АДМІНІСТРАТИВНІ НЕЮРИСДИКЦІЙНІ ПРОВАДЖЕННЯ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ІВАНЕНКО Яна Леонідівна

УДК 342.922+349.6

АДМІНІСТРАТИВНІ НЕЮРИСДИКЦІЙНІ ПРОВАДЖЕННЯ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Селіванов Анатолій Олександрович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент АПрН України

Київ – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА, ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ НЕЮРИСДИКЦІЙНИХ ПРОВАДЖЕНЬ…...
15
1.1. Правова природа адміністративних неюрисдикційних відносин та їх місце у адміністративно-правових відносинах……………….……..…
15
1.2. Визначення поняття адміністративного неюрисдикційного провадження у контексті генезису доктрини адміністративного процесу..
35
1.3. Види адміністративних неюрисдикційних проваджень та процедур, їх структура……………………………………………………...…
54
Висновки до Розділу 1………………………………………………….. 73
РОЗДІЛ 2. СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНИХ НЕЮРИСДИКЦІЙНИХ ПРОВАДЖЕНЬ…………………..……………..
75
2.1. Поняття суб’єкта адміністративного неюрисдикційного провадження та класифікація суб’єктів………………………………………
75
2.2. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність суб’єктів адміністративних неюрисдикційних проваджень……………………………
93
Висновки до Розділу 2………………………………………………….. 112
РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ НЕЮРИСДИКЦІЙНИХ ПРОВАДЖЕНЬ……………………………………………………………….

116
3.1. Класифікація заявних адміністративних неюрисдикційних проваджень та шляхи уніфікації процедур їх здійснення…………………..
116
3.2. Уніфікація стадій контрольних адміністративних неюрисдикційних проваджень………………………………………………..
140
3.3. Сутність адміністративних неюрисдикційних право обмежувальних процедур……………………………………………………..
155
3.4. Сутність адміністративного акту-документу як результату регулятивного адміністративного неюрисдикційного провадження……….
167
Висновки до Розділу 3.…………………………………………….…… 180
ВИСНОВКИ ……………………………………………………….…………. 183
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 191

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація положень Концепції адміністративної реформи у напрямку нормативної регламентації юридичних гарантій захисту прав і свобод громадян у владовідносинах передбачає оновлення доктрини адміністративного права, особливо у процесуальній її частині. Необхідність такого оновлення доктринальних положень адміністративно-правової науки та, відповідно, норм і приписів чинного адміністративного законодавства означає формування у першу чергу теоретично обґрунтованої моделі правового регулювання адміністративних процесуальних відносин, їх систематизацію. Останнє актуалізується бурхливим розвитком підзаконної нормотворчості, що, з одного боку, дозволяє оперативно вирішити питання унормування конфліктних ситуацій у суспільному житті, а, з іншого, призводить до численних колізій, неузгодженості, а подеколи й суперечностей приписів підзаконних актів із нормами актів вищої юридичної сили – у першу чергу, законів. Існує також теоретична проблема недостатнього опрацювання сутності і змісту неюрисдикційної діяльності та її процесуальної форми – неюрисдикційного провадження. Наявність цієї проблеми визначається посиленою увагою вчених до іншої – юрисдикційної діяльності, у процесі якої вирішується юридична справа, здійснюється правовий захист порушених чи оспорюваних інтересів.
Безумовно, проблема сутності і змісту адміністративної юрисдикції має суттєве значення і посідає чільне місце у доктрині адміністративного права і процесу. Разом з тим, впровадження демократичних засад суспільного розвитку передбачає широке застосування в діяльності державних органів, наділених владно-розпорядчими повноваженнями, суто управлінських форм і методів, не пов’язаних із примусом, але таких, які реалізуються шляхом унормування позитивної поведінки учасників таких відносин. При цьому виникає проблема меж унормування позитивної діяльності, виділення її процесуальної складової та встановлення сутності останньої.
У сучасних дослідженнях з теорії права, адміністративного права проблема визначення сутності і змісту адміністративних неюрисдикційних проваджень розкрита вкрай недостатньо. Дослідники вивчали загальні питання формування адміністративного процесу (В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, І. П. Голосніченко, О. В. Кузьменко, О. П. Рябченко, А. О. Селіванов, М. М. Тищенко та інші), юридичного процесу (В. М. Горшеньов, В. О. Рязановський та інші), процесуального права (Є. Г. Лукьянова). Останнім часом фахівці Центру політико-правових реформ (І. Б. Коліушко, В. П. Тимощук, А. М. Школик та інші) брали активну участь у розробці проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, де було б визначено порядок діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб щодо реалізації і захисту прав, свобод, законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Серед дисертаційних досліджень, присвячених методології управлінських, неюрисдикційних відносин, варто відзначити, зокрема, докторські дисертації О. В. Кузьменко, Н. Р. Нижник, О. І. Харитонової. Так, Н. Р. Нижник аналізувала проблеми правового регулювання державно-управлінських відносин (1992 р.). Зміст адміністративно-правових відносин вивчала О. І. Харитонова (2004 р.). Пізніше – у 2006 році, О. В. Кузьменко захистила докторську дисертацію на тему «Адміністративний процес у парадигмі права».
Актуальність наукового пошуку у обраному напрямку ґрунтується на потребі вдосконалення чинного адміністративного процесуального законодавства, про що свідчить практика діяльності різних органів виконавчої влади, їх посадових осіб щодо здійснення реєстраційної, дозвільної діяльності, контролю і нагляду, а також судова практика розгляду адміністративних позовів, предметом яких були факти порушень прав і свобод людини і громадянина у процесі вказаної діяльності.
