АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ В УКРАЇНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БЛОХІН Максим Сергійович

УДК 342 : 338

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Гаркуша Володимир Степанович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ - 2010

ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1 Теоретичні основи адміністративно-правового регулювання природних монополій в Україні 12
1.1. Сутність природної монополії як об’єкту правового регулювання 12
1.2. Теоретичні основи розвитку системи адміністративного-правового регулювання природних монополій 26
1.3. Аналіз форм адміністративно-правового регулювання 37
Висновки до розділу 1 47
Розділ 2 Аналіз стану адміністративно-правового регулювання природних монополій в Україні 52
2.1. Становлення та розвиток законодавства в сфері природних монополій 52
2.2. Характеристика адміністративно-правового режиму природних монополій 64
2.3. Оцінка функціонування адміністративно-правового режиму природних монополій 85
Висновки до розділу 2 95
Розділ 3 Вдосконалення адміністративно-правового регулювання природних монополій 102
3.1. Напрями розвитку адміністративно-правових режимів в окремих сферах природних монополій 102
3.2. Розширення адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері природних монополій 116
3.3. Уточнення сфери адміністративно-правого регулювання природних монополій 134
Висновки до розділу 3 148
ВИСНОВКИ 153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 159

ВСТУП

Актуальність теми. Більшість секторів ринку може ефективно розвиватися в умовах конкуренції, тому завданням держави є створення умов для її розвитку. В ринковій системі присутні галузі, високі результати яких не можуть бути досягнуті за рахунок конкуренції. До них відносяться в першу чергу сфери діяльності суб'єктів природних монополій: транспортування газу по трубопроводах; послуги з передачі електричної і теплової енергії; залізничні перевезення; послуги транспортних терміналів, портів, аеропортів. Наявність конкуренції в цих галузях себе не виправдовує, а тому в них доцільне існування монополії. Об'єктивність передумов для її виникнення, безальтернативність такої державної монополії детермінують визначення її як "природна".
Необмежена економічна влада, якою володіють господарюючі суб'єкти, створює загрозу зловживання ними своїм винятковим положенням. Це породжує проблему регулювання і контролю їх діяльності з боку держави. Відносини між державою і суб'єктами природних монополій мають величезне значення. Вони впливають на наповнення бюджету країни і збереження соціальної стабільності внаслідок того, що природно-монопольні сфери є, по суті, фундаментом життєзабезпечення. Характер взаємодії держави і природних монополістів не може бути однаковим для всіх періодів розвитку суспільства і тому все повинно здійснюватися в правовій формі.
Правовому регулюванню природних монополій властивий комплексний характер, який здійснюється за допомогою норм різних галузей права (адміністративного, трудового, податкового, цивільного, кримінального). Комплексність покликана реалізувати основну мету правового впливу на природні монополії через досягнення балансу приватних і публічних інтересів у сфері природно-монопольних видів діяльності.
Проблеми адміністративно-правового впливу на природні монополії багато в чому обумовлені причинами як економічного, так і соціального характеру, особливу гостроту вони мають в умовах реформи природних монополій, що проводиться в Україні. Процеси реструктуризації, демонополізації у галузі енергетики, зв'язку, залізничного транспорту визначають необхідність розробки чітких правових механізмів. Вирішити такого роду завдання можна лише за допомогою заснованого на законі державного управління, в основі поряд із самоврядуванням і управлінським розсудом, необхідним у всіх сферах державного управління виступає встановлення комплексного адміністративно-правового режиму природної монополії.
Той факт, що суб'єкти природних монополій функціонують у рамках суворої режимної організації не може викликати сумнівів, однак, правова наука до цього часу не приділяла увагу теоретичним розробкам у сфері аналізу режимів взагалі й адміністративно-правових режимів зокрема. Наслідком цього з'явилася відсутність серйозних комплексних правових досліджень у сфері природних монополій, а отже, розрізненість, безсистемність як правової бази адміністративно-правового режиму, так, найчастіше, і самого державного впливу на природно-монопольні галузі економіки нашої країни.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали наукові праці з теорії управління та адміністративного права таких українських та зарубіжних фахівців як: В.Б. Авер‘янов, І.В. Арістова, О.М. Бандурка, Н.І. Бєлоусов, Є.М. Васильєв, Є.В. Додін, В.І. Ерьоменко, С.Є. Жилінський, Н.М. Корчак, М.П.Кучерявенко, В.Н. Лівшиц, С.Б. Мельник, Н.Р. Нижник, О.І.Остапенко, В.О. Паламарчук, Н.П.Тиндик, Г.М. Филюк, В.О. Шамрай та інші.
У загальнотеоретичному змісті основою для розробки поняття адміністративно-правового режиму природних монополій автором були проаналізовані праці ряду фахівців в сфері адміністративного права та теорії державного управління, а саме: Г.В. Атаманчука, І.Л. Бачило, К.І. Бєлякова, В.Т. Білоуса, О.І. Бекетова, О.П. Герасимова, Р.А.Калюжного, А.Т.Ковальчука, Ю.М. Козлова, Б.М. Лазарєва, Д.М. Лук‘янця та інших.
Проте науково-практичні розробки у цій сфері не торкнулися належним чином питань розвитку адміністративно-правового регулювання природних монополій, тому необхідним є поглиблення науково-теоретичних засад його здійснення, удосконалення функціонування його організаційно-правового механізму; доцільно систематизувати проблемні питання, що виникають у сфері функціонування адміністративно-правового режиму природних монополій та визначити напрями їх розвитку.
Невирішеність зазначених питань обумовила вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність та визначили цільову спрямованість дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України та Концепції адміністративної реформи в Україні, Указу Президента України „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні“ від 22.07.1998 р., № 810/98 та відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2005-2010 роки, затверджених постановою загальних зборів відділень Академії правових наук України від 18 .06. 2004 р., № 20/4-2.
