АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

НЕСТЕРЕНКО НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
кандидат юридичних наук,
доцент Артеменко О.В.

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1 ЕКОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ ТА МЕХАНІЗМ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ………………………………………………………………...12
1.1. Поняття та сутність екологічної функції держави …………………...12
1.2. Забезпечення екологічної безпеки як елемент екологічної функції держави…………………………………………………………………….…29
1.3. Механізм реалізації екологічної функції держави ……….…………..49
Висновки до розділу 1 ……..…………………………….…………………...63
РОЗДІЛ 2 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ В УКРАЇНІ.………….65
2.1. Поняття та сутність адміністративно-правового забезпечення екологічної функції держави………………………………….…………….65
2.2. Компетенція органів державної влади щодо реалізації екологічної функції держави …………………………………………..……….………...88
2.3. Органи внутрішніх справ у системі забезпечення екологічної функції держави …………………………………………………………….…..…...109
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………127
РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ……………………130
3.1. Адміністративно-правові засоби профілактики правопорушень у сфері екології……………………………………………………………….130
3.2. Міжнародний досвід правового забезпечення та реалізації екологічної функції держави…………………………………………………………….149
3.3. Основні напрями розвитку законодавства та правозастосовчої практики у сфері реалізації екологічної функції держави ……………...165
Висновки до розділу 3………………………………………………….……184
ВИСНОВКИ……………………………………………………..……….…...186
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………......196
ВСТУП

Актуальність теми. ХХІ століття породило проблеми, які стосуються не лише окремих держав чи регіонів, а й людства у цілому. Найбільшого загострення набули стосунки людини та природи. Використання природних ресурсів надзвичайно позначилося на якості життя людей, проте економічне зростання, зорієнтоване на кількісні показники, зрештою призвело до глобального забруднення навколишнього природного середовища, а подекуди до незворотних наслідків, зокрема, змін характеристик Землі.
Збереження природних багатств країни стає вкрай важливою проблемою, від вирішення якої залежить доля теперішніх і майбутніх поколінь. Тому постає завдання необхідності вироблення іншого, принципово нового ставлення держави до питання адміністративно–правової охорони навколишнього природного середовища, передусім у контексті забезпечення екологічної функції держави. І це не випадково, адже екологічний чинник усе більше впливає на еволюцію самої держави. Незворотні зміни навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності людини вийшли за межі окремих територій і почали набувати глобальних масштабів. Ускладнився й характер заподіяння шкоди: її об’єктивний прояв став багатограннішим.
Порівняно новим явищем у конституційній регламентації функцій держави стало закріплення в Конституції України 1996 р. екологічної функції. Так ст.16 Конституції України встановлює, що забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов'язком держави.
Складності адміністративно-правового дослідження проблем державного забезпечення екологічної функції пов’язані, власне, з тим, що сьогодні екологічна функція, хоч і є однією з основних функцій держави, але не набула ґрунтовного адміністративно-правового регулювання. Основна причина такого становища полягає у тому, що дотепер важливість ефективності адміністративно-правового забезпечення та практичної реалізації екологічної функції держави не була настільки очевидною, як на сучасному етапі державотворення. Така складна та багатогранна проблема вимагає спеціального законодавчого закріплення і правового захисту. Для успішної природоохоронної діяльності потрібні не лише відповідні соціально-історичні передумови, а й встановлення відповідного адміністративно-правового режиму, правил користування природними ресурсами у вигляді розпоряджень, що зобов'язуватимуть користувачів їх дотримуватись і виконувати відповідні природоохоронні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки навколишнього природного середовища.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених радянського та сучасного періодів у галузях адміністративного й екологічного права, теорії держави і права, конституційного права, екології, державного управління: В.І. Андрейцева [8, 9, 48, 49], О.C. Баб’яка [13], Н.В. Барабашової [16], Д.Н. Бахраха [17, 202], А.П. Гетьмана [30, 47], В.А. Зуєва [58], Д.П. Калаянова [61], Ф.М. Канака [63], М.М. Кисельова [63], Н.Р. Кобецької [46], Л.П. Коваленко [65], Л.В. Коваля [66], А.М. Колодія [203], Т.О. Коломоєць [72], В.В. Костицького [79], І.О. Краснової [80], І.Н. Кузнєцова [81], В. І. Курила [205], О.О. Майданник [206], М.І. Малишка [90], В.Ф. Погорілка [204], Г.Н. Полянської [112], В.Б. Рушайла [155], О.Ф. Скакун [159], Ю.А. Тихомирова [168], О.М. Хіміч [178, 179, 180], В. Шаповала [207], О.М. Шевчука [186], Ю.С. Шемшученка [44, 187] та інших.
Незважаючи на значний науковий інтерес до зазначеного кола питань, зокрема, в юридичній літературі розглядаються окремі складові забезпечення екологічної функції (регулювання природоохоронної та природо-ресурсної діяльності відповідних органів, забезпечення екологічної безпеки), комплексного всебічного дослідження адміністративно-правових засад реалізації екологічної функції держави не проводилося. Усе це дозволяє зробити висновок про актуальність теми дослідження, її значимість у теоретичному та практичному аспектах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямків наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України у межах Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки, затвердженої Законом України від 21.09.2000 р. № 1989–ІІІ; Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 880-р та відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2005-2010 роки, затверджених постановою загальних зборів відділень Академії правових наук України від 18.06.2004 р. № 20/4-2, п.п.1.1.5, 1.2.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі вивчених наукових праць, міжнародного досвіду, чинного законодавства України сформулювати нові науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації екологічної функції держави.
