АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ПОРУШЕННЯМИ МИТНИХ ПРАВИЛ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

КОНСТАНТА ОКСАНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ПОРУШЕННЯМИ МИТНИХ ПРАВИЛ

Спеціальність 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Шульга Марія Герасимівна

Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕНЬ МИТНИХ ПРАВИЛ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З НИМИ

13

1.1. Митний правопорядок як об’єкт порушень митних правил ...................

13

1.2. Порушення митних правил: теоретико-правовий аналіз.....

27

1.3. Поняття, сутність та види адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил ........................................................

53

Висновки до Розділу 1 ......................................................................................

70

РОЗДІЛ 2

ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З ПОРУШЕННЯМИ МИТНИХ ПРАВИЛ .........

76

2.1. Заходи адміністративного запобігання порушень митних правил в діяльності митних органів України ..........

76

2.2. Мета та система заходів адміністративного припинення порушень митних правил ....................................................................................................

101

2.3. Особливості адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил ..................................................................................

123

2.4. Основні напрямки удосконалення законодавства, що визначає адміністративно-правові заходи боротьби з порушеннями митних правил

148

Висновки до Розділу 2 .......................................................................................

160

ВИСНОВКИ ...........

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....

177

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах побудови правової держави, становлення в Україні громадянського суспільства, нагального значення набуває організація функціонування суспільних відносин на засадах верховенства права та закону, забезпечення правового порядку в усіх сферах суспільного життя. Це стосується і галузі митних правовідносин, митної справи, форм та методів провадження зовнішньоекономічної діяльності.

Обсяг експортно-імпортних операцій, як і кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності (резидентів і нерезидентів), в Україні постійно зростає. Поряд з постійним зростанням в умовах незалежної української держави пасажиро- та вантажопотоку через митний кордон відбувається і приріст негативних для сфери митної справи явищ митних правопорушень. Контрабанда та порушення митних правил через обставини перехідного періоду формування ринкової економіки дотепер повністю не подолані в практиці митного регулювання. Митними органами України систематично виявляються факти незаконного ввезення товарів на митну територію держави поза пунктами пропуску на митному кордоні, під виглядом транзиту; ухилення від сплати митних податків та зборів шляхом повідомлення митним органам неправдивих відомостей стосовно вартості товару, кількості вантажу, країни походження, відправника тощо.

Порушення митних правил, організація правовими засобами боротьби з якими є предметом дослідження, найбільш поширений вид правопорушень у галузі митної справи. Це підтверджує актуальність для побудови в Україні правової соціальної держави забезпечення здійснення комплексної боротьби із зазначеними деліктами у митній сфері. Провадження цього є необхідною умовою інтеграції України з країнами ЄС та членства у СОТ.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України визначається діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законність є і режимом функціонування митних органів як спеціалізованої ланки органів виконавчої влади України. Особливо важливим є дотримання його вимог при веденні боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. При цьому відбувається безпосереднє втручання в сферу прав і свобод особи, прав і законних інтересів суб’єкта господарювання. Тому слід забезпечити правомірність цього втручання.

З набуттям чинності 1 січня 2004 року новим Митним кодексом України правова основа юрисдикційної діяльності митних органів України суттєвим чином оновилася. Це поставило перед вітчизняною юридичною наукою завдання комплексного аналізу діючого масиву законодавчих норм щодо охорони правопорядку митними органами України.

Низка теоретичних та практичних аспектів реалізації митними органами України боротьби з порушеннями митних правил досліджувалася С.О. Барановим, Л.М. Дорофеєвою, А.В. Дусик, В.Т. Комзюком, Т.О. Коломоєць, Т.В. Корнєвою, А.В. Мазуром, А.І. Педешком, Д.В. Приймаченком, С.В. Продайком та деякими іншими вченими. Вибору теми дослідження сприяли думки та пропозиції, сформульовані в роботах таких відомих представників вітчизняної юридичної науки права, як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.В. Зуй, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Є.В. Додін, Ю.М. Дьомін, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, Є.Б. Кубко, О.В. Кузьменко, М.П. Кучерявенко, Д.М. Лук’янець, В.Я. Настюк, О.І. Остапенко, Р.С. Павловський, В.Г. Перепелюк, О.П. Рябченко, А.О. Селіванов, В.Я. Тацій, М. М. Тищенко, Ю.М. Тодика, В.К. Шкарупа, М.Г. Шульга, О.М. Якуба та ін.

