АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Рєпкіна Юлія Миколаївна

УДК 342.9.796

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Удод Микола Васильович,
кандидат юридичних наук

Київ – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................... 4
ВСТУП................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. Фізична культура і спорт як об’єкт державного регулювання…………………………………………………………………..
15
1.1. Поняття фізичної культури і спорту………………………………. 15
1.2. Нормативно-правове регулювання фізичної культури і спорту.... 45
1.3. Правове становище фізкультурно-оздоровчих і спортивних організацій………………………………………………………………..
59
Висновки до розділу 1………………………………………………....... 78
РОЗДІЛ 2. Повноваження й завдання державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері фізичної культури і спорту……….
82
2.1. Система державних органів у сфері фізичної культури і спорту... 82
2.2. Державне ліцензування фізично-оздоровчої і спортивної діяльності як вид неюрисдикційного провадження………………….... 112
2.3. Повноваження державних органів зі здійснення контролю у сфері фізичної культури і спорту………………………………………. 137
2.4. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фізичної культури і спорту……………………………………………... 162
Висновки до розділу 2…………………………………………………... 170
РОЗДІЛ 3. Шляхи оптимізації державного регулювання фізичної культури і спорту…………………………………………....
175
3.1. Удосконалення форм і методів державного впливу у
сфері фізичної культури і спорту……………………………………….
175
3.2. Гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародними правовими актами в контексті удосконалення правового регулювання фізичної культури і спорту……………………………....

183
Висновки до розділу 3…………………………………………………... 197
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 201
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 206
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
ЄС – Європейське співтовариство
ЗАТ – закрите акціонерне товариство
Мінсім'ямолодьспорт - Міністерство України у справах сім'ї, молоді і спорту
МОЗ – Міністерство охорони здоров`я
МОК – Міжнародний Олімпійський Комітет
НОК – Національний Олімпійський Комітет
ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю
СЕС – санітарно-епідеміологічна служба
СНД – Співдружність незалежних держав
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
ШВСМ – школа вищої спортивної майстерності
ЦК КПРС – Центральний комітет комуністичної партії Радянського Союзу
ЮНЕСКО – Генеральна конференція Організації Об`єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах соціально-економічних і політичних перетворень сучасної України особливого значення набувають питання зміцнення фізичного і духовного здоров'я людини, формування здорового способу життя.
Світовий досвід показує, що засоби фізичної культури і спорту володіють універсальною здатністю в комплексі вирішувати проблеми підвищення рівня здоров'я населення і формування здорового морально-психологічного клімату в колективах і в суспільстві в цілому. Розуміння того, що майбутнє будь-якої країни обумовлюється здоров'ям членів суспільства, призвело до посилення ролі фізичної культури і спорту в діяльності зі зміцнення держави і суспільства, активного використання засобів фізичної культури і спорту в підтримці та зміцненні здоров'я населення.
Вирішення проблем адміністративно-правового регулювання фізичної культури і спорту та чіткої правової регламентації, підвищення ефективності діяльності органів державної влади зі здійснення контролю у сфері фізичної культури і спорту, чітке розмежування повноважень органів державної влади й органів місцевого самоврядування, розробка шляхів оптимізації державного регулювання фізичної культури і спорту є визначальними чинниками поліпшення якості цього регулювання.
Необхідність проведення дисертаційного дослідження обумовлена низкою підстав. Серед них: по-перше, відсутність комплексних досліджень із питань адміністративно-правового регулювання фізичної культури і спорту; по-друге, необхідність дослідження та аналізу нормативно-правової бази діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування у сфері фізичної культури і спорту з метою надання пропозицій щодо її удосконалення; по-третє, створення передумов забезпечення реалізації права громадян України на заняття фізичною культурою і спортом та конституційних норм, відповідно до яких держава забезпечує розвиток фізичної культури і спорту (ст. 49 Конституції України) шляхом підвищення ефективності діяльності державних органів управління у сфері фізичної культури і спорту й органів місцевого самоврядування; по-четверте, удосконалення законодавства про форми і методи державного впливу у сфері фізичної культури і спорту; по-п`яте, гармонізація вітчизняного законодавства із міжнародними правовими актами в контексті удосконалення правового регулювання фізичної культури і спорту.
Тема дисертації у сучасний період є актуальною ще й тому, що недоліки у адміністративно-правовому регулюванні фізичної культури і спорту позначаються на здоров`ї нації, що обумовлює як майбутнє держави, так і здатність людей працювати та захищати свою державу, а також на міжнародному авторитеті України.
Наукове дослідження адміністративно-правових основ регулювання фізичної культури і спорту в умовах переходу до ринкових відносин є надзвичайно актуальним для вітчизняної юридичної науки. Розв’язання проблем, що існують у цій сфері, має важливе теоретичне і практичне значення для регулювання фізкультурно-оздоровчих і спортивних відносин, для вдосконалення законодавства про фізичну культуру і спорт.
Дослідження проблематики дисертації, аналіз розвитку наукової думки щодо державного управління фізичною культурою і спортом, а також сформульовані теоретичні висновки ґрунтуються на загальних досягненнях юридичної науки, у тому числі на результатах досліджень учених-фахівців адміністративного права, загальної теорії права тощо.
Окремі адміністративно-правові аспекти означеної проблеми досліджувались у працях таких вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері адміністративного права, як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, І.К. Залюбовська, М.С. Студенікіна, В.К. Колпаков, В.І. Курило, В.Л. Грохольський, С.Г. Стеценко, М.В. Коваль, В.В. Костицький, О.О. Майданник, І.В. Арістова, С.І. Хом’яченко, а також учених у сфері фізкультури та спорту Ю.П. Мичуда, В.П. Платонов, С.В. Алексеєв, С.І. Гуськов, І.І. Переверзін, Л.В. Арістова, С.П. Шпілько, Р.Г. Гостев, М. Фраскареллі та інших.
Емпіричну основу дослідження склали нормативно-правові акти України, ряду зарубіжних країн (Росія, Казахстан, Узбекистан, Італія, Іспанія, Польща, США, Франція тощо) і Європейського Союзу про фізичну культуру і спорт, матеріали практичної діяльності спортивних організацій різного типу, державних органів і органів місцевого самоврядування з питань регулювання фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності.
