АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ СУБ‘ЄКТІВ ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВА В СІМ‘Ї

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ
СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ШАМРУК НАТАЛІЯ БОРИСІВНА

УДК 351.713 (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ СУБ‘ЄКТІВ ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВА В СІМ‘Ї
Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Галай Андрій Олександрович,
кандидат юридичних наук, доцент

Ірпінь – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ В СІМ’Ї В УКРАЇНІ
14
1.1. Сутність протидії насильству в сім’ї у правовій державі 14
1.2. Правові основи протидії насильству в сім’ї в Україні 41
1.3. Сучасний стан протидії насильству у сім’ї в Україні 56
Висновки до розділу 73
РОЗДІЛ 2. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА НЕДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ З ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ В СІМ’Ї

78
2.1. Діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо попередження насильства в сім’ї
78
2.2. Органи внутрішніх справ як суб’єкт протидії насильству в сім’ї
94
2.3. Участь недержавних організацій у протидії насильству в сім’ї 110
Висновки до розділу 121
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ В СІМ’Ї
124
3.1. Загальнотеоретичні засади взаємодії інститутів держави і громадянського суспільства для виконання завдань і функцій держави

124
3.2. Удосконалення форм і методів взаємодії державних органів та недержавних організацій у протидії насильству в сім’ї
141
3.3. Упровадження міжнародного досвіду взаємодії суб’єктів протидії сімейному насильству
154
Висновки до розділу 175
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188
ДОДАТКИ 210

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація особистих прав людини, гарантування права на життя і здоров’я, на вільний особистий розвиток є одним із головних завдань правової соціальної держави, якою проголошена Україна. Забезпечення цих прав безпосередньо пов'язане із протидією насильницьким вчинкам і, зокрема, насильству у сім’ї.
Як свідчить практика, насильство у сім’ї не має географічних кордонів, воно існує серед усіх рас, класів та релігій. Його наслідками можуть бути загроза життю і здоров'ю особи, завдання психологічної травми, що може мати негативний вплив на сімейне життя жертви. Особливо тяжкі наслідки насильство завдає особистості дитини, яка стала його свідком або жертвою.
Протидія насильству у сім’ї є сьогодні одним із загальносвітових напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається світовим співтовариством не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини, що вимагає вироблення належних правових засобів її розв’язання. Ще у 1993 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Декларацію про викорінювання насилля щодо жінок. Уряди країн світу приймають закони, розробляють державні програми, вживають спеціальних заходів, спрямованих на протидію тим фор¬мам насильства, які донедавна вважалися приватною справою сім’ї або окремої людини. Серед загальносвітових акцій цього напряму є систематичне проведення з 1999 року Всесвітньої акції “16 днів протидії ґендерному насильству”.
Україна є лідером цього напряму з-поміж країн СНД. Прийняття спеціального законодавства та впровадження його у практику діяльності уповноважених державних органів дозволяє поступово викорінювати ці негативні суспільні традиції. Разом з тим, статистика свідчить, що більше 50% населення України потерпали від насильства в сім’ї впродовж свого життя. Протягом 2011 року органами внутрішніх справ було зафіксовано 127 тис. правопорушень, пов’язаних з насильством у сім’ї. Вважаємо, що одним із ключових недоліків державної політики протидії насильству в сім’ї в Україні є недостатній рівень взаємодії уповноважених державних органів та заінтересованих недержавних організацій, що призводить до розпорошеності зусиль та нівелювання позитивних результатів.