Викладене пояснює, на наш погляд, актуальність обраної теми кандидатської дисертації, її структуру, зміст, а також вибір наукового, нормативно-правового та емпіричного матеріалу, який використовувався під час написання роботи.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з Комплексною цільовою програмою № 0186.0.070865 „Права людини та проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні”, яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Тема роботи затверджена на засіданні Вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 17 січня 2003 року (протокол № 7).

Дисертаційне дослідження виконано з урахуванням потреб практичної реалізації Державної програми „Контрабанді СТОП” на 20052006 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2005 року № 260 [1].

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є проведення комплексного наукового аналізу чинної системи правового регулювання підстав та порядку застосування адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил, вироблення пропозицій щодо її удосконалення і розвитку, узагальнення знань відносно сучасних адміністративно-правових способів охорони, забезпечення митного правопорядку, надання пропозицій щодо підвищення ефективності їх використання в практичній діяльності митних органів і судів загальної юрисдикції в Україні.

Відповідно до поставленої мети в дисертації зроблено спробу вирішити такі основні завдання:

дослідити зміст, ознаки та сформулювати сучасне визначення базової категорії галузі державного управління митною справою митного правопорядку;

проаналізувати сутність, природу та відмінності порушень митних правил від інших митних правопорушень, зробити відповідні наукові категорійні узагальнення, класифікувати передбачені діючим Митним кодексом порушення митних правил;

встановити сутність, ознаки та основні функціональні види визначених чинним митним законодавством примусових адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил;

охарактеризувати природу, видові відмінності, систему і порядок застосування посадовими особами митних органів України заходів адміністративного запобігання порушень митних правил;

визначити мету, сутність та види заходів адміністративного припинення порушень митних правил, узагальнити правові підстави і процедури їх застосування;

розглянути особливості, зміст, умови та порядок застосування адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил;

з’ясувати основні проблеми в правовому регулюванні підстав та порядку реалізації митними органами України адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил, сформулювати пропозиції щодо удосконалення, розвитку відповідного законодавства.

Об’єктом дослідження є сфера суспільних відносин, пов’язаних із організацією та забезпеченням митного правопорядку, веденням боротьби з порушеннями митних правил адміністративно-правовими примусовими заходами.

Предметом дослідження є чинне законодавство, що визначає види, підстави та порядок застосування адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил; матеріали практики та статистична інформація щодо адміністративно-правової охорони митного правопорядку; теоретико-правові проблеми поняття, сутності та системи заходів адміністративного запобігання, припинення порушень митних правил, адміністративної відповідальності за ці протиправні діяння.

