня правової та професійної культури посадових осіб митних органів та населення.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на міжкафедральних семінарах в Академії митної служби України та Національній академії державної податкової служби України, основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на 24 міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних науково-теоретичних, науково-практичних та наукових конференціях, таких, зокрема, як Міжнародній науково-практичній конференції “Пріоритетні напрямки діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з злочинністю в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), щорічній Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підвищення ефективності протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин: вітчизняний та міжнародний досвід” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Науково-практичній конференції “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини” (м. Запоріжжя, 2003 р.), Науковій конференції “Науковий потенціал майбутнього на шляху до європейської інтеграції” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу” (м. Ірпінь, 2004 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (м. Ірпінь, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми захисту прав людини в умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні” (м. Львів, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства” (м. Запоріжжя, 2004 р.), міжкафедральному науково-практичному семінарі “Громадська безпека та шляхи її забезпечення в Україні на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), IX Міжнародній науково-практичній конференції “Тиждень науки” (м. Ростов-на-Дону, Російська Федерація, 2005 р.), Науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “8-ій звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА” (м. Одеса, 2005 р.), Науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економічної безпеки в умовах її інтеграції до світового співтовариства” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), ХІІ-ій регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 2006 р.), Науково-практичній конференції “Митна політика в умовах інтеграції до світової спільноти” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), “9-ій звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА” (м. Одеса, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 2006 р.), Форумі вчених-адміністративістів Південно-східних регіонів України (м. Запоріжжя, 2006 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми вдосконалення професійної підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення” (м. Сімферополь, 2006 р.), Науково-практичній конференції “Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (м. Київ, 2006 р.).
Дисертант неодноразово залучався до складу робочих груп із розробки проектів законодавчих та підзаконних нормативних актів. Результати дослідження, а також висновки та пропозиції знайшли своє відображення в нормативних актах, що розроблялися Державною митною службою України і які спрямовані на реалізацію положень МК України. Так, зокрема, дисертант брав безпосередню участь у розробці законопроектів “Про митну службу України”, “Про внесення змін та доповнень до Митного кодексу України”, відомчих нормативних актів “Концепції модернізації діяльності митної служби України”, “Стратегії розвитку митної служби України на період до 2015 року”. Крім того, дисертант неодноразово вносив пропозиції до Державної митної служби України щодо вдосконалення підзаконних актів з метою підвищення ефективності діяльності окремих підрозділів митних органів, вдосконалення кадрового забезпечення митних органів. Результати дослідження також використовувалися для фахової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб митної служби України. Узагальнені висновки і пропозиції були сформульовані та подані автором для апробації до Державної митної служби України.
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 2 авторських монографіях, виданих відповідно до вимог ВАК України, 6 навчальних посібниках, 44 статтях, тезах доповідей у наукових журналах та збірниках наукових праць, 30 з яких надруковані в юридичних фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, які об’єднують вісімнадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 477 сторінок, із них список використаних джерел – 50 сторінок. Список джерел складається з 577 найменувань. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення та результатами виконаного дослідження.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у відсутності раціональної сучасної теорії адміністративної діяльності органів митної служби, спрямованої на реалізацію державної політики в галузі митної справи. У роботі на основі комплексного аналізу теоретичних засад формування митної політики держави, правового регулювання, практики її реалізації митними органами досліджено проблеми адміністративної діяльності митних органів, напрацьовано пропозиції й рекомендації до законодавства, що визначає організаційно-правові засади функціонування митних органів та визначено напрямки модернізації митних органів щодо реалізації митної політики держави. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети, а саме:
1. У роботі встановлено, що глибокі та всеохоплюючі за своєю сутністю політичні, економічні та соціальні процеси, що відбуваються в сучасній Україні, обумовлюють серйозні зміни в усвідомленні ролі та значення митної політики як невід’ємної складової єдиної загальнодержавної політики. Обґрунтовано, що митна політика, яка нині має яскраво виражений фіскальний характер, у майбутньому повинна орієнтуватися на здійснення економічних, регулятивних та охоронних функцій.
З’ясовано, що різноманітність аспектів митної політики обумовлена як об’єктивними, так і суб’єктивними факторами. За своєю спрямованістю та домінуванням економічних засобів її реалізації митна політика має економічний характер. Як сфера діяльності політичних інститутів суспільства і держави – політичний характер, як інструмент адміністративно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності – правовий. Безперечно, митна політика належить до найважливіших проявів суверенітету держави, що передбачає особливу увагу до неї з боку державної влади при позиції в міжнародних відносинах та вирішенні внутрішніх проблем.
