АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕБУВАННЯ МІГРАНТІВ У ПУНКТАХ ТИМЧАСОВОГО УТРИМАННЯ

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПУНКТІВ 11
ТИМЧАСОВОГО УТРИМАННЯ МІГРАНТІВ 11
1.1. Види пунктів тимчасового утримання мігрантів 11
1.2. Нормативно-правові засади функціонування пунктів тимчасового утримання мігрантів 37
1.3. Повноваження органів публічної адміністрації щодо функціонування пунктів тимчасового утримання мігрантів 67
Висновки до розділу 1 85
РОЗДІЛ 2 СУБ’ЄКТИ ПЕРЕБУВАННЯ В ПУНКТАХ ТИМЧАСОВОГО УТРИМАННЯ МІГРАНТІВ 92
2.1. Іноземці та особи без громадянства як суб’єкти перебування у спеціалізованих установах 92
2.2. Біженці як суб’єкти перебування в пунктах тимчасового утримання мігрантів 115
2.3. Нелегальні мігранти як суб’єкти перебування в пунктах тимчасового утримання мігрантів 133
Висновки до розділу 2 148
РОЗДІЛ 3 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПЕРЕБУВАННЯ МІГРАНТІВ У ПУНКТАХ ТИМЧАСОВОГО УТРИМАННЯ 151
3.1. Поняття режиму перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання 151
3.2. Засоби регулювання режиму перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання 166
3.3. Відповідальність за порушення режиму перебування в пунктах тимчасового утримання 174
Висновки до розділу 3 184
ВИСНОВКИ 188
ДОДАТКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 205

ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України (ст. 26) визначає, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть ті самі обов’язки, як і громадяни України.
Україна через власне специфічне географічне розташування є однією з основних країн на шляху міграційних потоків до країн Європейського Союзу, що зумовлює на її території збільшення кількості нелегальних мігрантів з різних країн, а також накопичення тих осіб із Заходу, які затримані в рамках двосторонніх угод про реадмісію з Польщею, Угорщиною та Словаччиною тощо. Так, лише у 2009 р. було виявлено 35 820 нелегальних мігрантів, 68 % з яких видворено з України. Не зменшуються також потоки осіб, які внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвами переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань на території постійного проживання, прагнуть залишитися на території України, звертаються з проханням до публічних органів про отримання правового статусу біженця. Так, у 2009 р. до Державного комітету у справах національностей та релігій звернулося з проханням про надання статусу біженця 624 особи, 28 % з яких вказаний статус отримали.
Вищезазначені особи розміщуються у відповідних пунктах тимчасового утримання мігрантів для визначення їх правового статусу, що поділяються на види відповідно до призначення та умов утримання. Іноземці та особи без громадянства, які подали заяву про надання статусу біженця, а також особи, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, та яким надано в Україні статус біженця, розміщуються в пунктах тимчасового розміщення біженців відповідно до ст. 6 Закону України “Про біженців”. Нелегальні мігранти, відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, розміщуються у спеціально обладнаних приміщеннях – пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.
Водночас сучасна нормативно-правова база, якою врегульовано призначення та діяльність цих пунктів, а також засоби, що використовуються для регулювання режимів цих пунктів, потребують усунення існуючих правових прогалин та вдосконалення відповідно до встановлених європейських стандартів щодо реалізації прав та свобод людини. Система публічних органів управління, до компетенції яких віднесено регулювання зазначених установ, також вимагає сучасної модернізації. Саме тому дослідження правового статусу пунктів тимчасового утримання мігрантів є нагальним та необхідним напрямом наукового пошуку, при розробленні якого слід ураховувати норми Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Наукова і практична значимість зазначених питань, не достатня розробленість їх у науці адміністративного права, а також дискусійний характер багатьох проблем обумовили вибір теми цього дослідження.
Проблеми міграції мають багатоаспектний характер, а тому приваблюють дослідників різних галузей знань: істориків, соціологів, філософів, політологів, демографів, кримінологів. Деякі питання удосконалення правових й організаційних основ міграційних процесів розглянуто в наукових працях західних дослідників, а саме: Г. Венден-Дідьє, Г. Вербунта, Д. Коста-Ласку, Т. Хаммара; російських учених: О.М. Арбузкіна, М.М. Богуславського, М.Р. Вокуєва, О.Д. Воробйової, Н.Х. Гулієва, В.А. Іонцева, Е.С. Красунець, В.М. Моісеєнка; а також вітчизняних авторів: С.П. Бритченка, І. І. Вайнагія, О.М. Джужі, В.К. Колпакова, Н.М. Мироненко, Т.О. Гуржія, С.Ф. Константінова, О.В. Кузьменко, О.А. Малиновської, С.О. Мосьондза, В.О. Новіка, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, О.І. Піскуна, С.І. Пирожкова, Ю.І. Римаренка, В.І. Шакуна, А.М. Шлепакова.
Таким чином, комплексне наукове дослідження особливостей регулювання перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання, а також вдосконалення режиму перебування в зазначених установах позитивно вплине на міграційну сферу взагалі, сприятиме розвитку міграційного законодавства й забезпеченню прав і свобод іноземних громадян та осіб без громадянства.
Вищенаведене свідчить про актуальність і необхідність узагальнень теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій, що мають місце, та обґрунтування на цій підставі способів вирішення зазначених проблем.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів досліджень Міністерства внутрішніх справ України “Пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України на 2005–2010 роки”. Її проблематика безпосередньо стосується Програми співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у протидії незаконній міграції на 2009–2011 рр. від 10 жовтня 2008 року.
