АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЛИПІЙ ЄВГЕНІЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН

12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник ―
Музичук Олександр Миколайович
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник

Харків — 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………..…………………4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН ………………………………………12
1.1. Поняття екологічних прав громадян як об’єкта адміністративно-правової охорони…………………………………………………………..…….12
1.2. Правові засади охорони екологічних прав громадян та місце серед них адміністративно-правового регулювання……………………..……24
1.3. Сучасний стан адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян…………………………………………………...………….……40
1.4. Зарубіжний досвід охорони екологічних прав громадян та можливості його використання в Україні…………………..………….………56
Висновки до розділу 1…………………………………………..……..…69
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ОХОРОНИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН …………………..……72
2.1. Поняття та структура адміністративно-правового механізму охорони екологічних прав громадян…………………………………...………72
2.2. Мета та завдання адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян……………………………..………………………….….………83
2.3. Рівні та принципи адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян……………………………………………..…………….…….…94
2.4. Види суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, їхня компетенція та повноваження ……………….….…..…107
2.5. Координація діяльності суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян…………………………………….……120
2.6. Адміністративно-правові форми та методи охорони екологічних прав громадян………………………………...……………………...…………133
2.7. Особливості адміністративної відповідальності за порушення екологічних прав громадян ……………………………………………………153
Висновки до розділу 2……………………………………………..……170
ВИСНОВКИ…………………………………………………….………173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….…...…178

ВСТУП
Актуальність теми. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України займають значне місце у формуванні державної політики. Натомість, відсутність ефективної системи державного управління у сфері охорони екологічних прав громадян та більш повільне, ніж очікувалося, проведення структурних реформ і модернізації технологічних процесів в умовах зростання національної економіки призводять до збільшення кількості та рівня загроз екологічній безпеці. Життя громадян перебуває в прямій залежності від навколишнього природного середовища, адже поза ним людина існувати не може. Саме тому одним з основних обов’язків держави є забезпечення реалізації громадянами їхніх фундаментальних прав — екологічних, тобто тих, які виникають під час взаємодії людини з природою. Важливе місце в процесі забезпечення цих прав належить органам державної влади та їхнім посадовим особам як суб’єктам виконавчо-розпорядчої діяльності.
Необхідність ґрунтовного дослідження адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян зумовлена багатьма факторами. Насамперед, у сфері охорони екологічних прав громадян існує низка теоретичних, правових та організаційних проблем, зволікання з вирішенням яких завдає значної шкоди екологічній безпеці. Нормативно-правові акти, що регулюють адміністративно-правову охорону екологічних прав громадян, визначають лише окремі аспекти їхнього адміністративно-правового статусу, що також негативно відображається на реалізації громадянами їхніх конституційних прав і свобод. Нагальною є також потреба у підвищенні ефективності діяльності державних органів щодо практичної реалізації екологічної політики.
Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених зазначеній проблематиці, дослідження лише деяких учених–адміністративістів були присвячені окремим аспектам адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян (В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, А.П. Гетьман, І.П. Голосніченко, В.С. Гуславський, Б.В. Єрофеєв, О.М. Клюєв, Л.П. Коваленко, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Костицький, А.М. Куліш, В.В. Луць, О.М. Музичук, О.Ю. Салманова, В.Ю. Стеценко, О.П. Угровецький, О.М. Хіміч, Ю.С. Шемшученко та інші). Як наслідок, окремі теоретичні та практичні питання адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян досліджені недостатньо.
Таким чином, необхідність посилення адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, наявність прогалин у відповідному правовому регулюванні та відсутність предметних досліджень цих проблем обумовлюють актуальність обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 19 Додатку 17 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затверджених наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р., п. 10.10, 17.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., затверджених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації, вивчення наукових розробок визначити сутність та особливості адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, а також шляхи її розвитку та вдосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
– визначити поняття та сутність екологічних прав громадян як об’єкта адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян;
– охарактеризувати правові засади охорони екологічних прав громадян та місце серед них адміністративно-правового регулювання;
– з’ясувати сучасний стан адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян;
– охарактеризувати зарубіжний досвід охорони екологічних прав громадян та можливості його використання в Україні;
– визначити поняття та структуру адміністративно-правового механізму охорони екологічних прав громадян;
– уточнити мету та завдання адміністративно-правової охорони екологічних прав;
– охарактеризувати рівні та принципи адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян;
– уточнити види суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, охарактеризувати їхню компетенцію та координацію діяльності;
– визначити адміністративно-правові форми та методи охорони екологічних прав громадян;
– з’ясувати особливості адміністративної відповідальності за порушення екологічних прав громадян;
– сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян в Україні.
