АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ ЩОДО ПРОТИДІЇ ФІКТИВНОМУ ПІДПРИЄМНИЦТВУ

Короткий опис

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень……………….……………………………3
Вступ……………………........…......…………..............………....…..…...4
Розділ І. Загальна характеристика фіктивного підприємництва
1.1. Історико-правовий розвиток підприємницької діяльності та умови виникнення фіктивного підприємництва...........................…..............…............15
1.2. Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності та суспільна небезпека фіктивного підприємництва…....................27
1.3. Поняття фіктивного підприємництва та фіктивного підприємства……………………………………………………………………....45
Висновки до розділу............…………………..........….........…..............67
Розділ ІІ. Організаційно-правові основи діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву
2.1. Організаційно-функціональна структура підрозділів податкової міліції, що протидіють фіктивному підприємництву.........................................69
2.2. Організація роботи підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву..................................................................................87
2.3. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву...................... 101
2.4. Організація діяльності підрозділів податкової міліції щодо профілактики фіктивного підприємництва та ліквідації фіктивних підприємств…………............................................................................................121
2.5. Взаємодія підрозділів податкової міліції з іншими службами та правоохоронними органами щодо організації протидії фіктивному підприємництву………………………………………………….........................139
Висновки до розділу….........….........…...….………….....….....….......155
Висновки...........………………….………...……………….…..……....158
Додатки...........................…..................................................................... 165
Список використаних джерел............................................................. 193

ВСТУП

Актуальність теми. Дисертаційне дослідження зумовлене нагальною потребою розробки адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії протиправним проявам, які здійснюються правопорушниками від імені фіктивних суб’єктів господарювання у сфері підприємницьких, фінансово-господарських відносин в Україні. Зазначена діяльність має узагальнену назву – фіктивне підприємництво, тобто це неіснуюча, нелегітимна, прихована, протиправна, відповідно до встановленого законодавства, господарська комерційна діяльність.
У дисертаційному дослідженні фіктивне підприємництво розглядається як соціально небезпечне явище, яке поширилося в економіці держави, завдає великої матеріальної шкоди державі, суб’єктам господарювання, негативно впливає на суспільні відносини, має багато назв і різне змістовно-правове трактування.
Поширення фіктивного підприємництва в Україні сталося внаслідок тривалої правової неврегульованості приватної власності, ринкових та інших суспільних відносин у минулому та недосконалість державно-правового механізму регулювання підприємницької діяльності в сучасних умовах. Державно-кооперативна форма власності радянської держави була несумісна з приватнопідприємницькою діяльністю і законодавчо заборонялася. Незважаючи на заборону приватнопідприємницької діяльності, адміністрування господарських процесів, окремі особи створювали так звані „лжекооперативи” або використовували державні підприємства або тільки їх реквізити для виготовлення дефіцитних товарів, надання послуг населенню з метою отримання прибутків, які не враховувалися в установленому законом порядку.
У сучасних умовах адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності забезпечувалося понад 30 законами, прийнятими Верховною Радою, 22 постановами Кабміну та 14 декретами та указами Президента України, до яких упродовж 1991–2004 рр. було внесено близько 1 000 змін і доповнень, які часто не відповідали вже чинним нормам або зовсім їх заперечували. З ухваленням Конституції та прийняттям Господарського та Цивільного кодексів України правові неузгодженості у становленні підприємницької діяльності частково були усунуті. На розвиток підприємницької діяльності негативно впливають зміни до понад 300 законів про оподаткування, відсутність Податкового кодексу, незадовільна діяльність організаційно-структурних формувань органів державної влади щодо організації і контролю за підприємницькою діяльністю, недоліки соціально-економічного, уп¬рав¬лінського, нормативно-правового характеру та інше. Це створює можливість пра¬вопорушникам використовувати такий економіко-правовий феномен, як фіктивне підприємництво, тобто здійснювати протиправну діяльність з використанням „фіктивних”, „транзитних” підприємств, „фіктивних фірм”, „конвертаційних цент¬рів” та інших псевдогосподарських формувань.
У юридичній літературі, законодавчих актах, у наукових публікаціях тощо вживаються різні назви фіктивності підприємств, які не завжди відповідають правовим нормам їх створення, не розкривається їх зміст, що потребує подальшого наукового розгляду і уточнення.
Термін „фіктивне підприємництво” вживається в різних значеннях. В одних випадках - це протиправне діяння осіб, направлене на створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. В інших - для визначення загальної характеристики протиправної діяльності, яка скоюється від імені суб’єктів господарювання різних видів і форм (перелік яких міститься у Господарському кодексі України), які мають ознаки фіктивності, або використання в підприємницькій діяльності тільки їх реквізитів для заволодіння товарно-мате¬рі¬аль¬ними цінностями або отримання неконтрольованих прибутків, за які настає, залежно від ступеня суспільної небезпеки і характеру заподіяної шкоди, адміністративна чи інша відповідальність.
Фіктивне підприємництво створило цілий комплекс негативних соціальних наслідків, що становлять суспільну небезпеку (шкідливість). За даними податкової міліції, кожного року виявляється від трьох до п’яти тисяч фіктивних підприємств, які завдають мільярдних збитків державі.
Суспільна небезпека фіктивного підприємництва полягає у заподіянні шкоди бюджету держави, юридичним і фізичним особам, які не знають про фіктивність контрагента, побоюються вступати в підприємницькі відносини. Фіктивне підприємництво використовується у стратегічних сферах економіки: бюджетній, фінансово-кредитній, зовнішньоекономічній, паливно-енергетичному та агропромисловому комплексах, сферах приватизації, торгівлі, послуг, приватного бізнесу тощо. При фіктивному підприємництві застосовуються протиправні схеми для: ухилення від оподаткування шляхом незаконної конвертації та переведення грошових коштів за кордон, незаконного відшкодування податкового кредиту, контрабандного імпорту підакцизних товарів, порушення порядку провадження господарської діяльності, ведення податкового обліку, подання декларацій на доходи, заплутування податкових звітів, укладення неправомірних угод, спрямованих на монополізацію ринку, заволодіння коштами та майном під час приватизаційних процесів, здійснення інших протиправних дій.