Ще одним фактором недостатньо ефективного поступу у справі протидії насильства у сім’ї є слабкий розвиток наукових основ такої діяльності. Вченими пострадянського періоду тривалий час питання насильства у сім’ї ототожнювались лише із типом дрібної побутової злочинності. Лише останніми роками з’являються праці кращих наукових шкіл України, які розкривають проблеми адміністративного права і кримінології, що допомагають викласти організаційно-правові основи діяльності держави і громадянського суспільства щодо протидії насильству у сім’ї. Нами опрацьовані наукові праці вчених-адміністративістів, представників інших галузей права та соціальних наук: Н.В.Аніщука, О.М.Бандурки, О.В.Бойка, Ю.П.Битяка, С.В.Болдирєва, А.О.Галая, І.П.Голосніченка, С.К.Гречанюка, О.С.Доценка, Ф.К.Думка, Д.Г.Заброди, В.М.Кампо, О.В.Ковальової, Д.О.Коломойця, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, Ю.В.Лисюка, І.Л.Литвиненко, Ю.С.Назара, О.В.Негодченка, В.І.Олефіра, Ю.О.Павленка, В.М.Плішкіна, О.М.Руднєвої, І.Б.Трохима, О.В.Тюріної, В.Г.Фатхутдінова, Л.О.Фещенко, Г.В.Федькович, М.С.Чумало та ін. Для використання кращих іноземних практик попередження насильства у сім’ї було опрацьовані публікації таких дослідників як Л.М. Адіссон, Л. Бартелл, С.Волбі, Дж.Волен, С.Гріффітс, А.А.Гусейнов, Г.Г.Еквіно, О.Н.Єршова, Д.Жервуд, К. Каррінгтон, Г.І.Козирєв, Е.Кронін, Г.Г.Мошак, В.П.Ревін, К.Суза, Л.Федер, Д. Фіалкофф, Д.Р.Форде, Б.Хайлер, Ж.Хамнер та ін.
Проте, з усього переліку названих дослідників лише деякі приділяли увагу організації попередження домашнього насильства, наукових праць щодо комплексної взаємодії державних органів та недержавних інституцій у галузі протидії насильству у сім’ї в Україні не було. Отже, розробка ґрунтовних теоретично виважених і практично цінних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-правових аспектів, форм та методів діяльності щодо попередження та протидії насильству в сім’ї як комплексної правової та соціальної проблеми є актуальним напрямом наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Тематика дослідження відповідає п. 1 ч.1 статті 3 Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки", Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008; Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р; указів Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю» від 28 березня 2008 р. № 276/2008.
Тема дисертації затверджена Вченою Радою Національного університету ДПС України від 25 листопада 2010 року (протокол №3). Вона розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання та доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретико-правових засад, міжнародного досвіду, чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити особливості адміністративно-правового регулювання протидії насильству у сім’ї шляхом взаємодії державних і недержавних суб’єктів, удосконалити форми та методи їх діяльності, розробити пропозиції до вдосконалення практики правозастосовної діяльності у цій сфері.
На виконання поставленої мети нами побудована така система завдань:
 дослідити сутність протидії насильству в сім’ї у правовій державі;
 розкрити зміст національного законодавства щодо протидії насильству в сім’ї;
 дати характеристику сучасному стану протидії насильству у сім’ї в Україні;
 здійснити аналіз діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо попередження насильства в сім’ї;
 охарактеризувати роль правоохоронних органів як суб’єктів протидії насильству в сім’ї;
 визначити засади участі недержавних організацій у питаннях протидії насильству в сім’ї;
 шляхом розгляду загальнотеоретичних і практичних засад взаємодії інститутів держави і громадянського суспільства запропонувати напрямки удосконалення форм і методів взаємодії державних органів та недержавних організацій щодо протидії насильству в сім’ї;
 упровадити передовий іноземний досвід взаємодії суб’єктів протидії сімейному насильству у національну правозастосовну практику;
 підготувати пропозиції та рекомендації теоретичного та практичного змісту, спрямовані на підвищення належного адміністративно-правового забезпечення взаємодії суб‘єктів протидії насильству в сім’ї.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час діяльності органів публічної адміністрації та інституцій громадянського суспільства у сфері протидії насильству у сім’ї.
Предмет дослідження – адміністративно-правові засади взаємодії суб‘єктів протидії насильства в сім‘ї.
