АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНІВ ТА ІНШИХ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ЛЮДИНІ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

ПЕЛАГЕША ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

УДК 342.951:616-089

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНІВ ТА ІНШИХ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ЛЮДИНІ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник –
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Стеценко Семен Григорович

Київ – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………….. 3

Розділ 1. Правова природа трансплантації органів та інших матеріалів людині в Україні ……………………………………………………………… 12
1.1. Загальна характеристика транснплантації як об’єкта правового регулювання ……………………………………………………………………. 12
1.2. Правові принципи організації та безпосереднього надання трансплантологічної допомоги населенню України: проблеми формування та шляхи реалізації ……………………………………………………………….. 44
1.3. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення трансплантології в Україні………………………………………………………………………….. 71
Висновки до першого розділу ………………………………………………… 94
Розділ 2. Механізм адміністративно-правового забезпечення трансплантації органів та інших матеріалів людині в Україні ………. ..99
2.1. Організаційно-правові засади побудови структури трансплантологічної допомоги в Україні …………………………………………………………...... 99
2.2. Дефіцит донорських органів та адміністративно-правові методи його мінімізації …………...………………………………………………………… 117
2.3. Шляхи удосконалення адміністративно-правового забезпечення трансплантології в Україні ………………………..…………………………. 141
Висновки до другого розділу …………………………………………………162

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 166

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….171

ДОДАТКИ………………………………………………………...................... 199

ВСТУП
Актуальність теми. В умовах побудови в Україні демократичної соціальної правової держави особливої актуальності набувають проблеми забезпечення, реалізації та захисту прав, свобод та законних інтересів людини. Не є виключенням і сфера медичної діяльності, зокрема трансплантація органів і тканин людини. Кожна окремо взята операція із пересадки зачіпає права, свободи та законні інтереси великої кількості людей. Проблеми, що при цьому виникають, значною мірою носять адміністративно-правовий характер.
Серед факторів, які зумовлюють актуальність належного адміністративно-правового забезпечення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині, ключовими є:
– висока залежність якісного розвитку трансплантології як галузі науки та сфери практичної медичної діяльності від положень чинного законодавства, зокрема від визначеного порядку забору органів і тканин з організму мертвої людини (презумпція згоди чи презумпція незгоди);
– постійна нестача донорських органів, яка на сьогодні є загальносвітовою проблемою, що ускладнюється стабільною тенденцією до збільшення кількості осіб, яким необхідна трансплантація. Значною мірою це пов’язано з неналежним організаційно-правовим забезпеченням процедури інформування населення про соціальну сутність пересадки;
– відсутність сформованої організаційно-штатної структури трансплантологічної медичної допомоги населенню України, що зумовлює труднощі з координації такої діяльності та ускладнення пошуку для реципієнтів потрібних їм донорських органів. На часі необхідність удосконалення адміністративно-правових форм та методів впливу на організацію трансплантологічної допомоги;
– необхідність створення банку донорських органів і тканин, розроблення правових та організаційних засад його існування. Такий крок потенційно здатен підвищити кількість трансплантацій за рахунок збільшення терміну придатності трансплантатів;
– наявність значної кількості проблем реалізації чинного Закону України від 16 липня 1999 р. № 1007-XIV «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині»;
– високий ступінь криміналізації даного виду медичної діяльності. Окрім високої соціальної значущості трансплантації, він потенціюється низьким рівнем життя значної частини громадян нашої держави, що сприяє формуванню тіньового ринку донорських матеріалів.
Науково-теоретичною базою дослідження стали загальнотеоретичні праці вітчизняних та зарубіжних фахівців як адміністративного, так і інших галузей права: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, Л.К. Воронової, І.П. Голосніченка, С.Д. Гусарєва, О.С. Дугенця, О.В. Зайчука, М.І. Іншина, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, С.Ф. Константінова, О.Л. Копиленка, В.В. Лемака, Д.М. Лук’янця, О.Г. Мурашина, В.І. Олефіра, Н.М. Оніщенко, О.В. Петришина, С.В. Пєткова, П.М. Рабіновича, В.П. Сальникова, А.О. Селіванова, С.Г. Стеценка, Ю.О. Фрицького, Ю.С. Шемшученка та ін.
Дисертантом використовувалися роботи, присвячені новій галузі законодавства – медичному праву, авторами яких є українські та зарубіжні дослідники: Н.Б. Болотіна, С.Б. Булеца, В.О. Галай, Л.М. Дешко, О.Ю. Кашинцева, С.О. Козуліна, Л.В. Красицька, Б.О. Логвиненко, М.С. Малєїн, М.М. Малєїна, В.М. Пашков, О.М. Піщіта, Н.В. Путіло, Я.Ф. Радиш, Г.Б. Романовський, А.М. Савицька, І.М. Солоненко, Р.О. Стефанчук, В.Ю. Стеценко, Т.О. Тихомирова, Я.М. Шатковський та ін.
Особливості правового забезпечення трансплантації органів і тканин людині досліджувалися у працях таких дослідників: В.А. Глушкова, І.Л. Горелика, С.В. Гринчака, А.П. Громова, А.А. Жалінської, Д.П. Кобякова, Н.В. Коробцової, Г.Н. Красновського, Н.А. Маргацької, О.О. Мисливої, А.В. Мусієнка, О.Е. Старовойтової, Б.І. Тодурова, С.С. Тихонової, Г.В. Чеботарьової, В.І. Шумакова та ін.
На сьогодні у вітчизняній науці адміністративного права відсутні комплексні наукові дослідження, присвячені проблемам адміністративно-правового забезпечення трансплантації органів та тканин людині. Зазначене й зумовило актуальність даної проблематики та вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Дисертаційне дослідження спрямовано на виконання Указів Президента України від 6 грудня 2005 року № 1694/2005 «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення» та від 27 січня 2010 року № 70/2010 «Про додаткові заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення», постанов Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14 «Про затвердження міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002–2011 роки» та від 8 жовтня 2008 р. № 894 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Трансплантація» на період до 2012 року».
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення ключових засад адміністративно-правового забезпечення трансплантації органів та тканин людині в Україні.
Для досягнення цієї мети поставлено такі задачі:
 проаналізувати загальну характеристику трансплантації як об’єкта правового регулювання;
 розкрити проблеми формування та шляхи реалізації правових принципів організації та безпосереднього надання трансплантологічної допомоги населенню України;
 розглянути сучасний стан нормативно-правового забезпечення трансплантології в Україні;
 дослідити організаційно-правові засади побудови структури трансплантологічної допомоги в Україні;
 висвітлити проблематику дефіциту донорських органів та адміністративно-правові методи його мінімізації;
 запропонувати шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення трансплантології в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері трансплантології.
