АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ

Короткий опис

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДОВГАНЬ Микита Юрійович

УДК 343.346.8

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ

12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент
Ліпкан В.А.

Київ — 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………..3
ВСТУП……………………………………………………………………...…4
РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО–ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ……………………………………………………………13
1.1. Державні закупівлі в системі засобів публічного регулювання господарської діяльності…………………………………………………………..13
1.2. Поняття та зміст державних закупівель в Україні……………………28
1.3. Поняття та місце адміністративної відповідальності серед інших видів юридичної відповідальності в сфері державних закупівель……………...63
Висновки до розділу 1………………………………………………………79
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ ПОРЯДКУ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ……………………………………………………...82
2.1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види та особливості прояву в державних закупівлях……………………………………………………82
2.2. Об’єктивні ознаки складу проступків, що посягають на встановлений порядок державних закупівель…………………………………………………...100
2.3. Суб’єктивні ознаки складу проступків, що посягають на встановлений порядок здійснення державних закупівель……………………...126
Висновки до розділу 2……………………………………………………..148
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ……………………………………151
3.1. Види адміністративних стягнень, які застосовуються за порушення порядку здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти…….151
3.2. Провадження у справах про адміністративні проступки, пов’язані з порушенням порядку здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг………………………………………………………………………………170
Висновки до розділу 3……...…………………………………………...…185
ВИСНОВОК.…………………………………………………………….…187
ДОДАТКИ………………………………………………………………….196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….217

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення.
.МВС Міністерство внутрішніх справ України.
ГКУ Господарський кодекс України.
ККУ Кримінальний кодекс України.
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік.
ВВП Внутрішній валовий продукт.
КАСУ Кодекс адміністративного судочинства України.

ВСТУП

Актуальність теми. Із визнанням України державою з ринковою економікою виникла потреба перебудови не тільки системи публічного адміністрування з зосередженням уваги учасникам ринку більшої свободи, самостійності, й необхідність забезпечити реальне застосування відповідних механізмів у тих сферах, де активну участь бере держава. Так, для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку публічна адміністрація застосовує різноманітні засоби та механізми регулювання господарської діяльності, особливе місце серед яких займає система державних закупівель.
Компетентне використання даної системи надає можливість належним чином забезпечити витрачання бюджетних коштів, істотно скоротити їх витрати, а також протидіяти їх розкраданню та нецільовому використанню. З початку набуття Україною незалежності законодавство про державні закупівлі зазнало значних змін, що дали змогу забезпечити єдність економічного простору, розширити можливості суб’єктів господарювання у реалізації державного замовлення, удосконалити діяльність суб’єктів владних повноважень у цій сфері. Водночас ефективність функціонування системи державних закупівель була б недостатньою за відсутності у вітчизняному законодавстві норм, що надають можливість притягувати до відповідальності осіб, які порушують правила та процедури таких закупівель. Попри регулярні спроби законодавця удосконалити процедуру та правила державних закупівель, проблема порушення вимог законодавства щодо закупівлі това¬рів, робіт і послуг за державні кошти лише загострюється. Так, у ході проведення кожного п’ятого контрольного заходу Рахунковою пала¬тою України виявляються порушення. Їх загальний обсяг, зокрема у 2010 році, становив 850 млн. грн.
Визначальну роль у протидії протиправним проявам у сфері державних закупівель в умовах декриміналізації деяких злочинів у сфері економіки відіграє адміністративна відповідальність. Аналізуючи вітчизняну та зарубіжну юридичну літературу можна побачити, що питанням державних закупівель та адміністративної відповідальності, зокрема у цій сфері, приділяли увагу фахівці В. Б. Авер'янов, В. Т.Александров, А. М. Бандурка, Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, І. В. Влялько, А. І. Ворона, І. О. Галаган, І. П. Голосніченко, С. Т. Гончарук, Е. Ф. Демський, Є. В. Додін, С. В. Ківалов, Ю. М. Козлов, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, В. М. Колотій, А. Т. Комзюк, О. В. Кузьменко, О. І. Остапенко, Ю. О. Тихомиров, Н. В. Хорощак, В. К. Шкарупа, О. Ю. Якимов та інші. Втім, більшість робіт із зазначених проблем, на жаль, акцентують увагу, як правило, на загальних питаннях адміністративної відповідальності, правового регулювання формування та реалізації державного замовлення, переважно з позицій фінансового та цивільного права. Недостатнє наукове дослідження питань адміністративної відповідальності призводить до незадовільного стану конкуренції та ефективності у сфері державних закупівель, неналежного захисту як публічних, так і приватних інтересів цієї сфери, уникнення покарання особами, які вчиняють адміністративні проступки. Як свідчить практика застосування норм про адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері державних закупівель, майже половина усіх справ про притягнення до відповідальності за ст. 16414 КУпАП закриваються, передусім через недосконалість законодавства про адміністративну відповідальність та діяльність уповноважених посадових осіб із його застосування.