Тему дисертації передбачено планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2008 р. (п. 63) та зареєстровано Академією правових наук України від 2008 року (п. 429).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність, зміст й особливості регулювання пунктів тимчасового утримання мігрантів й виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення діяльності зазначених установ і підвищення практичного функціонування.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі головні завдання:
- виокремити види пунктів тимчасового утримання мігрантів, встановити їх ознаки та запропонувати відповідні дефініції;
- проаналізувати нормативно-правові засади функціонування пунктів тимчасового утримання мігрантів;
- розкрити повноваження органів публічної адміністрації щодо функціонування пунктів тимчасового утримання мігрантів;
- здійснити аналіз правового статусу суб’єктів, які перебувають у пунктах тимчасового утримання мігрантів;
- дослідити режими перебування в пунктах тимчасового утримання мігрантів, надати їх дефініції та виокремити особливості;
- встановити зміст відповідальності та систему заходів відповідальності за порушення зазначених режимів;
- дослідити систему нормативно-правових актів, якими урегульовано функціонування пунктів тимчасового утримання мігрантів та запропонувати зміни й доповнення щодо удосконалення їх діяльності.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у сфері міграційних процесів.
Предмет дослідження – адміністративно-правове регулювання перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використано сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, опанувати правовими нормами у сфері, що є предметом дослідження.
За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 3.1, 3.3), виокремлено повноваження органів публічної адміністрації щодо функціонування пунктів тимчасового утримання мігрантів (підрозділ 1.3). Для аналізу видів зазначених пунктів, а саме: пункту тимчасового розміщення біженців та пунктів тимчасового перебування (тримання) іноземців та осіб без громадянства використано методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.1, 1.2). Методи системно-структурний, структурно-функціональний, аналізу та синтезу застосовано для дослідження суб’єктів, які перебувають у пунктах тимчасового утримання мігрантів, та їх характеристики (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою історико-правового методу досліджено процеси становлення й розвитку Державного комітету у справах національностей та релігій і Державного департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (підрозділ 1.3). Методи класифікації, групування, структурно-логічний метод застосовано для дослідження режиму перебування в пунктах тимчасового утримання мігрантів, призначення засобів регулювання зазначеного режиму та застосування заходів впливу за порушення режиму (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3). За допомогою статистичного методу й документального аналізу визначено недоліки та прогалини правового регулювання функціонування пунктів тимчасового утримання мігрантів, призначення та застосування заходів впливу за порушення відповідного режиму (підрозділи 1.2, 3.3).
Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності Державного департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, Державного комітету у справах національностей та релігій, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародної організації з міграції; результати анкетування 615 іноземців, у тому числі 310 біженців, у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства в с. Павшино Закарпатської області та в пункті тимчасового розміщення біженців у м. Одеса за 2007–2009 роки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в українській юридичній літературі комплексним дослідженням перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання, що має свій специфічний зміст та призначення. У результаті дисертаційного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, що відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення, а саме:
вперше:
- наведено авторське визначення понять “пункти тимчасового утримання мігрантів”, “режим перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання”, “режим перебування іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування (тримання)”, “режим перебування біженців у пунктах тимчасового розміщення біженців”, “адміністративно-правові засоби регулювання режиму перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання”;
- виокремлено специфічні ознаки пунктів тимчасового утримання мігрантів та, відповідно, їх видів (пункт тимчасового перебування (тримання) іноземців та осіб без громадянства й пункт тимчасового розміщення біженців);
- встановлено ознаки режиму перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання й ознаки режимів перебування іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування (тримання) та перебування біженців у пунктах тимчасового розміщення біженців;
- виокремлено засоби регулювання режиму перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання;
- запропоновано проект Закону України “Про пункти тимчасового утримання мігрантів”, який би комплексно урегулював правовий статус пунктів тимчасового утримання мігрантів (проект додається);
- сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів України, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення; законів України “Про біженців”, “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, “Про вищу освіту”, “Про державний бюджет України”, “Про зайнятість населення”; постанов Кабінету Міністрів України “Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України”, “Про затвердження порядку про надання грошової допомоги та пенсій біженцям”, наказу Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Положення про пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства”;
удосконалено:
- дефініції “пункти тимчасового перебування (тримання) іноземців та осіб без громадянства”, “пункти тимчасового розміщення біженців”, “міграційний режим”;
- заходи впливу за порушення режиму перебування;
дістало подальшого розвитку:
- система публічних органів управління, до компетенції яких віднесено регулювання пунктів тимчасового утримання мігрантів та їх компетенція;
- теоретичні питання відповідальності за порушення режиму перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції використовуються:
- у правозастосовній діяльності (акт впровадження у практичну діяльність Державної прикордонної служби України від 11 березня 2009 р. № 376/АБ);
- у правотворчій діяльності – при підготовці змін і доповнень до наказу Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Положення про пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні” від 16 жовтня 2007 р. № 390 (акт впровадження у правотворчу діяльність Департаменту зв’язків з громадськістю та міжнародної діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 11 грудня 2008 р. № 187/09);
- у навчальному процесі – при підготовці лекції “Адміністративно-правовий статус пунктів тимчасового утримання” та “Адміністративно-правовий режим перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання” у спеціальному навчальному курсі “Адміністративно-процесуальне право” (акт впровадження у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 15 травня 2009 р. № 46/3222).
