АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ ТА БЕЗДОГЛЯДНОСТІ ДІТЕЙ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЖУРАВЕЛЬ ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ

УДК 342.51

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ ТА БЕЗДОГЛЯДНОСТІ ДІТЕЙ
ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Комзюк Анатолій Трохимович,
доктор юридичних наук, професор

Дніпропетровськ — 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ ТА БЕЗДОГЛЯДНОСТІ ДІТЕЙ В ДЕРЖАВІ 12
1.1. Загальна характеристика безпритульності та бездоглядності дітей як антисоціальних явищ 12
1.2. Система суб’єктів протидії безпритульності та бездоглядності дітей 28
1.3. Правові засади протидії безпритульності та бездоглядності дітей 52
1.4. Особливості безпритульності та бездоглядності дітей як об’єкта адміністративно-правової протидії 71
Висновки до розділу 1 88
РОЗДІЛ 2. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЩОДО ПРОТИДІЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ ТА БЕЗДОГЛЯДНОСТІ ДІТЕЙ 92
2.1. Завдання та функції органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей 92
2.2. Повноваження органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей 110
2.3. Адміністративно-правові методи діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей 124
2.4. Організація діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей 139
2.5. Шляхи підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей 156
Висновки до розділу 2 168
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178

ВСТУП

Актуальність теми. Виховання здорового молодого покоління, охорона дитинства та забезпечення розвитку молоді є одним із завдань сучасної соціально орієнтованої держави. Істотне значення для цього має подолання таких негативних соціальних явищ у суспільстві, як безпритульність та бездоглядність дітей, які у переважній більшості випадків стають причиною їхньої подальшої деструктивної, зокрема протиправної поведінки, призводять до погіршення їхнього психічного та фізичного здоров’я. Соціально-економічна ситуація, що склалася в Україні наприкінці ХХ та на початку ХХІ століття, ускладнення соціально-економічного становища населення внаслідок фінансово-економічної кризи зумовили істотне погіршення становища дітей, спричинили збільшення кількості безпритульних та бездоглядних дітей, а також підвищення рівня підліткової злочинності.
Незважаючи на реалізацію низки державних заходів щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей, вони так і не дали бажаного результату, не призвели до відчутних позитивних результатів. Свідченням цього є збільшення кількості безпритульних та бездоглядних дітей на вулицях, вокзалах та в інших громадських місцях. Інколи навіть складається враження, що такі діти залишені напризволяще. Крім того, у правовому регулюванні та організації протидії безпритульності та бездоглядності накопичилося чимало проблем, які суттєво впливають на її ефективність, серед яких: відсутність законодавчо визначеної системи суб’єктів протидії цим негативним явищам, а також належно організованої взаємодії між ними; недієвість законодавчо закріплених заходів протидії безпритульності та бездоглядності дітей; розпорошеність та нечіткість у визначенні завдань, функцій та повноважень суб’єктів протидії безпритульності та бездоглядності дітей та багато інших, які у комплексі сприяють поширенню безпритульності та бездоглядності дітей в Україні, збільшують та урізноманітнюють її форми і прояви. Малоефективною є діяльність органів внутрішніх справ у протидії безпритульності та бездоглядності дітей, які виконують найбільший обсяг завдань із запобігання цьому явищу.
Проблематику бездоглядності та безпритульності неповнолітніх розробляли А. Адлер, Ю. Антонян, М. Бабаєв, С. Бадора, А. Биков, С. Бородін, М. Вєтров, Л. Волинець, М. Гернет, С. Гончарук, І. Горобець, Л. Гурковська, І. Діптана, В. Ермаков, Г. Забрянський, А. Зінченко, Ю. Кашуба, Я. Квітка, С. Котелечук, М. Левітіна, П. Люблінський, М. Миньковский, О. Нечаєва, Н. Павлик, В. Панкратов, О. Паращевіна, В. Плешаков, Н. Пов’якіль, С. Поволоцька, С. Познишев, В. Рубінштейн, Д. Футтер, Я. Шевченко, Т. Шульга та інші. Однак, незважаючи на пильну увагу науковців до зазначеної проблеми і суттєвий теоретичний доробок у цій сфері, є ряд питань, які все ще потребують уточнення та доопрацювання.
Таким чином, необхідність якісного перегляду та удосконалення організаційних, правових, управлінських та інших заходів протидії безпритульності та бездоглядності дітей на сучасному етапі розвитку України, визначення місця, значення та особливостей у цій діяльності органів внутрішніх справ, з одного боку, відсутність відповідних наукових досліджень з цієї проблематики та неналежне правове забезпечення протидії безпритульності та бездоглядності дітей в Україні — з іншого, зумовлюють актуальність комплексного дослідження адміністративно-правових засад протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ, а також їхнього розвитку і удосконалення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 10 додатка 2, пп. 15, 61 додатка 13 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затверджених наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р., Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 рр., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 березня 2010 р. № 14-10, а також п. 3.23 Плану НД і ДКР Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2011 рік у межах загально-університетської науково-дослідної теми: «Актуальні проблеми забезпечення безпеки та правопорядку в Україні» (номер державної реєстрації 0112U003548).
