АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ У РЕГІОНІ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ГОЛУБ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК [342.951:351.75] (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ У РЕГІОНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Безпалова Ольга Ігорівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ У РЕГІОНІ 13
1.1. Сутність, ознаки та класифікація регіонів, тенденції розвитку регіонів 13
1.2. Поняття та зміст охорони громадського порядку у регіоні 26
1.3. Мета, завдання та стратегічні пріоритети державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку 46
Висновки до розділу 1 64

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ У РЕГІОНІ 67
2.1. Адміністративно-правовий статус суб’єктів охорони громадського порядку у регіоні 67
2.2. Організаційно-правове забезпечення охорони громадського порядку у регіоні 86
2.3. Особливості організації охорони громадського порядку у прикордонних регіонах України 111
Висновки до розділу 2 126

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ У РЕГІОНІ 130
3.1. Участь громадськості як чинник удосконалення охорони громадського порядку на регіональному рівні 130
3.2. Використання закордонного досвіду організації охорони громадського порядку на регіональному та локальному рівнях 152
3.3. Напрямки вдосконалення законодавства про охорону громадського порядку та практики його застосування органами внутрішніх справ України на регіональному рівні 172
Висновки до розділу 3 185

ВИСНОВКИ 190

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………. 234

ВСТУП

Актуальність теми. Необхідною умовою гармонійного розвитку України, побудови громадянського суспільства є ефективний та стабільний розвиток кожного регіону держави. З моменту набуття Україною незалежності тривалий час спостерігалася відсутність комплексної державної політики, спрямованої на досягнення сталого розвитку регіонів, використання потенціалу регіонів в інтересах їх жителів та держави в цілому. У результаті це призвело до відсутності взаємодії між інститутами державної влади і громадянського суспільства, зростання рівня злочинності, криміналізації суспільних відносин, зниження рівня довіри населення регіонів до органів державної влади та місцевого самоврядування. Протягом останніх років органи державної влади почали приділяти значну увагу створенню необхідних умов для всебічного розвитку регіонів, налагодженню ефективних відносин між суспільством, конкретним регіоном та державою в цілому в усіх сферах життєдіяльності. Таким чином, сьогодні одним із головних завдань відповідних органів державної влади має бути вироблення стратегії розвитку регіонів у пріоритетних сферах суспільного життя, зокрема здійснення ефективної державної регіональної політики у правоохоронній сфері. Важливим кроком у цьому напрямку є охорона громадського порядку у регіоні. У зв’язку з наведеним важливого значення набуває детальне вивчення та об’єктивне оцінювання потенціалу регіонів у сфері охорони громадського порядку, розроблення комплексних правових, інституційних та організаційних заходів щодо його оптимального використання.
Головним суб’єктом реалізації державної регіональної політки у сфері охорони громадського порядку в Україні є органи внутрішніх справ, ефективність діяльності яких залежить від правильно організованої взаємодії з іншими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями та громадянами. В сучасних умовах така діяльність має бути спрямована на пошук нових ефективних шляхів підвищення рівня охорони громадського порядку на регіональному рівні з урахуванням специфіки конкретного регіону, підвищення правової культури населення, декриміналізацію суспільства, захист громадян від злочинних посягань та нейтралізацію негативних соціальних тенденцій. Забезпечення належної реалізації вказаних завдань потребує проведення комплексного наукового дослідження.
Теоретичним та практичним аспектам охорони громадського порядку присвятила свої праці значна кількість вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, О. І. Безпалова, Ю. П. Битяк, А. П. Головін, І. П. Голосніченко, А. В. Губанов, С. Ф. Денисюк, А. М. Долгополов, О. С. Доценко, М. І. Єропкін, В. О. Заросило, Д. С. Каблов, С. В. Ківалов, О. М. Клюєв, Л. В. Коваль, В.І. Козицький, Ф. Е. Колонтаєвський, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Я. Ю. Кондратьєв, В. В. Конопльов, А. П. Коренєв, М. В. Корнієнко, В. Л. Костюк, Т. М. Кравцова, О. В. Кузьменко, К. Б. Левченко, М. В. Лошицький, Н. П. Матюхіна, О. М. Музичук, Ю. С. Небеський, В. І. Олефір, В. М. Плішкін, А. М. Подоляка, Л. Л. Попов, О. С. Проневич, О. П. Рябченко, І. І. Сенчук, А. В. Сергєєв, В. О. Січкар, А. А. Стародубцев, В. М. Цикалевич тощо. Разом з тим, досліджень, де б комплексно розглядалося адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку на регіональному рівні, не проводилось.
Таким чином, назріла потреба в багатоаспектному вивченні проблеми адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні. Розкриттю цього питання в організаційному та адміністративно-правовому аспекті присвячено дане дослідження, що і визначає його актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на реалізацію основних положень законів України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 08.09.2005 № 2850, «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 № 1835, указів Президента України «Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» від 18.02.2002 № 143, «Про заходи щодо активізації євроінтеграційного прикордонного співробітництва» від 19.12.2007 № 1236. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пп. 3, 19, 20, 22, 23 Додатку 10 до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.07.2010 № 347, а також пп. 10.1, 10.2, 10.4 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою ХНУВС 27 грудня 2010 протокол № 10.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, практики його застосування, узагальнення основних положень праць науковців та вивчення зарубіжного досвіду проаналізувати завдання й стратегічні пріоритети державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку, визначити сутність та особливості охорони громадського порядку у регіоні, проаналізувати особливості участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні, виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні з урахуванням політичних, економічних, правових перетворень в українському суспільстві.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:
- з’ясувати сутність, ознаки та класифікації регіонів;
- визначити сутність охорони громадського порядку у регіоні;
- здійснити характеристику державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку;
- окреслити адміністративно-правовий статус суб’єктів охорони громадського порядку у регіоні;
- дати характеристику організаційно-правовому забезпеченню охорони громадського порядку у регіоні;
- з’ясувати особливості організації охорони громадського порядку на прикордонних територіях України;
- виробити перспективні напрямки активізації участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні;
- охарактеризувати закордонний досвід організації охорони громадського порядку на регіональному та локальному рівнях і окреслити шляхи його використання в Україні;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства з питань охорони громадського порядку та практики його застосування органами внутрішніх справ України на регіональному рівні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються в процесі охорони громадського порядку у регіоні.