Об’єкт дослідження становлять суспільні відносини, які виникають у сфері адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян.
Предмет дослідження становить адміністративно-правова охорона екологічних прав громадян.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Вони обрані з урахуванням поставлених в роботі мети та завдань дослідження, його об’єкта та предмета. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування характеризується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їхнього соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного визначено поняття та зміст екологічних прав громадян як об’єкта адміністративно-правової охорони, сутність їхнього правового регулювання, поглиблено та уточнено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2). З метою визначення місця та значення норм адміністративного законодавства в регулюванні реалізації громадянами екологічних прав використовувався порівняльно-правовий метод (підрозділи 1.1, 1.2). Крім того, вказаний метод використовувався при дослідженні сучасного стану та міжнародного досвіду адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян (підрозділи 1.3, 1.4). Структурно-логічний метод застосовувався з метою характеристики складових елементів механізму адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян (підрозділ 2.1). Методи класифікації, групування, системно-функціональний, системно-структурний використані з метою визначення завдань, рівнів та принципів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, компетенції її суб’єктів та координації їхньої діяльності, форм та методів охорони екологічних прав, особливостей адміністративної відповідальності за їхнє порушення (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4.1, 2.4.2, 2.5, 2.6). За допомогою методу документального аналізу, статистичного та спеціально-юридичного методів охарактеризовано сучасний стан адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян (підрозділ 1.3). Для формування пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства в досліджуваній сфері використовувався метод документального аналізу (підрозділи 1.2, 2.2, 2.4.1, 2.4.2, 2.5, 2.6).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі теорії управління та адміністративного права, екологічного права, інших галузевих правових наук. Нормативною базою наукового дослідження стали Конституція України, міжнародно-правові акти, законодавчі акти, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, політико-правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян. У результаті проведеного наукового дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема:
вперше:
– адміністративно-правову охорону екологічних прав громадян визначено як діяльність держави, в особі її уповноважених органів та посадових осіб, з організації та забезпечення реалізації громадянами передбачених чинним законодавством екологічних прав, припинення їх порушень та притягнення винних до відповідальності;
– проведено класифікацію правових норм, що входять до механізму адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, за сферою дії на: а) норми, які регулюють порядок притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень, що посягають на екологічні права громадян; б) норми, які регулюють діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у сфері охорони екологічних прав; в) норми, що визначають порядок реалізації громадянами їхніх екологічних прав у межах державно-владної управлінської діяльності;
– координацію діяльності суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян визначено як сукупність дій, спрямованих на впорядкування взаємозв’язків між органами державної влади в сфері забезпечення реалізації громадянами екологічних прав, виявлення їх порушень та притягнення винних осіб до відповідальності; визначено основні форми такої координації;
удосконалено:
– визначення поняття екологічних прав, під якими запропоновано розуміти закріплену в нормативно-правових актах та гарантовану державою сукупність юридичних можливостей та засобів, спрямованих на задоволення потреб та інтересів громадян у взаємодії з навколишнім природним середовищем;
– розуміння механізму адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, який визначено як систему адміністративно-правових засобів впливу на суспільні відносини, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності держави у сфері реалізації громадянами їхніх екологічних прав;
– мету адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, під якою розуміється належна організація та забезпечення реалізації громадянами екологічних прав шляхом створення належних для цього умов, припинення їх порушень та притягнення винних до відповідальності;
– визначення поняття компетенції суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, під якою запропоновано розуміти сукупність закріплених у нормативно-правових актах їхніх повноважень (прав та обов’язків), які дають їм можливість реалізовувати діяльність у сфері охорони екологічних прав громадян, виявлення їх порушень та притягнення винних осіб до відповідальності;
дістали подальший розвиток:
– з’ясування особливостей адміністративно-правового регулювання охорони екологічних прав громадян, у зв’язку з чим уточнено його предмет, визначено основні недоліки адміністративного законодавства, яке регламентує охорону екологічних прав громадян;
– визначення можливостей використання в Україні міжнародного досвіду адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, внаслідок чого сформульовано ряд пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в цій сфері;
– характеристика рівнів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, у зв’язку з чим виокремлено національний, регіональний та місцевий рівні;
– визначення завдань адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян;
– теоретичні положення щодо форм та методів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян, у зв’язку чим визначено і охарактеризовано їхні основні види;
– характеристика адміністративної відповідальності за порушення екологічних прав громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері — основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки шляхів вдосконалення адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян;
– у правотворчості — в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які забезпечують адміністративно-правову охорону екологічних прав громадян;
– у правозастосовчій діяльності — використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у нормотворчу діяльність ГУМВС України в Харківській області від 12.05.2011 р.);
– у навчальному процесі — матеріали дисертації можна використовувати під час проведення занять та підготовки навчальної літератури з дисциплін «Адміністративне право» та «Екологічне право», вони вже використовуються у ході проведення занять із цих дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.06.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичних конференціях: «Теорія і практика сучасного права» (Херсон, 2010 р.) та «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2011 р.), а також на засіданнях кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ННІ права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також у тезах наукового повідомлення на науково-практичній конференції.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 203 сторінки. Список використаних джерел складається із 249 найменувань і займає 26 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання — визначення системи адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян та шляхів її удосконалення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення зазначеного завдання.