Досягнення поставленої мети передбачає та дає змогу реалізувати такі завдання:
- визначити теоретичне поняття „екологічна функція” та виявити його основні елементи;
- визначити головні принципи національної екологічної політики;
- дослідити сутність поняття «екологічна безпека» як елемента екологічної функції держави, дати йому визначення на підставі виявлених ознак;
- проаналізувати екологічний правопорядок як елемент екологічної функції держави та визначити роль адміністративно-правових норм в його забезпеченні;
– надати правову характеристику механізму реалізації екологічної функції держави та встановити призначення в ньому адміністративно-правових режимів;
– здійснити аналіз адміністративно-правового забезпечення екологічної функції держави;
– визначити коло суб’єктів реалізації екологічної функції держави та здійснити їх характеристику;
– проаналізувати компетенцію органів внутрішніх справ та визначити адміністративно-правовий статус органів внутрішніх справ у державній системі забезпечення екологічної функції;
– з’ясувати основні причини вчинення адміністративних проступків у сфері екології, визначити адміністративно-правові засоби їх профілактики;
– проаналізувати міжнародний досвід правового забезпечення та реалізації екологічної функції держави, а також визначити пріоритетні напрями його впровадження в національному законодавстві;
– визначити головні тенденції розвитку законодавства та правозастосовчої практики у сфері забезпечення екологічної функції держави.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації екологічної функції держави.
Предмет дослідження - адміністративно-правові засади реалізації екологічної функції держави.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, зумовлених метою й особливостями досліджуваної проблематики.
Вихідним підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розглядаються у дисертації, подані як єдність їх соціального змісту та юридичної форми. Також використано такі загальнонаукові та спеціально-наукові методи, як: логіко-семантичний, що сприяв розкриттю сутності та поглибленню понять „екологічна функція", „механізм реалізації екологічної функції” (п.1.1, 1.3); формально-юридичний метод, що використано для аналізу правових норм, які регулюють правовідносини у сфері адміністративно-правових засад реалізації екологічної функції держави (підрозділ 1.2, 1.3, 3.1, 3.2, розділ 2), системний та структурно-функціональний методи, які застосовувались при визначенні суб’єктів, що здійснюють правове забезпечення та реалізацію екологічної функції держави (п. 2.1, 2.2, 2.3); соціологічний метод, ним скористалися під час з’ясування думки фахівців-практиків щодо проблеми, яка досліджується (п. 1.1, 1.2, 1.3); порівняльно-правовий (компаративістський) метод, який застосовувався під час вивчення вітчизняного та міжнародного законодавства, що регламентує забезпечення екологічної функції держави (п. 3.2), а також склав основу формулювання пропозицій щодо вдосконалення правових засад реалізації екологічної функції держави. На основі методу синтезу та методу узагальнення були сформульовані висновки за результатами дисертаційного дослідження.
Нормативною основою дослідження є Конституція, закони та інші нормативно-правові акти України, які регулюють екологічну безпеку, конвенції, угоди, державні програми, укази Президента України стосовно правових засад реалізації екологічної функції, постанови Уряду України із зазначених питань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація характеризується новою постановкою проблеми адміністративно-правових засад реалізації екологічної функції, дослідженням тенденцій розвитку суспільних відносин в адміністративній сфері та напрямів удосконалення законодавства щодо реалізації екологічної функції держави.
Ступінь наукової новизни одержаних результатів характеризується науковими положеннями, висновками і пропозиціями, які виносяться на захист, а саме:
вперше:
– обґрунтовано, що забезпечення екологічної безпеки є одним зі складових елементів екологічної функції держави, що повинен розглядатися в єдиній цілісній системі основних її функцій, національних інтересів, а його механізм – разом із механізмом забезпечення раціонального природокористування й ефективної охорони навколишнього природного середовища;
- обґрунтовано, що екологічний правопорядок є одним зі складових елементів екологічної функції держави, ефективність дії якого залежить від адміністративно-правового забезпечення;
– вивчено досвід правового забезпечення та реалізації екологічної функції інших держав, на підставі чого зроблено висновок, що пріоритетним напрямком його впровадження в національному законодавстві в контексті досліджуваної проблематики є розширення компетенції правоохоронних органів щодо забезпечення екологічної безпеки та екологічного правопорядку як елементів екологічної функції держави.
удосконалено:
– теоретичні основи механізму реалізації екологічної функції держави, зокрема, зазначено, що з метою вирішення важливих для суспільства і держави екологічних проблем потрібно, щоб механізм реалізації екологічної функції держави ґрунтувався на встановленні необхідних і дотриманні встановлених адміністративно-правових режимів;
– адміністративно-правові засоби профілактики правопорушень у сфері екології, до яких віднесено: заходи державного примусу, просвітницько-інформаційну роботу з населенням, проведення єдиної фінансово-економічної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, розробку місцевих (територіальних) програм захисту екології.