Предмет дослідження становить адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку у регіоні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1–1.3, 2.1, 2.2). Порівняльно-правовий метод та інформаційний підхід широко використано для визначення особливостей державної регіональної політики України у сфері охорони громадського порядку (підрозділ 1.3), особливостей організаційно-правового забезпечення охорони громадського порядку у регіоні (підрозділ 2.2), закордонного досвіду організації охорони громадського порядку на регіональному та локальному рівнях (підрозділ 3.2). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для з’ясування змісту адміністративно-правового статусу суб’єктів охорони громадського порядку у регіоні (підрозділ 2.1), визначення специфіки організації охорони громадського порядку на прикордонних територіях України (підрозділ 2.3), аналізу особливостей участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні (підрозділ 3.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення законодавства про охорону громадського порядку та практики його застосування органами внутрішніх справ України на регіональному рівні (підрозділи 1.3, 3.1–3.3).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних дослідників. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правові засади охорони громадського порядку у регіоні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності різних державних органів, досвід зарубіжних країн, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали, веб-сайти мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки визначити особливості адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні та виробити пропозиції і рекомендації щодо його удосконалення. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
- визначено поняття «охорона громадського порядку у регіоні»; окреслено коло питань, які мають бути вирішені під час організації охорони громадського порядку у регіоні; проаналізовано зміст діяльності стосовно охорони громадського порядку на регіональному рівні, у зв’язку з чим підкреслено, що питання організації охорони громадського порядку на рівні регіону безумовно повинні вирішуватись з урахуванням специфіки конкретного регіону;
- сформульовано авторську позицію щодо змісту державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку з урахуванням особливостей формування державної політики; окреслено коло завдань, на вирішення яких має бути спрямована державна регіональна політика у сфері охорони громадського порядку;
- проаналізовано специфіку організації охорони громадського порядку в прикордонних регіонах з урахуванням особливостей їх адміністративно-правового режиму, участі в міжрегіональному та транскордонному співробітництві; визначено роль єврорегіонів як однієї з основних форм транскордонного співробітництва у сфері охорони громадського порядку;
- надано пропозиції щодо розбудови інформаційного простору регіональних управлінь органів внутрішніх справ та проведення інформаційно-просвітницької роботи з населенням; підкреслено, що це свідчитиме про відкритість системи органів внутрішніх справ, сприятиме покращенню іміджу органів внутрішніх справ та налагодженню ефективної взаємодії з населенням;
удосконалено:
- розуміння сутності державної регіональної політики; з’ясовано основні результати, до яких має привести активна участь регіонів у реалізації державної політики в усіх сферах життєдіяльності та вироблення власної політики, спрямованої на всебічний розвиток регіону;
- визначення поняття «суб’єкт охорони громадського порядку» шляхом включення до його змісту регіональної складової; з’ясовано перелік та адміністративно-правовий статус суб’єктів охорони громадського порядку на загальнодержавному та регіональному рівні; наголошено на необхідності налагодження взаємодії між зазначеними суб’єктами, визначено пріоритетні напрямки такої взаємодії;
- характеристику організаційно-правового забезпечення охорони громадського порядку у регіоні; наголошено, що ефективність діяльності суб’єктів охорони громадського порядку в кожному окремому регіоні безпосередньо залежить від стану правового забезпечення охорони громадського порядку у регіоні та від правильної організації такої діяльності; обґрунтовано, що особлива увага під час організації охорони громадського порядку має приділятися врахуванню географічних, економічних, політичних, релігійних та етнонаціональних особливостей конкретного регіону;
- рекомендації щодо підвищення рівня взаємодії населення та органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку на регіональному рівні; запропоновано прийняти відомчий нормативно-правовий акт, норми якого мають визначати порядок і зміст підготовки та навчання громадян, що залучаються органами внутрішніх справ до охорони громадського порядку;
дістали подальшого розвитку:
- розуміння сутності регіону, зроблено висновок, що метою створення регіонів є задоволення потреб населення кожного регіону залежно від потенціалу конкретного регіону та його статусу в результаті врахування як загальнодержавних інтересів, так і інтересів конкретного регіону;
- особливості охорони громадського порядку на регіональному та локальному рівнях в окремих країнах Європи, Японії, Сполучених Штатах Америки, які відрізняються залежно від територіального устрою та особливостей законодавства; у зв’язку з проведеним аналізом обґрунтовано доцільність відновлення діяльності підрозділів муніципальної (місцевої) міліції в Україні, сформульовано пріоритетні заходи щодо забезпечення їх ефективного функціонування;
- характеристика участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні; визначено основні форми та методи участі громадськості в охороні громадського порядку; проаналізовано зміст та основні елементи концепції Community Policing різних країн світу (Німеччини, Нової Зеландії, Франції, Республіки Казахстан, Сполучених Штатів Америки); сформульовано пріоритетні напрямки організації партнерських відносин органів внутрішніх справ України з регіональними громадами та окремими громадянами в правоохоронній сфері;
- пропозиції щодо створення підрозділів місцевої (муніципальної) міліції; сформульовано основні напрямки діяльності зазначених підрозділів; наголошено на необхідності вироблення дієвого механізму контролю за їх діяльністю.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальшого розроблення проблем адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні та удосконалення організації діяльності органів внутрішніх справ України;
– у сфері правотворчості – з метою удосконалення чинного національного законодавства та розроблення нових нормативно-правових актів, які мають регулювати діяльність органів внутрішніх справ України у сфері охорони громадського порядку у регіоні (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності);
– у правозастосовній діяльності – для підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ України у сфері охорони громадського порядку у регіоні (акт впровадження ГУМВС України в Харківській області);
– у навчальному процесі – в ході підготовки підручників та навчальних посібників, проведення занять з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ України», вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки було оприлюднено на трьох науково-практичних конференціях: «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012); «Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України» (Харків, 2012); «Актуальні проблеми протидії правопорушенням і злочинам у сфері громадської безпеки» (Дніпропетровськ, 2012), міжкафедральному семінарі, присвяченому 21 річниці незалежності України, (Харків, 2012) та під час реалізації проекту «Аудит безпеки територій міста Харкова».