Предмет дослідження – адміністративно-правове забезпечення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині в Україні.
Методи дослідження. Ключовим методом, що використовувався у дисертації, є загальнонауковий діалектичний метод пізнання – як засіб вивчення соціально-правових явищ у їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість досліджувати проблеми правового забезпечення трансплантації органів і тканин людині. Логіко-семантичний метод (підрозділ 1.1) сприяв якісному дослідженню поняття, змісту та теоретико-правової сутності трансплантації органів і тканин як об’єкту правового регулювання. З метою якісного дослідження правових принципів організації та безпосереднього надання трансплантологічної допомоги населенню України автором використовувався системно-структурний метод (підрозділ 1.2).
Організаційно-правові засади побудови структури трансплантологічної допомоги в Україні досліджено за допомогою методу правового моделювання (підрозділ 2.1). Дефіцит донорських органів та адміністративно-правові методи його мінімізації проаналізовано за допомогою методу системного аналізу (підрозділ 2.2). Загальні висновки дисертації, шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення трансплантації органів і тканин людині в Україні обґрунтовано за допомогою формально-юридичного методу та методу системного аналізу національного законодавства, практики його застосування (підрозділи 1.3, 2.3).
Емпіричну базу дослідження становлять: аналітичні та статистичні матеріали Міністерства охорони здоров’я України, результати проведених трансплантацій у провідних вітчизняних медичних установах, зокрема в Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України та Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України. Також автором, виходячи із проблематики дисертаційного дослідження, здійснено опитування 234 працівників органів внутрішніх справ та 218 медичних працівників.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається тим, що автор комплексно, з використанням сучасних наукових методів розробив ключові засади адміністративно-правового забезпечення трансплантації органів та тканин людині в Україні, зокрема:
вперше:
– сформульовано авторські визначення термінів:
- презумпції згоди на вилучення органів чи тканин у трупа для
трансплантації – це правовий порядок, згідно з яким представникам медичного закладу дозволяється вилучати органи чи тканини у померлої особи для подальшої трансплантації, якщо за життя дана особа або її родичі після смерті, не заявляли у визначений спосіб про свою незгоду на вилучення органів чи тканин;
- презумпції незгоди на вилучення органів чи тканин у трупа для трансплантації – це правовий порядок, згідно з яким представникам медичного закладу забороняється вилучати органи чи тканини у померлої особи для подальшої трансплантації, якщо відсутні дані про висловлену за життя самою особою письмову згоду стати донором анатомічних матеріалів для трансплантації чи відсутні дані про вказану згоду з боку родичів померлої людини;
– наведена класифікація правових принципів трансплантологічної допомоги населенню України. За першим критерієм (організація трансплантологічної допомоги населенню України) доцільно виокремлювати: правові принципи проведення державної політики у сфері трансплантології; правові принципи розвитку трансплантологічної мережі України; правові принципи підготовки кадрів для трансплантологічної служби. За другим критерієм (безпосереднє надання трансплантологічної допомоги населенню України) варто розрізняти: правові принципи, спрямовані на донора; правові принципи, спрямовані на реципієнта; правові принципи, спрямовані на родичів донора та реципієнта;
– запропоновано адміністративно-правову концепцію створення Українського центру координації діяльності у галузі трансплантології. Стратегічними цілями його діяльності мають стати: збільшення кількості пересадок, здійснюваних в Україні; покращення «інформаційності» трансплантологічної діяльності, яке б проявлялося у полегшенні доступу до такого роду інформації; реальна координація діяльності з отримання трансплантатів та формування «листа очікування» для осіб, які потребують пересадки, з урахуванням специфіки медичних установ, яким дозволено здійснювати операції з трансплантації органів та тканин людини;
удосконалено:
– розуміння співвідношення трансплантації органів та обов’язкового медичного страхування з позицій фінансування витрат. Акцентована увага на недоцільність включення трансплантації до переліку операцій, що фінансуються із фондів обов’язкового медичного страхування. Це має бути чітке фінансування з державного бюджету, як це торкається таких соціально значущих захворювань як туберкульоз, СНІД, онкологічні захворювання;
– положення про доцільність більш широкого використання штучних органів у вітчизняній практиці трансплантації органів і тканин людини, для чого необхідно також передбачити адміністративно-правове забезпечення, а саме:
- обов’язкове страхування реципієнта, на випадок виходу із ладу штучного органу (фінансові витрати на страхування має здійснюватися у відсоткових варіантах із боку держави та самого громадянина);
- обов’язкове гарантійне обслуговування штучного органу як із боку медичної установи (основний компонент), так і з боку представника виробника штучного органу;
- сертифікація з боку відповідних державних структур підприємств, які виробляють штучні органи чи тканини;
набули подальшого розвитку:
– положення, згідно з якими за трансплантатами, відділеними від організму донора, необхідно закріпити правовий статус речей з обмеженим оборотом. Підставами саме для такого твердження є:
- норми чинного українського цивільного та медичного законодавства із зазначеної проблематики;
- погляди фахівців, які займаються питаннями правового забезпечення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині;
- необхідність удосконалення адміністративно-правового забезпечення трансплантології;
– напрями організаційно-правового забезпечення створення та діяльності банку органів та тканин людини з метою використання їх для подальшої трансплантації. Даними напрямами є: створення банків при лікувально-профілактичних установах, яким Міністерством охорони здоров’я України надано дозвіл на проведення операцій з трансплантації органів та тканин людини; необхідність розроблення критеріїв для ліцензування та акредитації цих установ; обов’язковість укладення угоди з Українським центром координації діяльності у галузі трансплантології; керівник банку органів і тканин призначається на посаду за погодженням із Міністерством охорони здоров’я України та Українським центром координації діяльності у галузі трансплантології.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції можна використовувати:
 у навчальному процесі – для проведення занять із навчальних дисциплін «Адміністративне право» і «Медичне право» та підготовки відповідної навчально-методичної літератури (акт впровадження Національної академії прокуратури України від 15 жовтня 2011 р.);
 у науково-дослідній роботі – для подальшого здійснення наукових розроблень, присвячених адміністративно-правовому забезпечення трансплантації органів і тканин людині в Україні;
 у правотворчості – для підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення юридичного забезпеченню вітчизняної трансплантології;
 у правозастосуванні – для вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства щодо трансплантації органів і тканин людині в Україні (акт впровадження УМВС України у Чернівецькій області
від 21 червня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно. Всі сформульовані у ньому положення та висновки обґрунтовані дисертантом на підставі особистих теоретичних і практичних досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки доповідалися на наукових і науково-практичних конференціях: «Право на приватність: тенденції і перспективи» (м. Львів, 14 листопада 2008 р.); «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 21 листопада 2008 р.); «Конституционные ценности: содержание и проблемы реализации” (м. Москва, 4–6 грудня 2008 р.); «Біоетика в системі охорони здоров’я і медичної освіти» (м. Львів,
26–27 березня 2009 р.); «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (м. Київ, 23–24 квітня 2009 р.); «Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я» (м. Львів, 23–24 квітня 2009 р.); «Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина» (м. Чернівці, 30 травня 2009 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації опубліковані в десяти наукових працях, з яких три – наукові статті у фахових юридичних виданнях, сім – тези доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у формулюванні основних засад удосконалення адміністративно-правового забезпечення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині.
