АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В УМОВАХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ

Короткий опис

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА»

На правах рукопису

ЖИВКО МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 342.98:35.082.3:342.98

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В УМОВАХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове
право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кісіль Зоряна Романівна,
доктор юридичних наук, доцент

Львів – 2012

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………4
ВСТУП………………………………………..……………………………… 5
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ…………………………………………………………………….15
1.1. Генезис інституту державної служби в органах внутрішніх справ України…………………………………………..……………………………15
1.2. Теоретико-методологічні підходи щодо дослідження адміністративно-правового регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ України в умовах адміністративної реформи ………….34
Висновки до розділу 1………………………………………………….47

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ……………51
2.1. Механізм реалізації сучасної кадрової політики в органах внутрішніх справ України в умовах адміністративної реформи……………51
2.2. Адміністративно-правовийаспект забезпечення законності в діяльності працівників органів внутрішніх справ України………………….68
2.3. Організаційно-правові засади забезпечення безпеки життєдіяльності працівників органів внутрішніх справ України…………..88
Висновки до розділу 2………………………………………………….115

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУТУ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В УМОВАХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ………………………………………120
3.1. Концептуальні засади реформування діяльності органів внутрішніх справ України в умовах адміністративної реформи………………………..120
3.2. Забезпечення прав та свобод людини і громадянина в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ України………….134
3.3. Модернізація інституту відповідальності працівників органів внутрішніх справ України в умовах адміністративної реформи…………..156
Висновки до розділу 3………………………………………………….183
ВИСНОВКИ ..………………………………..………………………..187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...194
ДОДАТКИ………………………………………………………………217

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

МВС Міністерство внутрішніх справ
ГУМВС Головне управління міністерства внутрішніх справ
УМВС Управління міністерства внутрішніх справ
ОВС Органи внутрішніх справ
Міськрайлінорган Міський, районний, лінійний орган
ДКЗ МВС України Департамент кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України
КК України Кримінальний кодекс України
КзпП України Кодекс законів про працю
МОНМС Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
ВНЗ МВС Вищий навчальний заклад Міністерства внутрішніх справ
ВКЗ Відділ кадрового забезпечення
ООН Організація Об’єднаних Націй
СБУ Служба безпеки України
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
ОРД Оперативно-розшукова діяльність
НОП Наукова організація праці

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний стан політичних перетворень, модернізація соціально-політичних, організаційно-правових засад функціонування системи МВС України, утвердження верховенства права, курс держави на євроінтеграцію детермінують відхід від радянської моделі і потребу в переході від карального до соціально-сервісного змісту діяльності. Реформування органів внутрішніх справ в Україні (надалі – ОВС України) сприятиме реалізації новітньої концепції міліцейської служби – «служіння громадськості», демократизації суспільного життя, поверненню довіри населення до міліції, гуманізації діяльності працівників органів внутрішніх справ України. Така реформа має проводитися у контексті реалізації державної кадрової політики в ОВС України, шляхом модернізації правоохоронних органів.
Побудова демократичної правової держави потребує адекватної системи органів державної влади, які відповідають цілісній системі державної служби, реалізовують функції держави, сприяють розвиткові громадянського суспільства. В Україні склалися конституційні підвалини державної служби як найважливішого державного механізму державного управління, який принципово різниться від діючої раніше адміністративної системи управління. Досвід державного будівництва засвідчує, що державна служба в органах внутрішніх справ України, являючись правовим, соціальним і організаційним інститутом державного управління, може успішно розвиватися і ефективно функціонувати лише в рамках системи. Системність державної служби в органах внутрішніх справ України, як її найбільш характерна риса, включає динамічний розвиток і вдосконалення адміністративної влади, потребує раціоналізації структур і збагачення функцій її органів та служб. Одним із основних напрямків реформування і розвитку системи органів внутрішніх справ України у сучасних умовах є формування системи державної служби в ОВС України як цілісного державно-правового інституту.
ОВС України, як найчисельніший підрозділ правоохоронних органів наразі перебуває у стані певної адміністративно-правової невизначеності, що проявляється у недостатньому право-регулятивному та соціально-економічному забезпеченні, у надмірній заформалізованості функцій службової діяльності, у підходах до оптимізації структури цих органів та врахування специфіки управління ними. Чимало з невирішених проблем дісталося у спадщину від недалекого минулого, коли ця правоохоронна структура держави мала репресивне призначення, виконуючи контрольно-примусові функції.
Запропоновані і широко обговорювані у наукових колах проекти реформування правоохоронної системи відображають конкуренцію двох концепцій, одна з них базується на застарілих тенденціях існування ОВС України, метою яких є протидія злочинності зі збереженням максимально широких повноважень, друга – надає переваги сучасним поглядам, згідно з якими основним змістом діяльності ОВС України у правовому суспільстві має бути охорона прав і свобод громадян з одночасним позбавленням цих органів невластивих їм функцій.
Необхідність удосконалення адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи зумовлена самим існуванням держави, її цілями, завданнями і функціями, а також потребою кадрового забезпечення МВС України кваліфікованим персоналом, здатним компетентно виконувати покладені на нього функції щодо захисту особистої безпеки громадян, їх прав і свобод, законних інтересів.
Під час реформування та розвитку системи державної служби в ОВС України особливе значення має застосування науково-теоретичного підходу до вирішення актуальних проблем. Лише на основі виваженого, науково обґрунтованого підходу можна закласти підвалини ефективної і стабільної служби в ОВС України, подолати негативні тенденції, які ще нерідко заважають ефективному функціонуванню правоохоронної системи, розробити нові концептуальні методи організації, функціонування та проходження служби в цих органах.
В актуальності теми дисертаційної роботи переконує також і ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Дослідження різних аспектів адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи проводилося з урахуванням теоретичних положень, висновків та узагальнень, викладених у працях відомих вітчизняних учених: В. Авер’янова, Г. Атаманчука, С. Алєксєєва, Д. Бахраха, І. Бачила, Ю. Битяка, А. Васільєва, І. Голосніченка, Є. Додіна, А. Єлістратова, Р. Калюжного, С. Ківалова, З. Кісіль, В. Коваленка, І. Коліушка, В. Колпакова, А. Комзюка, С. Лихачова, В. Манохіна, Н. Матюхіної, О. Синявської, Ю. Тихомирова, Ю. Шемшученка, Л. Чистоклєтова, Ц. Ямпольської та ін.
Аналіз окремих аспектів проходження служби в ОВС України здійснювався з орієнтацією на публікації М. Ануфрієва, Ю. Кравченка, Р. Калюжного, Я. Кондратьєва, В. Пєткова, В. Соболєва.
