АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МВС УКРАЇНИ

На правах рукопису

МАКСИМЕНКО Олена Василівна

УДК 342.95: 649.1

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Заросило Володимир Олексійович
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮВЕНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 12
1.1. Історія становлення та сучасність ювенальної політики ……………...12
1.2. Теоретичні аспекти адміністративно-правового регулювання у сфері ювенальної політики в Україні 38
Висновки до розділу 1 60
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 62
2.1. Законодавчі та адміністративно-правові акти – інструменти реалізації ювенальної політики 62
2.2. Адміністративна діяльність державних органів та установ щодо реалізації ювенальної політики в Україні 82
Висновки до розділу 2 125
РОЗДІЛ 3.ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ІНСТИТУЦІЙ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………………..127
3.1. Аналіз прогалин у процесі забезпечення та реалізації ювенальної політики в Україні 127
3.2. Основні напрями оптимізації адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні 140
Висновки до розділу 3 177
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184
ДОДАТКИ ...…………………………………………………………………204

ВСТУП
Актуальність теми. Одним з найважливіших показників рівня цивілізованості суспільства є забезпечення прав уразливих груп населення. Проявом гуманізації права, посилення його соціальної спрямованості та захисного потенціалу є становлення та розвиток ювенального права, основним завданням якого є захист та утвердження прав однієї з найуразливіших та найнезахищеніших груп населення – дітей. В Україні охорона дитинства та захист прав дітей об’єктивно стають одним з пріоритетів юридичного забезпечення національної безпеки, оскільки наявна депопуляція та невтішні демографічні прогнози, рівень якості життя дітей, який не відповідає гуманітарним світовим стандартам, зниження рівня освіченості, незадовільний стан правової культури, відсутність позитивної динаміки в протидії негативним явищам у дитячому середовищі ставлять під загрозу майбутнє та саме існування українського суспільства.
Формування правового суспільства та інтеграція нашої країни до європейської спільноти неможливі без виваженої державної політики захисту прав дитини. Тому для України особливо актуальним є розвиток нового пріоритетного напряму державної політики – ювенальної політики. Донедавна в теорії поняття «ювенальна політика» та «молодіжна політика» держави ототожнювалися. Наукове обґрунтування розмежування зазначених напрямів діяльності держави здійснила вітчизняний правознавець Н.М. Крестовська, стверджуючи, що ювенальна політика – це стратегія діяльності суспільства і держави щодо забезпечення відтворення та соціалізації нових людських поколінь – дітей, а молодіжна політика є дещо ширшою сферою.
Впродовж останніх років в Україні здійснено низку заходів, спрямованих на забезпечення прав і свобод дитини, серед яких: ратифікація міжнародно-правових актів щодо захисту прав дітей та приведення чинного законодавства України у відповідність до їх вимог; упровадження в життя національних і регіональних програм щодо покращання становища у сфері сім’ї та дитинства; посилення боротьби з окремими правопорушеннями в дитячому середовищі.
Нова якість життя вимагає від юридичної науки вивчення практики, опрацювання науково обґрунтованих рекомендацій щодо розв’язання існуючих суперечностей в організаційному та правовому забезпеченні захисту прав дитини, запровадження такого механізму державного управління в зазначеній сфері, який би відповідав сучасним реаліям життя.
Вищеназвані обставини зумовлюють актуальність теми дослідження в умовах розбудови України як соціальної, демократичної і правової держави.
У вітчизняній юридичній науці наукове опрацювання питання адміністративно-правової реалізації ювенальної політики відповідає початковому етапу досліджень і потребує узгодження з потребами практики реалізації державної політики даного спрямування.
Формування теоретичних засад реалізації та розвитку ювенальної політики знайшло висвітлення у працях провідних вчених адміністративістів В. Б. Авер’янова, С.Г. Стеценка, І.В. Арістової, І.П. Голосниченка, О.М. Бандурки, Р.А. Калюжного, проблеми адміністративно-правового забезпечення прав і свобод дітей торкались у своїх дослідженнях, В.Т. Білоус, В.О. Заросило, Т.Г. Корж-Ікаєва, А.М Подоляка, Т.О. Проценко, Л.А. Савченко та ін.
Дослідження теорії ювенального права та розвитку ювенальної політики відображені у працях російських вчених В.І. Абрамова, Н.Є. Борисової, О.В. Бутько, В.Ф. Воробйова, Л.Ю. Голишевої, О.В. Заряєва, В.В. Кулапова, О.А. Лактюнкіної, О.В. Марковічевої.
Проблему охорони дитинства та захисту прав дітей в сучасній українській юриспруденції досліджували представники таких галузей права, як цивільно-правова (Л.М. Зілковська, О.І. Карпенко, Л.В. Кулачок, Л.П. Короткова, В.Ю. Москалюк, Л.А. Ольховик, Ж.Л. Чорна) та кримінально-правова (В.М. Бурдін, Є.М. Гідулянова, Т.О. Гончар, А.Є. Голубов, В.В. Вітвіцька, М.Г. Заславська, С.М. Зеленський, С.Г. Киренко, С.М. Корецький, О.О. Левендаренко, Л.В. Левицька, В.Ф. Мороз, Г.М. Омельяненко, С.Г. Поволоцька, А.Б. Романюк, Н.С. Юзікова, О.О. Ямкова, А.О. Яровий та ін.). Окремі правознавці присвятили свої праці трудовим правовідносинам за участі дітей (О.С. Реус), імплементації міжнародного ювенального права (О.І. Вінгловська, Мохаммад Аль Нсур), С.А. Саблук, а також Н.М. Крестовська, яка систематизовано розглядає ювенальне право, досліджує його розвиток та сучасний стан, основи формування ювенальної політики в Україні та ін.