Таким чином, актуальність теми дисертації обумовлена як недостатнім вивченням у наукових дослідженнях з адміністративного права і процесу проблеми врегулювання відносин у сфері здійснення адміністративних неюрисдикційних проваджень, так і потребою вдосконалення чинного адміністративного законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до фундаментальних положень Концепції реформи адміністративного права (абз. 1 глави 4, та абз. 1-2 глави 9). Воно спрямоване на виконання Резолюції 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Функціонування демократичних інституцій в Україні», плану дій Україна – Європейський Союз у частині, що стосується спрощення адміністративних процедур, а також наукової програми Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми розвитку демократичної, соціальної, правової держави відповідно до вимог Конституції України». Тема дисертації узгоджується із завданнями реформування інституту адміністративних послуг згідно з Концепцією адміністративної реформи в Україні.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності і змісту відносин, які виникають, змінюються і припиняються під час здійснення адміністративних неюрисдикційних проваджень, їх місця у адміністративно-правових відносинах, класифікації адміністративних неюрисдикційних проваджень та обґрунтуванні напрямів удосконалення адміністративного законодавства у цій сфері.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання наступних завдань:
─ окреслити риси адміністративних неюрисдикційних відносин;
─ визначити місце адміністративних неюрисдикційних відносин у адміністративно-правових відносинах;
─ сформулювати поняття «адміністративне неюрисдикційне провадження»;
─ здійснити класифікацію адміністративних неюрисдикційних проваджень та процедур, виділити їх види;
─ визначити стадії кожного виду адміністративних неюрисдикційних проваджень та процедур;
─ сформулювати поняття «суб’єкт адміністративного неюрисдикційного провадження» та здійснити класифікацію таких суб’єктів;
─ виділити елементи структури адміністративної процесуальної правосуб’єктності суб’єктів адміністративних неюрисдикційних проваджень;
─ встановити особливості адміністративної процесуальної правосуб’єктності суб’єктів адміністративних неюрисдикційних проваджень;
─ здійснити класифікацію заявних адміністративних неюрисдикційних проваджень та виробити шляхи уніфікації процедур їх здійснення;
─ розробити уніфікацію стадій контрольних адміністративних неюрисдикційних проваджень;
─ встановити сутність адміністративних неюрисдикційних правообмежувальних процедур;
─ визначити форму та зміст рішення, яке приймається в результаті здійснення регулятивного адміністративного неюрисдикційного провадження;
─ окреслити проблеми адміністративно-правового регулювання відносин щодо адміністративних неюрисдикційних проваджень та розробити необхідні рекомендації щодо змін і доповнень до чинного адміністративного законодавства.
Об’єктом дослідження є адміністративні процесуальні відносини.
Предмет дослідження – адміністративні неюрисдикційні провадження.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2., 2.1, 3.4). Для аналізу правової природи адміністративних неюрисдикційних відносин, визначення їх місця у системі адміністративно-правових відносин, а також встановлення видів адміністративних неюрисдикційних проваджень використовувались методи аналізу і синтезу (підрозділи 1.1, 1.3). Структурно-логічний та порівняльно-правовий методи застосовано для аналізу адміністративно-правових засад здійснення окремих видів адміністративних неюрисдикційних проваджень (розділ 3). За допомогою методу правового моделювання визначено стадії адміністративного неюрисдикційного провадження (підрозділ 1.3). Методи класифікації‚ групування, формально-логічний метод застосовувалися для виділення видів адміністративних неюрисдикційних проваджень, уніфікації процедур їх здійснення (підрозділи 3.1–3.3), класифікації заявних адміністративних неюрисдикційних проваджень (підрозділ 3.1). Компаративний, статистичний і метод документального аналізу використовувались для формулювання напрямів удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері здійснення вказаних проваджень.
Нормативну базу роботи складають Конституція України, чинне адміністративне законодавство, нормативно-правові акти інших галузей права, окремі норми, що регулюють питання правового статусу суб’єктів адміністративних неюрисдикційних проваджень, практика їх застосування. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали діяльності окремих органів виконавчої влади, зокрема, при реалізації ними дозвільних повноважень. При підготовці роботи використовувались рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України з питань, які стосуються процесуально-процедурного порядку реалізації адміністративними органами, їх посадовими чи службовими особами повноважень. Також були проаналізовані законопроекти, зареєстровані у Верховній Раді України, положення яких, у разі набуття статусу закону, спрямовані на вдосконалення окремих адміністративних неюрисдикційних процедур.
Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, застосуванням відповідного теоретико-методологічного апарату та практики реалізації чинного адміністративного процесуального законодавства, норми якого врегульовують процесуальний порядок реалізації управлінських, публічно-сервісних повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень, яке присвячене проблемам удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері здійснення адміністративних неюрисдикційних проваджень. У результаті проведеного дослідження автором сформульовано висновки, рекомендації і пропозиції, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
вперше:
─ запропоновано обмежити коло адміністративних неюрисдикційних проваджень та процедур чотирма видами та обґрунтовано ознаки кожного виду проваджень. Класифікацію видів проваджень здійснено за критеріями підстав виникнення відповідних процесуально-процедурних відносин та їх спрямованості, що використовуються нерозривно один від одного. Видами адміністративних неюрисдикційних проваджень та процедур названо: 1) заявне; 2) контрольне; 3) правообмежувальні процедури; 4) регулятивне провадження;
─ запропоновано застосувати критерій виду адміністративних неюрисдикційних проваджень і процедур для класифікації їх суб’єктів. За таким критерієм суб’єктів поділено на: а) адміністративно-забезпечувальні органи як суб’єкти проваджень, що здійснюються на підставі звернень громадян, юридичних осіб і пов’язані з наданням громадянам, колективним суб’єктам суб’єктивних прав чи правового статусу; б) контрольні органи як суб’єкти контрольного виду адміністративних неюрисдикційних проваджень; в) адміністративно-охоронні як суб’єкти процедур правообмежувального змісту; г) адміністративно-регулятивні як суб’єкти адміністративних неюрисдикційних проваджень, пов’язаних із прийняттям управлінських рішень у формі індивідуальних та нормативних актів;
─ доведено недоцільність встановлення єдиного процесуального порядку здійснення усіх підвидів заявних адміністративних неюрисдикційних проваджень. Може бути поставлене питання про уніфікацію процедур дозвільного провадження у сфері підприємництва. З цією метою запропоновано структуру проекту закону «Про дозвільне провадження у сфері підприємництва»;
─ систематизовано правові режими громадського порядку, у межах яких здійснюються правообмежувальні адміністративні неюрисдикційні процедури: а) режим надзвичайного стану; б) карантину; в) режим застосування санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;
удосконалено:
─ поняття «адміністративне неюрисдикційне провадження» шляхом використання підходу, за яким такі провадження віднесені до процесуально-процедурної форми публічно-сервісної діяльності адміністративних органів, їх посадових чи службових осіб;