Метою і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі вивчених наукових праць, міжнародного досвіду, чинного законодавства України сформулювати нові науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання природних монополій держави.
Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені та вирішені такі завдання:
- уточнити сутність природної монополії як об’єкту правового регулювання;
- визначити систему адміністративного-правового регулювання природних монополій;
- здійснити аналіз форм адміністративно-правового регулювання;
- провести систематизацію чинного законодавства України у сфері природних монополій;
- надати характеристику адміністративно-правовому режиму природних монополій;
- систематизувати проблемні питання, що виникають у сфері функціонування адміністративно-правового режиму природних монополій;
- визначити напрями розвитку адміністративно-правових режимів в окремих сферах природних монополій;
- обґрунтувати пропозиції щодо розширення адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері природних монополій;
- уточнити сфери адміністративно-правого регулювання природних монополій;
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час адміністративно-правового регулювання природних монополій в Україні.
Предмет дослідження – адміністративно-правове регулювання природних монополій в Україні.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використані загальнонаукові та спеціально-наукові методи, за допомогою яких розкрито об’єкт і предмет дослідження, проаналізовано процес адміністративно-правового регулювання природних монополій. Загально-філософський діалектичний метод пізнання, історико-логічний метод були використані для дослідження природної монополії як об’єкту адміністративно-правового регулювання, визначення основних характеристик та аналізу умов її розвитку (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано вітчизняне, зарубіжне законодавство та досвід адміністративно-правового регулювання досліджуваної сфери (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2). Структурно-системний метод застосовувався при здійсненні аналізу об’єкта дослідження та визначенні причин його неефективного розвитку (підрозділи 2.1, 2.3). На основі застосування формально-юридичного й порівняльно-правового методів визначено особливості реформування адміністративно-правового регулювання та розвитку природних монополій (підрозділ 3.1). Компаративний метод використовувався для вироблення рекомендацій та визначення напрямів удосконалення адміністративно-правового регулювання природних монополій (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3).
Нормативну базу дослідження становлять Конституція і закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України та відомчі нормативні акти щодо правового забезпечення управління природними монополіями. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні й аналітичні матеріали, звіти про результати діяльності підприємств природних монополій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація характеризується новою постановкою проблеми адміністративно-правового регулювання природних монополій. Ступінь наукової новизни одержаних результатів характеризується науковими положеннями, висновками і пропозиціями, які виносяться на захист, а саме:
вперше:
- науково визначено поняття адміністративно-правового режиму природних монополій, під яким розуміють комплексний предметний режим нормального функціонування, що представляє собою сукупність адміністративно-правових норм, що регулюють особливі відносини в сфері управління економікою шляхом установлення певного порядку здійснення управлінської діяльності з метою організації ефективного державного управління сферами природних монополій.

удосконалено:
- класифікацію адміністративно-правових режимів, що уточнює практичне значення галузі адміністративного права та включають наступні їх групи: загальну; соціально-економічну; адміністративно-політичну; міжнародних відносин;
- систематизацію адміністративно-правових санкцій за правопорушення у сфері природних монополій, яка спрямована на зосередження в одному нормативно-правовому акті усіх правоохоронних засобів захисту та включає такі, як: анулювання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності; спонукання суб'єкта природної монополії в судовому порядку до укладення відповідного договору із споживачем; визнання акту державного органу регулювання діяльності суб’єктів природних монополій недійсним у судовому порядку;
набуло подальшого розвитку:
- теоретичні засади адміністративно-правового регулювання природної монополії шляхом уточнення поняття природної монополії як спеціального права, наданого суб'єкту господарювання для здійснення діяльності певного виду в межах одного товарного ринку, що обумовлене ефектом масштабу при виробництві товару, який є незамінним і попит на який не залежить від зміни ціни на нього;
- сутність адміністративно-правового режиму як основної форми адміністративно-правового регулювання, що представляє собою сукупність норм адміністративного права, які містять дозволи, заборони й приписи, що підлягають неухильному дотриманню суб'єктами управління для встановлення визначеного порядку взаємодії суб'єктів адміністративного права в конкретній сфері управлінських відносин і створену з метою оптимізації управлінського процесу;
- систематизація нормативно-правових актів у сфері регулювання природних монополій шляхом виділення чотирьох блоків, серед яких: закони, предметом регулювання яких є виключно природні монополії та діяльність їх суб’єктів; закони, що складають конкурентне законодавство, однак окремі положення яких також застосовні до природних монополій; закони, що регулюють певні сфери природних монополій; закони, що регулюють окремі аспекти господарської діяльності суб'єктів природних монополій або відповідальності за порушення законодавства;
- узагальнення недоліків законодавства про природні монополії серед яких: велика кількість джерел адміністративно-правового регулювання, що ускладнює їхній пошук, узагальнення, аналіз і систематизацію, а отже, і застосування; багаторівневий характер правових актів (закони, укази, постанови, накази, інструкції тощо) з перевагою підзаконних; непогодженість і суперечливість діючих і знову прийнятих актів; підвищений динамізм (швидка мінливість) правової основи регулювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження розширює та поглиблює уявлення про можливості розв’язання проблем щодо розвитку адміністративно-правового регулювання природних монополій, а його результати можна використати:
- у науково-дослідницькій сфері – для подальших розробок проблем адміністративно-правового регулювання природних монополій;
- у правотворчій сфері – для підготовки проектів законодавчих та підзаконних актів стосовно регулювання суспільних відносин у сфері природних монополій, що сприятиме підвищенню якості чинних нормативно-правових актів (довідка Рівненського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій №01-06/143 від 30.06.2010 р.);
- у правозастосовній діяльності – для покращення діяльності посадових осіб органів регулювання природних монополій (довідка Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області №424/10/04 від 08.02.2011 р.);
- у навчальному процесі – теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при підготовці навчальних посібників, підручників та під час викладання модулів з дисциплін “Адміністративне право”, “Судові і правоохоронні органи”, “Правова охорона природи” (акт впровадження Академії праці і соціальних відносин ФПС України від 22.02.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно з використанням останніх досягнень теорії та практики застосування адміністративного права. Всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на базі особистих теоретичних і практичних досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Наукове значення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України, науково-практичних конференціях: “Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку“ (м. Ірпінь, 06 червня 2008 р.); “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 20 травня 2008 р.); “Трансформація національного законодавства через призму соціально-економічних аспектів розвитку суспільства“ (м. Полтава, 16 квітня 2009 р.).