Проте сьогодні все ще залишається не достатньо вивченим поняття ювенальної політики; не відпрацьовані нормативна база та адміністративно-правовий механізм її реалізації в Україні. Постійні дискусії тривають і навколо питання щодо запровадження ювенальної юстиції в нашій державі. Жодним із дослідників не визначено та не проаналізовано прогалини в процесі забезпечення та реалізації ювенальної політики, не розглянуто основні напрями оптимізації адміністративно-правових засад її реалізації в Україні. Слід підкреслити, що розглядаючи зазначені питання, дослідники не приділяли належної уваги вивченню позитивного досвіду інших країн.
Актуальною є і проблема напрацювання відповідних науково-практичних рекомендацій щодо реформування адміністративно-правової системи України, в якій би враховувались особливості реалізації ювенальної політики держави, створення ювенальної юстиції та інституту омбудсмана для дітей. Немає і жодного монографічного дослідження, спеціально присвяченого даній проблемі.
Викладені обставини і зумовили обрання теми дисертації, актуальної як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана згідно з Пріоритетними напрямами наукового забезпечення діяльності МВС України (п.п. 2, 6.10), затвердженими наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347. Робота спрямована на виконання основних положень Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку на початку третього тисячоліття, відповідає «Пріоритетним напрямам розвитку освіти і науки України на 2005–2010 рр.», затвердженим загальними зборами Академії правових наук України 9 вересня 2004 р., Указу Президента України від 11 липня 2005 р. № 1086 «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» і Закону України від 5 березня 2009 року «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року».
Робота спрямована на подальшу реалізацію концепції реформування державних органів щодо вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних та практичних положень щодо оптимізації адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні, напрацювання пропозицій і рекомендацій для вдосконалення адміністративно-правового регулювання у цій сфері.
Для досягнення даної мети в дисертації вирішувалися такі завдання:
– дослідити та проаналізувати історично-правові аспекти становлення ювенальної політики;
– визначити правовий зміст ювенальної політики як об’єкта адміністративно-правового забезпечення та реалізації;
– класифікувати ювенальні права дитини та визначити адміністративно-правові засади їх реалізації;
– сформулювати визначення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики;
– систематизувати основні напрями адміністративної діяльності органів та установ по реалізації ювенальної політики в Україні та надати рекомендації щодо підвищення ефективності їх функціонування;
– проаналізувати адміністративно-правові акти – інструменти реалізації ювенальної політики в Україні та запропонувати шляхи їх удосконалення;
– сформулювати науково-практичні пропозиції удосконалення окремих адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні;
– проаналізувати прогалини в адміністративно-правових актах та в діяльності органів і установ держави, з реалізації ювенальної політики та визначити можливості їх усунення;
– визначити та дослідити основні напрями оптимізації ювенальної політики в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні.
Методи дослідження. При вирішенні завдань для реалізації поставленої мети у дисертації використовується комплекс дослідницьких методів і прийомів наукового пізнання. У роботі використано як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на системному підході до досліджуваного об’єкта, так і спеціальні методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, поглядів учених на окремі питання, які є предметом дослідження (розділи 1, 2, 3). Історичний метод застосовувався під час історико-правового аналізу генези адміністративно-правового регулювання в галузі ювенальної політики у правовій доктрині та в законодавстві (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження проблемних питань розмежування компетенції різних суб’єктів, задіяних у справі адміністративно-правового регулювання в галузі ювенальної політики в Україні, з’ясування організаційно-правових аспектів адміністративно-правового регулювання в галузі ювенальної політики в Україні та інших країнах (підрозділи 3.1, 3.2). За допомогою системно-структурного методу здійснено аналіз нормативних актів, що становлять зміст адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні (підрозділи 2.1, 2.2). Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності і обґрунтованості суджень було дотримано при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження. Метод моделювання, аналізу та синтезу використано при розробці пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні. Кожен з використаних у межах дисертаційного дослідження методів виконує свою специфічну роль, а їх поєднання виявилося найбільш придатним для розв’язання поставлених у дисертації завдань.
Правовою основою дослідження є міжнародні документи, Конституція України, закони України, нормативні акти Президента України та Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, які визначають адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні, узагальнення їх практичної діяльності, політико-правова публіцистика, довідкові видання та дані анкетування 164 експертів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні досліджень теоретичних і науково-прикладних проблем, пов’язаних із вивченням суспільних відносин у сфері адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні. Вперше також проведено дослідження щодо виокремлення структури державних органів та установ, наукове обґрунтування їх компетенції в сфері адміністративно-правової реалізації ювенальної політики держави. Комплексно розглянуто чинне законодавство та інші адміністративно-правові акти, обгрунтовано необхідність їх виокремлення в Ювенальний кодекс України.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, які мають важливе теоретичне і практичне значення. Основні з них такі:

уперше:
– визначено ювенальну політику як об’єкт адміністративно-правової реалізації, забезпечення та захисту прав осіб до 18 років;
– розроблено класифікацію, ювенальних прав, а саме: тих прав, що належать винятково дітям, та визначено адміністративно-правові засади їх реалізації;
– сформульовано авторське визначення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики як системи законодавчих актів та діяльності органів державної влади і громадськості щодо забезпечення та захисту прав дитини;
– запропоновано теоретичну модель Ювенального кодексу України – окремого кодифікованого нормативного акту, в якому відображено норми процесуального та матеріального права, що стосуються дітей;
удосконалено:
– теоретичне уявлення щодо становлення ювенальної політики в Україні;
– наукові підходи визначення ювенальної політики, зокрема, погляди на розуміння ювенальної політики;
– основні напрями адміністративної діяльності державних установ та громадських організацій, виходячи з дослідження їх функцій розмежовано на основні та допоміжні;
дістали подальшого розвитку:
– методи досліджень основних напрямів реалізації ювенальної політики в Україні;
– визначення напрямів створення моделі ювенальної юстиції в Україні;
– підходи щодо узагальнення світового досвіду у сфері реалізації ювенальної політики, які доцільно взяти за основу при створенні системи державних органів ювенальної юстиції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації основні положення та висновки, а також викладений і проаналізований нормативний і фактичний матеріал можуть бути використані в:
– науково-дослідній діяльності – при проведенні подальших досліджень з проблем адміністративно-правової реалізації ювенальної політики;
– правотворчості – пропозиції, визначені у дисертації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики шляхом удосконалення деяких нормативно-правових актів, а також систематизацію ювенального законодавства в Ювенальний кодекс України;
– практичній діяльності – для вдосконалення діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості щодо адміністративно-правового забезпечення прав дитини (Акт впровадження в практичну діяльність Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 14 липня 2010 року);
– навчальному процесі – при підготовці навчальної літератури, методичних матеріалів, проведенні аудиторних занять з ад’юнктами, курсантами, слухачами та студентами (Акт впровадження в навчальний процес Академії управління МВС від 7 червня 2010 року).
Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданні кафедри адміністративного права та організації адміністративної діяльності Академії управління МВС, міжкафедральному семінарі кафедр адміністративного права та організації адміністративної діяльності, цивільно-правових дисциплін та державно-правових дисциплін та дотримання прав людини Академії управління МВС. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі організаційно-правові аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено здобувачем на п’яти науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції «Дотримання прав людини в діяльності МВС» (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України» (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (м. Черкаси, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток систем і технологій підготовки керівних кадрів для органів державної влади» (м. Київ, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 2010 р).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено
в 7 опублікованих наукових статтях і тезах доповідей на науково-практичних конференціях, 3 з яких опубліковані у фахових виданнях, визначених ВАК України.
Структура дисертації. Структура роботи зумовлена метою, завданнями, об’єктом та предметом дослідження і дає можливість детально розкрити тему. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують шість підрозділів, висновків, додатків на 12 сторінках і списку використаних джерел на 18 сторінках (199 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 213 сторінок, з них основний текст складає 183 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі чинного законодавства України, міжнародно-правових актів, практики застосування їх норм, а також теоретичного осмислення ряду наукових праць із різних галузей національного права України і вивчення позитивного зарубіжного досвіду проблематики роботи, здобувачем запропоноване нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні поняття та сутності предмету, генезису та систематизації адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні, основних елементів організаційно-правової системи їх реалізації і основних пріоритетів реформування. Здобувачем сформульовано низку пропозицій, висновків і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного наукового завдання. Основні з них такі:
1. В процесі дослідження історії становлення ювенальної політики, здобувач дійшла висновку, що питання захисту прав дитини в Україні є актуальними. У сучасному світі лише ті країни є демократичними, в яких права дитини закріплені законом у відповідності з загальновизнаними міжнародно-правовими стандартами, які підтримуються владою та визнаються пріоритетними. Приєднання України до міжнародних конвенцій обумовлює новий підхід до визначення векторів адміністративно-правової реалізації ювенальної політики держави, формує її межі та особливості. На підставі аналізу адміністративно-правові концепції щодо захисту прав дитини та реалізації ювенальної політики розглянуто у вченнях представників епохи Античності (Арістотеля, Сократа, Платона), Середньовіччя (Ф.Аквінського), Відродження (Н. Макіавеллі), Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локка) та сучасності. Зазначені наукові концепції покладено в основу характеристики адміністративно-правового забезпечення в ювенальній сфері на кожному етапі суспільного розвитку.
2. Визначено, що захист прав дитини – один з найважливіших напрямів адміністративно-правової діяльності держави, обумовлений особливостями ювенальної політики в Україні. Автором сформовано власне визначення ювенальної політики як об’єкта адміністративно-правової реалізації, тобто особливого виду діяльності держави щодо формування засад забезпечення та захисту прав дитини. Адміністративно-правові концепції реалізації ювенальної політики лежать в основі структури сучасного адміністративно-правового механізму її регулювання та реалізації. Їх змістовна специфіка має адекватно відображатись у наукових дослідженнях та при вирішенні практичних завдань зміцнення гарантій та захисту правового статусу дитини, правотворчості та правозастосування.
3. Вивчення теоретичних основ та практики діяльності органів державної влади надали змогу класифікувати, розподіливши за певними ознаками, ювенальні права, тобто, ті права, що належать виключно дітям – на індивідуальні та колективні, розкриваючи, зміст та визначаючи адміністративно-правові засади їх реалізації.
4. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики як системи законодавчих актів та діяльності органів державної влади і громадськості щодо забезпечення та захисту прав дитини. При цьому дитина розглядається в іншому аспекті, ніж визначено нормами національного законодавства.
5. На підставі аналізу змісту адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні визначено напрями діяльності державних органів у цій сфері. Адміністративно-правова реалізація ювенальної політики держави здійснюється за допомогою системи центральних органів та органів державної влади, уповноважених на місцях. Розглянуто особливості їх взаємодії по вертикалі та по горизонталі, запропоновано реформування адміністративно-правової системи органів та установ, які реалізують ювенальну політику в Україні, з метою уніфікації їх діяльності та чіткого розмежування функцій. Науково обґрунтовано позитивний, на думку здобувача, початок адміністративно-правової реформи щодо оптимізації діяльності системи центральних органів виконавчої влади в сфері ювенальної політики України, що зменшить кількість органів та установ і спростить їх діяльність. Також запропоновано доповнити назву новоствореного Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, наступним: «Міністерство освіти і науки, дітей, молоді та спорту».