При розгляді адміністративно-правових засад організації та функціонування інституту проходження служби в ОВС чимало цінних вказівок і аналітично засвоєних положень почерпнуто з праць відомих у цій сфері учених В. Андросюка, С. Безносова, І. Ващенко, В. Венедиктова, Л. Казміренка, А. Корєнєва, О. Лавриненка, Г. Юхновця.
Водночас значний пізнавальний вплив на результати дослідження справили праці відомих російських учених: Ю. Аврутіна, І. Андрієвського, А. Баєва, І. Барцина, В. Баскова, А. Буданова, А. Губанова, В. Іларіонова, В. Кікотя, Л. Колодкіна, А. Коренєва, А. Кокорєва, А. Малько, Р. Мулукаєва, С. Лебедєва, Н. Рижака, В. Сальнікова, В. Чернікова, А. Франка, в яких всебічно висвітлено методологію удосконалення механізму сучасної кадрової політики в органах внутрішніх справ Російської Федерації.
На формуванні низки концептуальних положень позначилися також наукові ідеї зарубіжних учених-поліцеїстів Л. Шермана, Д. Кирпатика,М. Чарльза, Д. Свона, Т. Філдінга, Л. Брауна, Т. Фельтеса, М. Пагона, М. Митара, П. Єглича, Ф. Деніза.
Незважаючи на те, що у науці адміністративного права проблеми адміністративно-правового регулювання проходження служби в правоохоронних органах висвітлені досить широко, проте низка важливих аспектів не знайшли належного теоретичного узагальнення, про що свідчить відсутність монографічної літератури з цієї тематики.
Важливість комплексного науково-теоретичного дослідження зазначеної проблеми зумовлена необхідністю удосконалення чинного законодавства України, покликаного оптимізувати реформування проходження служби в ОВС України. Саме ці обставини стали визначальними при виборі теми цього дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно доПрограми науково-дослідних робіт з проблем виховання особового складу органів внутрішніх справ, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня 2010 р. № 639; Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність ОВС України на період 2010–2014 рр. (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347). Дисертація безпосередньо пов’язана з виконуваною Львівським державним університетом внутрішніх справ комплексною темою «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853). Тему дисертаційної роботи затверджено рішенням вченої ради Приватного вищого навчального закладу «Львівський університет бізнесу та права» від 31 травня 2011 р. (протокол № 10).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу науково-теоретичних джерел та нормативних джерел виявити особливості адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи, а також сформулювати низку теоретичних положень, на основі яких можна обґрунтувати конкретні пропозиції з удосконалення чинного законодавства у вказаній сфері, а також виробити практичні заходи щодо його застосування.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі задачі:
– розглянути еволюцію становлення і розвитку інституту державної служби в ОВС України;
– визначити вихідні методологічні положення та здійснити теоретичну інтерпретацію адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи;
– висвітлити сутність кадрової політики в ОВС України, встановити адміністративно-правові кореляти механізму її реалізації;
– здійснити теоретичний аналіз проблеми дотримання законності в діяльності працівників ОВС України;
–з’ясувати можливості гарантування належного рівня безпеки життєдіяльності працівників ОВС України;
– довести доцільність концептуальних засад реформування діяльності ОВС України в умовах адміністративної реформи;
– обґрунтувати правові засади забезпечення прав і свобод людини і громадянина в адміністративній діяльності працівників ОВС України;
– розробити науково-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи та запропонувати ефективні заходи модернізації інституту відповідальності працівників ОВС України.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у сфері адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи.
Предмет дослідження – адміністративно-правове регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи.
Методи дослідження. В основу методології дослідження адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи покладено загальнотеоретичні принципи та підходи до вивчення предмету дослідження.
Відповідно до мети та задач дослідження використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. Системний підхід до їх застосування надав можливість здійснити комплексне дослідження адміністративно-правових засад організації та функціонування інституту проходження служби в ОВС України, окреслити шляхи удосконалення зазначених процесів. Загальнонауковий діалектичний метод надав можливість встановити взаємозв’язки між складовими механізму реалізації кадрової політики в ОВС України в єдності їх соціального змісту і юридичної форми (розділи 1, 2). Історико-правовий метод використано під час розгляду ґенези інституту державної служби в ОВС України (підрозділ 1.1). Системно-структурний та порівняльно-правовий методи дозволили дослідити питання адміністративно-юрисдикційної діяльності працівників ОВС України, сприяли розкриттю складових елементів механізму реалізації сучасної кадрової політики в ОВС України (підрозділи 2.1, 2.2, 3.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено концептуальні загальні засади реформування діяльності ОВС України в умовах адміністративної реформи (розділи 1, 2, 3).Методи абстрагування, аналізу, синтезу та моделювання використано для розроблення пропозицій щодо вдосконалення інституту проходження служби в ОВС України (підрозділ 3.1). Порівняльний аналіз фактів і управління проходження служби в міліції (поліції) європейських країн, їх синтез надав можливість дослідити ґенезу державного регулювання цієї сфери в зарубіжних країнах, виокремити основні сучасні тенденції, можливість їх застосування в ОВС України (розділи 2, 3). Термінологічний метод надав можливість з’ясувати історію походження термінів і позначуваних ними понять (розділи 1, 2, 3). За допомогою методу наукового узагальнення визначено шляхи превенції та припинення правопорушень в адміністративній діяльностіОВС України (підрозділ 3.2). Статистичний метод і документальний аналіз, метод соціологічного опитування використано для опрацювання й аналізу даних про стан правового регулювання процесу проходження служби в ОВС України (розділи 2, 3).
Науково-теоретичну основудослідження становлять наукові праці фахівців із теорії держави і права, теорії управління, адміністративного та кримінального права, кримінології та адміністративної деліктології, міжнародного та конституційного права, філософії права, інших галузевих правових наук, а також психології та юридичної психології, політології, соціології тощо.
Емпіричну основу дослідженняскладають узагальнення практичної діяльності міліції України, аналіз політико-правових публікацій, довідникових видань, математико-статистичної обробки даних офіційних інформаційних джерел. Поглибленому вивченню проблеми слугували проведені власні спостереження, анкетування і опитування 320 працівників ГУМВС України у Львівській області, УМВС України у Вінницькій, Тернопільській, Рівненській, Чернівецькій областях та УМВСТ на Львівській залізниці.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією із перших у вітчизняному правознавстві комплексних досліджень адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи.