1. Сфера трансплантології може вважатися об’єктом адміністративно-правового регулювання, оскільки вона:
а) є сукупністю суспільних відносин, що виникають у зв’язку із необхідністю виконання пересадки;
б) в рамках трансплантації існують суспільні відносини, які можуть бути врегульовані правом;
в) охоплює найважливіші суспільні відносини, що у цей момент найбільшим чином зачіпають інтереси суспільства та окремих громадян. Для суспільства йдеться про необхідність забезпечити можливість здійснення трансплантації у випадках, коли інші методи лікування того чи іншого пацієнта є безперспективними. Для окремо взятого пацієнта, безумовно, це стає питанням життя загалом.
У цьому контексті важливим є розгляд та вибір оптимального механізму адміністративно-правового забезпечення вилучення органів і тканин у померлої людини (презумпції згоди чи незгоди на вилучення). Обставинами, котрі мають бути ураховані є:
а) переважна більшість трансплантацій, згідно із загальносвітовою статистикою, відбувається саме за рахунок органів і тканин, отриманих від трупів;
б) це дуже важлива соціально-економічна, політична та морально-етична і правова проблема, оскільки від її вирішення у тій чи іншій площині одночасно залежать багато факторів, що впливають на адміністративно-правове забезпечення вітчизняної трансплантології;
в) необхідність на законодавчому рівні визначити процедуру чи механізм реалізації права кожної особи на згоду (незгоду) стати донором органів і тканин після смерті.
2. Важливість побудови системи, безпосереднього формулювання та пояснення правових принципів, за якими необхідно здійснювати організацію та безпосереднього надання трансплантологічної допомоги населенню України є важливими за цілою низкою різноманітних причин, основними з яких є такі:
- на якісно сформульованих принципах набагато ефективніше побудувати систему законодавства, положення якого визначатимуть правове регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині;
- знання принципів компенсуватиме незнання певних фактів у царині трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині;
- принципи даватимуть можливість оцінити загальний стан трансплантології у державі;
- принципи свідчитимуть про цілі як держави, так і суспільства стосовно трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині;
- принципи обґрунтовуватимуть внутрішнє ставлення медичного працівника, юриста, пересічного громадянина до трансплантології, та впливатимуть на поведінку кожного суб’єкта;
- принципи визначатимуть межі можливого втручання у трансплантологію тощо.
3. Аналізуючи доцільність існування Державних цільових програм розвитку трансплантології в Україні, необхідно звернути увагу на такі обставини:
- сам факт їх появи – це крок уперед в розвитку трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині;
- необхідно включення видатків на реалізації даних програм до щорічного Державного бюджету України;
- доцільно налагодити дієву систему контролю за виконанням положень Державної цільової програми.
4. Необхідно створити єдиний центр управління, який би координував організацію надання трансплантологічної медичної допомоги в рамках усієї держави. Доцільність такого кроку зумовлена низкою факторів, ключовими з яких є:
- масштаби розвитку клінічної трансплантології в Україні, на жаль, не є надто вагомими, що свідчить про відносну нескладність створення та подальшої діяльності такої організаційної структури;
- особливості організації надання самої трансплантологічної медичної допомоги, де вкрай рідко можливий так званий «моноваріант», коли в рамках однієї медичної установи є можливість здійснювати як забір органів і тканин у донора-трупа (чи утримувати банк органів і тканин, чи вилучати тканину чи за його згодою один із парних органів у родича хворої людини) та безпосередньо трансплантацію;
- інформаційна взаємодія, коли до єдиного центру управління надання трансплантологічної медичної допомоги надходитиме інформація стосовно потенційних донорів та осіб, які очікують на пересадку;
- запровадження стандартизації у сфері надання трансплантологічної медичної допомоги;
- здійснення контрольної діяльності, спрямованої на виявлення відхилення від установлених стандартів надання тієї чи іншої трансплантації з можливістю втручатися в організацію та безпосереднє надання такої медичної допомоги.
5. Пропонується на рівні Міністерства охорони здоров’я України розробити критерії оцінки діяльності лікувально-профілактичної установи на предмет потенційної можливості ініціювання включання її до переліку організацій, яким дозволяється виконання трансплантації органів і тканин людини. Засадами вироблення цих критеріїв мають стати:
- наявність у штаті установи медичного персоналу (медичні сестри та лікарі), який має спеціалізацію із клінічної трансплантології (не менше 5 лікарів та 15 медичних сестер);
- необхідне для проведення певних операцій справне медичне обладнання, що знаходиться на сервісному обслуговуванні у сертифікованих ремонтних центрах;
- проведені за дозволом Міністерства охорони здоров’я України разові трансплантації, що мали успішний результат;
- позитивна оцінка акредитаційної комісії Міністерства охорони здоров’я України.
Вважаємо, що операції, спрямовані на пересадку органів чи тканин людини, могли б виконуватися не лише в державних та комунальних лікувально-профілактичних установах, а й у приватних, за умови, що останні відповідають усім вимогам стосовно даного виду медичної діяльності та мають усі необхідні дозвільні документи. Це розширить право вибору для пацієнтів. Проте втручання з метою вилучення органів у живих донорів та вилучення трансплантатів з організму мертвої людини можуть виконувати лише державні та комунальні заклади охорони здоров’я. Це важливо за цілою низкою обставин, основні з яких:
- полегшується контроль за законністю здійснюваних маніпуляцій;
- спрощується здійснення операцій відповідно до «листа очікування», чим забезпечується однаково поважне відношення до реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян, які очікують пересадку;
- дає можливість оптимізувати державне фінансування цільових програм, спрямованих на трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині.
6. У дисертації пропонуються заходи, спрямовані на покращення стану справ у адміністративно-правовому забезпеченні вітчизняної трансплантації органів і тканин людини. До них відносяться: захист прав пацієнтів у сфері клінічної трансплантології; започаткування картки донора як організаційно-правового механізму добровільного включення особи в якості учасника донорських програм; інтенсифікація міжнародної співпраці у сфері трансплантації органів і тканин людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аблицов А. Дверь в будущее украинской медицины / А. Аблицов // Киев. телеграфъ. – 2007. – 25–31 мая (№ 21). – С.12–13.