Ці причини зумовлюють, з одного боку, актуальність теми дослідження, а з іншого – вказують на необхідність його проведення, оскільки у вітчизняній науці досі питання адміністративної відповідальності за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг спеціально не досліджувались.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затвердженого Наказом МВС від 29 липня 2010 року № 347, а також плану науково-дослідної діяльності кафедри адміністративного та фінансового права НУБІПУ.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розроблення теоретичних і практичних питань адміністративної відповідальності за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг, обґрунтування нових наукових положень і пропозицій щодо удосконалення законодавчої бази досліджуваного адміністративно-правового явища.
Згідно з метою задачами дослідження є:
 визначити місце державних закупівель у системі засобів публічного регулювання господарської діяльності;
 сформулювати поняття та визначити зміст державних закупівель в Україні;
 з’ясувати поняття та місце адміністративної відповідальності серед інших видів юридичної відповідальності у сфері державних закупівель;
 визначити поняття та ознаки адміністративного проступку у сфері державних закупівель;
 встановити об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу проступків, що посягають на встановлений порядок здійснення державних закупівель;
 визначити види та ефективність адміністративних стягнень, які застосовуються за порушення порядку здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти
 розкрити провадження у справах про адміністративні проступки, пов’язані з порушенням порядку здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг
 розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні методи наукового пізнання. Їх застосування ґрунтується на системному підході, що дає змогу досліджувати порушені проблеми всебічно, виходячи зі змісту предмета. У роботі застосовуються такі методи наукового пізнання: діалектичний і структурно-функціональний – при визначенні місця державних закупівель в системі засобів публічного регулювання господарської діяльності (підрозділ 1.1), а також місця адміністративної відповідальності серед інших видів юридичної відповідальності у сфері державних закупівель (підрозділ 1.3), системного аналізу – при висвітленні підстав адміністративної відповідальності у сфері державних закупівель (підрозділ 2.1), логіко-семантичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1). Використання порівняльно-правового методу дало змогу з’ясувати відмінності різних видів юридичної відповідальності у сфері державних закупівель (підрозділ 1.3), класифікації та групування – для визначення функцій та засобів впливу публічної адміністрації на господарську діяльність (підрозділ 1.2), статистичного – для з’ясування стану розгляду справ про адміністративні проступки у сфері державних закупівель (підрозділ 1.2, 3.2). У досліджені також використовувались методи документального аналізу, герменевтичний, експертних оцінок і ряд інших.
Нормативну базу дисертації становлять Конституція України, закони України та підзаконні акти. У процесі написання дисертації, враховуючи комплексний характер досліджуваної проблеми, використано наукові праці ряду вчених у галузі теорії держави та права, адміністративного, цивільного, фінансового права, а також статті публіцистичного характеру з друкованих засобів масової інформації.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Рахункової палати України, Мінекономрозвитку України, органів державної контрольно-ревізійної служби, практики діяльності суддів з розгляду справ про адміністративні проступки у сфері державних закупівель, аналіз 300 справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним дослідженням проблем адміністративної відповідальності за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг. З’ясування змісту чинних норм права, нових поглядів і тенденцій розвитку суспільних відносин у цій сфері уможливило обґрунтувати низку висновків і пропозицій із зазначенням напрямів удосконалення законодавства. Зокрема:
уперше:
- досліджено юридичну природу державного замовлення, яке, з одного боку, виступає економічним методом регулювання господарської діяльності, з іншого, – адміністративним, владного впливу, що може полягати у примушуванні до укладання державних контрактів для задоволення державних потреб у визначених сферах діяльності (оборонне замовлення, державний матеріальний резерв);
- запропоновано реформування системи державного замовлення, на основі якого слід виділити два види державного впливу на господарську діяльність: а) державне замовлення, що включає товари, роботи і послуги, закупівля яких проводиться відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також інших нормативно-правових актів, тобто коли замовлення на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, їх закупівля можливі в умовах ринкових відносин; б) державне завдання, яке потребує обов’язкового виконання і реалізується з особливих умов антиконкурентного ринкового середовища, у зв’язку з визнанням суб'єктів господарювання єдиними в Україні виробниками, а також в інших випадках, встановлених законом;
- сформульовано поняття адміністративної відповідальності за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг. Це примусове, з до¬держанням встановленої процедури, застосування суддею до посадових осіб, які забезпечують державні закупівлі, передбачених законодавством за вчинення адміністративних проступків цієї сфери адміністративних стягнень. я
удосконалено:
- поняття державного замовлення, під яким розуміється засіб державного регулювання економіки, діяльність публічної адміністрації із забезпечення пріоритетних державних потреб шляхом залучення на платній основі його виконавців-суб’єктів господарювання різних форм власності, що складається із сукупності послідовних процедур планування, формування, розміщення такого замовлення, укладення державного контракту з переможцем та контролю за його виконанням;
- поняття державної закупівлі. Це спосіб реалізації державного замовлення, що полягає у придбанні публічною адміністрацією товарів, робіт і послуг за державні кошти на конкурентній основі (а в певних випадках за відсутності такої), за встановленою законом процедурою з метою задоволення публічного інтересу;
дістали подальшого розвитку:
- положення про поняття та ознаки адміністративного проступку, склад адміністративних проступків у сфері державних закупівель; зміст і порядок здійснення адміністративно-деліктного провадження, сутність і порядок призначення адміністративних стягнень за порушення у сфері державних закупівель тощо;