Проблеми сучасної митної політики визначають стратегію розвитку митної служби України і митних органів зокрема.
2. Наголошується, що інституціональний механізм формування та реалізації митної політики держави, що діє нині в країні, в цілому визначений основними положеннями, що сформульовані в Конституції України, МК України, законах та підзаконних нормативних актах, але він не позбавлений недоліків, що породжують деякі проблеми, в першу чергу, щодо визначення суб’єктного складу його учасників, розмежування їх повноважень у цій сфері, відповідальності за прийняті рішення. За цієї ситуації суттєво знижується ефективність їх діяльності, спрямованої на реалізацію своїх завдань та функцій.
Акцентується увага на тому, що модернізація інституціонального механізму має забезпечувати: національний характер митної політики (захист економічних інтересів держави та суб’єктів господарювання, вирішення завдання структурної перебудови економіки, захист прав та законних інтересів громадян), раціональне використання заходів тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, високий рівень безпеки зовнішньої торгівлі, активізацію інтеграційних процесів у світове співтовариство. Реалізація цих положень можлива лише за умови зміни підходу до організації інституціонального механізму митної політики, і, насамперед, у питаннях розмежування повноважень державних органів щодо формування та реалізації державної політики в митній сфері, встановлення відповідальності за прийняті рішення в цій сфері, а також ширшого залучення недержавних інституцій до цього процесу.
3. Аналіз норм митного законодавства та практики його застосування дає підстави стверджувати: в системі органів виконавчої влади митні органи України виступають основним суб’єктом реалізації митної політики держави, що прямо підтверджується нормативним закріпленням такого статусу. Вони є головним системотвірним елементом інституціонального механізму формування та реалізації митної політики держави. Інші ж суб’єкти інституціонального механізму в межах своїх повноважень лише сприяють реалізації своїх завдань та функцій митним органам. Проте це не виключає, а, навпаки, передбачає об’єднання зусиль усіх без винятку суб’єктів митної політики, спрямованих на забезпечення функціонування та вдосконалення дієвого й ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин.
4. Доведено, що наявність національної системи митної служби є невід’ємною ознакою суверенітету держави, однією з найвагоміших умов її політичної й, насамперед, економічної незалежності, обов’язковим фактором існування цілісного самодостатнього державно-територіального утворення. Розв’язуючи цілу низку конкретних завдань, система митної служби є суттєвим фактором підтримки рівноваги і створення в країні найсприятливіших умов для розвитку власної економіки, вагомим чинником структурних ринкових перетворень, важелем впливу на стан соціального добробуту суспільства, що свідчить про вагому роль і значення діяльності митних органів для утвердження державності й засад громадянського суспільства. Для України, як і для будь-якої суверенної держави, питання формування та безпосередньої реалізації митної політики, функціонування системи митної служби, ефективного та дієвого митно-правового регулювання на власній території завжди були й будуть невід’ємним атрибутами державного механізму.
5. З’ясовано, що головна мета діяльності митних органів, як і будь-яких органів виконавчої влади, на сучасному етапі розбудови соціально орієнтованої правової держави – це найбільш повне та адекватне задоволення всіх суспільно значущих потреб громадськості так званого “публічного” характеру через усебічне забезпечення пріоритету прав, законних інтересів людини, в нашому випадку у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. Крім того, система митних органів покликана виконувати ряд специфічних цілей, пов’язаних із їхньою участю у формуванні державної митної політики та її безпосередньою реалізацією. До таких специфічних цілей належить: точне та неухильне виконання вимог митного законодавства; забезпечення реалізації прав і законних інтересів громадян та суб’єктів ЗЕД, пов’язаних з переміщенням через митний кордон товарів, предметів і транспортних засобів; раціональної й ефективної роботи об’єктів, що знаходяться під їх управлінським впливом; створення оптимальних умов для їх власної організації та функціонування тощо.
6. У результаті здійсненого дослідження правового статусу митних органів та практики їх діяльності сформульовано поняття функцій митних органів: функції митних органів – специфічні, відносно самостійні та якісно однорідні складові діяльності митних органів, які характеризуються цільовою спрямованістю на досягнення мети й завдань, що стоять перед ними.
Встановлено, що перелік безпосередньо здійснюваних митними органами функцій невичерпний і може розширюватись залежно від соціально-економічної та політичної ситуації в державі. Зіставлення та виявлення спільних рис і властивостей функцій дозволяє виокремити такі узагальнені функції митних органів, як-от: регулятивну, контрольну, економічну, фіскальну, охоронну і статистичну.
7. Автором доведено, що підвищення ефективності діяльності митних органів передбачає не тільки раціональну побудову їх системи, а й найбільш доцільне за сутністю та чітке за формою визначення їх компетенції.