─ визначення стадій кожного виду адміністративних неюрисдикційних проваджень та процедур. Існування специфіки кожного виду адміністративних неюрисдикційних проваджень визначає особливості у складі та переліку їх стадій;
─ перелік елементів структури адміністративної процесуальної правосуб’єктності суб’єктів адміністративних неюрисдикційних проваджень шляхом включення деліктоздатності, поряд із правоздатністю та дієздатністю. Доведено, що правоздатність адміністративних органів, їх посадових чи службових осіб означає наявність права зобов’язаної сторони вчиняти активні дії. Щодо юридичних осіб (об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій), колективних суб’єктів активна правоздатність існує у випадку, коли зазначені суб’єкти реалізують публічно-сервісні повноваження. Фізичні особи як суб’єкти адміністративних неюрисдикційних проваджень мають, як правило, пасиву правоздатність. Юридичні особи мають пасивну правоздатність, коли вони беруть участь у здійсненні заявного, контрольного провадження чи процедур правообмежувального характеру як його учасники Активна правоздатність існує тоді, коли фізична чи юридична (колективна) особа реалізує конституційне право звернення до адміністративного органу з метою набуття певного статусу чи реалізації суб’єктивних прав;
─ систематизацію заявних адміністративних неюрисдикційних проваджень шляхом обґрунтування пропозиції про застосування як критерію класифікації спрямованість на реалізацію окремих конституційних прав на: а) громадянство (ст.ст. 4, 25 Конституції України); б) надання іноземцям та особам без громадянства притулку (ст. 26 Конституції України), визнання статусу біженця (Закон України «Про біженців»); в) екологічну безпеку (ст.ст. 16, 50 Конституції України); г) свободу пересування та вільне обрання місця проживання (ст. 33 Конституції України); д) свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації (ст.ст. 36, 37 Конституції України); е) мирні збори, мітинги, походи і демонстрації (ст. 39 Конституції України); ж) звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів (ст. 40 Конституції України); з) підприємницьку діяльність (ст. 40 Конституції України). Перелік підвидів заявних адміністративних неюрисдикційних проваджень не претендує на вичерпність. Виділено найбільш значимі провадження для реалізації конституційних гарантій людини і громадянина;
дістало подальшого розвитку:
─ положення про риси адміністративних неюрисдикційний відносин. Вони визначені, виходячи із сутності загальної категорії «адміністративно-правові відносини», існуючого наукового підходу про адміністративну неюрисдикційну діяльність як про позитивну управлінську
─ положення про місце адміністративних неюрисдикційних відносин у адміністративно-правових відносинах. Адміністративні неюрисдикційні відносини віднесені до різновиду адміністративно-правових відносин, а саме – процедурних (управлінських) адміністративно-процесуальних правовідносин;
─ систематизація ознак адміністративного неюрисдикційного провадження, у межах якої видалено дві групи ознак: загальні та спеціальні. Загальні ознаки надають можливість охарактеризувати адміністративні неюрисдикційні провадження як складову частину адміністративного процесу, а спеціальні – дозволяють відмежувати вказане провадження від інших видів адміністративних проваджень, зокрема – юрисдикційного, судового;
─ визначення сутності категорії «суб’єкт адміністративного неюрисдикційного провадження» та обґрунтовано доцільність його визначення як «адміністративний орган, його посадова чи службова особа». До адміністративних органів віднесено органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування можуть бути віднесені до адміністративних органів лише у випадку здійснення ними адміністративно-публічної діяльності. Використання терміна «адміністративний орган» підкреслює адміністративно-правову сутність і характер відносин, у яких беруть участь зазначені суб’єкти. Термін «публічна адміністрація», який застосовується у проектах деяких нормативно-правових актів та у окремих положеннях вітчизняної науки адміністративного права, є узагальненим і може стосуватись участі суб’єкта не лише в адміністративно-правових, а й в інших публічно-правових відносинах – конституційних, кримінальних, фінансових;
─ визначення сутності уніфікації стадій контрольних адміністративних неюрисдикційних проваджень, яка полягає у приведенні процесуально-процедурного порядку їх здійснення до єдиної системи, усунення розбіжностей в охопленні певною стадією кола процедур, забезпечення одноманітності правового регулювання контрольних адміністративно-процесуальних відносин. Здійснення уніфікації стадій виділеного провадження полягає, насамперед, у визначенні спільних для усіх видів контролю процедур контрольної діяльності та їх подальше групування;
─ положення про доцільність уведення у адміністративно-правову доктрину та чинне законодавство терміна «адміністративний акт-документ», на відміну від запропонованого В. П. Тимощуком терміна «адміністративний акт»;
─ пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання відносин зі здійснення адміністративного неюрисдикційного провадження.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані у:
- науково-дослідній сфері – для подальших досліджень загальнотеоретичних питань удосконалення адміністративного процесу (акт впровадження №312/06-10 від 07.06.2010);
- правотворчості – для удосконалення законодавчої регламентації процедур здійснення адміністративних неюрисдикційних проваджень;
- навчальному процесі – при викладанні дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес» в юридичних вищих навчальних закладах (акт впровадження №256 від 19.05.2010).
Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано на кафедрі теорії та історії держави і права Київського міжнародного університету, на засіданнях якої й обговорювалися результати дослідження. Окремі положення дисертації, висновки, узагальнення та пропозиції доповідались автором на:
- науково-практичних конференціях: “Україна в євроінтеграційних процесах” (м. Київ, 17–18 лютого 2008 р.), “Україна в інтеграційних процесах: політико-правові та економічні аспекти” (м. Київ, 14 листопада 2008 р.), “Україна в євроінтеграційних процесах” (м. Київ, 21–22 лютого 2009 р.), “Європейський шлях розвитку України: плани і реалії” (м. Київ, 16–17 травня 2009 р.); “Коммерческие контракты и урегулирование споров в условиях экономического кризиса” (м. Москва, 27 жовтня 2009 р.)
- семінарах: “Актуальные проблемы правового регулирования предпринимательства. Судебно-арбитражная практика” (м. Санкт-Петербург, 17 червня 2008 р.); “Право и предпринимательство” (семінар для працівників юридичних служб органів виконавчої влади, юристів господарських організацій, м. Москва, 20 листопада 2008 р.); “Правовое регулирование и судебная практика в сфере инвестиционной деятельности и налогообложения” (Республіка Кіпр, 16 травня 2009 р.); 17-й міжнародний семінар з проблем сучасного правосуддя (м. Діліжан, Республіка Вірменія, 24 вересня 2010 р.); “Право и предпринимательство” (семінар для працівників юридичних служб органів виконавчої влади, юристів господарських організацій, м. Москва, 15 листопада 2010 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 3 наукові статті у фахових виданнях з юридичних наук, що входять до переліку ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (дев’яти підрозділів), висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 213 сторінок, з яких основний текст – 188, додатки – 2, список використаних джерел – 3 (246 найменування).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання визначення сутності і змісту адміністративних неюрисдикційних проваджень, у результаті чого отримані такі найважливіші результати.