Методи дослідження. Методологію дисертаційного дослідження становить широкий спектр сучасних філософських,загальнонаукових та спеціальних методів пізнання державно-правових процесів та явищ. Їх застосування ґрунтується на системному, діяльнісному, функціональному та класифікаційному підходах, що дає змогу досліджувати порушені проблеми всебічно, виходячи зі специфіки предмета, поставленої мети та задач.
Філософські методи дали змогу визначити зміст правовідносин у галузі попередження насильства у сім’ї у підрозділі 1.1. та форми взаємодії суб’єктів протидії йому у розділі 3.
Для розкриття сучасного стану протидії домашньому насильству у підрозділі 1.3. було застосовано історичний, соціологічний та статистичний методи.
Метод логіко-семантичного аналізу був використаний при формуванні понятійного апарату дослідження у підрозділах 1.1., 3.1 та 3.2.
Для комплексного аналізу діяльності державних органів та недержавних інституцій з протидії насильству в сім’ї у розділі 2 застосовувалися методи міждисциплінарного дослідження, системно-функціонального аналізу.
За допомогою системно-структурного методу дослідження у підрозділі 3.2. було опрацьовано існуючі та запропоновано нові форми і методи взаємодії державних органів та недержавних організацій у протидії насильству в сім’ї.
Порівняльно-правовий метод використовувався для аналізу досвіду протидії насильству в сім’ї, накопиченого у діяльності державних та громадських інституцій іноземних держав у підрозділі 3.3.
Зі спеціально-наукових методів було використано спеціально-юридичний, формально-правовий та інші, які дали змогу опрацювати у підрозділах 1.2., 2.1., 2.2., 2.3 нормативно-правові основи діяльності з протидії насильству у сім’ї, визначити шляхи удосконалення такої діяльності та законодавства, що її урегульовує.
Нормативну основу дослідження склали Конституція України, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти вищих органів державної влади й управління України, спеціалізовані документи міжнародно-правового характеру, що стосуються питань діяльності державних органів у сфері попередження насильства в сім’ї.
Емпіричною основою дослідження слугували дані про загальну кількість фактів насильства в сім’ї, правопорушень та злочинів, вчинених на побутовому ґрунті, отримані зі статистичних матеріалів МВС України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, оприлюднені матеріали соціологічних, психологічних та правових досліджень вітчизняних і зарубіжних дослідників у названій сфері. Для визначення сучасного стану законодавства і його реалізації, пошуку шляхів удосконалення практичної реалізації форм і методів взаємодії щодо протидії насильству у сім’ї було проведено анкетне опитування 185 працівників ОВС та курсантів Національної академії внутрішніх справ, 70 представників недержавних організацій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці монографічним дослідженням адміністративно-правових засад взаємодії суб'єктів протидії насильства в сім'ї. Дослідження чинних норм права, нових поглядів і тенденцій розвитку суспільних відносин у цій сфері дало змогу обґрунтувати низку висновків і пропозицій із зазначенням напрямків удосконалення законодавства. Зокрема:
уперше:
 розроблено поняття протидії насильству в сім’ї як комплексу соціально-педагогічних та правових заходів спеціально-уповноважених органів держави та інституцій громадянського суспільства, що охоплюють попередження, виявлення, припинення правопорушень у сім’ї, притягнення до відповідальності та корегування поведінки правопорушників, надання соціальної підтримки жертвам насильства;
 системно розглянуто повноваження органів місцевого самоврядування у справі протидії насильству у сім’ї крізь призму їх взаємодії з центральними органами виконавчої влади (зокрема, галузями внутрішніх справ; освіти і науки, молоді та спорту; соціальної політики; фінансів; юстиції);
 комплексно досліджено організацію та діяльність з протидії насильству у сім’ї з боку недержавних інституцій. У дисертації системно досліджено форми і методи діяльності у зазначеному напрямі українських благодійних та громадських організацій, юридичних клінік, кризових і реабілітаційних центрів. Опрацьовано особливі засади організації кризових, реабілітаційних та інших центрів, що створені громадськими організаціями та діють у тісній співпраці з державними органами та установами;
удосконалено:
 інструментарій комплексного дослідження сучасного стану протидії насильству в сім’ї за допомогою наступних критеріїв: за характеристикою осіб, які вчиняють насильство у сім’ї; за характеристикою осіб, які зазнали такого насильства; залежно від виду насильства у сім’ї; залежно від застосування виду юридичної відповідальності за вчинення насильства у сім’ї;
 наукові засади протидії насильству у сім’ї з боку правоохоронних органів. Ця діяльність розглядається у дисертаційному дослідженні як система заходів, які здійснюють органи внутрішніх справ, прокуратура та суд, органи та установи виконання покарань;
 основи наукового управління взаємодією інститутів держави і громадянського суспільства для виконання завдань і функцій держави з протидії насильству у сім’ї, розглянуто сутність взаємодії, рівні та принципи взаємодії, запропоновано напрямки та форми удосконалення законодавства щодо протидії домашньому насильству шляхом імплементації до нього наукових засад взаємодії;
 систему форм і методів взаємодії суб’єктів протидії насильству у сім’ї. Розглянуто такі форми взаємодії як координація суб‘єктів протидії насильства у сім‘ї через визначення напрямків їх діяльності та компетенції; допомога членам сім'ї, де вчинено насильство; обговорення, інформаційне та правове забезпечення подальших заходів протидії насильству у сім‘ї;
отримали подальший розвиток:
 система сутнісних характеристик насильства у сім’ї як системи протиправних діянь, що базується на міжстатевому, економічному або фізичному домінуванні у сімейних відносинах; полягає у порушенні особистих прав і свобод конкретної людини, що перебуває у сімейних відносинах з агресором; має протиправний намір завдання прямого чи непрямого впливу на поведінку залежного члена сім’ї; пов’язане із завданням матеріальної чи моральної шкоди; ускладнює можливості самозахисту і вимагає втручання з боку держави і суспільства;
 наукові засади систематизації нормативно-правових актів, які регулюють протидію насильству у сім’ї;
 засади класифікації взаємодії державних органів та недержавних організацій за критеріями: мети; характеру зв’язків; способу вирішення завдань; кількості учасників; часу і тривалості спільних дій; напрямів; відношення до системи або підсистеми органів, що здійснюють протидію насильству в сім’ї; ступеню конфіденційності; організаційно-правової форми; підстав виникнення; спрямованості функціонування;
 на основі аналізу іноземного досвіду попередження і реагування на факти домашнього насильства було розроблено пропозиції щодо конкретних форм і методів діяльності у цій галузі українських інституцій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції можна використовувати:
– у науково-дослідній роботі – для подальших наукових розробок щодо проблем забезпечення прав і свобод людини, взаємодії інституцій держави і громадянського суспільства у галузі протидії насильству у сім’ї;
– у навчальному процесі – для проведення занять у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців за напрямами "Правознавство", "Правоохоронна діяльність", "Психологія" (акт впровадження Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ від 24.03.2011);
– у правотворчості – для вдосконалення законодавства шляхом внесення змін до законів та підзаконних актів у галузі протидії насильству у сім’ї, діяльності державних органів, місцевого самоврядування та інших об’єднань громадян;
– у правозастосуванні – для вдосконалення практичної діяльності державних суб’єктів попередження насильства у сім’ї (довідка про впровадження результатів Деснянського МВ в Чернігівській області від 24 листопада 2011 року);
– у правозахисній та правопросвітній роботі – для розвитку форм і методів роботи спеціалізованих державних та громадських організацій, для розробки корекційних програм роботи з сімейними агресорами, тематичних лекцій, семінарів, інтерактивних тренінгів щодо попередження насильства у сім’ї (акт впровадження громадської організації „Київський правозахисний альянс” від 18.01.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції і рекомендації, в тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.
Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих праць, у дисертаційному дослідженні не використовувались. Особистий внесок до опублікованих колективних наукових праць пропорційний кількості співавторів.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на засіданні міжкафедрального семінару кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України.