Апробація результатів дисертації. Результати і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ та доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів” (м. Сімферополь, 2008 р.) й “Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів” (м. Одеса, 11–12 грудня 2008 р.), на міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми розбудови громадянського суспільства в Україні” (м. Київ, Університет економіки та права “Крок”, 5 червня 2008 р.), науково-практичному семінарі “Проблеми розбудови адміністративно-процедурного кодексу України” (м. Сімферополь, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, 29 травня 2008 р.), на спеціалізованому семінарі, що був організований Федеральним кримінальним відомством Німеччини “Боротьба з нелегальною мiграцiєю” (м. Київ, Київський нацiональний унiверситет внутрiшнiх справ, 6–10 жовтня 2008 р.).
Публікації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, відображено у восьми наукових статтях, п’ять з яких опубліковано у фахових виданнях України, затверджених ВАК України, три – тези до науково-практичних конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі проведеного комплексного й системного дослідження питань адміністративно-правового регулювання перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання, сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для нау¬ки та правоохоронної практики, зокрема:
1. Пункти тимчасового утримання – це спеціалізовані установи, які призначені для утримання відповідної категорії осіб (біженців, іноземців та осіб без громадянства) на встановлений законодавцем термін.
2. Пункти тимчасового тримання (перебування) – це спеціалізовані установи, які мають статус юридичної особи, призначені для тримання відповідної категорії суб’єктів (іноземців та осіб без громадянства), які у примусовому порядку чекають відповідного рішення у вигляді видворення за межі України.
3. Пункти тимчасового розміщення біженців – це спеціалізовані установи, які мають статус юридичної особи, призначені для відповідної категорії суб’єктів (біженців), які перебувають у ньому на добровільних засадах, на повному утриманні держави в період вирішення питання щодо надання їм статусу біженця.
4. Водночас ізолятор тимчасового тримання та пункти тимчасового тримання не можуть бути пунктами тимчасового утримання мігрантів, оскільки ці установи не є юридичною особою; призначені не лише для утримання іноземців та осіб без громадянства, а й громадян України; призначені для тимчасового тримання на дуже незначний строк (строк затримання передбачений ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення) для визначення подальшої долі даних суб’єктів; утворені у структурі Державної прикордонної служби та органів внутрішніх справ відповідно.
5. Режим перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання – це система заходів, що застосовують органи публічної адміністрації (посадові особи) в межах їх компетенції для забезпечення встановлених прав мігрантів (нелегальних мігрантів та біженців) у відповідних установах на певний проміжок часу, який необхідний для визначення їх правового статусу.
Характерними ознаками режиму перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання є такі: наявність відповідних установ, що створені для реалізації завдань режиму; встановлені та регламентовані правовими актами правила поведінки спеціальної категорії іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового утримання; перебування в зазначених установах спеціальних суб’єктів (мігрантів); строкові обмеження перебування в зазначених установах; правова регламентація повноважень відповідних органів публічної адміністрації (посадових осіб) щодо забезпечення режиму; встановлена система та структура суб’єктів, які наділені повноваженнями виконавчо-розпорядчого характеру, що забезпечують режим цих установ; установлення системи засобів, які спрямовані на забезпечення цього режиму; дисциплінарна відповідальність посадових осіб за порушення умов утримання спеціальних суб’єктів; юридична відповідальність мігрантів за порушення режиму перебування в пунктах тимчасового утримання.
6. Режим перебування іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування (тримання) – це система заходів, що застосовують відповідні органи публічної адміністрації (посадові особи) в межах компетенції для забезпечення перебування нелегальних мігрантів й осіб без громадянства у відповідних установах на період, встановлений законодавством, необхідний для ідентифікації особи та примусового видворення за межі України.
Характерними ознаками режиму перебування іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування (тримання) є такі: примусовий характер тримання іноземців та осіб без громадянства для подальшого видворення; визначені спеціальними нормами права правила поведінки іноземців у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, посадових осіб; детальна регламентація повноважень органів публічної адміністрації, які спрямовані на функціонування пунктів тимчасового перебування; встановлена система та структура суб’єктів, що наділені повноваженнями виконавчо-розпорядчого характеру, які забезпечують режим зазначеного пункту; система засобів, що сприяють дотриманню правил, що забезпечують реалізацію мети зазначеного режиму; введення обмежувальних заходів у межах режиму перебування (тримання); юридична відповідальність за порушення зазначеного режиму.
7. Режим перебування біженців у пунктах тимчасового розміщення біженців – це система заходів, що застосовують відповідні органи публічної адміністрації (посадові особи) для забезпечення перебування біженців та осіб, які чекають вирішення питання щодо надання відповідного статусу в установах спеціального призначення на певний проміжок часу.
Характерними ознаками режиму перебування біженців у пунктах тимчасового розміщення є такі: наявність відповідної установи, що створена для реалізації відповідного завдання; перебування суб’єктів (біженців) на добровільній засаді в зазначених установах; визначені спеціальними нормами права правила поведінки біженців у цьому пункті; встановлена система та структура суб’єктів, які наділені повноваженнями виконавчо-розпорядчого характеру, що забезпечують цей режим; детальна регламентація повноважень органів публічної адміністрації (посадових осіб) щодо функціонування пунктів тимчасового розміщення біженців; система засобів, що сприяє дотриманню правил у сфері дії режиму та встановлення відповідних обмежувальних заходів; юридична відповідальність за порушення зазначеного режиму.