Разом із тим питання адміністративно-правових основ регулювання фізичної культури і спорту до цього часу ще не були предметом окремого дослідження. Кандидатська дисертація Н.Г. Ярової “Організаційно-правове регулювання в галузі спорту України” (2009 р.) стала першою спробою наукового вивчення організаційно-правового регулювання у сфері спорту. Слід відзначити, що визначений автором об’єкт дослідження є ширшим ніж у поданій до захисту роботі, поставлені мета та завдання різняться. Саме тому дисертаційне дослідження видається необхідним та своєчасним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно із Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України у контексті проведення у нашій державі адміністративно-правової реформи та безпосередньо пов’язана з адміністративно-правовими аспектами наукової ініціативної теми “Взаємозв’язок біологічного віку та стану фізичної підготовленості студентів вищих аграрних навчальних закладів” (номер державної реєстрації 0104U004548) Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукових положень та пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази діяльності органів державної влади у сфері фізичної культури і спорту на основі теоретичного аналізу адміністративно-правових основ регулювання фізичної культури і спорту в Україні.
Поставлена мета визначає такі основні завдання дисертаційного дослідження:
- з’ясування понять фізичної культури і спорту, їх особливостей та основних характеристик;
- аналіз розвитку та становлення законодавства про фізичну культуру і спорт; чинного законодавства, яке регулює здійснення державного управління у сфері фізичної культури і спорту в Україні та в інших країнах для визначення кола проблем, що потребують законодавчого врегулювання;
- виявлення особливостей правового становища фізкультурно-оздоровчих і спортивних організацій ;
- визначення системи державних органів у сфері фізичної культури і спорту;
- розкриття ролі державного ліцензування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у забезпеченні прав громадян на одержання якісних і безпечних послуг у сфері фізичної культури і спорту, дослідження етапів процедури ліцензування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності й вимог до фізкультурно-оздоровчих і спортивних організацій;
- формулювання загальних засад державного регулювання здійснення фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності;
- дослідження кола повноважень органів державної влади й органів місцевого самоврядування у сфері фізичної культури і спорту, виявлення методів розмежування повноважень між цими органами;
- формування шляхів оптимізації державного регулювання фізичної культури і спорту, удосконалення форм і методів державного впливу у цій сфері, гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародними правовими актами;
- вивчення досвіду зарубіжних країн в адміністративно-правовому регулюванні фізичної культури і спорту.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення адміністративно-правового регулювання фізичної культури і спорту.
Предметом дослідження є правові норми адміністративного законодавства та адміністративно-правові акти, що регулюють діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування у сфері фізичної культури і спорту.
Методологічна основа дослідження. У дослідженні використовувалася сукупність загальних методів наукового пізнання, а також методів, що застосовуються у юридичній науці. Одним із них є загальнонауковий діалектичний метод пізнання, що дозволив дисертанту досліджувати стан законодавства України та інших країн стосовно адміністративно-правового регулювання фізичної культури і спорту. Методи індукції та дедукції дозволили сформулювати загальні положення правового забезпечення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності на підставі правового регулювання кожного з цих видів із застосуванням як загальних, так і спеціальних правових норм. Використання методів емпіричного дослідження (спостереження і порівняння) дозволило виявити основні характеристики державного управління у сфері фізичної культури і спорту.
Для вирішення завдань дисертаційного дослідження широко використовувалися і приватно-наукові методи пізнання: формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-функціональний методи правових досліджень для вивчення існуючих в Україні та інших країнах світу адміністративно-правових відносин у сфері фізичної культури і спорту, а також для визначення можливостей та шляхів гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародно-правовими актами. Знайшов своє застосування й історико-правовий метод для вивчення процесу виникнення і розвитку законодавства про фізичну культуру і спорт. Використовувалися й інші методи наукового пізнання, у тому числі метод абстрагування, застосований для формування понять шляхом об’єднання існуючих понять, що пов’язані відношеннями типу рівності. Комплексне використання зазначених методів дозволило під час роботи над темою дослідження вирішити теоретичні та практичні завдання, які ставив перед собою автор.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вона є першим комплексним дослідженням у вітчизняній юридичній науці адміністративно-правових основ регулювання фізичної культури і спорту. У роботі були досліджені адміністративно-правові аспекти регулювання фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, визначені особливості правового становища фізкультурно-оздоровчих і спортивних організацій, виявлені етапи формування законодавства про фізичну культуру і спорт та перспективи його розвитку, сформована система державних органів у сфері фізичної культури і спорту, проаналізовані їх повноваження у визначеній сфері, з’ясована роль державного ліцензування у забезпеченні прав громадян на високоякісні фізкультурно-оздоровчі та спортивні послуги, визначені принципи та завдання державного контролю у сфері фізичної культури і спорту, розроблена й обґрунтована теоретична база правового забезпечення адміністративно-правового регулювання фізичної культури і спорту; підготовлені пропозиції щодо вдосконалення законодавства з теми дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях та висновках, які виносяться на захист:
вперше:
- в узагальненому вигляді проведено розширений аналіз системи державних органів у сфері фізичної культури і спорту;
- сформульовано поняття «державного контролю у сфері фізичної культури і спорту»;
- визначено мету та спеціальні принципи державного контролю у сфері фізичної культури і спорту;
- сформульовано основні завдання державного контролю у сфері фізичної культури і спорту;
- доведено необхідність визначення і закріплення в законодавстві комерційних видів спорту, а також професійних ліг (категорій), які провадитимуть свою діяльність відповідно до законодавства про професійний спорт та організаційно-правових форм спортивних організацій, які можуть брати участь у професійному спорті, зокрема господарські організації у вигляді закритого акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю;
удосконалено:
- поняття спортивної організації, спортивного підприємства;
- визначення інституту державного контролю у сфері фізичної культури і спорту;
- низку нормативно-правових актів з питань регулювання фізичної культури і спорту шляхом розробки пропозицій по внесенню змін і доповнень на підставі виявлення правових колізій, неточностей та недоліків у чинних актах;
дістало подальший розвиток:
- правове регулювання процедури ліцензування фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності, зокрема пропонується передати повноваження із прийняття документів на одержання ліцензії на провадження фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності Управлінням у справах сім`ї, молоді і спорту обласної, Севастопольської міської державної адміністрації. Для створення механізму реалізації цього положення необхідно введення у функціонування інформаційної мережі, яка забезпечуватиме швидку і коректну передачу даних відносно заяв і документів осіб, які бажають одержати ліцензію на здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в Мінсім'ямолодьспорті;
- дослідження засобів розмежування повноважень органів державної влади й органів місцевого самоврядування, зокрема з питань фізичної культури і спорту, виходячи з принципу: державна влада забезпечує регулювання і розвиток спорту вищих досягнень відповідно до загальнонаціональних інтересів, а органи місцевого самоврядування беруть на себе турботу про розвиток масового спорту на користь конкретного села, селища, міста;
- тенденції державного управління у напрямі збільшення втручання в розвиток сфери фізичної культури і спорту, але зі збереженням балансу публічних і приватних інтересів.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується:
- використанням при аналізі конкретних суспільних відносин і їх правового регулювання сукупності прийомів, методів і способів теоретичного та практичного пізнання дійсності;
- дослідженням значного матеріалу із практики державного управління у сфері фізичної культури і спорту в Україні, країнах СНД і далекого зарубіжжя.