Екологічні права громадян визначено як закріплену в нормативно-правових актах та гарантовану державою сукупність юридичних можливостей та засобів, спрямованих на задоволення їхніх потреб та інтересів у взаємодії з навколишнім природнім середовищем. Зроблено висновок, що сутність екологічних прав як об’єкта адміністративно-правової охорони полягає в тому, що вони безпосередньо пов’язані з виконавчо-розпорядчою діяльністю органів державної влади та їхніх посадових осіб, закріплені в численних нормативно-правових актах, гарантуються державою та забезпечуються можливістю застосування адміністративного примусу.
Визначено поняття управління в галузі охорони екологічних прав громадян, яке розуміється як врегульована нормами адміністративного та екологічного права діяльність державних органів та інших уповноважених суб’єктів, спрямована на забезпечення суспільних відносин з реалізації та захисту екологічних прав громадян. Під адміністративно-правовою охороною екологічних прав запропоновано розуміти діяльність держави в особі її уповноважених органів та посадових осіб з організації та забезпечення реалізації громадянами передбачених чинним законодавством екологічних прав, припинення їх порушень та притягнення винних до відповідальності.
Правове регулювання охарактеризовано як діяльність держави в особі її компетентних органів та посадових осіб зі створення та забезпечення реалізації правових норм та засобів з метою впорядкування, закріплення та охорони суспільних відносин. Під законодавством, що забезпечує охорону екологічних прав, запропоновано розуміти систему нормативно-правових актів, прийнятих компетентними органами державної влади, що регулюють відносини в сфері екологічної безпеки громадян та мають загальнообов’язковий характер на усій території держави.
Надано ґрунтовні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян у частині визначення поняття «безпечне для життя і здоров’я довкілля», встановлення суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав, їхньої компетенції, запровадження загальнообов’язкового проведення екологічного аудиту та екологічної експертизи, покращення системи екологічного моніторингу.
Визначено, що адміністративно-правовим механізмом охорони екологічних прав громадян є система адміністративно-правових засобів впливу на суспільні відносини, які виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності держави у сфері реалізації громадянами їхніх екологічних прав.
Під правовими нормами як елементами адміністративно-правового механізму охорони екологічних прав запропоновано розуміти формально визначені загальнообов’язкові правила поведінки, встановлені чи санкціоновані державою та забезпечені її примусом, спрямовані на регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі діяльності компетентних органів державної влади, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань та громадян з реалізації та охорони екологічних прав.
Проведено класифікацію правових норм, що входять до адміністративно-правового механізму охорони екологічних прав громадян. Запропоновано новий критерій класифікації — за сферою їхньої дії. За даним критерієм правові норми поділяються на: а) норми, які регулюють порядок притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень, що посягають на екологічні права громадян; б) норми, що регулюють діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у сфері охорони екологічних прав; в) норми, які визначають порядок реалізації громадянами їхніх екологічних прав у межах державно-владної управлінської діяльності.
Визначено, що правовідносини як складова механізму адміністративно-правової охорони екологічних прав — це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини у сфері державно-владної виконавчо-розпорядчої діяльності зі сприяння реалізації громадянами їхніх екологічних прав, профілактики та припинення їх порушень та притягнення винних осіб до відповідальності.