6. З метою удосконалення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні опрацьвано проблеми сучасного дитячого середовища, зібрано та узагальнено статистичні дані, що дало можливість стверджувати: сучасні адміністративно-правові акти, які забезпечують реалізацію ювенальної політики в державі, потребують удосконалення і адаптації до міжнародних норм, ратифікованих Україною. Аналіз законодавства України, спрямованого на реалізацію ювенальної політики держави, дозволив зробити висновок, що на сьогодні існує значна кількість адміністративно-правових актів щодо захисту прав дітей, але вони не впорядковані у єдину взаємопов’язану систему. Тому здобувачем запропоновано систематизувати законодавство про дітей та створити Ювенальний кодекс України, модель якого запропонована автором.
7. Удосконалено наукові підходи щодо діяльності механізму адміністративно-правової реалізації ювенальної політики держави, сформовані на основі узагальнення міжнародного досвіду та урахування історичних і національних особливостей українського народу. Розвиток адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні, на думку здобувача, доцільно спрямовувати у напрямі поширення децентралізації й підвищення ролі органів місцевого самоврядування, що безпосередньо працюють із дітьми, їх батьками та особами, які їх замінюють.
8. Запропоновано при створенні системи органів ювенальної юстиції взяти за основу накопичений світовий досвід. Адже, ювенальна юстиція існує вже понад 100 років. Піонером у цій справі стали США, де у 1899 р. було створено перший «дитячий суд» у м. Чикаго. Нині є декілька ефективних моделей ювенальної юстиції – англо-американська, континентальна, скандинавська. За загальним правилом вони діють на підставі окремих законодавчих актів про судоустрій і процедуру в органах ювенальної юстиції. Так, у США такою основою є федеральний Закон про ювенальну юстицію та запобігання правопорушенням неповнолітніх (1974 р.), у Великобританії -- ряд законів про дітей і молодь (впроваджуються з 1908 р.), у Польщі – Закон про процедуру розгляду справ неповнолітніх (1982 р.), у Канаді – Закон про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх (1 квітня 2003 р.).
У Російській Федерації енергійно розробляється система ювенальної юстиції; зокрема, уже підготовлено її концепцію та проект федерального Закону «Основи законодавства про ювенальну юстицію Російської Федерації». У деяких регіонах Росії, зокрема у містах Санкт-Петербурзі та Ростові-на-Дону, за допомогою Програми розвитку ООН та деяких зарубіжних благодійних програм розгорнуто пілотні проекти з поступового запровадження ювенальної юстиції.
Доволі прозора і вмотивована нідерландська система ювенальної юстиції, хоча у ній немає відповідних законодавчих актів. Ключовими елементами цієї системи є: ювенальний суддя, ювенальний прокурор, ювенальний адвокат, Рада із захисту дітей при Міністерстві юстиції Нідерландів (займається підготовкою соціально-психологічної характеристики правопорушника, наданням відповідної інформації ювенальному судді, а також наглядом за дотриманням прав дитини під час кримінального процесу), центри пробації (переважно громадські організації, наприклад «Холт»). Функції відновного правосуддя покладені на спеціально підготовлених офіцерів поліції у справах дітей та громадські організації.
В Україні створення спеціалізованої системи, що захищала б права дитини, є вкрай необхідним заходом. Досвід свідчить, що соціальна реабілітація дітей є ефективним соціальним механізмом, який дає змогу відновити фізичний, психологічний та соціальний статус дитини при значній економії коштів.
9. Визначено теоретичну модель ювенальної юстиції, яка необхідна для України, на основі проаналізованих наукових поглядів узагальнено її структуру та сформовано особливості її діяльності щодо адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні.
Висновки, пропозиції і рекомендації, сформульовані на осннові результатів наукового дослідження, мають сприяти удосконаленню адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Российская правовая политика: Курс лекций / Под ред.Н.И. Матузова, А.В. Малько. - М.: Норма, 2003. С. 75.
2. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 4-е изд.– М.: Сов. энциклопедия, 1986. – 1600 с.
3. Політичне управління: навч. посіб. / Гаєвський Б.А., Ребкало В.А., Туленков М.В. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 160 с.
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
5. Державна політика: аналіз та впровадження в Україні: Конспект лекцій до навчального модуля / Уклад. В.А. Ребкало, В.В. Тертичка. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 80 с.
6. Пал Л.А. Аналіз державної політики / Пал Л.А.; пер. з англ. І.Дзюб. – К.: Основи, 1999. – 422 с.
7. Ильинский И.М. Развитие социализма и молодежь / И. М. Ильинский // Коммунист. – 1987. – № 6. – С. 20-27.
8. Бородін Є. І. Держава і молодь: історія ювенального законодавства в Україні (середина 80-х – початок 90-х років ХХ ст.) / Бородін Є. І. – К. : Ін-т соціальних досліджень, Укр. центр політичного менеджменту, 2004. – 238 с.
9. Бородін Є. І. Історія підготовки та прийняття Закону СРСР «Про загальні засади державної молодіжної політики в СРСР» (1989–1991 рр.) / Є. І. Бородін // Грані. – 2003. – № 1. – С. 16-22.
10. Бородін Є. І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991 – 2004 рр.) : монографія / Бородін Є. І. – Дніпропетровськ: Герда, 2006. – 472 с.
11. Головатий М. Ф. Державна молодіжна політика в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.greenparty.ua/?p=news&id=16316 &ln=3&cats=80
12. Головатий М. Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення / Головатий М. Ф. – К. : Наук. думка, 1993. – 237 с.
13. Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект) / Перепелиця М. П.. – К. : Український ін-т соціальних досліджень; Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с.
14. Панасюк В. М. Молодіжна політика: поняття, структура та суб’єктний склад відносин в сфері її реалізації / В. М. Панасюк // Актуальні проблеми держави і права. – О. : Юрид. л-ра, 2003. – Вип. 21. – С. 166-170.
15. Голышева Л.Ю. Российское ювенальное право : монография / Голышева Л. Ю. – Ставрополь : ЗАО «Пресса», 2004. – 182 с.
16. Ювенальное право: учебник для вузов / Под ред. А.В. Заряева, В.Д. Малкова. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2005. – 320с.
17. Арістотель. Політика / Арістотель: пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2000. – 239 с.
18. Права дитини від витоків до сьогодення: зб. текстів, метод. та інформац. матеріалів / [Авт.-упоряд.: Г.М. Лактіонова та ін.] – К.: Либідь, 2002. – 277 с.
19. Пронькин В. Живое право: Занимательная энциклопедия практического права. / Пронькин В., Гутников А.: в 4 т. – Т. 1. – СПб., 2000. – 512 с.
20. Платон. Держава / Платон: пер. з давньогр. Д.Коваль. – К.: Основи, 2000. – 355 с.
21. Арьес Ф. Ребенок и семейная жизнь при Старом порядке / Арьес Ф. – М., 1960. – 128 с.
22. Руссо Ж.-Ж. Эмиль, или о воспитании / Я.А. Коменский, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, И.Г. Песталоцци // Педагогическое наследие. – М., 1988. – С. 200-226.
23. Скуратівський В.А. Соціальна політика / Скуратівський В.А., Палій О.М., Ліанова Е.М. – К.: Вид-во УАДУ, 2003. – 364 с.
24. Дьюи Дж. Демократия и образование / Дьюи Дж. – М., 2000. – 377 с.
25. Френс С. Моральное и гражданское воспитание ребенка и подростка: Избранные педагогические сочинения / Френс С. – М., 1990. – 304 с.
26. Корчак Я. Як любити дітей / Корчак Я. – К., 1992. – 32 с.
27. Вентцель К. Освобождение ребенка / Вентцель К. – Воронеж, 1921. – 23 с.
28. Лубенец Т. Педагогические беседы / Лубенец Т. – СПб., 1913. – 268 с.
29. Чепіга Я. Страх і кара / Я. Чепіга // Світло. – 1912. -№ 6. – С. 31.
30. Мамонтов Я. Право держави і право дитини / Я. Мамонтов // Соціальне виховання. – К., 1922. – С. 33-42.
31. Корженко В. Філософія виховання: зміна орієнтацій: монографія / Корженко В. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 304 с.
32. Kodeks rodzinny i opiekunczy. – Lublin, 2000. – 639 с.
33. Конвенція про права дитини: шляхи практичного застосування: матеріали семінару. – К.: ТАСІС, 1999. – С. 106.
34. Права ребенка: международные и национальные стандарты. – Ташкент, 2000. – 20 с.
35. Права человека // Сб. международных договоров. Том I (часть 1 и 2). Универсальные договоры. Организация Объединенных Наций. – Нью-Йорк, Женева, 1994. – С. 7.
36. Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей. – К.: Дитячий Фонд ООН «ЮНІСЕФ», 2002. – 318 с.
37. The Ideologies on Children’s Rights // Ed. by M. Freeman and Ph. Vitrman. – Martinus Nijhoff Publishers. – 1992. – P. 23-24.
38. Бюлетень Харківської правозахисної групи. Урок з курсу «Права людини» для 9-11 класів // Права людини. – 1999.
39. Исмаилов Б.И. Правовые основы системы ювенальной юстиции: учеб. пособ. для практических работников, занимающихся проблемами несовершеннолетних / Исмаилов Б.И., Рахимова М.А. – Ташкент, 2003. – 168 с.
40. Конвенция о правах ребенка. – К.: Детский фонд ООН, 2003. – 20 с.
41. Hart S.N. Children’s Rights in education: an historical perspective // School Psychology Review. – 1991. – P. 394.
42. Права человека: учеб. пособие / Авт.-сост. С.П. Кацубо, И.В. Кучвальская, С.Б. Лугвин. – М.: Амалфея, 2001. – С. 99-100.
43. Hammarberg T. The UN Convention on the Rights of the Child – and How to make it Work // Human Rights Quarterly. – 1990.– 100 р.
44. Pais M.S. the UN Conventions on the Rights of the Child // Bulletin of Human Rights,91/2. The Rights of the Child. UN. New-York. – 1992. – P. 72-73.
45. Cantvell N. The history, content and impact of the Convention on the Right of the Child // Understanding Children’s Rights Center, University of Gent. Belgium. – 1998. – P. 378.
46. Конвенція ООН про права дитини. – Київ: ТМ ПрінтІксПрес, 1999. – 23 с.
47. Законодавство України про шлюб, сім’ю та молодь // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. – № 5. – С. 288.
48. Kolosov Y. The CRC:Juridical significance and the Committee on the Rights of the Child:Stock taking and new challenges // Understanding Children’s Rights Center, University of Gent. Belgium. – 1998. – P. 399.
49. Исмаилов Б.И. Международные стандарты личных прав человека и национальное законодательство Республики Узбекистан: монография / Исмаилов Б.И. – Ташкент, 2000. – 21 с.
50. Конституція України. – Харків: Ранок, 2000. – 48 с.
51. Максименко О.В. Історія формування ювенальної політики / О.В. Максименко // Наука і правоохорона. – 2010. – № 2 (8). – С. 178 - 183.