- аргументація доцільності скорочення строку накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбаченого статтею 16414 КУпАП, запровадження адміністративної відповідальності суб’єктів господарювання за нецільове використання державних коштів, одержаних переможцем процедури закупівлі для виконання договору про закупівлю, а також неналежне виконання договору про закупівлю переможцем процедури закупівлі щодо придбаних замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти;
- пропозиція щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства про державні закупівлі, спрямованих на удосконалення правового регулювання діяльності уповноважених суб’єктів з притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки та пропозиції, сформульовані дисертантом, можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – для поглиблення теорії адміністративної відповідальності, вчень про адміністративний проступок та його юридичний склад, здійснення провадження у справах про адміністративні проступки;
– у правотворчій діяльності – при розробленні нових і вдосконаленні чинних нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення державних закупівель та адміністративної відповідальності за їх порушення;
– у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право» – при з’ясуванні питань поняття та видів форм і методів публічного управління; «Адміністративна відповідальність» – під час розкриття поняття та ознак адміністративної відповідальності, підстав її настання, характеристики елементів юридичного складу адміністративного проступку, порядку застосування санкцій за його вчинення (акти впровадження: Академія праці і соціальних відносин від 21 травня 2012 р.; Навчально-науковий інститут менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК» від 19 січня 2012 р.; Навчально-науковий інститут земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України від 16 травня 2012 р.). Одержані результати дисертаційного дослідження в певних випадках мають міжгалузевий характер і можуть бути використані при викладанні начальних дисциплін з цивільного, господарського, фінансового та інших галузей права;
– у практичній діяльності публічної адміністрації – при безпосередній діяльності її суб’єктів щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки було оприлюднено дисертантом на трьох науково-практичних конференціях: «Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах» (м. Київ, 2011 р.); міжнародних науково-практичних конференціях «Інформаційні стратегії в глобальному управлінні» (м. Київ, 2011 р.),«Правові та політичні проблеми сучасності» (м. Луцьк, 2012).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 3 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях із юридичних дисциплін, а також у 3 тезах доповідей науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 238 сторінок. Список використаних джерел налічує 230 найменувань і займає 21 сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Розглянувши питання адміністративної відповідальності за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг, ми дійшли таких висновків.
1. У національному народному господарстві відбуваються глибокі соціально-економічні зміни, суть яких полягає у визнанні України країною з ринковою економікою, вступом її до Світової організації торгівлі, проведенні фінансової, податкової, соціальних та інших реформ. Всі ці процеси відбуваються за участю публічної адміністрації, яка застосовує різноманітні адміністративні та економічні засоби і механізми регулювання господарської діяльності (легітимація діяльності, сертифікація і стандартизація, застосування нормативів та лімітів; надання інвестиційних пільг, дотацій, компенсацій, цільових інновацій і субсидій та ін.), серед яких особливе місце займає державне замовлення.
2. Державне замовлення – це засіб державного регулювання економіки, діяльність публічної адміністрації щодо забезпечення пріоритетних державних потреб шляхом залучення на платній основі його виконавців–суб’єктів господарювання різних форм власності, що складається із сукупності послідовних процедур планування, формування, розміщення такого замовлення, укладення державного контракту з переможцем та контролю за його виконанням.
3. Державне замовлення є підставою для укладення державного контракту. Співвідношення між цими явищами наступне.
По-перше, державний контракт є правовим засобом адміністративно-правової реалізації державного замовлення, що здійснюється шляхом застосування процесуальних і матеріальних норм адміністративного та інших галузей права, які визначають і встановлюють права, обов’язки та відповідальність суб’єктів державного замовлення, їх правовий статус під час формування й реалізації державного замовлення.
По-друге, державне замовлення може виступати у декількох формах: як засіб державного регулювання економіки та як нормативно-правовий акт, в якому міститься перелік продукції, необхідної для задоволення державних потреб.
По-третє, теоретично та практично неправильним є ототожнення державного замовлення та державного контракту. Державний контракт є індивідуальним правовим актом, який набуває чинності з моменту підписання його замовником та виконавцем і є формою здійснення прав і обов’язків виключно для цих сторін. Режим державного замовлення для цих же сторін виникає істотно раніше, починаючи з офіційного формулювання державних потреб, його юридичне значення має місце з моменту видання правового акта. Мета постачальника – отримання прибутку, державного замовника – досягнення публічних інтересів, сформульованих при формуванні замовлення.
По-четверте, процес реалізації державного замовлення складається з таких етапів: 1) формування державного замовлення; 2) його розміщення шляхом укладання відповідно до встановленої процедури державних контрактів; 3) виконання державних контрактів на закупівлю і поставку продукції для пріоритетних державних потреб. Кожен етап завершується юридично значимим результатом: перший – державним замовленням; другий – державним контрактом; третій – для державного замовника – юридичною фіксацією отримання продукції, для виконавця – актом здачі-прийняття виконаних робіт.
По-п’яте, державне замовлення має подвійну юридичну природу. З одного боку, воно виступає економічним методом регулювання господарської діяльності, а з другого, – адміністративним, владного впливу, що полягає у примушуванні до укладання державних контрактів для задоволення державних потреб у визначених сферах діяльності (оборонне замовлення, державний матеріальний резерв).