Проблема адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву ускладнюється тим, що існуюча правова неузгодженість щодо організації контролю державними органами за порядком створення, придбання, функціонування і ліквідації суб’єктів господарювання дозволяє їх організаторам реєструвати фіктивні підприємства на підставних осіб (недієздатних осіб, осіб, які мають судові обмеження обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, померлих, пенсіонерів, нарко- і алкогольнозалежних, іншу категорію соціально незахищених осіб) або на викрадені, загублені чи підроблені паспорти, що ускладнює викриття і притягнення їх до відповідальності. Чинне законодавство не містить норм, які б встановлювали адміністративну чи іншу відповідальність за провадження господарської діяльності без перереєстрації підприємств у державних органах після їх придбання новими власниками, укладання неправомірних угод, спрямованих на сприяння іншим підприємствам заволодінню державними коштами і мінімізації податків та отримання інших неконтрольованих прибутків. Потребують подальшого розгляду питання щодо вдосконалення організаційно-правової, кваліфікаційної та іншої діяльності працівників підрозділів податкової міліції, які протидіють фіктивному підприємництву.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною загальної теми, яку розробляють кафедри і наукові підрозділи Національного університету державної податкової служби України (далі – Національний університет ДПС України), тема дисертаційного дослідження затверджена його Вченою радою. Крім того, цей напрям досліджень відповідає Рішенню Ради Національної безпеки і оборони України „Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов’язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість” від 15.12.2006 р., введеному в дію Указом Президента України № 1154/2006 від 28.12.2006 р., указам Президента України „Про затвердження єдиної державної регуляторної політики в сфері підприємництва” від 22.01.2000 р. № 89 та „Назустріч людям”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2005 р. № 115; основному положенню „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”, затвердженому Указом Президента України від 22.07.1998 року (з відповідними змінами та доповненнями), та комплексному науковому проекту НАДПСУ „Відповідальність за податкові правопорушення” (держреєстр № 0102U000477).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі вивчення наукових джерел, нормативних актів, узагальнення аналізу практичної діяльності підрозділів податкової міліції розробити шляхи удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву.
Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання таких завдань:
- висвітлити історико-правові аспекти розвитку підприємницької діяльності, визначити причини та умови поширення фіктивного підприємництва в нашій державі;
- узагальнити недоліки адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності та суспільну небезпеку фіктивного підприємництва;
- визначити поняття змісту „фіктивне підприємництво” і „фіктивне підприємство”, їх взаємозалежності;
- проаналізувати організаційно-функціональну структуру підрозділів податкової міліції, що протидіють фіктивному підприємництву;
- розглянути організаційну роботу підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву;
- дослідити інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкової міліції та визначити шляхи удосконалення заходів щодо протидії фіктивному підприємництву;
- проаналізувати організаційну діяльність підрозділів податкової міліції щодо профілактики та ліквідації фіктивних підприємств;
- узагальнити організаційні форми взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими службами, правоохоронними та контролюючими органами з метою протидії фіктивному підприємництву.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час організації діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву у сфері підприємницької діяльності.
Предметом дослідження є теоретичні засади, адміністративно-правові норми та практика застосування їх при забезпеченні діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву.
Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений поставленою метою, специфікою об’єкта, предмета та завданням дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціальних явищ та процесів. У процесі дослідження використовувалися також загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: метод системного аналізу, який дозволив комплексно проаналізувати положення Конституції, інших законодавчих атів, які регулюють підприємницьку діяльність, нормативно-правові акти стосовно діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, практику їх застосування, статистичні дані та наукову літературу (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, розділ 2, підрозділ 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5.); метод узагальнення, що застосовувався з метою формування та розвитку на основі вже наявних у спеціальній літературі позицій та думок, нових наукових підходів, пропозицій щодо розуміння суті фіктивного підприємництва (розділ 1); логіко-семантичний метод – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (розділ 1, підрозділ 1.3); соціологічний метод (анкетування), який використовувався під час вивчення узагальнення правозастосовної практики адміністративної відповідальності за правопорушення з використанням фіктивних підприємств (розділ 1, 2); історико-правовий метод, що використовувався в ході дослідження становлення і розвитку норм, що регулюють підприємницьку діяльність і розвиток фіктивного підприємництва (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2); порівняльно-правовий метод, який використовувався для аналізу й порівняння кримінального і адміністративного законодавства щодо відповідальності за вчинення правопорушень від імені суб’єктів господарювання, що дало змогу вдосконалити адміністративне законодавство (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); статистичний метод, який був використаний в ході вивчення організації роботи підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, що дозволило зробити висновки з удосконалення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву (розділ 2, підрозділ 2); метод моделювання, що застосовувався для побудови змін статей КУпАП, які стосуються адміністративної відповідальності за правопорушення, що скоюються в галузі фінансів і підприємницької діяльності (розділ 1, підрозділ 1.2, 1.3).
Усі перераховані та інші методи використовувалися комплексно, що дозволяє зробити висновок про вірогідність та наукову обґрунтованість результатів дисертаційного дослідження.
Теоретичною базою дослідження є чинне законодавство України, вітчизняна та зарубіжна наукова література, публікації у періодичних виданнях за темою дос¬лідження. Оскільки дисертаційне дослідження значною мірою має міжгалузевий характер, його нормативна база включає норми права: адміністративного, фінансового, інформаційного, господарського, податкового, кримінального тощо.
Методологічною основою дисертаційного дослідження послужили праці науковців-адміністративістів Б.В. Авер’янова, Ю.П. Битяка, Ю.А. Ведєрнікова, В.К. Кол¬пакова, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Т.О. Коломоєць, В.Й. Развадовського, С.Г. Стеценка, В.К. Шка¬ру¬пи та інших. Окремі аспекти правового, організаційно-управлінського та інформаційного забезпечення правоохоронних органів щодо протидії фіктивним підприємствам у підприємницькій, кредитно-фінансо¬вій та інших сферах економіки досліджували П.П. Андрушко, В.Т. Білоус, О.М. Бан-дурка, В.С. Білецький, Л.Н. Білецька, А.Ф. Волобуєв, П.А. Воробей, В.І. Ва¬си¬лин¬чук, Н.Ф. Галагуза, С.А. Гадойбоєв, А.М. Головач, О.О. Дудоров, В.С. Зеленецький, І.В. Забілик, В.В. Лисенко, В.Д. Ларічев, Ю.В. Опалінський, В.М. Попович, С.І. Тень¬ков, А.В. Роздайбіда, Г.А. Матусовський, С.Г. Міщенко, Я.Ю. Кондратьєв, М.І. Кам¬лик, Н.О. Саніахметова, Д.Я. Семир’янов та інші.