Наукове значення результатів роботи полягає в тому, що в ній набули розвитку правові знання про адміністративно-правові основи регулювання фізичної культури і спорту, правову організацію такої діяльності, державний контроль у сфері фізичної культури і спорту.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення роботи доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рекомендацій щодо правового забезпечення розвитку адміністративно-правового регулювання фізичної культури і спорту.
Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані у процесі подальшого удосконалення законодавства України у сфері фізичної культури і спорту, при визначенні сучасної політики і побудові довгострокових програм розвитку фізичної культури і спорту в Україні.
Положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні дисципліни “Адміністративне право України”, спецкурсу “Спортивне право України” у Донецькому національному університеті (довідка № 379101- 27/6.8.0 від 12.05.2009 р.). Матеріали наукового дослідження застосовуються обласною державною адміністрацією у нормотворчій діяльності з метою вдосконалення законодавства про фізичну культуру і спорт. Рекомендації щодо ліцензування фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності, сформульовані у дисертаційному дослідженні, використовуються у практичній діяльності ТОВ “Авторитет”.
Викладені у дисертації положення можуть бути використані у науково-дослідній сфері – при подальших наукових дослідженнях теоретичних проблем здійснення адміністративно-правового регулювання фізичної культури і спорту; у навчальному процесі – для розробки навчально-методичних комплексів, навчальних програм із курсу спортивного та адміністративного права, для підготовки лекцій із зазначених дисциплін.
Основні результати дослідження використані при підготовці навчального посібника «Спортивне право України».
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації і пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу відповідних наукових та нормативно-правових джерел.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження неодноразово розглядалися на засіданнях кафедри конституційного і міжнародного права Донецького національного університету, доповідалися на таких наукових конференціях: ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Олімпійський спорт, фізична культура, здоров’я нації у сучасних умовах” (м. Луганськ, червень 2005 р.); науково-практичній конференції “Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи” (м. Київ, листопад 2005 р.); підсумковій науковій конференції Донецького національного університету за період 2005-2006 рр. (м. Донецьк, березень 2007 р.); науково-практичній конференції “Держава, регіон, місто: проблеми теорії і практики” (м. Донецьк, вересень 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура і спорт: питання освіти та практики” (м. Донецьк, листопад 2008 р.), науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2007-2008 рр. (м. Донецьк, квітень, травень 2009 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у 6 статтях, 4 з яких розміщено у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з юридичних наук, у 2 тезах доповідей на науково-практичній конференції та в навчальному посібнику. У цих публікаціях відображені основні положення дисертації, проміжні результати дослідження та зроблені висновки щодо вирішення досліджуваних у роботі проблем.
Структура роботи та її послідовність обумовлені метою дослідження та логікою викладення матеріалу. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 231 сторінок, з них основного тексту 204 сторінок, додатків 4 сторінок, список використаних джерел із 215 найменувань на 23 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у сфері адміністративного права, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення державного регулювання фізичної культури і спорту. Основні з них такі:
1. Державне управління фізичною культурою і спортом формується з огляду на те, що держава не може стояти осторонь від процесів, які відбуваються в цій сфері. Разом із тим її втручання має зберігати баланс між особистим вибором, суспільним регулюванням і контролем.
2. Сьогодні в Україні вже сформована галузь законодавства сфери фізичної культури і спорту. Незважаючи на цей факт, на даний час комплекс цих нормативно-правових актів у юридичній літературі не досліджено, не здійснена систематизація й аналіз (коментування) відповідної законодавчої бази, що негативно позначається на розвитку цієї галузі законодавства.
3. Державне регулювання сфери фізичної культури і спорту в Україні все більше схиляється до інтервенціоністської моделі, незважаючи на відсутність спеціальних положень, присвячених фізичній культурі і спорту в Конституції України.
4. Ліцензування фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності слід віднести до неюрисдикційного провадження, спрямованого на упорядкування відносин, пов’язаних з офіційним підтвердженням певних прав у сфері фізичної культури і спорту, тобто дозвільного неюрисдикційного провадження. Для удосконалення механізму реалізації процесу ліцензування необхідно чітко вказати вимоги до договору з лікувально-фізкультурним диспансером або іншою медичною установою про диспансерне медичне обслуговування споживачів фізкультурно-оздоровчих і спортивних послуг, затвердити Типовий договір із лікувально-фізкультурним диспансером або іншою медичною установою про диспансерне медичне обслуговування споживачів фізкультурно-оздоровчих і спортивних послуг та закріпити термін дії договорів про страхування і про диспансерне медичне обслуговування мінімум протягом одного року, ураховуючи, що відповідно до законодавства планова перевірка ліцензіата проводиться не частіше ніж один раз на рік.
5. Необхідно удосконалити як структуру управління у сфері фізичної культури і спорту на державному рівні, так і розподіл повноважень на регіональному і місцевому рівнях, а також більш детально регламентувати повноваження відповідних органів у законодавстві України, зважаючи на принцип: державна влада забезпечує регулювання і розвиток спорту вищих досягнень відповідно до загальнонаціональних інтересів, а органи місцевого самоврядування беруть на себе турботу про розвиток масового спорту на користь конкретного села, селища, міста. Ефективне управління на місцевому рівні буде можливим, коли предмети відання відповідних органів (наприклад, місцевих рад і їх виконавчих органів або міської та обласної ради, державної адміністрації та ін.) можливо, і збігаються, але повноваження розрізняються.