Тему дисертації затверджено вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 26 листопада 2009 р. (протокол № 9), уточнено – 25 жовтня 2012 р. (протокол № 2).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
– охарактеризувати безпритульність та бездоглядність дітей як антисоціальне явище;
– визначити систему суб’єктів протидії безпритульності та бездоглядності дітей;
– сформулювати поняття та визначити правові засади протидії безпритульності та бездоглядності дітей;
– охарактеризувати особливості безпритульності та бездоглядності дітей як об’єкта адміністративно-правової протидії;
– уточнити завдання та функції органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей;
– визначити систему повноважень органів внутрішніх справа щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей;
– уточнити адміністративно-правові засоби та методи діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей;
– визначити особливості організації діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей;
– з’ясувати шляхи підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються з питань адміністративно-правового забезпечення протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ.
Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їхнє застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їхнього соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правових засад протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод широко використано для з’ясування особливостей безпритульності та бездоглядності дітей як об’єкта адміністративно-правової протидії (підрозділи 1.1, 1.4). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення системи суб’єктів протидії безпритульності та бездоглядності дітей, з’ясування в цій системі місця органів внутрішніх справ, завдань та функцій, форм та методів такої протидії (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5). За допомогою методу документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів охарактеризовано сучасний стан організації та функціонування ОВС щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей, уточнено систему її суб’єктів та об’єктів (підрозділи 2.1, 2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувалися для визначення особливостей безпритульності та бездоглядності дітей як антисоціальних явищ (підрозділ 1.1).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних, зокрема В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієва, О. М. Бандурки, В.М. Бевзенка, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, В.В. Галунька, В.М. Гаращука, П.В. Діхтієвського, Д.П. Калаянова, Р.А. Калюжного, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, С.О. Кузніченка, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, Д.М. Лук’янця, Р.С. Мельника, О.М. Музичука, О.Ф. Скакун, С.Г. Стеценка, О.Г. Юшкевич, Х.П. Ярмакі та ін. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади як правоохоронної діяльності взагалі, так і протидії безпритульності та бездоглядності дітей зокрема. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права визначити проблеми адміністративно-правової протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ та сформулювати авторське бачення шляхів їхнього вирішення. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема:
вперше:
– визначено поняття організації діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей як сукупності організаційно-правових, тобто таких, що визначені законами і підзаконними нормативно-правовими актами, та суто організаційних заходів (дій, засобів тощо), спрямованих на створення таких умов діяльності органів внутрішніх справ, які забезпечать ефективне та якісне виконання обов’язків у сфері протидії дитячій безпритульності та бездоглядності;
– сформульовано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання повноважень органів внутрішніх справ у сфері протидії дитячій безпритульності та бездоглядності, у зв’язку з чим обґрунтовано необхідність законодавчого визначення (конкретизації) повноважень інших, крім кримінальної міліції у справах дітей, підрозділів органів внутрішніх справ щодо протидії дитячій безпритульності і бездоглядності;
удосконалено:
– визначення поняття правових засад протидії безпритульності та бездоглядності дітей, під якими пропонується розуміти прямо чи опосередковано закріплені у нормах національного законодавства та нормах міжнародних правових актів, до яких приєдналася Україна, положення, якими керується держава в особі своїх органів та посадових осіб, а також інші суб’єкти протидії безпритульності і бездоглядності дітей (підприємства, організації, установи незалежно від форм власності, окремі громадяни та їхні об’єднання тощо) під час організації та здійснення відповідної діяльності;
– характеристику системи суб’єктів протидії безпритульності та бездоглядності дітей, яку становить сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих учасників суспільних відносин, які в межах своїх повноважень здійснюють діяльність щодо виявлення безпритульних та бездоглядних дітей з метою надання їм піклування та захисту, повернення до процесів соціалізації, а також діяльність щодо виявлення та усунення причин і умов, які сприяють виникненню, розвитку та існуванню цього антисоціального явища;
– визначення поняття адміністративно-правових методів протидії безпритульності та бездоглядності дітей, під якими розуміються способи, прийоми, форми, операції, до застосування яких у межах своєї компетенції звертаються органи внутрішніх справ з метою виявлення безпритульних та бездоглядних дітей, повернення їх у сім’ї та надання їм опіки, а також виявлення та усунення причин і умов, які сприяють виникненню та розвитку такого негативного соціального явища як «діти вулиці»;
– перелік основних завдань органів внутрішніх справ у сфері протидії безпритульності і бездоглядності дітей, до яких віднесено: а) виявлення безпритульних та бездоглядних дітей з наступним їх поверненням у сім’ї чи влаштуванням їх у відповідні заклади соціального захисту; б) вжиття заходів щодо надання опіки дітям, які залишилися без батьківського піклування; в) встановлення та притягнення до відповідальності дорослих осіб, протиправна діяльність яких стала чи може стати причиною безпритульності та бездоглядності дітей; г) попередження насильства у сім’ї; д) створення та ведення відповідних інформаційних електронних баз даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, відбули покарання у вигляді позбавлення волі, а також ведення обліку осіб, що вчинили насильство у сім’ї; е) взаємодія з іншими органами та службами у справах дітей з питання протидії безпритульності та бездоглядності дітей; є) здійснення контролю за дотриманням іншими суб’єктами, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, вимог законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування; ж) нормотворча та аналітична робота ОВС у сфері захисту дитинства взагалі та протидії безпритульності і бездоглядності зокрема;