Безумовно, названі автори внесли значний вклад у розвиток теорії і практики протидії правопорушенням, які скоюються від імені фіктивних суб’єктів господарювання, створили значне наукове підґрунтя для подальших досліджень. Але, незважаючи на певну кількість наукових праць, питанням адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву приділялося недостатньо уваги. Викладене свідчить про актуальність обраної автором теми дослідження, про її науково-теоретичну та практичну значимість. Емпіричну базу дослідження становлять узагальнені дані анкетування 215 працівників податкової міліції державної податкової служби України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що, не зменшуючи ролі та значущості вже опублікованих праць науковців, дана дисертаційна робота є монографічним дослідженням проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву. Визначення і всебічний аналіз процесів правового, організаційного забезпечення, профілактики, викриття та ліквідації фіктивних підприємств дозволили обґрунтувати ряд висновків і пропозицій. Основні з них такі:
- вдосконалено позицію, щодо причин поширення фіктивного підприємництва: тривала правова неврегульованість приватної влас¬ності, ринкових та інших суспільних відносин; заборона підприємницької діяль-ності в минулому та недосконалість державно-правового механізму регулювання підприємницької діяльності в сучасних умовах;
- доведено, що умовами поширення фіктивного підприємництва є правові неузгодженості нормативних актів, які регулюють порядок створення та ліквідацію суб’єктів господарювання, відсутність адміністративної відповідальності за порушення встановлених правових норм реєстрації суб’єктів господарювання та інше;
- вперше обґрунтовано встановлення адміністративної відповідальності за провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання без перереєстрації в державних органах після його придбання новим власником та укладення неправомірних угод, спрямованих на сприяння іншим суб’єктам господарювання отриманню неконтрольованих прибутків;
- дістало подальшого розвитку визначення узагальненого поняття змісту „фіктивне підприємництво” та „фіктивне підприємство”, їх форми прояву та взаємозалежність;
- вперше обґрунтовано доцільність перейменування спеціальних підрозділів податкової міліції по боротьбі з фіктивними суб’єктами підприємницької діяльності та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість у підрозділ протидії фіктивному підприємництву та незаконному відшкодуванню ПДВ;
- вперше обґрунтовано доцільність створення на базі Інституту післядипломної освіти при Національному університеті ДПС України спеціального курсу з протидії фіктивному підприємництву, а також впровадження на базі факультету податкової міліції Національного Університету ДПС України підготовку спеціалістів за економічними спеціальностями;
- вдосконалено концептуальне рішення про необхідність об’єднання інформаційних систем органів державної служби в автоматизований інформаційний банк даних (АІБД) ДПА України;
– дістали подальшого розвитку висновки про здійснення державної реєстрації суб’єктів господарювання в органах державної податкової служби, а також про обов’язковість використання працівниками органів державної реєстрації обліків правоохоронних та інших державних органів при перевірці реєстраційних документів на осіб (засновників) підприємств;
- обґрунтовано необхідність законодавчого надання банківськими ус¬та¬новами відомостей ДПА про призначення платежів та інших даних щодо контрагентів підприємств, які визнані фіктивними.
– внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства та організаційно-прак¬тичної діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному під¬приємництву.
Наукова новизна визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку та шляхів удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву.
Усі висновки дисертації спираються на особисті наукові праці автора, підтверджуються науковими статтями й актами впровадження.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що обґрунтовані у дисертації ідеї та положення є творчим розвитком теорії та практики адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, містять конкретні висновки і пропозиції для підрозділів податкової міліції, становлять інтерес для інших правоохоронних органів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у навчальному процесі, правозастосовній та науковій діяльності, зокрема:
- у навчальному процесі: результати дослідження використані при викладанні курсів: „Адміністративне право”, „Фінансове право”, „Господарське право” Національного університету ДПС України (акти впровадження від 16.01.2006 р., та від 03.04.2007 р.), у проведенні лекцій, семінарських і практичних занять кафедри адміністративного права та організації адміністративної діяльності Академії управління МВС (акт впровадження від 21.07.2007 р.);
- у правозастосовній діяльності: результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну діяльність підрозділів ГУ ПМ ДПА України та ГCУ МВС України (акти впровадження від 04.04.2007 р. та 12.04.2007 р.);
- у науково-дослідній сфері: матеріали дисертації включені в окремий розділ навчального посібника за науково-дослідною темою: „Організаційно-правове забез¬пе¬чення діяльності оперативних підрозділів податкової міліції щодо поперед¬ження податкових злочинів у паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) України”, яка виконується у Науково-дослідному центрі з проблем оподаткування (держреєстр № 0105U003864). Назва розділу „Правові та організаційні засади діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву в ПЕК” (акт впровадження від 03.04.2007 р.).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, висновки і пропозиції дисертації обговорювалися на розширеному засіданні кафедри управління та адміністративної діяльності і кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету ДПС України. Теоретичні положення і практичні рекомендації доповідались та були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема: на Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб” 27–28 березня 2003 р. (м. Київ, НАВСУ), Міжнародній науково-прак¬тичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в еко¬номіці” 15–17 травня 2003 р. (м. Ірпінь, НАДПСУ), Науково-практичному семінарі „Тіньова економіка в інфраструктурі організованої злочинності” 15 вересня 2004 р. (м. Одеса, ОІПН), круглому столі „Діяльність підрозділів ДСБЕЗ по викриттю злочинів у бюджетній сфері” 01 листопада 2006 р. (м. Київ, ННІПККМ КНУВС).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у монографії, посібнику, шістьох наукових статтях, 5 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях. Опубліковані у співавторстві ідеї і розробки, що належать співавторам Василинчуку В.І., Супруненку А.М., Опалінському Ю.В., Мулявці Д.Г., у дисертації не використовувалися.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дисер¬тація складається зі вступу, двох розділів, поділених на 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 209 сто¬рінок, з них основний текст – 164 сторінок, список використаних джерел – 17 сторінок (176 найменування), додатки на 28 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні висвітлюються історико-правові аспекти розвитку підприємницької діяльності та соціально-економічні умови виникнення фіктивного підприємництва, узагальнюється законодавство, яке регулює підприємницьку діяльність, та його соціальна небезпека. Визначено прояви і різновиди фіктивних підприємств та основні схеми їх протиправного використання. Згруповано фіктивні підприємства залежно від їх ролі в протиправних схемах, разовості та напрямів злочинного використання. Проаналізовано практичну діяльність підрозділів податкової міліції щодо протидії створенню та функціонуванню фіктивних підприємств.
Проводилося дослідження системи, завдань, повноважень підрозділів міліції, організація ними роботи, розробка науково-обгрунтованих рекомендацій з організації напрямів протидії фіктивному підприємництву.