З урахуванням останньої особливості юридично неправильно називати протилежні за своєю природою способи впливу на господарські відносини (добровільний та примусовий) спільною назвою «державне замовлення».
У цьому зв’язку пропонується провести реформування системи державного замовлення і на його основі виділити два види державного впливу на господарську діяльність:
а) державне замовлення, що включає товари, роботи і послуги, закупівля яких проводиться відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також інших нормативно-правових актів, тобто коли замовлення на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, їх закупівля можливі в умовах ринкових відносин;
б) державне завдання, яке потребує обов’язкового виконання і реалізується на особливих умовах антиконкурентного ринкового середовища, у зв’язку з визнанням суб’єктів господарювання єдиними в Україні виробниками, а також в інших випадках, встановлених законом.
4. Державні закупівлі – це спосіб реалізації державного замовлення, що полягає у придбанні публічною адміністрацією товарів, робіт і послуг за державні кошти на конкурентній основі (а у певних випадках – за відсутності такої), за встановленою законом процедурою з метою задоволення публічного інтересу.
5. В умовах декриміналізації деяких злочинів у сфері економіки, можливості застосування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, зростає роль адміністративної відповідальності, яка виконує важливі завдання щодо забезпечення законності та правопорядку в сфері державних закупівель.
Під адміністративною відповідальністю за порушення порядку державної закупівлі товарів, робіт і послуг слід розуміти примусове, з до-держанням встановленої процедури, застосування судом (суддею) до посадових осіб, які забезпечують державні закупівлі, передбачених законодавством за вчинення адміністративних проступків у цій сфері адміністративних стягнень, які виконані такими особами.
6. Адміністративним проступком у сфері державних закупівель визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність особи, яка завдає шкоди економічним відносинам, що охороняються законодавством про адміністративну відповідальність.
7. Родовим об’єктом адміністративних проступків у сфері державних закупівель виступають суспільні відносини, пов’язані із належним формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів. Видовим об’єктом їх можна виділити суспільні відносини, пов’язані із обігом державних фінансів.
Зміст безпосередніх об’єктів адміністративних проступків у сфері держаних закупівель визначається конкретними протиправними вчинками, передбаченими ст. 164-14 КУпАП, які так чи інакше пов’язані із відносинами, що складаються в сфері здійснення державних закупівель.
8. З об’єктивної сторони адміністративні правопорушення в сфері державних закупівель характеризуються складним діянням (як у формі дії, так і бездіяльності) з формальним складом. Складне діяння може проявлятися у вигляді вчинення альтернативних дій, а також бути триваючим (зокрема, не проходження навчання або підвищення кваліфікації). Кваліфікуючими ознаками даних проступків можуть бути час їх вчинення (зокрема, неподання звіту про результати здійснення процедури закупівлі) та способи.
Стосовно останньої ознаки, слід визнати недоречним використання в диспозиції ст. 164 КУпАП словосполучення «в тому числі», оскільки воно є неконкретним і дає змогу відносити до порушень застосування процедур закупівлі будь-які їх порушення, незважаючи на те, наскільки шкідливими вони є, із застосуванням однакової санкції. Таку ситуацію слід виправити шляхом, по–перше, заміни словосполучення «у тому числі» на «а саме» і навести конкретний перелік порушень, що відповідають розміру встановленої за їх вчинення санкції, по-друге, розбиттям порушень на відповідні частини статті 164-14 КУпАП з диференціацією самих порушень і покарань за їх вчинення з метою забезпечення принципу відповідності провини і покарання в адміністративній відповідальності.
9. Положення ч. 1 ст. 164 КУпАП стосовно ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, є неконкретним, що може призводити до неправильної кваліфікації даного проступку, оскільки подібні правопорушення вже закріплені, зокрема, у ст.ст. 164-4, 212-3 КУпАП. При цьому санкції за їх вчинення відрізняються в декілька десятків разів. Водночас закон вимагає від замовника надання роз’яснень щодо документації конкурсних торгів, а КУпАП відповідальність за не вчинення зазначених дій не передбачає. З урахуванням викладеного пропонуємо, по-перше, відповідальність за ненадання інформації, документів та матеріалів, передбачену ст. 164-14 КУпАП, скасувати, оскільки за більшість таких порушень вона вже встановлена. По-друге, доповнити статтю наступним словосполученням: «ненадання роз’яснень щодо документації конкурсних торгів у випадках, передбачених законом».
Крім цього, Кодекс слід доповнити ст. 188-39 такого змісту: «Невиконання законних вимог уповноваженого органу в сфері державних закупівель щодо надання інформації
Невиконання законних вимог уповноваженого органу в сфері державних закупівель щодо надання інформації та завірених належним чином копій документів або надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законодавством строків надання інформації, копій документів –
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення
адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
10. Незважаючи на те, що Закон України «Про здійснення державних закупівель» визначає суб’єктами відповідальності за порушення цього закону, а також нормативно-правових актів, розроблених відповідно до нього, лише посадових осіб: членів комітету з конкурсних торгів замовника, членів органу оскарження (Антимонопольного комітету України), посадових осіб Уповноваженого органу (Мінекономрозвитку України), а також посадових осіб органів Державної казначейської служби України, дія ст. 164-14 КУпАП поширюється лише на членів комітету з конкурсних торгів замовника.