– класифікацію суб’єктів протидії безпритульності та бездоглядності дітей за такими критеріями: правовий статус, кількісний склад та характер повноважень;
дістало подальшого розвитку:
– з’ясування особливостей переконання як адміністративно-правового методу чи засобу протидії органами внутрішніх справ безпритульності та бездоглядності дітей, який полягає у комплексі організаційно-правових, ідеологічних, психологічних, заохочувальних, виховних та інших заходів, що застосовуються до дітей, їхніх батьків чи осіб, які їх замінюють, а також до інших суб’єктів та суспільства загалом з метою вироблення у них через відповідний вплив на їхню свідомість стійкої звички жити у соціумі та будувати свою поведінку згідно з вимогами норм моралі та права;
– характеристика системи правового регулювання протидії безпритульності та бездоглядності дітей, яка становить сукупність правових актів різної юридичної сили, що утворюють відповідне правове поле для погодженої (узгодженої) діяльності усіх суб’єктів такої протидії для вирішення найбільш нагальних проблем у сфері протидії безпритульності та бездоглядності дітей.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері — положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблемних питань адміністративно-правових засад протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ (акт впровадження в наукову діяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 18.05.2012 № 15);
– у правотворчості — в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють порядок протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ (акт впровадження результатів дослідження в законотворчу діяльність Верховної Ради України від 13.11.2012 № 04-19/14-3321);
– у правозастосовчій діяльності — використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо реалізації спільних правоохоронних заходів органами та підрозділами внутрішніх справ у сфері протидії безпритульності та бездоглядності дітей (акт впровадження результатів дослідження у практичну діяльність відділу кримінальної міліції у справах дітей ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.09.2012);
– у навчальному процесі — матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право» та «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», вони вже використовуються у ході проведення занять із зазначеної дисципліни в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження результатів дослідження в навчальний процес Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 18.05.2012 № 18).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на 6 науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції «Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки» (м. Дніпропетровськ, 23-24 жовтня 2009 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 5 червня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Право як ефективний суспільний регулятор» (м. Львів, 6-7 квітня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Роль права та закону у громадянському суспільстві» (м. Одеса, 20-21 квітня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю неповнолітніх: вітчизняний та міжнародний досвід» (м. Дніпропетровськ, 27-28 квітня 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми протидії правопорушенням і злочинам у сфері громадської безпеки» (м. Дніпропетровськ, 19 жовтня 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення адміністративно-правових засад протидії безпритульності та бездоглядності дітей органами внутрішніх справ. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків. Основні з них такі.
1. Безпритульні діти визначаються як такі, що не мають батьківської або державної опіки, постійного місця проживання, відповідних до віку позитивних занять, необхідного нагляду, систематичного навчання й виховання; бездоглядними — діти, які забезпечені постійним місцем проживання, але з різних причин (як суб’єктивних, так і об’єктивних) не отримують необхідного піклування і систематично перебувають без належного догляду та контролю за їхньою поведінкою, розвитком, зростанням з боку батьків, усиновителів або інших осіб, які за них відповідають.
2. Наголошено, що кількість суб’єктів, які проводять роботу щодо протидії безпритульності та бездоглядності, досить велика, однак це ще не гарантує ефективності зазначеної роботи. Визначено, що систему суб’єктів протидії безпритульності та бездоглядності дітей становить сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих між собою учасників суспільних відносин, які в межах своїх повноважень здійснюють діяльність щодо виявлення безпритульних та бездоглядних дітей з метою надання їм піклування та захисту, повернення до процесів соціалізації, а також діяльність щодо виявлення та усунення причин і умов, що сприяють виникненню, розвитку та існуванню цього антисоціального явища.
3. Запропоновано координацію протидії бездоглядності та безпритульності дітей покласти на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерство соціальної політики України, адже саме ці центральні органи виконавчої влади є одними із, так би мовити, найбільш наближених до даної проблеми, відповідно, мають найповнішу інформацію про особливості ситуації, що склалася у державі у сфері безпритульності та бездоглядності дітей.
4. Визначено, що правові засади протидії безпритульності та бездоглядності дітей становлять прямо чи опосередковано закріплені у нормах національного законодавства та нормах міжнародних правових актів, до яких приєдналася Україна, вихідні, базові положення, якими керується держава в особі своїх органів та посадових осіб, а також інші суб’єкти протидії безпритульності і бездоглядності дітей (підприємства, організації, установи незалежно від форм власності, окремі громадяни та їхні об’єднання) під час організації та здійснення відповідної діяльності.
5. Охарактеризовано безпритульність та бездоглядність дітей як антисоціальне явище. Наголошено, що адміністративно-правова протидія безпритульності та бездоглядності дітей має відбуватися на трьох рівнях: особистісному, сімейному і соціальному.
