АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Короткий опис

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

ПЕФТІЄВ Олег Володимирович

УДК 342.9:351.811.123(043)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Спеціальність 12.00.07 − адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Лихачов Сергій Васильович,
доктор юридичних наук,
доцент

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП
4
Розділ 1. Загальна характеристика адміністративно-правових засад функціонування автомобільного транспорт
12
1.1. Автомобільний транспорт як об’єкт державного регулювання
12
1.2. Історичні аспекти формування органів державного управління в галузі автомобільного транспорту та адміністративно-правового регулювання їх діяльності

29
1.3. Нормативні засади функціонування автомобільного транспорту
45
Висновки до Розділу 1
Розділ 2. Організаційно-правовий механізм управління автомобільним транспортом 60

63
2.1. Суб’єкти публічного управління автомобільним транспортом
63
2.2. Дозвільно-ліцензійний порядок організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом
84
2.3. Адміністративно-правові форми та методи публічного управління автомобільним транспортом
102
2.4. Державний контроль за дотриманням правил функціонування автомобільного транспорту
115
Висновки до Розділу 2
Розділ 3. Адміністративна відповідальність за правопорушення на автомобільному транспорті 132

135
3.1. Сутність, підстави та особливості адміністративної відповідальності за правопорушення на автомобільному транспорті

135
3.2. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті
156
Висновки до Розділу 3
ВИСНОВКИ 172
176
ДОДАТКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Автономна Республіка Крим − АРК