6. Державний контроль за діяльністю у сфері фізичної культури і спорту є одним із засобів забезпечення законності у державному управлінні фізкультурним і спортивним рухом і визначається як діяльність компетентних органів, спрямована на дотримання вимог законодавства про фізичну культуру і спорт, забезпечення гарантій реалізації відповідних правових норм та утвердження законності у фізкультурно-оздоровчих і спортивних відносинах. Мета такого контролю полягає у відповідності діяльності підконтрольних суб’єктів установленим вимогам законодавства про фізичну культуру і спорт, які спрямовані на організацію та провадження діяльності фізкультурно-оздоровчих і спортивних організацій, а також забезпечення безпеки споживачів фізкультурно-оздоровчих і спортивних послуг.
7. Основою для визначення принципів державного контролю за діяльністю у сфері фізичної культури і спорту є встановлені загальні принципи державного контролю, які мають свої особливості у цій галузі, а також спеціальні принципи, характерні для сфери фізичної культури і спорту. Визначено, що принципами контролю у галузі фізичної культури і спорту є такі: законність, систематичність, дієвість, оперативність, об’єктивність, всебічність, глибина, гласність, загальність, реальність, пріоритет вимог безпеки для здоров’я споживачів у провадженні фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності над економічними інтересами, повне відшкодування шкоди, заподіяної споживачам унаслідок порушення законодавства України про фізичну культуру і спорт, поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері фізичної культури і спорту. Ці принципи запропоновано закріпити в законодавстві України.
8. Сформульовано основні завдання державного контролю у сфері фізичної культури і спорту: забезпечення реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту; запобігання порушенням законодавства України у сфері фізичної культури і спорту, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання фізкультурно-оздоровчими і спортивними організаціями стандартів і нормативів у сфері фізичної культури і спорту, запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина у цій сфері.
9. Запропоновано доповнити у законодавстві перелік виключних повноважень сільських, селищних, міських рад: “прийняття рішення про політику зі створення умов для заняття фізичною культурою і спортом за місцем проживання і в місцях відпочинку, що проводиться на відповідній території”.
10. Ураховуючи особливе значення фізичної культури і спорту в розвитку демократичної держави і формування здорової націй, складність процесу ліцензування даного виду діяльності для більшості суб'єктів висловлено пропозицію передати повноваження з прийняття документів на одержання ліцензії на провадження фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності Управлінням у справах сім`ї, молоді і спорту обласній, Севастопольській міській державній адміністрації. Для створення механізму реалізації цього положення необхідно розробити й одночасно ввести у функціонування інформаційну мережу, яка забезпечуватиме швидку і коректну передачу даних відносно заяв і документів осіб, які бажають одержати ліцензію на здійснення фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності в Мінсім'ямолодьспорті. Зважаючи на те, що прийом документів буде здійснюватися на місцях, слід передбачити заходи з підвищення рівня кваліфікації відповідних фахівців для уникнення помилок при прийомі документів і ввести консультаційні дні для суб’єктів, які бажають одержати ліцензію на цей вид діяльності.
11. На основі аналізу було виявлено, що на цей час немає механізму з підготовки юристів зі спеціалізацією у сфері фізичної культури і спорту. Доведено необхідність із боку Мінсім'ямолодьспорту:
створити робочи групи при Мінсім'ямолодьспорті з питань впровадження у навчальний процес курсу, присвяченого правовим основам фізичної культури і спорту як для студентів юридичних факультетів, так і для студентів ВНЗ фізичного виховання і спорту, ураховуючи, що робоча навчальна програма має розрізнятися залежно від напряму навчання, базових знань у сфері фізичної культури і спорту та юриспруденції;
проводити роботу з популяризації інформації відносно правових основ фізичної культури і спорту, використовувати для реалізації цього засоби масової інформації;
організовувати конференції, присвячені правовим питань у сфері фізичної культури і спорту;
приділяти увагу розробці навчальних посібників з правового регулювання фізичної культури і спорту;
створити систему підготовки юристів зі спеціалізацією у сфері фізичної культури і спорту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про фізичну культуру і спорт: Закон України від 24 грудня 1993 р. № 3808-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – Ст. 80.
2. Проект Закону України “Про фізичну культуру і спорт” від 17 липня 2008 р. № 2562 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32618
3. Закон Республики Молдова “О физической культуре и спорте” от 25 марта 1999 г. № 330-XIV [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?Regnom=3348
4. Модельный закон о студенческом спорте утвержден Постановлением Межпарламентской Ассамблеи государств – участников Содружества Независимых Государств от 16 июня 2003 г. № 21-9 // Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи СНГ. – 2003. – № 31.
5. Матвеев Л.П. Общая теория спорта / Л.П. Матвеев – К.: Олимпийская литература, 1999. – 320 с.
6. Пилоян Р.А. Различные типы спорта (массовый, олимпийский, коммерческий): оптимизация характера взаимодействия между ними / Р.А. Пилоян // Олимпийское движения и социальные процессы. [Материалы Всесоюзной науч.-практ. конф. СГИФК.] Смоленск, 1991. – С. 80-84.
7. Переверзин И.И. Спортивный менеджмент: учеб. пособ. / И.И. Переверзин – М.: ФОН, 2001.
8. Современная система спортивной подготовки // Под ред. Ф.П. Суслова, В.Л. Сыча, Б.Н. Шустина. – М.: СААМ, 1995. – 445 с.
9. Теория и методика спорта. учеб. пособ. // Под ред. Ф.П. Суслова, Ж.К. Холодова, В.П. Пугача. – М.: 4-й филиал Воениздата, 1997. – 304 с.
10. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Учебник для студентов вузов физвоспитания и спорта / В.Н. Платонов – Киев: Олимпийская литература. – 1997. – 594 с.
11. Матвеев Л.П. Общая теория спорта / Л.П. Матвеев – М.: 4-й филиал Воениздата, 1997. – 304 c.
12. Переверзин И.И. О структуре современного спорта высших достижений и социально-правовом статусе спортсменов-профессионалов / И.И. Переверзин // Теория и практика физической культуры. – 2002. – № 5. – С. 57.
13. Переверзин И.И. Чужд ли спортивный профессионализм олимпийскому спорту? / И.И. Переверзин // Теория и практика физической культуры. – 1995. – № 5-6. – С. 9-11.
14. Матвеев Л.П. Спорт для всех и спорт не для всех / Л.П. Матвеев // Спорт для всех. – 1999. – № 1-2. – С. 15-18.