8. Адміністративно-правові засоби регулювання режиму перебування мігрантів у пунктах тимчасового утримання – це сукупність встановлених нормами адміністративного права прийомів і способів, за допомогою яких держава впливає на суспільні відносини в зазначеній сфері з метою охорони та реалізації інтересів усіх категорій мігрантів, які перебувають у них відповідно до встановлених міжнародних стандартів, призначення відповідних установ.
9. Відповідальність за порушення режиму перебування в пунктах тимчасового утримання – це застосування до осіб‚ які перебувають у зазначених установах, санкцій, що спричиняють для цих осіб наслідки у вигляді письмового зауваження, письмового попередження або виселення з пункту, які застосовують спеціально уповноважені публічні органи та їх посадові особи для забезпечення функціонування цього режиму.
10. Засобами, що використовують для дотримання режиму перебування в пунктах тимчасового утримання мігрантів, є інспектування, перевірка, ревізія та облік.
11. Порушення режиму перебування в пунктах тимчасового утримання призводить до застосування санкцій примусового характеру, що виявляється у вигляді письмового зауваження, письмового попередження та виселення з пункту.
12. Відсутність систематизації в нормативно-правових актах, якими урегульовано правовий статус пунктів тимчасового утримання, спонукала до пропозиції прийняття Закону України “Про пункти тимчасового утримання мігрантів” (структура зазначеного Закону запропонована автором).
13. При дослідженні правового регулювання пунктів тимчасового утримання мігрантів ми запропонували низку змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення; законів України “Про біженців”, “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, “Про вищу освіту”, “Про державний бюджет України”, “Про зайнятість населення”; постанов Кабінету Міністрів України “Про надання медичної допомоги іноземним громадянам” № 1021, “Про затвердження порядку про надання грошової допомоги та пенсій біженцям” № 1016, наказу Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Положення про пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія, практика) : [енцикл. / упоряд. Ю. І. Римаренко ; за ред. Ю. І. Римаренка]. – К. : Довіра, 1998. – 912 с.
2. Адміністративно-правове регулювання протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми : [монографія] / Олефір В. І. – К. : Друкарня МВС України, 2004. – 308 с.
3. Конституція України : наук.-практ. комент. / [В. Б. Авер’янов,
О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.] / [ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк,
Ю. М. Грошевой та ін.]. – Х. : Право; К. : Концерн “Видавничий дім” “Ін Юре”, 2003. – 808 с.
4. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України від 04 лют. 1994 р. № 3929-ХІІ : станом на 16 квіт. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 23. – Ст. 161. – 7 черв.
5. Про біженців : Закон України від 21 черв. 2001 р. № 2557-ІІІ : станом на 31 трав. 2005 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 47. – Ст. 250. – 23 листоп.
6. Про затвердження Положення про пункти тимчасового розміщення біженців та Правил проживання в пункті тимчасового розміщення біженців : наказ Державного комітету України у справах національностей та міграції № 31 від 05 верес. 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 41. – Ст. 1912. – 25 жовт.
7. Конвенція про статус біженців від 28 лип. 1951 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.zakon1.rada.gov.ua.
8. Про приєднання України до Конвенції про статус біженців і Протоколу щодо статусу біженців : Закон України від 10 січ. 2002 р. № 2942-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 17. – Ст. 118. – 26 квіт.
9. Словарь украинского языка : – К. : Наук. думка, Акад. наук Української РСР Ордена Трудового Червоного прапора, інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, 1975. –. .–
Т.6. – 1975.
10. Даль В. И. Толковый словарь живого великого русского языка : Современное написание : в 4 т. Р –Я / В. И. Даль. – М. : ООО “Издательство АСТ” : ООО “Издательство Астрель”, 2003. – 1144 с.
11. Новый юридический словарь / [ред.-упор. А. Н. Азрилиян]. – М. : Ин-т новой экономики, 2006. – 1088 с.
12. Про затвердження Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 жовт. 2007 р. № 390 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 87. – Ст. 3206. – 26 листоп.
13. Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні : постанова Кабінету Міністрів України від 17 лип. 2003 р. № 1110 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1549. – 8 серп.
14. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – Дод. до № 51.– Ст. 1122. – 18 груд.
15. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квіт. 2001 р. № 2402-ІІІ : станом на 21 трав. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 30. – Ст. 142. – 27 лип.
16. Статистичні дані. Міністерство внутрішніх справ України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mvs.gov.ua.
17. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1998. Т. 2. – 1998.
18. Про затвердження Інструкції про порядок тримання осіб, затриманих органами Державної прикордонної служби України в адміністративному порядку за порушення законодавства про державний кордон України і за підозрою у вчиненні злочину : наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 черв. 2004 р. № 494 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 29. – Ст. 1973. – 6 серп.
19. Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 2 груд. 2008 р. № 638 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 14. – Ст. 447. – 6 берез.
20. Загальна декларація прав людини. ООН, Міжнародний документ, Декларація від 10 груд. 1948 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103. – 15 груд.
21. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Рада Європи; Конвенція; Міжнародний документ від 4 листоп. 1950 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – С. 270. – 16 квіт.
22. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-ХІІ : станом на 14 квіт. 2009 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20. – 22 січ.
23. Про Службу безпеки України : Закон України від 25 берез. 1992 р. № 2229-ХІІ : станом на 11 трав. 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382. – 7 лип.