6. До основних завдань органів внутрішніх справ у сфері протидії безпритульності і бездоглядності дітей віднесено: а) виявлення безпритульних та бездоглядних дітей з наступним їх поверненням у сім’ї чи влаштуванням їх у відповідні заклади соціального захисту; б) вжиття заходів щодо надання опіки дітям, які залишилися без батьківського піклування; в) встановлення та притягнення до відповідальності дорослих осіб, протиправна діяльність яких стала чи може стати причиною безпритульності та бездоглядності дітей; г) попередження насильства у сім’ї; д) створення та ведення відповідних інформаційних електронних баз даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які відбули покарання у вигляді позбавлення волі, а також ведення обліку осіб, що вчинили насильство у сім’ї; е) взаємодія з іншими органами та службами у справах дітей з питань протидії безпритульності та бездоглядності дітей; є) здійснення контролю за дотриманням іншими суб’єктами, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, вимог законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування; ж) нормотворча та аналітична робота ОВС у сфері захисту дитинства взагалі та протидії безпритульності і бездоглядності зокрема.
7. Основними функціями органів внутрішніх справ у сфері протидії безпритульності і бездоглядності дітей є: а) охоронна, спрямована на забезпечення стану неухильного дотримання прав дитини та їхньої захищеності; б) захисна — на відміну від охоронної діє не постійно, а спрацьовує у момент безпосередньої загрози правам, свободам та законним інтересам дитини; в) контролююча стосовно інших суб’єктів, які здійснюють роботу у сфері захисту дітей, позбавлених батьківського піклування; г) профілактична — полягає у постійному моніторингу суспільних відносин на предмет виявлення у ньому факторів (умов, чинників), що сприяють виникненню та розвитку безпритульності дітей, з їхнім наступним усуненням; д) виховна.
8. Під повноваженнями органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей запропоновано розуміти сукупність прав та обов’язків, які покладаються на органи внутрішніх справ з метою організації та здійснення протидії безпритульності і бездоглядності дітей. Запропоновано приділити більшу увагу законодавчому визначенню (конкретизації) повноважень інших, крім кримінальної міліції у справах дітей, підрозділів органів внутрішніх справ щодо протидії дитячій безпритульності і бездоглядності.
9. Під адміністративно-правовими методами протидії безпритульності та бездоглядності дітей запропоновано розуміти способи, прийоми, форми, операції, до застосування яких у межах своєї компетенції звертаються органи внутрішніх справ з метою виявлення безпритульних та бездоглядних дітей, повернення їх у сім’ї та надання їм опіки, а також виявлення та усунення причин і умов, які сприяють виникненню та розвитку такого негативного соціального явища як «діти вулиці». Проаналізовано два основних методи діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей – переконання та адміністративний примус.
10. Організацію діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей розглянуто як сукупність організаційно-правових, тобто таких, що визначені законами і підзаконними нормативно-правовими актами, та суто організаційних заходів (дій, засобів), спрямованих на створення таких умов діяльності органів внутрішніх справ, які забезпечать ефективне та якісне виконання обов’язків щодо протидії дитячої безпритульності та бездоглядності.
11. З метою підвищення ефективності роботи органів внутрішніх справ щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей запропоновано розробити та прийняти єдиний нормативно-правовий акт програмного характеру, який би закріплював ряд найважливіших напрямів державної політики щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей, зокрема, щодо системи суб’єктів, які її здійснюють, із визначенням їхніх завдань, прав та обов’язків у цій сфері.
12. Запропоновано внести відповідні зміни до нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правовий статус різних структурних ланок системи органів внутрішніх справ, з метою конкретизації їхніх завдань, функцій та повноважень щодо протидії безпритульності та бездоглядності дітей. Особливу увагу при цьому запропоновано приділити нормативним актам, що регламентують діяльність служби дільничних інспекторів, патрульно-постової служби, транспортної міліції, автомобільної інспекції та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В.Б. Реформування українського адміністративного права: черговий етап / В.Б. Авер’янов // Право України. – 2000. – № 7. – С. 6–8.
2. Административное право Российской Федерации: учеб. [для студ. сред. проф. учеб. заведений] / [В.Я. Насонов, В.А. Коньшин, К.С. Петров, В.М. Редкоус]. – М.: Издат. центр «Академия», 2003. – 208 с.
3. Административное право Украины: учеб. [для студ. высш. учеб, заведений юрид. спец.] / под ред. Ю.П. Битяка. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Право, 2003. – 576 с.
4. Административное право Украины: учебник / под общ. ред. С.В. Кивалова. – X.: Одиссей, 2004. – 880 с.
5. Административное право: учебник / под ред. Попова Л.Л. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Юрист, 2005. – 512 с.
6. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: навч. посіб. / [Сущенко В.Д., Олефір В.І., Константінов С.Ф. та ін.]; за заг. ред. Моісеєва Є.М. – К.: КНТ, 2008. – 263 с.
7. Адміністративна діяльність: Частина особлива: підручник / за заг. ред. О.М. Бандурки. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 305 с.
8. Адміністративне право України: підручник / за заг. ред. Коломоєць Т.О. – К.: Істина, 2008. – 457 с.
9. Адміністративне право України: підручник / [Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.]; за ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
10. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: у 2 т. / ред. кол.: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юрид. думка, 2004. – Т. 1. Загальна частина. – 2004. – 584 с
11. Аксенов А.А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Государственное право и управление» / А.А. Аксенов; Академия МВД СССР. – М., 1974. – 24 с.