Держава окреслює компетенцію митних органів шляхом видання правових норм, які, як правило, містяться в численних нормативних джерелах. Правові норми, які визначають компетенцію митних органів чи їх посадових осіб, повинні чітко та, по можливості, лаконічно встановити права та обов’язки з тією метою, щоб, по-перше, надати їм можливість ефективно та в повному обсязі реалізувати свої функції, самостійно вирішувати конкретні життєві ситуації, по-друге, встановити межі наданих державою владних повноважень. Компетенція митних органів є складовою адміністративно-правового статусу, що окреслює їхнє місце та роль у системі митних органів і може бути визначена як сукупність нормативно визначених цілей та завдань, а також необхідних для їх виконання державно-владних повноважень (прав та обов’язків).
8. Наголошується, що нормативні акти, в яких містяться правові норми, покликані регулювати спрямовану на безпосередню реалізацію митної політики діяльність митних органів, досить різноманітні. Однак чільне місце в механізмі правового забезпечення цієї діяльності належить МК України та іншим законодавчим актам України. Кожен різновид правових актів має свій рівень та обсяг правового регулювання, тобто існує тісний взаємозв’язок між юридичною силою нормативних актів і колом суспільних відносин, які вони регулюють. Ураховуючи те, що запровадження адміністративної реформи в Україні передбачає подальшу систематизацію адміністративного законодавства, насамперед через його кодифікацію, в митному законодавстві ці положення вже поступово реалізуються. Зроблено висновок, що законодавче регулювання не може охопити усі відносини в митній сфері, а тому певна їх частина буде врегульована підзаконними нормативними актами, що є досить природним.
9. Встановлено, що в процесі реалізації своїх завдань та функцій митні органи активно використовують різноманітні за характером, формами і методами засоби та способи впливу на суспільні відносини для їх упорядкування. Серед цієї сукупності засобів виокремлюються, як їх визначають в юридичній літературі, адміністративно-правові засоби. Обґрунтовано, що практична реалізація адміністративно-правових засобів здійснюється в межах діяльності, що в адміністративно-правовій науці отримала назву адміністративної діяльності.
У дисертації з урахуванням найбільш суттєвих та вагомих ознак адміністративної діяльності та особливостей сфери митно-правового регулювання суспільних відносин сформульовано наступне визначення поняття адміністративної діяльності митних органів: адміністративна діяльність митних органів – це урегульована переважно нормами адміністративного права підзаконна, цілеспрямована, державно-владна, виконавчо-розпорядча діяльність, пов’язана з практичним здійсненням заходів, спрямованих на безпосередню реалізацію митної політики держави та організацією й функціонуванням системи митних органів.
10. Принципи адміністративної діяльності митних органів – це об’єктивні закономірності, відображені в засадничих ідеях, положеннях, висновках, що характеризують зміст діяльності митних органів та зафіксовані у правових нормах або випливають з них.
Аналіз закономірностей здійснення митними органами адміністративної діяльності з урахуванням вимог, що ставляться до процесу виявлення та формулювання принципів, дозволяє виділяти в системі принципів адміністративної діяльності митних органів дві групи: загальносистемні та організаційні. Загальносистемні – це ті принципи, які формуються з урахуванням закономірностей управлінської та процесуальної діяльності, що здійснюється митними органами у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. Ці принципи є підґрунтям для здійснення митними органами адміністративної діяльності. Вони реалізуються в адміністративній діяльності незалежно від рівня та місця митного органу (його посадової особи) в єдиній загальнодержавній системі митної служби України. Організаційні принципи відображають характер, закономірності, специфіку побудови й організації системи органів митної служби України та їх діяльності. Ці принципи враховуються при створенні, реорганізації, ліквідації, функціонуванні митних органів та їх структурних підрозділів. Застосування організаційних принципів дозволяє раціонально розподілити компетенцію між суб’єктами адміністративної діяльності, обрати найбільш оптимальні варіанти використання адміністративно-правових методів і форм діяльності митних органів під час реалізації ними своїх функцій.
11. У роботі доведено, що адміністративна діяльність митних органів, яка передбачає здійснення цілеспрямованого впливу суб’єкта управління на його об’єкт, втілюється у відповідній формі.
Форма адміністративної діяльності митних органів – об’єктивно відображена, відмінна за своїм набором структурних елементів, стадій діяльність митних органів щодо раціонального та ефективного виконання покладених на них завдань та функцій. Зроблено висновок, що це поняття слід розглядати як складне утворення, елементами якого є внутрішні й зовнішні компоненти.