При цьому необхідно чітко розмежовувати правопорушення, що вчиняються комітетом з конкурсних торгів як колегіальним органом, та ті, що вчиняються лише деякими з його членів. При визначенні конкретного суб’єкта проступку слід виходити із кола посадових обов’язків зазначених осіб, а також враховувати положення про те, що члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення.
11. Суб’єктивна сторона адміністративних проступків, що посягають на встановлений порядок здійснення державних закупівель, характеризується виною у формі умислу або необережності. Відповідний висновок випливає із відсутності у ст. 164-14 КУпАП вказівки на конкретну форму вини. Правопорушення в сфері державних закупівель слід відрізняти від подібних корупційних правопорушень. Загальною вимогою для останніх є наявність спеціальної мети (одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб). Саме мета буде визначальною ознакою, що відокремлюватиме проступки в сфері державних закупівель від корупційних адміністративних правопорушень.
12. За порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з усього наявного переліку адміністративних стягнень може бути застосовано лише штраф. В цілому, застосування штрафу є доцільним та обґрунтованим заходом реагування держави на порушення порядку здійснення державних закупівель, проте для підвищення ефективності протидії вказаним видам проступків доцільно застосовувати його диференційовано залежно від виду адміністративного проступку та/або шкоди, що ним задається державі й органам місцевого самоврядування.
Ще одним важливим недоліком КУпАП та санкцій ст. 164-14 цього Кодексу є те, що він не передбачає в якості додаткових стягнень позбавлення права державних службовців обіймати посади або займатися певною діяльністю, що мало б, на нашу думку, велике значення для профілактики таких правопорушень у сфері державних закупівель.
13. Слід скоротити строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбаченого ст. 164-14 КУпАП, до трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Компенсація скорочення розглядуваного строку має бути виконана за рахунок здійснення уповноваженими на те суб’єктами своєчасного контролю за проведенням замовниками процедур державної закупівлі.
14. Провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері державних закупівель вимагає більш детального урегулювання та підвищення якості складання адміністративно-процесуальних документів. Проведений нами аналіз практики розгляду справ про адміністративні проступки у цій сфері допоміг виявити низку проблем, що спричиняють закриття провадження у справах. Основною серед них є правильність та повнота складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164-14 КУпАП. До основних недоліків слід віднести відсутність у цьому процесуальному документі вказівок на місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, що його було порушено, належним чином завірених копій письмових документів, на яких ґрунтується протокол, та ін.
15. З метою удосконалення законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері державних закупівель, усунення недоліків і протиріч, необхідно внести до них наступні зміни та доповнення:
– ст. 164-14 КУпАП «Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» викласти в наступній редакції:
«Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятиста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, а саме: оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій) не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), що міститься у документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), а так само укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури, –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, а так само ненадання роз’яснень щодо документації конкурсних торгів у випадках, передбачених законом –
тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Непроходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до вимог закону –
тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
– ст. 43 Закону України «Про здійснення державних закупівель» доповнити частинами 2 та 3 наступного змісту: «Нецільове використання державних коштів, одержаних переможцем процедури закупівлі для виконання договору про закупівлю, тягне за собою накладення штрафу у розмірі зазначених коштів.
Неналежне виконання договору про закупівлю переможцем процедури закупівлі щодо придбаних замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста відсотків вартості цих товарів, робіт і послуг»;
– п. 3 ст. 12 Закону України «Про державне оборонне замовлення» викласти у наступній редакції: «у разі ухилення виконавця, визначеного в порядку, передбаченому частиною другою статті 7 цього Закону, від укладення державного контракту такий виконавець несе відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста відсотків від вартості товарів, визначених у плані державного оборонного замовлення»;
– у наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.07.2010 № 916 «Про затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів» абзац 7 пункту 2 розділу ІІІ щодо обов’язків членів комітету з конкурсних торгів «пройти навчання та/або підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель у порядку, встановленому Міністерством економіки України» виключити та доповнити ним пункти 3 та 4 цього ж розділу, якими визначаються обов’язки голови та секретаря комітету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Колпаков В. К. Предмет адміністративного права: сучасний вимір / В. К. Колпаков // Юридична наука. – 2008. – № 3. – С. 33–38.
2. Административное право зарубежных стран: учебник / под ред. А. Н. Козырина, М. А. Штатиной. – М. : Спарк, 2003. – 464 с.
3. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / автор-упорядник В. П. Тимошук. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
4. Адміністративне право України: підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во НУВС, 2004. – 480 с.
5. Погорілко В. Ф. Публічна влада / В. Ф. Погорілко // Юридична енциклопедія: в 6 т. – К. : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2003. – Т. 5. – 736 с.
6. Гнидюк Н. Публічна адміністрація як об’єкт структурних змін / Н. Гнидюк // Зб. наукових праць УАДУ. – 2001. – Вип. 1. – С. 203–205.
7. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18; № 19–20; № 21–22. – Ст. 144.
8. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: навч. посібник / Л. А. Швайка. – К. : Знання, 2006.– 435 c.
9. Тимошенко И. И. Зарубежный опыт государственного регулирования экономики: учеб. пособие для студентов экономических специальностей / И. И. Тимошенко. – К. : Укр.-финский ин-т менеджмента и бизнеса, 1995. – 20 с.