Проведене дослідження загальної характеристики фіктивного підприємництва дозволяє зробити такі висновки:
1. Розвиток підприємницької діяльності і ринкових відносин залежить від державного устрою і правового регулювання. Недосконале адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності веде до виникнення фіктивного підприємництва.
2. Приватна власність, ринкові відносини, що становлять основу підприємницької діяльності внаслідок відомих історичних обставин на території нашої держави заборонялись, що привело до виникнення лжекооперативів.
3. Законодавство радянського періоду не сприяло розвитку підприємницької діяльності, а перевага і сприяння державному сектору економіки, утиски і переслідування колишніх приватних підприємців, створили умови для розвитку фіктивного підприємництва.
4. За роки незалежності України, внаслідок правової неузгодженості діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаних з відповідальністю за фінансові правопорушення, фіктивне підприємництво набуло нових видів і форм. Правопорушення, які вчиняються з використанням фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності стали досить розповсюджені в стратегічних для економіки держави сферах: бюджетній, фінансово-кредитній, банківській, зовнішньоекономічній діяльності, в сфері приватизації, в сферах торгівлі, послуг, виробництві, приватного бізнесу та в інших галузях народного господарства і становлять суспільну небезпеку.
5. Пропонується доповнити ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення „Порушення порядку провадження господарською діяльністю”, після слів: „Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом”, словами: „або провадження господарської діяльності суб’єктом господарювання зареєстрованого з порушення порядку (встановлених правових норм) реєстрації, або провадження господарської діяльності власником (співвласниками) після придбання суб’єкта господарювання без перереєстрації його в державних органах або несвоєчасного повідомлення в держані органи про зміну юридичної адреси суб’єкта господарювання ” і далі за текстом.
6. Доповнити ст. 166-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення „Неправомірні угоди між підприємцями” після слів „Укладення угод, спрямованих на встановлення (підтримування) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших підприємців”, словами: „або укладення угод спрямованих на сприяння заволодінню товарно-матеріальними, грошовими цінностями, ухилення від оподаткування іншими суб’єктами господарювання тощо” і далі за текстом.
7. Пропонується наукове визначення узагальненого поняття фіктивного підприємництва, як неіснуючої, недійсної, нелегітимної (незаконної) відповідно до встановленого законодавства господарської комерційної діяльності, яка проваджується від імені (фіктивних) суб’єктів господарювання різних видів і форм, або з використанням тільки їх реквізитів як засобу для заволодіння товарно-матеріальними цінностями або отримання інших неконтрольованих прибутків. Наслідки незаконної діяльності вчиненої при фіктивному підприємництві (проступків або злочинів) скоєних винними особами регулюються відповідним законодавством.
8 Пропонується наукове поняття „фіктивного підприємства”, як суб’єкта господарювання зареєстрованого в державних органах з порушенням порядку (правових норм) державної реєстрації (на підставних, судимих, недієздатних та інших осіб, за підробленими засновницькими документами, не перереєстрованого в державних органах після придбання новим власником, порушує порядок подання звітів про зміну свого місцезнаходження та порядок подання податкових декларацій і фінансової звітності тощо). Від його імені здійснюється фіктивне підприємництво: укладаються неправомірні угоди з певною метою, створюються умови для здійснення іншими фізичними чи юридичними особами протиправної діяльності поза державним контролем, ухилення від сплати податків тощо. Наявність функціонування такого підприємства приводить до його ліквідації у судовому порядку шляхом визнання установчих документів та укладених ним угод недійсними і скасування державної реєстрації. Наслідки протиправних дій осіб винних у створенні або використанні фіктивного підприємства регулюються відповідним законодавством;
Знання працівниками міліції різновидів фіктивних підприємств протиправних схем і способів, за якими вчиняється фіктивне підприємництво та інші правопорушення, пов’язані з ним, дозволяє максимально точно визначити характер і вид правопорушень, що мають значення в процесі документування та при розслідуванні. Як показав аналіз дослідження, існує тісний діалектичний взаємозв’язок між різновидами фіктивних підприємств, схемами і способами їх злочинного використання, причинами і умовами, які сприяють вчиненню правопорушень, що надає можливість правоохоронним органам зосередити зусилля на їх запобіганні, виявленні і викритті.
Проведене дослідження розділу “Організація діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву” дозволяє зробити такі висновки:
1. Особливості діяльності підрозділів податкової міліції щодо виконання покладених на них завдань, – запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, свідчить, що ці підрозділи ведуть боротьбу, перш за все, з різноманітними правопорушеннями (злочинами і проступками), які вчиняються правопорушниками від імені суб’єктів господарювання в підприємницькій діяльності, на етапі їх створення і функціонування. Розглядаючи організаційну побудову, функції та повноваження підрозділів по боротьбі з фіктивними суб’єктами підприємницької діяльності та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість доцільніше було б перейменувати в підрозділи протидії фіктивному підприємництву та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість.
Така назва найбільше відповідала б основним завданням підрозділів податкової міліції щодо запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження в справах про адміністративні правопорушення.
2. Організація роботи підрозділів податкової міліції потребує вдосконалення Робота працівників податкової міліції, як показав аналіз нашого дослідження, повинна оцінюватися не тільки по кількості викритих злочинів, але й по кількості осіб притягнутих до адміністративної відповідальності. Для підвищення професійних навичок і специфіки роботи в фінансово-економічній сфері доцільно було б створити курси з протидії фіктивному підприємництву на базі Інституту післядипломної освіти при Національному університеті ДПС України з подальшим складанням заліку і лише після успішної його здачі допускати їх до самостійної роботи.
3. Впровадити на базі факультету податкової міліції Національного університету державної податкової служби України підготовку спеціалістів, які б готували фахівців для боротьби з економічною злочинністю не тільки за спеціальністю „правоохоронна діяльність”, а й за економічними спеціальностями, з обов’язковою спеціалізацією в кредитно-фінансовій сфері.
4. Роздробленість відомчих інформаційних систем правоохоронних органів не забезпечують якість і надійність різносторонньої інформації, що призводить до зниження ефективності щодо протидії фіктивному підприємництву різними правоохоронними органами. У зв’язку з цим важливо об'єднати інформаційні системи різних правоохоронних відомств із впровадженням єдиних інформаційних технологій в один автоматизований інформаційний банк даних (АІБД), який функціонував би у системі ДПС України. Тут сконцентровувалися б дані про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності і їх засновників як платників податків, господарські і фінансові операції та інша, необхідна для правоохоронних органів інформація, що сприяла б викриттю економічних правопорушень, покращило б контроль за ними.