Теоретичні положення та висновки дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях, найбільш значимими з яких є такі:
­ міжнародні науково-практичні конференції: «Напрями удосконалення протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності» (Ірпінь, 26-27 листопада 2010 року); «Проблеми правотворчості очима науковців» (Одеса, 01-02 листопада 2011р.);
­ міжвузівські науково-практичні конференції та семінари: «Державне управління: стратегія і тактика формування сучасного фахівця (Київ, 2012); «Криміналістична наука: витоки, сучасність та перспективи» (Ірпінь, 2011); «Проблеми сучасного права» (Чернігів, 2010); «Історико-правові та соціально-економічні аспекти розвитку суспільства та держави» (Чернігів, 2011); "Нові напрями діяльності юридичних клінік" (Київ, 2011); "Актуальні проблеми правового регулювання та діяльності служби дільничних інспекторів міліції" (Київ, 2011).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові статті у виданнях, що визначені МОНмолодьспорт України як фахові з юридичних наук, одна з них – у співавторстві (особистий внесок – 50 %), а також 4 — у матеріалах і тезах конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками, дев’яти підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел (202 найменувань) та двох додатків. Загальний обсяг роботи 224 сторінки. Обсяг тексту дисертації – 188 сторінки. Список використаних джерел займає 22 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, вперше в українській правовій науці на основі аналізу теоретико-правових засад, міжнародного досвіду, чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначено особливості адміністративно-правового регулювання протидії насильству у сім’ї шляхом взаємодії державних і недержавних суб’єктів, удосконалено форми та методи їх діяльності, розроблено пропозиції до вдосконалення практики правозастосовної діяльності у цьому напрямі. У роботі розроблені конкретні наукові висновки, пропозиції та практичні рекомендації щодо удосконалення діяльності щодо взаємодії суб’єктів протидії насильства в сім‘ї. Основні з них такі:
2. Дослідження витоків причинного комплексу існування явища насильства в сім‘ї за радянських та українських часів, дозволило нам поряд з вже існуючими, виокремити наступні особливості:
 для радянської правової ідеології первинною була розбудова держави, а вторинною — розвиток групових осередків, до яких належала і сім’я. Втручання у сімейні стосунки з метою застосування юридичної відповідальності практикувалося лише при вчиненні злочинів;
 в українському суспільстві, що втратило виховний вплив державних інституцій на сімейні та колективні відносини, було дезорієнтовано новими соціально-економічними, політичними та соціально-культурними реаліями, випадки насильницьких вчинків стали виділятися дедалі частіше.
Загальні внутрішні та зовнішні чинники, що впливають сьогодні на прояви насильства в сім’ї, пов’язані у першу чергу з економічною ситуацією в Україні та матеріальним положенням кожної окремої сім’ї; психічними особливостями та особливостями виховання осіб, які скоюють насильницькі дії проти членів своєї сім’ї; недостатньою поінформованістю населення щодо виявлення випадків насильства у сім’ї та методів боротьби з насильством з боку держави і недержавних організацій; неефективним станом роботи державних органів у сфері попередження насильства в сім’ї.
2. Насильство у сім’ї є будь-якими умисними діями (бездіяльністю), а так само погрозою вчинення фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства одним учасником сімейних відносин щодо іншого, якщо ці дії порушують права і свободи члена сім’ї і завдають йому матеріальну чи моральну шкоду.
Наведене визначення обов’язково доповнювати переліком учасників сімейних відносин у розумінні насильства у сім’ї:
 особи, які перебувають у шлюбі або протягом тривалого періоду проживають разом;
 особи, які проживають окремо, але підтримують значущі родинні, особистісні стосунки, а так само господарські працівники, з якими підтримуються особистісні стосунки;
 їхні діти та особи, які виховуються ними за різними формами влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
 родичі прямої або непрямої лінії споріднення, які проживають разом.
3. Протидія насильству в сім’ї є комплексом соціально-педагогічних та правових заходів спеціально-уповноважених органів держави та інституцій громадянського суспільства, що охоплюють попередження, виявлення, припинення правопорушень у сім’ї, притягнення до відповідальності та корегування поведінки правопорушників, надання соціальної підтримки жертвам насильства.