Визначено, що в адміністративно-правовому механізмі охорони екологічних прав громадян є основні елементи та допоміжні. До першої групи належать адміністративно-правові норми, адміністративні правовідносини та акти реалізації норм права. Допоміжними елементами є джерела права, акти тлумачення норм права, юридичні факти та інші правові засоби.
Метою адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян визнається належна організація та забезпечення реалізації громадянами екологічних прав шляхом створення належних для цього умов, припинення їх порушень та притягнення винних до відповідальності. Вказана загальна мета включає в себе ряд конкретних цілей.
Визначено рівні адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян: національний, регіональний, місцевий. Охарактеризовано їх сутність та зміст.
На основі аналізу наукової літератури та нормативно-правових актів визначено, що до спеціальних принципів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян належать: гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей; обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; наукове обґрунтування узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов’язковість надання висновків державної екологічної експертизи; гласність і демократизм під час прийняття рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду; обов’язкове відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища.
Наголошується, що повноваженнями суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян є сукупність їхніх прав та обов’язків, шляхом реалізації яких забезпечується сприяння громадянам у використанні їхніх екологічних прав, виявлення та припинення їх порушень, притягнення винних осіб до відповідальності.
Координацію діяльності суб’єктів адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян визначено як сукупність дій, спрямованих на впорядкування взаємозв’язків між органами державної влади у сфері забезпечення реалізації громадянами екологічних прав, виявлення їх порушень та притягнення винних осіб до відповідальності. Визначено основні ознаки та форми реалізації такої координації.
Під адміністративно-правовою формою охорони екологічних прав громадян запропоновано розуміти зовнішній прояв діяльності її суб’єктів зі сприяння реалізації громадянами їхніх екологічних прав, виявлення та припинення їх порушень та притягнення винних осіб до відповідальності. Охарактеризовано основні форми охорони екологічних прав громадян правові та неправові.
Визначено, що адміністративно-правовими методами охорони екологічних прав громадян є сукупність прийомів та засобів управлінської діяльності уповноважених на те законодавством суб’єктів зі сприяння реалізації громадянами їхніх екологічних прав, попередження та припинення їх порушень та притягнення винних осіб до відповідальності. Охарактеризовано основні методи такої управлінської діяльності.
Під переконанням як методом адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян запропоновано розуміти сукупність заходів правового та неправового характеру, що застосовуються уповноваженими органами державної влади щодо громадян, їхніх об’єднань, підприємств, установ, організацій та проявляються в проведені виховних, роз’яснювальних та заохочувальних заходів з метою формування в них розуміння необхідності неухильного дотримання екологічних прав всіх суб’єктів та недопущення їхніх порушень.
Визначено, що адміністративним примусом у сфері охорони екологічних прав є застосування суб’єктами адміністративно-правової охорони екологічних прав громадян заходів впливу майнового, морального, фізичного чи іншого характеру до фізичних та юридичних осіб, що порушують екологічні права, з метою зобов’язання їх виконувати правові приписи, припинення протиправних діянь, забезпечення розгляду справ про адміністративні проступки та відшкодування завданих збитків.
Встановлено, що адміністративною відповідальністю за порушення екологічних прав громадян є застосування уповноваженими органами державної влади та їхніми посадовими особами визначених законодавством адміністративних стягнень до суб’єктів, винних у вчиненні правопорушень, що посягають на екологічні права громадян. На основі аналізу чинного законодавства у сфері адміністративної відповідальності за порушення екологічних прав надано ґрунтовні пропозиції щодо його вдосконалення в частині конкретизації початку перебігу строку погашення адміністративного стягнення, надання відповідним управлінським суб’єктам права на зупинення строку виконання постанови про адміністративне стягнення та встановлення відповідальності органів державної влади за невчасне чи неналежне виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : учеб. [для высш. юрид. учеб. заведений] / М. М. Бринчук. – М. : Юристъ, 1998. – 688 с.
3. Андрейцев В. І. Екологiчне право : курс лекцiй : навч. посіб. [для юрид. ф-тів вузів] / В. І. Андрейцев. – К. : Вентурi, 1996. – 186 с.
4. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2008. – 720 с.
5. Про охорону навколишнього природного середовища : закон України від 25 черв. 1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
6. Про екологічну експертизу : закон України від 9 лют. 1995 р. № 45/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
7. Про освіту : закон України вiд 23 квіт. 1991 р. № 1060-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
8. Про дошкільне виховання : закон України вiд 11 лип. 2001 р. № 2628-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 259.
9. Про загальну середню освіту : закон України вiд 13 трав. 1999 р. № 651-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
10. Про професійно-технічну освіту : закон України вiд 10 лют. 1998 р. № 103/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.