У результаті проведеного дослідження викладено низку нових концептуальних положень і висновків, що мають вагоме науково-практичне значення, а також рекомендацій з удосконалення чинного законодавства, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:
уперше:
– репрезентовано комплекс наукових знань, що дають цілісне і систематизоване уявлення про генезис інституту державної служби в ОВС України;
– синтезовано теоретичні та методологічні підходи щодо адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи;
– розроблено механізм реалізації сучасної кадрової політики в ОВС України;
– запропоновано та обґрунтовано концептуальні засади реформування діяльності ОВС України в умовах адміністративної реформи;
– науково обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень у чинне законодавство України;
удосконалено:
– визначення поняття безпеки життєдіяльності працівників ОВС України;
– засадничі принципи гарантування безпечної роботи правоохоронців;
– механізм реалізації сучасної кадрової політики в ОВС України;
– теоретичні положення про забезпечення прав і свобод людини та громадянина в адміністративній діяльності працівників ОВС України;
набули подальшого розвитку:
– положення про дотримання законності у діяльності працівників ОВС України;
– пропозиції з удосконалення інституту відповідальності працівників ОВС України.
Практичне значення одержаних результатів зумовлене актуальністю та новизною висвітлених у роботі проблем і полягає у доцільності їх застосування:
– у науково-дослідній роботі – для поглиблення розробки питань адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформиспівробітників, як користувачів інформації в процесі співробітництва з державними органами та приватними особами – при виконанні НДР «Безпека 01 П» (акт впровадження в НДР Науково-навчального інституту захисту інформації ДУІКТ від 15.09.2012р.);
– у правотворчості – для вдосконалення нормативно-правової бази, необхідної для забезпечення ефективного функціонування правового механізму проходження державної служби в ОВС України;
– у правозастосовній діяльності – для оптимізації діяльності ОВС України з метою максимального використання їх кадрового потенціалу (акт впровадження в практичну діяльність адвокатської фірми «Р.Є. Гретченко» від 02 серпня 2012 р. № 664; акт впровадження в практичну діяльність науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Львівській області від 14 вересня 2012 р.);
– у навчальному процесі – для вдосконалення викладання навчальних дисциплін з адміністративного права, основ управління в органах внутрішніх справ, адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, адміністративного процесу, інформаційного права та інформаційної безпеки (акт впровадження у навчальний процес Львівського університету бізнесу та права від 17 червня 2012 р., акт впровадження у навчальний процес Запорізького технічного університету від 25 червня 2012 р.; акт впровадження у навчальний процес Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 04 вересня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового пошуку автора. Сформульовані в ній положення, узагальнення, оцінки, висновки, рекомендації й пропозиції автор одержав особисто в результаті дослідження проблематики дисертаційної роботи, опрацювання і ґрунтовного аналізу більше 250 наукових і нормативно-правових джерел, юридичної практики та проходження державної служби в ОВС України.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права і процесу, фінансового та інформаційного права Приватного вищого навчального закладу «Львівський університет бізнесу та права», оприлюднено у доповідях і повідомленнях на двох міжнародних та двох всеукраїнських науково-практичних та науково-теоретичних заходах, зокрема, науково-практичній конференції «Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (м. Львів, 11 листопада, 2005 р.), VI міжнародній науково-практичній конференції «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м. Львів, 29–30 квітня, 2010 р.), VIІ міжнародній науково-практичній конференції «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м. Львів, 29–30 квітня, 2011 р.), IX міжнародній Інтернет-конференції «Наукові обрії» (м. Львів, 27 лютого – 10 березня 2012 р.)
Публікації. Основні наукові положення та результати дисертації опубліковані автором у 12 наукових працях, з яких вісім статей у фахових наукових виданнях (з них чотири – у співавторстві), у чотирьох тезах доповідей на науково-практичних та науково-теоретичних конференціях. Додатково відображають наукові результати дисертації два навчальних посібники у співавторстві та дві колективні монографії.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (258 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 245 сторінок, із них 193 – основний текст.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Теоретико-аналітичне висвітлення адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи та напрямів удосконалення їх діяльності дає змогу зробити конкретні узагальнення теоретичних положень, пропозиції, рекомендації, що відображають новизну результатів проведеного дослідження.
1. Дослідження генезису становлення і розвитку інституту проходження державної служби в ОВС України дає підстави стверджувати про те, що уроки минулого нині недостатньо засвоєні. Удосконаленню інституту проходження державної служби в ОВС України сприятиме, на нашу думку, вирішення чотирьох основних проблем, а саме:
1) місія міліції повинна розглядатися не лише як концептуальна основа відомчого планування структурного реформування підрозділів і відомчої нормотворчості, а й як визначений державно-правовий інститут, який відображає нормативно закріплені цілі організаційної побудови і діяльності міліції у державних доктринах чи концепціях;
2) юридичне закріплення принципів організаційно-правової будови міліції повинно отримати підтримку у державній політиці стосовно правоохоронної галузі;
3) надання міліції організаційної цілісності і системності;
4) вдосконалення кадрової політики в ОВС України.
2. Проблеми адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи не можна вирішувати на підставі політичних чи ідеологічних підходів або на розсуд перших осіб держави, що почасти має місце. Необхідним є консенсус законодавчої та виконавчої гілок влади, який надасть можливість сформувати чіткий алгоритм демократичних процедур організації і проходження служби в ОВС України. Вибір нових світоглядних орієнтирів української юридичної науки означатиме відкриття фази вдосконалення адміністративно-правового регулювання проходження державної служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи.
Водночас варто розуміти, що укорінення нових світоглядних засад не може відбуватися лише завдяки їх декларуванню, оскільки існує певна інерційність, пов’язана з тим, що категоріальний апарат, фундаментальні дослідження ключових теоретичних питань сформовано не на їх основі. Перемога нового світогляду стосовно предмета дослідження може бути досягнута лише поступово та, як демонструють сучасні реалії, потребує витрати значної кількості часу.
3. Науковий аналіз суті, характеру і природи явища «механізму правового регулювання», а також позицій учених дає підстави стверджувати, що під механізмом правового регулювання кадрової діяльності в ОВС України слід вважати систему правових засобів, за допомогою яких забезпечується вплив держави на кадрову політику і кадрову практику відповідно до вимог Стратегії державної кадрової політики.
Констатовано, що до елементного складу механізму правового регулювання кадрової діяльності в ОВС України належать численні складові: правові норми; правові відносини; правова відповідальність; правова свідомість; юридичні факти; акти застосування норм; акти реалізації прав і обов’язків тощо. Загальними ж критеріями ефективності механізму правового регулювання кадрової діяльності в ОВС України слід вважати:
1) стабільність системи правового регулювання;
2) мобільність системи правового регулювання;
3) взаємне доповнення системи правового регулювання;
4) відсутність правових прогалин, колізій та суперечливості нормативно правових актів.