12. Застосування такого класифікаційного критерію, як характер наслідків адміністративної діяльності, у ролі основного дозволило серед процесуальних форм адміністративної діяльності митних органів виділяти правові та організаційні форми. Для більш повного розуміння сутності такого поділу форм адміністративної діяльності митних органів як додатковий (уточнюючий) критерій було запропоновано використовувати також ступінь їх правової регламентації.
Відповідно до такого критерію, як відношення правових форм до діючої системи права, виокремлено правотворчу діяльність митних органів та правозастосовну, яка поділяється на підвиди, а саме: регулятивну (оперативно-виконавчу), контрольну, правоохоронну, установчу та реєстраційно-дозвільну. У межах організаційної форми діяльності митних органів класифіковано два її підвиди: організаційно-регламентуюча та організаційно-ідеологічна.
13. Визначено, що форма адміністративної діяльності митних органів як зовнішній прояв форми реалізації митної політики – це зовнішній вияв конкретних дій митних органів та їх посадових осіб, що здійснюються ними в межах їх компетенції для реалізації поставлених перед ними завдань.
Дослідження усієї багатоманітності проявів діяльності митних органів дозволило виокремити самостійні групи споріднених за характером, однакових чи подібних у своєму зовнішньому відображенні дій, які є самостійними формами адміністративної діяльності митних органів: видання правових актів управління, укладення адміністративних договорів, здійснення юридично значущих дій, здійснення організаційних заходів, виконання матеріально-технічних операцій.
14. Визначено, що закріплення Конституцією України принципу, відповідно до якого утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обов’язком держави, потребує наявності дієвого механізму його реалізації, основним елементом якого є методи діяльності, під якими пропонується мати на увазі способи, прийоми та засоби цілеспрямованого впливу на керовані об’єкти, що використовуються митними органами та їх посадовими особами для виконання завдань і реалізації функцій у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин.
15. Наголошується, що запропонована в роботі класифікація методів діяльності митних органів не має вичерпного характеру. Усі методи чітко розмежовуються тільки на теоретичному рівні, в процесі ж реальної практичної діяльності митних органів вони застосовуються не ізольовано, а в сукупності, у певному співвідношенні та послідовності. Зроблено висновок, що найбільший ефект від застосування методів може бути досягнуто лише за умови їх комплексного використання, з урахуванням конкретного змісту митної політики держави та характеру взаємозв’язків між митними органами, їх посадовими особами та іншими учасниками адміністративної діяльності. Окрім того, успішне розв’язання завдання такого характеру багато в чому залежить від суб’єктивних факторів, приміром від рівня професійної підготовки посадових осіб митних органів. Не менше значення має й зміст норм митного законодавства, що визначає компетенцію митних органів, порядок переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон.
16. Доведено, що використання міжнародного досвіду застосування форм та методів діяльності принесе національним митним органам України користь. Але при цьому слід мати на увазі, що особливості національного законодавства, стан розвитку економіки та вже існуюча система митної служби України унеможливлюють повне копіювання будь-якої моделі реформування, що може бути запроваджена у вітчизняну систему митних органів. Процес входження нашої держави до світової спільноти потребує розв’язання ряду нагальних проблем організаційного та правового характеру.
17. Система організації й діяльності митних органів, існуючі механізми митного контролю та митного оформлення, взаємовідносини з національним виробником і його зарубіжними партнерами, що склалися на попередніх етапах державотворення і формування ринкової економіки, вже не відповідають постійно зростаючим обсягам експортно-імпортних операцій і транзитних перевезень товарів. Завдання, поставлені перед митною службою України, – це перетворення митних органів у потужну спеціалізовану систему органів виконавчої влади, максимально адаптовану до реалій сьогодення, орієнтовану на ефективний захист інтересів громадян, суб’єктів господарювання і водночас на забезпечення ефективної реалізації митної політики держави. Головним в адміністративній діяльності мають стати партнерські стосунки з учасниками зовнішньоекономічних операцій, усебічне сприяння гуманізації та прискоренню процедур митного контролю й митного оформлення, удосконалення митного законодавства України відповідно до міжнародних вимог та стандартів. Вирішення таких завдань передбачає модернізацію митних органів та вдосконалення форм і методів їх діяльності.
Модернізація та перспективний розвиток системи митних органів мають проводитися з урахуванням пріоритету прав та законних інтересів громадян і суб’єктів господарювання, економічних перетворень та міжнародної і, зокрема, європейської практики в галузі митно-правового регулювання суспільних відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20 – 30.
2. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції // Право України. – 2006. – № 5. – С. 11 – 17.
3. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права: черговий етап // Право України. – 2000. – № 7. – С. 6 – 8.
4. Авер’янов В.Б. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20 – 30.
5. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. – К.: Наукова думка, 1978. – 150 с.
6. Агеева Е.А. Формы управленческой деятельности исполкомов местных Советов. – М.: Юридическая литература, 1973. – 104 с.
7. Административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. докт. юрид. наук, проф. А.П. Коренева. – М.: Московский ун-т МВД России, изд-во “Щит-М”, 2003. – Часть общая. – 309 с.
8. Административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Л.Л. Попова. – М.: Академия МВД СССР, 1987. – 368 с.
9. Административная деятельность органов внутренних дел: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. В.Я. Кикотя. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 222 с.
10. Административное право / Под ред. проф. Ю.М. Козлова и проф. Л.Л. Попова. – М.: Юристъ, 1998. – 728 с.
11. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. проф. Л.Л. Попова. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – 223 с.
12. Административное право и административный процесс: старые и новые проблемы (По материалам “Лазаревских чтений”) // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 5 – 32.
13. Административное право России: Учебник: В 3 ч. / Под ред. проф. А.П. Коренева, проф. В.Я. Кикотя. – М.: Московский ун-т МВД России, ЦЮЛ “Щит”, 2002. – Ч. І: Государственное управление и административное право. – 306 с.
14. Административно-правовое регулирование в сфере экономики (5-е Лазаревские чтения) // Государство и право. – 2001. – № 12. – С. 18 – 44.
15. Административно-правовой статус человека и гражданина (7-е Лазаревские чтения) // Государство и право. – 2003. – № 1. – С. 5 – 43.
16. Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А.Н. Козырина и М.А. Штатиной. – М.: Спарк, 2003. – 464 с.
17. Адміністративна діяльність міліції / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутрішніх справ, 2004. – 448 с.
18. Адміністративна діяльність ОВС. Загальна частина: Підручник / За заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: УАВС, 1995. – 177 с.
19. Адміністративна діяльність: Навчальний посібник / За заг. ред. доцента О.І. Остапенка. – Львів: ЛІВС, 2002. – 252 с.
20. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, 2004. – Т. 1. Загальна частина. – 584 с.
21. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, 2005. – Т. 2. Особлива частина. – 624 с.
22. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
23. Акт проголошення незалежності України: Прийнято Постановою ВР УРСР від 24 серпня 1991 р. № 1427–ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
24. Александров Н.Г. О роли права в осуществлении экономических методов руководства промышленностью // Советское государство и право. – 1967. – № 6. – С. 67 – 75.
25. Алексеев Н.Н. Основы философии права. – СПб.: Лань, 1999. – 251 с.
26. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юридическая литература, 1969. – 144 с.
27. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. – М.: Юридическая литература, 1981. – Т. 1. – 360 с.
28. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. – М.: Юридическая литература, 1982. – Т. 2. – 359 с.
29. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекций: В 2 т. – Свердловск: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1972. – Т. 1. – 396 с.
30. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: Зерцало, 2000. – 672 с.
31. Аппарат управления социалистического государства: В двух частях. – М.: Юридическая литература, 1976. − Ч. 1. – 320 с.
32. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. – М.: Юридическая литература, 1975. – 240 с.
33. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – 3-е изд., доп. – М.: Омега-Л, 2005. – 584 с.
34. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Омега-Л, 2004. – 584 с.
35. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (опыт системного исследования). – М.: Политиздат, 1968. – 384 с.
36. Афанасьев В.Г. Основы философских знаний: Популярный учебник. – М.: Соцэкгиз, 1963. – 400 с.
37. Афанасьєв К.К. Адміністративні договори: реалії та перспективи: Монографія. – Луганськ, 2004. – 320 с.
38. Байтин М.И. Сущность и основные функции социалистического государства. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1979. – 303 с.
39. Бакаева О.Ю. Финансово-правовые аспекты деятельности таможенных органов Российской Федерации // Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 133 – 139.
40. Бакаева О.Ю., Матвиенко Г.В. Таможенное право России: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. – М.: Юристъ, 2004. – 427 с.
41. Баландин В.Н., Павлушина А.А. Принципы юридического процесса. – Тольятти: Изд-во ВУиТ, 2001. – 150 с.
42. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Х.: Основа, 1999. – 438 с.
43. Бандурка О.М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутрішніх справ, 2004. – 780 с.
44. Бандурка О.О. Сутність та види форм управлінської діяльності в Державній податковій службі України // Вісник Націон. ун-ту внутрішніх справ. – 2005. – № 30. – С. 230 – 236.