Методи дослідження. Під час дослідження використовувалися як загальнонаукові (діалектичний, системно-структурний, семантичний, компаративний, статистичний), так і спеціальні (історико-правовий, логіко-правовий) методи наукового пізнання. Застосування діалектичного методу дало можливість дослідити групи заходів адміністративного запобігання, припинення порушень митних правил та відповідальності за них у їх єдності та протиріччі; встановити внутрішні системні взаємозв’язки у механізмі адміністративно-правового забезпечення митного правопорядку; виявити колізії в правовому регулюванні митної юрисдикційної діяльності, визначити основні напрямки розвитку відповідного законодавства (розділ 1, підрозділ 1.3; розділ 2, пп. 2.4). За допомогою системно-структурного методу класифіковано визначені Митним кодексом України склади порушень митних правил, узагальнено систему заходів адміністративного запобігання та припинення цих правопорушень, визначено особливості адміністративної відповідальності у митній галузі (розділ 1, пп. 1.2; розділ 2, пп. 2.1, 2.2, 2.3). Семантичний метод дав змогу з’ясувати сутність та сформулювати наукові визначення понять митного правопорядку, порушень митних правил, заходів адміністративного запобігання та припинення порушень митних правил, адміністративної відповідальності за них тощо (розділ 1, пп. 1.1, 1.2; розділ 2, пп. 2.1, 2.2, 2.3). Статистичний метод використано з метою виявлення першочергових завдань діяльності митних органів щодо охорони митного правопорядку, формулювання пропозицій щодо застосування конкретних адміністративно-правових заходів для боротьби з порушеннями митних правил (розділ 2, пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). За допомогою компаративного методу досліджено відмінності між заходами адміністративного запобігання, припинення та відповідальності за порушення митних правил, протиправними діями у формі порушень митних правил та іншими видами правопорушень у галузі митної справи (розділ 1, пп. 1.2, 1.3; розділ 2, пп. 2.1, 2.2, 2.3). Історико-правовий метод застосовувався при аналізі досвіду правового регулювання адміні

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі наукового аналізу чинної системи правового регулювання митної справи, осмислення теоретичних праць, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на формування комплексу знань юридичної науки щодо сучасних прийомів адміністративно-правової охорони митної сфери, удосконалення законодавства та практики реалізації митними органами України адмінстративно-правових заходів для боротьби з порушеннями митних правил. Основні з них такі:

1. Поняття „митний правопорядок” вказує на стан організованого, погодженого функціонування на основі відповідних правових норм всієї сукупності митних суспільних відносин. Воно невід’ємно пов’язано з правом, передусім митним, означає всебічну реалізацію конституційного принципу верховенства права в галузі митної справи. Митний правопорядок існує тоді, коли реалізуються всі норми митного права у їх системному взаємозв’язку. Вимога поводитися в рамках митного правопорядку стосується не лише суб’єктів переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, а й посадових осіб митних органів України. Її дотримання всіма без виключення учасниками митних правовідносин є надійною гарантією для фізичних і юридичних осіб щодо своєчасного і повного задоволення їх прав та законних інтересів у митній сфері.

2. Порушення митних правил це акт зовні об’єктивованої суспільно шкідливої, винної поведінки фізичної особи (громадянина, посадової особи підприємства) у сфері державного управління митною справою, протиправність і караність якої встановлена Митним кодексом України. Юридичні особи не є суб’єктами відповідальності за порушення митних правил. Вчинення порушення митних правил під час провадження господарської діяльності підприємством обумовлює відповідальність його посадової особи. Матеріальною (ціннісною) властивістю порушення митних правил є його суспільна шкідливість. Безпосередньо у чинному митному законодавстві вона не закріплюється, отримує формалізацію через ознаку протиправності. Порушеннями митних правил є тільки свідомо вчинювані делікти. Безвинна поведінка не може бути кваліфікована порушенням митних правил.

3. Наукову класифікацію визначених Митним кодексом України порушень митних правил можна проводити за ознаками їх юридичного складу об’єкт, суб’єкт, об’єктивна, суб’єктивна сторона. Потребам удосконалення законодавчого регулювання та практики митної юрисдикційної діяльності найбільше відповідає типізація порушень митних правил в залежності від їх об’єктів певних елементів митної справи, яким ними заподіюється шкода. При цьому можна виокремлювати наступні групи порушень митних правил: а) ті, що порушують встановлений порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; б) полягають в недотриманні існуючих процедур митного контролю; в) передбачають порушення встановленого порядку митного оформлення; г) полягають у невиконанні вимог законодавства щодо митних режимів; д) стосуються несплати митних податків та зборів. Властивості суб’єкта дозволяють класифікувати порушення митних правил на вчинювані громадянами та посадовими особами підприємств. Залежно від показників об’єктивної сторони є порушення митних правил, що вчинюються шляхом дії (видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу) та у спосіб бездіяльності (неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю тощо). За ознаками суб’єктивної сторони існують підстави виділяти навмисні порушення митних правил і порушення митних правил, які вчинюються з необережності. Навмисні правопорушення є більш суспільно шкідливими ніж необережні. Їх вчинення потребує застосування більш суворих заходів відповідальності.