Публікації. Основні положення і висновки, що сформульовані в дисертації, викладені автором у шести наукових працях, чотири з яких опубліковано в наукових фахових виданнях з юридичних наук, а також матеріалах доповідей на двох наукових конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі теоретичного аналізу наукових праць, чинного законодавства України та узагальнення правозастосовної практики адміністративно-правового регулювання у сфері природних монополій автором сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організаційно-правових засад галузевого управління, зокрема у галузі електроенергетики.
1. Природна монополія є економіко-правовим явищем, яке традиційно виступає об'єктом державного впливу. Основна особливість такого явища полягає в економічному змісті, якому надана правова форма. З позиції правового регулювання природну монополію запропоновано розуміти як спеціальне право, яке надане суб'єкту господарювання на здійснення діяльності певного виду в межах одного товарного ринку, що обумовлене ефектом масштабу при виробництві товару, який є незамінним і, попит на який не залежить від зміни ціни на нього.
2. Система адміністративно-правового регулювання природних монополій включає в себе такі елементи: встановлення сфер природно-монопольної діяльності; визначення особливостей правового статусу її суб'єктів; встановлення правового режиму майнових комплексів, що використовуються такими суб'єктами; закріплення особливостей зобов'язальних правовідносин за участю суб'єктів; визначення правового статусу регуляторних органів; організаційні й контрольні заходи регуляторних органів; реалізація санкцій за правопорушення у сфері природних монополій. Цілями адміністративно-правового регулювання природних монополій є: досягнення балансу інтересів суб'єктів природних монополій і споживачів їх послуг; задоволення потреб споживачів; створення умов для ефективного функціонування суб'єктів природних монополій; відділення природно-монопольних сфер господарювання від потенційно конкурентних; стимулювання конкуренції в галузях, суміжних із природно-монопольними. Принципами адміністративно-правове регулювання природних монополій є: принци законності; державності; економічної обґрунтованості; рівність доступу до продукції; винятковості; збереження єдиного економічного простору; неприпустимість стримування економічно обґрунтованого переходу природно-монопольного виду діяльності в розряд потенційно конкурентного; публічності.
3. Основною формою адміністративно-правового регулювання є адміністративно-правовий режим, через який право знаходить своє об'єктивне вираження й досягає регулятивних цілей щодо встановлення певного порядку взаємовідносин між суб'єктами права та забезпечення ефективного здійснення державного управління. Адміністративно-правовий режим представлено як сукупність норм адміністративного права, що містять дозволи, заборони й приписи, які підлягають неухильному дотриманню суб'єктами управління для встановлення визначеного порядку взаємодії суб'єктів адміністративного права в конкретній сфері управлінських відносин і створену з метою оптимізації управлінського процесу.
Класифікація адміністративно-правових режимів поділяється на групи: загальні, що лежать в основі всієї системи державного управління (режими державного прогнозування й планування, режим бюджетного регулювання, дозвільна система); соціально-економічні (у галузі економіки, соціального захисту, культури, утворення, науки, спорту, природокористування й охорони навколишнього природного середовища); адміністративно-політичні (режим державної служби, надзвичайні адміністративно-правові режими, режими в сфері оборони й державної безпеки, внутрішніх справ і юстиції); міжнародних відносин .
4. Проаналізовано нормативно-правову базу у сфері регулювання природних монополій. Встановлено, що це питання в юридичній науці недостатньо досліджено виходячи з особливостей законодавства про природні монополії якими є: великий обсяг і складна структура. На основі аналізу правової регламентації природних монополій автором систематизовано нормативно-правові акти, серед яких було виділено 4 блоки: закони, предметом регулювання яких є виключно природні монополії та діяльність їх суб’єктів; закони, що складають конкурентне законодавство, однак окремі положення яких також застосовні до природних монополій; закони, що регулюють певні сфери природних монополій; закони, що регулюють окремі аспекти господарської діяльності суб'єктів природних монополій або відповідальності за порушення законодавства. Проведено узагальнення недоліків законодавства про природні монополії серед яких: велика кількість джерел адміністративно-правового регулювання, що ускладнює їхній пошук, узагальнення, аналіз і систематизацію, а отже, і застосування; багаторівневий характер правових актів (закони, укази, постанови, накази, інструкції тощо) з перевагою підзаконних; непогодженість і суперечливість діючих і знову прийнятих актів; підвищений динамізм (швидка мінливість) правової основи регулювання.
5. Зазначено, що нині в Україні існує корумпована напівкримінальна економіка, розхитана вертикаль влади, глибока криза соціального устрою й системи органів державного управління, яка не здатна впоратись із цим конгломератом проблем. Встановлено, що основним методом встановлення впорядкованого руху до поставленої мети в зовнішньому середовищі функціонування безлічі систем є адміністративно-правовий режим. Під адміністративно-правовим режимом розуміють виражену у формі дозволів, заборон і приписань, нормативно закріплену сукупність правил, що підлягають неухильному дотриманню суб'єктами управління, що опосередковує в особливому організаційному прояві об'єктивні закономірності управління й служить підтримці стабільності системи управління в умовах відкритості систем соціального управління для досягнення цілей управління. У цьому сенсі визначено основні характеристики адміністративно-правового режиму та наведено авторське розуміння режиму природних монополій у рамках різноманіття адміністративно-правових режимів.