Головна державна інспекція на − ГДІАТ
автомобільному транспорті

Господарський кодекс України − ГК України

Державна автомобільна інспекція − ДАІ

Дорожньо-транспортна пригода − ДТП

Кодекс України про адміністративні – КУпАП
правопорушення

Кримінальний кодекс України – КК України

Міністерство внутрішніх справ України – МВС

Міністерство екології та природних
ресурсів України − Мінекології

Міністерство економічного розвитку і
торгівлі України − Мінекономіки

Міністерство освіти і науки, молоді
та спорту України − МОНМС

Міністерство охорони здоров’я України − МОЗ

Міністерство інфраструктури України − Мінінфраструктури

Міністерство юстиції України − Мін’юст

Органи внутрішніх справ − ОВС

Правила дорожнього руху − ПДР

Служба міжнародних автомобільних перевезень − СМАП

Цивільний кодекс України – ЦК України

ВСТУП

Актуальність теми. Автомобільний транспорт – одна з найвагоміших складових транспортної системи України. Його частка в перевезенні вантажів транспортом загального користування становить 70 %, пасажирів – 50 %. На сьогоднішній день автомобільний транспорт у цілому задовольняє потреби економіки та населення в перевезеннях, однак за останні роки виникла низка нових проблем, що потребують системного аналізу та вжиття відповідних заходів щодо забезпечення сталого розвитку галузі.
У результаті ринкових трансформацій, які активно відбувалися в середині 90-х років, на ринку автотранспортних послуг з’явилася значна кількість суб’єктів господарювання всіх форм власності. Якщо раніше в галузі функціонували майже тисяча автотранспортних підприємств, то сьогодні господарську діяльність здійснюють понад сто тисяч автомобільних перевізників, діяльність більшості з яких не відповідає елементарним вимогам. Володіючи 1-2 автомобілями, приватні перевізники, як правило, не мають потрібної для здійснення цієї діяльності бази і відповідних спеціалістів, не забезпечують технічний огляд та обслуговування транспортних засобів, проведення медичного огляду водіїв, не знають діючих нормативних документів, не сплачують податків і ухиляються від юридичної відповідальності. Повільними темпами відбувається оновлення рухомого складу автомобільного транспорту – із загальної кількості транспортних засобів майже 70 % рухомого складу є технічно та/або морально застарілими. Більшість транспортних засобів за своєю конструкцією, пасажировмісністю, вантажністю, типами кузова, класом комфортності, видами спожитого палива, питомими витратами палива та екологічністю не відповідає сучасним вимогам.
Таке ставлення перевізників до організації надання транспортних послуг, які переслідують єдину мету − одержати прибуток за будь-яку ціну, в умовах повної свободи підприємництва та відсутності контролю характеризується різким зростанням порушень вимог безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки, призводить до зростання показників аварійності. Як наслідок, страждає споживач, який не отримує автотранспортні послуги на засадах комфорту, якості та безпеки.
Недосконалість законодавчого регулювання діяльності автомобільного транспорту та контролю за його дотриманням, втрата адміністративних важелів у період структурних реформ управління автомобільним транспортом, недосконала система державного управління, обмежене або повністю відсутнє бюджетне фінансування соціально значущих послуг автомобільного транспорту, недостатня організація централізованих форм транспортного обслуговування вантажоодержувачів; неефективність системи допуску (ліцензування) суб’єктів господарювання до ринку транспортних послуг викликали необхідність проведення комплексного дослідження адміністративно-правових проблем організації і функціонування автомобільного транспорту в умовах трансформації сучасного суспільства.
Пропоноване дослідження здійснене з урахуванням теоретичного
доробку таких вчених як: В.Б. Авер’янов, С.С. Алєксєєв, О.М. Бандурка,
Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, В.М. Гаращук, В.К. Гіжевський,
І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Т.О. Гуржій, С.М. Гусаров, Е.Ф. Демський,
Є.В. Додін, М.М. Долгополова, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, Т.О. Коломоєць,
В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, С.В. Лихачов, Д.М. Лук’янець,
Р.С. Мельник, А.В. Мілашевич, О.І. Остапенко, С.В. Пєтков, В.Г. Поліщук, В.Й. Развадовський, О.П. Рябченко, О.Ю. Салманова, А.О. Собакарь, М.М. Тищенко, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі та ін.
Проте слід зазначити, що вищевказані та інші автори, як правило, торкались окремих аспектів досліджуваної проблеми, не розглядаючи її комплексно. До того ж, деякі публікації були підготовлені на основі раніше діючого (в основному союзного) законодавства, що об’єктивно знижує їх актуальність.
Таким чином, нерозробленість на науковому рівні цих питань, неврегульованість багатьох аспектів участі держави в автотранспортній сфері в умовах різноманіття суб’єктів господарювання різних форм власності, неузгодженість нормативних актів, наявність спірних проблем функціонування системи державного регулювання автомобільним транспортом і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., а також до Пріоритетних напрямів наукових досліджень Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на 2006-2010 рр.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка 29 жовтня 2008 р. (протокол № 12).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз адміністративно-правових засад функціонування автомобільного транспорту, їх практичної реалізації і отриманих результатів, розробка науково обґрунтованих положень і рекомендацій, спрямованих на удосконалення чинного законодавства України і підвищення організаційних основ управління у зазначеній сфері.
Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання завдань, спрямованих на:
 визначення особливостей автомобільного транспорту як об’єкта державного регулювання та нормативних засад його функціонування;
 здійснення періодизації процесів формування органів державного управління в галузі автомобільного транспорту та адміністративно-правового регулювання їх діяльності;
 встановлення кола суб’єктів публічного управління автомобільним транспортом та шляхів оптимізації системи управління автомобільними перевезеннями;
 визначення основних адміністративно-правових форм і методів державного управління автомобільним транспортом;
 з’ясування сутності та змісту державного контролю за дотриманням правил функціонування автомобільного транспорту;
 з’ясування сутності, підстав та особливостей застосування адміністративної відповідальності за правопорушення на автомобільному транспорті;