15. Пономарев Н.И. Профессиональный спорт как субкультура / Н.И. Пономарев // Теория и практика физической культуры. – 1995. – № 8. – С. 56-58.
16. Закон Республики Казахстан “О физической культуре и спорте” от 2 декабря 1999 г. № 490 – 1 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.kazsport.kz/sport/
17. Закон Российской Федерации “О физической культуре и спорте” от 29 апреля 1999 г. № 80-ФЗ // Российская газета. – 1999. – 6 мая. – № 87.
18. Антипов А.Ф. Профессиональный спорт и закон / А.Ф. Антипов, Н.В. Уловистова // Теория и практика физической культуры. – 2001. – № 11 . – С. 19-21.
19. Гражданский кодекс Российской Федерации. – М.: ИНФРА М - НОРМА, 1997. – 800 с.
20. О физической культуре и спорте в Российской Федерации: Федеральный закон Российской Федерации от 4 декабря 2007 г. № 329-ФЗ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rg.ru/2007/12/08/sport-doc.html
21. Фомин Ю.А. Профессиональный спорт как объект отечественных исследований / Ю.А. Фомин, А. В. Починкин, А. В. Котов // Социологические исследования. – 2000. – № 7. – С. 128-130.
22. Родиченко В.С. Западный вирус угрожает международному спорту / В.С. Родиченко – М.: ФиС, 1988. – 143 с.
23. Романов А.О. Любительский и профессиональный спорт / А.О. Романов – М., 1967. – 39 с.
24. Гуськов С.И. Спорт и спонсоры: миф и реальность / С.И. Гуськов // Спорт для всех. – 1998. – № 1. – С. 39-41.
25. Платонов В.И. Олимпийский спорт / В.И. Платонов, С.И. Гуськов. – К.: Олимпийская литература, 1994. – 494 с.
26. Орлов Ю. Анализ критериев и технология экспертной оценки участников аттестационных семинаров по семинарам по карате додзе / Ю. Орлов // Додзе. Боевые искусства Японии. – № 7 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://karatedojo.uazone.net/dojo.phtml?dojo7-kata.phtml
27. Суханов А.Д. Место, роль и перспективы федераций в развитии спорта / А.Д. Суханов // Теория и практика физической культуры. – 1999. – № 9. – С. 31-33.
28. Репкина Ю.Н. Некоммерческие спортивные организации как субъекты хозяйственного права / Ю.Н. Репкина // Сборник научной международной конференции Луганского Национального Университета и Олимпийской Академии в Луганской области. – Луганск, 2005. – С. 295-299.
29. Giua М. Sport professionistico e tutela previdenziale [Електронний ресурс] / Massimiliano Giua, Luca Sanzi – Режим доступу: www.filodiritto.com/diritto/pubblico/lavoro/sporteprevidenza-giua.htm
30. Репкина Ю.Н. Спортивное право Украины: учеб. пособ. / Ю.Н. Репкина – Донецк: ООО “Норд-компьютер”, 2006. – 194 с.
31. Коваленко Л. Юрій Костенко: “Альпінізм не вписується в загальні рамки спорту, це - життєва філософія” / Л. Коваленко, О. Петренко // Спортивна газета. – 2001. – 31 липня. – № 104 (7704).
32. Про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту: Указ Президента України від 28 вересня 2004 р. – № 1148 // Урядовій кур`єр. – 2004. – 6 жовтня. – № 189.
33. Гуськов С.И. Спортивний маркетинг / С.И. Гуськов – К.: Олимпийская литература, 1995. – 296 с.
34. Гуськов С.И. Игра называется деньги: Все о профессиональном спорте в США / С.И. Гуськов – М.: Полиграф Сервис, 1997. – 210 с.
35. Aaret de la Cour de Justice des Communautes Europeennes du 12 decembre 1974. – № 36/74. Walrave and Koch v. Union Cycliste Internationale. Recueil. – P. 1405.
36. Aaret de la Cour de Justice des Communautes Europeennes du 14 juillet 1976. – № 13/76. Dona v. Mantero. Recueil. – P. 1333.
37. Солнышкин Д.В. О концепции профессионального спорта / Д.В. Солнышкин // Теория и практика физической культуры. – 2001. – № 11. – С. 22-23.
38. Господарський кодекс України вiд 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.
39. Аристова Л.В. Государственная политика в сфере физической культуры и спорта / Л.В. Аристова // Теория и практика физической культуры. – 1999. – № 12. – С. 2-8.
40. Попов А.А. Лекции по правовым основам предпринимательской деятельности в Украине/ А.А. Попов – X.: Консум, 1997. – 104 с.
41. Legge 23 marzo 1981 Numero 91 // Gazzeta Ufficiale. – 1981. – 27 marzo. – № 86.
42. Volpe Putzolu G. Oggetto sociale ed esercizio dell`impresa nella societa sportive / G. Volpe Putzolu // Rivista Diritto Civile. – 1985. – № 1. – P. 333-334.
43. Vidiri G. Le societa` sportive tra normativa speciale e disciplina codistica, in Le Societa / G. Vidiri – 1991.
44. Traversi A. Diritto реnale dello sport / А. Traversi – Milano: Giuffrè, 2001.
45. Кримінальний кодекс України вiд 05 квітня 2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
46. Алексеев Ф.С. Физкультурно-спортивное право как новая комплексная отрасль Российского права [Электронный ресурс] / Ф.С. Алексеев // Право и жизнь. – 2001. – № 38. – Режим доступа: http://www.law-n-life.ru/arch/n38.htm
47. Конституція України вiд 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – N 30. – Ст. 141.
48. Регламент Люксембургской арбитражной комиссии по спорту [Электронный ресурс]. – Режим доступа: lib.sportedu.ru/GetText.idc?TxtID=637
49. Регламент Спортивного Арбитражного Суда при Автономной некоммерческой организации Спортивная Арбитражная Палата утвержден решением Президиума Автономной некоммерческой организации “Спортивная Арбитражная Палата” 10 июня 2003 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://law.infosport.ru/
50. Регламент Спортивного Арбитража при Торгово-промышленной палате Российской Федерации утвержден приказом ТПП РФ от 24 октября 2003 года № 114 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.tpprf.ru/ru/main/court/sport_arb/
51. Про третейські суди: Закон України вiд 11 травня 2004 р. № 1701-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35. – Ст. 412.