1. Рисами адміністративних неюрисдикційних відносин названо таке : а) сторонами виступають суб’єкти адміністративного права, які є носіями передбачених адміністративно-правовими нормами прав і обов’язків у сфері позитивної адміністративної діяльності, котрі здатні ці права реалізувати, а покладені обов’язки виконувати; б) вирішальною особливістю є обов’язкова участь суб’єкта адміністративного права, наділеного повноваженнями щодо здійснення позитивної адміністративної діяльності; в) формування у сфері управлінської (адміністративної) діяльності у зв’язку із реалізацією суб’єктами адміністративного права своїх повноважень позитивного змісту, тобто тих, які не пов’язані із вирішенням спору про право (як в адміністративному судочинстві), або притягненням до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності, або відновленням порушеного права; г) виникнення у заявочному порядку, що передбачає попереднє звернення до уповноваженого суб’єкта адміністративного права або видання певного адміністративного акту; д) спори, які виникають між сторонами адміністративних неюрисдикційних відносин, вирішуються як у позасудовому, так і у судовому порядку.
2. Адміністративним неюрисдикційним провадженням названо процесуальну форму здійснення нормативно визначеної адміністративно-процесуальними нормами однорідної групи організаційно-розпорядчих процедурно-процесуальних дій, які не стосуються правового захисту чи вирішення спору про право і спрямовані на вирішення індивідуальної адміністративної справи шляхом прийняття юридично-владного офіційно оформленого рішення.
3. Видом адміністративного неюрисдикційного провадження є найбільш типове, відокремлене процесуальне явище, що має процесуально-процедурні особливості, специфіку спрямування чи підстави виникнення відповідних відносин, але існує у межах адміністративного процесу і для якого характерні ознаки адміністративного неюрисдикційного провадження.
4. До заявного виду віднесено ті адміністративні неюрисдикційні провадження, які здійснюються на підставі заяв громадян, юридичних осіб і пов’язані з наданням їм суб’єктивних прав чи правового статусу. До них віднесено: а) ті, що розглядаються у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян»; б) реєстраційне провадження; в) дозвільне провадження; г) провадження з набуття громадянства; д) провадження з пенсійного забезпечення; е) провадження щодо соціального страхування; ж) провадження щодо надання податкових пільг тощо. Серед виділених проваджень найбільшу групу складають дозвільні провадження.
До контрольного виду адміністративних неюрисдикційних проваджень віднесено провадження, які здійснюється на підставі норм чинного законодавства, що визначають право і обов’язок органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб реалізувати функцію контролю та нагляду.
До адміністративних неюрисдикційних правообмежувальних процедур віднесено ті процедури, зміст відносин у яких є правообмежувальним.
Регулятивне провадження пов’язане із прийняттям управлінських рішень у формі індивідуальних та нормативних актів. При цьому провадження щодо прийняття індивідуальних актів стосується внутрішньоорганізаційної діяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування.
5. Ознаками заявних адміністративних неюрисдикційних проваджень названо: а) спрямованість на реалізацію норм конституційного права, права соціального забезпечення, фінансового права, а також матеріальних норм адміністративного, господарського права; б) юридичною підставою виникнення є факт звернення до адміністративного органу, його посадової або службової особи; в) спрямоване на набуття суб’єктом звернення правового статусу чи суб’єктивних прав; г) з моменту звернення суб’єкта до адміністративного органу, його посадової чи службової особи процесуальні відносини набувають характеру активних відносин, коли зобов’язана сторона – адміністративний орган, його посадова чи службова особа – зобов’язана вчиняти процесуальні дії; д) відносини у сфері заявних адміністративних неюрисдикційних проваджень можуть бути як прості, так і складні, залежно від кількості їх суб’єктів та учасників; е) обмеженість законодавством строків здійснення провадження; ж) порушення процесуального законодавства тягне застосування заходів юридичної відповідальності.
Ознаки контрольних адміністративних неюрисдикційних проваджень: а) початок провадження у кожному випадку повинен мати привід – повідомлення про порушення або необхідність його попередження, або наявність інших підстав, встановлених законодавством (зокрема, план проведення перевірок); б) спрямоване на встановлення фактів дотримання або недотримання норм чинного законодавства, що регулює правила поведінки у певних сферах суспільних відносин – податкових, екологічних, господарських, митних тощо; в) здійснюється за формально визначеними процедурами, порушення яких тягне застосування заходів юридичної відповідальності; г) пов’язане із втручанням в оперативно-господарську чи іншу діяльність, законність здійснення якої є об’єктом контролю; д) контрольні процесуальні відносини є активними; е) завершується прийняттям рішення у формі індивідуального акту, який має юридично значимі наслідки; ж) обов’язковість виконання рішень адресатами приписів; ж) рішення можуть бути оскаржені.
Ознаки адміністративних неюрисдикційних правообмежувальних процедур: а) приводом здійснення є необхідність забезпечення безпеки держави, громадської безпеки, безпеки окремих осіб за наявності потенційних або реальних загроз; б) полягає у тимчасовому обмеженні прав та свобод фізичних осіб, прав юридичних осіб; в) формальна визначеність підстав здійснення; г) активний характер процесуально-процедурних відносин.
Ознаки регулятивного адміністративного неюрисдикційного провадження: а) є одностороннім провадженням, оскільки являє собою результат юридично-владного волевиявлення уповноваженого адміністративного органу, його посадової чи службової особи; б) має офіційний характер, оскільки кінцевим результатом є видання акту від імені органу держави, повноваження якого на видання закріплене Конституцією та законами України; в) полягає у належному оформленні процесуально-процедурних дій.
6. Стадії контрольного адміністративного неюрисдикційного провадження: 1) інформаційна стадія; 2) аналітична стадія; 3) стадія оскарження (факультативна); 4) стадія виконання рішення.
Стадії заявного адміністративного неюрисдикційного провадження виділені на підставі наукового підходу, запропонованого Е. Ф. Демським, і є такими: 1) відкриття адміністративного провадження; 2) підготовка адміністративної справи до розгляду; 3) розгляд адміністративної справи; 4) прийняття адміністративного акта (рішення) та його перегляд; 5) звернення до виконання адміністративного акта (рішення).
Стадії регулятивного адміністративного неюрисдикційного провадження: 1) підготовка проекту акта управління; 2) розгляд (у тому числі погодження) проекту; 3) прийняття акта; 4) державна реєстрація акта; 5) набуття актом чинності.