10. Мамутов В. К. Кодификация законодательства Украины в новых экономических условиях / В. К. Мамутов // Государство и право. – 1994. – № 6. – С. 84–85.
11. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки: навч. посібник / Д. М. Стеченко. – К. : МАУП, 2000. – 176 с.
12. Про засади внутрішньої та зовнішньої політики : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.
13. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.
14. Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 470.
15. Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» // Офіційний вісник України. – № 33. – С. 12. – Ст. 1375.
16. Про затвердження Концепції Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 року. № 219-р, затверджено Концепцію Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік // Офіційний вісник України. – 2011. – № 22. – С. 63. – Ст. 922.
17. Про затвердження Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2011 рік : Рішення Київської міської ради від 30 грудня 2010 року № 574/5386 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/7D243AC76A27 B2A6C2257831006DEBF7?OpenDocument
18. Про затвердження Програми соціально-економічного розвитку Одеської області на 2011 рік : Рішення Одеської обласної ради від 30 грудня 2010 року № 47-VI затверджено : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oda.odessa.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=129&Itemid=53&lang=uk
19. Модернізація України – наш стратегічний вибір : щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України від 07.04.2011: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Poslannya_sborka.pdf
20. Большая советская энциклопедия: в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е изд. – М. : Сов. энцикл., 1974. – Т. 16. – 616 с.
21. Адміністративне право України: Академічний курс: підручник: в 2-х т. / ред. колегія [В. Б. Авер’янов (голова) та ін.]. – К. : ТОВ «Вид-во «Юрид. думка», – 2007. – Т. 1: Загальна частина. – 592 с.
22. Адміністративне право України: підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 544 с.
23. Бахрах Д. Н. Административное право России: учебник / Д. Н. Бахрах, С. Д. Хазанов, А. В. Демин. – М. : Норма – Инфра-М, 2002. – 620 с.
24. Методы и формы государственного управления / Ю. М. Козлов, Б. М. Лазарев, А. Е. Лунев и др. – М. : Юрид. лит., 1988. – 336 с.
25. Азовкин И. А. Местные Советы в системе органов власти / И. А. Азовкин – М. : Юрид. лит., 1971. – 352 с.
26. Административное право: курс лекций / М. А. Лапина. – город : Консультант Плюс, 2009. – 149 с.
27. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1969. – 144 с.
28. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
29. Про засади запобігання і протидії корупції : Закон України // Офіційний вісник України. – 2011. – № 44. – Ст. 9. – С. 1764.
30. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
31. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
32. Про Кабінет Міністрів України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
33. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України // Офіційний вісник України. – 2011. – № 27. – Ст. 20. – Ст. 1123.
34. Про затвердження Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України: Указ Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 41. – С. 20. – Ст. 1666.
35. Про Антимонопольний комітет України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
36. Про місцеві державні адміністрації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
37. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
38. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.
39. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков. – [2-ге вид., допов.]. – К. : Юрінком інтер, 2000. – 752 с.
40. Правовые проблемы руководства и управления отраслью промышленности в СССР / под ред. М. И. Пискотина. – М. : Наука, 1973. – 542 с.
41. Афанасьев К.К. Проблемы совершенствования административно-правовых форм и методов / К. К. Афанасьев // Адміністративно-правові та кримінологічні аспекти діяльності органів ВС прикордонних районів. // Вісн. Луганськ. Ін-ту внутр. справ МВС України: спец. вип. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2000. – С. 246–253.
42. Бекетов О. И. Актуальные проблемы административного права России / О. А. Бекетов // Гос-во и право. – 1999. – № 5. – С.80–92.
43. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
44. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право: [курс лекций: учеб. для студентов юрид. и эконом. фак. и вузов] / Валентин Семенович Мартемьянов. – М. : БЕК, 1994. – Т. 1. – 298 с.
45. Кудашкин В. В. Государственное регулирование торговли продукцией военного назначения с иностранными государствами / В. В. Кудашкин. – город : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2003. – 568 с. – (Серия: Государственное управление и государственный контроль и надзор).
46. Предпринимательство и статус его субъектов в современном российском праве / С. А. Зинченко, Д. Ю. Шапсугов, С. Э. Корх. – Ростов-на-Дону : Изд-во СКАГС, 1999. – 20 с.
47. Вітвицький С. С. Державний контроль у сфері ліцензійної діяльності: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Сергій Сергійович Вітвицький. – Х., 2004. – 178 с.
48. Солошкіна І. А. Адміністративно-правові засади дозвільної діяльності щодо підприємництва діяльності: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ірина Володимирівна Слошкіна. – Х., 2006. – 195 с.
49. Саніахметова Н. О. Правовий захист підприємництва в Україні: навч. посіб. / Н. О. Саніахметова. – / К. : Юрінком Інтер, 1999. – 317 с.
50. Пастух І. Д. Організаційно-правові засади ліцензування господарської діяльності в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ігор Дмитрович Пастух. – Ірпінь : Нац. акад. держ. податкової служби України, 2005. – 181 с.
51. Попов А. А. Торговое право: учеб. пособие / А. А. Попов. – [2-е изд., доп. и перераб] . – Х. : Изд. группа «РА-Каравелла», 2000. – 328 с.
52. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31–32. – Ст. 263.
53. Предпринимательское право (правовая основа предпринимательской деятельности) / С. Э. Жилинский [8-е изд., пересмотр. и доп.]. – М. : Норма, 2007. – 944 с.
54. Ершова И. В. Предпринимательское право: Схемы и комментарии / И. В. Ершова, Т. М. Иванова [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Юриспруденция, 2002. – 208 с.
55. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
56. Про деякі питання практики застосування Закону України «Про підприємництво»: Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 6 серпня 1997 року, № 02-5/276 // Юридичний вісник України. – 1998. – № 36.
57. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
58. Про підтвердження відповідності : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 32. – Ст. 169.
59. Про стандартизацію : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 145.
60. Про охорону атмосферного повітря : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 678.
61. Про питну воду та питне водопостачання : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 16. – Ст. 112.
62. Про затвердження Порядку проведення упорядкування мисливських угідь : наказ Держкомлісгоспу України від 21 червня 2001 року № 56 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 36. – Ст. 1677.
63. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
64. Про ціни і ціноутворення : Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 52. – Ст. 650.
65. Про режим іноземного інвестування : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.
66. Про затвердження Концепції перебудови системи державних субсидій, що надаються галузям національної економіки : розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 182-р // Офіційний вісник України. – 2003. – № 14. – Ст. 634.
67. Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 3. – Ст. 9.
68. Чистов С. М. Державне регулювання економіки: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С. М. Чистов. – К. : КНЕУ, 2002. – 208 с.
69. Економічна теорія: підручник; вид. 2-ге, перероб. і допов. / за ред. І. Ф. Комарницького. – Чернівці : Рута, 2008. – 431 с.
70. Федоренко В. Г. Політична економія: підручник / за наук. ред. доктора економ. наук, проф. В. Г. Федоренка. – К. : Алерта, 2008. – 487 с.
71. Андреева Л. В. Закупки товаров для федеральных государственных нужд: правовое регулирование / Л. В. Андреева. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – 296 с.
72. Ноздрачев А. Ф. Правовая природа госзаказов / А. Ф. Ноздрачев // Советское государство и право. – 1990. – № 3. – С. 48–49.
73. Цветков С. Проблема госзаказа: несколько политико-экономических соображений / С. Цветков // Экономические науки. – 1991. – № 2. – С. 47–49.
74. Катькало B. C. Государственный заказ в экономических системах: принципы, формирование и механизм реализации / В. С. Катькало // Вестник Ленинградского Университета. – 1990. – Вып. 2 (№ 12). – С. 104–109. – Серия 5.
75. Лобанова Е. Госзаказы и контракты в системе государственного регулирования / Е. Лобанова, И. Шелемина // Вопросы экономики. – 1991. – № 7. – С. 97 – 99.
76. Корытцев М. А. Квазирынок государственных закупок: варианты организации и потери эффективности / М. А. Корытцев // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2006. – № 2. – Т. 4. – С. 112–118.
77. Барихин А. Б. Большой юридический энциклопедический словарь. 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Книжный мир, 2007. – 792 с.
78. Настольная книга госзаказчика / [А. А. Храмкин, О. М. Воробьева, В. В. Кошелева [и др.]; под ред. А. А. Храмкина – 8-е изд., доп. – М. : ИД «Юриспруденция», 2011. – 840 с.
79. Белов В. Е. Правовое регулирование размещения государственных заказов / В. Е. Белов // Право и экономика. – 2005. – № 2. – С. 19–24.
80. Файберг Т. В. Государственный (муниципальный) заказ как форма организации бюджетного финансирования: дисс. ... канд. экон. наук : 08.00.10 / Файберг Татьяна Владимировна. – Иркутск, 2006. – 300 с.
81. Ноздрачев А. Ф. Государство как заказчик продукции / А. Ф. Ноздрачев // Государство и право. – 1994. – № 7. – С. 35–45.
82. Давлетшина Л. М. Государственный заказ как инструмент проведения промышленной политики (на примере Республики Татарстан) [Текст] : автореферат дисс. … канд. экон. наук : 08.00.05 / Л. М. Давлетшина. – Казань, 2007. – 28 с.
83. Гладков В. С. Государственный заказ в сфере государственного управления экономикой : автореферат дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.14 / Гладков Владимир Станиславович ; Рост. юрид. ин-т МВД РФ. – Ростов-на-Дону, 2008. – 27 c.
84. Кузнецов В. И. Правовое регулирование института государственного заказа : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Кузнецов Владимир Иванович; Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М., 2005. – 24 c.
85. Финансирование государственных закупок / Е. А. Звонова; Российская экономическая академия им. Г. В. Плеханова. – М. : ИНФРА-М, 2009. – 517 с.
86. Смотрицкая И. И. Развитие рынка государственных заказов: институты и механизмы ( научный доклад) / И. И. Смотрицкая. – М., 2007. – 35 с.
87. Мельников В. В. Совершенствование механизма государственных закупок на основе повышения эффективности конкурсных торгов в Российской Федерации: эффективности конкурсных торгов в Российской Федерации : дисс. … канд. экон. наук : 08.00.05 / В.В. Мельников. – Новосибирск, 2005. – 182 c.