11. Про вищу освіту : закон України вiд 17 січ. 2002 р. № 2984-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
12. Адміністративне право України : підручник / [Бандурка О. М., Бугайчук К. Л., Гуменюк В. А. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 480 с.
13. Резвых В. Д. Административно-правовая охрана социалистической собственности / В. Д. Резвых. – М. : Юрид. лит. – 1975. – 168 с.
14. Голосниченко И. П. Административно-правовые аспекты организации и деятельности вневедомственной охраны системы органов внутренних дел : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Голосниченко Иван Пантелеймонович. – К., 1980. – 206 с.
15. Мосьондз С. О. Адміністративне право України у визначеннях та схемах : навч. посіб. / С. О. Мосьондз. – К. : Прецедент, 2006. – 176 с.
16. Административное право Украины : учебник / под ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2003. – 575 с.
17. Комзюк В. Т. Адміністративно-правові засоби здійснення митної справи : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / В. Т. Комзюк. – Х., 2003. – 191 с.
18. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Дод. до № 51. – Ст. 1122.
19. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності : закон України вiд 6 верес. 2005 р. № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 48. – Ст. 483.
20. Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного моря : закон України від 22 берез. 2001 р. № 2333-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 28. – Ст. 135.
21. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : закон України вiд 5 квіт. 2007 р. № 877-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.
22. Теория государства и права : учеб. [для вузов] / [Алексеев С. С., Архипов С. И., Корельский В. М., Леушин В. И., Перевалов В. Д. и др.] ; под ред. С. С. Алексеева. – М. : Норма, 2000. – 453 с.
23. Погребной И. М. Теория права : учеб. пособие / И. М. Погребной. – 3-е изд., испр. и доп. – Харьков : Основа, 2003. – 128 с.
24. Сырых В. М. Метод правовой науки: Основные элементы, структура / В. М. Сырых. – М. : Юрид. лит., 1980. – 176 с.
25. Петрова І. П. Нормативно-правове регулювання організації і діяльності міліції України : монографія / І. П. Петрова, Д. Г. Мулявка. – Ірпінь : Нац. акад. ДПС України, 2005. – 176 с.
26. Куліш А. М. Організаційно-правове забезпечення статусу працівників податкової міліції України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Куліш Анатолій Миколайович. – Х., 2003. – 177 с.
27. Решетов Ю. С. Реализация норм советского права: Системный анализ / Ю. С. Решетов. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1989. – 154 с.
28. Юридична енциклопедія. Т. 2 / [Шемшученко Ю. С., Зяблюк М. П., Горбатенко В. П. та ін.] ; за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Укр. енцикл., 1999. – 744 с.
29. Юридическая энциклопедия / под ред. Тихомировой Л. В., Тихомирова М. Ю. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Юринформцентр, 2001. – 972 с.
30. Большой юридический энциклопедический словарь / под ред. Барихина А. Б. – М. : Книж. мир, 2000. – 720 с.
31. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України вiд 9 лип. 1998 р. № 12-рп/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/
laws/main.cgi?nreg=v012p710-98.
32. Коваленко Л. П. Адміністративно-правові заходи охорони навколишнього природного середовища : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Коваленко Лариса Павлівна. – Х., 2003. – 197 с.
33. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
34. Кодекс України про надра // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
35. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
36. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
37. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру : закон України вiд 8 черв. 2000 р. № 1809-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 337.
38. Про тваринний світ : закон України : вiд 13 груд. 2001 р. № 2894-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
39. Про зону надзвичайної екологічної ситуації : закон України вiд 13 лип. 2000 р. № 1908-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Ст. 348.
40. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : закон України від 24 лют. 1994 р. № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
41. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : закон України вiд 8 лют. 1995 р. № 39/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
42. Про пестициди і агрохімікати : закон України вiд 02 берез. 1995 р. № 86/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
43. Про виключну (морську) економічну зону України : закон України вiд 16 трав. 1995 р. № 162/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 21. – Ст. 152.
44. Про охорону атмосферного повітря : закон України вiд 16 жовт. 1992 р. № 2707-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 678.
45. Про природно-заповідний фонд : закон України вiд 16 черв. 1992 р. № 2456-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
46. Про поводження з радіоактивними відходами: закон України вiд 30 черв. 1995 р. № 255/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 27. – Ст. 198.
47. Про карантин рослин : закон України вiд 30 черв. 1993 р.