Стадіями адміністративних неюрисдикційних правообмежувальних процедур названо такі: 1) аналітична; 2) стадія прийняття рішення; 3) стадія виконання рішення; 4) стадія оскарження (факультативна).
7. Cуб’єктом адміністративного неюрисдикційного провадження названо індивідуалізовану особу (фізичну, юридичну), яка виступає носієм прав та обов’язків у адміністративних процесуальних відносинах, що не стосуються правового захисту чи вирішення спору про право і спрямовані на вирішення індивідуальної адміністративної справи шляхом прийняття юридично-владного офіційно оформленого рішення. Вона здатна вступати в зазначені відносини та реалізувати у них надані законодавством права та виконати покладені обов’язки.
Ознаки суб’єкта адміністративного неюрисдикційного провадження: а) суб’єктна індивідуалізація; б) виступає носієм прав та обов’язків у адміністративних процесуальних відносинах; в) відносини, у яких суб’єкт виступає носієм прав та обов’язків, не стосуються правового захисту чи вирішення спору про право; г) спрямування відповідних процесуальних дій на вирішення індивідуальної адміністративної справи; д) прийняте рішення у справі є юридично-владним і офіційно оформленим.
8. Доведено існування процесуальної форми адміністративної правообмежувальної процедури на підставі її відповідності основі такої форми, а також світовій практиці. Основу складають положення про багаторазову повторюваність певних юридичних дій і операцій, способів і засобів їх здійснення, їх стабільність. А світова практика сприймає терміни «процес» і «процедура» як синоніми, на противагу вузькому підходу до поняття юридичного процесу, за яким ці поняття протиставляються.
Адміністративною неюрисдикційною правообмежувальною процедурою названо порядок здійснення юридичної діяльності, яка забезпечує реалізацію конституційних норм, а також матеріальних норм адміністративного права і полягає у застосуванні профілактичних адміністративно-правових заходів з метою забезпечення громадського порядку.
9. Адміністративним актом-документом названо матеріальну форму односторонньої реалізації процесуальних повноважень адміністративних органів, їх посадових чи службових осіб з дотриманням встановленої законодавством процедури розробки, прийняття, набуття і втрати чинності, що тягне за собою юридично значимі наслідки.
10. Запропоновано:
─ законодавчо урегулювати процедури реалізації конституційного права на мирні збори, мітинги, походи і демонстрації шляхом розробки та прийняття Закону України «Про мирні збори»;
─ розробити проект нової редакції Закону України «Про звернення громадян» із врахуванням законодавчих новел, уведених Кодексом адміністративного судочинства України, та шляхом уточнення, конкретизації норм чинного Закону. Особливо зазначене стосується видів звернень, відповідальності за порушення Закону України «Про звернення громадян»;
─ структуру проекту закону «Про дозвільне провадження у сфері підприємництва», у якому передбачено преамбулу, сім розділів, прикінцеві положення;
─ розробити проект закону «Про контрольну діяльність в Україні», в якому передбачити загальні засади контрольного провадження, які є обов’язковими для усіх його суб’єктів, а також процесуально-процедурні особливості, наявність яких обумовлена специфікою певних видів контролю, зокрема – державного, громадського. Про розробці проекту доцільно врахувати уніфікацію при визначенні стадій контрольного провадження: 1) інформаційної; 2) аналітичної; 3) оскарження (факультативна); 4) виконання рішення;
─ розробити проект Кодексу України про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, в якому були б об’єднані норми усіх законодавчих і підзаконних актів, якими врегульовано правовий режим захисту населення від надзвичайних ситуацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Нові риси предмета українського адміністративного права / В. Авер’янов // Персонал. – № 4. – 2005. – С. 76–81 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://personal.in.ua/article.php?ida=83.
2. Аверьянов В. Б. Проблемы соотношения содержания деятельности и организационных структур аппарата советского государственного управления : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.02 «Государственное право и управление; Советское строительство; Административное право; Финансовое право» / В. Б. Аверьянов. – К., 1987. – 34 с.
3. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления: связь и взаимодействие : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Государственное право и управление; Советское строительство; Административное право; Финансовое право» / В. Б. Аверьянов. – К., 1978. – 22 с.
4. Административное право / под ред. Л. Л. Попова. – М. : Юристъ, 2002. – 699 с.
5. Административное право России : учеб. [2-е изд., перераб. и доп.] / Л. Л. Попов, Ю. И. Мигачев, С. В. Тихомиров. – М. : Проспект, 2009. – 752 с.
6. Административно-процессуальное право Германии / В. Бергман. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 288 с.
7. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підруч. / за заг. ред. Рябченко О. П. – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. – 256 с.
8. Адміністративна діяльність. Частина особлива : підруч. / за аг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Еспада, 2000. – 368 с.
9. Адміністративна юрисдикція [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=48910&pg=2.
10. Адміністративна юстиція : європейський досвід і пропозиції для України / Авт. упоряд. І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. – К. : Факт, 2003. – 536 с.
11. Адміністративна юстиція України : проблеми теорії і практики. Настільна книга судді / за аг. ред. О. М. Пасенюка. – К .: Істина, 2007. – 608с.
12. Адміністративне право України : підруч. / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
13. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч .: У 2 т. Т. 1. : Загальна частина / ред. кол. В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2007. –592 с.
14. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т. Т. 1 : Загальна частина / ред. кол. В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – 584 с.
15. Александров Н. Г. Трудовое правоотношение / Александров Н. Г. – М. : Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – 336 c.
16. Алексеев С. С. Государство и право. Начальный курс [2-е изд., перераб. и доп] / С. С. Алексеев. – М. : Юр. лит., 1994. – 192 с.
17. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. Т. 2 / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – 300 с.
18. Алексеев С. С. Общая теория права : учеб. – 2-е изд., перераб. и доп. / С. С. Алексеев. – М. : Проспект, 2008. – 576 с.
19. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права: Введение. Сущность социалистического права. Курс лекций : учеб. пособие : вып. 1. / С. С. Алексеев. – Свердловск : Сред.-Урал. кн. изд-во, 1963. – 265 с.
20. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия : Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
21. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекцій [в 2 т. Т. 1] / С. С. Алексеев. – Свердловск : Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1973. – 396 с.
22. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : дис. … доктора. юрид. наук : 12.00.07 / Андрійко Ольга Федорівна. – К., 1999. – 390 с.
23. Анпілогов О. В. Захист прав і свобод громадян прокурором в адміністративному судочинстві : моногр. / О. В. Анпілогов. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 168 с.
24. Архипов С. И. Субъект права : теоретическое исследование / Архипов С. И. – СПб : Юридический центр Пресс, 2004. – 469 с.