52. Государство, физическая культура и спорт: депутаты и специалисты размышляют [Материалы круглого стола, 23 мая 1996 г. и парламентских слушаний, 9 июля 1996 г.] – М.: 1996. – С. 63.
53. Гостев Р.Г. Спорт и законодательство / Р.Г. Гостев. – М.: НИЦЬ «Еврошкола», 2001. – 438 с.
54. Кузьмак Б.С. Социально-экономические проблемы физической культуры и спорта / Б.С. Кузьмак, А.А. Осинцев – [2-е изд., перераб. и доп.] – М.: Физкультура и спорт, 1980. – 278 с.
55. Мичуда Ю.П. Ринкові відносини і підприємництво у сфері фізичної культури і спорту / Мичуда Ю.П. – Київ: Олімпійська література, 1995. – 152 с.
56. Экономика физической культуры и спорта: учеб. пособ./ [З.Л. Завадская, С.Н. Зозуля, М.И Золотое и др.]; под общ. ред. В.В. Кузина – М.: СпортАкадемПресс, 2001. – 496 с.
57. Ермолина Л. Качество туристского продукта: объективного и субъективного продукта: объективные и субъективные факторы / Л. Ермолина // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 3. – С.53-57.
58. Гуськов С.И. Государство и спорт / С.И. Гуськов – М.: МЦНТИ, 1996. – 176 с.
59. Спортивное законодательство и правовые аспекты спорта в Европе [перевод ВНИИФК] [Материалы международного семинара 26-27 марта, 1993 г. в Риме]. – М.: ВНИИФК, 1996. – 75 с.
60. Studi on national sport legislation in Europe. – Strasburg, 2000. – 145 p.
61. Репкина Ю.Н. Становление спортивного права как комплексной отрасли права, науки и учебной дисциплины / Ю.Н. Репкина // Теорія і практика фізичного виховання: Спец. вип.. за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. “Здоров`я і освіта: проблеми та перспективи”. – 2008. – № 1. – С. 556-561.
62. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Скакун О.Ф.; [пер. з рос.] – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
63. Цивільний кодекс України вiд 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
64. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України вiд 01 червня 2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
65. Про антидопінговий контроль в спорті: Закон України вiд 05 квітня 2001 р. № 2353-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст.112.
66. Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий / Отв. ред. С.С. Яценко. – [3-е изд, испр. и доп.] – К.: А.С.К., 2003. – 1088 с.
67. Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху і спорту вищих досягнень: Закон України вiд 14 вересня 2000 р. № 1954-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 43. – Ст. 370.
68. Про затвердження Положення про Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1573 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Ст. 3017.
69. Про затвердження Державної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 рр.: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 р. № 1594 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 46. – Ст. 3078.
70. Європейська конвенція про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів вiд 19 серпня 1985 р. ETS № 120 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 9. – Ст. 589.
71. Про ратифікацію Європейської конвенції про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів: Закон України вiд 15 листопада 2001 р. № 2791-III // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 7. – Ст. 53.
72. Міжнародна конвенція про боротьбу з допінгом у спорті вiд 18 листопада 2005 р. № 952_007 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 34. – Ст. 2421.
73. Конвенція проти використання допінгу [Страсбург, 16 ноября 1989 года] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conventions.coe.int/Treaty/RUS/Treaties/Html/135.htm
74. Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті: Закон України вiд 03 серпня 2006 р. № 68-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 41. – Ст. 353.
75. Костицький В.В. Економічний патріотизм як складова національної ідеї / В.В. Костицький – К., 2003. – 63 с.
76. Міжнародна конвенція проти апартеїду в спорті від 10 грудня 1985 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_122
77. Офіційний сайт футбольного клубу “Шахтар” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shakhtar.com/ua/club/man/
78. Офіційний сайт футбольного клубу “Динамо” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fcdynamo.kiev.ua/
79. Гражданское и торговое право капиталистических государств / под ред. Е.А. Васильева. – М.: Международные отношения, 1993. – 554 с.
80. Алексеев С.С. Общая теория права / С.С. Алексеев. – Т. 2 . – М.: Юридическая литература, 1982. – 360 с.
81. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підруч. / О.Ф. Скакун. – [2-е изд.] – Х.: Консум, 2005. – 656 c.
82. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / [Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.]; під ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком, 2004. – 688 с.
83. Про кооперацію: Закон України від 10 липня 2003 р. № 1087 – IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 5. – Ст.35.
84. Інформаційна довідка, підготовлена Держкоспортом на виконання доручення Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту Верховної Ради України від 16 вересня 1999 р. № 06-5/13-499 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kmu.gov.ua/sport/
85. Починкин А.В. Экономика физической культуры и спорта: Учеб. пособ. // А.В. Починкин. – Малаховка: МГАФК, 2008. – 184 с.
86. Правовые аспекты спорта в зарубежных странах [перевод ВНИИФК]. – М.: ВНИИФК, 2001.
87. Frascarelli M. Associazioni e societa sportive / М. Frascarelli – Milano, 2000. – 780 р.
88. Aaron N. Wise. International sports law and business / Aaron N. Wise, Bruce S. Meyer – V. 2. – Hague. – 1285 р.
89. Закон Республики Узбекистан “О физической культуре и спорте” от 14 января 1992 г. // Ведомости Верховного Совета Республики Узбекистан. – 1992. – № 3. – Ст. 160.
90. Антипов А.Ф. Профессиональный спорт и закон / А.Ф. Антипов, Н.В. Уловистова // Теория и практика физической культуры. – 2001. – № 11. – С. 19-21.
91. Офіційний сайт Національного олімпійського комітету України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.noc-ukr.org
92. Спорт-экспресс. – 2000 г. – № 5. – С.109.
93. Спорт-экспресс. – 2000 г. – № 3. – С.32.
94. Финогенова Л.А. Олимпизм Советской России в годы гражданской войны и иностранной интервенции (1918-1921 гг.) [Материалы VI Всероссийской науч.-практ. конф., посвященной 100-летию современных Олимпийских игр “Олимпийское движение и социальные процессы”] / Л.А. Финогенова – Омск, 1995. – С. 53-54.
95. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / АН УССР. Ин-т госуд. и права / В.Б. Аверьянов – К.: Наукова думка, 1990. – 147 с.
96. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навч. посіб. / С.Г. Стеценко – К.: Атіка, 2007. – 624 с.