45. Барамзин С.В. Управление качеством таможенной деятельности. – М.: Книга и бизнес, 2001. – 304 с.
46. Бахрах Д.Н. Форма государственного управления // Советское государство и право. – 1983. – № 4. – С. 20 – 27.
47. Бахрах Д., Соломатин В. Соотношение административных и экономических методов управления народным хозяйством // Экономические науки. – 1970. – № 10. – С. 46 – 54.
48. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1996. – 355 с.
49. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: НОРМА, 2002. – 288 с.
50. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления. – Пермь: Изд-во Пермского гос. ун-та, 1978. – 102 с.
51. Бахрах Д.Н. Вопросы законности в государственном управлении // Правоведение. – 1992. – № 3. – С. 3 – 12.
52. Бахрах Д.Н. Структура аппарата управления: Учеб. пособие. – Свердловск: Изд-во Свердловского юридического ин-та, 1983. – 80 с.
53. Бахрах Д.Н. Таможенное право как институт административного права // Государство и право. – 1995. – № 3. – С. 13 – 21.
54. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях (Пособие для слушателей нар. ун-тов). – М.: Знание, 1989. – 96 с.
55. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации). – М.: Юридическая литература, 1976. – 200 с.
56. Бельский К.С. О функциях исполнительной власти // Государство и право. – 1997. – № 3. – С. 14 – 21.
57. Бельский К.С. Полицейское право: Лекционный курс. – М.: ДИС, 2004. – 815 с.
58. Бельский К.С. Феноменология административного права. – Смоленск, Смоленская обл. типография, 1995. – 144 с.
59. Бельский К.С., Елисеев Б.П., Кучеров И.И. О системе специальных методов полицейской деятельности // Государство и право – 2003. – № 4. – С. 11 – 18.
60. Беляев В.П. Надзорная форма государственной деятельности в России (вопросы теории). – Белгород: Кооперативное образование, 2001. – 232 с.
61. Беляев В.П. О процессуальной форме юридической деятельности // Юрист. – 2005. – № 8. – С. 47 – 51.
62. Бережнюк І. Модернізація митних органів України в рамках економічної безпеки держави та рекомендацій Всесвітньої митної організації // Вісник Академії митної служби України. – 2001. – № 2. – С. 43 – 50.
63. Бережнюк І. Особливості управління митною службою США // Вісник Академії митної служби України. – 2005. – № 4. – С. 19 – 25.
64. Бережнюк І. Теоретичні основи та сутність митної справи // Вісник Академії митної служби України. – 2002. – № 3. – С. 3 – 13.
65. Блинов Н.М., Дзюбенко П.В. Введение в таможенное дело. – М.: РИО РТА, 1997. – 68 с.
66. Блинов Н.М., Иванов В.Н., Кухаренко В.Б., Пашинский А.Г. Проектирование таможенной политики. – М.: Книга и бизнес, 2001. – 388 с.
67. Большая советская энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. −
3-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1974. – Т. 16. – 616 с.
68. Большая советская энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. −
3-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1977. – Т. 24. – 624 с.
69. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки // Право України. – 2003. – № 4. – С. 18 – 21.
70. Бондаренко І. Правоохоронні органи України та їх функції // Право України. – 2005. – № 7. – С. 53 – 56.
71. Бондаренко І.О. Правові та організаційні аспекти функціонування митних ліцензійних складів // Митна справа. – 2005. – № 4. – С. 29 – 33.
72. Борзенко А.В. Проблема цели в общественном развитии. – К.: Наукова думка, 1982. – 273 с.
73. Бородин С.С., Иванов П.В., Оськин Ф.Ф. Административная деятельность органов внутренних дел: Словарь терминов и понятий. – СПб.: Лань, 2000. – 240 с.
74. Братусь С.Н. Соотношение административных и экономических методов в регулировании хозяйственных отношений // Советское государство и право. – 1966. – № 3. – С. 24 – 34.
75. Василюк С. Правотворча і правозастосовча діяльність: їх діалектична єдність // Право України. – 1996. – № 10. – С. 48 – 53.
76. Ведель Ж. Административное право Франции. – М.: Прогресс, 1973. – 512 с.
77. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 1440 с.
78. Величко В.О. Поняття адміністративного договору як форми діяльності місцевих державних адміністрацій // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Х.: Націон. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 46. – С. 106 – 110.
79. Веремеенко И.И. Административно-правовые санкции. – М.: Юридическая литература, 1975. – 192 с.
80. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України “Про внесення змін до Митного тарифу України” (реєстр. № 2455 від 26 листопада 2002 р.) // www.rada.gov.ua
81. Відомчий архів Державної митної служби України. − Спр. 9/12-12. − Арк. 137 – 142.