24. Про Державну прикордонну службу : Закон України від 3 квіт. 2003 р. № 661-ІV : станом на 20 трав. 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208. – 4 лип.
25. Правове регулювання міграційних процесів в Україні : інформаційно-довідковий посіб. (російською мовою). – К. : Атіка, 2002. – 328 с.
26. Про застосування Конституції України при вчиненні правосуддя : постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листоп. 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. – 1963–2000. –. .–
Т. 1. – 1963–2000.
27. Про проект Закону України про порядок надання притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства : постанова Верховної Ради України від 29 листоп. 2001 р. № 2841-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
28. Про Правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію : постанова Кабінету Міністрів України від 29 груд. 1995 р. № 1074 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 48.
29. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лют. 1992 р. № 2135-ХІІ : станом на 14 квіт. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 22. – Ст. 303. – 2 черв.
30. Кодекс адміністративного судочинства від 6 лип. 2005 р. № 2747-ІV : станом на 21 серп. 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 32. – Ст. 1918. – 26 серп.
31. Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю : Указ Президента України від 28 берез. 2008 р. № 276/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 8. – Ст. 433. – 5 квіт.
32. Про передачу цілісних майнових комплексів пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, до сфери управління МВС : розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 квіт. 2006 р. № 191-р // Вісник Міністерства внутрішніх справ України. – 2006. – № 2. – С. 36.
33. Інструкція про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 1 груд. 2003 р. № 1456 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2884. – 9 січ.
34. Інструкція про визначення порядку дій посадових осіб Державної прикордонної служби України під час видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону в Україну : наказ Адміністрації Державної прикордонної служби від 4 листоп. 2004 р. № 798 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 48. – Ст. 3167. – 17 груд.
35. Порядок взаємодії між органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України та органами внутрішніх справ України при передаванні затриманих ними іноземців та осіб без громадянства : наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України і Міністерства внутрішніх справ України від 15 жовт. 2004 р. № 742/1090 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 44. – Ст. 2930. – 19 лист.
36. Про затвердження Положення про базу даних “Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України” : наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 черв. 2007 р. № 472 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 50. – Ст. 2047. – 20 лип.
37. Про закупівлю товарів та послуг для забезпечення утримання і примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні : постанова Кабінету Міністрів України від 21 груд. 2005 р. № 1252 // Збірник урядових нормативних актів України. – 2006. – № 47. – Ст. 132.
38. Порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання допомоги біженцям : постанова Кабінету Міністрів України від 7 берез. 2007 р. № 405 // Збірник урядових нормативних актів України. – 2007. – № 18. – Ст. 310.
39. Програма регулювання міграційних процесів на 2003–2005 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 20 серп. 2003 р. № 1296 // Збірник урядових нормативних актів України. – 2003. – № 35. – Ст. 618.
40. Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання та користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання : постанова Кабінету Міністрів України від 31 берез. 2004 р. № 422 // Збірник урядових нормативних актів України. – 2004. – № 17. – Ст. 299.
41. Адміністративна реформа і правова наука / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2002. – № 3 – С. 20–27.
42. Теоретичні основи самоврядування / Панейко Ю. Л. – Л. : Літопис, 2002. – 196 с.
43. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підруч.]. /
В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
44. Погорілко В. Ф. Публічна влада // Юридична енциклопедія : В 6 т. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 2003. – Т. 5. – 736 с.
45. Про Раду національної безпеки і оборони України : Закон України від 5 берез. 1998 р. № 183/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст. 237. – 16 верес.
46. Про затвердження Положення про Державний комітет України у справах національностей та релігій : постанова Кабінету Міністрів України від 14 лют. 2007 р. № 201 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 12. – Ст. 419. – 26 лют.
47. Положення про Міністерство України у справах національностей та міграції : постанова Кабінету Міністрів України від 26 черв. 1993 р. № 487 // Зібрання постанов Уряду України. – 1993. – № 11. – Ст. 246
48. Про зміни у системі центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 26 лип. 1996 р. № 596/96 // Збірник указів Президента України. – К. – Вип. № 3, ч. 1 (липень – серпень 1996 р.). – С. 109.
49. Про Положення про Державний комітет України у справах національностей та міграції : Указ Президента України від 28 жовт. 1996 р. № 1001 // Збірник указів Президента України. – К. – Вип. № 4, ч. 1 (жовтень –листопад 1996 р.). – С. 121.
50. Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України : Указ Президента України від 13 берез. 1999 р. № 250 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 11. – С. 13, код акта 7068/1999. – 2 квіт.
51. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади України : Указ Президента України від 15 груд. 1999 р. № 1573 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – С. 11, код акта 13197/1999. – 31 груд.
52. Про утворення Державного комітету України у справах національностей та релігій : постанова Кабінету Міністрів України від 8 листоп. 2006 р. № 1575 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Ст. 3019. – 20 листоп.
53. Про внесення зміни до Положення про Державний комітет національностей та релігій : постанова Кабінету Міністрів України від 21 листоп. 2007 р. № 1347 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 89. – Ст. 3271. – 3 груд.
54. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18 черв. 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 9. – Ст. 86. – 29 лют.
55. Про основні напрямки міграційної політики в Україні та пріоритетні дії щодо покращення її ефективності : Указ Президента України від 20 лип. 2007 р. № 657/2007 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 21. – Ст. 427. – 6 серп.