25. Байтин М. И. Теоретические вопросы правовой процедуры / М. И. Байтин, О. В. Яковенко // Журнал Российского права. – 2000. – № 8. – С. 93–97.
26. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підруч. / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
27. Бахрах Д. Н. Административное право России / Д. Н. Бахрах. – М. : Норма - Инфра, 2000. – 623 с.
28. Бахрах Д.Н. Административное право : учеб. / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1996. – 368 с.
29. Бачун О. В. Правовий статус суб’єктів адміністративного судочинства : моногр. / О. В. Бачун; за наук. ред. А. О. Селіванова. – К. : Логос, 2009. – 117 с.
30. Бевзенко В. М. Участь в адміністративному судочинстві України суб’єктів владних повноважень : правові засади, підстави та форми : моногр. / В. М. Бевзенко. – К. : Прецедент, 2010. – 475 с.
31. Безопасность России. Правовые, социально-экономические и научно-технические аспекты : Словарь терминов и определений. – М. : МГФ «Знание», 1999. – 368 с.
32. Бенедик И.В. Понятие и соотношение логических и функциональных стадий в юридическом процессе / И. В. Бенедик // Процессуальные вопросы повышения эффективности правового регулирования социалистических общественных отношений. – Ярославль : Изд-во Ярославского ун-та, 1981. – С. 28–29.
33. Білозерська Т. О. Реформування публічної адміністрації в Україні як крок до європейської інтеграції / Т. О. Білозерська // Форум права. – 2007. – № 2. – С.11-19 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07btodei.pdf.
34. Боднарук Ю. В. Податкові провадження в Україні : теоретико-правові засади : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Боднарук Юрій Володимирович – О., 2007 – 248 с.
35. Братель С. Г. Громадський контроль за діяльністю міліції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Братель Сергій Григорович. – К., 2007. – 269 с.
36. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / С. Н. Братусь. – М. : Госюриздат, 1950. – 367 с.
37. Бурцев В. В. Государственный финансовый контроль : методология и организация / В. В. Бурцев. – М. : ИВЦ «Маркетинг», 2000. – 392 с.
38. Бутенко В. І. Особливості реалізації процесуальної правосуб’єктності адміністративного суду / В. І. Бутенко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Магістр, 2009. – № 1 (35). – С. 460–467.
39. Великий енциклопедичний юридичний словник : за ред. Ю. С. Шемшученко. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
40. Великий тлумачний словник / голов. ред. В.Т. Бусел, редактори-лексикографи : В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. – К. : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
41. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность / А. В. Венедиктов. – Москва-Ленинград : Изд-во АН СССР, 1948. – 840 с.
42. Венедиктов А. В. О субъектах социалистических правоотношений / А. В. Венедиктов // Советское государство и право. – 1955. – № 6. – С. 17–29.
43. Веремеенко И. Опыт организации охраны общественного порядка / И. Веремеенко, Ю. Солоняков. – М. : Изд-во ВНИИ МВД, 1999. – 146 с.
44. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с
45. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н. В. Витрук. – М. : Наука, 1979. – 229 с.
46. Вовк П. В. Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Вовк Павло В’ячеславович. – О., 2009. – 204 с.
47. Водний кодекс України вiд 06.06.1995 № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
48. Гаращук В. М. Контроль та нагляд в державному управлінні / В. М. Гаращук. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
49. Гетьманець О. П. Бюджетний контроль : організаційно-правові засади : моногр. / О. П. Гетьманець. – Х. : Екограф, 2008. – 308 с.
50. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / В. М. Горшенев, И. Б. Шахов. – М. : Юрид. Лит., 1987. – 176 с.
51. Горшенёв В. М. Способы и организационные форми правового регулирования в социалистическом обществе / Горшенёв В. М. – М. : Юрид. лит., 1972. – 256 с.
52. Гражданский процесс : учеб./ под общ. ред. Н. М. Коршунова. – М. : Эксмо, 2005. – 800 с.
53. Грачева Е. Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля / Е. Ю. Грачева. – М. : Юриспруденция, 2000. – 192 с.
54. Грошевий Ю. М. Проблеми спеціалізації процесуальних процедур / Ю. М. Грошевий // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України : міжнар. наук.-практ. конф. ( м. Харків, 25–26 січня 2007 р.). – Х. : Нац. юрид. академ. України, 2007. – С. 26–30.
55. Дашо Т. Ю. Роль і місце органів внутрішніх справ України в умовах формування громадянського суспільства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Дашо Тарас Юрійович. – К., 2009. – 194 с.
56. Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Е.Ф. Демський. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
57. Денисюк С. Ф. Громадський контроль як гарантія законності у адміністративній діяльності правоохоронних органів в Україні : монограф. / С. Ф. Денисюк. – Х. : ТД «Золота миля», 2010. – 368 с.
58. Державне управління : проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
59. Деякі питання державного регулювання діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання : постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1718 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 47. – С. 44. – Ст. 2034.
60. Деякі питання надання державних, у тому числі адміністративних послуг (щодо інвентаризації послуг) : розпорядження Кабінету Міністрів України вiд 29.07.2009 р. № 959-р.// Урядовий кур’єр. – 21.08.2009 р. – № 152.
61. Деякі питання перевезення радіоактивних матеріалів : постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1196 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 76. – С. 51. – Ст. 2820.
62. Дмитриев Ю.А. Административное право : учеб. / Ю. А. Дмитриев, И. А. Полянский, Е. В. Трофимов. – М. : Эксмо, 2009. – 928 с.
63. Додин Е. В. Доказательства в административном процессе / Е. В. Додин.– М. : Юрид. лит., 1973. – 192 с.
64. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К.: Держстандарт України, 1994. – 53 с.
65. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-07-01. – К.: Держстандарт України, 1994. – 33 с.
66. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – Чинний від 1996-01-01. – К.: Держстандарт України, 1995. – 47 с.
67. Дугенец А. С. Административная ответственность в российском праве : автореф. дис. на соиск. науч. степени доктора юрид. наук : спец 12.00.14 «Административное право, финансовое право; информационное право» / А. С. Дугенец. – М., 2005. – 37 с.
68. Енциклопедія цивільного права України / відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2009. – 952 с.
69. Еропкин М. И. Управление в области охраны общественного порядка / М. И. Еропкин. – М. : Юриздат, 1965. – 216 с.
70. Ефимов М. А. Борьба с преступлениями против общественного порядка, общественной безопасности и здоровья населения / М. А. Ефимов. – Минск : Вышэйш. шк., 1971. – 234 с.