2. Агиевец С.В. Медицинское право: Учеб. пособие /С.В. Агиевец // Гродно: ГрГУ, 2003. – 167 с.
3. Административное право России: курс лекций / Под ред. Н.Ю. Хаманевой. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 704 с.
4. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник:
У 2 т.– Т. 2. Особлива частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова)
та ін. – К.: ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2009.– 600 с.
5. Адміністративне право: підручник / Кол. авт.; за ред. Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.В. Зуй. – Х.: Право, 2010. – 624 с.
6. Акопов В.И. Право в медицине / В.И. Акопов, Е.Н. Маслов. – М.: Книга-сервис, 2002. – 352 с.
7. Акопов В.И. Экспертиза вреда здоровью (правовые вопросы судебно – медицинской практики) / В.И. Акопов. – М.: «Экспертное бюро – М», 1998. – 256 с.
8. Андреев А.А. Уголовно-правовая ответственность за нарушение порядка проведения трансплантации в Украине / Андреев А.А. // Вісник Луганського ін-ту внутр. справ МВС України. – 1999. – Спецвип. – У 4-х ч. – Ч.З. – С. 123 – 126.
9. Андреев Ю.Н. Платные медицинские услуги. Правовое регулирование и судебная практика / Ю.Н. Андреев. – М.: «Ось–89», 2007. – 400 с.
10. Андрусенко Н. Загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування не повинно лягти тягарем на фонд оплати праці / Андрусенко Н. // Ваше здоров’я. – 2007. – № 3. – С. 7.
11. Антонов С.В. Договір про надання платних послуг – від укладання до виконання / Антонов С.В. // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 5. – С. 12–23.
12. Антонов С.В. Цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди здоров'ю при наданні платних медичних послуг: автореф. дис на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право; сімейне право; міжнародне приватне право» / С.В. Антонов. – К., 2006. – 20 с.
13. Афанасьева Е.Г. Донор и реципиент перед лицом закона: зарубежный опыт / Е.Г. Афанасьева // Современное медицинское право в России и за рубежом: Сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН. Центр социал.
науч.-информ. исслед.; Отд. правоведения; ИГП. Центр эколого-правовых исслед.; Центр адм.-правовых исслед.; Отв. ред.: Дубовик О.Л.,
Пивоваров Ю.С. – М.: ИНИОН, 2003. – С. 296–308.
14. Бабов К.Д. Фінансування системи охорони здоров`я і медичне страхування / Бабов К.Д., Доценко С.А., Польщакова Т.В., Заболотна І.М. // Українські медичні вісті. – 2007. – Т. 7– С. 25–29.
15. Банк, который дороже денег // Медиц. газета. – 1998. –
18 дек. – С. 15.
16. Бантишев О. Щодо доцільності визначення предметом контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини / О. Бантишев, М. Гуменюк, О. Шамара // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. – Івано-Франківськ, 2006. – Вип.17.– С.184–189.
17. Батечко С.А. Медичне страхування, фінансовий менеджмент і технологія оплати медичної допомоги в умовах формування громадсько-солідарного сектора охорони здоров’я на муніципальному рівні / С.А. Батечко, С.І. Дарієнко // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: Збірник наукових праць за меатеріалами науково-практичної конференції (25–26 грудня 2001 року). — Ірпінь, 2001. – С. 17–20.
18. Бахрах Д.Н. Административное право России: учебник /
Д.Н. Бахрах. – 3–е изд., исправ. и доп. – М.: Эксмо, 2007. – 528 с. – (Российское юридическое образование).
19. Бибиков И.Л. Опыт внедрения элементов бюджетно-страховой медицины / Бибиков И.Л. // Медична Україна. – 1996. – № 3. – С. 41.
20. Билинская М.Н. Стандартизация высшего медицинского образования на Украине: шаги интеграции в Европейское сообщество / Билинская М.Н. // Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности: материалы 2-й Всерос. науч.-практ. конф. (Москва, 26 марта 2004 г.) / [Под общ. ред. д.ю.н. С.Г.Стеценко]. М.: Издат. группа «Юрист», 2004. – 376 с.
21. Блиев Ю. Запчасти для человека // Медиц. газета. – 1998. –
1 янв. – С. 16.
22. Блиев Ю. Киборги идут / Ю. Блиев // Медиц. газета. – 2002. –
27 сент. – С. 12.
23. Бобров О.Е. Медицинские преступления: правда и ложь / О.Е. Бобров. – Петрозаводск: Изд-во «ИнтелТек», 2003. – 200 с.
24. Богатирьова Р. Стан охорони здоров’я в Україні і шляхи подолання кризи: Виступ на II наук.-практ. конф. / Р. Богатирьова // Охорона здоров’я: Україна і світ. – 1999. – 28 жовтня.
25. Бокерия Л.А. Этическая и юридическая проблемы органного донорства – кто вправе распоряжаться органами человека после его смерти? / Л.А. Бокерия, М.М. Каабак, Р.А. Мовсесян // Анналы хирургии. – 1997. –
№5. – С. 27–29.
26. Бурий О.А. Насильницька трансплантація органів і тканин людини як один із видів злочинної торгівлі людьми / Бурий О.А. // Актуальні питання реформування правової системи України. – Луцьк, 2007. – Т.2. – С.166–169.
27. Бурмака Ю. Внутрішнім органам на сміх / Ю. Бурмака,
Т. Федоренко, Ю А. Трохімченко // Вечірній Київ. – 2007. –
25 лип. (№ 123). – С. 4.
28. Вагнер В.Д. Роль и место протоколов ведения больных в системе контроля качества медицинской помощи / Вагнер В.Д. // Проблемы стандартизации в здравоохранении. – 2007. – № 6. – С. 11–12.
29. Введение в клиническую трансплантологию / [Под ред. Б.А.Константинова и С.Л.Дземешкевича]. – М.: Медицина, 1993. – 391 с.
30. Власов В.В. Ваши права при получении медицинской помощи / Власов В.В., Гриценко В.Р., Зайцева И.А. и др. – М.: «Триумф», 1999. – 154 с.
31. Власов В.В. Медицина в условиях дефицита ресурсов /
Власов В.В. – М.: «Триумф», 1999. – 189 с.
32. Волож З.Л. Право на кровь / З.Л. Волож // Вестник сов.
юстиции. – 1928. – №7. – С. 214–218.
33. Гайдаєв Ю.О. Державна політика у галузі охорони здоров`я / Ю.О. Гайдаєв // Український медичний часопис. – 2007. – № 4 (60). – С. 4–8.