Публікації. Основні положення дисертації відображено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах та інших організаційно-практичних та навчально-методичних заходах.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні особливостей адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку у регіоні, а також шляхів його удосконалення. У результаті дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на виконання зазначеного завдання.
Останнім часом в Україні значна увага з боку органів державної влади приділяється регіональним питанням, зокрема виробленню стратегій розвитку регіонів у пріоритетних сферах суспільного життя. Вироблення та ефективна реалізація різноманітних стратегій розвитку регіонів мають базуватися, передусім, на переосмисленні сутності самих регіонів, визначенні їх ролі та аналізі існуючих класифікацій, що надасть змогу в подальшому максимально повно та конструктивно використати їх потенціал на користь самого регіону та держави в цілому.
Регіон – це певна територія в межах однієї чи декількох держав, утворена з урахуванням географічних, природних, історичних, економічних, демографічних, екологічних, культурних, соціальних, етнічних ознак з метою ефективної реалізації державної політики, задоволення потреб населення залежно від потенціалу конкретної території та вирішення існуючих проблем у пріоритетних сферах суспільного життя.
Зважаючи на те, що Україна має спільний кордон з Європейським Союзом (Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією), Росією, Білоруссю та Молдовою, обґрунтовано необхідність дослідження особливостей транскордонних регіонів та єврорегіонів. Наголошено, що активна участь України у функціонуванні єврорегіонів сприятиме покращенню відносин з усіма сусідніми державами на трансрегіональному рівні, налагодженню дієвого співробітництва у пріоритетних сферах суспільного життя, посиленню політичної стабільності, забезпеченню стабільності та безпеки економічних зв’язків, прискоренню набуття нашою державою повноправного членства в Європейському Союзі та, як наслідок, підвищенню іміджу України на світовій арені.
З метою збалансування інтересів держави та окремих регіонів необхідно розробити дієвий механізм розвитку регіонів у відповідних сферах суспільного життя, що у результаті зумовить підвищення рівня життя населення регіону, максимально повне використання економічного, трудового і наукового потенціалу регіону, його природних ресурсів, створення сприятливого інвестиційного середовища в регіонах та, як наслідок, сталий розвиток в інтересах усієї України.
У результаті аналізу існуючих точок зору щодо визначення таких базових категорій, як «громадський порядок», «громадська безпека», «охорона громадського порядку», сформульовано власне визначення поняття «охорона громадського порядку у регіоні» як передбачений нормами чинного законодавства комплекс заходів, що здійснюються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та окремими представниками громадськості з метою захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, інтересів суспільства від злочинних та інших протиправних посягань, запобігання та усунення будь-яких загроз, які можуть надходити від джерел підвищеної небезпеки, з урахуванням специфіки й особливостей географічного, економічного, політичного, релігійного та етнонаціонального характеру конкретно визначеної території.
Акцентовано увагу, що комплекс заходів, що мають здійснюватися з метою охорони громадського порядку у регіоні, складається з:
- діяльності щодо розроблення та прийняття нормативно-правових актів, норми яких забезпечують належне функціонування сфери охорони громадського порядку як у державі в цілому, так і в межах окремого регіону (нормотворча діяльність);
- діяльності відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та представників громадськості щодо безпосередньої реалізації приписів відповідних нормативно-правових актів (правозастосовна та правозабезпечувальна діяльність).
Зміст діяльності щодо виявлення і нейтралізації загроз нормальному підтриманню громадського порядку і загроз, які перешкоджають якісній охороні громадського порядку в конкретному регіоні, становлять такі заходи:
- виявлення проблем населення регіону, які впливають на криміногенний стан на відповідній території, та вжиття відповідних заходів у межах власної компетенції;
- дослідження причин та умов вчинення правопорушень у конкретному регіоні.
Підкреслено, що важливого значення під час вироблення державної політики набуває врахування інтересів регіонів та розроблення на їх основі ефективної державної регіональної політики у відповідних сферах життєдіяльності.
Визначено, що головною метою державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку є підтримання, охорона та зміцнення громадського порядку в регіоні і, як наслідок, у державі в цілому; забезпечення додержання гарантованих державою прав і свобод людини та громадянина; стимулювання активізації діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та населення щодо належної охорони громадського порядку. Окреслено коло завдань, на вирішення яких має бути спрямована державна регіональна політика у сфері охорони громадського порядку.
Доведено, що необхідною умовою формування та реалізації державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку має поставати дотримання пріоритетних напрямків державної політики у правоохоронній сфері та поєднання з активною соціальною політикою держави. У зв’язку з поданим проаналізовано досвід Харківської області щодо формування та реалізації державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку.