52. Максименко О.В. Основні напрями реалізації положень Конвенції «Про права дитини» в сучасних умовах / О.В. Максименко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України за сучасних умов» (м. Харків, 4 грудня 2009 р.). – 2009. – С. 392 – 394.
53 Авер’янов В.А. Виконавча влада і адміністративне право / Авер’янов В.А. - К.: Видавничий Дім «Ін-Юре» - 2002. – 560 с.
54. Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2010 році: статистичний збірник. – К.: 2010. - С.15.
55. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навчальний посіб. / Стеценко С.Г. – К.: Атіка, 2007. – 624 с.
56. Ювенальное право: учебник для вузов / под общ. ред. А. В. Заряева, В. Д. Малкова. – М. : Юстицинформ, 2005. – 320 с.
57. Абрамов В. И. Права ребенка и их защита в России: общетеоретический анализ : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / В. И. Абрамов. – Саратов, 2007. – 55 с.
58. Абрамов В. И. Правовая политика современного Российского государства в области защиты прав детей / В. И. Абрамов // Государство и право. – 2004. – № 8. – С. 79-84.
59. Ювенологический словарь: 300 терминов. – СПб. : БИС-принт, 2002. – 131 с.
60. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні Закон України від 5 лютого 1993 року (зі змінами та доповненнями на 23.12.2010). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakonoposlusnik.narod.ru/oflain/za_223.htm
61. Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні», прийнята 15.12.1992 р. № 2859-XII (зі змінами станом на 09.02.2006). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=2859-12
62. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402–III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2402-14
63. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2558–III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2558-14
64. Національна доктрина молодіжної політики (проект, 2008 р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article
65. Концепція молодіжної політики Федерації Профспілок України: Додаток до постанови Президії ФПУ від 21.07.2004 № П-9-13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.uapravo.net/data/base28/ukr28054.htm
66. Соціальний захист молоді – запорука стабільності в державі: // Газета Голос України. – 2010. – 9 грудня.
67. Парламентські слухання «Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні» 22 грудня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ditu.ks.ua/2010-02-09-19-09-13/2010-02-09-19-11-49/1830-22
68. Заросило В. О. Жандармерія Франції : навч. посіб. / Заросило В. О.; за заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – 44 с.
69. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13 січня 2005 р. № 2342-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15
70. Про ратифікацію Конвенції про права дитини : Постанова Верховної Ради УРСР від 27 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 13. - С. 145.
71. Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії : Закон України від 3 квітня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 29. - Ст. 226.
72. Про ратифікацію Європейської конвенції про здійснення прав дітей: Закон України від 3 серпня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 41. - С. 1415. - Ст. 354.
73. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 40. - Ст. 263.
74. Про приєднання України до Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей : Закон України від 14 вересня 2006 року // Офіційний вісник України. - 2006. - № 40. - С. 24. - Ст. 2659.
75. Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей : Закон України від 11 січня 2006 року // Офіційний вісник України. - 2006 . - № 5. - С. 12. - Ст. 203.
76. Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах: Закон України від 23.06.2004 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1845-15
77. Про ратифікацію Угоди про співробітництво держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав з питань повернення неповнолітніх у держави їх постійного проживання: Закон № 2316-IV від 12.01.2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pravo.levonevsky.org/bazaua09/zakon/sbor00/text00904.htm
78. Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність: Закон України від 21.09.2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2824-15
79. Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном: Наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2006 року № 121/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/8513
80. Про приєднання України до Конвенції про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання: Закон України № 135-V від 14.09.2006 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pravo.levonevsky.org/bazaua09/zakon/sbor00/text00489.htm
81. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії: Закон України від 14.09.2006 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=137-16
82. Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство: Закон України від 20.09.2006 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=163-16
83. Про ратифікацію Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом: Закон України від 14.01.2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=862-17
84. Про ратифікацію конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми: Закон України від 21.09.2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2530-17
85. Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків»: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 № 14 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
86. Про затвердження державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування : Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1242 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 80. - С. 26. - Ст. 2975.
87. Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Школа майбутнього» на 2007–2010 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року № 1071 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 66. - С. 27. - Ст. 2543.
88. Про затвердження Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007–2010 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 року № 1016 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 60. - С. 11. - Ст. 2378.
89. Про затвердження Державної програми підтримки сім'ї на період до 2010 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 року № 244 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 13. - С. 15. - Ст. 476.
90. Про затвердження Державної програми «Дитяча онкологія» на 2006–2010 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 983 // Урядовий кур’єр. - 2006. - 2 серп.
91. Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006–2010 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року № 623 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 20. - С. 39. - Ст. 1443.
92. Про проведення в Україні у 2008 році Року підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування : Указ Президента України від 11 грудня 2007 року // Урядовий кур’єр. - 2007. - 19 груд.
93. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
94. Про проведення в Україні у 2006 році Року захисту прав дитини : Указ Президента України від 29 листопада 2005 року № 1673/2005 // Урядовий кур’єр. - 2005. - 7 груд.
95. Про затвердження Порядку проведення конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями стосовно дітей, молоді, жінок та сім’ї : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 року № 1062 // Урядовий кур’єр. - 2002. - 21 серп.
96. Виконавча влада і адміністративне право / [Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П. та ін. ] ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. - К. : Вид. дім «Ін-Юре», 2002. - 668 с.
97. Бандурка О. М. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть : монографія / О. М. Бандурка, В. А. Греченко. - Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. - 304 с.
98. Бородін І. Л. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації / І. Л. Бородін // Право України. - 2001. - № 12. - С. 32-34.