34. Галай В.О. Захист прав пацієнта за допомогою інститутів громадянського суспільства / В.О. Галай // Сучасне українське медичне право: Монографія / За заг. ред. С.Г. Стеценка. – К.: Атіка, 2010. –
С. 436–457.
35. Галай В.О. Способи захисту прав пацієнтів в Україні:
Науково-практичний посібник / В.О. Галай. – К.: КНТ, 2009. – 72 с.
36. Галковська Т. Двісті тисяч доларів за нирку! Хто більше? / Галковська Т. // Дзеркало тижня. – 2003. – 11 – 17 січ.(№ 1). – С. 14.
37. Галюкова М.И. Развитие отечественного законодательства об уголовной ответственности за причинение вреда здоровью / М.И. Галюкова // Социальное и пенсионное право. – 2006. – № 2. – С. 33–37.
38. Глушков В.А. Уголовно – правовые аспекты пересадки органов / Глушков В.А. // Совет. госуд. и право. – 1983. – № 11. – С. 68–73.
39. Голубов И.И. Уголовная ответственность при использовании искусственных методов репродукции / И.И. Голубов, Е.В. Григорович // Юрист. – 1999. – № 11. – С. 27–28.
40. Горбатюк Д.Л. Громадсько-правові аспекти трансплантології / Горбатюк Д.Л. // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. – К., 1999. – Т.12. – С.516–518.
41. Горбатюк Н. Коли відпочивають медики? / Горбатюк Н. // Голос України. – 2002. – 15 черв. – С.1, 10.
42. Горбунова Н.А. Влияние трансплантологии на развитие уголовного законодательства Российской Федерации / Н.А. Горбунова // Юридическое и деонтологическое обеспечение прав российских граждан на охрану здоровья: Материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием. Суздаль, 28 – 29 мая 2008 г. / Иваново-Владимир, 2008. – C.14–17.
43. Горбунова Н.А. О презумпции согласия на изъятие органов и тканей человека после его смерти // Российская юстиция. – 2005. – № 11. –
С. 51 – 54
44. Горелик И.И. Правовые аспекты пересадки органов и тканей / Горелик И.И. – Минск, 1971. – 124 с.
45. Григонис Э.П. Ответственность за преступления, совершаемые медицинскими работниками: Учебное пособие / Э.П. Григонис, О.В. Леонтьев. – СПб.: СпецЛит, 2008. – 157 с.
46. Гринчак С. В. Порівняльно-правовий аналіз кримінальної відповідальності за незаконну трансплантацію органів або тканин людини / Гринчак С.В. // Проблеми законності. – Х., 2004. – Вип.67. – С.105–112.
47. Гринчак С. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальості за порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини / Гринчак С. // Право і безпека. – 2004. – № 3. – С.40–46.
48. Гринчак С.В. Незаконна трансплантація: законодавчий досвід пострадянських держав / Гринчак С.В. // Кримінальний кодекс України
2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. – Львів,
2006. –Ч.2. – С.274–277.
49. Гринчак С.В. Деякі питання правового регулювання трансплантації органів і тканин людини / С.В. Гринчак // Проблеми законності. – 2005. – вип. 62. – С. 185–190.
50. Гринчак С.В. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини: підстави кримінальної відповідальності.: автореф. дис на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.08. / Сергій Васильович Гринчак. – Х., 2007. – 20 с.
51. Грищенко В. Вітчизняні стемотехнології: забороняти чи заохочувати? / Грищенко В.; [розмову вела І. Омелянчук.] // Уряд. кур'єр. – 2006. – 4 листоп. (№ 208). – С.13.
52. Грищенко В. Етичні питання клітинної і тканинної трансплантації / Грищенко В. // Вісник НАН України. – 2002. – № 1. –
С.26 – 32.
53. Громов А.П. Медико-правовые вопросы в трансплантации / А.П. Громов // Эксперимент. хирургия и анестезиология. – 1970. – №5. –
С. 20–23.
54. Громов А.П. Права, обязанности и ответственность медицинских работников / А.П. Громов. – М.: Медицина, 1976. – 227 с.
55. Губа Г. Юридичні аспекти органного донорства / Г. Губа, О. Борова // Трансплантологія. Науково-практичний журнал. – 2000. – № 1. – С. 17–19.
56. Гудима Н.В. Принципи відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління України (організ.-правові засади) / Н.В. Гудима. – Монографія. – Черкаси: Вид. Чабаненко Ю., 2007. – 200 с.
57. Гуев А. Уголовная ответственность медицинских работников за причинение смерти по неосторожности / Гуев А. // Врач. – 1998. – № 3. –
С. 3 – 4.
58. Гуменюк М. Щодо доцільності визначення предметом контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини / Гуменюк М. // Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – Львів, 2005. – № 2. – С.71 – 72.
59. Гущесова Т. Кримінально-правові проблеми трансплантації органів і (або) тканин людини / Гущесова Т. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2004. – С.388 – 390.
60. Данюк Н. Люди, які «ходять по лезу ножа», потребують особливого медичного обслуговування / Н. Данюк // Ваше здоров’я. –
2005. – № 31.
61. Декларация о трансплантации человеческих органов // Островская И.В. Медицинская этика. Сборник документов. – М.: АНМИ, 2001. – С. 44 – 45.
62. Декларация о недопустимости коммерциализации сферы трансплантологии // Сборник международных долкумиентов по вопросам здравоохранения. – СПб., 2004. – С. 56 – 58.
63. Демидова К. Загальна характеристика незаконної трансплантації органів або тканин людини / Ксенія Демидова // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 1. – С.105 – 107.
64. Деонтология в медицине: В 2 т. Т. 2. Частная деонтология / Под ред. Б.В.Петровского; АМН СССР. – М.: Медицина, 1988. – 416 с.
65. Деякі питання реалізації Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині»: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 р. № 695 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 17. – Ст. 711.
66. Довженко И. «Украина – центр донорства, а не подпольной трансплантации» / Довженко И.// Киевские ведомости. – 2007. – 5 дек.
(№ 270). – С.7 – 9.
67. Долина Н. Шанс выжить / Долина Н. // Деловая Украина. –
2001. – 18 апр. – С.6.
68. Дубовик О.Л. Человек и медицина: правовые, философские и этические аспекты / О.Л. Дубовик, А.А. Рерихт // Право и политика. –
2009. – № 11. – С. 2361 – 2366.
69. Дубская И. Однако украинские врачи не хотят торопить собітия / И. Дубская // Факті. – 1997. – 31 окт. – С. 5.