5. Для усунення ряду причин та умов, які сприяють вчиненню фіктивного підприємництва, може стати подальше вдосконалення чинного законодавства і внесення змін до ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” про здійснення державної реєстрації суб’єктів господарювання в органах державної податкової служби; внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо спрощення процедури визнання недійсними угод між реальними суб’єктами підприємницької діяльності та фіктивними підприємствами.
6. Розробка механізму реалізації положень ст. 27 ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“ щодо використання органами державної реєстрації суб’єктів господарювання обліків органів міліції та інших державних органів при здійсненні перевірок осіб, які створюють суб’єкт господарювання на їх дієздатність, судових обмежень про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, які відповідно до чинного законодавства визнаються такими, що не допускають реєстрації осіб як підприємців, заняття ними керівних посад, а також посад, пов’язаних із матеріальною відповідальністю. Законодавчо передбачити перевірку правоохоронними та контролюючими органами джерел надходження коштів за рахунок яких формується статутний фонд, передбачити перевірки напряму діяльності виробничих приміщень СПД. Врегулювати питання щодо законодавчого чіткого визначення поняття місцезнаходження підприємницької структури і строки початку підприємницької діяльності та інше
7. Внести зміни до Закону України „Про банки та банківську діяльність” у випадках визнання підприємств фіктивним, надавати ДПА відомості від банківських установ про рух коштів по будь-якому його рахунку і про призначення платежів та інших даних до контрагентів. Здійснювати відшкодування податку на додану вартість по факту оплати грошовими коштами покупця на розрахунковий рахунок постачальника.
Реалізація змін до таких законодавчих норм дозволила б підрозділам податкової міліції більш ефективно виявляти та викривати правопорушення (злочини і проступки), правильно кваліфікувати такі діяння та призначати відповідні покарання адміністративними, слідчо-судовими органами.
На думку автора, у зв’язку з багатоаспектністю досліджуваної проблеми в дисертації розглянута лише частина адміністративно-правового забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, що не дає підстав вважати дану проблему вичерпаною. Вона покликана привернути увагу наукової громадськості, практичних працівників правоохоронних органів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доповн.) Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2005. – С.-1173
2. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник . – К.: АБУ, 2002. – 480 с.
3. Мельник П.В., Шакун В.І. Комерційне право. – К-1997. – С. 8
4. Дудник Л.М. Василинчук В.І. Підприємницька діяльність та запобігання фіктивному підприємництву (історико-правові аспекти) // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – Київ: НАВСУ, 2003. – № 5. – C. 233 - 241.
5. Колпаков В.К, Кузьменко О.В. // Адміністративне право України: Підручник. – Київ: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
6. Мізес Людвіг фон Бюрократіс. Запланированый хаос. Антикапиталистическая ментальность. Перевод с англ. – М.; Дело. 1993. – С. 24
7. Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Збірник наукових праць / Мін. Осв. і науки України КНІЕУ.– К., 2001. – С. 394
8. Хизрич, Р., Петерс М. Предпринимательство, или как завести собственное дело и добиться успеха: Вып. 1 Предприниматель и предпринимательство: Пер. с анг.- М.; Прогресс, 1990. Курс предпринимательства /Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. – М.: Финансы, 1997. С.12
9. Бандурка О.М., Гетьманець О.П., Задихайло Д.В. та інші. Підприємницьке право України: Підручник /За заг. ред. доц. Р.Б. Шишки – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, „Еспанада” 2000, - 480 с.
10. Сизоненко В. М. Підприємництво: Підручник. – Київ.: Вікар, 1999. – C. 23.
11. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво „Юридична думка”, 2004. – 584 с.
12. Прутська О.О. Історичний досвід розвитку підприємництва в Україні // Економіка, фінанси, право. – 2002. № 9, – С. - 11.
13. Энциклопедический справочник СССР 1917 – 1967 р. / За ред. Введенского Б.А. – М.: Из-во «Советская энциклопедия», 1967. – С. 142 -144.
14. Дудник Л.М. Фіктивне підприємництво: причини виникнення та сучасний стан // Науковий вісник НАДПС України. – Ірпінь, 2005р. № 5 (32) С.211-216.
15. Опалінський Ю.В. Фіктивне підприємництво – Історія і сучасність. // Іменем Закону, 05.05.1998. – № 24.
16. Субтельний О.О. Історія України – Київ: „Либідь”. 1994. – С. 511.
17. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій: для студентів юрид. Вузів та факультетів – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
18. Опалінський Ю.В. Автореферат дисертації на здобуття кандидата юридичних наук. // Кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво. К – 1998.
19. Словник іншомовних слів / Уклад. Пустовіт Л.О. „Довіра” К. – 2000. – С. 936.
20. Кондурушкин Й. Частный капитал перед советским судом: – М., – 1976, С. 119 - 126.
21. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу УРСР. – Київ:, 1987. // Вид-во політичної літератури України – С. 526.
22. Гуров А.И. Организованная преступность не миф, а реальность. М, 1992. С. 190 - 191.
23. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – Одеса „Юридична література 2006. – 488 с.
24. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.: / Українська правнича фундація. – К., 1996. – 63 с.
25. Господарський кодекс України / Офіційний текст Мін’юстиції України //Видавничий дім „ІН-ЮРЕ” Київ, –2003. С. 30;
26. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України; Н34 У 2т. / За відповід. ред. Дзери (кер.авт.кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т.І. – С. 135.
27. Шкарупа В.К., Коломоєць Т.О., Гулєвська Г.Ю. та інш. Адміністративне право України: За заг. Ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 216 с
28. Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і фак./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2001. – 528 с.
29. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навч. посібник. – К.; Атіка, 2007. – 632 с.
30. Указ Президента України „Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” від 03.02.1998 р.
31. Указ Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07 1998 р.: // Офіційний вісник України. – 1998. – № 30. – Ст. 1119.
32. Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 336 с.
33. Дудник Л.М., Василинчук В.І., Опалінський Ю.В., Мулявка Д.Г. Фіктивне підприємництво, шляхи боротьби з ним: Навч. посібник, – Ірпінь, 2005. С. – 192.
34. Воробей П.А., Опалінський Ю.В. Фіктивне підприємництво у системі економічних злочинів // УАВС, Науковий вісник. – К., 1997. – Вип. 2. – С.188 - 190
35. Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції: (Теорія і практика:) Монографія. – К.: Логос, 2004. – С. 119 – 145.