 розроблення конкретних пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства України про автомобільний транспорт та практики його реалізації.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері функціонування автомобільного транспорту.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади функціонування автомобільного транспорту.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, провести системний аналіз адміністративно-правових засад функціонування автомобільного транспорту. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. Так, за допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено систему відносин у сфері функціонування автомобільного транспорту, які складають предмет адміністративно-правового регулювання (підрозділ 1.1). Методи класифікації, системно-структурний – застосовано для проведення класифікації правових актів, норми яких спрямовані на врегулювання відносин щодо організації автомобільних перевезень, визначення видів суб’єктів державного управління автомобільним транспортом та розмежування їх компетенції (підрозділи 1.3, 2.1). Історико-правовий та порівняльно-правовий методи дозволили здійснити періодизацію процесів формування органів державного управління в галузі автомобільного транспорту та адміністративно-правового регулювання їх діяльності (підрозділ 1.2). За допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з’ясовувались особливості діяльності суб’єктів державного управління автомобільним транспортом (підрозділ 2.1), органів державного контролю в зазначеній сфері (підрозділ 2.4). Порівняльно-правовий, структурно-логічний методи використовувалися для визначення шляхів вдосконалення організації та здійснення перевезень автомобільним транспортом (підрозділ 2.3). Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності і обґрунтованості суджень дотримувалися при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження.
Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації стали дослідження із загальної теорії держави і права, адміністративного права та теорії управління. Положення та висновки роботи ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері функціонування автомобільного транспорту. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практики діяльності Міністерства інфраструктури України і Міністерства внутрішніх справ України та їх територіальних підрозділів, публікації в періодичних виданнях, довідкові видання та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних наукових досліджень адміністративно-правових засад функціонування автомобільного транспорту. Вона визначається новою постановкою проблеми, дослідженням тенденцій розвитку суспільних відносин в адміністративній сфері та напрямів удосконалення законодавства щодо якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту.
На основі проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків і пропозицій, у тому числі й таких, які відповідають вимогам наукової новизни, а саме:
вперше:
— державне регулювання у сфері автомобільного транспорту визначено як систему заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних уповноваженими суб’єктами державного управління і спрямованих на ефективне функціонування автомобільного транспорту, забезпечення безпечних та якісних перевезень;
— з метою оптимізації нормотворчості та уніфікації законодавства в згаданій сфері запропоновано прийняти єдиний кодифікований акт − Автотранспортний кодекс України;
— запропоновано прийняти Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті та Типове положення про базові підприємства автомобільного транспорту, у зв’язку з чим розроблено їх проекти;
удосконалено:
— характеристику системи, функцій та повноважень суб’єктів публічного управління автомобільним транспортом, генезису їх формування та адміністративно-правового регулювання діяльності;
— поняття державного контролю за дотриманням правил функціонування автомобільного транспорту, який визначено як комплекс заходів (планових та позапланових), здійснюваних уповноваженими суб’єктами (органами, їх підрозділами, посадовими особами) та спрямованих на перевірку дотримання вимог законодавства всіма учасниками автотранспортного процесу, запобігання, виявлення та припинення серед них порушень законодавства про автомобільний транспорт, а також застосування до винних заходів державного примусу;
— характеристику дозвільно-ліцензійного порядку організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
набули подальшого розвитку:
— класифікація адміністративно-правових форм і методів державного управління автомобільним транспортом;
— з’ясування сутності, принципів, функцій, завдань, напрямків та форм державного контролю за дотриманням правил функціонування автомобільного транспорту;
— визначення системи нормативних актів, які становлять основу правового регулювання функціонування автомобільного транспорту;
— визначення поняття, підстав та особливостей застосування адміністративної відповідальності за правопорушення на автомобільному транспорті, а також класифікація та характеристика адміністративних деліктів у досліджуваній сфері;
— положення про необхідність удосконалення програмно-цільового забезпечення функціонування автомобільного транспорту, у результаті чого підготовлено авторський проект Загальнодержавної програми розвитку автомобільного транспорту в Україні.
Здобувачем розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері функціонування автомобільного транспорту», яким передбачено внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про автомобільний транспорт».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері – для подальшої розробки проблем ефективного функціонування автомобільного транспорту (акт впровадження Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка від 22.12.2010 р.);
– правотворчості – для вдосконалення Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про автомобільний транспорт», а також підзаконних актів (акт впровадження Донецької обласної державної адміністрації від 07.12.2010 р.);
– сфері правозастосування − для покращення діяльності Донецької обласної державної адміністрації (акт впровадження від 07.12.2010 р.), територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області (акт впровадження від 03.11.2010 р.) та комунального підприємства «Шляхове ремонтно-будівельне управління» м. Донецька (акт впровадження від 24.11.2010 р.);
– навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність ДАІ», «Автотранспортне право», підготовці навчальних посібників, лекцій, методичних рекомендацій для студентів вищих навчальних закладів (акт впровадження Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка від 22.12.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені дисертантом на 2 всеукраїнських конференціях: «Безпека дорожнього руху: сучасність та майбутнє» (м. Донецьк, 2008 р.), «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (м. Донецьк, 2008 р.) та на 5 міжнародних науково-практичних конференціях: «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2009 р.), «Екологія. Економіка. Право» (м. Луганськ, 2009 р.), «Безпека дорожнього руху: сучасність та майбутнє» (м. Донецьк, 2009 р.), «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 2010 р.), «Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти» (м. Донецьк, 2010 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 5 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні адміністративно-правових засад функціонування автомобільного транспорту.
Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на виконання зазначеного завдання. Основні з них такі.