Запропоновано під адміністративно-правовим режимом природних монополій розуміти комплексний предметний режим нормального функціонування, що представляє собою сукупність адміністративно-правових норм, що регулюють особливі відносини в сфері управління економікою (а саме: відносини, що виникають у зв'язку з виникненням і функціонуванням природних монополій) шляхом установлення певного порядку здійснення управлінської діяльності з метою організації ефективного державного управління сферами природних монополій.
6. Визначено проблеми функціонування адміністративно-правового режиму природних монополій, які можна умовно підрозділити на два блоки: концептуальні, тобто пов'язані з рішенням питання про доцільність державного регулювання природних монополій і про найбільш адекватний ступінь такого регулювання; проблеми, пов'язані з ексцесами існуючого державного регулювання природних монополій у сферах правотворчості й правозастосування, тобто не пов'язані прямо з тими або іншими недоліками правової бази адміністративно-правового режиму природних монополій.
7. На основі дослідження вторинних адміністративно-правових режимів природних монополій, зокрема електроенергетика та залізничний транспорт, визначено їх особливості та запропоновано напрями їх реформування. В сфері електроенергетики реформування адміністративно-правового режиму природної монополії повинне базуватись на принципі демонополізації галузі. Однак зазначено, що така реформа не має під собою достатньої правової основи, яка повинна визначити самі принципи державного управління галуззю, так і гарантії прав громадян у ході реалізації реформи. Визначено, що залізничний транспорт є сферою, яка відрізняється особливою складністю безпосереднього управління й підвищеною небезпекою. Виходячи з цього, розроблена система заходів, спрямованих на реформування залізничного транспорту взагалі й системи державного управління їм зокрема. В ході реформ залізничний транспорт має бути організований по моделі, що припускає поділ функцій господарського управління й державного регулювання й організацію залізничного транспорту по видах діяльності. Головним у реформі є те, що буде сформовано єдиний господарюючий суб'єкт в сфері залізничного транспорту.
8. Обґрунтовано необхідність встановлення відповідальності за порушення законодавства про природні монополії посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування за невиконання або неналежне виконання рішень органів регулювання природних монополій або за неподання, порушення термінів подання або подання ними завідомо недостовірної інформації; конкретизувати та закріпити в Кодексі України про адміністративні правопорушення положень Закону України «Про природні монополії» стосовно відповідальності посадових осіб суб'єктів природних монополій; доповнити Закон України «Про природні монополії» системою адміністративних санкцій за правопорушення у сфері природних монополій, що включає: анулювання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності; спонукання суб'єкта природної монополії в судовому порядку до укладення відповідного договору із споживачем; визнання акту державного органу регулювання діяльності суб’єктів природних монополій недійсним у судовому порядку. Це дасть змогу зосередити в одному нормативно-правовому акті усі правоохоронні засоби захисту, що застосовуються в сфері природних монополій.
9. Для підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання природних монополій розроблено пропозиції до Закону України «Про природні монополії» стосовно уточнення сфер діяльності таких суб'єктів щодо включення послуг з координації (оперативно-диспетчерського управління) постачань нафти і нафтопродуктів по трубопроводах, що мають усі ознаки природно-монопольних послуг та спрямовані на організацію технологічного процесу з передачі нафти, встановлення графіків, об'ємів її здачі, отримання тощо; визначення механізму оцінювання якісного стану економіки країни та перегляду переліку відповідних сфер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров М. Здійснювати сильну конкурентну політику / М. Азаров // Вісник Антимонопольного комітету України. Конкуренція. – 2003. – № 6. – С. 2-4.
2. Амуржуев О. Проблемы антимонопольного регулирования / О. Амуржуев // Хозяйство и право. – 1990. – № 11. – С.21-28.
3. Антимонопольний комітет України. Річний звіт. – К., 2009. – 135 с.
4. Астапов К. О государственном регулировании естественных моно-полий / К. Астапов // Общество и экономика. – 2003. – № 4-5. – С. 274-287.
5. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления / Г.В. Атаманчук. – М. : ОАО НПО ”Экономика”, 2009. – 584 с.
6. Атаян Г.Ю. Правовой режим естественных монополий в России: некоторые вопросы теории и практики / Г.Ю. Атаян // Аспирант и соискатель. – 2003. – № 1. – С. 120-123.
7. Базилевич В. Разгосударствление естественных монопольных структур в Украине / В. Базилевич , Г. Филюк // Экономика Украины. – 2002. – № 3. – С. 35-42.
8. Байков Н. Инвестиции в отраслях ТЭК и естественные монополии / Н. Байков // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 1. – С. 130-134.
9. Бальцерович Л. Свобода і розвиток. Економіка вільного ринку / Л. Бальцерович. – Львів: Центр Європи, 2000. – 232 с.
10. Бара З. Зловживання монопольним становищем – джерела та засоби захисту / З. Бара // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2003. – № 6. – С.53-57.
11. Белоусова Н.И. Реформирование естественных монополий в России: теоретический аспект / Н.И. Белоусова, Е.М. Васильева, В.Н. Лившиц // Экономика и организация промышленного производства. - 1999. – № 4. – С.85-100.
12. Белых В.С. Правовой статус субъектов естественных монополий / В.С. Белых, О.А. Григорьева // Правовые проблемы нефтегазового комплекса: Сб. науч. тр. – Вып. 4. – М.: 2003. – С. 129-140.