88. Административное право : учебник / Д. Н. Бахрах, Б. В. Россинский, Ю. Н. Старилов. – 3-е изд., пересмотр. и доп. – М. : Норма, 2008. – 816 с.
89. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36. – Ст. 446.
90. Про здійснення державних закупівель : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 471.
91. Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України : Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 399/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – С. 117. – Ст. 1234.
92. Про вищу освіту : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
93. Про державне оборонне замовлення : Закон України // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 17. – Ст.111.
94. Про державний матеріальний резерв: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 13. – Ст.112.
95. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40–44. – Ст. 356.
96. Про державне замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2011 році: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 673 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 47.
97. Словарь русского языка С. И. Ожегова. – 1991 он-лайн версия : [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ojegov.baiskan.com/1047/8556.html
98. Измайлов П. В. Система государственного заказа: критический анализ, направления и способы совершенствования (по материалам оборонно-промышленного комплекса): автореф. дисс. … канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами – промышленность)» / Измайлов Павел Владимирович. – Иваново, 2010. – 19 с.
99. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова / Издательство: М.: ИТИ Технологии; Издание 4-е, доп. – 2008. – 944 с.
100. Школьник І. О. Державне замовлення як інструмент регулювання економічних процесів / І. О. Школьник // Вісник Української академії банківської справи. – 2009. – № 2. – С. 3–7.
101. Погосов И. А. Доходы и расходы сектора государственного управления в период кризиса 2008–2010 гг. (Оценка финансово-кредитной политики государства в период кризиса) / И. А. Погосов, Е. А. Соколовская. – М. : Институт экономики РАН, 2009. – 44 с.
102. Юлдашев О. Х. Міжнародне приватне право: Теоретичні та прикладні аспекти / О. Х. Юлдашев. – К. : МАУП, 2004. – 576 с.
103. Смиричинський В. В. Логістичний менеджмент державних закупівель / В.В. Смиричинський. – Тернопіль : Карт-Бланш, 2004. – 390 с.
104. Шатковський О. П. Функціонування національної системи державних закупівель / О. П. Шатковський. // Вісник державних закупівель. – 2009. – № 1. – С. 2–5.
105. Овсянюк-Бердадіна О. Ф. Державні закупівлі послуг як інструмент регулювання національної економіки / О. Ф. Овсянюк-Бердадіна // Галицький економічний вісник.– 2008. – № 2 (17). – С. 34−44.
106. Александров В. Т. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державні замовлення та державні закупівлі / В. Т. Александров, А. І. Ворона, П. К. Германчук та ін. – К. : НВП «АВТ», 2004. – 593 с.
107. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) : Угода, Міжнародний документ вiд 30 жовтня 1947 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 84. – С. 562. – Ст. 2989.
108. Генеральна угода про торгівлю послугами : Угода, Міжнародний документ вiд 15 квітня 1994 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 84. – С. 482. – Ст. 2989.
109. Становление рыночной системы государственных закупок в России / В.И. Смирнов, Н.В. Нестерович, Е. Ю. Гончаров и др.; под ред. Смирнова В. И., Нестеровича Н. В., Ахметзянова И. М. – Казань : НПО «БизнесИнфо-Сервис», 2000. – 320 с.
110. Батенко Л. П. Управління проектами: навч. посіб. / Л. П. Батенко, О. А. Загородніх, В. В. Ліщинська. – К. : КНЕУ, 2004. – 231 с.
111. Колотій В. М. Специфіка ринку державних закупівель / В. М. Колотій // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 3. – С. 24–27.
112. Скутельник О. А. Государственные закупки в системе обеспечения национальной безопасности: понятие и принципы. Доклад по проблемам правового регулирования размещения заказов на поставки товаров для государственных нужд: [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.rea.ru – официальный сайт РЭА им. Г.В. Плеханова.
113. Пінькас Г. І. Фінансово-економічний механізм формування конкурентоспроможного ринку державних закупівель [Текст] : дис. … канд. екон. наук : спец. 08. 00. 08 – гроші, фінанси і кредит / Галина Іванівна Пінькас; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми: [Б.В.], 2009. – 221 с.
114. Влялько І. В. Правове регулювання державних закупівель в ЄС: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / Влялько Ілля Володимирович; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2009. – 20 с.
115. Виступ Президента України В. Ф. Янукович на засіданні Національного антикорупційного комітету 8 червня 2011 року : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/
116. Звіт Рахункової палати України за 2010 рік : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac–rada.gov.ua/img/files/Zvit_2010.pdf
117. Звіт про результати діяльності органів Державної контрольно-ревізійної служби за 2010 рік : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/71532
118. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / В. Даль. – М., 1955. – Т. 2. – 777 с.
119. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М. : Русский язык, 1984. – 750 с.
120. Санталов А. И. Теоретические вопросы уголовной ответственности / А. И. Санталов. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1982. – 96 с.
121. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. В. Т. Бусел]. – Ірпінь : Перун, 2001. – 136 с.
122. Новый большой энциклопедический словарь. – М. : Большая Российская энциклопедия : Н74 РИПОЛ классик, 2004. – 1456 с.
123. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій: навч. посібник для юрид. фак. вузів / В. О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
124. Лук’янець Д. М. Інститут адмініст