70. Еколого-правові проблеми у сфері трансплантології: Навчальний посібник / Кол. авт.; [за заг. ред.. Г.І. Балюк]. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2011. – 296 с.
71. Жалинская А.А. Дискуссии по поводу законодательства о трансплантации в ФРГ (Обзор) // Социальные и гуманит. науки. Серия 4. Госуд. и право. – 1998. – №4. – С. 184 – 188.
72. Жители Латвии редко соглашаются пожертвовать органы для пересадки // Режим доступу: http://rus.delfi.lv/news/daily/latvia/zhiteli-latvii-redko-soglashayutsya-pozhertvovat-organy-dlya-peresadki.d?id=35177193.
73. Закон Российской Федерации «О трансплантации органов и(или) тканей человека» от 22.12.1992г.// Ведомости Съезда народных депутатов РФ и Верховного Совета РФ, 1993. №2. ст. 62.
74. Заявление о торговле живыми органами // Островская И.В. Медицинская этика. Сборник документов. – М.: АНМИ, 2001. – С. 61.
75. Зильбер А.П. Кровопотеря и гемотрансфузия. Принципы и методы бескровной хирургии / Зильбер А.П. – Петрозаводск: Изд. ПетрГУ, 1999. – 120 с.
76. Иванников И.А. Медицинское право: Учебное пособие / И.А. Иванников, Н.А. Рубанова. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко»; Академцентр, 2008. – 208 с.
77. Исаев Н.В. Актуальные проблемы законодательного регулирования трансплантации органов и тканей человека в России // Проблемы укрепления законности и правопорядка: история и современность. Межвузовский сборник научно-практических трудов. Иваново, 2001. –
С. 134 – 143.
78. Кавагучи Х. Уголовно-правовые проблемы трансплантации органов в Японии / Х. Кавагучи // Современное медицинское право в России и за рубежом: Сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед.; Отд. правоведения; ИГП. Центр эколого-правовых исслед.; Центр адм.-правовых исслед.; Отв. ред.: Дубовик О.Л., Пивоваров Ю.С. – М.: ИНИОН, 2003. – С. 309 – 312.
79. Кадыров Ф.Н. Может ли бюджетное финансирование медицинских учреждений уменьшаться на величину доходов, полученных от оказания платных услуг? / Ф.Н. Кадыров // Менеджер здравоохранения. – 2004. – № 3. – С. 46 – 49.
80. Кадыров Ф.Н. Платные медицинские услуги. (Экономико-правовые основы организации оказания платных медицинских услуг) / Кадыров Ф.Н. – М.: ГРАНТЪ, 1999. – 496 с.
81. Калита В. Искусственная почка: как позволить себе такую роскошь? / В. Калита. – Медицинская газета. – 1998. – 11 ноября. – С. 10.
82. Каркавина Д.Ю. Настольная книга пациента, или Как защитить свои права при обращении за медицинской помощью / Д.Ю. Каркавина. – Ростов н /Д.: Феникс, 2007. – 352 с.
83. Кашинцева О.Ю. Правовий захист біологічної цілісності людини в медицині / О.Ю. Кашинцева // Сучасне українське медичне право: Монографія / За заг. ред. С.Г. Стеценка. – К.: Атіка, 2010. – С. 319–345.
84. Кобяков Д.П. Правовые проблемы трансплантологии: Автореф. дис. на соик. ученой степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / Д.П. Кобяков. – М., 2000. – 27 с.
85. Ковалевский М.А. Правовое значение профессиональных стандартов медицинской деятельности при возложении гражданско-правовой ответственности за причинение вреда жизни и здоровью пациента / Ковалевский М.А. // Кодекс info. – 2001. – № 6. – С. 23–35.
86. Ковалевский М.А. Правовые проблемы оказания платной медицинской помощи / Ковалевский М.А. // Вестник ОМС. – 2002. – № 5. – С. 22 – 63.
87. Коваль О.А. Формування принципів права // Вісник Академії адвокатури України. – 2006. – Випуск 6. – С. 22 – 26.
88. Козьминых Е.В. «Бесплатные» медицинские услуги как форма возмездных отношений / Козьминых Е.В. // Российская юстиция. – 2002. –
№ 12. – С. 27 – 28.
89. Колодій А.М. Принципи права України / Колодій А.М. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
90. Колодійчук Є. Майстерність плюс людяність / Є. Колодійчук // Урядовий кур'єр. – 2004. – 7 серп. (№ 148). – С.12.
91. Колчина Н.А. Определение момента смерти в случаях предполагаемого изъятия органов и тканей для их трансплантации / Н.А. Колчина // Журнал российского права. – 2008. – № 11. – С. 78 – 83.
92. Колясева И.Г. Правовое регулирование трансплантации / Колясева И.Г., Гордон Э.С., Витер В.И. // Современные вопросы судебно-медицинской и экспертной практики : Ижевск, 1991, вып. 5. – С. 35 – 39.
93. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
94. Коробцова Н.В. Теоретичні аспекти трансплантації в контексті охорони тілесної недоторканності людини / Н.В. Коробцова // Сучасне українське медичне право: Монографія / За заг. ред. С.Г. Стеценка. – К.: Атіка, 2010. – С. 197 – 214.
95. Коробцова Н. Тілесна недоторканність людини та правові аспекти трансплантації органів і тканин / Н. Коробцова // Підприємництво, господарство і право. – 1999. - № 7. – С. 32 – 36.
96. Костін М. Необхідність кримінально-правової заборони незаконного вивезення за межі України анатомічних матеріалів людини / Костін М. // Право України. – 2006. – № 5. – С. 100 – 102.
97. Костін М. Щодо визнання анатомічних матеріалів людини предметами контрабанди / Костін М. // Часопис Київського університету права. – 2003. – № 2. – С.45 – 51.
98. Котенко О.Г. Трансплантація печінки від живого родинного донора в Україні / Котенко О.Г., Попов О.О., Коршак О.О., Гриненко О.В. Гусєв А.В., Федоров Д.А. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина», 2006. – Вип. 29. – С. 57 – 61.
99. Красновский Г.Н. Актуальные вопросы правового регулирования трансплантации органов и тканей в Российской Федерации /
Г.Н. Красновский, Д.Н. Иванов // Вестник Московского Университета. – Сер. 11. – 1993. – № 5. – С. 48 – 52 .
100. Красновский Г.Н. Биоэтические и уголовно-правовые проблемы в Законе Российской Федерации «О трансплантации органов и (или) тканей человека» / Красновский Г.Н. // Государство и право. – 1993. – №12. –
С. 68 – 73.
101. Країни Балтії обговорюють створення єдиної системи трансплантації органів // www.kurier.lt/?r=100000&n=10519.
102. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради
України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
103. Крисенко Т.В. Платні послуги у медичному закладі – бюджетній установі. Види платних послуг та встановлення тарифів / Крисенко Т.В. // Управління закладом охорони здоров`я. – 2007. – № 11. – С. 29 – 35.
104. Крупко Д.І. Зміст поняття порядку трансплантації в контексті ст. 143 КК України / Д.І. Крупко // Право и экономика: актуальные проблемы науки и практики: Сборник научных статей / [Сост. И.С. Канзафарова]; Под общ. ред. И.С. Канзафаровой. – Одесса: Астропринт, 2008. – С. 254 – 277.
105. Крылова Н.Е. Уголовное право и биоэтика: проблемы, дискуссии, поиск решений / Н.Е. Крылова. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 320 с.
106. Кукулевич М. Право на жизнь. Заметки о трансплантации органов в России / М. Кукулевич // Больница. – 2001. – №4. – С. 3 – 11.
107. Купцов В. М. Характеристика злочинів, які посягають на життя при трансплантації органів і тканин людини / Купцов В. М. // Вісник. – Х., 2003. – Вип.21, ч.1. – С.28 – 33.
108. Куроленко Н. Человек из запчастей: В гонке за успехом иногда применяют запрещенные приемы / Куроленко Н. // Киевские ведомости. – 2004. – 6 марта. (№ 50). – С.10.
109. Куроленко Н. Шанс на жизнь / Куроленко Н. // Киевские
ведомости. – 2003. – 8 ноября. – С.11.
110. Лаби Н. Смертельные трансплантанты / Лаби Н. // CN-Столичные новости. – 2002. – 20 – 26 авг. – С.11.
111. Лазоришинець В.В. Стандарти надання медичної допомоги населенню України / Лазоришинець В.В. // Журн. АМН України. – 2005. –
Т. 11, № 1. – С. 6 – 10.
112. Левит А. Кристиан Барнард не врит Ауйту / А.Левит // Факты. –
1997. – 31 окт. – С. 5.
113. Леонтьев О.В. Нарушение норм уголовного права в медицине / Леонтьев О.В. – СПб.: СпецЛит, 2002. – 63 с.
114. Летов О.В. Биоэтика и современная медицина / О.В. Летов. – М.: РАН. ИНИОН, 2009. – 252 с.
115. Лехан В. Методичні підходи до розробки медичних стандартів / В. Лехан, А. Гук. – К.: Сфера, 2000. – 24 с.
116. Лизогуб Я. Вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації як ознака особливо кваліфікованого складу злочину, передбаченого ст. 149 КК України / Лизогуб Я. // Адвокат. – 2005. – № 3. – С. 6 –7.
117. Лизогуб Я. Проблеми кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України) / Лизогуб Я. // Право України. – 2005. – № 4. – С. 85 – 88.
118. Лихтерман Б. Мюнхенское соглашение / Б. Лихтерман // Медиц. газета. – 2003. – 5 февр. – С. 14 – 15.
119. Лихтерман Б. Трансплантация души / Б.Лихтерман // Медиц. газета. – 1999. – 28 апр. – С. 10 – 11.
120. Ліщинська-Милян О.І. Біоетичний вимір буття особистості і проблема трансплантації / Ліщинська-Милян О.І. // Наука. Релігія. Суспільство. – 2008. – № 4. – С.48 – 53.
121. Лопатенков Г.Я. Медицинское страхование и платные услуги / Лопатенков Г.Я. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 160 с.
122. Лопухин Ю.М. Биоэтика. Избранные статьи (1993 – 2003) / Ю.М. Лопухин. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 128 с.
123. Мадісон В. Вітчизняній трансплантації ембріонів – чверть століття / В. Мадісон, Л. Мадісон // Пропозиція. – 2007. – № 12. –
С. 124 – 128.
124. Майфат А.В. Тело человека, его отдельные части как объекты правового воздействия (некоторые предложения для обсуждения) /
Майфат А.В., Лисаченко А.В. // Юрид. мир. – 2002. – №2. – С. 4 – 15.
125. Малеина М.Н. Правовое регулирование донорства крови /
Малеина М.Н. // Советская юстиция. – 1993. – № 24. – С 12 – 13.
126. Малеина М.Н. Человек и медицина в современном праве. Учебное и практическое пособие / М.Н. Малеина. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 272 с.
127. Маргацкая Н.А. Гражданско – правовые проблемы донорства и трансплантации:Автореф. дис. соиск. ученой степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «гражданское право ». – М., 1984. – 24 с.
128. Мейсон М. Трансплантация лица риски и возможности: Клиника Кливленда – первое медицинское учреждение, одобрившее проведение операций по трансплантации кожи лица трупа-донора пациенту, лицо которого сильно пострадало от ожогов... / Мейсон М. // Известия в
Украине. – 2005. – 19 авг. (№ 146). – С.11.
129. Мельников В.С. Социальные и правовые аспекты медицинской деятельности / В.С. Мельников. – Киров: Кировский гос. мед. инс-т. –
1997. – С. 94.
130. Милосердов В.П. Современная система законодательного обеспечения обязательного медицинского страхования / В.П. Милосердов, Т.Ю. Гроздова, Е.А. Кузнецова // Научные труды III Всероссийского съезда (Национального конгресса) по медицинскому праву. Россия, Москва, 30-31 мая 2007 г. – М.: НАМП, 2007. – С. 58 – 61.
131. Мислива О.О. Соціальна обумовленість та профілактика злочинів у сфері трансплантології / Мислива О.О. // Вісник Запорізького юридичного інституту. – Запоріжжя, 1998. – Вип.2 (4). – С.247–254.
132. Мойсюк Я. Трансплантация почки в России: проблемы и перспективы / Я. Мойсюк // Врач. – 2002. - №6. – С. 5 – 7.
133. Муртазаєва Г.Н. Трансплантація органів і тканин людини: принципи правового регулювання / Г.Н. Муртазаєва, В.А. Некрасов // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис. Розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (17-18 квітня 2008 р. м.Львів). – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2008. – С. 208 – 209.
134. Мусієнко А. Боротьба зі злочинами у сфері трансплантації органів або тканин людини / Мусієнко А. // Вісник прокуратури. – 2007. –
№ 8 (74). – С. 89 – 91.
135. Мусієнко А. В. Запобігання злочинам у сфері трансплантації органів та тканин людини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 – «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А.В. Мусієнко . - К., 2010. – 17 с.
136. Мусієнко А. Злочини у сфері трансплантації органів або тканин людини / Мусієнко А. // Вісник прокуратури. – 2007. – № 10 (76). –
С. 115 –118.