набуло подальшого розвитку:
– характеристика елементів екологічної функції держави, до яких віднесено охорону навколишнього природного середовища, раціональне природокористування, забезпечення екологічної безпеки та екологічного правопорядку;
– характеристика органів державної влади щодо реалізації екологічної функції держави;
– обґрунтування місця органів внутрішніх справ у системі забезпечення екологічної функції держави. Встановлено, що міліція є специфічним органом виконавчої влади, на який покладено завдання здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, запобігання екологічним правопорушенням та їх припинення, застосування до правопорушників адміністративно-правових заходів впливу в межах, визначених нормативними актами;
– встановлення основних причин вчинення адміністративних проступків у сфері екології, які умовно можна розділити на три групи: соціальні, організаційно-правові, технологічні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
у науково-дослідній сфері – теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть стати основою для подальших наукових досліджень і дискусій у галузі адміністративного права з питань реалізації екологічної функції держави;
у правотворчості – у результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється правове забезпечення екологічної безпеки як складової екологічної функції держави (акт впровадження Головного управління економіки Полтавської обласної державної адміністрації № 01/02-65/797 від 10 листопада 2010 року);
у правозастосовчій діяльності – теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть застосовуватись компетентними державними органами (їх посадовими особами), зокрема й органами внутрішніх справ для забезпечення екологічної функції держави (акт впровадження Управління громадської безпеки Управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області № 12/144 від 26 січня 2011 року);
у навчальному процесі – при викладанні та вивченні курсу „Адміністративне право”, а також у науково-дослідній роботі студентів і слухачів (акт впровадження Інституту земельних ресурсів та правознавства НУБіПУ № 100 від 30 грудня 2010 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Основні положення, пропозиції і висновки, що характеризують наукову новизну та практичне значення результатів дисертаційного дослідження і виносяться на захист, розроблені автором самостійно. Ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані праці за темою дослідження, у роботі не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення, основні результати дослідження та їх практичне застосування обговорювались на науково-практичних конференціях, а саме: ІІІ–ій міжрегіональній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми правової, політичної, економічної ситуації в Україні та шляхи їх вирішення»”, (Полтава, 11 грудня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції „Розвиток продуктивних сил України: від В.І.Вернадського до сьогодення” (Київ, 20 березня 2009 р.); ІІІ–ій міжрегіональній науково-практичній конференції „Трансформація національного законодавства через призму соціально–економічних аспектів розвитку суспільства” (Полтава, 16 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Україна на шляху соціально-економічних перетворень в умовах глобалізації” ( Кіровоград, 2009 р.); VII звітній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності” (Кіровоград, 14 травня 2009 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та наукові висновки дисертації викладені у восьми наукових працях, з яких: три публікації у фахових виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України, та п’ять публікацій у збірниках матеріалів наукових і науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи зумовлені її метою та завданнями і складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 217 сторінок, з них: 190 сторінок – основний зміст; 22 сторінки – список використаної літератури (207 найменувань).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення наукових праць різних галузей права, запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні адміністративно-правових засад реалізації екологічної функції держави. Із метою вирішення зазначеного завдання сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій. Запропоновано їх перелік.
1. Екологічна функція держави – це основний напрям її внутрішньої та зовнішньої діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки населення й інших об'єктів, екологічного правопорядку, який здійснюється з метою забезпечення сприятливих умов існування населення та збереження навколишнього природного середовища. Екологічна функція держави включає чотири елементи: охорону навколишнього природного середовища, раціональне природокористування, забезпечення екологічної безпеки й екологічний правопорядок.
2. Національна екологічна політика ґрунтується на таких головних принципах: принцип рівноправності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної) вимагає орієнтуватись на пріоритет сталого розвитку, враховувати екологічні наслідки прийнятих економічних рішень; принцип екологічної відповідальності вимагає запровадження відповідальності за будь-які порушення екологічного законодавства; принцип попередження або запобігання передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах проведення державної екологічної експертизи та здійснення державного екологічного моніторингу; принцип інтеграції екологічної складової в секторальні політики передбачає, що екологічні цілі секторальних політик мають знаходитись на тому ж рівні, що й економічні та соціальні цілі. В основу формування державної екологічної політики має бути покладено принцип, згідно з яким екологічна безпека стає важливим елементом і складовою національної безпеки держави.
3. Забезпечення екологічної безпеки як елемент екологічної функції держави повинен розглядатися в єдиній цілісній системі основних її функцій, національних інтересів, а його механізм – разом із механізмом забезпечення раціонального природокористування й ефективної охорони навколишнього природного середовища.
Екологічна безпека громадянина, суспільства та держави – це стан захисту їх навколишнього природного середовища й життєво важливих інтересів у процесі взаємодії громадян, суспільства, держави і природи від ймовірних загроз: з боку природних об'єктів, природні властивості яких змінені шляхом забруднення, засмічування в результаті антропогенної діяльності (при виникненні аварій, катастроф, при здійсненні тривалої господарської, оборонної й інших видів діяльності); дії природних явищ і стихійних лих; знищення, псування або виснаження природних об'єктів (тобто загрози незабезпеченості суспільства й держави природними ресурсами); навмисного забруднення (з метою екологічних диверсій, екологічної агресії).
4. Екологічний правопорядок – це стан урегульованості природоохоронних і природо-ресурсних суспільних відносин правом, що характеризується реальним рівнем дотримання законності, забезпечення та реалізації суб’єктивних прав, дотримання юридичних обов'язків усіма громадянами, органами й організаціями в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
Головне місце в забезпеченні екологічного правопорядку відводиться адміністративно-правовому регулюванню, оскільки саме нормами адміністративного права визначаються компоненти навколишнього природного середовища, що використовуються та охороняються (земля, надра, ґрунти, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, природні ландшафти й комплекси тощо); адміністративно-правові режими стосовно кожного компонента навколишнього природного середовища, що створюють умови для їхнього нормального функціонування; адміністративно-правові засоби забезпечення екологічного правопорядку та порядок їх застосування; адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
5. Механізм реалізації екологічної функції держави включає систему правових, організаційних, економічних, технічних та інших засобів, що застосовуються людиною, суспільством і державою, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, забезпечення раціонального природокористування, забезпечення екологічної безпеки людини й інших об'єктів, дотримання екологічного правопорядку. Основними правовими формами здійснення державою екологічної функції є правотворча, правозастосовча та правоохоронна.
Механізм реалізації екологічної функції держави повинен ґрунтуватися на встановленні необхідних і дотриманні встановлених адміністративно-правових режимів. Призначенням адміністративно-правових режимів у механізмі реалізації екологічної функції держави є її регулювання за допомогою системи спеціальних засобів.