99. Ієрусалімова І. О. Механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ірина Олександрівна Ієрусалімова. – К., 2006. – 205 с.
100. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. - К. : Юрінком Інтер, 2003. - 544 с.
101. Стриженко Н. Т. Административно-правовая охрана прав несовершеннолетних: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Стриженко Николай Тимофеевич. – М., 1978. – 164 с.
102. Конституційні права молоді [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.law-union-education.com.ua/rights/constitution/.
103. Вітвіцька В. В. Проблема захисту прав дитини / В. В. Вітвіцька // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту. - 1997. - № 2. - С. 29-35.
104. Абрамова Г. С. Возрастная психология : учебник [для высш. шк.] / Абрамова Г. С. - М. : Академический Проект, 2001. - 703 с.
105. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс : учебник [для студ. пед. вузов]: в 2 кн. / И. П. Подласый.- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000 -
Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. - 2000. - 576 с.
Кн. 2: Процесс воспитания. - 2000. - 256 с.
106. Особенности организации расследования по делам о преступлениях несовершеннолетних (социально-психологические, процессуальные и тактические аспекты) : [учеб. пособие] / П. Д. Биленчук, Е. Д. Лукьянчиков, В. Н. Романько, В. Н. Ягодинский. - Запорожье : Б.и., 1992. - 25 с.
107. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року : Офіц. вид. - К. : Вид. Паливода А.В., 2004. - 192 с.
108. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року. - Офіц. вид. - К. : Атіка, 2003. - 103 с.
109. Про охорону праці : Закон України від 14 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 49. - Ст. 668.
110. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 21-22. - Ст. 135.
111. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.
112. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей : Закон України від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 6. - Ст. 35.
113. Про Типове положення про притулок для дітей : Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 565 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 24. - Ст. 61.
114. Про створення кримінальної міліції у справах дітей : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 року № 502 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
115. Про затвердження Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 липня 1996 року № 384 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
116. Юридична енциклопедія : в 6 т. / ред. Ю. С. Шемшученко. - К.: Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана, 1998- .
Т. 4: Н-П. - 2002. - 720 с.
117. Марцеляк О. В. Омбудсман з прав дитини: проблеми формування і розвитку у світі і в Україні / О. В. Марцеляк // Право України. – 2003 № 10. - С. 44-48.
118. Максименко О.В. Нормативно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні / О.В. Максименко // Вісник Академії управління МВС. – 2010. - № 3 (15). – С. 126 – 132.
119. Шевченко Я. Н. Правовое регулирование ответственности несовершеннолетних / Шевченко Я. Н. - К. : Наук. думка, 1976. - 190 с.
120. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : навч. посіб. / А. М. Колодій , А. Ю. Олійник - К. : ЮрІнком Інтер, 2003. - 332 с.
121. Буроменський М. В. Міжнародний і національний захист прав людини та права біженців: [навч. посіб.] / Буроменський М. В., Стешенко В. М., Куць В. Г. - Х. : Яшма, 2004. - 198 с.
122. Забарний Г. Г. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарлупа В. К. - К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - 212 с.
123. Коваль Л. В. Адміністративне право : [курс лекцій для студентів юрид. вузів та фак-тів] / Коваль Л. В. - К. : Вентурі, 1996. - 208 с.
124. Коталейчук С. П. Теоретико-правові проблеми правового статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямків діяльності міліції: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Коталейчук Сергій Петрович. – К., 2004. – 235 с.
125. Зыкин Б. В. Несовершеннолетние граждане России как объект правового регулирования / Б. В. Зыкин // Специфика правового регулирования в период становления рыночных социально-экономических отношений : межвуз. сб. науч. тр. – Омск : Омск. юрид. ин-т, 1996. - С. 71-77.
126. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 10.12.2010 № 1085/2010 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.president.gov.ua/documents/12584.html
127. Президент проводить нараду, присвячену питанням захисту прав дітей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ww8.president.gov.ua/news/data/1_14193.html.
128. Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві : Указ Президента України від 18 березня 1998 року № 200/98 // Урядовий кур’єр. - 1998. - 26 берез.
129. Права людини : підруч. [для 10–11 класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій] / за ред. Є. І. Євінтова. - К. : Право, 1997. - 225 с.
130. Словник спеціальних термінів правоохоронної діяльності / [ред. Я. Ю. Кондратьєв]. - К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2004. - 560 с.
131. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К. : Преса України, 1997. - 80 с.
132. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23 грудня 1997 року // Офіційний вісник України. - 1998. - № 1. - С. 21.
133. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми», м. Кіровоград, 22-23 квітня 2010 року.
134. Опыт развития института уполномоченного по правам ребенка: перспективы для Украины [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.ombudsman.mos.ru/index.php?id=183.
134. Представник Омбудсмана з прав дитини [Электронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua/S_dopovid_04/d_04_2_2.htm
135. Про Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту: Положення Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1573 [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1573-2006-%EF
136. Відділ захисту прав дитини та співпраці з громадськими організаціями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article?art_id=69436&cat_id=67271.
137. Відділ сімейних форм виховання, опіки та піклування [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article?art_id=69434&cat_id=67271.
138. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю : Закон України від 21 червня 2001 року // Голос України. - 2001. - 27 лип.
Структура служби [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.dcssm.gov.ua/ua_serv_struct.phtml.
139. Вступне слово до відвідувачів сайту [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dcssm.gov.ua/ua_index.phtml.
140. Новий етап співпраці в інтересах дітей [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/.
141. Про освіту : Закон України від 23 травня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 34. - Ст. 451.
142. Про дошкільну освіту : Закон України від 11 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 49. - Ст. 259.
143. Про загальну середню освіту : Закон України від 13 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 28. - Ст. 230.