4. Дослідження основних наукових підходів до розуміння поняття «заходи адміністративного примусу», як наукової категорії, вивчення правової природи та змісту означеного терміна, сутності та складових заходів адміністративного примусу призвело до висновку, який дає змогу детальніше охарактеризувати досліджуване поняття.
Відтак, заходи адміністративного примусу пропонується розуміти як застосування у процесі правоохоронної діяльності ОВС України та їх посадових осіб примусових дій, спрямованих на попередження і виявлення правопорушення, встановлення особи правопорушника, виявлення і створення умов для об’єктивного, усестороннього і повного розгляду справи з метою реалізації норм матеріального права, яке встановлює відповідальність за правопорушення, а також для застосування деяких інших адміністративно-правових санкцій.
5. Головною метою забезпечення безпеки життєдіяльності працівників ОВС України є:формування свідомого та відповідального їх ставлення до питань особистої безпеки й безпеки тих, хто їх оточує; розвиток навиків розпізнавання й оцінювання потенційних небезпек, визначення шляхів надійного захисту від них, уміння надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах професійної діяльності.
Забезпечення особистої безпеки життєдіяльності працівників ОВС України визначено як поліструктурний, складно організований процес досягнення стану їх захищеності від небезпечних чинників професійної діяльності, який, по-перше, забезпечує їхню фізичну, психічну і духовну цілісність, а, по-друге, – можливість успішного виконання функціональних обов’язків та службових завдань щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання і припинення правопорушень, охорону і забезпечення громадського порядку, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.
6. Входження України в європейські та євроатлантичні структури неможливе без розроблення концептуальних засад реформування діяльності ОВС України. Поетапне реформування МВС України в орган виконавчої влади європейського типу, переорієнтація діяльності його структурних підрозділів, спрямована на потреби населення, встановлення політики «прозорості», організаційно-управлінські зміни, які відбуваються нині в ОВС України, все це яскраво свідчить про прагнення керівництва МВС України до вдосконалення правоохоронної діяльності, підвищення рівня службової дисципліни серед працівників, дотримання вимог законності у повсякденній діяльності.
В основу концептуальних засад реформування ОВС України слід покласти функціонально-галузевий принцип, який зрештою передбачатиме функціональне обстеження, визначення за його результатами та розмежування основних функцій, завдань і цілей діяльності ОВС, створення нормативно-правових передумов для вдосконалення їх організаційної та функціональної структур відповідно до Концепції реформування правоохоронних органів.
Поряд із зазначеним, ефективність запропонованих концептуальних засад реформування діяльності ОВС України багато в чому залежатиме від послідовного, погодженого проведення заходів за конкретними напрямками, а саме: організаційно-правовим, соціально-психологічним та індивідуально-психологічним.
7. З метою забезпечення прав і свобод людини і громадянина в адміністративній діяльності працівників ОВС України необхідно здійснити концептуальне редагування загальної частини КУпАП в частині:
а) уточнення і деталізації найважливіших положень адміністративно-деліктного законодавства щодо чіткого розмежування компетенції суб’єктів провадження в справах про адміністративні правопорушення;
б) переосмислення положення КУпАП стосовно принципу презумпції невинуватості з метою визначення перспектив його збереження, коригування або виключення стосовно адміністративно-деліктної сфери застосування;
в) деталізації понять «адміністративна відповідальність», «заходи адміністративного примусу», «застосування адміністративного покарання» з метою унеможливлення їх довільного тлумачення;
г) розмежування і уточнення понять «посадова особа», «фізична особа», «юридична особа»;
ґ) вдосконалення інституту адміністративних покарань.
8. З метою удосконалення адміністративно-правового регулювання проходження служби в ОВС України в умовах адміністративної реформи запропоновано внести зміни у чинне законодавство України:
– ст. 18511КУпАП викласти у такій редакції:
«Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх здійснює, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили незначну шкоду здоров'ю особи, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів громадян, або виправні роботи до двох місяців, або адміністративний арешт до п’ятнадцяти діб»;
– ч. 1 ст. 259 КУпАП «Доставлення порушника» викласти у такій редакції:
«З метою припинення правопорушення, чи інших суспільно небезпечних дій, коли вичерпано інші заходи впливу, що посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинення необхідних процесуальних дій»;
– ст. 254 КУпАП «Складення протоколу про адміністративне правопорушення» доповнити таким абзацом:
«Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою особою, наділеною правом складати протоколи про адміністративні правопорушення та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, потерпілим, їх представниками чи захисниками, свідками, а у випадках вилучення речей і документів й понятими»;
– ст. 2 «Дисциплінарний проступок» Закону України «Про міліцію» викласти у такій редакції:
«Дисциплінарний проступок це:
1) невиконання чи неналежне дотримання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни;
2) протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) особи рядового або начальницького складу, яка посягає на громадський порядок, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
3) невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, встановлених законодавством з питань проходження служби в органах внутрішніх справ;
4) вчинення дій, які дискредитують не тільки особу рядового або начальницького складу, а й органи внутрішніх справ України, за яке може бути застосоване дисциплінарне стягнення»;
– Закон України «Про міліцію» доповнити статтею «Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ України», в якій надати визначення понять «дисциплінарна відповідальність», «дисциплінарне стягнення», підстави та алгоритм притягнення до дисциплінарної відповідальності,
– у Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ України повинні знайти своє відображення більш детальні і конкретні за своїм змістом правові приписи щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОВС України;
– ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ доповнити підпунктами, у яких відобразити умови і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, правосуб’єктність суб’єктів дисциплінарних відносин, склад дисциплінарного проступку (його об’єкт і об’єктивну сторону; суб’єкт і суб’єктивну сторону), алгоритм процесуального порядку реалізації дисциплінарної відповідальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абчук В.А. Теория мудрой отваги / В.А. Абчук // Наука и жизнь. – 1973. – № 5. – С.16–28.
2. Аврутин Ю.Е. Полиция и милиция в механизме обеспечения государственной власти в России: теория, история, перспективы / Ю.Е. Аврутин. – Санкт–Петербургский Университет МВД России. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 499 с.
3. Административное право / под. ред. Л. Л. Попова. – М.: Юрист, 2005. – 703 с.
4. Административное право: учебник / под ред. П. И. Кононова. – М.: Юристъ, 2009. – 728 с.
5. Административное право: учебник / под ред. Ю.М.Козлова, Л.Л. Попова. – М.: Юристъ, 2000. – 728 с.
6. Административные процедуры и контроль в свете европейского опыта / под ред. Т. Я. Хабриева, Ж. Марку. – М.: Статут, 2011. – 320 с.
7. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ (Загальна частина). Підручник /[Ю. І. Римаренко, Є. М. Моєсеєв, В. І. Олефір та ін. ] – К.: КНТ, 2008. – 816 с.