6. Особливості адміністративно-правового забезпечення екологічної функції держави виражаються в розробці та реалізації певної сукупності нормативно-правових актів. Вони орієнтовані не тільки на попередження екологічних правопорушень і застосування адміністративних стягнень за їх вчинення, але й на забезпечення збереження, відновлення характеристик сприятливого навколишнього природного середовища: кількості ресурсів, екологічну стабільність, видову різноманітність тощо.
Крім адміністративно-правових заборон і санкцій (заходів адміністративного примусу), що є певним інструментом забезпечення охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування, екологічної безпеки, екологічного правопорядку, варто було б більше уваги приділяти розробці фінансово-економічного механізму стимулювання екологічної діяльності, що дозволить забезпечити належний баланс соціально-економічних та екологічних інтересів, наприклад у вигляді встановлення різних податкових стимулів, пільг та інших засобів державної підтримки інвестиційної і підприємницької діяльності. Зокрема, доцільно включити до законодавства норми про пільгове оподатковування і кредитування організацій, зайнятих переробкою відходів, впровадженням технологій використання нетрадиційних видів енергії, а також про „штрафне” оподаткування, тобто законодавчо закріпити спеціальне оподатковування екологічно шкідливих організацій, продукції, що випускається із застосуванням екологічно небезпечних технологій.
7.Сукупність органів державної влади та місцевих (територіальних) органів управління утворює систему органів загальної, міжгалузевої та галузевої компетенції – суб’єктів державної і суспільної системи забезпечення екологічної безпеки як складової екологічної функції держави, які здійснюють у межах своєї компетенції управлінські функції шляхом прийняття нормативно-правових актів різної юридичної сили. Органи спеціального державного управління у сфері забезпечення екологічної функції держави можна поділити на такі: органи надвідомчого управління та контролю в галузі екології; органи спеціального поресурсового управління; органи спеціалізованого функціонального управління; органи спеціалізованого галузевого управління. Координаційно-регулюючий характер правовідносин, що виникають у сфері міжгалузевого управління, є загальною ознакою системи, адміністративно-правового статусу та головною відмінною рисою компетенції суб’єктів забезпечення екологічної функції держави.
8. Міліція є специфічним органом виконавчої влади, на який покладено завдання здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, запобігання екологічним правопорушенням та їх припинення, застосування до правопорушників адміністративно-правових заходів впливу в межах, визначених нормативними актами. Підвищення ефективності діяльності міліції в сфері забезпечення екологічної безпеки та екологічного правопорядку передбачає здійснення комплексу заходів організаційно-управлінського й адміністративно-правового характеру, а саме: посилення юридичної відповідальності за невиконання або неналежне виконання вимог правоохоронних органів щодо припинення екологічних правопорушень; формування підрозділів органів внутрішніх справ, що спеціалізуються на боротьбі з екологічними правопорушеннями стосовно конкретних природних об’єктів; спеціальної еколого-правової підготовки співробітників цих підрозділів. Підвищення ефективності діяльності міліції досягатиметься також шляхом налагодження співпраці між різними органами виконавчої влади у сфері екології, зокрема, між міліцією та природоохоронними органами з метою здійснення контролю за виконанням прийнятих рішень щодо запобігання вчиненню екологічних правопорушень.
9. Під профілактикою правопорушень у галузі охорони природи варто розуміти сукупність заходів, спрямованих на припинення конкретних протиправних дій у цій сфері, на виявлення й усунення причин та умов, що сприяють порушенням природоохоронного законодавства.
Умовно причини скоєння екологічних правопорушень можна розділити на три групи:
соціальні - поширеною є думка, що природні багатства є невичерпним джерелом доходів, тому їх використання та охорона не мають потреби в державно-правовому регулюванні;
організаційно-правові - обумовлені насамперед недосконалістю адміністративно-правового статусу спеціально уповноважених державних органів, а також сформованої в сфері забезпечення екологічної безпеки системи заходів державно-правового примусу. Ефективність профілактики як засобу забезпечення екологічного правопорядку багато в чому залежить від рівня організації роботи й адміністративно-правового статусу спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері забезпечення екологічної безпеки, що дозволяють залучати широкі верстви населення до охорони природних ресурсів, від уміння організувати роботу так, щоб жодне порушення правил охорони природних ресурсів не залишалося без покарання;
технологічні - застарілість обладнання, зниження технологічної та виробничої дисципліни, невідповідність використовуваних технологій сучасним вимогам, послаблення державного, зокрема прокурорського, нагляду та контролю у сфері дотримання норм техніки безпеки в організаціях, діяльність яких пов’язана з експлуатацією джерел підвищеної небезпеки.
Система адміністративно-правових засобів профілактики правопорушень у сфері екології обумовлена причинами та умовами здійснення екологічних правопорушень.
10. Міжнародно-правовий напрям державної політики України у сфері забезпечення екологічної безпеки орієнтований на встановлення та розвиток різних видів і форм співпраці з іноземними державами, значна частина яких обумовлена необхідністю виконання Україною зобов’язань, що випливають з міжнародних угод, договорів, документів і резолюцій конференцій з проблем навколишнього природного середовища і природокористування, проведення спільних дій щодо реалізації міжнародних науково-екологічних програм, пов’язаних із розробкою проблем охорони і захисту навколишнього природного середовища, організацією раціонального природокористування, виявленням потенційних джерел мінеральної сировини, біологічної продукції тощо.
Досвід правового регулювання забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища таких країн як Сполучені Штати Америки, Франція, Іспанія та Італія свідчить про те, що пріоритетним напрямком його впровадження в національному законодавстві в контексті досліджуваної проблематики є розширення компетенції правоохоронних органів щодо забезпечення екологічної безпеки та екологічного правопорядку як елементів екологічної функції держави.