71. Завальний М. В. Адміністративно-деліктне провадження, що здійснюється органами внутрішніх справ : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Завальний Михайло Володимирович. – Х., 2008. – 205 с.
72. Загальна теорія держави і права : підруч. / [М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Рогачова та ін.]; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
73. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / [М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.]; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 584 с.
74. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалобы в теории и законодательстве. Развитие идеи и принципов административной юстиции. Административный процесс и право жалобы в советском законодательстве. Административно-финансовое распоряжение и финансовая жалоба [2-е изд., перераб. и доп. ] / Загряцков М. Д. – М. : Право и Жизнь, 1925. – 244 с.
75. Зайцев И. Административный иск / И. Зайцев // Российская юстиция. – 1996. – № 4. –С. 23–25.
76. Захаров В. Ф. Административная ответственность за нарушения общественного порядка / В. Ф. Захаров. – К. : РИО МВД УССР, 1974.– 159 с.
77. Земельний кодекс України вiд 25.10.2001 р. № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. – № 3. – Ст. 27.
78. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 381 с.
79. Иоффе О. С. Советское гражданское право / О. С. Иоффе. – М. : Юрид. лит-ра, 1967. – 494 с.
80. Касьяненко Л. М. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Касьяненко Любов Михайлівна. – Ірпінь, 2004. – 232 с.
81. Кечекъян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекъян. – М. : Издательство АН СССР, 1958. – 187 с.
82. Клейнман А. Ф. Новейшие течения в советской науке гражданского процессуального права / А. Ф. Клейнман. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1967. – 119 с.
83. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446.
84. Козлов Ю. М. Административное право : учеб. [2-е изд., перераб. и доп.]. / Ю. М. Козлов. – М. : Юристъ, 2004. – 318 с.
85. Кокорев Л. Д. Развитие и совершенствование уголовно-процессуальной формы / Кокорев Л.Д. – М. : Юрид. лит., 1979. – 146 с.
86. Коліушко І. Реформа публічної адміністрації на місцевому та регіональному рівні як один із напрямків адміністративної реформи / Коліушко І., Тимощук В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.municipal.gov.ua/fond/default.asp?cid=1139.
87. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / В. К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
88. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / В. К. Колпаков. –К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
89. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : моногр. / В. К. Колпаков. – К. : Юрінко Інтер, 2004. – 528 с.
90. Комаров В. В. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти : навч. посіб. / В. В. Комаров, П. І. Радченко. – К. : УМК ВО, 1991. – 103 с.
91. Комаров С. А. Общая теория государства и права / Комаров С. А. – М. : Юрайт, 1998. – 416 с.
92. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : моногр. / А. Т. Комзюк; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х .: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
93. Конин Н. М. Административное право России : учеб. [2-е изд., перераб. и доп.]. / Н. М. Конин. – М. : Проспект, 2010. – 448 с.
94. Конопльов В. В. Управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ : сутність та організаційно-правові питання підготовки і прийняття : моногр. / В. В. Конопльов. – Сімферополь : Крим. юрид. ін-т ХНУВС, ВДМВ «Таврія», 2006. – 356 с.
95. Конституція України вiд 28.06.1996 р. № 254 к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – Ст. 141. – Зі змін. та доп.
96. Корнилов А. Р. Правовые процедуры института юридической ответственности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; История правовых учении» / А. Р. Корнилов. – Новгород, 2000. – 26 с.
97. Корнієнко М. В. Поняття «особливі умови» в діяльності органів внутрішніх справ / М. В. Корнієнко// Вісник Ун-ту внутр. справ. – № 10. – 2000. – С. 107–111.
98. Корнієнко М.В. Роль органів внутрішніх справ України в охороні громадського порядку при ускладненні оперативної обстановки : моногр. / М. В. Корнієнко. – Дніпропетровськ: Україна, 2001.– 430 с.
99. Красавчиков О. А. Советское гражданское право : учеб. для юрид. ин-тов и фак-тов / О. А. Красавчиков. – М. : Высшая шк., 1968. – 519 с.
100. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. – М. : Госюриздат, 1958. – 183 с.
101. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III// Відомості верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
102. Крупин В. Г. К вопросу о стадиях избирательного процесса / В. Г. Крупин // Актуальные проблемы юридического процесса в общенародном государстве. –Ярославль : Изд-во Яросл. ун-та, 1979. – С. 73–77.
103. Кузнецова Н. Ф. Уголовная ответственность за нарушение общественного порядка / Н. Ф. Кузнецова. – М. : Госюриздат, 1963. – 32 с.
104. Кузніченко С.О. Надзвичайні адміністративно-правові режими: зарубіжний досвід та українська модель : моногр. / С. О. Кузніченко. – Сімферополь : Кримнавчпеддержвидав, 2009. – 497 с.
105. Кузьменко О. В. Процесуальні категорії адміністративного права : моногр. / О. В. Кузьменко. – Л. : Атлас, 2004. – 232с.
106. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу : моногр. / О. В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2005. – 352 с.
107. Кутафин О. Е. Компетенция местных Советов : учеб. пособие [изд-е 2-е, доп.] / О. Е. Кутафин, К. Ф. Шеремет. – М. : Юрид. лит-ра, 1986. – 223 с.
108. Кучерявенко Н. П. Налоговое право : учеб. / Н. П. Кучерявенко. – Х. : Легас, 2001. – 584 с.
109. Кушнір С. М. Роль ЗМІ у громадському контролі / С. М. Кушнір// Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 2. – С. 132–138.
110. Лазарев В. В. Эффективность правоприменительных актов. Вопросы теории / Лазарев В. В. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1975. – 207 с.
111. Лаптій В. А. Управління державними органами в особливих умовах : проблеми удосконалення / В. А. Лаптій // Науковий вісник УАВС. – 1996. – Вип. 2. – С. 155–159.
112. Ліпкан В. А. Теорія національної безпеки : підруч. / В. А. Ліпкан. – К. : КНТ, 2009. – 631 с.
113. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Лукьянова Е. Г. – М. : НОРМА, 2004. – 240 с.
114. Лунев А. Е. Социалистическая законность в советском государственном управлении / [А. Е. Лунев, С. С. Стеденикин, Ц. А. Ямпольская]; под. общ. ред. С. С. Стеденикин. – М. : Юрид. узд-во Министерства юстиции СССР, 1948. – 136 с.
115. Лученко Д. В. Контрольне провадження : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Лученко Дмитро Валентинович. – Х., 2003. – 169 с.
116. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. [ вид. 2-ге, доп. та перероб] / В. Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
117. Марчук В. Процедури правової діяльності: поняття та класифікація / В. Марчук, Л. Ніколаєва // Вісник прокуратури. – 2003. – № 12 (30). – С. 88–91.
118. Машаров И. М. Административно-публичная деятельность в России. Проблемы правового регулирования : моногр. / И. М. Машаров. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2009. – 239 с.
119. Мельников Ю. И. Природа и содержание норм процессуального права в социалистическом обществе / Ю. И. Мельников. – Ярославль : Ярославльский гос. ун-т, 1976. – 116 с.
120. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособ. / А. И. Миколенко. – Х. : Одиссей, 2004. –272 с.
121. Мицкевич А. В. Субъекты советского права / А. В. Мицкевич. – М. : Госюриздат, 1962. – 211 с.
122. Мицкевич А. В. Субъекты советского права. – М. : Госюриздат, 1962. – 211 стр. : [Рецензия] /Е. А. Флейшиц // Правоведение. – 1963. – № 4. – С. 129–132.
123. Музичук О. М. Організаційно-правові основи участі громадян в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07/ Музичук Олександр Миколайович. – Х., 2003. – 199 с.
124. Налоговый контроль : налоговые проверки и производство по фактам налоговых правонарушений : учеб.-практич. пособие / под ред. Ю. Ф. Кваши. – М. : Юристъ, 2001. – 540 с.
125. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 05.04.2001 г. / под ред. Н. И. Мельника, Н. И. Хавронюка. – К. : Канон, А.С.К., 2004. – 1216 с.
126. Нижник Н. Р. Правовое регулирование государственно-управленческих отношений : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : 12.00.02 «Конституційне право» / Н. Р. Нижник. – К., 1992. – 39 с.
127. Николенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособ. / А. И. Николенко. – Х. : Одиссей, 2004. – 352 с.
128. Ногина О. А. Налоговый контроль : вопросы теории / О. А. Ногина. – СПб. : Питер, 2002. – 160 с.
129. Общая теория государства и права. Академический курс [в 3-х т. Т. 2.]. / отв. ред. М. Н. Марченко. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2002.– 528с.
130. Організація судових та правоохоронних органів : навч. посіб. / Марочкін І. Є., Сибільова Н. В. та ін. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 1996. – 138 с.
131. Основы права : учеб. / под ред. В.В. Лазарева. – М. : Юристъ, 2004. – 429 с.
132. Педько Ю. С. Становлення адміністративної юстиції в Україні : моногр. / Ю. С. Педько. –К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2003. – 208 с.
133. Перепелюк В. Г. Адміністративне судочинство : проблеми практики / В. Г. Перепелюк. – К. : Конус, 2007. – 272 с.
134. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина : навч. посіб. / В. Г. Перепелюк. – Чернівці : Рута, 2003. – 367 с.
135. Петрухин А. А. Судебно-административная юрисдикция : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право, финансовое право; информационное право» / А. А. Петрухин. – М., 2005. – 23 с.
136. Питання організації виконання Закону України «Про громадянство» : Указ Президента України від 27.03.2001 р. №215/2001 // Офіційний вісник України. – 2001 р. – № 13. – С. 19.– Ст. 533.
137. Попов Л. Л. Административно-правовая охрана общественного порядка / Л. Л. Попов, М. И. Еропкин. – М. : Юрид. лит., 1973. – 328 с.
138. Порфирьев Б. Н. Государственное управление в чрезвычайных ситуациях: анализ методологии и проблемы организации / Б. Н. Порфирьев. – М. : Наука, 1991. – 136 с.
139. Порядок контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу : наказ МВС України від 10.03.2010 р. № 66 // Офіційний вісник України. – 2010 р. – № 26. – С. 60. – Ст. 1046.
140. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно–правове забезпечення реалізації та захисту / [В. Б. Авер’янов, М. А. Бояринцева, І. А. Кресіна, Д. М. Лук’янець та ін.]; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Наук. думка, 2007. – 587 с.
141. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі : Закон України вiд 01.12.1994 р № 264/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.
142. Про біженців : Закон України від 21.06.2001 р. № 2557-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. – № 47. – Ст. 250.
143. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України вiд 08.02.1995 р. № 39/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
144. Про внесення змін до деяких законів України щодо створення систем управління якістю, систем екологічного управління та інших систем управління : Закон України від 15.01.2009 р. № 882-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009 р. – № 24. – С. 892. – Ст. 297.
145. Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки : Закон України від 24.06.2004 р. № 1868-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 46. – С. 1860. – Ст. 511.
146. Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів : постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 761 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 39. – Ст. 1550.
147. Про громадянство України : Закон України від 18.01.2001 р. № 2235-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. – № 13. – Ст. 65.
148. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави : Закон України вiд 19.06.2003 № 975–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 46. – Ст. 366.
149. Про державну податкову службу в Україні : Закон України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
150. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії : Закон України вiд 11.01.2000 р. № 1370-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000 р. – № 9. – Ст. 68.
151. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності : Закон України вiд 06.09.2005 р. № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 48. – Ст. 483.
152. Про дорожній рух : 3акон України від 30.06.1993 р. № 3353-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
153. Про екологічний аудит : Закон України від 24.06.2004 р. № 1862-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 500.
154. Про екологічну експертизу : Закон України вiд 09.02.1995 р. № 45/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
155. Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України вiд 22.05.2003 № 851-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 275.
156. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України вiд 24.02.1994 р. № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
157. Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України : наказ МВС України від 22.03.2005 р. № 181// Офіційний вісник України. – 2005 р. – № 21. – С. 154. – Ст. 1159.
158. Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях : постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 р. № 192 // Офіційний вісник України. – 1999 р. – № 7. – С. 131.
159. Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями : постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368 // Офіційний вісник України. – 2004 р. – № 12. – Т. 1. – С. 129. – Ст. 740.
160. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади : постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 р. № 1153 // Офіційний вісник України. – 1997 р. – № 43. – С. 50.
161. Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання : наказ ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 // Офіційний вісник України. – 1997 р. – № 28. – С. 390.
162. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру : Закон України від 08.06.2000 р. № 1809-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 337.
163. Про звернення громадян : Закон України 02.10.1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №47. – Ст. 256.
164. Про зону надзвичайної екологічної ситуації : Закон України від 13.07.2000 р. № 1908-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. –Ст. 348.
165. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2658-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст.650.
166. Про карантин рослин : Закон України від 30.06.1993 р. № 3348