8. Адміністративна діяльність. Частина Особлива: підручник / за заг. ред. проф. О.М. Бандурки. – Х.: Еспада, 2000. – 368 с.
9. Адміністративне право.Підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, В. В. Зуй та ін.] — Х., 2010. — 624 с.
10. Алексеев С.С. Избранное: Наука права. Общесоциальные проблемы. Публицистика / С.С. Алексеев. – М.: Статут, 2003. – 478 с.
11. Алексеев С.С. Общая теория права: учебник. – 2–е изд., перераб. и доп. /С.С. Алексеев. – М.: Проспект, 2009. – 576 с.
12. Андреев И. Д. Проблемы логики и методологии познания / И. Д. Андреев. — М.: Наука, 1972.— 320 с.
13. Андреевский И. Е. Полицейское право. 2–е изд / И. Е. Андреевский. – С.-Пб.: Тип. Э. Праца, 1874. – 666 с.
14. Анисимов П. В.Правовое регулирование защиты прав человека / П. В.Анисимов, Н. В. Папичев. – Волгоград: ВА МВД России, 2003. – 193с.
15. Антонов А.Б. Основы обеспечения безопасности личности, общества и государства / А.Б Антонов, В.Г Балашов. – М.: НОРМА, 1996. – 104 с.
16. Ардашкин В.Д. Меры защиты (пресечения) в советском административном праве : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право, финансовое право, информационное право» / В. Д. Ардашкин. – Томск, 1968. – 20 с.
17. Аристотель. Политика: соч: в 4 т. – М: Мысль, 1983. – Т.4. – 611 с.
18. Арсеньев К. К. Научная критика и её применение / Константин Константинович Арсеньев. – СПб.: «Вестник Европы», 1889, – Т. II. – С. 175.
19. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи вдосконалення / О.М. Бандурка. – Харків: Ун–т внутр. справ, 1998. – 473 с.
20. Баранов В.М. Теория юридической ответственности / В.М. Баранов. – Н. Новгород: Нижегородский юридический институт МВД РФ, 1998. – 56 с.
21. Бахрах Д.Н. Административное право России: учебник / Д.Н. Бахрах. – 2–е изд. – М.: Норма, 2008. – 816 с.
22. Бахрах Д.Н. Административное право: [учебник для вузов] / Д.Н. Бахрах. М.: Норма, 2000. – 288 с.
23. Бесчасный В.М. Работа с персоналом: научно–практич. пособ. /В.М. Бесчасный. – М.: Московская академия МВД России, 2005. – 321 с.
24. Битяк Ю.П. Адміністративне право України: конспект лекцій / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. – Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
25. Бовин Б.Г. Профессиональный отбор сотрудников, работающих в условиях хронической экстремальности (психологический аспект) / Б.Г. Бовин, С.А. Рябов // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. – М.: НИИ МВД России, 2006. – С. 38–44.
26. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права / С. Н. Братусь – М.: Госюриздат, 1950. – 367 c.
27. Бриков М. В. Психолого–педагогічні аспекти формування навичок дотримання особистої безпеки слідчих прокуратури / М. В. Бриков // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К., 2010. – Т. ХІІ, ч. 2. –С. 59–66.
28. Буданов А.В. Педагогика личной профессиональной безопасности сотрудников органов внутренних дел / А.В. Буданов. – М.: Академия МВД России, 1997. – 134 с.
29. Бущенко А. П. Практика Европейского Суда по правам человека: Статья 5 Конвенции о защите прав человека и основных свобод. Вып. 1 / А. П. Бущенко – М.: Спарк, 2001. – 215 c.
30. Быков А. В. Полицейская система современного демократического государства: монография / А. В. Быков, Т. В. Кикоть–Глухоедова. – М.: ЮНИТИ–ДАНА: Закон право, 2010. – 303 с.
31. Бэкон Ф. Сочинения в двух томах. Т. 2. / Френсис Бэкон. – М.: Мысль (Философское наследие), 1978. – 575 с.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. – 1440 с.
33. Венедиктов В.С. Юридична відповідальність працівників ОВС України: монографія / В.С. Венедиктов. – Харків: Вид–во нац. ун–ту внутр. справ, 2003. – 269 с.
34. Веремеенко И. И. Структура административной системы России / Иван Иванович Веремеенко // Актуальные вопросы административного и финансового права. – М.: МГИМО–Университет, 2006. – С.29–40.
35. Википендия – свободная энциклопедия // URL: http: // ru.wikipedia.org/wiki/
36. Витрук Н.В. Общая теория правового положения личности / Николай Васильевич Витрук. – М.: Норма, 2008. – 448 с.
37. Витрук Н.В. Общая теория юридической ответственности / Николай Васильевич Витрук. – М.: Норма, 2009. – 432 с.
38. Власов В.А. Обеспечение социалистической законности в современном государственном управлении / Валерий Александрович Власов.– М.: Юрид. Лит., 1958. – 67 с.
39. Гегель Г.В. Феноменология духа / Г.В. Гегель. – СПб.: Наука, 1994.– 443 с.
40. Гегель Г.В. Философия права / Г.В. Гегель. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
41. Гиргинов Г. Методология как раздел гносеологии / Г. Гиргинов, М. Яноков // Вопросы философии. –1973. – №8. – С. 154 – 158.
42. Гоббс Т. Основы философии / Т.Гоббс. – М.: «Мысль», 1989. – 622 с.
43. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття): [посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / І. П. Голосніченко. – Ірпінь: Державна податкова адміністрація України: Український фінансово–економічний інститут, 1998. – 108 с.
44. ГоловахаІ. П. В. І. Ленин и методологічніпитаннясучасної науки /І. П. Головаха. – К.: Наукова думка, 1971. – 204 с.
45. Городянко С.В. Організаційно–правове забезпечення безпеки діяльності працівників ОВС України: дис. …. канд.. юрид. наук: 12.00.07 / Сергій Вікторович Городянко. – Х., 2007. – 189 с.
46. Горшенев В.М. Законность как достояние правового государства / В.М. Горшенев. – М.: Юрид. лит., 1991. – 164 с.
47. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник. / под ред.В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912 с.
48. Григорьев О. С. Административная деятельность органов внутренних дел по контролю за оборотом гражданского огнестрельного оружия / О. С. Григорьев. – Екатеринбург: Екат.ун–т внутр. дел, 2012. – 160с.
49. Гринберг М.С. Технические преступления / М.С. Гринберг. – Новосибирск.: Изд–во Новосиб. ун–та, 1992. – 144 с.
50. Губанов А. В. Полиция зарубежных стран / А. В. Губанов. – М.: МАЭП, 1999. – 379 с.