36. Збірник нормативно-правових та методичних матеріалів з податку на додану вартість для практичного використання: Спеціалізований посібник. – Ч.1. / Укладачі: Москаленко В.М., Тарангул Л.Л., Кириченко та інш. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 630 с.
37. Вісник податкової служби України, 2000 р. – № 33, С – 18.
38. Вісник податкової служби України, 2001 р. – № 41, С – 19.
39. Теньков С.І. Проблеми існування фіктивних фірм в сучасних
умовах // Юридичний вісник України. – 2000. – № 15.
40. Матеріали результатів роботи підрозділів податкової міліції по боротьбі в сфері оподаткування за 9 міс. 2006 р.
41. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. – К. – 1998. – С. 169, 177 – 178
42. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки. – Ірпінь, 2001. – С. 173.
43. Смирнов С.А. Злочинність у сфері підприємницької діяльності та її попередження: Дисертація на здобуття кандидата юридичних наук. К., 2002.– C. 206.
44. Волобуев А.Ф. Фиктивное предпринимательство как способ сокрытия тяжких економических преступлений //Российская юстиция. – 2001. – № 6. – с. 54 - 55.
45. Постанова НБУ № 527 „Про відкриття банківських рахунків у національній і іноземній валюті” від 18.12.1998 р.
46. Ларичев В.Д., Пешков А.И., Чеботарев А.И. Некоторые социологические аспекты преступности в кредитно-денежной сфере // Деньги и кредит. – 1996. – № 3. – С. 55 - 61.
47. Методичні рекомендації щодо виявлення і розслідування злочинів, їх локалізації та конвертації безготівкових коштів через кореспондентські рахунки іноземних банків / Управління по розслідуванню злочинів, скоєних ОЗУ ГУБОЗ МВС України. – К., 1999. – С. 20.
48. Матусовский Г.А. Экономические преступления. Криминалистический анализ: - Харьков: Консум. 1999.- С. 273.
49. Дудник Л.М. Протидія фіктивному підприємництву підрозділами податкової міліції в сфері паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) України (Адміністративно-правовий аналіз): Монографія. – Київ: Політехніка, 2007. – 114 с.
50. Афоризмы: Век ХІХ-ХХ / Составители И.И. Комарова, А.П. Кондрашов. – Москва.: Рипол-Классик, 2000. – 735 с.
51. Лысенко В.В. Криминалистическая характеристика отдельных способов преступной деятельности с использованием фиктивных предприятий. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3.– С. 66 – 70
52. Ларичев В.Д. Мошеничество в денежно-кредитной сфере // Деньги и кредит. – 1996. – № 9. – С. 69 - 73.
53. Дудник Л.М., Василинчук В.І., Кононков Д.Ю. Щодо недоліків кримінального законодавства по визначенню поняття фіктивного підприємництва і проблеми кваліфікації: Програма Міжнародної науково-практичної конференції МВС, НАВСУ. – Київ, 2003. – С. 217.
54. Постанова КМУ № 740 від 25.05.1998 р. „Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності
55. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”: від 15 травня 2003 року N755-IV.
56. Рішення Ради Національної безпеки і оборони України „Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов’язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість” від 15.12.2006 р. введеному в дію Указом Президента України № 1154/2006 від 28.12.2006 р.
57. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар – 2-ге вид., переробл. та доповн. / Відп.ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2002, – С. 499.
58. Дудник Л.М. Проблеми застосування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – Ірпінь, – 2004. – № 4 (26). – C. 231 - 240.
59. Дудоров О.О, Дудорова К.М. Фіктивне підприємництво: кримінально-правова характеристика, вплив на оподаткування. //Економіка, фінанси і право 1999. – № 4.
60. Лисенко В.В. Фіктивні фірми. Криміналістичний аналіз Монографія. // Київ: Парламенське видання, 2002. – С. 11.
61. Білецький В.С. Фіктивне підприємництво і економічна злочинність // Право України. 1997. – № 5. С. 34 - 77
62. Навроцький В. Господарські злочини. – Львів. – 1997. – С. 21
63. Дудник Л.М. Правові проблеми фіктивного підприємництва та його різновиди // Науковий вісник НАДПС України. - Ірпінь, 2006 - № 1-2 (33). С. 246 – 253
64. Дудник Л.М. Фіктивне підприємництво – створення або придбання, реєстрація чи перереєстрація? // Науковий вісник ДПС України. – Ірпінь: АДПСУ, 2002. – № 2 (16).
65. Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р.
66. Постанова КМУ „Про затвердження Методики визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами” № 697 від 27 травня 2002 р.
67. Наказ ДПА України від 16.11.98 р. № 540 „Про порядок реалізації матеріалів фіктивних фірм”.
68. Лист ДПА України від 21.05.1999 р. № 329/4/25-1210, „Про ознаки фіктивних фірм“ // Бізнес. Бухгалтерія. Право. Податки: Консультації. 1999. – № 26. – С.3.
69. Лист ДПАУ від 22.05.98 р. № 6021/10/26-31 // Бізнес. Бухгалтерія. Право. Податки. – 1998 –.№ 37 – C. 2.
70. Методичні рекомендації по організації боротьби з фіктивними підприємствами та незаконним відшкодуванням ПДВ, ГУПМ ДПА України. – Ірпінь, 2001.
71. Лист ДПА України від 14.01.2005 р. № 365/6/26-5215 „Щодо роз’яснення поняття „фіктивна фірма”. Газета украинского бухгалтера «Все для бухгалтера в торговле» 2005.
72. Пшонка В.І. Господарсько-правові заходи, подолання тінізації економіки // Право України – 1999. – № 5 С. 39 - 42.
73. Галагуза Н.Ф., Ларічев В.Д Преступления в страховании: предотвращение, виявление, расследование (отечественний и зарубежный опыт) М., – 2000. C – 71.
74. Андрушко П.П. Фіктивне підприємництво проблеми кваліфікації та вдосконалення законодавства // Предпринимательство, хозяйство и право. 1998 – № 11, С. 32,
75. Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва. – К.: Атіка, 2001. – 605 с.
76. Колишко Р., Рудовська Н. Дерегулювання підприємницької діяльності: реалії та перспективи // Економіка. Фінанси. Право.-1998. – № 11. – С. 21.
77. Білецький В.С. Фіктивне підприємництво і економічна злочинність // Право України. - 1997. –- № 5. – С. 34 - 37
78. Матвеєва Т. Вдогонку за лідером // Компаньон.2000. – № 39. – С. 27.