97. Про державну підтримку розвитку фізичної культури і спорту в Україні: Указ Президента України від 22 червня 1994 р. // Урядовий кур'єр. –1994 – 25 червня. - № 98.
98. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09 квітня 1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20. – Ст. 190.
99. Про затвердження типових положень про управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, про відділ у справах сім'ї, молоді та спорту районної, районної у м. Києві, м. Севастополі державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1099 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1540.
100. Про затвердження типових положень про управління у справах сім'ї, молоді та спорту обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, про відділ у справах сім'ї, молоді та спорту районної, районної у м. Севастополі державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. № 78 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 5. – Ст. 220.
101. Столбов В.В. Российские единомышленники Пьера де Кубертена [Материалы VI Всероссийской науч.-практ. конф., посвященной 100-летию современных Олимпийских игр “Олимпийское движение и социальные процессы”] / В.В. Столбов – Омск, 1995. – С. 36-38.
102. Столбов В.В. История физической культуры / В.В. Столбов – М.: Просвещение, 1989. – 288 с.
103. Романов Н.Н. Восхождение на Олимп / Н.Н. Романов – М.: Советский спорт, 1993. – 400 с.
104. Зуев В.Н. Эволюция органов государственной власти в сфере управления физической культурой и спортом в начале XX века и в советский период / В.Н. Зуев // Теория и практика физической культуры. – 2004. – № 3. – С. 2-7.
105. Про затвердження Указу Президії Верховної Ради Української РСР “Про перетворення Комітету по фізичній культурі і спорту при Раді Міністрів Української РСР у Державний комітет Української РСР по фізичній культурі і спорту”: Закон Української РСР від 12 липня 1986 № 2517-XI // Відомості Верховної Ради. – 1986. – № 29 – Ст. 584.
106. Про затвердження положення про Державний комітет Української РСР з фізичної культури і спорту: Постанова Рада Міністрів УРСР від 4 січня 1987 р. № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua
107. Питання Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури та спорту: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 13 вересня 1990 р. № 251 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua
108. Питання Міністерства України у справах молоді і спорту: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1991 р. № 242 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua
109. Питання Міністерства України у справах молоді і спорту: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 1992 р. № 312 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua
110. Питання Державного комітету з фізичної культури і спорту: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1176 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua
111. Про Положення про Державний комітет України з фізичної культури і спорту: Указ Президента України вiд 14 листопада 1996 р. № 1078/96 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua
112. Про Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України: Указ Президента від 31 травня 2000 р. № 740/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 22. – Ст. 892.
113. Про реорганізацію Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України: Указ Президента № 1132/2001 від 22 листопада 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 48. – Ст. 2132.
114. Про Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту: Указ Президента вiд 26 лютого 2002 р. № 191/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – Ст. 402.
115. Про Міністерство України у справах молоді та спорту: Указ Президента вiд 26 лютого 2005 р. № 381/2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 9. – Ст. 467.
116. Про Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту: Указ Президента України від 18 серпня 2005 р. № 1176/2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 34. – Ст. 2029.
117. Про внесення змін до деяких положень про центральні органи виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 р. № 101 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 16. – Ст. 416.
118. Про вдосконалення системи організації роботи з фізичного виховання та спорту в навчальних закладах: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. № 203-р // Офіційний вісник України. – 2001. – № 20. – Ст. 896.
119. Про затвердження Положення про Комітет з фізичного виховання та спорту: Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 липня 2001 р. № 491 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – Ст. 1333.
120. Про Національну раду з питань фізичної культури і спорту: Указ Президента України від 3 лютого 2006 р. № 107/2006 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 6. – Ст. 293.
121. Указ Президента РФ “О внесении изменений в указы президента российской федерации по вопросам деятельности совета при президенте российской федерации по развитию физической культуры и спорта, спорта высших достижений, подготовке и проведению XXII Олимпийских зимних игр и XI Паралимпийских зимних игр 2014 года в Сочи, XXVII Всемирной летней универсиады 2013 года в Казани” от 28 апреля 2009 № 468 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.sportsovet.ru/docs/red_ukaz.pdf
122. Репкина Ю.Н. Виды хозяйственной деятельности спортивных организаций / Ю.Н. Репкина // Проблемы и перспективы развития юридической науки в Украине. Материалы итоговой науч. конф. Донецкого национального университета за период 2005-2006 гг.: Правоведение (г. Донецк, апрель 2007 г.) / Отв. ред. В.Д. Волков. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2007. – С. 97-99.
123. Господарське право: Підручник / Під ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 912 с.
124. Рєпкіна Ю.М. Спортивний маркетинг і його правове регулювання / В.Д. Волков, Ю.М. Рєпкіна // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – № 1 (4). – С. 10-17.
125. Рєпкіна Ю.М. Правове регулювання господарської діяльності спортивних організацій / В.Д. Волков, Ю.М. Рєпкіна // Правничий часопис Донецького університету. – 2002. – № 1 (7). – С. 15-20.
126. Федеральный Закон Российской Федерации “О лицензировании отдельных видов деятельности” от 8 августа 2001 г. № 128-ФЗ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.kslp.ru/law.php?ID=3
127. Злотник П. Проблеми правового регулювання ліцензування / П. Злотник, Г. Злотник // Господарство і право. – 2000. – № 2. – С. 90-94.
128. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства / В.Ф. Попондопуло. – СПб.: Изд-во С-Пб университета, 1994. – 187 с.
129. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины / Н.А. Саниахметова – Х.: Одиссей, 2004. – 800 с.
130. Береславский С. Лицензирование хозяйственной деятельности / С. Береславский, С. Сегеда – К., 2002. – 80 с.
131. Бекирова Э. Понятие и сущность лицензирования определенных видов хозяйственной деятельности / Э. Бекирова // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 117-120.
132. Ершова И.В. Предпринимательское право / И.В. Ершова – М.: Юриспруденция, 2003. – 544 с.
133. Про внесення змін до Закону України “Про підприємництво”: Закон від 23 грудня 1997 р. № 762/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 17. – Ст. 80.
134. Про перелік видів фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності, які підлягають ліцензуванню: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 1998 р. № 751 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – С. 69.
135. Методичні рекомендації з питань оформлення та подання суб’єктами господарювання і підприємництва до Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту документів для отримання ліцензії на провадження фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності: Додаток №5 до наказу Мінсім'ямолодьспорту від 05 вересня 2007 р. № 3162 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/doccatalog/
136. Про перелік видів спорту, що визнані в Україні: Наказ Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 7 лютого 2001 р. № 261 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 8. – Ст. 340.