12. Александров Ю.В. Кримінологія: курс лекцій / Ю.В. Александров, А.П. Гель, Г.С. Семаков. – К.: МАУП, 2002. – 295 с.
13. Алексеев А.И. Педагогические основы предупреждения преступле-ний органами внутренних дел / А.И. Алексеев. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1984. – 92 с.
14. Алексеев С.С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация / С.С. Алексеев // Советское государство и право. – 1997. – № 6. – С. 12–19.
15. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации: учебник / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов; под ред. А.П. Алехина. – М.: Зерцало-М, 2003. – 608 с.
16. Андреев А.Г. Охранительная функция государства в современных условиях: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / А.Г. Андреев. – М., 2002. – 23 с.
17. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление / В.Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1981. – 432 с.
18. Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом / В.Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1975. – 407 с.
19. Бахрах Д.Н. Административное право России: учебник / Д.Н. Бахрах, С.Д. Хазанов, А.В. Демин. – М. : Норма-Инфра-М, 2002. – 623 с.
20. Бєлоусов Ю.Л. Інституціоналізація профілактики наркотизму в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук: спец. 22.00.03 «Соціальні структури та соціальні відносини» / Ю.Л. Бєлоусов. – Х., 2003. – 24 с.
21. В Україні зменшується чисельність безпритульних дітей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article?art_id=125623&cat_id=129943&mustWords=%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%96&mayWords=&exactPhrase=&withoutWords=&searchPublishing=1. – 10.12.2010.
22. Вакуленко В.М. Досвід подолання дитячої безпритульності в радянській Україні / В.М. Вакуленко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2010. – № 2. – С. 93–100.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2005. – 1728 c.
24. Ветров Н.И. Некоторые вопросы профилактики в свете выборочного анализа динамики и структуры преступности и безнадзорности среди несовершеннолетних / Н.И. Ветров // Личность правонарушителя и проблемы предупреждения преступности несовершеннолетних / Редкол.: Гуковская Н.И., Долгова А.И., Звирбуль В.К. (отв. ред.), Косоплечев Н.П., Устинова В.В. – М., Юрид. лит, 1977. – С. 115–120.
25. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін-Юре, 2002. – 668 с.
26. Волинка К.Г. Теорія держави і права: навч. посіб. / К.Г. Волинка. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.
27. Всеобщая декларация прав человека, принята и провозглашена в резолюции 217 A (III) Генеральной Ассамблеи от 10.12.1948 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg = 995_015.
28. Гаращук В.М. Загальні риси громадського контролю в державному управлінні / В.М. Гаращук // Проблеми законності. – 2002. – Вип. 56. – С. 88–93.
29. Гаращук В.М. Законність у сфері державного управління / В. М. Гаращук // Адміністративне право України: підручник / [Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 237–247.
30. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.07 / Гаращук Володимир Миколайович. – Х., 2003. – 413 с.
31. Гвишиани Д.М. Организация и управление / Д.М. Гвишиани. – М.: Наука, 1972. – 270 с.
32. Головкин Е.В. Правовые и организационные основы деятельности милиции общественной безопасности по предупреждению правонарушений, совершаемых несовершеннолетними: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Головкин Евгений Владимирович. – М., 2002. – 229 c.
33. Грохольский В.Л. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами МВС України по боротьбі з організованою злочинністю: монографія / В.Л. Грохольский; за заг. ред. О.М. Бандурки. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 312 с.
34. Декларация прав ребенка: Резолюция 1386 (XIV) Генеральной Ассамблеи ООН от 20.11.1959 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_384.
35. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2003 року «Проблеми бездоглядності та безпритульності дітей в Україні». – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 195 с.
36. Державне управління: навч. посіб. / [А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко]; за ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 343 с. (Вища освіта XXI століття).
37. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
38. Діти й молодь, які живуть або працюють на вулиці: приховане обличчя епідемії ВІЛ в Україні / Аня Тельчик. – К.: ЮНІСЕФ/МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід», 2006. – 231 с.
39. Енциклопедичний словник з державного управління / [уклад.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М. Михненко та ін.] ; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. – К.: НАДУ, 2010. – 820 с.
40. Ермаков К.К. Взаимодействие и координация в органах внутренних дел: лекция / К.К. Ермаков. – М.: Академия МВД СССР, 1971. – 24 с.
41. Етимологічний словник української мови : у 7 т. Т. 2 / Укл.: Н.С. Родзевич та ін. – К. : Наук. думка, 1985. – 570.
42. Єсімов С.С. Організація діяльності патрульної служби на залізничному транспорті (адміністративно-правові засади): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Єсімов Сергій Сергійович. – К., 2008. – 256 с.
43. Завдання департаменту кадрового забезпечення органів внутрішніх справ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/545169.
44. Загальна теорія держави і права / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 482 с.
45. Игошев К.Е. Социальные аспекты профилактики правонарушений / К.Е. Игошев, И.В. Шмаров. – М.: Юрид. лит., 1970. – 176 с.
46. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития. / отв. ред. И.Л. Бачило. – М.: Юристъ, 1998. – 432 с.
47. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови / А.О. Івченко. – Х.: Фоліо, 2002. – 543 с.
48. Інформаційно-аналітичні матеріали про роботу державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини за І півріччя 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/ control/uk/publish/article?art_id=135893&cat_id=65529&mustWords=%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8+%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%96&mayWords=&exactPhrase=&withoutWords=&searchPublishing=1. – 21.09.2011.
49. Кашанина Т.В. Основы российского права : учеб. [для вузов] / Т.В. Кашанина, А.В. Катан. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Норма-Инфра-М, 2001. – 800 с.
50. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): учеб. пособие / А.П. Клюшниченко. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
51. Коваль Л.В. Адміністративне право України: курс лекцій (Загальна частина) / Л.В. Коваль. – К.: Основи, 1994. – 154 с.
52. Коваль Л.В. Адміністративне право України / Л.В. Коваль. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
53. Ковальська В.В. Нормативно-правове регулювання та механізм взаємодії правоохоронних органів держави / В.В. Ковальська // Вісник Харківськ. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. – Серія: Право. – 2009. – № 841. – С. 172–176.
54. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
55. Козлов Ю.М. Административное право: учебник / Ю.М. Козлов. – М.: Юрист, 1999. – 320 с.
56. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544.
57. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
58. Комплексна допомога бездоглядним та безпритульним дітям: метод. посіб. / [Безпалько О.В., Гурковська Л.П., Журавель Т.В. та ін.] ; за ред. Звєрєвої І.Д., Петрочко Ж.В. – К.: Вид. дім «КАЛИТА», 2010. – 376 с.
59. Конвенція про права дитини, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р., № 789–XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_021.
60. Конспект лекцій з дисципліни «Організація роботи судових та правоохоронних органів» / уклад.: Ковалевська Т.М., Бєлан С.В. – К.: АЦЗ України, 2005. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://apelyacia.org.ua/content/1-ponyattya-ta-sistema-organiv-vnutrishnih-sprav-ukrayini.
61. Конституційне право України: навч. посіб. / Кравченко В.В. – Вид. 3-тє, виправ. та доп. – К.: Атіка, 2004. – 512 с.
62. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
63. Коренев А.П. Административное право России: учебник: в 3-х ч. – Ч. I. / А.П. Коренев. – M.: МЮИ МВД России; Изд-во «Щит-М», 1999. – 280 с.
64. Корнеева О.В. Правовое обеспечение профилактики безнадзорности и беспризорности несовершеннолетних в СССР и Российской Федерации в 40-е гг. ХХ – начале XXI вв. (историко-правовой аспект) на примере Чувашской Республики: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Корнеева Ольга Валерьевна. – Чебоксары, 2006. – 244 с.
65. Котельникова Е.А. Административное право: учебник / Е.А. Котельникова, И.А. Семенцова, М.Б. Смоленский. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 352 с.
66. Краткий философский словарь / [А.П. Алексеев, Г.Г. Васильев и др.] ; под ред. А.П. Алексеева. – 2-е изд., перераб. и доп. – M.: TK Велби ; Изд-во Проспект, 2008. – 496 с
67. Крегул Ю.І. Поняття і види форм державного управління / Ю.І. Крегул // Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: у 2 т. / ред. кол.: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юрид. думка, 2004 – . – Т. 1. Загальна частина. – 2004. – С. 278–280.
68. Кривачук Л.Ф. Теоретичні аспекти дитячої бездоглядності та безпритульності в Україні / Л.Ф. Кривачук // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 2 (33). – 452 с. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-2/doc/2/06.pdf.
69. Кривоносов А.Н. Правовые и организационные основы профилактики безнадзорности, беспризорности и правонарушений несовершеннолетних органами внутренних дел: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.14 / Кривоносов Анатолий Николаевич. – М., 2004. – 198 c.
70. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
71. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05.
72. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник / [І.М. Даньшин, В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська та ін.] ; за заг. ред. В.В. Голіни. – 2-ге вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009. – 288 с.
73. Лазарев Б.М. О компетенции органа советского государства / Б.М. Лазарев // Советское государство и право. – 1964. – № 10. – С. 42–53.
74. Лисюченко В.П. Управління у сфері правоохоронної діяльності: навч. посіб. / В.П. Лисюченко. – К.: Юринком, 2005. – 354 с.
75. Фісенко І.Ф. Органи внутрішніх справ як суб’єкт забезпечення громадської безпеки / І.Ф. Фісенко // Право і суспільство. – 2009. – № 2. – С. 76 – 80.
76. Лук’яненко Н.М. Дитяча бездоглядність в Україні: специфіка з погляду сьогодення (юридико-психологічний аналіз) / Н.М. Лук’яненко // Юридична психологія та педагогіка. – 2010. – № 2 (8) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Juptp/2010_2/lukane. htm.
77. Малиновський В.Я. Державне управління: навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – Луцьк: Ред.-вид. від. «Вежа» Волинськ. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 558 с.
78. Марченко М.Н. Теория государства и права: учебник / М.Н. Марченко. – М.: Юрид. лит., 1996. – 432 с.
79. Марченко М.Н. Теория государства и права: учебник / М.Н. Марченко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби ; Изд-во Проспект, 2004. – 640 с.