13. Билиба В. Скрытый характер злоупотреблений / В. Билиба // Конкуренція. Вестник Антимонопольного комитета Украины. – 2003. – № 5. – С. 33-36.
14. Блохин М.С. Сфери природних монополій та правовий статус їх суб’єктів. / М.С. Блохін //. Митна справа. – 2009. - №2. частина 2.- С.65-70.
15. Блохін М.С. Характеристика правового регулювання природних монополій. /М.С.Блохін//. Митна справа. – 2009. - №3. - С.87-93.
16. Блохін М.С. Принципи та методи адміністративно-правового регулювання діяльності суб’єктів природної монополії./ М.С. Блохін // Наука і правоохорона. - Київ. – 2009. - №3. с.53-60.
17. Блохін М.С. Суб’єкти природних монополій / М.С.Блохін // Трансформація національного законодавства через призму соціально-економічних аспектів розвитку суспільства. Матеріали Ш-ї міжрегіональної науково-практичної конференції, 16 квітня 2009 року. - Полтава. - 2009. –с.31-33.
18. Блохін М.С. Особливості формування екологічної політики міст // М.С. Блохін // Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 6 червня 2008 року. – Ірпінь. - 2008.- с.240-247.
19. Блохин М.С. Розширення адміністративної відповідальності за порушення у сфері природних монополій / М.С.Блохін // Вісник Академії праці і соціальних відносин. – 2010. -№4. – с.5-13.
20. Богданович В.Ю. Визначення цільових орієнтирів державної політики державного регулювання електроенергетики як природної монополії / В.Ю. Богданович, О.М. Суходоля // Актуальні проблеми державного управлiння: Зб. наук. пр. – Д. : ДРIДУ НАДУ, 2005. – Вип. 1(19). – С. 141-152.
21. Борзило Е. Антимонопольная политика и поддержка предпринимательства / Е. Борзило // Закон. – 2002. – № 9. – С. 56-62.
22. Борисенко З. Державне регулювання природних монополій / З. Борисенко // Управління сучасним містом. – 2002. – № 7-9. – С. 96-106.
23. Бродский Н.Ю. Естественная монополия и ее экономические границы / Н.Ю. Бродский // Вестник Московского университета. – Сер. 6. Экономика. – 1999. – № 1. – С. 60-76.
24. Введение в рыночную экономику: [монографія] / А.Я. Лившица, И.Н. Никулиной. – М.: Высш. шк., 1994. – 447 с.
25. Виленский А. Пути нормализации отношений естественных монополий с российскими регионами / А. Виленский, Е. Голубева // Федерализм. – 1999. – № 3. – С. 121-138.
26. Вильсон Дж. Естественные монополии в России: история и перспективы развития системы регулирования / Дж. Вильсон, В. Цапелик // Вопросы экономики. – 1995. – № 11. – С. 80-87.
27. Внешнеэкономический толковый словарь / Под ред. И.П.Фаминского. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 512 с.
28. Вольф В.Ю. Основы хозяйственного права / В.Ю. Вольф. – М., 1928. – 256 с.
29. Ворожейкин В.Н. Демонополизация экономики как элемент рыночных отношений / В.Н. Ворожейкин, Ф.Ф. Рыбаков. – М.: Гидрометеоиздат, 1994. – 126 с.
30. Вощилко В. Залізна логіка галузі / В. Вощилко // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2003. – № 3. – С. 4-8.
31. Галица И.А. Развитие нетрадиционной (искусственной) конкуренции как одна из мер детенизации экономики / И.А. Галица, И.А. Шумило // Хозяйственно-правовые средства детенизации и декриминализации экономики. Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 1998. – С. 103-107.
32. Гальчинський А.С. Основи економічних знань / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. – К.: Вища школа, 1998. – 544 с.
33. Гелхорн Э. Антитрестовское законодательство и экономика: [пер. на рус. яз.] / Э. Гелхорн, В. Ковачич. – М.: 1995. – 375 с.
34. Гольденберг И.А. Проблемы институциональной реформы и регулирование естественной монополии / И.А. Гольденберг, Ю.Х. Калмиков // Проблемы прогнозирования. – 2002. – № 2. – С. 98-119.
35. Городецкий А. Реформирование естественных монополий / А. Городецкий, Павленко Ю. // Вопросы экономики. – 2000. – № 1. – С. 137-140.
36. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст.144.
37. Гуйван П.Д. Правове регулювання постачання електричною енергією / П.Д. Гуйван // Збірник праць М-ва внутр. справ України. Ун-т внутр. справ. – Харків, 2000. – 19 с.
38. Дахно І.І. Антимонопольне право / І.І. Дахно. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 352 с.
39. Девлетшаева Н. Все ли подлежит оплате? / Н. Девлетшаева // Конкуренция. Вестник Антимонопольного комитета Украины – 2003. – № 5. – С. 37-38.
40. Державна програма демонополізації економіки і розвитку конкуренції: Постанова Верховної Ради України від 21 грудня 1993 р. № 3757-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 9. – Ст. 42.
41. Договор об учреждении Европейского экономического сообщества (Рим, 25 марта 1957 г.) // Хартли Т.К. Основы права Европейского сообщества: Пер. с англ. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – C. 530-623.
42. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: [монографія] / О.О. Дудоров. – К.: Юридична практика, 2003. – 924 с.
43. Еременко В.И. Антимонопольное законодательство Российской Федерации / В.И. Еременко // Государство и право. – 2001. – № 3. – С. 21-30.
44. Жаров А. Нужна ли Госстандарту ревизия? / А. Жаров // Конкуренция. Вестник Антимонопольного комитета Украины. – 2001. – № 1. – С. 42-44.