82. Вопленко Н.Н. Основные способы применения советского права // Актуальные проблемы юридического процесса в общенародном государстве: Сб. научных трудов / Под общей ред. проф. Э.А. Пушмана. – Ярославль, 1980. – С. 31 – 42.
83. Всемирная таможенная организация / Под общ. ред. проф. Н.М. Блинова. – М.: РИО РТА, 2000. – 156 с.
84. Габричидзе Б.Н. Аппарат управления местных Советов. – М.: Юридическая литература, 1971. – 240 с.
85. Габричидзе Б.Н. Практика применения Таможенного кодекса РФ. – М.: Книжный мир, 1998. – 495 с.
86. Габричидзе Б.Н., Чернявский А.Г. Административное право. – М.: ООО ТК “Велби”, 2002. – 480 с.
87. Габричидзе Б.Н., Чернявский А.Г. Таможенное право: Учебник для вузов / Под общ. ред. проф. Б.Н. Габричидзе. – М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и К”, 2004. – 821 с.
88. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР. Процессуальное регулирование. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1976. – 198 с.
89. Галаган И.А., Василенко А.В. К проблемам теории правоприменительных отношений // Государство и право. – 1998. – № 3. – С. 9 – 17.
90. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Харків: Фоліо, 2002. – 176 с.
91. Гегель Г.В.Ф. Политические произведения. – М.: Наука, 1978. – 438 с.
92. Генеральна угода про співробітництво та організацію взаємовідносин: Угода ДМСУ та Державної адміністрації залізничного транспорту України від 11 серпня 1999 р. // http://www.nau.com.ua
93. Глазунова Н.И. Государственное (административное) управление. – М.: ТК “Велби”, Изд-во “Проспект”, 2004. – 560 с.
94. Гнетов А.Т. Некоторые вопросы правового регулирования форм управленческой деятельности // Управление и право: Сб. научн. трудов / Под ред. проф. Ю.М. Козлова. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1975. – Вып. 2. – С. 130 – 138.
95. Говлет М., Рамеш М. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики / Пер. з англ. О. Рядова. – Л.: Кальвія, 2004. – 264 с.
96. Годунов А.А. Принципы, методы и стиль управления производством / Человек и общество (социальные проблемы управления): Сб. научн. трудов. – Л.: Изд-во Ленинградского гос. ун–та, 1973. – С. 181 – 196.
97. Гончаров П.К. Таможенная политика // Актуальные проблемы современной таможенной политики России: Материалы заседания “круглого стола” 14 декабря 1995 г. / Под научной ред. проф. Н.М. Блинова. – М.: РИО РТА, 1995. – С. 89 – 93.
98. Гончаров П.К. Таможенная политика как категория политологии // Теория, методология и практика таможенного дела: Сб. научн. трудов: В 2 ч. / Под научной ред. проф. Н.М. Блинова. – М.: РИО РТА, 1996. − Ч. 1. – С. 87 – 91.
99. Горшенев В.М. Некоторые методологические проблемы теории юридического процесса // Юридические гарантии применения права и режим социалистической законности в СССР: Тематический межвузовский сборник / Под ред. проф. В.М. Горшенева. – Ярославль: Изд-во Ярославского ун-та, 1977. – С. 2 – 12.
100. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юридическая литература, 1972. – 259 с.
101. Горшенев В.М. Функции и содержание норм процессуального права по советскому законодательству. – Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1967. – 249 с.
102. Горшенев В.М., Шахов И.Б Контроль как правовая форма деятельности. – М.: Юридическая литература, 1987. – 176 с.
103. Государственное и муниципальное управление: Справочник / Под ред. Н.И. Глазуновой, Ю.М. Забродина, А.Г. Поршнева. – М.: Магистр, 1997. – 450 с.
104. Государство и право развитого социализма в СССР / А.И. Королев, В.С. Петров, В.Д. Сорокин и др. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1977. – 472 с.
105. Гранин А.Ф. Убеждение и принуждение в правоохранительной деятельности органов внутренних дел (теоретические вопросы). – К.: КВШ МВД СССР, 1973. – 122 с.
106. Гребельник О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 600 с.
107. Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти. – К.: Знання, 2005. – 375 с.
108. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы: Учебник для студ. юрид. вузов и фак. / К.Ф. Гуценко (ред.). – М.: БЕК, 1995. – 320 с.
109. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М.: АСТ, 2004. – 602 с.