79. Навроцький В. Господарські злочини.-Львів.1997. –- С. 41
80. Роздайбіда А.В. Проблеми виявлення фіктивних підприємств та припинення незаконного обігу коштів // Науковий вісник Академії державної податкової служби України.-2001. – № 1 (11). – С.171 - 177.
81. Сисоєв В. Фіктивні фірми викриваються // Вісник податкової служби України. – 1998. – С. 24.
82. Дудоров О.О. Тлумачення ознак фіктивного підприємництва у доктрині та правозастосовчій практиці // Підприємство, господарство і право. – 2002. – № 2.
83. Закон України „Про Державну податкову службу в Україні”: від 4 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
84. Шепітько В.Ю. Криміналістика: Словник термінів. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – С. 224
85. Дудник Л.М. Фіктивні підприємства в кримінальних схемах тіньової економіки //Актуальні проблеми політики. Науково-практичний семінар „Тіньова економіка в інфраструктурі організованої злочинності” (вересень 2004 р.): Збірник наукових праць Одеського інституту правових наук: Випуск 26. – Одеса, 2005. – С. 198 - 204.
86. Коломенцев А. Регистраторы поднимают цены // Деловой Петербург. –.2002 09.07 (№ 122), – С. 7.
87. Попович В.М. Стан організаційно-правового забезпечення протидії відмиванню доходів злочинного походження в Україні: кримінологічний аспект. / Правові проблеми боротьби зі злочинністю: - Харків, 2002. – С. 200 - 201.
88. Зеленецький В.С., Фаєр Д.А. Економіко-правова характеристика процесів тінізації і криміналізації кредитно-фінансової і банківської системи України. //Веси Феміди, – 2000, – № 3, С. 7 - 20.
89. Сатуєв Р.С., Шраев Д.Л., Яськова Н.Ю. Экономические преступления в финансово-кредитной системе. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – С. 27.
90. Кравцова Т.М. Правова природа державного регулювання підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. 2003. – № 8 – С. 3 - 6.
91. Забилык И.В. Подпольщики заводили в тень по „миллиону” в день, // Сегодня. – 2001. – № 957 - С. 8.
92. Галкін І. Г. Офшорні зони: легальні і незаконні цілі використання // Право України. – 2003. – № 6. – С. 70 - 74.
93. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.2002 р. № 53-р.
94. Касьяненко Л.М. Правовий статус державної податкової служби як контролюючого суб’єкта // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України – 2003. – № 3 (21) – С.177-1881
95. Большая советская энциклопедия. – Москва, 1956. – С. 908
96. Сервецький І.В. Закон України „Про державну податкову службу в Україні” (в схемах), Навчальний посібник, – К,: – 1998 – C. 35
97. Шкарупа В.К., Окопник О.М. Правове регулювання діяльності міліції в умовах реформування системи виконавчої влади // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – Ірпінь. 2005. – № 2 (29). – C.192 - 194.
98. Білоус В.Т. Правоохоронним органам України, що здійснюють боротьбу з економічною злочинністю – чітке законодавче визначення // Науковий вісник НАВСУ. № 5, 2002. – С. 204 - 211.
99. Шкарупа В.К., Шакірова О.В. Проблеми правової захищеності працівників податкової міліції України // Науковий вісник ДПА – Ірпінь: АДПСУ. 2001.- № 2 (12).
100. Шкарупа В.К., Коваль М.В, Савчук О.П., Самофалов Л.П., Мацелик М.О. Адміністративне право України: Конспект лекцій. – Ірпінь: Національна Академія ДПС України, 2005. – 248 с.
101. Податкова міліції як об’єкт оперативно-розшукової діяльності: Навч. Посібник / В.Р. Жвалюк, А. Є. Гутник, М.Т. Задояний, В.В. Лисенко; Під ред. В. Д. Чалого, – К., 1999, – 64 с
102. Дудник Л.М., Коментар до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” у таблицях і схемах. Ірпінь, 2003 – С. 48.
103. Закон України „Про міліцію”: від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – С. 20.
104. Кримінально-процесуальний кодекс України НПК (із змінами та доповненнями на 1 січня 2002 року). – К. Видавничий дім „Ін-юре”, 2001.– 416 с.
105. Ведєрніков Ю.А., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с
106. Семир’янов Д.Я. Роль оперативно-аналітичних підрозділів податкової служби у боротьбі з податковими правопорушеннями // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України „Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України”. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – ч. 2. – С. 45 - 48.
107. Касьяненко М.М., Гринюк М.В., Цимбал П.В. Організація роботи та управління органами державної податкової служби України: Навч. посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України 2001. – 229 с.
108. Дудник Л.М., Бірюков Г.М., Шкарупа В.К. Оперативно-розшукова діяльність податкової міліції (Особлива частина у схемах); Навчально-наочний посібник. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2007. – 162 с.
109. Білоус В.Т. Про системний підхід в організації боротьби з економічною злочинністю // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 1999. – № 4 – С. 97 - 100.
110. Дудник Л.М. Становлення і розвиток оперативно-розшукової діяльності // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – Ірпінь, 2005. – № 3 (30) – С.231 - 238
111. Кондратьєв Я.Ю., Василинчук В.І. Особливості попередження злочинів у сфері економіки оперативними підрозділами ДСБЕЗ // Науковий вісник НАВСУ, 2003, – № 4 – С.105.
112. Семир’янов Д.Я. Атореферат дисертації на здобуття ступеня канд. юрид. наук. – Ірпінь, – 2004. – С.10.
113. Словник синонімів української мови. – К.: Наукова думка, 1999. – С -1026.
114. Мартиненко О.А. Криміногенні аспекти процесу реалізації корпоративних прав /Вісник Запорізького державного університету: юридичні науки: Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – С. 283.
115. Лист ДПАУ від 03.06.2002 р. № 8742/7/26-9517 „Методичні рекомендації щодо організації боротьби з „фіктивними” і „транзитними” підприємствами”.
116. Кодекс України про адміністративні правопорушення – Х.:ПП «ІГВІНІ», 2007. – 304 с.
117. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)” від 12.01.2005 р.
118. Мулявка Д.Г., Петрова І.П., Катеринчук І.П. Нормативно-правові акти діяльності органів податкової міліції України: Навчальний посібник. – Ірпінь: Національна академія державної податкової служби України, 2007. – 303 с.
119. Коттке К. Грязные деньги – что это такое?: Справочник по налоговому законодательству в области „грязных” денег / Пер. с нем. – М.: Издательство „Дело и сервис”, 1998. – 704 с.