4. Боротьба з порушеннями митних правил являє провідне завдання діяльності митних органів України щодо практичної реалізації митної справи в державі. Для її здійснення посадові особи митних органів, як суб’єкти виконавчої влади, наділяються компетенцією застосовувати в порядку адміністративно-правових процедур цілий ряд обмежуючих права суб’єктів зовнішньоекономічних операцій заходів, що є конкретним проявом адміністративного примусу у митній сфері. Адміністративно-правові заходи боротьби з порушеннями митних правил застосуються митними органами тоді, коли не досягли бажаних результатів для забезпечення митного правопорядку виховні, роз’яснювальні дії, іншим чином не вдається запобігти протиправній поведінці. В сучасних умовах побудови правової держави в Україні, ствердження пріоритету конституційних прав і свобод громадян в діяльності органів державної влади, вони є додатковим до переконання способом державного управління митною справою.

5. Адміністративно-правові заходи боротьби з порушеннями митних правил є правозастосовчою частиною адміністративно-правових засобів боротьби з порушеннями митних правил, механізму адміністративно-правового регулювання галузі охорони митних правовідносин. Адміністративно-правові заходи боротьби з порушеннями митних правил це нормативно-передбачені прийоми, способи практичного виконання уповноваженими суб’єктами державного управління митною справою завдань протидії даного виду митним правопорушенням. Практично вони полягають в психологічному або фізичному впливі з боку відповідних уповноважених посадових осіб митних органів на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, громадян, які переміщують товари або транспортні засоби через митний кордон України, та свідомо, навмисно чи з необережності, не виконують або не намагаються виконувати діючі митні правила, процедури.

6. Основною метою застосування посадовими особами митних органів адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил є забезпечення переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України відповідно до встановлених державою процедур, з обов’язковим проходженням митного контролю та оформлення, сплатою митних податків та зборів, якщо це не досягаємо переконанням суб’єктів зовнішньоекономічних операцій. Адміністративно-правові заходи боротьби з порушеннями митних правил містять обмеження окремих прав і свобод осіб, які вчиняють протиправну поведінку. Їх реалізація соціально обумовлена, пояснюється гарантуванням у такий спосіб особливо важливих суспільних інтересів держави, всіх громадян України. Такі заходи, окрім юрисдикційної, виконують також „позитивну” державно-управлінську роль спрямовують функціонування митних суспільних відносин у правове русло, створюють рівні конкурентні умови для підприємництва у зовнішньоекономічній сфері.

7. Всі визначені чинним митним законодавством України адміністративно-правові заходи боротьби з порушеннями митних за функціональною ознакою можуть бути розподілені на три основні групи: заходи адміністративного запобігання, припинення порушень митних правил, а також адміністративної відповідальності за них, що відповідає класичній опрацьованій в теорії адміністративного права класифікації заходів адміністративного примусу. Типізація в такий спосіб передбачених розрізненими положеннями митного законодавства даного роду заходів може сприяти, по-перше, більш ефективному, комплексному їх застосуванню у практиці державного управління митною справою і, по-друге, удосконаленню (проведенню систематизації) законодавчого регулювання митної юрисдикційної діяльності.