110. Дане М. Развитие и безопасность неотделимы друг от друга // http://www.customs.ru
111. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята ВР Української РСР 16 липня 1990 р. № 55-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
112. Демин А.В. Общие вопросы теории административного договора. – Красноярск: Изд-во Красноярского гос. ун-та, 1998. – 92 с.
113. Демин П.В. Таможенная политика России как объект политологического исследования: Автореф. дис… к. полит. н.: 23.00.02. – СПб., 1998. – 26 с.
114. Демин Ю.М. Таможенный контроль в Украине: Монография. – К.: Преса України, 2004. – 543 с.
115. Демченко А.А. Организация системы управления в таможенных органах. – М.: РИО РТА, 2003. – 32 с.
116. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Навч. посіб. / Кол. авт.; За заг. ред. В.А. Ребкала, В.В. Тертички. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 232 с.
117. Державна програма “Контрабанді – СТОП” на 2005 – 2006 роки: Затверджена Постановою КМ України від 1 квітня 2005 р. № 260 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 14. – Ст. 716.
118. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 266 с.
119. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
120. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
121. Деркач Л.В. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. – К.: АТ “Книга”, 2000. – 544 с.
122. Десять років Державної митної служби України / Підготовлено до друку працівниками Державної митної служби України. – К.: Велта, 2001. – 224 с.
123. Дзюбенко П.В. Таможенная политика России: проблемы защиты интересов отечественной экономики (концептуальный подход) // Тезисы докладов научно-практической конференции “Экономическая безопасность страны: таможенные методы и средства ее обеспечения”. – М.: РТА, 1995. – С. 20 – 29.
124. Дзюбенко П.В., Кисловский Ю.Г. Таможенная политика России: Курс лекций. – М.: РИО РТА, 2000. – 156 с.
125. Дзюбенко П.В., Шпагин В.В. Организация таможенного дела в России. – М.: РИО РТА, 1997. – 56 с.
126. Диканова Г. Проблемы законности деятельности таможенных органов и прокурорский надзор // Прокурорская и следственная практика. – 1997. – № 1. – С. 30 – 42.
127. Довідкові матеріали робочої групи з розробки Стратегії розвитку митної служби України на період до 2015 р., створеної відповідно до наказу ДМСУ від 21 березня 2006 р. № 205 // Відомчий архів Держмитслужби України. − Спр. 17/11-15. − Арк. 1 – 26.
128. Договорные формы управления: постановка проблемы и пути решения: Материалы Московского совещания. – М.: Изд-во ВНИИСИ, 1981. – 115 с.
129. Додин Е., Шуйбао Ч. Основы таможенного законодательства КНР // Митна справа. – 2000. – № 4. – С. 24 – 33.
130. Додин Е.В. Либерализованный режим таможенного контроля и оформления // Митна справа. – 2006. – № 3. – С. 3 – 11.
131. Додин Е.В. Основы таможенного права Европейского Сообщества // Митна справа. – 2002. – № 2. – С. 3 – 19.
132. Додин Е.В. Функции и формы деятельности таможенных органов Украины // Митна справа. – 2003. – № 5. – С. 7 – 22.
133. Додін Є.В. Поняття та зміст митної справи України // Митна справа. – 2004. – № 4. – С. 11 – 17.
134. Додін Є.В. Правові основи митної справи в Україні // Митна справа. – 2004. – № 5. – С. 6 – 18.
135. Дрейшев Б.В. Правотворчество в советском государственном управлении. – М.: Юридическая литература, 1977. – 160 с.
136. Дудченко В. Адміністративний договір як різновид публічно-правового договору (деякі теоретичні аспекти) // Актуальні проблеми держави і права. – 2001. – № 12. − С. 69 – 72.
137. Дюрягин И.Я. Применение норм советского права. Теоретические аспекты. – Свердловск: Средне-Уральское книжное изд-во, 1973. – 248 с.
138. Евтихиев И.И. Виды и формы административной деятельности: Дисс… д. ю. н. – М., 1948. – 365 с.
139. Его цель – коммунизм. Интервью с А.Е Егоровым // Галицькі контракти. – 2005. – № 48. – С. 28 – 30.
140. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. – Л.: Лениздат, 1973. – 328 с.
141. Ершов А.Д. Международные таможенные отношения: Учебн. пособие. – СПб.: ИВЭСЭП, С.-Петербургский филиал РТА им. В.Б. Бобкова, Знание, 2000. – 207 с.
142. Ершов Р.В. Правоохранительная деятельность таможенных органов Украины // Проблеми законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. – Вип. 46 / Відп. ред. В.Я. Тацій. – X.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 140 – 144.
143. Жамкочьян С.С. Таможенное право Европейского Сообщества. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского им. В.Б. Бобкова фил-ла РТА, 2