45. Жилинский С.Э. Правовая основа предпринимательской деятельности (предпринимательское право) / С.Э. Жилинский // Экономика Украины. – 2009. – № 6. – С. 8-15.
46. Жильцов Е.Н. Экономика общественного сектора и некоммерческих организаций / Е.Н. Жильцов. – М.; Изд-во Моск. ун-та, 1995. – 184 с.
47. Завада А. Жилищно-коммунальное хозяйство: проблемы отрасли с точки зрения антимонопольного законодательства / А. Завада // Экономика Украины. – 2000. – № 10. – С. 8-15.
48. Задыхайло Д. Проблемы кодификации предпринимательского законодательства / Д. Задыхайло // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 5. – С. 3-6.
49. Замойский И.Е. Обеспечение договорных обязательств на предприятии / И.Е. Замойский. – М.: Юрид. лит., 1992. – 112 с.
50. Зима Т.О. Співвідношення адміністративних стягнень та фінансових санкцій, які застосовуються до юридичних осіб / Т.О. Зима // Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування: Зб. наук. пр. – Суми, 2000. – С. 116-117.
51. Знаменский Г.Л. Общественный хозяйственный порядок и законодательство / Г.Л. Знаменский // Государство и право. – 1994. – № 4. – С. 63-66.
52. Золотухин В.Г. О реструктуризации российской электроэнергетики как естественной монополии / В.Г. Золотухин // Энергия: экономика, техника, экология. – 1999. – № 6. – С. 8-13.
53. Зуб И.О. О правовой природе финансовых санкций / И.О. Зуб // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 3. – С. 7-10.
54. Иванов И.Д. Современные монополии и конкуренция: (Формы и методы монополистической практики) / И.Д. Иванов. – М.: Мысль, 1980. – 254 с.
55. Ігнатюк А.І. Формування конкурентного середовища та механізми протидії монополізму в економіці України / А.І. Ігнатюк // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2001. – № 3. – С. 23.
56. Інструкція про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності: Затверджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 06.10.1999 р. № 1305 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст.785.
57. Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами: Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 01.12.2001 р. № 298/519 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 51. – Ст. 2324.
58. Інструкція про порядок контролю за виконанням ліцензіатами Умов та Правил здійснення ліцензованої діяльності: Затверджено постановою НКРЕ України від 03.10.1997 р. № 833 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 43. – Ст. 662.
59. Казенова Т.М. Правовое регулирование конкурентных отношений в электроэнергетике в Российской Федерации / Т.М. Казенова // Предпринимательское право в ХХI веке: преемственность и развитие. – М., 2002. – С. 84-91.
60. Карягин Н.Е. Комментарий к законодательству о государственном регулировании предпринимательской деятельности / Н.Е. Карягин, А.В. Михайлов, М.Ю. Челышев // Законодательство и экономика. – 2005. – № 3. – С. 5-16.
61. Касьянов Ю. Проблемы российского антимонопольного законодательства. Нужна реформа / Ю. Касьянов // Законодательство и экономика. – 2000. – № 6. – С. 25-45.
62. Качалин В. Регулирование и дерегулирование – два направления антимонопольной стратегии в США / В. Качалин // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. – № 6. – С. 5-18.
63. Клейн Н. Антимонопольное законодательство и законодательство о естественных монополиях: Проблемы применения и дальнейшего совершенствования / Н. Клейн // Право и экономика. – 1998. – № 1. – С. 44-46.
64. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2002. – 186 с.
65. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. № 176-95 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47-52. – Ст. 349.
66. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. - Додаток до № 51. - Ст. 1122.
67. Кокорев В. Институциональная реформа в сфере инфраструктуры в условиях естественной монополии / В. Кокорев // Вопросы экономики. – 1998. – № 4. – С. 115-128.
68. Костусєв О.О. Конкурентна політика в Україні / О.О. Костусєв. – К.: КНЕУ, 2004. – 314 с.
69. Коновалюк В.И. Проблемы совершенствования механизма регулирования деятельности естественных монополий / В.И. Коновалюк // Економіка промисловості. – 2002. – № 4. – С. 35-41.
70. Коновалюк В.І. Роль монополій паливно-енергетичного комплексу в економіці України: [монографія] / В.І. Коновалюк / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Дн.: Наукова думка, 2004. – 278 с.
71. Конституція України: Прийняття на 5-й сесії ВРУ 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
72. Концепція реформування транспортного сектору економіки: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2000 р. № 1684 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 46. – Ст. 1994.
73. Корнеев В. Российское антимонопольное законодательство и конкурентное право Европейского Сообщества / В. Корнеев // Законодательство и экономика. – 2000. – № 6. – С. 50-60.
74. Костенко Н. Электрические коллизии / Н. Костенко // Конкуренция. Вестник Антимонопольного комитета Украины. – 2001. – № 1. – С. 33-37.
75. Костусев А.А. Конкурентная политика в Украине: [монография]. / Костусев А.А. – К.: КНЕУ, 2004. – 310 с.
76. Кучерявенко П.Х. Разгосударствление собственности в переходной экономике Украины / П.Х. Кучерявенко, Я.А. Максименко. – Харьков: Консум, 1997. – 128 с.
77. Лаптев В.В. Современные проблемы предпринимательского (хозяй-ственного) права / В.В. Лаптев // Предпринимательское право в ХХI веке: преемственность и развитие. – М., 2002. – С. 3-25.
78. Логофет Д. Юридический статус магистральных нефтепроводов / Д. Логофет // Хозяйство и право. – 2001. – № 12. – С. 104-110.
79. Ляшенко С.В. Антимонопольное законодательство в системе государственного регулирования смешанной экономики / С.В. Ляшенко // Экономико-правовые проблемы антимонопольной политики. Сб. науч. тр. –Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 1996. – С.18-27.