1. Автомобільний транспорт визначено як важливу складову транспортної системи країни, що зумовлено його можливістю забезпечувати перевезення вантажів і пасажирів, економію громадського часу, сприяти розвитку виробничих сил суспільства та розширенню міжрегіональних зв’язків.
На підставі аналізу законодавства всі перевезення автомобільним транспортом запропоновано поділяти на внутрішні та у міжнародному сполученні, вантажні і пасажирські. При цьому останні бувають регулярні і нерегулярні. Регулярні пасажирські перевезення поділяються на декілька видів − перевезення у звичайному та експресному режимі, у режимі таксі, спеціальні регулярні перевезення, а також перевезення на замовлення.
2. Державне регулювання у сфері автомобільного транспорту визначено як систему заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних уповноваженими суб’єктами державного управління і спрямованих на ефективне функціонування автомобільного транспорту, забезпечення безпечних та якісних перевезень.
Державне регулювання у сфері функціонування автомобільного транспорту здійснюється шляхом реалізації функцій організації, планування, прогнозування, управління, обліку, координації та контролю.
Завданнями державного регулювання в зазначеній сфері є: а) створення правових засад функціонування автомобільного транспорту; б) забезпечення ефективного, безпечного, законного та якісного здійснення автотранспортної діяльності суб’єктами господарювання; в) забезпечення розвитку та вдосконалення автомобільного транспорту.
Доведено, що цілями державного регулювання у сфері функціонування автомобільного транспорту є: по-перше, дотримання господарюючими суб’єктами (перевізниками) вимог до безпечної експлуатації транспортних засобів, що їм належать; по-друге, дотримання екологічних норм, встановлених у сфері автомобільного транспорту; по-третє, допуск на ринок транспортних послуг кваліфікованих, надійних і фінансово дієздатних виробників цих послуг; по-четверте, регулювання ринку транспортних послуг; по-п’яте, забезпечення якості транспортного обслуговування і безпеки всіх споживажів транспортних послуг.
Виділено принципи, на яких має ґрунтуватися державне регулювання у сфері автомобільного транспорту: законності, цілеспрямованості, ефективності, пріоритету безпеки, комплексності регулювання відносин, оптимального співвідношення державних і особистих інтересів, відповідальності, інформаційного, наукового, технічного, матеріального і кадрового забезпечення державних органів у сфері автомобільного транспорту.
3. Аналіз генезису формування суб’єктів державного управління в галузі автомобільного транспорту та законодавчої бази їх діяльності дозволив виділити в цьому процесі п’ять періодів: дореволюційний (кінець XIX – початок XX століття); революційний (перехідний: 1917 – 1924 рр.); радянський (поділений на п’ять етапів: а) довоєнний етап розвитку автотранспортної галузі (1925 – 1940 рр.), б) етап Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.), в) етап післявоєнних років (1946 – 1960 рр.), г) етап так званого «розвинутого соціалізму» (1960 – 1986 рр.), д) «етап перебудови» (1986 – 1991 рр.)); пострадянський (1991 − 2004 рр.) та сучасний.
4. Нормативні засади функціонування автомобільного транспорту складає значна кількість правових актів, які поділено на дві групи: 1) правові акти, що регулюють відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту; 2) правові акти, які забезпечують безпеку перевезень, визначають систему державного контролю, прав, обов’язків і відповідальності державних органів виконавчої влади і перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.
5. Суб’єкти управління автомобільним транспортом в Україні класифіковано залежно від обсягу компетенції на: органи загальної (Президент України; Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування), галузевої (Мінінфраструктури, урядові органи державного управління, що діють у його складі (Державтотрансадміністрація, ГДІАТ, СМАП), спеціальної (функціональної) (Держстандарт, санітарна інспекція, Державна податкова адміністрація, органи МОЗ, МОНМС, МВС України (ДАІ) та предметної компетенції (адміністрації автотранспортних підприємств).
Визначено шляхи оптимізації системи управління автомобільними перевезеннями та організації дорожнього руху, зокрема: збереження за державою функцій загального регулювання та контролю автотранспортної галузі та відповідно консолідації управлінських функцій в одному центральному органі виконавчої влади для усунення надлишкових і дублюючих функцій (що узгоджується з необхідністю подальшого проведення адміністративної реформи); розширення прав регіональних (місцевих) органів управління автомобільним транспортом; чітке розмежування повноважень управлінських органів з урахуванням зарубіжного досвіду; створення електронної бази даних, що міститиме повну інформацію про діяльність підприємств автомобільного транспорту, реєстр і обіг документації, дозволить аналізувати якість та обсяги виконаних перевезень пасажирів і вантажів, поліпшить контроль виконання зобов’язань перевізниками у міжобласному та міжнародному сполученні.
6. Встановлено, що у сфері функціонування автомобільного транспорту дозвільна діяльність реалізується у формі ліцензування, державної реєстрації, сертифікації транспортних засобів, робіт, послуг на автомобільному транспорті, проведенні державного технічного огляду транспортних засобів.
У змісті дозвільно-ліцензійного провадження на автомобільному транспорті виділено стадії: 1) порушення адміністративної справи; 2) розгляду адміністративної справи; 3) прийняття рішення за справою; 4) оскарження або опротестування рішення в справі; 5) виконання прийнятого рішення.
7. Адміністративно-правові форми управління автомобільним транспортом класифіковано: 1) за ступенем юридичного вираження; 2) за спрямованістю; 3) за адресатами; 4) за юридичним змістом.
8. Під методами управління сфери автомобільного транспорту запропоновано розуміти способи, якими органи управління впливають на елементи діяльності автомобільного транспорту, забезпечуючи досягнення і підтримку планованого стану і рівня функціонування галузі. Їх класифіковано на методи прямого (адміністративно-правового) і непрямого (економічного) впливу на суспільні відносини у цій сфері.
9. Державний контроль дотримання правил функціонування автомобільного транспорту визначено як комплекс заходів (планових та позапланових), здійснюваних уповноваженими суб’єктами (органами, їх підрозділами, посадовими особами) та спрямованих на перевірку дотримання вимог законодавства всіма учасниками автотранспортного процесу, запобігання, виявлення та припинення серед них порушень законодавства про автомобільний транспорт, а також застосування до винних заходів державного примусу.
Виокремлено правоохоронну, правопоновлювальну, аналітично-інформаційну і виховну функції контролю дотримання правил функціонування автомобільного транспорту. Обґрунтовано, що державний контроль дотримання правил функціонування автомобільного транспорту має здійснюватися на підставі принципів: законності, ефективності, системності, регулярності, гласності в діяльності органів контролю, випередження, інформованості, адекватності, відповідальності, компетенції контролюючого суб’єкта, презумпції невинуватості підконтрольних осіб, права захисту контрольованих осіб в адміністративному порядку та судових органах.