51. Гудима Д. А. Філософсько–антропологічний підхід – методологічний фундамент сучасної юридичної науки / Д. А. Гудима // Проблеми філософії права. – 2003. – Т. 1. – С. 122–125.
52. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. /Владимир Даль. – М.: Рус. яз., 1999. – Т. 4. – 1999. – 596 с.
53. Декарт Р. Избранные произведения / Рене Декарт. – М.–Л.: Госполитиздат, 1950 – 712 с.
54. Декреты Советской власти Т. 1//http://kvistrel.ucoz.ru/news/ istorija_velikogo_oktjabrja_pervye_dekrety_sovetskoj_vlasti_dekret_o_sude_postanovlenie_nkvd_rsfsr_ot_28_10_1917_o_rabochej_milicii/2011–11–10–2534
55. Декреты Советской власти Т. 2 //http://kvistrel.ucoz.ru/news/ istorija_velikogo_oktjabrja_pervye_dekrety_sovetskoj_vlasti_dekret_o_sude_postanovlenie_nkvd_rsfsr_ot_28_10_1917_o_rabochej_milicii/2011–11–10–2534
56. Декреты Советской власти Т. 3 //http://kvistrel.ucoz.ru/news/ istorija_velikogo_oktjabrja_pervye_dekrety_sovetskoj_vlasti_dekret_o_sude_postanovlenie_nkvd_rsfsr_ot_28_10_1917_o_rabochej_milicii/2011–11–10–2534
57. Державне управління в Україні: організаційно–правові засади: Навч. посіб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І. Мельнченко та ін.; за заг. ред.. проф. Н.Р. Нижник. – К.: Вид–во УДАУ, 2002. – 130 с.
58. Дубровский Д. С. Меры административного пресечения, ограничивающие свободу личности / Дмитрий Сергеевич Дубровский. – М.: РАП, 2009. – 150 с.
59. Дубов Г. О. Плюралізм правової методології: зміст, особливості інтерпретації та умова формування на сучасному етапі розвитку юридичної науки / Г. О. Дубов // Часопис Київського університету права. – 2011. – №1. – С. 48 – 51.
60. Дуюнов В.К. Проблемы уголовного наказания в теории, законодательстве и судебной практике / В. К. Дуюнов.– Курск: РОСИ, 2000. – 504 с.
61. Дырда С.Г. Организация работы с руководящими кадрами органов внутренних дел: Учебное пособие. Минск: Академия милиции РБ, 1993. – 63 с.
62. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // http: // www./ index.phpid=1252920365
63. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // http: // www.mediaschool.parlament.org.ua/uploads/content/Alumni/7.–Martynenko.pdf
64. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http: // http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=286083&cat_id=46666
65. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // http://www.naiau.kiev.ua/tslc/index.php?razdel=news&page=051211_2
66. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/711457
67. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mediaschool.parlament.org.ua/uploads/content/Alumni/7.–Martynenko.pdf
68. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика. Перевод с английского / Гомьен Д., Зваак Л., Харрис Д.; науч. ред.: Архипова Л.Б. – М.: Изд–во МНИМП, 1998. – 600 c.
69. Енгельс Ф. История политических и правовых учений. Собр. соч. 2–е узд. Т. 21. / Под ред. О. Э. Лейста. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2000. – 415 с.
70. Енциклопедия практической психологи // URL: http: // http://subscribe.ru/archive/psychology.psychologos/201108/03120340.html
71. Еропкин М. И. Управление в области охраны общественного порядка / М.И. Еропкин– М.: Юрид. лит., 1965. – 215 c.
72. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения /М. И. Еропкин // Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60–68.
73. Желібо Є.П., Безпека життєдіяльності. /Є.П. Желібо, І. М. Заверуха, В. В. Зацарний. – К.: Каравела, Львів: “Новий світ – 2000”, 2001. – 320 с.
74. Жилинский С.Э. Деятельность государств по укреплению законности / С.Э. Жилинский. – М.: Норма, 2001. – 672 с.
75. Забезпечення прав і свобод людини правоохоронними органами / [В. С Венедиктов, О. В. Тягло., П. В. Цимбал, В. І. Чуб, М. В Шаповаленко.]. – Київ – Харків: АйБі, 2005. – 101 с.
76. Зонненфельс И. Начальные основания полиции и благочиния / И. Зонненфельс. – М.: Унив. тип., 1787. – 318 с.
77. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М.: Юридический центр Пресс, Издательство Р. Асланова, 2010. – 380 с.
78. Иоффе О.С. Вопросы теории права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский. – М.: Государственное издательство «Юридическая литература». – 1961. – 381 с.
79. Иоффе О.С. Размышление о праве / Олимпиад Соломонович Иоффе. – Астана: Институт законодательства, 2002.– 70 с.
80. Каплунов А. И. Административное принуждение, применяемое органами внутренних дел: теория и практика : Монография / А. И. Каплунов. – СПб: Санкт–Петербургский ун–т МВД России, 2004. – 498 с.
81. Керимов Д.А. Методология права: Предмет, функции, проблемы философии права / Д.А. Керимов. – 4–е изд. – М.: изд–во МГУ, 2008. – 521 с.
82. Кісіль З. Р. Адміністративне право : навч. посібник [3–е вид. для студ. вищ. навч. закл.] / З. Р. Кісіль, Р. В. Кісіль. –К. : Алерта ; КНТ ; ЦУЛ, 2011. – 696 с.
83. Кісіль З. Р. Правові та психологічні засади запобігання професійній деформації працівників органів внутрішніх справ України: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.06 / Зоряна Романівна Кісіль. – К., 2011. – 522 с.
84. Кісіль З. Р. Професійний ризик в діяльності працівників органів внутрішніх справ України / З. Р. Кісіль // Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 1. – С. 195–203.
85. Коваль Л.В. Відповідальність за адміністративні правопорушення /Л.В. Коваль. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 159 с.
86. Кодекс адміністративного судочинства України: [станом на 13 березня 2012 р.]. – Суми: ТОВ «ВВП НОТІС, 2012.– 144 с.
87. Кодекс законів про працю України: [станом на 5 січня 2012 р.]. – К.: Велес, 2012.– 276 с.
88. Кодекс України про адміністративні правопорушення: [станом на 22 лютого 2012 р.]. – Суми: ТОВ «ВВП НОТІС, 2012.– 256 с.
89. Козлов Ю.М. Административное право: учебник / Юрий Маркович Козлов. – М.: Юристъ, 2000. – 728 с.
90. Колодій А.М. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні: підручник / А.М. Колодій, А.Ю. Олійник. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 350 с.
91. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков. – 3–є вид., стер. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 736 с.
92. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник /В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
93. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність: сутність поняття і підстав / В.К. Колпаков // Вісник прокуратури. – 2003. – № 6 (24). – С. 75–79.