8. Заходи адміністративного запобігання порушень митних правил найменше серед усіх визначених митним законодавством владно-примусових заходів митних органів обмежують права і свободи громадян в галузі митної справи. Вони передбачають забезпечення позитивного, організованого функціонування митних правовідносин шляхом усунення, ліквідації умов для вчинення правопорушень, коли протиправні наміри не набули активної форми виразу, не почали втілюватися; полягають в моніторингу, перевірці дотримання митного законодавства учасниками митних операцій і вжиті невідкладних дій щодо недопущення в подальшому протиправної поведінки. Адміністративно-правові запобіжні заходи є складовою механізму боротьби з порушеннями митних правил. Єдина правоохоронна мета застосування пов’язує їх тісними зв’язками з визначеними митним законодавством заходами адміністративного припинення та відповідальності. В системі примусових в митній сфері заходів заходи адміністративного запобігання виконують профілактичні щодо порушень митних правил функції.

9. Заходи адміністративного запобігання порушень митних правил це дії, які застосовуються митними органами на основі положень митного законодавства за обставин відсутності порушень митного правопорядку, в цілях їх недопущення, а також виявлення. Реалізацією цих заходів односторонньо владно усуваються, ліквідуються умови, можливості для порушення суб’єктом митних операцій встановленого митним законодавством відповідного обов’язкового порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

10. Посадові особи митних органів, ведучи боротьбу з порушеннями митних правил, за чинним митним законодавством мають право застосовувати наступні заходи адміністративного запобігання: перевіряти документи, що засвідчують правомірність переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; провадити митний огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадянина; ідентифікувати товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, приміщення та ємності, в яких знаходяться такі товари (накладання митних забезпечень); усно опитувати громадян та посадових осіб підприємств; брати проби та зразки товарів для дослідження; проводити на підприємствах перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; оглядати територію та приміщення складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи проводиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи; охороняти та супроводжувати товари, що переміщуються територією України під митним контролем; оглядати та переоглядати транспортні засоби та товари, в тому числі й ті, що переміщуються транзитом територією України, в тимчасових (пересувних) митних постах.

11. Заходи адміністративного припинення порушень митних правил застосовуються на стадії виникнення реальної протиправної ситуації в галузі митної справи, безпосередньо в момент вчинення правопорушення. За допомогою цих заходів: по-перше, спеціально примусово переривається порушення митних правил або митний злочин; по-друге, забезпечуються можливості для прийняття об’єктивного і адекватного вчиненому протиправному делікту рішення уповноваженим органом державної влади (начальником митного органу, суддею); по-третє, унеможливлюється настання шкідливих наслідків від відповідної протиправної поведінки для митної системи держави, прав і законних інтересів громадян України в галузі митної справи; по-четверте, створюються умови для відшкодування матеріальної або іншої шкоди, що спричинюється митним правопорушенням; по-п’яте, відновлюється, нормалізується організоване функціонування митних суспільних правовідносин.

12. Заходами адміністративного припинення порушень митних правил є дії, що застосовуються посадовими особами митних органів на основі положень чинного митного законодавства і передбачають переривання (зупинення) зазначених протиправних діянь, недопущення їх негативних наслідків, забезпечення провадження у справах про порушення митних правил і притягнення винних до відповідальності, поновлення митного правопорядку і запобігання його порушення у майбутньому. До цих заходів відноситься: вимога припинити протиправні дії; затримка товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; зупинення дії та анулювання дозволу (ліцензії) на провадження певного виду діяльності в галузі митної справи; митний огляд товарів, транспортних засобів, багажу, особистий огляд; адміністративне затримання; вилучення товарів, транспортних засобів, документів; митне обстеження; застосування фізичної сили; спеціальних засобів; вогнепальної зброї.