11. Головними тенденціями розвитку законодавства та правозастосовчої практики в сфері забезпечення екологічної функції держави є розширення у законодавстві адміністративно-правової регламентації правил, що забезпечують екологічну безпеку, і відповідного понятійного апарата, компетенції спеціальних уповноважених державних органів у сфері забезпечення екологічної функції держави; внесення змін і доповнень до адміністративного законодавства, що стосуються посилення юридичної відповідальності за екологічні правопорушення; створення адміністративно-правового механізму реалізації цільових програм у сфері забезпечення екологічної функції держави; формування еколого-правової культури громадян; підвищення активності органів правозастосування та прокурорського нагляду; науковий аналіз адміністративно-правових заходів забезпечення екологічної функції держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адмiнiстративна дiяльнiсть. Частина особлива: пiдручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. - Харкiв: Ун-т внутр. справ, 1998. - 305 с.
2. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України у 2001 році. Аналітично-статистичний збірник: Головний штаб МВС України. – К, 2002.
3. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України у 2008 року. Аналітично-статистичний збірник: Головний штаб МВС України. – К, 2008.
4. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України у першому кварталі 2000 року. Аналітично-статистичний збірник: МВС України, Головний штаб управління оперативної інформації, Головне управління адміністративної служби міліції. К. – 2000. – 43 с.
5. Адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: спеціальність 12.00.07- адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право. Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана / І.В. Чеховська.- К., 2006. - 21 с.
6. Адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу: автореферат дисертації кандидата юридичних наук: спеціальність 12.00.07 - адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право. Нац. акад. держ. податк. служби України / С.П. Позняков. – Ірпінь, 2007. – 21 с.
7. Адміністративно-правовий режим надзвичайного стану: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Харк. нац. ун-т внутр. справ / А.В. Басов. - Х., 2007. - 18 с.
8. Андрейцев В.І. Екологічне право та проблеми екологічної безпеки / В.І. Андрейцев // Радянське право. - 1990. - № 4 – 34-38 с.
9. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: навч. та науково–практичний посібник / В.І. Андрейцев. – К. : Знання-Прес, 2002. – 332 с.
10. Ардашкин В.Д. Меры защиты (пресечения) в советском административном праве: автореферат кандидат юридических наук: специальность 12.00.02 – конституционное право; административноет право / В.Д. Ардашкин. - Томск, 1968. - С. 7-8.
11. Архипов А.М. Экологическая функция государства: монография / А.М. Архипов: М, 1996.– 432 с.
12. Бабаев В.К. Словарь категорий и понятий общей теории права / В.К. Бабаев. – Н. Новгород, 1992. – 100 с.
13. Бабяк О.С. Екологічне право України: навчальний посібник / Бабяк О.С, Біленчук П.Д., Чирва Ю.О.. - К. : Атіка, 2000.- 216 с.
14. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): навч. посібник / Г.І. Балюк. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 192 с.
15. Балюк Галина Іванівна Екологічне право України. Акедемічний курс: підруч. [для вищ. навч. закл.] / Балюк Галина Іванівна, Барбашова Наталія Володимирівна, Гетьман Анатолій Павлович, Єрофеєв Микола Іванович. — К. : Юридична думка, 2005. — 848с.
16. Барбашова Наталя Володимирівна. Правове забезпечення екологічної безпеки в процесі господарської діяльності: автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю: 12.00.06.- земельне право; аграрне право; екологічне право; природноресурсове право.- НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Барбашова Наталя Володимирівна. — К., 1999. — 18с.
17. Бахрах Д.Н. Административное право / Д.Н. Бахрах. М, 1996. - 301 с.
18. Беляев В.И. Управление природной средой / В.И. Беляев. - Киев, 1985.- С. 22-23
19. Бондар Л.О. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. [Раздел 3.Гл.10] / Л.О. Бондар. - Харьков.,2001.- С.521.
20. Вернадского В.И. Философские мысли натуралиста / В.И. Вернадского . М, 1988. – 185 с.
21. Введение к Стокгольмской декларации (принята на 21-ом пленарном заседании Конференции ООН по проблемам окружающей человека среды 12 июня 1972 г.) // Доклад ООН A/CONF. 48/14/ Ред. 1.
22. Ведєрніков Ю.А., Грекул В.С. Теорія держави та права: Навчальний посібник. – [4-е вид., доп. і перероб] / Ю.А. Ведєрніков, В.С. Грекул. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 224с.
23. Веклич О. Удосконалення інструментів екологічного управління в Україні / О. Веклич // Економіка України. – 1998. – №9.
24. Водний кодекс України: Кодекс України вiд 06.06.1995 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 24, ст.189
25. Возжеников А.В. Парадигма национальной безопасности реформируемой России: монография. [Изд. II, испр. и доп.] / А.В. Возжеников //М.: ЭДАС ПАК, 2000. - 246 с.
26. Воробьев Ю.Л. Терроризм и преступления с признаками терроризирования (уголовно-правовое исследование). М., 2000. – 246 с.
27. Встреча на высшем уровне "Планета Земля". Программа действий. Повестка дня на 21 век и др. Документы конференции в Риоде-Жанейро в популярном изложении. Женева, 1993. – 184 с.
28. Гавриш С.Б. Основные вопросы ответственности за преступление против природной среды / С.Б. Гавриш: диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук за специальностью: 12.00.08. - уголовное право и криминология; уголовно-исправительное право.- Харьков, 1994. – 194 с.