120. Міщенко С.Г., Гриценко В.В, Назаренко Ю.Ю., Зеленков Ю.О. Діяльність податкової міліції по виявленню та запобіганню правопорушень, пов’язаних з мінімізацією сплати податків та їх основним інструментом – „фіктивними підприємствами”. – Навчально методичні матеріали. – Ірпінь, 2005. – 104 с.
121. Основи інформаційного права України: Навч. посіб. / В.С. Цимбалюк, Р.А. Гавловський, В.В. Гриценко та інш.; За ред. М.Я.Швеця, Р.А. Калюжного та П.В.Мельника. – К.: Знання , 2004. – 274 с.
122. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред.канд.юрид.наук Ю.Ф. Кравченка. – К. НАВСУ, 1999. – С. 538
123. Саницький В.А., Карацюба А.М., Святобог В.В. Система інформаційного забезпечення ОВС України. – К.: МВС України, ТОВ Антекс, 2000. – 144 с.
124. Білоус В.Т. Боротьба з комп’ютерними та економічними злочинами // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі: Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції (Ірпінь, 2002). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – С. 131 - 133
125. Закон України „Про захист інформації в автоматизованих системах” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286.
126. Дудник Л.М. Інформаційні технології і фіктивне підприємництво. // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці. Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції (15 - 17. 05. 2003 р.) – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – C. 157-159.
127. Алексеев А.И., Герасимов С.И., Сухарев А.Я. Криминологическая профілактика теория, опыт, проблемы. Монография. – М.Издательство НОРМА, 2001 с. 1-26.
128. Криминология, Учебник для юридических вузов / Под общей ред. д.ю.н., профессора А.И. Долговой. – М.: Издательство группа НОРМА ИНФРА, 1999. с.324-338,
129. Мельник М.І, Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність і коментарі: Друге видання, виправлене і доповнене. Навчальний посібник / Автори і упорядники: М.І. Мельник, М.І.Хавронюк. – К.: Атіка, 2001
130. Жалинский А.Э. Специальное предупреждение преступлений в СССР (Вопросы теории). – Львов: Вища школа, 1976
131. Литвинов О.М. Сучасні проблеми управління профілактикою злочинів в Україні. Монографія. – Херсон: ОЛДІ – плюс, 2003. – 312 с.
132. Камлик М.І., Сміян А.С., Куліш А.В. Діяльність ОВС з попередження, розкрадання та інших корисливих злочинів, що скоюються із використанням банківської системи. – К., 1994. – 84 с.
133. Большая медицинская энциклопедия. М., 1983. т. 21 – С – 251.
134. Экономические преступления / С.Х. Нафиев, Г.Р. Хамидуллина та ін. – Москва, - 2003. – C - 115.
135. Козаченко И.П. Оперативно-розыскная профилактика. – К., 1991. – С.136.
136. Розпорядження ДПАУ від 09.09.2000 № 366-р „Про додаткові заходи по недопущенню постановки на облік СПД організованих за підробленими документами”.
137. Постанова НБУ від 18.12.1998 р. за № 527 про затвердження „Інструкції про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті”.
138. Наказ Голови ДПА України від 17.11.1998 р. № 552, про затвердження „Інструкції про порядок обліку платників податків”.
139. Лист ДПАУ від 25.02.2000 р. № 2654/7/28-3117 „Про посилення боротьби з протиправною діяльністю фіктивних фірм”.
140. Розпорядження ДПА України від 02.04.1999 № 121 „Про додаткові заходи по викриттю і попередженню реєстрації „фіктивних” фірм”.
141. Наказ ДПА України від 26.09. 2003 р. № 450 „Про затвердження положення про правове супроводження судових справ і ведення позовної (претензіційної) роботи в органах податкової служби України”.
142. Головач А.М. Реєстраційний марафон потрібно замінити стометровкою // Урядовий кур’єр 2003. – № 6.
143. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12. 09. 1996 р. № 02-5/334 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств”
144. Білецька Л.Н. Фіктивність підприємства як підстави для визначення угод недійсними // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – Ірпінь, 2005. – № 2 (29). – C.187.
145. Шкарупа В.К, Карнарук А.В. Теоретико-прикладні проблеми виконання судових рішень // Науковий вісник Національної академії ДПС України (економіка, право). – Ірпінь, 2005. – № 4 (31). – C.188 - 192.
146. Наказ Міністерства юстиції України, ДПА України від 03.07. 2002 року № 60/5:304 „Про затвердження порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому виконанні рішенні суддів про стягнення коштів на користь держави за позовом органів Державної податкової служби” (Зарег. В Міністерстві юстиції України 04.07.2002 року за № 555/6843
147. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України щодо розслідування злочинів, передбачених ст.ст. 86¹, 148 - 4, 148 -5 КК України. – К., 1999. – С. 18.
148. Цивільний кодекс України // Видавець Паливода А.В. Київ – 2004.
149. Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду від 12.03.99 р. №02-/11 „Про деякі питання практики розв’язання спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”
150. Наказ ДПА України від 07.02.2000 р. № 49 „Про взаємодію підрозділів державної податкової служби України при організації контрольно-перевірочної роботи”.
151. Наказ ДПА України від 11.10.2005 р. № 441 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні”
152. Наказ ДПА України від 11.05.1998 р. № 233 „Про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими службами державних податкових адміністрацій (інспекцій) по встановленню місця знаходження суб’єктів підприємництва, що ухиляються від сплати податків”
153. Наказ ДПА України і Головного управління Державного казначейства від 02.07. 1997 р. № 209/72 „Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість” з наступними змінами і доповненнями
154. Янушевич Я. Боротьба з незаконним відшкодуванням ПДВ // Вісник податкової служби України. – 2002. – № 20. – С.18 - 20.
155. Ред. колегія: Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Москаленко В.М. та інш. / Адміністрування податку на додану вартість: Навчальний посібник, – Ірпінь: Національна Академія ДПС України, 2004. – 672 с.
156. Білоус В.Т., Чигрина Г.Л., Шкарупа В.К Доказування при розслідуванні податкових злочинів: Монографія / За загальною редакцією С.М. Піскуна . – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 179 с.
157. Наказ ДПА України від 25.09.2001 № 386 „Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників”
158. Наказ ДПА України від 23.04. 1998 р. № 191 „Положення про призупинення операцій платників на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах”
159. Усатий Г.О. Проблеми здійснення взаємодії слідчих та оперативних працівників при розслідуванні податкових злочинів // Науковий вісник: збірник наукових праць Академії державної податкової служби України, - 2002. № 1
160. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – С. 449.
161. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
162. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
163. Закон України „Про Службу безпеки України”: від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – С. 382.
164. Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. //Відомості В