Адміністративно-правовий статус суб’єкта охорони громадського порядку у регіоні визначено як сукупність закріплених у нормах адміністративного права елементів, які дозволяють визначити місце, призначення, функції конкретного суб’єкта у сфері охорони громадського порядку у регіоні, а також його компетенцію та засоби впливу на інших учасників відносин, що виникають у зв’язку з охороною громадського порядку на регіональному рівні.
Запропоновано власну класифікацію суб’єктів охорони громадського порядку на регіональному рівні. Визначено адміністративно-правовий статус суб’єктів охорони громадського порядку у регіоні, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію державної політики у сфері охорони громадського порядку на всій території держави, та тих суб’єктів, компетенція яких поширюється на окремий регіон чи адміністративно-територіальну одиницю. Проаналізовано повноваження окремих суб’єктів охорони громадського порядку на регіональному рівні. Визначено коло питань, вирішення яких має першочергове значення під час налагодження взаємодії між суб’єктами охорони громадського порядку.
Зроблено висновок, що від ефективної організації діяльності суб’єктів охорони громадського порядку та належного правового забезпечення такої діяльності на території окремих регіонів залежить злагодженість роботи всієї системи суб’єктів охорони громадського порядку.
Особливістю правового забезпечення охорони громадського порядку у регіоні є те, що така діяльність переважно регулюються на загальнодержавному рівні шляхом прийняття нормативних актів, обов’язкових до виконання всіма суб’єктами, на всій території держави. Окрему увагу слід звернути на важливе значення актів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які приймаються з урахуванням специфіки окремої адміністративно-територіальної одиниці та поширюють свою дію на учасників відносин, що виникають у сфері охорони громадського порядку на території відповідної області, міста, району чи селища.
До числа складових елементів організаційного забезпечення охорони громадського порядку у регіоні можна віднести наступні:
- формування функціональної та організаційної структури суб’єктів, уповноважених на охорону громадського порядку на регіональному рівні;
- планування заходів з охорони громадського порядку;
- визначення порядку та заходів взаємодії між суб’єктами, що беруть участь в охороні громадського порядку на території окремої адміністративно-територіальної одиниці;
- кадрове забезпечення суб’єктів, уповноважених на охорону громадського порядку на рівні адміністративно-територіальних одиниць;
- інформаційне, матеріально-технічне, фінансове та інші види ресурсного забезпечення, які передбачають забезпечення суб’єктів охорони громадського порядку всіма видами ресурсів, необхідних для якісної реалізації завдань у сфері охорони громадського порядку.
Під організаційно-правовим забезпеченням охорони громадського порядку у регіоні слід розуміти цілеспрямований вплив уповноважених суб’єктів на діяльність учасників відносин, що виникають на території окремого регіону у сфері охорони громадського порядку, з використанням правових та організаційно-управлінських засобів, а також з урахуванням географічних, економічних, політичних, релігійних та етнонаціональних особливостей конкретного регіону.
Близькість кордону обумовлює виникнення додаткових аспектів, на які необхідно звертати особливу увагу під час організації діяльності правоохоронних органів, зокрема у сфері охорони громадського порядку. Обгрунтовано, що специфіка функціонування прикордонних регіонів полягає, у першу чергу, в особливому адміністративно-правовому режимі прикордонних регіонів, в участі прикордонних регіонів у транскордонному співробітництві, включенні деяких прикордонних регіонів до числа єврорегіонів, що діють на території України.
Наголошено, що участь прикордонних регіонів у транскордонному співробітництві передбачає певні особливості та додаткові умови організації охорони громадського порядку на їх територіях. Це пов’язано, перш за все, зі спрощенням прикордонного режиму, дією на території транскордонних регіонів угод про співробітництво у різних сферах, укладених між регіонами різних держав, а також спільними діями суб’єктів охорони громадського порядку суміжних прикордонних регіонів різних країн.
Однією зі специфічних рис, які визначають особливості організації охорони громадського порядку на території прикордонних регіонів, визначено коло суб’єктів, що беруть участь в охороні громадського порядку на території прикордонних регіонів (переважно це коло є ширшим, ніж у інших регіонах держави).
На підставі аналізу положень нормативних актів і досвіду участі громадськості у сфері охорони громадського порядку та протидії правопорушенням в Україні пропонуємо дві базові класифікації видів участі громадськості в охороні громадського порядку:
– за кількісним критерієм: участь в охороні громадського порядку та протидії правопорушенням у складі колективів та індивідуальна участь;
– залежно від ступеня залучення громадян до правоохоронної діяльності: безпосередня участь громадськості в охороні громадського порядку та сприяння громадянами правоохоронним органам у здійсненні ними визначених законом повноважень (опосередкована участь).
До числа основних причин, які негативним чином впливають на процес активізації участі громадськості в охороні громадського порядку, віднесено:
 недостатній рівень фінансування діяльності громадських об’єднань з охорони громадського порядку;
 формальне ставлення окремих керівників органів внутрішніх справ, керівництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до реалізації положень законодавства України, які регламентують участь громадян в охороні громадського порядку;
 ускладнена процедура реєстрації громадських формувань з охорони громадського порядку та відсутність дієвого державного механізму сприяння діяльності таких об’єднань;
 недосконалість нормативно-правового регулювання статусу деяких представників громадськості у здійсненні правоохоронної діяльності;
 відсутність дієвого механізму роботи з індивідуальними суб’єктами, які мають бажання сприяти правоохоронним органам у здійсненні протидії правопорушенням.