10. Адміністративну відповідальність за правопорушення на автомобільному транспорті визначено як застосування в примусовому, з додержанням встановленої процедури, адміністративному порядку компетентним державним органом передбачених законом стягнень до фізичних або юридичних осіб унаслідок порушення останніми вимог законодавства про автомобільний транспорт.
11. Адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті за предметом посягання розподілено на п’ять груп: 1) порушення правил безпеки руху на автомобільному транспорті; 2) порушення правил екологічної безпеки автомобільного транспорту; 3) порушення правил надання послуг автомобільним транспортом; 4) порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на автомобільному транспорті; 5) порушення порядку провадження господарської діяльності на автомобільному транспорті; 6) проступки, що стосуються невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль на автомобільному транспорті.
12. Провадження у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті визначено як самостійне адміністративно-юрисдикційне провадження, яке являє собою комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій уповноважених органів (посадових осіб), що спрямовані на своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її згідно з чинним законодавством та забезпечення виконання винесеної постанови у справі.
Основними ознаками зазначеного провадження є такі: його цільова спрямованість полягає в реалізації заходів адміністративної відповідальності; його зміст складає індивідуально-конкретна справа у вигляді адміністративно-правової суперечки, підставою якої є адміністративне правопорушення, що здійснюється в межах правовідносин, які виникають у сфері функціонування автомобільного транспорту; воно здійснюється суворо визначеним колом суб’єктів: органами внутрішніх справ (ДАІ), органами автомобільного транспорту і судами (суддями), наділеними адміністративно-юрисдикційними повноваженнями у цих справах.
13. Розглянуто стан та визначено прогалини адміністративно-деліктних відносин у сфері функціонування автомобільного транспорту. Запропоновано конкретні шляхи вдосконалення механізму застосування адміністративної відповідальності за правопорушення на автомобільному транспорті, зокрема, визнано доцільним:
– доповнити статтю 1331 та 1332 КУпАП новими частинами, що передбачають адміністративну відповідальність за: перевезення пасажирів та вантажів без документів або з невідповідно оформленими документами; порушення водієм автобуса, таксі, легкового автомобіля на замовлення правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту і технічної експлуатації транспортного засобу; управління транспортним засобом під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режиму праці та відпочинку водіїв транспортних засобів; здійснення резидентами та нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів та (або) вантажів без документів, визначених законодавством; перевезення пасажирів і вантажів між пунктами, розташованими на території України, транспортними засобами, що належать іноземним перевізникам, без дозволу центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку; порушення резидентами, нерезидентами України вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів; невжиття нерезидентами України, які здійснюють регулярні, нерегулярні та маятникові (човникові) перевезення пасажирів у міжнародному сполученні територією України, заходів щодо забезпечення контролю технічного, санітарного та екологічного стану автобуса перед виїздом на маршрут;
– доповнити КУпАП статтею 1333 «Порушення правил надання обов’язкових послуг автостанціями»;
− визначити юрисдикційні повноваження Головної державної інспекції на автомобільному транспорті щодо складання протоколів, розгляду справ і накладення адміністративних стягнень за порушення правил надання послуг та користування автомобільним транспортом шляхом внесення змін до статті 229 КУпАП;
14. Крім цього, сформульовано низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правових засад функціонування автомобільного транспорту, зокрема:
– з метою уніфікації законодавства та оптимізації нормотворчості у сфері функціонування автомобільного транспорту запропоновано прийняти єдиний кодифікований акт у цій сфері правового регулювання − Автотранспортний кодекс України;
− прийняти загальне Положення про порядок видачі дозволів суб’єктам господарювання з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
− запропоновано прийняти Положення про державний контроль за дотриманням правил функціонування автомобільного транспорту
– підготовлено проект Загальнодержавної програми розвитку автомобільного транспорту в Україні (додаток Б);
– підготовлено проект Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті (додаток В);
– підготовлено проект Типового положення про базові підприємства автомобільного транспорту (додаток Г).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов В. Б. Организация аппарата государственного управления: структурно-функциональный апект / В. Б. Аверьянов. – К. : Наук. думка,
1985. – 146 с.
2. Автобусы. Общие требования к безопасности конструкции : ГОСТ 27815-88. - [Введ. в действ. 1989-01-01]. - М. : Гос. ком. СССР по стандартизации, 1988. – 47 с.
3. Автомобильные перевозки и организация дорожного движения : справочник : пер. с англ. / В. У. Рэнкин, П. Клафи, С. Халберт и др. − М. : Транспорт, 1981. − 592 с.
4. Автомобильный транспорт и защита окружающей среды / Р. В. Малов, В. И. Ерохов, В. А. Щетина, В. Б. Беляев. – М. : Транспорт, 1982. – 200 с.
5. Автомобильный транспорт: организация и эффективность /
Н. М. Васильев, Н. Н. Хмелевский, Г. И. Чанов-Чернис и др. − М. : Транспорт, 1985. − 208 с.
6. Автомобильный транспорт: эффективность и качество работы. – М. : Знание, 1978. − 64 с.
7. Автомобільний транспорт України: проблеми і перспективи // Автошляховик : наук.-вироб. журн. – 2003. − № 2. – С. 3 - 5.
8. Автомобільний транспорт України: стан, проблеми, перспективи розвитку : монографія / Державний автотранспортний наук.-дослід. і проектний ін-т ; за заг. ред. А. М. Редзюка. – К. : ДП «ДержавтотрансНДІпроект, 2005. – 400 с.
9. Административное право : учеб. для вузов / под ред. Ю. М. Козлова,
Л. Л. Попова. − М. : Юристъ, 2002. – 728 с.
10. Административное право : учебник / под ред. Л Л. Попова. − М. : Юристъ, 2002. – 699 с.
11. Административное право : учебник / под ред. Ю. М. Козлова,
Л. Л. Попова. – М. : Юристь, 1999. – 728 с.
12. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел : учеб. для слушателей Акад. М-ва внутренних дел СССР / под ред. Л. Л. Попова. − М. : Акад. МВД СССР, 1990. – 222 с.
13. Административное право Украины : учеб. для студ. вузов юрид.
спец. / под ред. Ю. П. Битяка. − 2-е изд., перераб. и доп. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