29. Галанов А.С. Административно-правовые меры обеспечения экологической безопасности, применяемые милицией: учебное пособие / А.С. Галанов. М., 2001. – 223 с.
30. Гетьман А. П. Екологічне право України: підручник [для студ. юрид. спец. вищих навч. Закл]. / Гетьман А. П., Шульга М. В., Попов В. К.. — Х. : Право, 2005. — 384с.
31. Гирусов Э.В. Экология и экономика природопользования: Учебник для вузов / Под ред. проф. Э.В. Гирусова. М. : ЮНИТИ, 2000. – 194 с.
32. Голиченков А.К. Экологический контроль: теория, практика правового регулирования: монография / А.К. Голиченков. М., 1992. – 320 с.
33. Горбачев П.В. Право человека на благоприятную окружающую среду в контексте соотношения законодательства Российской Федерации и международных стандартов: монография / П.В. Горбачев. —М., 1995. — 218 с.
34. Грицкевич Сергій Геннадійович Конституційні екологічні права людини й громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна академія внутрішніх справ України / Грицкевич Сергій Геннадійович. - К., 2002. – 214с.
35. Гущин В.В. Чрезвычайное положение: административно-правовой аспект / В.В. Гущин. М., 1996. – 143 с.
36. Дерець Вікторія Анатоліївна. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини / Вікторія Анатоліївна Дерець / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К. : Юридична думка, 2007. — 180c
37. Державне управління: теорія і практика / За ред. Є Додіна. - К., 1998.- 266 с.
38. Дерцян Г.М. Экологическая безопасность в механизме природоохранительной функции государства (на материалах Армении) / Г.М. Дерцян : диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук за специальностью: 12.00.06.- земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсовое. Одесская юридическая академия.- Одесса, 1991. - 193 с.
39. Дзейтов С.Г. Государство и экологическая безопасность: Монографія / С.Г. Дзейтов. СПб., 1994. - 223 с.
40. Дмитренко Іван Адамович. Екологічне право України: підручник для вузів / Іван Адамович Дмитренко / Національна академія внутрішніх справ України. — [2. вид., перероб. та доп.] — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 352с.
41. Дмитриев А.Е. Роль ОВД в охране окружающей среды: учебное пособие / А.Е. Дмитриев. - Хабаровск.: ХВШ МВД СССР, 1984. - 47 с.
42. Евтеев С.А. Создается система экологической безопасности / С.А. Евтеев, Ю.А. Стариков // Вестник АН СРСР.—1989.—№ 6. – 93-99 с.
43. Екологічне право України / За редакцією професорів В.К. Попова і А. П. Гетьмани. - Харків, «Право». 2001.- 398 с.
44. Екологічне право України. Академічний курс: підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. - 848 с
45. Екологічне право України: навч. посіб. / Бабяк О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. ¬ К.: Атіка, 2001. ¬ 216с.
46. Екологічне право України: навч. посіб. / Н.Р. Кобецька. ¬ 2-ге вид., перероб. І допов. ¬ К.: Юрінком Інтер, 2008. ¬ 352с.
47. Екологічне право України: підручник / За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. - X., 2005.- 456 с.
48. Екологічне право. Особлива частина Підручник. За редакцією академіка АПрН України, В.І. Андрейцева. К.: Істина, 2001.- 345с.
49. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. / за ред. доктора юридичних наук, професора, засл. юриста України, академіка УЕАН В.І. Андрейцева . – К.,1998. – 143 с.
50. Экология: [учеб. пособие] / С.А. Боголюбов, Е.М. Беленков, М.А. Геталов и др. - М.: Знание, 1997 – 342 с.
51. Зайчук О.В. Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / О.В. Зайчук (ред.), Н.М. Оніщенко (ред.). — 2-ге вид., переробл. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 688c.
52. Заславская Л.Я. Государственный и общественный контроль над использованием природных ресурсов / Л.Я. Заславская // Правовые вопросы охраны природы. — М., 1963.—С. 97-99
53. Захарченко Андрій Миколайович. Господарська компетенція місцевих державних адміністрацій: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.04.- господарське право / НАН України; Донецький національний ун-т / Андрій Миколайович Захарченко. — Донецьк, 2006. - с. 239
54. Захарченко Т.Р. Участие общественности в принятии министерствами и ведомствами экологически значимых решений и нормотворчестве как фактор повышения законности (трансформация правового опыта США) / Т.Р. Захарченко // Проблемы обеспечения законности
55. Земельний кодекс України: Кодекс України від 25.10.2001// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27
56. Земельний Кодекс України: проект // Комп’ютерна БД “Право”.
57. Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України / І. Зозуля // Право України. 2004 р. - № 5.
58. Зуєв Віталій Анатолійович. Організаційно-правові аспекти природокористування та охорони навколишнього природного середовища / Віталій Анатолійович Зуєв: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю: 12.00.06.- земельне право; аграрне право; екологічне право; природноресурсове право / Національний ун-т внутрішніх справ.- Х., 2003.- 215 с.
59. Иванов Л.М. Концепция экологической безопасности / Л.М. Иванов // Право окружающей среды в СССР и Великобритании. М., 1988. – 156с.
60. Каламкарян Р.А. Правовое обеспечение экологической безопасности в Российской Федерации (Материалы "круглого стола") / Р.А. Каламкарян // Государство и право. 2008, №6. – 35-42 с.
61. Калаянов Дмитро Петрович. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції, та їх профілактика: автореф. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07.- теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право / Одеська держ. юридична академія / Дмитро Петрович Калаянов.- О., 1998.- 16с.
62. Келлман Б. Контроль за загрязнением воздуха в США / Б. Келлман //Гос-во и право.- 1993.-№3.- С. 153.