144. Про позашкільну освіту : Закон України від 20 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 46. - Ст. 393.
145. Структурний Підрозділ з Питань Дитячої Праці (СППДП) та сфера його повноважень: Офіц. сайт М-ва праці та соц. політики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mlsp.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=44637&cat_id=41291.
146. Про затвердження Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року : Постанова Кабінету Міністрів України вiд 5 листопада 2007 року № 1290 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 84. - С. 12. - Ст. 3109.
147. Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках : Закон України вiд 8 лютого 2007 року № 648-V // Офіційний вісник України. - 2007. - № 17. - С. 7. - Ст. 638.
148. Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів : Постанова Кабінету Міністрів України вiд 8 грудня 2006 року № 1686 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 50. - С. 44. - Ст. 3311.
149. Про затвердження Порядку медичного обслуговування дітей у притулках для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей та схеми обстеження їх у лікувально-профілактичних закладах : Наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства України у справах молоді та спорту від 28 вересня 2006 року № 3297/645 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 43. - С. 270. - Ст. 2914.
150. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей : Закон України від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 6. - Ст. 35.
151. Права дитини: сучасний досвід та інновації : зб. інформ. і метод. матеріалів / за заг. ред. Г. Лактінової. - К. : Либідь, 2005. - 256 с.
152. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20. - Ст. 190.
153. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.
154. Про затвердження Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 липня 1996 року № 384 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
155. Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення : Закон України від 23 вересня 1997 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
156. Про адвокатуру : Закон України від 19 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62.
157. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності : Закон України від 15 вересня 1999 року // Відомості Верховної Ради України - 1999. - № 45. - Ст. 397.
158. Про молодіжні та дитячі громадські організації : Закон України від 1 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 1. - Ст. 2.
159. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.
160. Гоне Ж. Освіта і засоби масової інформації / Жак Гоне ; [пер. з фр. М. Марченко]. - К. : Вид-во «К.І.С.», 2002. - 100 с.
161. Права дитини : посібник для журналістів / [З. О'Доннелл, Д. Коник, Л. Логінова та ін.]. - К., 2002. - 116 с
162. Проблема бездоглядності та безпритульності дітей в Україні : Тематична державна доповідь про становище дітей в Україні (за підсумками 2003 року) / [О. М. Балакірєва, О. В. Биковська, Д. Г. Баранчук та ін.] - К.: Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. - 240 с.
163. Ролінський В. Насильство в мережі Інтернет / Володимир Ролінський // Рідна школа. - 2004. - № 7-8. - С. 7-9.
164. Максименко О.В. Окремі функції державних органів та установ з реалізації ювенальної політики в Україні / О.В. Максименко // Бюлетень з обміну досвідом роботи Управління видавничо-поліграфічної діяльності ГШ МВС України. – 2010. - № 183. – С. 67 -72.
165. Волинка К. Г. Проблеми збереження прав і свобод особи в Україні / К. Г. Волинка // Людина і політика. - 2000. - № 1. - С. 64-68.
166. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006–2016 роки» : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2006 року № 229-р // Офіційний вісник України. - 2006. - № 17. - С. 70. - Ст. 1274.
167. Максименко О.В. Шляхи реалізації ювенальної політики в Україні /О.В. Максименко// Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (м. Черкаси, 2010 р.). - 2010. – С. 156 – 157.
168. Про Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні : Указ Президента України від 9 червня 2006 року № 509/2006 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 24. - С. 14. - Ст. 1764.
169. Абрамов В. И. Правовая политика современного Российского государства в области защиты прав детей / В. И. Абрамов // Государство и право. – 2004. – № 8. – С. 79-84.
170. Державне управління і менеджмент: навч. посіб. у таблицях і схемах / Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін.; за заг. ред. д.е.н., проф. Г.С. Одінцової. – Х., ХарРІ НАДУ, 2002. – 492 с.
171. Концепція адміністративної реформи в Україні / Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. – К.: Центр політико-правових реформ – Центр розвитку українського законодавства, 1998. – 62 с.
172. Социальный паспорт Харькова. – Х.: Международный фонд «Панна», 2003. – 208 с.
173. Управлінські (адміністративні) послуги – новела адміністративного права // Адміністративна реформа для людини: наук.-практ. нарис / за ред. І. Коліушка. – К.: Центр політико-правових реформ, 2001. – С. 25-35.
174. Звернення Президента України Віктора Януковича до Українського народу з нагоди Дня Конституції України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.partyofregions.org.ua/faces/4c28778c2891c/.
175. Гаєвський Б.А. Політичне управління / Гаєвський Б.А., Ребкало В.А., Туленков М.В.: навч. посіб. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 160 с.
176. Мельникова Э. Б. Ювенальная юстиция – охранительная и восстановительная : учеб. пособие / Э. Б. Мельникова, Л. М. Карнозова. – М. : Проспект, 2002. – 142 с.
177. Мельникова Э. Б. Правосудие по делам несовершеннолетних: история и современность / Э. Б. Мельникова ; отв. ред. Ф. М. Решетников. – М. : Наука, 1990. – 118 с.
178. Головизнина М. В. Преступность несовершеннолетних, ювенальная юстиция и восстановительное правосудие в Италии / М. В. Головизнина // Вопросы ювенальной юстиции. – 2007. – № 2 (11). – С. 44-51.
179. Тетюев С. В. Ювенальные суды: какими им быть в России? / С.В. Тетюев // Вопросы ювенальной юстиции. – 2006. – № 2 (7). – С. 28-30.
180. Максименко О.В. Реформування системи освіти в Україні як частина реалізації ювенальної політики держави / О.В. Максименко // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасного права» (м. Х