56. Про затвердження Положення про управління (відділ, сектор) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі : наказ Державного комітету національностей та релігій від 12 лют. 2009 р. № 15 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 20. – Ст. 652. – 27 берез.
57. Про впорядкування умови праці працівників пунктів тимчасового розміщення біженців : наказ Державного комітету у справах національностей та релігій від 10 квіт. 2007 р. № 11 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 44. – Ст. 1815. – 25 черв.
58. Питання імміграційного контролю : Указ Президента України від 9 січ. 1999 р. № 4/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 2. – С. 37, код акта 6674/1999.
59. Про утворення Державного Департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб : постанова Кабінету Міністрів України від 14 черв. 2002 р. № 844 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 25. – Ст. 1210. – 5 лип.
60. Зведені принципи захисту всіх осіб, підданих затриманню або ув’язненню в будь-якій формі. Резолюція № 43/173 Генеральної Асамблеї 9 груд. 1988 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.khpg.org/index.php?id.
61. Про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ і Міжнародною організацією з міграції. Угода від 14 верес. 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 17. – Ст. 1312. – 10 трав.
62. Угоди між Урядом України та Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців від 23 верес. 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
63. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28 лип. 1994 р. № 404 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.zakon.rada.gov.ua.
64. Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламент. вид-во, 2006. – 207 с. – (Бібліотека офіційних видань).
65. Кримінальний кодекс України : за станом на 21 серп. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131. – 29 черв.
66. Про затвердження Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України : наказ Міністерства внутрішніх справ України № 521 від 05 лип. 2005 р. № 521 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 31. – Ст. 1904. – 19 серп.
67. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перетинання державного кордону України : Закон України від 18 трав. 2004 р. № 1723-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 36. – Ст. 430. – 3 верес.
68. Статистичні дані. Міністерство внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mvs.gov.ua.
69. Статистичні дані за 2007–2008 роки. – К. : М-во внутр. справ України, 2008. – 26 с.
70. Досвід Польщі щодо утримання нелегальних мігрантів [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.icps.com.ua/doc/Migration_Policy_UKR.pdf.
71. Дублінська Угода [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.icps.com.ua/doc/migration_discussionpaper.pdf -
72. Доповідь Комітету із запобігання тортурам Ради Європи [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.cpt.coe.int/documents/ukr/2009-05-19-eng.htm.
73. Передача двох військових містечок для подальшого облаштування в пункти тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства // Шляхи подолання нелегальної міграції : матеріали конф. [Teilnahmebescheinigung], (Київ, 6–10 жовт. 2008 р. ) / М-во внутр. справ, Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2008 – 182 с.
74. Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 05 лип. 2002 р. № 290 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rgd.org.ua/.../zakarpattya_osa/.
75. Про ратифікацію Європейської конвенції про запобіганням тортурам чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню : Закон України від 24 січ. 1997 р. № 33/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 11. – Ст. 94. – 28 берез.
76. Інструкція про порядок функціонування в органах внутрішніх справ та органах охорони державного кордону України обліку осіб, затриманих за порушення законодаства України про державний кордон та про правовий статус іноземців : наказ Міністерства внутрішніх справ України та Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 29 лип. 2002 р. № 723/435 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 43. – Ст. 1990. – 8 листоп.
77. Статистичні дані Державної прикордонної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http:www.pvu.gov.ua.
78. Статистичні дані. Міністерство внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mvs.gov.ua.
79. Аналітична довідка за 2003–2008 роки. – К. : Адміністрація Державної прикордонної служби, 2009. – 154 с.
80. Аналітична довідка. Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Закарпатській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mvs.gov.ua.
81. Аналітична довідка за 2007 р. – К. : М-во внутр. справ України, 2008. – 51 с.
82. Виступ Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.ombudsman.kiev.ua.
83. Протокол щодо статусу біженців від 16 груд. 1966р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.zakon1.rada.gov.ua.
84. Конвенція щодо біженців в Африці 1969 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.gp.gov.ua/.../intergovernmental_multilateral_agreements.html.
85. Картахенська декларація 1984 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
jg.kiev.ua/pages/data/05/06.pdf - .
86. Угода про скасування віз для біженців 1959 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_311.
87. Угода про передачу відповідальності щодо біженців 1980 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.readbookz.com/.../5046.html.
88. Резолюція про притулок для осіб, яким загрожує переслідування 1967 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.kennan.kiev.ua/kkp/content/publications/Migration.pdf -.
89. Рекомендації 1984 р. щодо захисту осіб, які формально не визнані біженцями відповідно до Конвенції 1951 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.un.org.ua/files/HR_texts.pdf -.
90. Про громадянство України : Закон України від 18 січ. 2001 р. № 2235-ІІІ : станом на 11 трав. 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 342. – 16 берез.
91. Про імміграцію : Закон України від 7 черв. 2001 р. № 2491-ІІІ : станом на 19 берез. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41 – Ст. 197. – 12 жовт.
92. Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Управлінням Верховного Комісара ООН та Протоколу про доповнення пункту 2 статті 4 Угоди між Урядом України та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців : Закон України від 21 жовт. 1999 р. № 1185-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 449. – 24 груд.
93. Тимчасова інструкція про оформлення документів, необхідних для вирішення питань про надання, втрату, позбавлення статусу біженця : наказ Державного комітету національностей та міграції від 29 квіт. 2002 р. № 20 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 20. – Ст. 1008. – 31 трав.