№ 3348-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 34. – Ст. 352.
48. Про Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року : закон України вiд 21 груд. 2010 р.
№ 2818-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 26. – Ст. 218.
49. Про охорону земель : закон України вiд 19 черв. 2003 р. № 962-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
50. Про державний контроль за використанням та охороною земель : закон України вiд 19 черв. 2003 р. № 963-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
51. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року [Електронний ресурс] : закон України вiд 21 квіт. 2011 р. № 3268-VI. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3268-17.
52. Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки : закон України вiд 21 верес. 2000 р. № 1989-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – Ст. 405.
53. Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами : закон України вiд 14 верес. 2000 р. № 1947-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 44. – Ст. 374.
54. Про захист рослин : закон України вiд 14 жовт. 1998 р. № 180-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 50–51. – Ст. 310.
55. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція) вiд 25 черв.1998 р. [Електронний ресурс] : ратифікована законом України від 6 лип. 1999 р. № 832-XIV. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_015.
56. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці вiд 17 черв. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36. – Ст. 267.
57. Модельный экологический кодекс для государств-участников Содружества Независимых Государств от 31 окт. 2007 р. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=997_l91.
58. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення вiд 3 берез. 1973 р. : підп. у Вашингтоні, округ Колумбія, 3 берез. 1973 р. ; випр. в Бонні 22 черв. 1979 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 232.
59. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин вiд 23 черв. 1979 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_136.
60. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі вiд 19 верес. 1979 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_032.
61. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки : постанова Верховної Ради України від 5 трав. 1998 р. № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38–39. – Ст. 248.
62. Про Концепцію розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року : постанова Верховної Ради України вiд 17 жовт. 1995 р. № 385/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 39. – Ст. 295.
63. Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов’язаної з надрокористуванням в Україні [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 20 листоп. 2003 р. № 1310-IV //. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/
laws/main.cgi?nreg=1310-15.
64. Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 22 верес. 1994 р. № 177/94-ВР. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=177%2F94-%E2%F0.
65. Про Концепцію розвитку рибного господарства України [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 13 лип. 2000 р. № 1885-III. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=1885-14.
66. Про Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 13 квіт. 2011 р. № 452/2011. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/13433.html.
67. Про управління в галузі використання і охорони надр України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 30 квіт. 1992 р. № 287/92. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=287%2F92.
68. Про невідкладні заходи щодо забезпечення додержання законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 11 листоп. 2004 р. № 1396/2004. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=1396%2F2004.
69. Про утворення Державного комітету рибного господарства України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 25 лип. 1997 р. № 691/97. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=484%2F2011.
70. Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів [Електронний ресурс] : указ Президента України від 15 верес. 2003 р. № 1039/2003. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1039%2F2003.
71. Про заходи щодо забезпечення додержання законодавства у сфері надрокористування [Електронний ресурс] : указ Президента України від 5 лип. 2004 р. № 741/2004. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/
laws/main.cgi?nreg=741%2F2004.
72. Про заходи щодо посилення державного контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів [Електронний ресурс] : указ Президента України від 5 січ. 2004 р. № 1/2004. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1%2F2004.
73. Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр [Електронний ресурс] : указ Президента України від 14 черв. 2000 р. № 802/2000. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=802%2F2000.
74. Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки [Електронний ресурс] : указ Президента України від 5 груд. 2000 р. № 1303/2000. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=1303%2F2000.
75. Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною [Електронний ресурс] : указ Президента України від 19 серп. 2002 р. № 720/2002. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=720%2F2002.
76. Про території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення [Електронний ресурс] : указ Президента України від 21 лют. 2002 р. № 167/2002. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1083.599.0.
77. Про подальше вдосконалення державного управління в галузі використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів [Електронний ресурс] : указ Президента України від 2 жовт. 1999 р. № 1267/99. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1267%2F99.
78. Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування [Електронний ресурс] : указ Президента України від 7 лют. 2008 р. № 109/2008. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=109%2F2008.
79. Законодавство: поняття та елементи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.csi.org.ua/www/?p=1718. – 13.10.2011.
80. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення [Електронний ресурс]: декрет Кабінету Міністрів України від 8 квіт. 1993 р. № 30-93. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=30-93.
81. Про стандартизацію і сертифікацію [Електронний ресурс] : декрет Кабінету Міністрів України від 10 трав. 1993 р. № 46-93. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=46-93.
82. Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 17 лип. 2003 р. № 1088. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/
laws/main.cgi?nreg=1088-2003-%EF.
83. Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 6 груд. 2000 р. № 1782. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1782-2000-%EF.
84. Про Державну програму «Екологічно чиста геотермальна енергетика України» [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 17 січ. 1996 р. № 100. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=100-96-%EF.
85. Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 28 верес. 1996 р. № 1192. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1192-96-%EF.
86. Про затвердження Порядку ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 27 верес. 1995 р. № 67. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=767-95-%EF.
87. Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 30 берез. 1998 р. № 391. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/
laws/main.cgi?nreg=391-98-%EF.
88. Про затвердження Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 21 лют. 1995 р. № 134. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=134-95-%EF.
89. Про затвердження Порядку та загальних умов проведення конкурсів на отримання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 17 верес. 2003 р. № 1475. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1475-2003-%EF.
90. Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 4 берез. 2004 р. № 265. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/
laws/main.cgi?nreg=265-2004-%EF.
91. Про затвердження плану заходів щодо зменшення негативного впливу автомобільних транспортних засобів на довкілля на 2004–2010 роки [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 28 січ. 2004 р. № 37-р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=37-2004-%F0.
92. Про деякі заходи щодо поліпшення роботи у сфері поводження з небезпечними відходами [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 26 листоп. 2003 р. № 723-р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=723-2003-%F0.
93. Про схвалення Концепції Державної програми запобігання і боротьби з підтопленням земель [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовт. 2003 р. № 606-р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=606-2003-%F0.
94. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005–2025 роки [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 22 верес. 2004 р. № 675-р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=675-2004-%F0.
95. Про систему державної екологічної експертизи [Електронний ресурс] : наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 12 берез. 2011 р. № 72. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.43911.0.
96. Про затвердження Переліку конфіденційної інформації, якій надається гриф «Для службового користування» [Електронний ресурс] : наказ М-ва екології та природних ресурсів від 9 черв. 2008 р. № 289. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.41391.0.
97. Про затвердження Плану діяльності з підготовки проектів нормативно-правових актів, спрямованих на дерегуляцію підприємницької діяльності на 2011 рік [Електронний ресурс] : наказ М-ва екології та природних ресурсів від 10 трав. 2011 р. № 145. – Режим доступу: http://menr.gov.ua/content/article/8390?print=true.
98. Щодо Плану заходів із забезпечення виконання Мінприроди та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженої Указом Президента України від 27.04.2011 № 504 [Електронний ресурс] : наказ М-ва екології та природних ресурсів від 20 трав. 2011 р. № 160. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/8443?print=true.
99. Щодо затвердження Положення про колегію та Регламенту роботи колегії Міністерства екології та природних ресурсів [Електронний ресурс] : наказ М-ва екології та природних ресурсів від 24 трав. 2011 р. № 166. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/8465.
100. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
101. Про державну експертизу землевпорядної документації : закон України вiд 17 черв. 2004 р. № 1808-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 38. – Ст. 471.
102. Про питну воду та питне водопостачання : закон України вiд 10 січ. 2002 р. № 2918-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 16. – Ст. 112.
103. Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства : закон України вiд 17 січ. 2002 р. № 2988-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 25. – Ст. 172.
104. Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов’язаної з надрокористуванням в Україні [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 20 листоп. 2003 р. № 1310-IV. – Режим доступу: http://uazakon.com/documents/date_1w/
pg_ijnoss.htm.
105. Про рослинний світ : закон України вiд 9 квіт. 1999 р. № 591-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22–23. – Ст. 198.
106. Повітряний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=3393-17.
107. Про державні цільові програми : закон України від 18 берез. 2004 р. № 1621-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 352.
108. Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 31 січ. 2007 р. № 106. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=106-2007-%EF.
109. Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 27 лют. 1997 р. № 123/97-ВР. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=634-2003-%EF.
110. Про затвердження Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004–2030 роки [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 4 берез. 2004 р. № 256. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=256-2004-%EF.
111. Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006–2020 роки : закон України від 3 берез. 2005 р. № 2455-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 15. – Ст. 243.
112. Про затвердження Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 5 груд. 2007 р. № 1376. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=1376-2007-%EF.
113. Про затвердження Положення про регіональні кадастри природних ресурсів [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 28 груд. 2001 р. № 1781. – Режим доступу: http://uazakon.com/document/spart20/inx20334.htm.
114. Про екологічний аудит : закон України вiд 24 черв. 2004 р. № 1862-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 500.