63. Кисельов М.М. Національне буття серед екологічних реалій: навчальний посібник / М.М. Кисельов, Ф.М. Канак. – К. : Вентурі, 2008. – 184 с.
64. Кобецька Надія Романівна Екологічне право України: навч. посібник / Надія Романівна Кобецька. - К. : Юрінком Інтер, 2007. - 351c.
65. Коваленко Лариса Павлівна. Адміністративно-правові заходи охорони навколишнього природного середовища: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07.- теорія управління, адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / Лариса Павлівна Коваленко.- Х., 2003. - 196 с.
66. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій: [Для студентів юридичних вузів та факультетів] / Л.В. Коваль.-К. : Вентурі,1996.-208 с.
67. Коврига Э.Ф. Роль представлений органов милиции в предупреждении преступлений / Э.Ф. Коврига // Изучение и предупреждение преступлений. — Воронеж, 1976. — С. 173.
68. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Харків: Прометей-Прес, 2004. – 244 с.
69. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін.;- К. : Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. ¬– 781 с.
70. Колбасов О.С. Концепция экологической безопасности (юридический аспект) / О.С. Колбасов // Советское государство и право. 1988, № 12. – 145-161 с.
71. Колбасов О.С. Терминологические блуждания в экологии / О.С. Колбасов // Государство и право, 2008. № 10. – 67-75с.
72. Коломоєць Тетяна Олександрівна Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Тетяна Олександрівна Коломоєць. — Запоріжжя : Поліграф, 2004. — 403с.
73. Комзюк Анатолій Трохимович. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації / МВС України; Національний ун-т внутрішніх справ / О.М. Бандурка (заг.ред.). — Х. : Видавництво Національного ун-ту внутрішніх справ, 2002. — 355с.
74. Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик (принята ВС СССР 07.10.1977) (ред. от 14.03.1990 г.) // Свод законов СССР, т. 3, 1990
75. Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик, утв. Постановлением Чрезвычайного VIII Съезда Совета Союза ССР от 5 декабря 1936г.) // Известия ЦИК СССР и ВЦИК. №283, 06.12.1936
76. Конституція України / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парламентське вид-во, 2006. — 59 с. — (Серія "Закони України”).
77. Конституція України. (Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141).
78. Концепція Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року // розпорядженням Кабінету Міністрів України [електроний доступ до матеріалу http: // www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=1325].
79. Костицький Василь Васильович Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища: теорія та практика: автореферат на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук: 12.00.06 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Костицький Василь Васильович. - К., 2004. - 52с.
80. Краснова И.О. Государственное управление в области охраны окружающей среды в США: монография / И.О. Краснова. М., 1988 – 346 с.
81. Кузнецов И.Н. Компетенция высших органов власти и управления / И.Н. Кузнецов.- М., 1969. - С. 194
82. Кузнєцова Світлана Валентинівна Правове забезпечення фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.06 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Кузнєцова Світлана Валентинівна. - К., 2000. - 188 с.
83. Курочка Микола Йосипович Прокурорський нагляд в Україні: підручник [для студ. вищих навч. закл.] / Луганська академія внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України / Курочка Микола Йосипович, Каркач Павло Михайлович. — Луганськ : РВВ ЛАВС, 2004. — 424с.
84. Лісовий кодекс України: Кодекс України від 21.01.1994 // Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 17, ст.99
85. Ломов Б.Ф. Личность как продукт и субъект общественных отношений / Б.Ф. Ломов // Психология личности в социалистическом обществе. – М, 1989. – 65-69 с.
86. Ломтев С.П. Вопросы повышения эффективности правового воспитания школьников / С.П. Ломтев, В.Н. Пирогов //Проблемы предупреждения правонарушений учащихся общеобразовательных школ.— Волгоград, 1990. - С. 188-190.
87. Любченко Павло Миколайович Компетенція місцевого самоврядування: організаційно-правові питання реалізації: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.02.- конституційне право / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / Любченко Павло Миколайович. - Х., 1998.- с. 181
88. Макаревич Н.С. Правовое регулирование общественных отношений по охране природы в СССР: монографія / Н.С. Макаревич. - Саратов, 1973. – 218 с.
89. Макаревич Н.С. Социалистическое государство и охрана окружающей среды / Под ред. В.О. Тененбаума. - Саратов, 1982. С. 33-62;
90. Малишко Микола Іванович Юридична відповідальність за екологічні правопорушення / Малишко Микола Іванович // Українська наукова асоціація, Українська екологічна академія наук. — К., 2001. — 27с.
91. Матвійчук Валерій Костянтинович Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) / Вищий навчальний заклад " Національна академія управління" / Валерій Костянтинович Матвійчук. — К. : Азимут-Україна, 2005. — 464с.
92. Мелехин А.В. Теория государства и права (ч. 1) / А.В. Мелехин. - М., 2008. – 278 с.
93. Миллер Т. Жизнь в окружающей среде. Ч. Ш: Пер. С англ./Под ред. Г.А. Ягодина. 1996, 400 с.
94. Міжнародна Конференції Міністрів „Довкілля для Європи” [електроний доступ до матеріалу http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=1038].
95. Нестеренко Н.М. Поняття та структура правового механізму забезпечення екологічної безпеки / Н.М. Нестеренко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. - №4. – С. 177-179.
96. Національна безпека України: навч. посіб. / В.А. Ліпкан. ¬ К.: Кондор. 2008. ¬ 552с.
97. Ней Наталя Сергіївна. Теорія компетенції: [прогр. спецкурсу] / Ней Наталя Сергіївна / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці : Рута, 2005. — 23с
98. Никеров Г.И. Административное право США / Г.И. Никеров. - М., 1977. – 347 с.