94. Положення про посвідчення біженця : постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовт. 2002 р. № 1527 // Збірник урядових нормативних актів України. – 2003. – № 3. – Ст. 29.
95. Положення про проїзний документ біженця : постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовт. 2002 р. № 1526 // Збірник урядових нормативних актів України. – 2003. – № 3. – Ст. 28.
96. Проект Закону України “Про біженців” від 5 берез. 2009 р., номер реєстру 2325/П [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.zakon1.rada.gov.ua/
97. Статистичні дані за 2007–2008 роки. – К. : Представництво УВКБ ООН в Україні, 2009. – 42 с.
98. Статистичні дані Державної прикордонної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:www.pvu.gov.ua/.
99. Статистичні дані Державного комітету національностей та релігій [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.scnm.gov.ua/.
100. Про створення в Одеській області пункту тимчасового розміщення біженців : розпорядження Одеської облдержадміністрації від 25 квіт. 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.scnm.gov.ua/.
101. Про створення пункту тимчасового розміщення біженців в Київській області : наказ Державного комітету України у справах національностей та релігій від 30 січ. 2003 р. № 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.scnm.gov.ua/.
102. Статистичні дані за 2008 р. // Вісник Державного комітету національностей та релігій. – 2009. – № 1. – 21 с.
103. Про затвердження Порядку про надання грошової допомоги та пенсії біженцям : постанова Кабінету Міністрів України від 6 лип. 1998 р. № 1016 // Збірник урядових нормативних актів України. – 1999. – № 1. – Ст. 17.
104. Про вищу освіту : Закон України від 17 січ. 2002 р. № 2984-ІІІ : станом на 28 груд. 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134. – 17 трав.
105. Про зайнятість України : Закон України від 1 берез. 1991 р. № 803-ХІІ : станом на 19 берез. 2009 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991.– № 14.– Ст. 170. – 2 квіт.
106. Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України : постанова Кабінету Міністрів України від 17 верес. 1997 р. № 1021 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 238. – С. 39, код акта 3980/1997. – 1 жовт.
107. Статистичні дані Державного комітету національностей та релігій за 2007–2008 роки. – К. : Держ. комітет національностей та релігій, 2009. – 42 с.
108. Статистичні дані Комісії у справах громадянства при Президенті України за 2007 рік. – К. : Комісія у справах громадянства при Президенті України, 2008. – 26 с.
109. Статистичні дані Державного комітету національностей та релігій за 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.scnm.gov.ua/.
110. Аналітична довідка МЗС України за 2006–2007 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.mfa.gov.ua/.
111. Статистичні дані Представництва УВКБ ООН в Україні за 2007 р. – К. : Представництво УВКБ ООН в Україні, 2009. – 21 с.
112. Звіт Генерального Секретаря ООН з моніторингу світового населення, присвяченого міжнародній міграції та розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.un.org.ua/files/un_report_2006_ua.pdf -.
113. Статистистичні дані МВС України і Державної прикордонної служби України за 2005–2008 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.pvu.gov.ua/ -.
114. Аналітична довідка за 2004–2008 роки. – К. : Міжнародна організація з міграції, 2009. – 32 с.
115. Статистичні дані Міжнародної організації з міграції [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.iom.org.ua/.
116. Аналітична довідка Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
mvs.gov.ua/.
117. Аналітична довідка Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
mvs.gov.ua/.
118. Статистика Міністерства внутрішніх справ України і Державної прикордонної служби України за 2004–2007 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.pvu.gov.ua/ -.
119. Аналітична довідка за 2007–2008 роки. – К. : Адміністрація Державної прикордонної служби, 2009. – 38 с.
120. Досвід Польщі щодо боротьби з нелегальною міграцією [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.icps.com.ua/doc/Migration_Policy_UKR.pdf.
121. Звіт Оцінної місії ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.icps.com.ua/doc/Migration_Policy_UKR.pdf -.
122. Звіт Генерального Секретаря ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.eyp-ua.org/about/reports/AR_2002_ukr.pdf -.
123. Аналітична довідка МВС України і Адміністрації Державної прикордонної служби за 2006–2008 роки. – К. : Адміністрація Державної прикордонної служби, 2009. – 32 с.
124. Аналітична довідка за 2006–2008 роки. – К. : Міжнародна організація з міграції, 2009. – 28 с.
125. Материалы семинара по вопросам гражданства. Международная организация по миграции. – Дагомыс, 27– 30 окт. 1993 г. – 167 с.
126. Аналітична довідка за 2008 р. // Вісник Міністерства внутрішніх справ України, 2009. – № 1. – 21 с.
127. Адміністративне право України: [підруч.] / за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
128. Тихомиров Ю. А. Теория компетенции / Тихомиров Ю. А. – М., 2001. – 387 с.
129. Родионов О. С. Правовые режимы как важнейший элемент юридической политики / О. С. Родионов // Правоведение. – 2001. – № 4. – С. 48–54.
130. Про правовий режим надзвичайного стану : Закон України від 16 берез. 2000 р. № 1550-ІІІ : станом на 15 трав. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст. 176. – 9 черв.
131. Анисимов В. С. Правовые и организационные основы деятельности органов внутренних дел в условиях чрезвычайных ситуаций техногенного характера : дис. ... канд. юрид. наук : зазначити номер спец. / Анисимов В С (повністю ім’я й по батькові). – М., 1997. – 211 с.
132. Ласточкин В. В. Административно-правовые режимы и охрана Государственной границы / Ласточкин В. В. – М., 1999. – 105 с.