115. Комарницький В. М. Екологічне право : навч. посіб. / В. М. Комарницький, В. І. Шевченко, С. В. Єлькін. – 3-є вид. – К. : Центр навч. л-ри, 2006. – 224 с.
116. Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 20 черв. 1995 р. № 440. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=440-95-%EF.
117. Про Положення про Державну екологічну інспекцію України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 13 квіт. 2011 р. № 454/2011. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/
13435.html.
118. Про Положення про Державну службу геології та надр України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 6 квіт. 2011 р. № 391/2011. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=391%2F2011.
119. Про Положення про Державне агентство водних ресурсів України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 13 квіт. 2011 р. № 453/2011. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/
13434.html.
120. Про Державне агентство земельних ресурсів України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 8 квіт. 2011 р. № 445/2011. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/
13424.html.
121. Про Положення про Державне агентство лісових ресурсів України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 13 квіт. 2011 р. № 458/2011. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=458%2F2011.
122. Про Державне агентство рибного господарства України [Електронний ресурс] : указ Президента України від 16 квіт. 2011 р. № 484/2011. – Режим доступу: http://www.dkrg.gov.ua/
index.php?lang_id=2&menu_id=15.
123. Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля [Електронний ресурс] : наказ М-ва екології та природних ресурсів України від 27 лют. 2002 р. № 88. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0276-02.
124. Інформаційно-аналітичні матеріали про роботу Департаменту екологічної безпеки у 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/7543. – 13 жовт. 2011 р.
125. Інформаційні матеріали про найголовніші досягнення Департаменту державного екологічного моніторингу та атмосферного повітря у 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/7542.
126. Інформаційно-аналітичні матеріали про роботу Управління водних екосистем та ресурсів у 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/7553.
127. Виступ Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Н. І. Карпачової на засіданні Верховної Ради 14 січ. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.khpg.org/index.php?id=1295096055.
128. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на представленні Спеціальної доповіді «Стан дотримання Україною європейських стандартів з прав і свобод людини» з нагоди 60-річчя Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 22 жовт. 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/
?code=n0001715-10.
129. Стокгольмська декларація вiд 16 черв. 1972 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=995_454.
130. Международное публичное право : сб. док. Т. 2. – М. : БЕК, 1996. – С. 135–138.
131. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля вiд 25 черв. 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_015.
132. Лазаренко В. А. Адміністративно-правове регулювання екологічної безпеки у країнах Європейського Союзу та Японії / В. А. Лазаренко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 4. – С. 129–133.
133. Конституция Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://constitution.garant.ru.
134. Об охране окружающей среды : федеральный закон от 10 янв. 2002 г. № 7-ФЗ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.consultant.ru/popular/okrsred.
135. Конституция Португальской Республики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://forlawyer.com.ua/konstitucii/konstituciya-portugalii/
899-konstituciya-portugalii.html.
136. Конституция Королевства Испании [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://vivovoco.rsl.ru/VV/LAW/SPAIN.HTM.
137. Конституция Королевства Норвегия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.norge.ru/constitusia.
138. Про міліцію : закон України вiд 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
139. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції [Електронний ресурс] : наказ МВС України від 28 лип. 2004 р. № 404. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0213-94.
140. Збірник нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища / відп. ред. Н. Андрусевич. – Л. : Екоправо-Львів, 2004. – 192 с.
141. Луць В. Право громадян на екологічну інформацію та його захист відповідно до норм України та ЄС / В. Луць, П. Лапечук, Т. Попович // Юридична Україна. – 2009. – № 6. – С. 62–66.
142. Калениченко П. А. Защита экологических прав граждан по законодательству Европейского сообщества / П. А. Калениченко // Экологическое право. – 2003. – № 2. – С. 55–60.
143. Израэль Ю. А. Осуществление в СССР системы мониторинга загрязнения природной среды / Ю. А. Израэль, Н. К. Гасилина, Ф. Я. Ровинский, Л. М. Филиппова. – Л. : Гидрометеоиздат, 1978. – 117 с.
144. Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 5 черв. 1992 р. : ратифікована законом України від 29 листоп. 1994 р. № 257/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 49. – Ст. 433.
145. Конвенція ООН з морського права від 10 груд. 1982 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/
?code=995_057.
146. Рамкова конвенцію ООН про зміну клімату від 9 трав. 1992 р. [Електронний ресурс] : ратифікована законом України від 29 жовт. 1996 р.). – Режим доступу: http://www.cogeneration.com.ua/ru/analytics/legislative-regulation/JI-field/JI-convention.
147. Шарапова С. В. Правове забезпечення екологічного монітори