13. Адміністративна відповідальність за вчинення порушення митних правил це визначені положеннями Митного кодексу України негативні для особи правопорушника наслідки матеріального або морального плану, що застосовуються керівниками митниць або судом, і є правовим способом реагування держави на протиправну, дезорганізуючу поведінку, установлений порядок державного управління митною справою, відновлення і запобігання порушення в майбутньому митного правопорядку. Вона є найбільш обтяжливою за наслідками для правопорушника формою адміністративного примусу в галузі митної справи (на відміну від заходів адміністративного запобігання і припинення порушень митних правил), реалізується в складному юрисдикційному, виключно законодавчо визначеному порядку, по завершенню порушення митних правил, лише до винних правосуб’єктних фізичних осіб. Адміністративна відповідальність за вчинення порушень митних правил відрізняється від форм адміністративної відповідальності в інших галузях державного управління, спеціальними фактичними та формальними підставами її застосування (відповідно це спеціальний вид адміністративних правопорушень порушення митних правил та Митний кодекс України), колом суб’єктів юрисдикційних повноважень, а також переважно матеріальним за характером переліком адміністративних стягнень.

14. За вчинення порушень митних правил застосовуються такі види адміністративних стягнень як попередження, штраф та конфіскація товарів, транспортних засобів. Попередження це офіційний, від імені держави, осуд адміністративно-протиправного в галузі митної справи діяння і застереження правопорушника стосовно неприпустимості подібної поведінки в майбутньому. Воно є заходом морального, виховного плану, не передбачає обмеження прав винної особи і, у зв’язку з цим, є найбільш м’яким застосованого за вчинення порушень митних правил видом адміністративного стягнення. Найбільш поширеним видом адміністративного стягнення, що застосовується за вчинення порушень митних правил, є штраф. Його застосування означає покладення на особу, яка вчинила порушення митних правил, обов’язку сплатити певну грошову суму в дохідну частину державного бюджету як негативного наслідку недодержання нею вимог чинного законодавства щодо порядку й умов переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України. Конфіскацією є примусове безоплатне вилучення у власність держави безпосередніх предметів порушень митних правил; товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування від митного контролю безпосередніх предметів порушень митних правил; транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушень митних правил через митний кордон України.

15. Застосування адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил передбачає реалізацію складного комплексу процесуальних дій компетентними суб’єктами юрисдикційних повноважень. На першій стадії порушується провадження у справі про порушення митних правил, складається протокол про правопорушення, проводиться розслідування фактичних обставин правопорушення, збираються необхідні докази винуватості в ньому конкретної особи. На другій стадії на протязі п’ятнадцяти днів з моменту надходження відповідних матеріалів компетентною посадовою особою митного органу або суддею здійснюється розгляд справи про порушення митних правил, приймається рішення про застосування конкретних визначених законом за вчинення порушення митних правил заходів адміністративної відповідальності або при наявності відповідних правових підстав закривається провадження в такій справі. На третій стадії особі правопорушника, її представнику на протязі десяти днів після винесення адміністративним органом постанови про застосування заходів адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил надається можливість оскаржити цю постанову до вищестоящого митного органу або суду. На четвертій стадії провадиться виконання постанови про застосування заходів адміністративного стягнення за вчинення порушення митних правил.

16. Для удосконалення законодавства, що регулює застосування адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил, слід провадити наступне:

систематизацію (консолідацію) у ньому відповідних правових норм, об’єднати їх в однорідні блоки законодавчого регулювання, розмістити в єдиній структурній частині Митного кодексу України;

комплексно закріпити повноваження посадових осіб митних органів щодо застосування зазначених заходів в Законі України „Про митну службу”;

підготувати та затвердити загальнодержавну програму (концепцію) профілактики контрабанди та порушень митних правил;

ліквідувати суперечки, колізії в правовому регулюванні підстав та порядку застосування посадовими особами митних органів адміністративно-правових заходів боротьби з порушеннями митних правил;

доповнити Митний кодекс України складами адміністративних правопорушень, що посягають на нормальну роботу митних органів України, унеможливлюють належне виконання службових обов’язків їх працівниками;

установити в Митному кодексі України адміністративну відповідальність за спробу, замах на порушення митних правил, зокрема за підготування до вчинення, але не доведення до кінця з причин, що не залежать від волі правопорушника, дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, поза митним контролем, ухилення від сплати митних податків та зборів тощо;