94. Комаров С. А. Общая теория государства и права: курс лекций / С. А. Комаров. – М.: Манускрипт, 1996. – 619 с.
95. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно–правові питання реалізації: монографія / Анатолій Трохимович Комзюк. – Харків: вид–во Нац. ун–ту внутр. справ, 2002. – 181 с.
96. Комзюк А.Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини / А.Т. Комзюк // Право України. – 2004 – № 4. – С. 46.
97. Комзюк А.Т. Застосування заходів дисциплінарного впливу до працівників органів внутрішніх справ, які вчинили адміністративні проступки / А.Т. Комзюк // Вісник Ун–ту внутр. справ. – 1999. – № 8. – С. 102–103.
98. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : Конвенцію ратифіковано Законом N 475/97–ВР 17.07.97
99. Кондратюк Л.В. Антропология преступления (микрокриминология) / Л.В. Кондратюк. – М.: Норма, 2001. – 344 с.
100. Кондрашов Б.П. Общественная безопасность и административно–правовые средства ее обеспечения : дис.. … доктора юрид. наук: 12.00.02. / Борис Петрович Кондрашов. – М., 1998. – 303 с.
101. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 30. – Ст. 29.
102. Програма психопрофілактичної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України на 2008-2012 роки: Наказ МВС України від 7 квітня 2008 р. № 161.
103. Корнілов Т. В. Психология риска и принятия решений : учеб. пособие для вузов / Т. В. Корнилов. – М. : Аспект Пресс, 2010. – 286 с.
104. Королева Ю. А. Ответственность военнослужащих за административные правонарушения: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук. спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право / Юлия Александровна Королева.– Москва –2004. – 28 с.
105. Коцан Ю. Я. Правові колізії та механізми їх розв’язання: теоретико–правові аспекти: монографія / Ю. Я. Коцан. – Львів, ЛьвДУВС, 2011. – 248 с.
106. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно–правові питання): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Юрій Федорович Кравченко.– Х., 1998. – 194 с.
107. Кравчук М. В.Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: [навчальний посібник].–3–тє вид. / М. В. Кравчук. – Тернопіль: Карт Бланк.– 2002.– 247 с.
108. Кримінальний кодекс України: [станом на 5 січня 2012 р.]. – К.: Велес, 2012.– 349 с.
109. Кудрявцев В.Н. Причины преступности в России: криминологический анализ. / Владимир Николаевич Кудрявцев. – М.: НОРМА, 2006. – 110 с.
110. Кунев Ю.Д. Системний підхід до безпеки соціальних систем// Зб. наукових праць: Актуальні проблеми права: теорія і практика /Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – 2002. – №3. – С.84–92.
111. Кунєв Ю. Д. Об’єкт правознавства: самодіяльнісний підхід / Ю. Д. Кунєв // Право України. – 2008. – № 3. – С. 32–36.
112. Лазарев В.В. Общая теория права и государства. /В.В. Лазарев. – М.: ЮРИСТЪ, 2007. – 520 с.
113. Лейст О.Э. Основные виды юридической ответственности за правонарушение /О. Э. Лейст. – Л.: Изд–во Ленингр. ун–та, 2001. – 240 с.
114. Лефтеров В. О. Психологічні причини загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 “Юридична психологія” / В. О. Лефтеров ; Нац. ун–т внутр. справ. – Х., 2001. – 19 с.
115. Лукашева Е.А. Социалистическая законность в современный период // Советское государство и право. – 1986. – № 3. – С. 10–14.
116. Малеин Н. С. Юридическая ответственность и справедливость / Н. С. Малеин. — М.: Юрид. лит., 1992. — 215 с.
117. Малиняк Х. В. Адміністративно–правовий статус посадової особи органів внутрішніх справ України: дис…..канд. юрид. наук: 12.00.07 / Христина Василівна Малиняк. – Львів, 2011. – 203 с.
118. Мартинов М. Д. Сучасні проблеми організації діяльності органів внутрішніх справ України та шляхи їх вирішення // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 290–296 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/FP/2010–3/10mmdsiv.pdf
119. Мартыненко О.А. Детерминация и предупреждение преступности среди персонала органов внутренних дел Украины: монография / О.А. Мартыненко. – Харьков: Изд–во ХНУВС, 2005. – 496 с.
120. Матіос А. В. Адміністративна відповідальність посадових осіб / А. В. Матіос. – К.: Знання, 2007. – 223 с.
121. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов: Саратовский университет, 2007. – 293 с.
122. Матузов Н.И. Теория государства и права / Н.И. Матузов, А.В. Малько. – М: Изд–во НОРМА, 2005. – 592 с.
123. Матюхіна Н. П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України (теоретичні та прикладні аспекти) : [монографія] / Н. П. Матюхіна ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – X. : Вид–во ун–ту внутр. справ, 1999. – 287 с.
124. Матюхіна Н.П. Безпека життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України (загально-управлінські підходи): Монографія / Наталія Петрівна Матюхіна. – Х.: Вид–во Нац. ун–ту внутр. справ, 2001. – 89 с.
125. Матюхіна Н.П. Управління персоналом ОВС України / Наталія Петрівна Матюхіна. – Х.: Державне спеціалізоване видавництво «Основа», 2002. – 126 с.
126. Матюхіна Н.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України: організаційно–правові засади: Дис…д–ра юрид.наук: 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право.–Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2002. – 420 с.
127. Матюхіна Н.П. Управління поліцією зарубіжних країн: сучасні підходи та ключові поняття / Наталія Петрівна Матюхіна.– X.: Гриф, 2006. – 301 с.
128. Министерство внутренних дел России: 1802–1902: исторический очерк в 2–х т. –СПб., 1901. – 720 с.
129. Михайленко П. П. Історія міліції України у документах і матеріалах [Текст] : у 3 т. / П. П. Михайленко, Я. Ю. Кондратьєв. – К. : Генеза, 1997. – 407 с.
130. Михайленко П. П. Історія міліції України у документах і матеріалах: 3 т. / П. П. Михайленко, Я. Ю. Кондратьєв. – К.: Генеза, 2000. – Т. 3. – 616 с.
131. Моль Р. Наука полиции по началам юридического государства: Перевод с 3–го немецкого издания. Вып. 1 / Роберт Фон Моль; пер.: Р. Сементковский. – С.-Пб.: Печ. В.И. Головина, 1871. – 356 с.
132. Негодченко О. В. Організаційно–правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини: [монографія] / Олександр Володимирович Негодченко. – Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 2003. – 445 с.