Доведено, що нормативно-правові основи та організаційні форми участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні є спільними для всіх регіонів України, але зовнішні вияви такої участі у регіонах України є різними. Залежно від демографічних, територіальних особливостей, рівня інфраструктури, правової активності населення можна побачити залучення до охорони громадського порядку як колективних суб’єктів - відповідних громадських об’єднань з охорони громадського порядку, так і індивідуальних суб’єктів – громадських помічників посадових осіб правоохоронних органів. Наявність у регіоні інфраструктури лісового, рибного господарства дає поштовх для розвитку інституту громадських інспекторів у галузі охорони навколишнього природного середовища. Велика кількість навчальних закладів та активність молоді часто є каталізатором створення студентських громадських формувань з охорони громадського порядку.
Акцентовано увагу, що виправдовуючи своє соціальне призначення, поліція має бути зорієнтована, в першу чергу, саме на профілактику правопорушень. Підкреслено, що в закордонних країнах акценти в діяльності поліції зміщуються на рівень територіальної (регіональної) громади, що є замовником послуг та оцінювачем ефективності діяльності поліції. Аналіз закордонного досвіду участі громадськості в охороні громадського порядку на регіональному рівні дозволяє дійти висновку стосовно значущої соціальної складової в роботі органів поліції, що є запорукою високого рівня довіри громадян до поліції. Найбільш дієвими організаційними формами участі громадськості в охороні громадського порядку та протидії правопорушенням на регіональному рівні в різних країнах світу вважаються: сусідський нагляд, волонтерські програми, громадський патруль.
Особливостями організації охорони громадського порядку на локальному на регіональному рівні в зарубіжних країнах визначено такі:
− перебудова поліції від карального органу до органу, діяльність якого спрямована на надання соціальних послуг та допомоги населенню;
− широке використання сил муніципальної (місцевої) поліції;
− постійне вдосконалення матеріально-технічного забезпечення підрозділів поліції та використання в їх роботі найсучасніших розробок;
− активна співпраця з територіальними громадами, місцевими органами влади та місцевого самоврядування щодо охорони громадського порядку у регіонах;
− створення на локальному рівні «ефекту присутності» поліцейських сил, що виражається в наявності «опорних пунктів» із цілодобовим чергуванням.
Обгрунтовано доцільність вивчення керівництвом держави та МВС питання про відновлення діяльності підрозділів муніципальної (місцевої) міліції. Наголошено, що контроль за такими підрозділами повинно здійснювати регіональне управління МВС України, на яке має покладатися здійснення навчання працівників муніципальної (місцевої) міліції та підвищення їх кваліфікації, організація спільних правоохоронних заходів, вирішення питання щодо користування спеціальними засобами тощо.
Основним документом, який має бути прийнятий на загальнодержавному рівні з метою підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо охорони громадського порядку, повинен стати Закон України «Про охорону громадського порядку». Особливої уваги заслуговує вирішення питання щодо особливостей організації охорони громадського порядку на регіональному рівні з урахуванням специфіки окремих регіонів держави.
Важливим питанням, що потребує невідкладного вирішення на законодавчому рівні, є підготовка осіб, які залучаються органами внутрішніх справ до охорони громадського порядку. У зв’язку з цим доцільно прийняти відомчий нормативно-правовий акт, норми якого мають визначати порядок і зміст підготовки та навчання громадян, що залучаються органами внутрішніх справ до охорони громадського порядку.
Зважаючи на ту роль, яку відіграє інформація та пов’язані з нею процеси, одним із перспективних напрямків підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ у цілому є розбудова інформаційного простору регіональних управлінь органів внутрішніх справ та проведення інформаційно-просвітницької роботи з населенням. Підкреслено, що потрібно більш активно використовувати можливості мережі Інтернет та соціальних сервісів у роботі органів внутрішніх справ.
Наголошено, що сайти усіх територіальних управлінь та Міністерства внутрішніх справ України не містять окремої сторінки, присвяченої партнерству міліції та населення. У зв’язку з цим обгрунтовано, що таку ситуацію необхідно обов’язково виправити, оскільки оприлюднення подібної інформації є свідченням відкритості системи органів внутрішніх справ на усіх рівнях, а конкретні приклади співпраці міліції з громадянами можуть спонукати суспільство та окремих громадян до більш тісної взаємодії.
У контексті розбудови регіональної політики у сфері охорони громадського порядку акцентовано увагу на доцільності створення підрозділів місцевої (муніципальної) міліції. Основними напрямками діяльності таких підрозділів можна визначено контроль за дотриманням: екологічних і природоохоронних рішень та програм міської ради та виконавчого комітету; законності знесення зелених насаджень; порядку встановлення малих архітектурних форм та наявності паспорту малої архітектурної форми у фізичних та юридичних осіб; порядку паркування автомобільного транспорту; правил вигулу собак у встановлених місцях; правил благоустрою на території міста; законодавчих і нормативних актів про забезпечення тиші та заборони куріння в громадських місцях тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Навзуров Ю. Роль регіональної політики в удосконаленні територіальної організації влади в Україні / Ю. Навзуров // Збірник наукових праць Української академії державного управління при Президентові України. – 2001. – Вип. 2. – С. 121–133.
2. Тищенко А. Реформування регіонального управління – важливий чинник стабільності української державності / А. Тищенко // Вісник державної служби України. – 2005. – № 3. – С. 39–46.
3. Управління розвитком регіону : навч. посіб. / Т. Л. Миронова, О. П. Добровольська, А. Ф. Процай, С. Ю. Колодій. – К. : Центр навч. л-ри, 2006. – 328 с.
4. Доленко В. Д. Территориальное устройство общества: социально-политический анализ / В. Д. Доленко. – Саранск : НИИ регионологии, 1993. – 100 с.
5. Політика регіональних органів влади: теорія і практика : монографія / В. П. Єлагін, В. В. Лісничий, О. Д. Куценко та ін. ; за заг. ред. В. П. Єлагіна. – Х. : Магістр, 2004. – 180 с.