80. Макконнелл Кэмпбэлл Р. Экономикс / Кэмпбэлл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю. – М.: Республика 1992. – Т.1. – 399 с.
81. Маліновська В. Монополізм та його різновиди: правові засобі обмеження монополізму в економіці України / В. Маліновська // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 2. – С.90-92.
82. Мамутов В. Нужен Хозяйственный кодекс / В. Мамутов // Обеспечение общественного хозяйственного порядка: Сб. выступлений в периодической печати ученых и практиков о необходимости принятия Хозяйственного (Коммерческого) кодекса Украины / Координационное бюро АпрНУ. – Донецк, 1998. – С. 45-51.
83. Мамутов В. Понятийно-правовая эквилибристика не может заменить предметного исследования / В. Мамутов, И. Розанов // Хозяйство и право. – 2001. – № 8. – С.14-16.
84. Мамутов В.К. Юридическую науку – на решение проблем содействия развитию экономики / В.К. Мамутов. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 1999. – 46 с.
85. Мамутов В.К. Вплив на процес тінізації економіки державної економічної і законодавчої політики, господарського законодавства / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменський, Р.І. Кузьмін // Хозяйственно-правовые средства детенизации и декриминализации экономики: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 1998. – C. 6-21.
86. Мау В. Экономическая политика России: в начале новой фазы / В. Мау // Вопросы экономики. – 2001. – № 3. – С. 4-22.
87. Методичні рекомендації щодо розрахунків економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги: Затверджено наказом Держбуду України від 29.03.1999 р. № 78 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 11. – Ст. 89.
88. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій / В.Базилевич, В.Лук’янов, Н.Писаренко, Н.Квіщинська. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 248 с.
89. Мороз С. Якість комунального життя / С. Мороз // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2003. – № 3. – С. 31-36.
90. На виїзному засіданні парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності й інвестицій // www.amc.gov.ua
91. Накоряков В.Е. О проекте реструктуризации российской энергетики / В.Е. Накоряков // Энергия: экономика, техника, экология. – 2003. – № 6. – С. 28-34.
92. Неклієвич Т. Неотримана послуга / Т. Неклієвич // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2003. – № 3. – С. 9-10.
93. Нельговский И.Е. Пути совершенствования административно-правового режима естественных монополий / И.Е. Нельговский, А.В. Малько, Н.И. Матузов // Юрист. – 2002. – № 10. – С. 37-41.
94. Нельговский И.Е. Региональный уровень государственного регулирования режима естественных монополий / И.Е. Нельговский // Право и политика. – 2003. – № 4. – С. 18-23.
95. Никифоров А. Ценовое регулирование естественных монополий / А. Никифоров // Вопросы экономики. – 1998. – № 4. – С. 134-143.
96. Никуйко И.Б. Существенные признаки естественной монополии в экономической теории / И.Б. Никуйко // Вестн. М-ва РФ по антимонопол. политике и поддержке предпринимательства. — 2000. — № 4. — С. 38-46.
97. О естественных монополиях: Закон РФ от 17.08.95 г. № 147-ФЗ // Российская газета. – 1995. – 24 авг.
98. О некоторых вопросах практики разрешения споров с участием органов Антимонопольного комитета Украины (по материалам судебной коллегии Высшего арбитражного суда Украины по пересмотру решений, определений, постановлений): Обзорное письмо Высшего арбитражного суда Украины от 17.04.2001 г. № 01-8/459 // Бизнес. Бухгалтерия. – 2001. – № 25/1. – С. 49- 50.
99. Овчинников Р.С. Сверхмонополии – новое орудие империализма / Р.С. Овчинников. – М.: Междунар. отношения, 1978. – 216 с.
100. Основи економічної теорії / За ред. В.А.Предборського. – К.: Кондор, 2002. – 621 с.
101. П’ять років діяльності. – К.: Антимонопольний комітет України, 1998. – 31 с.
102. Паламарчук В.О. Державне регулювання природних монополій в Україні / В.О. Паламарчук, Г.М. Филюк // Економіка. Фінанси. Право. – 2001. – № 5. – С.11-15.
103. Паращук С.А. Конкурентное право (правовое регулирование конкуренции и монополии) / С.А. Паращук. – М.: Городец-издат, 2002. – 416 с.
104. Перелік підприємців, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку: Затверджено Антимонопольним комітетом України від 12.03.1999 р. № 31-29/04-904 // Государственный информа-ционный бюллетень приватизации. – 1999. – № 4.
105. Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України: Указ Президента України від 30.10.2000 р. № 1167 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44. – Ст. 1887.
106. Повітряний кодекс України від 04.05.1993 р. № 3167-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 25. – Ст. 274.
107. Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України: Затверджено Указом Президента України від 21.04.1998 р. № 335/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – №16. – Ст. 588.
108. Положення про порядок накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.99 р. № 1312 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 30. – Ст. 11.
109. Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання (Положення про концентрацію): Затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.02.2002 р. № 33-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13. – Ст. 679.
110. Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції: Затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 р. № 182-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 7. – Ст. 323.
111. Попондопуло В.Ф. Коммерческое право / В.Ф. Попондопуло. – М.: Юристъ, 2003. – 668 с.
112. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції: Пер. з англ. / Портер Майкл Е. – К.: Основи, 1998. – 390 с.
113. Право Европейского Союза: Учебник / Под ред.С.Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2003. – 925 с.
114. Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств / За ред. проф. В.М.Гайворонського та доц. В.П.Жушмана. – Харків: Право, 2009. – 288 с.
115. Предпринимательское (хозяйственное) право: / Отв. ред. О.М.Олейник. – М.: Юристъ, 1999. – 727 с.
116. Предпринимательское право в вопросах и ответах / Под ред. Н.А.Саниахметовой. – Харьков: «Одиссей», 2000. – 560 с.