14. Административное право. Общая и Особенная часть : курс лекций /
С. С. Бородин, С. С. Громыко. – СПб. : ГУАП, 2007. – 432 с.
15. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А. Т. Комзюка. − X. : Ун-т внутр. справ, 2001. − 112 с.
16. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А. Т. Комзюка. − 3-є вид., доопр. − Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2007. − 80 с.
17. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / авт.-упоряд. В. П. Тимошук. – К. : Факт,
2003. – 496 с.
18. Адміністративне право : навч. посіб. / О. І. Остапенко, З. Р. Кісіль,
М. В. Ковалів, Р. В. Кісіль. − К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. − 533 с.
19. Адміністративне право України : навч. посіб. / за заг. ред.
Т. О. Коломоєць., Г. Ю. Гулевської. – К. : Істина, 2008. – 216 с.
20. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вузів і фак. /
Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін. ; за ред. Ю. П. Битяка. –
Х. : Право, 2000. – 520 с.
21. Адміністративне право України : підручник / Ю. П. Битяк,
В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
22. Адміністративне право України : посіб. для підготов. до іспитів /
Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, О. В. Терещук, В. К. Шкарупа. – Ірпінь : Вид. Паливода А. В., 2001. − 194 с.
23. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у
2 т. / ред. колегія : В. Б. Авер’янов (гол.). – К. : Юрид. думка, 2004. – Т. 1 : Загальна частина. – 584 с.
24. Адушкин Ю. С. Дисциплинарное производство в СССР /
Ю. С. Адушкин ; под. ред. В. М. Манохина. − Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1986. – 125 с.
25. Аксенов И. Я. Единая транспортная система : учеб. для вузов /
И. Я. Аксенов. – М. : Транспорт, 1980. – 213 с.
26. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекцій : в 2 т. /
С. С. Алексеев. – Свердловск, 1972. – Т. 1 : Основные вопросы общей теории социалистического права. – 396 с.
27. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – 2-е изд., стереотип. − Х. : БЕК, 1994. − 224 с.
28. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации /
А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю М. Козлов. – М. : Зерцало, 1999. – 672 с.
29. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю М. Козлов. – М. : Зерцало-М, 2002. – 608 с.
30. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : учеб. для студентов вузов, обучающихся по спец. «Правоведение» / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. − [М.] : ТЕИС, 1994. − Ч. 1 : Сущность и основные институты административного права. − 279с.
31. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : учеб. для студентов вузов, обучающихся по спец. «Правоведение» / А. П. Алехин, Ю. М. Козлов, А. А. Кармолицкий ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – [М.] : Теис, 1995. - Ч. 2 : Административно-правовая организация управления экономикой, социально-культурной и административно-политической
сферами. – 269 с.
32. Анисимов Ю. П. Гармонизация деятельности предприятия : монография / Ю. П. Анисимов, Ю. П. Журавлев, С. В. Горин ; М-во образования Рос. Федерации, Воронеж. гос. технол. акад. – Воронеж : Воронеж. гос. технол. акад, 2003. - 303 с.
33. Артюхов В. Г. Развитие транспорта в России и за рубежом /
В. Г. Артюхов, В.Ф. Березин. – М. : НИИАТ, 2000. – 180 с.
34. Атаманчук Г. В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1975. – 240 с.
35. Атаманчук Г. В. Сущность советского государственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит, 1980. – 289 с.
36. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления /
Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
37. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом / В. Г. Афанасьев. – 2-е изд., доп. – М. : Политиздат, 1973. – 392 с.
38. Бандурка А. М. Административный процесс : учебник /
А. М. Бандурка, Н. М. Тищенко. – Х. : Изд-во Харьк. нац. ун-та внутр. дел, 2001. – 352 с.
39. Бандурка О. М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України / О. М. Бандурка. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2004. –
780 с.
40. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
41. Бахрах Д. Н. Административное право : учебник / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1996. – 356 с.
42. Бахрах Д. Н. Административное право России / Д. Н. Бахрах. - М. : НОРМА, 2000. – 640 с.
43. Бахрах Д. Н. Производство по делам об административных правонарушениях : пособ. для слушателей нар. ун-тов / Д. Н. Бахрах,
Э. Н. Ренов. − М. : Знание, 1989. – 95 c.
44. Бахрах Д. Н. Административная ответственность гражан в СССР /
Д. Н. Бахрах. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 204 с.
45. Бачило И. Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации) / И. Л. Бачило. - М. : Юрид. лит., 1976. – 200 с.
46. Бельский К. С. Административная ответственность: генезис, основные признаки, структура / К. С. Бельский // Государство и право. – 1999. – № 12. – С. 12 – 20.
47. Битяк Ю. П. Адміністративне право України / Ю. П. Битяк. – X. : Право, 2000. – 245 с.
48. Білоусов Ю. Суб’єкти військової управлінської діяльності, рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені до суду / Ю. Білоусов // Право України. – 1999. – № 3. – С. 65-67.
49. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность : (Очерк теории) / С. Н. Братусь ; Всесоюз. науч.-исслед. ин-т сов. законодательства. – М. : Юрид. лит., 1976. – 215 с.
50. Бронштейн Л. А. Экономика автомобильного транспорта : [учеб. для студ. вузов, обучающихся по специальности «Автомобили и автомобильное хозяйство»] / Л. А. Бронштейн, А. С. Шульман. − М. : Транспорт, 1976. − 350 с.
51. Булгакова І. В. Транспортне право України : академічний курс : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл / І. В. Булгакова,
О. В. Клепікова. – К. : Ін Юре, 2005. – 536 с.
52. Быков А. Г. Основы автотранспортного права / А. Г. Быков,
Д. И. Половинчик. − 2-е изд., доп. и перераб. − М. : Юрид. лит., 1980. − 320 с.
53. Бычков В. П. Предпринимательская деятельность на автомобильном транспорте : учеб.-практ. пособ. / В. П. Бычков. – СПб. : Питер, 2004. – 448 с.
54. Васильев А. С. Административное право Украины (общая часть) : учеб. пособ. / А. С. Васильев. – Х. : Одиссей, 2003. – 288 с.
55. Ващенко С. В. Визначення адміністративної відповідальності в системі правових засобів та проблеми її врегулювання в законодавстві
України / С. В. Ващенко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 4. – С. 89 - 98.
56. Введение в философию : в 2 ч. / И. Т. Фролов, Э. А. Араб-Оглы.,
Г. С. Арефьева и др. – М. : Праксис, 1990. – Ч. 2 : Теория и методология: проблемы, понятия, принципы. – 356 с.
57. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред.
В. Б. Авер’янова. − К. : Ін Юре, 2002. − 668 с.
58. Відповідальність у державному управлінні та адміністративне право : наукова доповідь / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрнаукацентр, 2001. –
70 с.
59. Воронин А. А. Эксперименты ценою в жизнь, или ещё раз о том, надо ли отменять лицензирование на автомобильном транспорте / А. А. Воронин // Автомобильный транспорт. – 2004. – № 1. – С. 30 – 35.
60. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР /
И. А. Ґалаґан. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1970. – 252 с.
61. Галімшина Г. В. Державний контроль на автомобільному транспорті в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове
право» / Г. В. Галімшина ; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. − Д., 2010. −
20 с.
62. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д. Галлиган, В. В. Полянский, Ю. Н. Старилов ; [пер. с англ. П. Филипповой ; Моск. обществ. науч. фонд]. − М. : Юристъ, 2002. –
410 с.
63. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні : навч. посіб. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 1999. – 55 с.
64. Гаращук В. М. Сутність, принципи та гарантії законності /
В. М. Гаращук // Проблеми законності : респ. міжвід. наук. зб. / відп. ред.
В. Я. Тацій. – X. : Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 42. – С. 106 – 112.
65. Гвильям К. Транспорт реформируют не только в России / К. Гвильям // Автотранспортное предприятие. – 2002. – № 9. – С. 4 – 6.
66. Головко В. В. Административная ответственность в сфере дорожного движения : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / В. В. Головко ; Академия управления МВД РФ – М., 1993. – 195 с.
67. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії та поняття) : посібник / І. П. Голосніченко. – Ірпінь : Укр. фін.-економ. ін-т ДПА України, 1998. – 108 с.
68. Голосніченко І. П. Проблеми кодифікації норм, що встановлюють адміністративну відповідальність / І. П. Голосніченко // Право України. –
2002. – № 10. – С. 20 – 23.
69. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. Адміністративно-юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ : навч. посіб. / С. Т. Гончарук ; М-во внутр. справ України, Укр. акад. внутр. справ. – К. : КМУЦА, 1995. – 78 с.
70. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности /
В. М. Горшенев, И. Б. Шахов. - М. : Юрид. лит., 1987. – 176 с.
71. Государственное управление и административное право / под ред.
Ю. М. Козлова. – М. : Юрид. лит., 1978. – 360 с.
72. Государственный и общественный контроль в СССР / под ред.
В. И. Туровцева. – М. : Наука, 1970. – 335 с.
73. Гуржій Т. О. Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями механічних транспортних засобів правил керування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Т .О. Гурій ; Нац. акад. внутр. справ України. − К., 2004. − 18 с.
74. Гусак Н. Любая ли ответственность юрлицу к лицу? / Н. Гусак // Юридическая практика. – 1999. – № 15. – С. 6.
75. Данилькевич Н. И. Административное право Украины : учеб. пособ. / Н. И. Данилькевич. – Д. : Днепропетр. нац. ун-т, 2001. − 134 с.
76. Дегтярев Г. А. Централизованные перевозки грузов автомобильным транспортом / Г. А. Дегтярев. − М., 1955. – 124 с.
77. Державне управління : навч. посіб. / А. Ф. Мельник,
О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко ; за ред. А. Ф. Мельник. –
К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
78. Державне управління : теорія і практика / за заг. ред.
В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
79. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація : монографія / відп. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во Укр. акад. держ. упр.,
1997. – 448 с.
80. Державне управління галуззю – шлях до безпечних та ефективних пасажирських автоперевезень // Автошляховик : наук.-вироб. журн. – 2004. −
№ 2. – С. 2 - 3.
81. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / за заг. ред. В. Б. Авер`янова,
І. Б. Коліушко. – К. : Українська акад. держ. упр. при Президенті України,
1999. − 52 с.
82. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
83. Деякі питання Державної адміністрації автомобільного транспорту : постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 року № 771 // Офіційний вісник України. – 2008. − № 68. – Ст. 2262.
84. Деякі питання допуску автобусів до експлуатації : постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 524 // Офіційний вісник
України. – 2009. − № 39. – Ст. 1323.
85. Для іноземних перевізників, що порушують автотранспортне законодавство України, буде встановлена жорстка відповідальність [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mintrans.gov.ua/uk/news/2010-07-07/18169.html.
86. Дмитриев С. Н. Дорожно-патрульная служба : пособ. для сотрудника ГИБДД / С. Н. Дмитриев ; под общ. ред. В. А. Федорова. − 2-е изд., перераб. и доп. − М. : Спарк, 2000. − 656 с.
87. Додин Е. В. Административная деликтология в системе юридической науки / Е. В. Додин // Советское государство и право. – 1991. – № 12. – С. 32 – 36.
88. Додін Є. В. Адміністративні проступки та їх профілактика ОВС на транспорті / Є. В. Додін. – О. : Право, 1983. – 96 с.
89. Додін Є. В. Удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб / Є. В. Додін // Концепція розвитку законодавства України : матеріали наук.-практ. конф., (Київ, травень 1996 р.) / Ін-т законодавства Верховної Ради України ; під ред. В. Ф. Опришко. –
К., 1996. – С. 114 - 115.
90. Дозволи на міжнародні перевезення видаватиме Держдепартамент [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unian.net/ukr/news/news-359498.html.
91. Докіль Л. П. Основні напрямки розвитку автомобільного транспорту / Л. П. Докіль, А. М. Редзюк, В. Ф. Штанов // Автошляховик : наук.-вироб.
журн. − 2002. − № 1. − С. 5 - 6.
92. Долгополова М. М. Управління загальнодержавною системою забезпечення безпеки дорожнього руху : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / М. М. Долгополова ; Нац. ун-т внутр.
справ. − Х., 2003. − 19 с.
93. Егиазаров В. А. К совершенствованию транспортного законодательства / В. А. Егиазаров // Советское государство и право. −
1983. − № 4. − С. 27 - 33.
94. Единообразные предписания, касающиеся конструкции маломестных транспортных средств общего пользования : ГОСТ 28345-89. – [Введ. в действ. 1991-01-01]. – М. : Гос. ком. СССР по стандартизации, 1990. – 43 с.
95. Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження маломісних колісних транспортних засобів категорій М2 та М3 стосовно їхньої загальної конструкції : ДСТУ UN/ECE R 52-01:2005. – [Чинний від 2006-07-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 46 с.
96. Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження пасажирських колісних транспортних засобів великої місткості стосовно загальної
конструкції : ДСТУ UN/ECE R 36-03:2005. – [Чинний від 2007-01-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 48 с.
97. Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження сидінь великогабаритних пасажирських дорожніх транспортних засобів і офіційного затвердження цих дорожніх транспортних засобів стосовно міцності сидінь та їхніх кріплень : ДСТУ UN/ECE R 80-00-2002. – [Чинний від 2003-01-02]. – К. : Дежспоживстандарт України, 2002. – 44 с.
98. Жулев В. И. Предупреждение дорожно-транспортных происшествий / В. И. Жулев. – М. : Юрид. лит., 1989. – 222 с.
99. Загальна теорія держави та права / за ред. В. В. Копєйчикова. − К. : Юрінком, 1997. − 320 с.