6. Книш Я. В. Генезис сутності та змісту поняття «регіон» як економічної категорії / Я. В. Книш // Ефективна економіка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/index.php? operation =1&iid=800.
7. Юридична енциклопедія : в 6 т. Т. 5 : П–С / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2003. – 733 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2001 – 1440 с.
9. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка]. – К. : Юрид. думка, 2007. – 990 с.
10. Гнилорибов В. В. Місцеве самоврядування в Україні: світ понять і термінів : навч. посіб. / В. В. Гнилорибов, В. М. Тихонов. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. – 168 с.
11. Маниліч М. І. Трансформація регіонального економічного механізму : монографія / М. І. Маниліч. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2004. – 164 с.
12. Петрова І. В. Проектування в соціально-культурній сфері : навч. посіб. / І. В. Петрова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://culturalstudies.in.ua/2008_petrova_i_v_menu.php.
13. Лапаева М. Г. Управление социально-экономическим развитием региона в условиях становления сетевой экономики : монография / М. Г. Лапаева, И. Н. Корабейников, Е. Н. Макеева. – Оренбург : ИПК ГОУ ОГУ, 2009. – 268 с.
14. Барзилов С. Регион как политическое пространство / С. Барзилов, А. Чернышев // Свободная мысль. – 2007. – № 2. – С. 6–7.
15. Дронь Ю. П. Категорія «регіон»: сутність і напрями досліджень / Ю. П. Дронь // Вісник СумДУ. Серія «Економіка». – 2011. – № 1. – С. 52–58.
16. Оксьом І. Г. Організаційно-правові засади адміністративного регулювання соціальної сфери в регіоні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Оксьом Іван Григорович. – Ірпінь, 2005. – 19 с.
17. Мамонова В. В. Методологія управління територіальним розвитком : монографія / В. В. Мамонова. – Х. : Магістр, 2006. – 196 с.
18. Конституція України : від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
19. Про стимулювання розвитку регіонів : закон України : від 08.09.2005 № 2850-IV // Відомості Верховної ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 548.
20. Регіонально-адміністративний менеджмент : навч. посіб. / за ред. В. Г. Воронкової. – К. : Професіонал, 2010. – 352 с.
21. Новик В. П. Адміністративно-територіальний устрій: організаційно-правовий аспект : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Новик Валентина Петрівна. – К., 2008. – 20 с.
22. Романюк А. С. Від соборності до незалежності: стан та динаміка інтеграції українського суспільства у контексті європейських процесів / А. С. Романюк, Ю. М. Сокирка та ін. – Львів : ЦПД, 2009. – 140 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/sobornist_knyzka /sobornist_r5.htm.
23. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О. О. Бейдик. – К. : Київ. ун-т, 2001. – 395 с.
24. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, середніх і малих міст [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uchebnik-besplatno.com/natsionalnaya-ekonomika-uchebnik /klasifikatsiya-funktsionalni-tipi-mist.html.
25. Дацюк О. М. Співробітництво в рамках єврорегіонів як ефективний спосіб поглиблення відносин із ЄС та формування позитивного іміджу України / О. М. Дацюк // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі України. – 2009. – № 4. – С. 62–68.
26. Клімчук Б. П. Єврорегіон «Буг»: зовнішньоекономічна діяльність Волинського суспільно-територіального комплексу / Б. П. Клімчук, П. В. Луцишин, Н. П. Луцишин, С. В. Федонюк. – Луцьк : Вежа, 1998. – 198 с.
27. Гурневич Т. Сучасні тенденції функціонування єврорегіонів в Україні / Т. Гурневич, І. Мартиняк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://conftiapv.at.ua/publ/konf_14_15_grudnja_2011_r/sekcija_5_ekonomichni_nauki/suchasni_tendenciji_funkcionuvannja_evroregioniv_v_ukrajini/29-1-0-1453.
28. Інформаційно-аналітичні матеріали щодо діяльності єврорегіонів України у 2011 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://minregion.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=itemlist&task=category&id=136:міжнародне-співробітництво&Itemid=240&lang=uk.
29. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [підручник] / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 704 с.
30. Еропкин М. И. Административно-правовая охрана общественного порядка / М. И. Еропкин, Л. Л. Попов. – Л. : Лениздат, 1973. – 328 с.
31. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина / [Голосніченко І. П., Я.Ю. Кондрантьєв та ін.] ; за ред. І. П. Голосніченка. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1995. – 177 с.
32. Проблемы общей теории права и государства : учеб. для юрид. вузов / Н. В. Варламова, В. В. Лазарев, В. В. Лапаева и др. / под. общ. ред. В. С. Нерсесянц . – М. : Норма, Инфра-М, 1999. – 832 с.
33. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. – Вид. 2-ге, перероб. і допов. / С. В. Ківалов, Л. P. Біла. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – 312 с.
34. Коваль Л. В. Дрібне хуліганство – різновид порушень громадського порядку / Л. В. Коваль // Вісник Київського університету. – 1986. – № 7. – С. 58–62.
35. Лошицький М. В. Адміністративно-правові відносини в сфері охорони громадського порядку : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Лошицький Михайло Васильович. – К., 2002. – 181 с.
36. Державне управління: теорія і практика / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
37. Денисов А. И. Теория государства и права / А. И. Денисов. – М. : МГУ, 1990. – 620 с.
38. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 317 с.
39. Даньшин И. Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка / И. Н. Даньшин. – М. : Юрид. лит., 1973. – 200 с.
40. Сенчук І. І. Адміністративно-правові засади охорони громадського порядку під час проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу : дис. …канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Сенчук Ігор Іванович. – Х., 2012. – 205 с.