133. Маилян С.С. Административно-правовые режимы в теории административного права и практике государственного управления правоохранительной деятельностью : [монография]. / Маилян С. С. – М., 2002. – 214 с.
134. Бахрах Д. Н. Административное право России / Бахрах Д. Н. – М., 2000. – 426 с.
135. Ведель Ж. Административное право Франции / Ведель Ж. – М, 1973. – 533 с.
136. Хазанов С. Д. Правовое регулирование чрезвычайного положения в Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : / Хазанов С. Д. – Екатеринбург, 1996. – 187 с.
137. Рушайло В. Б. Административно-правовые режимы : [монография] / Рушайло В. Б. – М., 2000. – 264 с.
138. Тиндик Н. П. Світовий міграційний процес: теорія, практика, державне регулювання : [монографія]. / Тиндик Н. П. – К. : Атіка, 2006. – 532 с.
139. Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-ІІІ : станом на 28 груд. 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490. – 28 груд.
140. Про державну таємницю : Закон України від 21 січ. 1994 р.
№ 3855-ХІІ : станом на 21 трав. 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93. – 19 квіт.
141. Митний кодекс України від 11 лип. 2002 р. № 92-ІV : станом на 4 черв. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002.– № 38–39.– Ст. 288. – 27 верес.
142. Про державний кордон України : Закон України від 4 листоп. 1991 р. № 1777-ХІІ : станом на 16 квіт. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5. – 14 січ.
143. Про державну податкову службу в Україні : Закон Української РСР від 4 груд. 1990 р. № 509-ХІІ : станом на 15 трав. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6 – Ст. 37. – 5 лют.
144. Про систему оподаткування : Закон України від 18 лют. 1997 р.
№ 77/97-ВР : станом на 17 груд. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 16. – Ст. 119. – 12 трав.
145. Про видобування і переробку уранових руд : Закон України від 19 листоп. 1997 р. № 645/97-ВР : станом на 22 трав. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 11. – Ст. 39. – 3 квіт.
146. Про затвердження положення про дозвільну систему : постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовт. 1992 р. № 576 // Іменем закону. – 1992. – № 44.
147. Господарський кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436-ІV : станом на 24 лип. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144. – 2 трав.
148. Про електроенергетику : Закон України від 16 жовт. 1997 р.
№ 575/97-ВР : станом на 1 квіт. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1. – 23 січ.
149. Про оборону України : Закон України від 6 груд. 1991 р. № 1932-ХІІ : станом на 28 груд. 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 9. – Ст. 106. – 3 берез.
150. Про захист рослин : Закон України 14 жовт. 1998 р. № 180-ХІV : станом на 28 груд. 2007 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 46. – Ст. 310. – 3 груд.
151. Про пожежну безпеку : Закон України від 17 груд. 1993 р. № 3745-ХІІ : станом на 25 груд. 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21. – 1 лют.
152. Про приватизацію майна державних підприємств : Закон України від 4 берез. 1992 р. № 2163-ХІІ : станом на 20 трав. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 348. – 16 черв.
153. Словник іноземних слів / за ред. члена-кореспондента АН УРСР
О. С. Мельничука. – К. : Наук. думка, 1974. – 565 с.
154. Юзьков Л. П. Государственное управление в политической системе развитого социализма / Юзьков Л. П. – К.: Наук. думка, 1983. – 155 с.
155. Снігур В. М. Міграційний режим в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07- адмін. право і процес; фінансове право; інформаційне право / Снігур Володимир Миколайович. – К., 2008. – 206 с.
156. Хабибулина Н. И. Политико-правовые проблемы семиотического анализа языка закона (теоретико-методологическое исследование) : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : 12.00.01 / Н. И. Хабибулина / Санкт-Петербургский университет. – СПб., 2001. – 48 с.
157. Философский словарь / под ред. М. М. Розенталя. – М. : Изд-во полит. лит., 1975. – 496 с.
158. Ропаков Н. И. Категория цели: проблемы исследования / Ропаков Н. И. – М. : Мысль, 1980. – 127 с.
159. Маркс К. Соч. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т. 20. – М. : Прогресс, 1985. – 580 с.
160. Шундиков К. В. Цели и средства в праве (общетеоретический аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 – Теория права и государства; История права и государства; История политических и правових учений / Шундиков Константин Валентинович – Саратов, 1999. – 182 c.
161. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – М. : Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
162. Минц Б. И. Понятие и роль правовых средств в хозяйственных отношениях / Б. И. Минц // Изв. вузов. Правоведение. – 1983. – № 2. – С. 69–74.
163. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка : 80 000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова / Рос. акд. наук.
Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. – [4-е изд., доп.]. – М. : Азбуковник, 1999. – 944 с.
164. Аналітична довідка Представництва УВКБ ООН в Україні за 2007 р. // К. : Представництво УВКБ ООН в Україні, 2009. – 22 с.
165. Аналітична довідка 2007–2008 роки. – К. : Міжнародна організація з міграції, 2009. – 31 с.
166. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні / Володимир Миколайович Гаращук / Худож. оформлювач О. Агєєв. – Х. : Фоліо, 2002. – 176 с.
167. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голова ред. кол. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с.
168. Аналітична довідка Товариства Червоного Хреста в Україні за 2007–2008 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.redcross.org.ua/index.php?.
169. Котюк В. О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних вузів. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
170. Маркс К., Энгельс Ф. // Соч. – Т. 1. – 325 с.
171. Колпаков В. К.