100. Застрожная О. К. Советский административный процесс : учеб. пособ. − Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. – 100 с.
101. Звіт про періодичне відстеження результативності наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.12.2005 № 888 «Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mintrans.gov.ua/uk/alias_54/17047.html.
102. Златин А. П. Совершенствование государственного регулирования региональных автотранспортных рынков : дис. ... канд. экон. наук : спец. 08.00.05 / А. П. Златин. − М., 2006. - 192 с.
103. Илларионов В. А. Правила дорожного движения и основы безопасного управления автомобилем / В. А. Илларионов, А. И. Куперман,
В. М. Мищурин. – 4-е изд., стереотип. – М. : Транспорт, 1997. – 446 с.
104. Ильчук М .С. Автодорожное право : пособ. для автодорожных учеб. заведений / М. С. Ильчук. − М. : Изд-во [Облдортранс], стеклография «Сталь», 1931. – 82 с.
105. Ионова Ж. А. Правовые проблемы государственной регистрации и лицензирования предпринимательства : автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Предпринимательское право; арбитражный процесс» / Ж. А. Ионова Рос. акад. наук, Ин-т государства и права. – М., 1997. – 29 с.
106. История автомобильного транспорта России до 1917 года / [ науч.-исслед. ин-т автомобильного трансп. ; сост. Э. Е. Писаренко и др. ; предисл.
А. А. Шевчук, А. К. Васильева]. – М. : НИИАТ, 1994. – 494 с.
107. Ігнатенко О. С. Розвиток транспортного законодавства /
О. С. Ігнатенко, В. В. Журавель // Автошляховик України. − 1999. − № 1. −
С. 11 - 12.
108. Інвестиційний потенціал в логістиці : на прикладі автотранспорту : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / К. Е. Фесенко, Л. Г. Зайончик,
М. П. Денисенко, В. Г. Кабанов. — К. : Наук. світ, 2002. — 259 с.
109. Кабмін спростить життя автоперевізникам [Електронний ресурс]. - [Режим доступу] : http://700-800.com/novini-ukrayini/kabmin-sprostit-zhittya-avtopereviznikam.html.
110. Касаткин Ф. П. Организация транспортного процесса : учеб. пособ. для высш. шк. / Ф. П. Касаткин, С. И. Коновалов, Э. Ф. Касаткин. − М. : Академический Проект, 2004. − 352 с.
111. Ківалов С. В. Адміністративне право України : підручник /
С. В. Ківалов. – О. : Юрид. л-ра, 2003. – 893 с.
112. Ківалов С. В. Адмістративне право України : навч.-метод. посіб. /
С. В. Ківалов, Л. Р. Біла ; Одес. нац. юрид. акад. – 2-е вид., перероб. і допов. − О. : Юрид. л-ра. − 2002. – 311 с.
113. Климпуш О. Д. Удосконалення автотранспортного законодавства – нагальна потреба сьогодення / О. Д. Климпуш, А. М. Редзюк // Автошляховик України. – 2004. − № 2. − С. 5.
114. Коваль Л. В. Адміністративне право : курс лекцій для студ. юрид. вузів та ф-тів / Л. В. Коваль. − 3-є вид. − К. : Вентурі, 1998. − 208 с.
115. Коваль Л. В. Адміністративне право України (Загальна частина) : курс лекцій / Л. В. Коваль. – К. : Основи, 1994. – 154 с.
116. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях : Федеральный закон Российской Федерации от 30 декабря 2001 года № 195-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2002. – № 6. – Ст. 492.
117. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до
№ 51. – Ст. 1122.
118. Козлов Ю. М. Органы советского государственного управления / Ю. М. Козлов. – М. : Юрид. лит., 1960. – 151 с.
119. Козлова О. В. Теория управления производством / О. В. Козлова. – М.: Транспорт, 1999. – 220 с.
120. Колодій А. М. Принципи права України : монографія /
А. М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
121. Коломоєць Т. О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України : монографія / Т. О. Коломоєць. – Запоріжжя : ВЕРЖЕ, 2000. – 241 с.
122. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник /
В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
123. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник /
В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
124. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : монографія / В. К. Колпаков. − К. : Юрінком Інтер, 2004. − 528 с.
125. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : монографія / А. Т. Комзюк; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
126. Конвенция о дорожном движении, ратифицированная с оговоркой и заявлениями, сделанными при подписании : указ Президиума Верховного Совета СССР от 29 апреля 1974 года № 5938-VІІІ : (Конвенция вступила в силу 21.05.1977 г., поправки к Конвенции вступили в силу 03.09.1993 г.) [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v5938400-74.
127. Кондратьев В. М. Проблемы совершенствования автотранспортного законодательства / В. М. Кондратьев. − Казань : Изд-во Казанского ун-та,
1990. − 130 с.
128. Коноплянко В. И. Организация и безопасность дорожного движения : учеб. для вузов / В. И. Коноплянко. – М. : Транспорт, 1991. – 183 с.
129. Константинов В. Т. Правовые аспекты современного развития транспорта в Германии / В. Т. Константинов. – М. : Норма, 2005. – 145 с.
130. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –
№ 30. – Ст. 141.
131. Коробеев А. И. Транспортные правонарушения: квалификация и ответственность : [практ. пособ.] / А. И. Коробеев. – М. : Юрид. лит., 1990. – 127 с.
132. Котик В. О. Державне регулювання підвищення ефективності функціонування пасажирських перевезень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» / В. О. Котик Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. − Х., 2008. − 20 с.
133. Кравцова Т. Правова природа державного регулювання підприємницької діяльності / Т. Кравцова // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 3 - 6.
134. Краткая философская энциклопедия / под ред. Е. Ф. Губского,
Г. В. Кораблевой, В. А. Лутченко – М. : Прогресс, 1994. – 576 с.
135. Кришко О. Г. Вдосконалення системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / О. Г. Кришко ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. − К., 2005. − 24 с.
136. Кротюк В. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблеми співвідношення / В. Кротюк, А. Іоффе, Д. Лук’янець // Право України. – 2000. – № 5. – С. 29 - 33.
137. Крутько В. П. Словник іншомовних слів / В. П. Крутько. – К. : Наук. думка, 2000. – 662 с.
138. Кряжков А. В. Публичный интерес: понятие, виды и защита /
А. В. Кряжков // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 91-94.
139. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу : монографія / О. В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2005. – 352 с.
140. Кузьмичева Г. А. Административная ответственность : учеб. пособ. : нормативные акты / Г. А. Кузьмичева, Л. А. Калинина. − М. : Юриспруденция, 2000. – 463 с.
141. Куприн Е. Российскому автомобильному транспорту – 100 лет /
Е. Куприн, А. Рубец // Автомобильный транспорт. − 1996. − № 10. − С. 14.
142. Купчан О. Д. Організація виконавчої влади / О. Д. Купчан. – К. : Наук. думка, 2001. – 132 с.
143. Курс советского хозяйственного права / под ред. М. Доценко. − М. : Советское законодательство, Полиграфкнига, 1935. − Т. 2. – 531 с.
144. Кушлин В. И. Государственное регулирование рыночной экономики : [учеб. для студентов и слушателей экон. спец.] /
[В. Н. Архангельский, В. Н. Бобков, В. С. Буланов и др