99. Овчаренко Е.В. Уголовно-правовые и криминологические аспекты пролемы борьбы с загрязнением вод: монографія / Е.В. Овчаренко. - Краснодар, 1997. 17 с.
100. Огнев А.С. Теоретические основы психологии субъектогенеза / А.С. Огнев. – М., 1997. – 317 с.
101. Ожегов С.И. Словарь русского языка. Изд. 18-е, стереот./ Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Русский язык, 1986. – 797 с.
102. Олійник А.Ю. Теорія держави і права: Навч. Посіб. / А.Ю. Олійник. – К.: Юрінком Інтер, 2001 – 176 с.
103. Петров В.В. Экологическое право России: Учебник для вузов / В.В. Петров. - М, 1995. – 315 с.
104. Петров В.В. Экология и право / В.В. Петров // Государство и право, 1994. № 8. – 45-49с.
105. Планетарная идеология - новое мировоззрение как основа интеграции стран - участниц Содружества Независимых Государств (концепция) / Под ред. В.А. Горшенина. М, 1996 - 80 с.
106. Повітряний кодекс України: Кодекс України від 04.05.1993// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 25, ст.274
107. Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд у галузі зв’язку: Затверджене наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 28 квітня 2004 р. // Право України -1998.-№3 –с.27-31.
108. Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля : затвердженe Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 лютого 2002 року №88, зареєстрованого Мінюстом 20 березня 2002 року за №276/6564 // Офіційний вісник України. – 2002. – №12. – Ст.631.
109. Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики: Указ Президента України від 18.03.2003
110. Положення про державну систему моніторингу довкілля: постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року // Офіційний вісник України.- 1998.- № 13.- Ст.495.
111. Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. N 1524 // [Електроний ресурс] – Режим доступу до журн.: http: //www.kraina2.org.ua/ru/material/2312.
112. Полянская Г.Н. Понятие охрана природы и природоохранительное законодательство / Г.Н. Полянская // Советское государство и право. 1975, № 9. – 79-83 с.
113. Понікаров В.Д. Адміністративне право. Конспект лекцій для студентів спец. 7.050107 денної форми навчання / В.Д. Понікаров. - Харків. Вид. ХДЕУ,2004.-100 с.
114. Пономаренко Г.О. Управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави: адміністративно-правові засади: монографія / Г.О. Пономаренко . – Харків, 2007. – 448 с.
115. Попова Н.Ф. Теоретические и организационно-правовые основы реализации функций органов внутренних дел Российской Федерации в области обороны: автореферат на соискание научной степени доктора юридических наук: 12.00.14.- административное право и процес, финансовое право / Попова Н.Ф.. - М., 2001. – 21 с.
116. Порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища: постанова Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р [Електроний ресурс] – Режим доступу до журн.: http: //www.kraina2.org.ua/ru/material/0814.
117. Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.04.2001 № 97. [Електроний ресурс ] – Режим доступу до журн.: http: // www. kraina2.org.ua/ru/material/1729
118. Правовое обеспечение охраны окружающей среды в условиях рыночной экономики / Научная конференция // Государство и право.—1993.—№ 9. – 64-70 с.
119. Про адміністративні правопорушення: Кодекс України від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до N 51, ст.1122
120. Про безпечність та якість харчових продуктів: Закон України від 23 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України, 1997, № 34, ст. 98
121. Про ветеринарну медицину: Закон України. № 2498-12 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 48, ст.252.
122. Про відходи: Закон України від 05.03.1998 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 36-37, ст.242.
123. Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 17.09.2008 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 52, ст.394
124. Про внесення змін до Закону України “Про охорону атмосферного повітря” Закон України вiд 21.06.2001 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 48, ст.252
125. Про внесення змін і доповнень до Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля : Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 4 липня 2006 року № 315, зареєстрований в Мінюсті 18 липня 2006 року за № 852/12726 // Офіційний вісник України. – 2006. – №30. – Ст. 2170.
126. Про екологічну експертизу: Закон України від 09.02.1995 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 8, ст.54
127. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної ради України. – 1994. – С.51
128. Про затвердження Настанови по організації професійної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 147 від 16.03.92 року.
129. Про затвердження Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року // Іменем закону. – 1992. - № 44.
130. Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ міліції охорони "Титан". Наказ МВС України № 42 від 28 січня 1993 року. [Електроний ресурс] – Режим доступу до журн.: http: //www.kraina2.org.ua/ru/material/1729.
131. Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів: Постанова Кабінет Міністрів України від 1 листопада 1999 р. N 2034. [Електроний ресурс ] – Режим доступу до журн.: http: //www.kraina2.org.ua/ru/material/1619.
132. Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів: Постанова Кабінет Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1360. [Електроний ресурс ] – Режим доступу до журн.: http: //www.kraina2.org.ua/ru/material/2758.
133. Про затвердження Порядку взаємодії органів Державного комітету України по водному господарству і Міністерства екології та природних ресурсів України з питань здійснення контролю за раціональним використання, охороною та відтворенням водних ресурсів: Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 січня 2001 р. № 13/21 // Зареєстровано Мін’юст України від 9 лютого 2001 р.№ 125/5316.
134. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення заходів щодо боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин: постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 р. № 398. [Електроний ресурс ] – Режим доступу до журн.: http: //www.kraina2.org.ua/ru/material/3476.
135. Про затвердження Порядку створення і використання резерву пестицидів для боротьби з особливо небезпечними шкідниками сільськогосподарських рослин: наказ Міністерство аграрної політики України від 18.02.2004 N 44. [Електроний ресурс] – Режим доступу до журн.: http: //www.kraina2.org.ua/ru/material/2312.
136. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України. Наказ МВС України № 404 від 28 липня 1994 року. [Електроний ресурс] – Режим д