80. Матюхіна Н.П. Управління поліцією зарубіжних країн: сучасні підходи та ключові поняття / Н.П. Матюхіна. – Х.: Гриф, 2006. – 302 с.
81. Миньковский Г.М. Некоторые причины преступности несовершеннолетних в СССР и меры ее предупреждения / Г.М. Миньковский // Сов. государство и право. – 1966. – № 5. – С. 84 – 93.
82. Настюк В.Я. Адміністративно-правові режими у сфері національної безпеки та протидії тероризму: монографія / В.Я. Настюк. – К.: НКЦ, 2008. – 245 с.
83. Настюк В.Я. Міжнародно-правовий режим протидії тероризму: монографія / В.Я. Настюк, С.А. Трофімов. – Х.: Право, 2008. – 350 с.
84. Новейший философский словарь / сост. А А. Грицанов. – Мн.: Изд. В.М. Скакун, 1998. – 896 с.
85. Новий тлумачний словник української мови: т. 2 / укл.: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – К.: АКОНІТ, 1999. – 911 с.
86. Новий тлумачний словник української мови: в 4 т. – Т. 3: О–Р / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – 927 с.
87. Об основах системы профилактики безнадзорности и правонарушений несовершеннолетних : Федеральный Закон от 21.05.1999 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ru/dok/fz/vosp/4005.
88. Общая теория права и государства: учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.
89. Овсянко Д.М. Административное право: учеб. пособие / Д.М. Овсянко. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002. – 468 с.
90. Ожегов С.А. Словарь русского языка / С.А. Ожегов. – М.: Рус. яз., 1984. – 816 с.
91. Основы права: учеб. пособие [для средних спец. учеб. заведений] / под ред. В.В. Лазарева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 448 с.
92. Павлов Д.М. Адміністративне право: Загальна частина: конспект лекцій / Д.М. Павлов. – К.: МАУП, 2007. – 136 с.
93. Питання Державної міграційної служби України: Указ Президента України вiд 06.04.2011 р., № 405/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=405%2F2011.
94. Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р., № 866 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=866-2008-%EF&p=1319017821126577.
95. Питання Уповноваженого Президента України з прав дитини: Указ Президента України від 11.08.2011 р., № 811/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/13858.html.
96. Погребной И.М. Теория права: учеб. пособие / И.М. Погребной. – 3-е изд., испр. и доп. – Х.: Основа, 2003. – 128 с.
97. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16.09.1997 р. № 531/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.
98. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх Закон України від 07.02.2007 р. № 609–V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 15. – Ст. 194.
99. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21.11.1992 р. № 2811–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 5. – Ст. 2.
100. Про Державну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003–2005 роки: Указ Президента України від 21.02.2003 р. № 154/2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=154%2F2003.
101. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 01.06.2000 р. № 1768–III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 35. – Ст. 290.
102. Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та правопорядку в Україні: Указ Президента України вiд 05.08.1996 р. № 628/96 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=628%2F96.
103. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13.01.2005 р. № 2342–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.
104. Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року: Закон України від 05.03.2009 р. № 1065–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 29. – Ст. 395.
105. Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. № 623 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=623-2006-%EF.
106. Про затвердження Інструкції з організації роботи ОВС України щодо протидії дитячій злочинності: наказ МВС України від 28.11.2008 р. № 637.
107. Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї: наказ Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту і Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 № 3131/386 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0917-09&p=1319630251833322.
108. Про затвердження плану заходів щодо реалізації у 2007 році Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки: наказ Мінсім’ї від 23.03.2007 р. № 888 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.21902.0.
109. Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 р. № 267 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=564-2002-%EF.
110. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 06.04.2011 р. № 383/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=383%2F2011.
111. Про затвердження Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ: наказ Міністерства внутрішніх справ від 13.07.1996 р. № 384 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0434-96.
112. Про затвердження Положення про прийомну сім’ю: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. № 565 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-2002-%EF.
113. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: наказ Міністерства внутрішніх справ від 11.11.2010 р. № 550 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1219-10&p=1319538572798662.
114. Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах: наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/596/106 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0824-06.
115. Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 616 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=616-2003-%EF.
116. Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення: спільний наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0099-04.
117. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України: наказ Міністерства внутрішніх справ від 28.07.1994 р. № 404 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0213-94&p=1320063589039985.
118. Про затвердження типових положень про службу у справах дітей: Постанова Кабінету Міністрів від 30.08.2007 р. № 1068 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=389%2F2011.
119. Про затвердження Типового положення про соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко): Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. № 1291 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1291-2005-%EF.
120. Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=87-2004-%EF.
121. Про затвердження форми Звіту за результатами проведення профілактичних заходів (рейдів) «Діти вулиці», «Вокзал»: наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 26 червня 2009 № 2255 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS10704.html.
122. Про заходи щодо вдосконалення охорони об’єктів державної та інших форм власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 р. № 615 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=615-93-%EF.
123. Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей: Указ Президента України від 05.05.2008 р. № 411/2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=411%2F2008.
124. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07.10.2010 р. № 2591–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
125. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 04.04.1995 р. № 116/95–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – Ст. 134.
126. Про Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.04.1996 р. № 456 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=456-96-%EF.
127. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. № 565–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
128. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
129. Про органи внутрішніх справ України: Проект Закону від 14.01.2008, реєстр. № 1376 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=31401.
130. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24.01.1995 р. № 20/95–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.
131. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р. № 964–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
132. Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей: Законі України від 02.06.2005 р. № 2623–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26. – Ст. 354.
133. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 р. № 2402–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
134. Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання: Постанова Верховної Ради України від 04.12.2007 р. № 4–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 51. – Ст. 533.
135. Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей: Указ Президента від 11.07.2005 р. № 1086/2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1086%2F2005.
136. Про Положення про Адміністрацію Президента України: Указ Президента від 02.04.2010 р. № 504/2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/10812.html.
137. Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 7.10.2000 р. № 1138/200 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1138%2F2000.
138. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15.11.2001 р. № 2789–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.
139. Про проведення в Україні у 2006 році року захисту прав дитини: Указ Президента України від 29.11.2005 р. № 1673/2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1673%2F2005.
140. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. № 1789–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
141. Про Раду з питань соціального захисту бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 р. № 538 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=538-2010-%EF.
142. Про соціальні послуги: Закон України від 19.06.2003 р. № 966–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 358.
143. Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.1992 р. № 2790–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17.
144. Про створення кримінальної міліції у справах дітей: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.1995 р. № 502 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=502-95-%EF.
145. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. № 2453–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41–42, № 43, № 44–45. – Ст. 529.
146. Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення: Указ Президента України від 02.12.1995 р. № 1118/95 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1086%2F2005.
147. Про Типове положення про притулок для дітей: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 565 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-97-%EF.
148. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997 р. № 776/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.
149. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы и ответы / В.Н. Протасов. – М.: Новый Юрист, 1999. – 240 с.
150. Раянов Ф.М. Проблемы теории государства и права (Юриспруденции): учебный курс / Ф.М. Раянов. – М.: Право и государство, 2003. – 304 с.
151. Рогач З.І. Безпритульні, бездоглядні «діти вулиці» як проблема сучасного українського суспільства / З.І. Рогач // Наукові праці МАУП. – 2010. – Вип. 3 (26). – С. 160 – 165.
152. Российская педагогическая энциклопедия: в 2 т. – Т. I: А – Л / гл. ред. В.В. Давыдов. – М.: Большая рос. энцикл., 1993. – 608 с.
153. Российская юридическая энциклопедия / гл. ред. А.Я. Сухарев. – М.: Инфра-М, 1999. – 1110 с.
154. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин: монографія / О.П. Рябченко ; за заг. ред. О.М. Бандурки. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 304 с.
155. Синявська О.Ю. Принципи взаємодії персоналу органів внутрішніх справ з населенням / О.Ю. Синявська // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2010. – Вип. 49. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkhnuvs/2010_49/49/11.pdf
156. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947–III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
157. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник / О.Ф. Скакун ; пер. з рос. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
158. Словарь административного права / [кол. авт.: И.Л Бачило, Т.М. Гандилов, А.А. Гришковец и др.]. – М.: Фонд «Правовая культура», 1999. – 320 с.
159. Словарь иностранных слов / гл. ред. Ф.Н. Петров. – 18-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1989. – 624 с.
160. Словник іншомовних слів / уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; Укр. мовно-інформ. фонд НАН України; Наук. думка, 2000. – 680 с.
161. Словник іншомовних слів / С.П. Бибик, Г.М. Сюта. – Х.: Фоліо, 2006. – 623 с.
162. Словник української мови: у 11 т. – Т. 5 / за ред. І.К. Білодід (голова). – К.: Наук. думка, 1970–1980. – 840 с.
163. Соловей Ю.П. Правовое регулирование деятельности милиции в Российской Федерации / Ю.П. Соловей. – Омск: ВШМ МВД России, 1993. – 504 с.
164. Социологический энциклопедический словарь. На русском, английском, немецком, французском и чешском языках / ред.-координатор Г.В. Осипов. – М.: Норма-Инфра-М, 2000. – 488 с.
165. Соціальна робота: корот. енцикл. слов. – К.: ДЦССМ, 2002. – 536 с.
166. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
167. Теория государства и права: учеб. [для вузов] / под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – 2-е изд., изм. и доп. – М. : Норма-Инфра-М, 2002. – 616 с.
168. Теория государства и права: учеб. [для вузов] / под ред. С.С. Алексеева. – М.: Норма-Инфра-М, 2000. – 594 с.
169. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: БЕК, 1995. – 320 с.
170. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручник / за ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 1999. – 702 с.
171. Тертышник В.М. Взаимодействие следователя с иными подразделениями ОВД при расследовании преступлений / В.М. Тертышник, С.В. Слинько. – X.: УВД, 1995. – 68 с.
172. Тихомиров Л.В. Юридическая энциклопедия / Л.В. Тихомиров, М.Ю. Тихомиров ; под ред. М.Ю. Тихомирова. – М.: Издание г-на Тихомирова М.Ю., 1997. – 526 с.
173. Тихомиров Ю.А. Публичное право: учебник / Ю.А. Тихомиров. – М.: БЕК, 1995. – 496 с.
174. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: полный курс / Ю.А. Тих