133. Недбайло П. Е. Методологические проблемы советской юридической науки / П. Е. Недбайло // Методологические проблемы советской юридической науки, материалы научной конференции 22 октября 1964 года. Е.: Наукова думка. – 1965. – С. 140.
134. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм / Петр Емельянович Недбайло. – М.: Госюриздат, 1960. – 511 с.
135. Нижник Н. Р. Україна – державне управління, шляхи реформування / Ніна Романівна Нижник. – К.: Вид–во Української Академії державного управління при Президентові України, 1997. – 71 с.
136. Никитин К. И. Проблемы совершенствования управления кадровыми аппаратами органов внутренних дел / Костантин Иванович Никитин // Проблемы дальнейшего совершенствования управления в системе органов внутренних дел в условиях развитого социализма. – М.: Дело, 1975. – 378 с.
137. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба / Александр Филиппович Ноздрачев. – М.: Статут, 1999. – 592 с.
138. Омельченко А. И.Творческий риск, его государственно–правовая охрана / А.И.Омельченко – М.: Изд–во Моск. ун–та, 1955. – 51 c.
139. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М.: А ТЕМП, Азъ, У–ФАКТОРИЯ, Изд. группа, 2004. – 944 с.
140. Ойгензихт В.А. Категория "риска" в советском гражданском праве // Правоведение. – Л.: Изд–во Ленингр. ун–та, 1971. – № 5. – С. 64–70.
141. Основные группы правоотношений, возникающих в деятельности органов внутренних дел. Учебное пособие / Абулгазин С.Б., Литовченко Л.Г., Мухамедшин К.Д., Роднов А.М., и др.; отв. ред.: Салахиден Нурсариевич Сабикенов – Караганда: Изд–во Караганд. ВШ МВД СССР, 2005. – 104 c.
142. Основы философии науки: Учебное пособие для аспирантов / [В. П. Кохановский, Е.В. Золотухина, Т.Г. Лешкевич, Т.Б. Фатхи и др.]. –Ростов н/Д. : Феникс, 2005. – 448 с.
143. Папкин А.И. Личная безопасность сотрудников ОВД: Тактика и психология безопасной деятельности / А.И. Папкин. – М.: Академия МВД России, 1996. – 132 с.
144. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР / В. А. Патюлин.– М.: Моск. рабочий, 1978. – 144 c.
145. Петелин А.И. Некоторые методологические проблемы исследования юридической ответственности // Проблемы юридической ответственности по социалистическому праву: Сб. статей / Петелин А. И. – Томск: Изд–во Томск. Ун–та, 1977. – 152 с.
146. Петрова Л. В. Про філософську одиничність правової сутності та множинність визначення права в юриспруденції / Л. В. Петрова // Правова держава Україна:проблеми, перспективи розвитку. 3б. наук. пр. –Харків : Національнаюридична академія України, 1995. – С. 34–35.
147. Петровская А. В. Идея правового закона в контексте характеристики различных правовых культур / А. В. Петровская // История государства и права. – 2007. –№4. – С.40.
148. Погрібна В.Л. Соціологія професіоналізму: монографія / В.Л. Погрібна. – К.: Алерта: КНТ: ЦУЛ, 2008. – 336 с.
149. Поленинина С. В. Комплексные правовые институты и становление новых отраслей права / С. В. Поленина // Праоведение. – 2005. – №1. – С. 72–77.
150. Полное собрание законов Российской империи повелением государя Николая Павловича составленное. Собрание Первое. С 1649 по 12 декабря 1825 года. Т VI № 4047 Санкт–Петербург. Печатано в типографии II Отделения собственной Его Императорского величества Канцелярии. 1830.
151. Полное собрание законов Российской империи повелением государя Николая Павловича составленное. Собрание Первое. С 1649 по 12 декабря 1825 года. Т ХХХІ № 26289 Санкт–Петербург. Печатано в типографии II Отделения собственной Его Императорского величества Канцелярии. 1830.
152. Поляков А.В. Общая теория государства и права: курс лекций /А.В. Поляков, Е. В. Тимошина – СПб.: Издательский дом С.–Петерб. гос. ун–та, Издательство юридического факультета .–Петерб. гос. ун–та, 2005. – 472 с.
153. Попов Л. Л. Государственное управление и исполнительная власть /Л. Л. Попов, Ю. И. Мигачев, С. В. Тихомиров. – М. : НОРМА : ИНФРА – М, 2011. – 320 с.
154. Попов С. В. Юридична відповідальність працівників ОВС України / С. В. Попов // Форум права. — 2010. — № 2. — С. 388—394 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/FP/2010–2/10pcvpou.pdf
155. Порфімович О.Л. Корпоративний імідж міліції України: монографія /О.Л.Порфімович. – Б. Церква: ТОВ «Червона Рута–Турс», 2005. – 144 с.
156. Предупреждение дорожно–транспортного травматизма: Обзорна информация: Вып. 18. – М.: НИЦ БДД МВД России, 2006. – 68 с.
157. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів // Закон України від 23.12.1993 № 3781–XII // Відомості Верховної Ради України, 1994. –№ 11. –Ст.50.
158. Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
159. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006. –№ 29. –Ст.245.
160. Про додаткові заходи щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ принципів законності, забезпечення прав і свобод громадян: Наказ МВС України від 15 трав. 2008 р. – № 157.
161. Про додаткові заходи щодо недопущення випадків катування та жорстокого поводження в діяльності органів внутрішніх справ : Наказ МВС України від 31.02.2011 р. – № 329.
162. Про затвердження Змін до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС від 28.04.2009 № 181 : Наказ Міністерства внутрішніхсправ Українивід 13.08. 2010 р. –№ 382.
163. Про затвердження Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України : Наказ МВС України від 13.04.2012 р. – № 318.
164. Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов’язаних із загибеллю й травмуванням особового складу: Наказ МВС України від 16.03.2007 р. – № 81.
165. Про Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів України Постанова від 24.04.1996 № 456//http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/456–96–%D0%BF
166. Про міліцію: Закон України від 25 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
167. Про недоліки в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ і завдання щодо забезпечення прав і законних інтересів громадян, підвищення авторитету міліції : Наказ МВС України від 30.04.2011 р. –№ 746.
168. Про незадовільний стан службової дисципліни та законності серед особового складу підрозділів карного розшуку : вказівка МВС України від 24.01.2011 р. – № 63.
169. Про оголошення рішення колегії МВС України: Наказ МВС України від 12 лип. 2007. – № 243.
170. Про оголошення рішень судів щодо притягнення до кримінальної відповідальності колишніх працівників міліції : Наказ МВС України від 28.01.2011 р. – № 19.
171. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 № 2135–XII // Відомості Верховної Ради України, 1992. –№ 22. –Ст.303.
172. Про основи національної безпеки України // Закон