137. Про затвердження Ліцензійних умов провадження фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності: організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту; діяльності з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні: Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 28 вересня 2009 р. № 3399 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kmu.gov.ua/sport/doccatalog/document?id=111272
138. Patterson S. Sports Law in a nutshell / S. Patterson – Champion, Sports Law NS – 2 XXXIII, 1996 – 309 p.
139. Положення про Ліцензійну комісію: Наказ Міністерства у справах сім'ї, молоді і спорту від 19 вересня 2005 р. № 2036 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/doccatalog/
140. Положення про Ліцензійну комісію: Наказ Міністерства у справах сім'ї, молоді і спорту від 05 вересня 2007 р. № 3162 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/doccatalog/
141. Рєпкіна Ю.М. Основи правового статусу суб`єктів спортивно-господарської діяльності / Ю.М. Рєпкіна // Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи: зб. наук. праць [за матеріалами наук.-практ. конф., м. Київ, 24 листопада 2005 р.] – К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2006. – С. 247-250.
142. Курило В.І. Правові засади охоронної діяльності: Навчальний посібник / В.І. Курило – К.: Кондор, 2005. – 182 с.
143. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / О.Ф. Андрійко – К.: Наукова думка, 2004. – 304 с.
144. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи [Колектив авторів, наук. керів. В.В. Цвєтков] – К.: Оріяни, 1998. – 364 с.
145. Грохольський В.Л. Управління діяльністю спеціальних підрозділів МВС України по боротьбі з організованою злочинністю: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.07 / Грохольський Володимир Людвігович. – Х., 2004. – 416 с.
146. Економічна сутність складових господарського контролю // Економіка АПК. – 2007. – № 9 – С. 78-83.
147. Словарь иностранных слов / Под ред. В.В. Пчелкиной. – М.: Русс. яз., 1988. – 445 с.
148. Майданник О.О. Парламентський контроль в Україні / О.О. Майданник – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – 320 с
149. Залюбовська І.К. Організаційно-правові засади державного контролю в Україні: навч.-метод. посіб. / І.К. Залюбовська – Одеса: Юридична література, 2003. – 104 с.
150. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления / М.С. Студеникина – М.: Юридическая литература, 1974. – 159 с.
151. Эрдман К. Организационная структура правительства и структура управления / К. Эрдман, В. Шефер, Э. Мундхенке – Heidelberg: R/v/Dec Ker’s Verlag, 1996. – 126 с.
152. Адміністративне право України. Підруч.: Загальна частина – Т. 1. / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов та ін. – К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2007. – 592 с.
153. Коломоєць Т.О. Контроль як функція державного управління / Т.О. Коломоєць // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. – Харків: УАДУ, 2001. – № 3 (11). – С. 229 – 234.
154. Лученко Д.В. Контроль как вид административно-правовой деятельности / Д.В. Лученко // Проблеми законності [Респ. міжвідом. наук. зб.]; Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – №. 41. – C. 124 – 127.
155. Лученко Д.В. Контрольне провадження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 “теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; банківське право” / Д.В. Лученко – Харків, 2003. – 19 с.
156. Хом’яченко С.І. Правове забезпечення контролю за використанням та охороною земель в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 – “земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / С.І. Хом’яченко – К., 2004. – 15 c.
157. Костилев В.В. Організаційно-правові засади контрольної діяльності державних інспекцій у соціальній сфері: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління: спец. 25.00.01 “теорія і історія державного управління” / В.В. Костилев – Х., 2003. – 20 c.
158. Адміністративне право: Навч. посіб. / О.І. Остапенко, З.Р. Кисіль, М.В. Ковалів, Р.В. Кисіль. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 536 с.
159. Авер’янов В.Б. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / В.Б. Авер’янов, І.Б. Коліушко – К.: Видавництво УАДУ, 1999. – 46 с.
160. Коломоєць Т.О. Адміністративна юрисдикція в Україні: питання теорії та практики / Т.О. Коломоєць – Запоріжжя, 2000. – 38 с.
161. Курило В.І. Адміністративні правочини у сільському господарстві України: сучасна парадигма: Монографія / За заг. ред. В.К. Шкарупи. – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2007. – 312 c.
162. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: полный курс / Ю.А. Тихомиров. – [2 изд., доп. и перераб.] – М.: Изд. Тихомирова М.Ю., 2005. – 697 с.
163. Административное право Украины [Учеб. для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.]; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. – [2 изд., доп. и перераб.] – Харьков: Право, 2006. – 576 с.
164. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами фізичної культури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетних коштів: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. № 356 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 29. – Ст. 969.
165. Административное право Украины [Учебник для студентов высш. учеб, заведений юрид. спец./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.]; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. – [2 изд., доп. и перераб.] Харьков: Право, 2003. – 576 с.
166. Про затвердження Положення про школу вищої спортивної майстерності: Наказ Державного комітету України з фізичної культури і спорту № 2227 від 10 жовтня 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua
167. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності Указ Президента України від 23 липня 1998 № 817/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 30. – Ст. 2.
168. Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності: організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту; діяльності з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні: Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 05 жовтня 2009 р. № 3480 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kmu.gov.ua/sport/doccatalog/document?id=111892
169. Хохлов И.И. Субсидиарность как принцип и механизм политики Европейского Союза / И.И. Хохлов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nationalsecurity.ru/library/00018/index.htm
170. Проект Закону України “Про місцеве самоврядування області” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kmu.gov.ua
171. Проект Закону України “Про місцеве самоврядування району” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kmu.gov.ua
172. Закон области Самара “О физической культуре и спорте” от 09 июня 1997 г. № 7-ГД // Газета “Волжская комуна”. – 1997 г. – 17 июня. – № 129.
173. Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді України: Закон України від 5 лютого 1993 р. № 2998-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 16. – Ст. 167.
174. Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради “Про затвердження Харківської програма “Фізичне виховання – здоров'я нації” від 27 січня 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kharkov.com.ua
175. Рішення Одеської міської ради “Про затвердження Міської цільової програми підготовки та проведення в місті Одесі фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу” від 22 січня 2008 р. № 2158-V [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.odessa.ua/acts/council/12303
176. Совершенствование аппарата государственного управления: конституционный аспект / Под. ред. В.В. Цветкова.