137. Низенсон Б. Одно серце – две жизни / Б. Низенсон // Медицинские ведомости. – 1998. – № 1. – С. 5
138. Никоненко О. «Богу потрібні душі, а не органи»: 28 січня 2003 року – дата, яка обов’язково ввійде в історію вітчизняної медицини: в Запорізькому міжрегіональному центрі трансплантації вперше в Україні успішно проведено операцію з пересадки донорського серця / О. Никоненко // Голос України. – 2003. – 6 черв. – С. 10.
139. Новоселов В.П. Ответственность работников здравоохранения за профессиональные правонарушения / В.П. Новоселов. – Новосибирск:
Наука. – Сибирское предприятие РАН, 1998. – 232 с.
140. Новоселов В.П. Правовое регулирование профессиональной деятельности работников здравоохранения / В.П. Новоселов, Л.В. Канунникова. – Новосибирск: Изд-во НГОНБ, 2000. – 256 с.
141. Об утверждении временной инструкции по констатации смерти: Приказ министра здравоохранения СССР № 191 от 15.02.1985 г. // Министерство здравоохранения СССР. – 1985.
142. О дальнейшем развитии клинической трансплантологии в стране: Приказ министра здравоохранения СССР от 17.02.1987г. // Министерство здравоохранения СССР, 1987.
143. Ольховик Л.А, Право фізичної особи на розпоря¬дження своїм здоров'ям / Л.А. Ольховик // Південноукраїнський пра¬вничий часопис. – 2007. – № 3. – С. 131 – 134.
144. Ольховик Л.А. Правове регулювання донорства та трансплантології в Україні / Л.А. Ольховик, К.І. Гур’єва // Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. – № 2. – С. 52 – 53.
145. О порядке проведения медицинских операций: Постановление Совета Народных Комиссаров от 15.09.1937г. // Собр. Законов и Распоряжений РКП СССР. – 1937. – №62. – Ст. 274.
146. Осипов С. Свинья, будь человеком! / С. Осипов // Аргументы и факты. – 2000. – № 21. – С. 20.
147. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
148. О трансплантации органов и(или) тканей человека: Закон Российской Федерации от 22.12.1992г.// Ведомости Съезда народных депутатов РФ и Верховного Совета РФ, 1993. – №2. – Ст. 62.
149. Офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/?docID=12144. – Інформація з екрана.
150. Офіційний сайт Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. surgery.org.ua/main/ua/. – Інформація з екрана.
151. Офіційний сайт Національної академії медичних наук України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. amnu.gov.ua – Інформація з екрана.
152. Офіційний сайт Центрального госпіталю Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. health.centrmia.gov.ua. – Інформація з екрана.
153. Павлова М. Общие проблемы правового регулирования деятельности по трансплантологии / М. Павлова // Кодекс info. – 2001. –
№6. – С. 36 – 49.
154. Павлова Н.В. Уголовно-правовое регулирование медицинской деятельности: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Н.В. Павлова. – М.: Московский госуд. унив-т им. М.В.Ломоносова,
2006. – 20 с.
155. Пахолко О. Продам нирку. Дорого! / О. Пахолко //
Інформатор. – 2009. – № 14. – С. 29.
156. Пашинян Г.А. Профессиональные преступления медицинских работников против жизни и здоровья / Г.А. Пашинян, И.В. Ившин. – М.: Медицинская книга, 2006. – 196 с.
157. Пашков В. Державний сектор надання медичних послуг та забезпечення медичною допомогою / В. Пашков // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №12. – С. 14 – 17.
158. Пашковська Т. Трансплантологія: спасіння чи заробіток? /
Т. Пашковська // Юридичний вісник України. – 2008. – № 33.
159. Перспективи ксенотрансплантації. Наукові аспекти та етичні розмірковування / [Х. де Діос Віал Корреа, Е. Згечча, Ф. Бах та ін.]; пер. з англ. М.Д. Луцик, з італ. І.Є.Бойко. – Львів, 2007. – 48 с.
160. Петровский Б.В. В защиту донора / Б.В. Петровський // Клиническая медицина. – 1990. – №8. – С. 12 – 15.
161. Пипченко Б.Ю. Дискусійні аспекти надання згоди на донорство органів та тканин для трансплантації / Б.Ю. Пипченко // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис. Розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (17-18 квітня 2008 р. м.Львів). – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2008. –
С. 234 –239.
162. Пищита А.Н. Защита прав пациентов в трансплантологии / А.Н. Пищита // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис. Розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення): Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (17-18 квітня 2008 р. м. Львів). – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2008. – С. 240 – 244.
163. Підсумки прес-конференції по врегулювання критичної ситуації з трансплантацією в Україні // Режим доступу: www.likarinfund.org/content/articles/616.html.
164. Поздняков И.Н. Правовые, экономические и организационные вопросы медицинского обслуживания в рамках форм медицинского страхования / И.Н. Поздняков // Научные труды I Всероссийского съезда (Национального конгресса) по медицинскому праву [Том II]. Россия, Москва, 25 – 27 июня 2003 г. – М.: НАМП, 2003. – С. 86 – 88.
165. Пономаренко В. М. Концептуальні основи національної політики в галузі охорони здоров’я / В.М. Пономаренко, А. М. Нагорна, Л. І. Ткач, В.С. Гуменний // Українські медичні вісті. – 1997. – № 1 (56). – С. 28.
166. Попов В.Л. Правовые основы медицинской деятельности: Справочно-информационное пособие / В.Л.Попов, Н.П.Попова. – СПб.:
Изд-во «Деан», 1999. – 256 с.
167. Поспелова С.И. Правовые проблемы согласия на изъятие органов и тканей человека после смерти для трансплантации / С.И. Поспелова // Научные труды II Всероссийского съезда (Национального конгресса) по медицинскому праву. Россия, Москва, 13-15 апреля 2005 г. – М.: НАМП, 2005. – С. 250 – 258.
168. Приказ министра здравоохранения СССР №191 от 15.02.1985г. «Об утверждении временной инструкции по констатации смерти» // Министерство здравоохранения СССР, 1985.
169. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18 березня 2004 р.
№ 1629-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
170. Про затвердження Державної програми розвитку трансплантації на 2002 – 2005 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня
2002 р. № 1339 // Офіційний вісник України. – 2002 р. – № 37. – Ст. 1735.
171. Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Трансплантація» на період до 2012 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 894 // Офіційний вісник України. – 2008. –
№ 78. – Ст. 2608.
172. Про затвердження нормативно-правових документів з питань трансплантації: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2000 р. № 226 // Режим доступу: www. moz.gov.ua.
173. Про затвердження Положення про Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 11 грудня 2006 р. № 812 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 52. – Ст. 3550.
174. Про результати перевірки використання коштів Державного бюджет