41. Еропкин М. И. Советское административное право : [учеб. для сред. юрид. учеб. заведений] / М. И. Еропкин, А. П. Клюшниченко. – М. : Юрид. лит., 1979. – 312 с.
42. Юридична енциклопедія : в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К. : «Укр. енцикл.», 1998. – Т. 1: А-Г. – 672 с.
43. Якуба О. М. Громадський порядок / О. М. Якуба // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. Т. 3. – 2-ге вид. / редкол. : Бажан М. П. (голова) [та ін.]. – К. : УРЕ, 1979.– 552 с.
44. Безденежных В. М. Социалистический общественный порядок: сущность, структура и социальное значение / В. М. Безденежных. – М. : Юрид. лит, 1983. – 172 с.
45. Круглов В. А. Административная деятельность органов внутренних дел. Общая часть / Круглов В. А., Гракович О. И., Рябцев Л. М. – Минск : Акад. милиции МВД Республики Беларусь, 1995. – 240 с.
46. Подоляка А. М. Правове регулювання охорони громадського порядку : монографія / А. М. Подоляка. – Х. : Золота миля, 2008. – 350 с.
47. Зубарьков В. Г. К вопросу нормативного определения общественного порядка / В. Г. Зубарьков, В. П. Лагойский // Вестник Белорусского государственного университета. Сер. ІІІ. – 1991. – № 3. –
С. 58–60.
48. Джонгман А. Міжнародна поліцейська енциклопедія / А. Джонгман, А. Шмід. – К. : Ін Юре, 2003. – 565 с.
49. Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення : закон України : від 22.09.2005 № 2899 // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – Ст. 565.
50. Колонтаевский Ф. Е. Организационные основы охраны общественного порядка в современных условиях : автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.02 / Федор Ефимович Колонтаевский / Академия МВД РФ. – М., 1996. – 58 с.
51. Адміністративне право України : підручник [для юрид. вузів і ф-тів] / за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
52. Комзюк А. Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України : дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / Комзюк Анатолій Трохимович. – Х., 2002. – 408 с.
53. Музичук О. М. Організаційно-правові основи участі громадян в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Музичук Олександр Миколайович. – Х.‚ 2003. – 193 с.
54. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ : навч. посіб. / В. Д. Сущенко, В. І. Олефір, С. Ф. Константінов та ін. ; за заг. ред. Є. М. Моїсеєва. – К. : КНТ, 2008. – 264 с.
55. Ведель Ж. Административное право Франции / Ж. Ведель ; [под ред. Крутоголова М. А.] – М. : Прогресс, 1973. – 511 с.
56. Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів : закон України : від 08.07.2011 № 3673-VI // Голос України. – 10 серп. 2011 р. – № 147.
57. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України : від 11.11.2010 № 550.
58. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – Ч. 1 : Загальна частина / [під заг. ред. М. О. Потебенько, В. Г. Гончара]. – К. : Форум, 2001. – 386 с.
59. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. коментар / [Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін.]. – К. : Правова єдність, 2008. – 781 с.
60. Небеський Ю. С. Адміністративно-правові засади охорони громадського порядку та забезпечення безпеки громадян у сучасних умовах : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Небеський Юрій Сергійович. – Луганськ, 2008. – 227 с.
61. Цикалевич В. М. Охорона громадського порядку органами внутрішніх справ України (адміністративно-правове регулювання) : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Цикалевич Володимир Миколайович. – К., 2009. – 219 с.
62. Доценко О. С. Організація управління міліцією громадської безпеки в сучасних умовах : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Доценко Олександр Сергійович. – К., 2003. – 206 с.
63. Денисюк С. Ф. Громадський контроль як гарантія законності у адміністративній діяльності правоохоронних органів в Україні : монографія / С. Ф. Денисюк. – Х. : Золота миля, 2010. – 368 с.
64. Коренев А. П. Административная деятельность органов внутренних дел. Общая часть / Коренев А. П. – М. : Моск. высш. шк. МВС РФ, 1992. – 274 с.
65. Шутий М. В. Питання взаємозв’язку громадського порядку та громадської безпеки / М. В. Шутий // Наука і правоохорона. – 2010. – № 4 (10). – С. 34–38.
66. Административное право (вопросы административно-юрисдикционной деятельности органов внутренних дел) ; под ред. Л. Л. Попова. – М. : Акад. МВД СССР. – 1983. – 176 с.
67. Серегин А. В. Советский общественный порядок и административно-правовые средства его укрепления / А. В. Серегин. – М. : Акад. МВД СССР, 1975. – 194 с.
68. Административное право / под ред. Л. Л. Попова. – М. : Юристъ, 2002. – 699 с.
69. Ольховников Ю. Н. Управление деятельностью служб общественной безопасности. Ч. 1 : учеб. для слушателей / Ю. Н. Ольховников, Ф. Е. Колонтаевский.– М. : Акад. упр. МВД России, 2000. – 265 с.
70. Околович Л. Я. Организация и тактика охраны общественного порядка на транспорте / Л. Я. Околович. – М. : Акад. МВД СССР, 1984. – 124 с.
71. Голуб М. В. Охорона громадського порядку: регіональний аспект проблеми / М. В. Голуб // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2012. – № 2 (57). – С. 108–115.
72. Черніченко Г. О. Основні напрями державної регіональної політики України на сучасному етапі глобалізації / Черніченко Г. О., Черноіванова О. М. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/pips/2008/BSEC_2008/Pages%20from%20tom2/0561.pdf.
73. Гнатенко А. И. Теоретико-правовые аспекты политической функции государства / А. И. Гнатенко // Современное право. – 2010. – № 2. – С. 44–47.
74. Волчан О. Ф. Политика как феномен общественной жизни / О. Ф. Волчан // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 36. – С. 161–166.