117. Предпринимательское право Украины / Под общ. ред. Н.А.Саниахметовой. – Харьков: «Одиссей», 2001. – 544 с.
118. Про Антимонопольний Комітет України: Закон України від 26.11.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
119. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України: Закон України від 15 травня 2003 р. № 762-IV [Про внесення змін до Закону України “Про природні монополії” (п. 69)] // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 30. – Ст. 247.
120. Про Державну інспекцію з контролю за цінами: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. № 1432 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 46. – Ст. 1113.
121. Про електроенергетику: Закон України від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.
122. Про залізничний транспорт: Закон України від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 183.
123. Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб’єктів у сфері природних монополій: Указ Президента України від 17.11.1998р. № 1257/98 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 48. – Ст. 2338.
124. Про затвердження переліків деяких послуг у сфері транспорту, щодо яких запроваджується ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.02.1999 р. № 182 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 12. – Ст.146.
125. Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами: Затверджено постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 р. № 15 // Українська інвестгазета. – 2000. – 5 груд. (№ 50).
126. Про затвердження умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом: Постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 р. № 15/1 // Українська інвестгазета. – 2000. – 12 груд. (№50).
127. Про затвердження умов та правил здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії: Постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 16.12.1996 р. № 256 // Українська інвестгазета. – 2000. – 5 груд. (№ 50)
128. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
129. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
130. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 р. в редакції Закону від 15.12.1993 р. № 3682-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 1. – Ст.1.
131. Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій: Указ Президента України від 19.08.1997 р. № 853/97 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 28 серп. (№ 157-158). – Орієнтир.
132. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15.12.1999 р. № 1573 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – Ст. 2435.
133. Про концесії: Закон України від 16.07.1999 р. № 997-XIV // Офіційний вісник України. – 1999. – № 33. – Ст. 1707.
134. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
135. Про механізм антимонопольного регулювання діяльності монопольних утворень: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 р. № 400 // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. – № 10. – Ст. 247.
136. Про нафту і газ: Закон України від 12.07.2001 р. № 2665-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 50. – Ст. 262.
137. Про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики: Указ Президента України від 08.12.1994 р. // Урядовий кур’єр. – 1994. – 14 груд.
138. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України від 18.02.1992 р. № 2132 (дію припинено в зв’язку з введенням в дію Закону “Про захист економічної конкуренції”) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 296.
139. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 17. – Ст. 121.
140. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170
141. Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 р.№ 1280-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004, № 12, ст.155.
142. Про Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень: Постанова Кабінету Міністрів від 22.02.1995 р. №135 // Збірник постанов Кабінету Міністрів України. – 1995. – № 5. – Ст. 127.
143. Про поставки продукції для державних потреб: Закон України від 22.12.1995 р. № 493/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 3. – Ст. 9.
144. Про природні монополії: Закон України від 20.04.2000 р. 1682-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238.
145. Про реформування нафтогазового комплексу України: Указ Президента України від 25.02.1998 р. № 151 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 5 берез. (№ 43-44).
146. Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 р. № 1280-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 51. – Ст. 2644.
147. Про транспорт: Закон України від 10.11.1994 р. № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
148. Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15.05.1996 р. № 192/96-ВР // Відомості Верховної ради України. – 1996. – № 29. – Ст. 139.
149. Про ціни і ціноутворення: Закон УРСР від 03.12.1990 р. № 507-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 52. – Ст. 650.
150. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь: [2-е изд., испр.] / Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. – М.: Инфра-М, 1999. – 479 с.
151. Реутов Б.Ф. Как реформировать систему управления теплообеспечением? / Б.Ф. Реутов, В.Г. Семенова, А.В. Наумов // Энергия: экономика, техника, экология. – 2002. – № 2. – С. 7-15.
152. Розанова Н.М. Эволюция взглядов на конкуренцию и практика антимонопольного регулирования: опыт стран с развитой рыночной экономикой / Н.М. Розанова // Экономический журнал. – 2001. – № 2. – С. 4-47.
153. Росецька Ю.Б. Специфіка монополій радянського типу та інституційні особливості переходу України до конкурентного ринку / Ю.Б. Росецька // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – 2007. – № 3 (40). – С. 34-43.
154. Рябченко О.П. Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект): [монографія] / М-во внутр. справ України. ун-т внутр. справ. – Харків, 2000. – 136 с.
155. Саниахметова Н.А. Правовая защита конкуренции в предпринимательстве Украины / Н.А. Саниахметова. – Одесса: Бахва, 1998. – 244 с.
156. Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты / Н.А. Саниахметова. – Одесса: Одесская государственная юридическая академия, 1998. – 232 с.
157. Сафіулін Д.Н. Підприємницьке право / Д.Н. Сафіулін. – К.: А.С.К., 2001. – 704 с.
158. Семенова Л.Н. Антимонопольне і конкурентне право / Л.Н. Семенова. – К.: Вид-во Європейського ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999. – 136 с.
159. Словарь делового человека / Под науч. ред. О.В.Амуржуева. – М.: Экономика, 1992. – 236 с.
160. Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки / С.В. Слухай. – К.: Лібра, 1998. – 256 с.
161. Стадницький Ю.І. Причини виникнення та існування природних монополій / Ю.І. Стадницький // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 10. – С. 25-40.
162. Стефанюк В. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії і практики / В. Стефанюк, І. Голосніченко, М. Михеєнко // Право України. – 1999. – № 9. – С. 6-8.
163. Стігліц, Джозеф Е. Економіка державного сектора / Джозеф Е. Стігліц. – К.: Основи, 1998. –854 с.
164. Студенцов В. Государство и естественные монополии / В. Студенцов, Ю. Тихомиров // Мировая экон