вжити заходів для приєднання Україною до Додатків IV, IX XI до Міжнародної митної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства (Найробі, 9 червня 1977 року) про обмін інформацією і співпрацю у сфері боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил між митними органами країн-учасниць угоди;

посилити адміністративну відповідальність за систематичну, повторювану протиправну діяльність в галузі митної справи, диференціювати розміри штрафів за одиничне і повторне вчинення порушення митних правил. У санкціях Митного кодексу також можна передбачити перехід від одного до іншого, більш обтяжливого, виду заходів адміністративної відповідальності в кожному наступному випадку вчинення протиправної поведінки в галузі митної справи (наприклад, від попередження до штрафу, від штрафу до конфіскації);

особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, необхідно надати право оскаржувати постанову суду з цього приводу в апеляційному та касаційному порядку;

розширити перелік посадових осіб органів державної влади, які мають право складати протоколи про порушення митних правил, надавши таку можливість відповідним уповноваженим представникам органів державної охорони кордону;

доповнити ст. 1 Митного кодексу України нормами-дефініціями понять заходів адміністративного запобігання, припинення порушень митних правил, адміністративної відповідальності в галузі митної справи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми „Контрабанді СТОП” на 20052006 роки” // Офіційний вісник України. 2005. № 14. Ст. 716.

Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. К.: Парламент. вид-во, 1999. 247 с. Бібліогр.: с. 239246.

Борисов В.В. Правовой порядок развитого социализма. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1977. 408 с.

Селіванов В., Віденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України. 2000. № 10. С. 10 20

Комзюк В.Т. Адміністративно-правові засоби здійснення митної справи: Дис. ... к. ю. н.: 12.00.07; Захищена 28.06.2003 / Національний ун-т внутрішніх справ Х., 2003. 191 с. Бібліогр.: с. 174191.

Хоменець Р. Історикоправові аспекти функції забезпечення правопорядку в територіальній громаді // Підприємництво, господарство і право. 2002. № 4. С.7881

Тагиев А.С. Некоторые актуальные проблемы законности и правопорядка в современной правовой науке // Право и политика. 2001. № 8. С. 815

Кожевников С.Н. Реализация права и законность в Российском обществе. Учебное пособие. Н. Новгород: Интелсервис, 2000. 60 с.

Тлумачний словник української мови / За ред. проф. В.С. Калашника. Х.: Прапор, 2002. 992 с.

Кресін О. Громадянське суспільство і держава: шлях до порозуміння і співпраці (з методологічного семінару) // Право України. 2004. № 3. С. 1822

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підруч. для вищ. учб. закл. / Нац. ун-т внутр. справ. Х.: Консум, 2001. 655 с.: табл., схеми.

Загальна теорія держави і права: Навч. посібник / Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та ін.; Укр. держ. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова; За ред. В.В. Копєйчикова. К.: Юрінком, 1997. 317 с.

Юридична енциклопедія. Т.5. К.: Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, 2003. 733 с.

Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. К.: Вентурі, 1996. 207 с.

Теорія держави і права: Навч. посіб. / Л. М. Шестопалова (упоряд.). К.: Прецедент, 2004. 224 с. (Юридична бібліотека). Бібліогр.: с. 192194.

Проблемы общей теории права и государства: Учеб. для юрид. вузов / Варламова Н. В., Лазарев В. В., Лапаева В. В. и др.; Под общ. ред. В. С. Нерсесянца. М.: Норма Инфра М, 1999. 813 с.

Проблемы теории государства и права: Учеб. пособие / Подгот. М. Н. Марченко и др.; Под ред. М. Н. Марченко. М. : Проект, 1999. 501, [1] с.

Ющик О. Право: у пошуках дефініції // Право України. 2003. № 6. С.105109

Грищенко А.В. Правовий закон: питання теорії та практики в Україні: Дис к.ю.н.: 12.00.01; Захищена 4.11.2002 /Академія праці і соціальних