75. Тлумачний словник з теорії держави та права / авт.-упоряд. К. Г. Волинка. – К. : Магістр – XXI сторіччя, 2006. – 111 с.
76. Юридична енциклопедія : в 6 т. Т. 4 : Н–П / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2002. – 717 с.
77. Юридична енциклопедія : в 6 т. Т. 1 : А–Г / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1998. – 669 с.
78. Юридична енциклопедія : в 6 т. Т. 2 : Д–Й / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1999. – 741 с.
79. Политическая энциклопедия : в 2 т. Т. 2: Н–Я / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. – М. : Мысль, 1999. – 701 с.
80. Тертичка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні / В. Тертичка. – К. : ОСНОВИ, 2002. – 750 с.
81. Левченко К. Б. Управліня процесами формування гендерної політики в Україні (організаційно-правові аспекти) : дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / Левченко Катерина Борисівна. – Х., 2003. – 426 с.
82. Безпалова О. І. Концептуальні засади державної політики у правоохоронній сфері / О. І. Безпалова // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2012. – № 2 (57). – С. 8–16.
83. Субочев В. В. О концепции правовой политики / В. В. Субочев // Правовая политика и правовая жизнь. – 2005. – № 1. – С. 177–187.
84. Міжнародна поліцейська енциклопедія : в 6 т. / [відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемчушенко]. – К. : Ін Юре, 2005. – 1230 с.
85. Малько А. В. Политическая и правовая жизнь России: актуальные проблемы : учеб. пособие / А. В. Малько. – М. : Юристь, 2000. – 256 с.
86. Матузов Н. И. Актуальные проблемы российской правовой политики / Н. И. Матузов // Государство и право. – 2001. – № 10. – С. 5–12.
87. Мрінська О. В. Регіональна політика в країнах Європейського Союзу і можливості використання її досвіду в Україні : дис. … канд. юрид. наук : спец. 11.00.02 / Мрінська Ольга Вікторівна. – К., 2004. – 207 с.
88. Нова державна регіональна політика в Україні : зб. наук.-аналіт. матеріалів, нормат.-прав. актів та навч.-метод. док. у галузі регіонального розвитку / під заг. ред. В. С. Куйбіди. – К. : Крамар, 2009. – 232 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.slg-coe.org.ua/content/docs/ Tolkovanov_Book _nov_DergReg_Polit_final.pdf.
89. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети / М. І. Долішній. – К. : Наук. думка, 2006. – 511 с.
90. Ларина Н. И. Региональная политика в странах рыночной экономики / Н. И. Ларина, А. А. Кисельников. – М. : Вестник БИСТ, 2008. – 315 с.
91. Гладкий Ю. Н. Основы региональной политики : учебник / Ю. Н. Гладкий, А. И. Чистобаев. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А.,1998. – 659 с.
92. Региональная политика России: концепции, проблемы, решения / В. Лексин, Е. Андреева, А. Ситников, А. Швецов // Российский экономический журнал. – 1993. – № 9. – С. 51.
93. Дацишин М. Інституційне забезпечення регіональної політики та практика взаємодії органів влади в Україні / М. Дацишин, В. Керецман. – К. : К.І.С., 2007. – 101 с.
94. Про Концепцію державної регіональної політики : Указ Президента України : від 25.05.2001 № 341/2001 // Офіційний віник України. – 2001. – № 22. – Ст. 983.
95. Проект Закону про засади державної регіональної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n /webproc4_1?id=&pf3511=37822.
96. Про засади державної мовної політики : закон України : від 03.07.2012 № 5029 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 61. – Ст. 2471.
97. Про схвалення Концепції Державної програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки : розпорядження Кабінету Міністрів України : від 16.05.2007 № 285 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 37. – Ст. 1500.
98. Про схвалення Концепції реалізації державної політики з нормативного забезпечення будівництва в Україні на період до 2015 року : розпорядження Кабінету Міністрів України : від 14.07.2010 № 1436 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 55. – Ст. 1874.
99. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки : розпорядження Кабінету Міністрів України : від 13.09.2010 № 1808 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 70. – Ст. 2533.
100. Про Концепцію державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю : Указ Президента України : від 21.10.2010 № 1000 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 83. – Ст. 3019.
101. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері космічної діяльності на період до 2032 року : розпорядження Кабінету Міністрів України : від 30.03.2011 № 238 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 24. – Ст. 1003.
102. Про Концепцію державної міграційної політики : Указ Президента України : від 30.05.2011 № 622 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 42. – Ст. 1744.
103. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року : розпорядження Кабінету Міністрів України : від 30.12.2011 № 1209 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 93. – Ст. 3389.
104. Про Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки : Указ Президента України : від 01.02.2012 № 45 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 10. – Ст. 365.
105. Основні засади грошово-кредитної політики на 2012 рік : рішення Ради Національного банку України : від 26.04.2012 № 7 // Вісник Національного банку України. – 2012. – № 6.
106. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи : розпорядження Кабінету Міністрів України : від 18.07.2012 № 535 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 59. – Ст. 2379.
107. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України : закон України : від 23.03.2000 № 1602 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.
108. Про державні цільові програми : закон України : від 18.03.2004 № 1621 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 352.
109. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : закон України : від 01.07.2010 № 2411 // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.
110. Лопушинський І. П. Формування та реалізація державної регіональної політики України в контексті євроінтеграційних процесів / І. П. Лопушинський // Актуальні проблеми державного управління в системі соціального та економічного розвитку українського суспільства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Apdup /2010_1/2_7-12.pdf.
111. Голуб М. В. Стратегічні пріоритети державної регіональної політики у сфері охорони громадського порядку в Україні (на прикладі Харківської області) / М. В. Голу