4. Узагальнення правового регулювання організаційно-правового забезпечення протидії насильства сім‘ї, дозволяє зробити такі узагальнення:
 система правового регулювання протидії насильства сім‘ї ґрунтується на нормах окремих міжнародних правових актів та Конституції України. Конституція України фактично створює загальні передумови для створення системи протидії насильства в сім‘ї через формування загального правового статусу людини, громадянина, члена сім‘ї.
 спеціальне законодавство на даний час не має завершеного вигляду. У першу чергу, слід відзначити недостатнє підзаконне регулювання питань взаємодії різних інституцій щодо попередження насильства у сім‘ї. Не визначено конкретних принципів, форм та напрямків взаємодії.
Загальнотеоретичні аспекти взаємодії, досліджені в роботі, дають можливість підсумувати, що нині є потреба у доповненні відповідної нормативно-правової бази окремими визначеннями та теоретичними положеннями.
Зокрема, пропонується доповнити Інструкцію щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї (п.1.2.), а також Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» (ст.1) визначенням взаємодії, яке обґрунтоване та сформульоване в даній роботі.
Крім цього, статтю 3 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», доповнити частиною 3 наступного змісту: «Взаємодія органів та установ, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї здійснюється на засадах: законності; науковості; гласності; системності; безперервності; взаємодопомоги; професіоналізму; керованості; пріоритетності досягнення цілей державної політики щодо попередження насильства в сім'ї».
5. Нині сфера протидії насильства у сім‘ї, поряд з багатьма іншими, має суттєві недоліки при організації взаємодії суб‘єктів її попередження. Основні з них наступні:
­ відсутність у правоохоронних органів ефективних інструментів запобігання насильству в сім'ї;
­ відсутність належних та ефективних законодавчих і нормативних актів для організації міжвідомчої взаємодії у вирішенні проблеми насильства в сім'ї;
­ відсутність координаційних механізмів між органами державного управління та неурядовими організаціями, недостатня фінансова підтримка з боку держави.
­ відсутність достовірної статистики з проблеми домашнього насильства. Ускладнений доступ до даних про факти насильства в сім'ї;
­ низька інформованість населення про шляхи вирішення проблеми домашнього насильства;
­ необхідність зміни ставлення суспільства до проблеми домашнього насильства, переведення її з розряду особистих, сімейних, приватних в ряд соціальних, загальнонаціональних;
­ відсутність єдиного центру допомоги жертвам сімейного насильства.
6. Організація взаємодії у протидії насильству у сім’ї ускладнюється такими чинниками:
­ небажання в деяких ситуаціях визнання сімейних проблем, що стає перешкодою для залучення різних державних або громадських структур для зменшення негативного впливу і можливості попередити насильство;
­ потенційна можливість втручання в приватне життя людей (у сімейні відносини);
­ недостатня нормативна забезпеченість процесу спільної діяльності, при беззаперечній необхідності існування ефективної та детальної нормативної правової основи взаємодії;
­ поєднання сил та засобів державних органів та організацій, інституцій громадськості та окремих громадян.
Під формою взаємодії суб‘єктів протидії насильству в сім’ї, розуміється система способів і прийомів взаємодії, сукупність зв’язків і правовідносин, суб’єктів, які взаємодіють з метою протидії насильству в сім’ї. Зокрема, формами взаємодії є координація суб‘єктів протидії насильства у сім‘ї через визначення напрямків їх діяльності та компетенції; допомога членам сім'ї, де вчинено насильство (через комплекс психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних та інших послуг членам сім'ї, в якій було вчинено насильство); обговорення, інформаційне та правове забезпечення подальших заходів протидії насильства у сім‘ї.
7. Покращення ситуації в досліджуваній сфері ми вбачаємо через подальший розвиток правових та організаційних механізмів місцевої та загальнодержавної системи попередження насильства в сім‘ї:
­ удосконалення правового та управлінського забезпечення функціонування спеціалізованого державного органу виконавчої влади області з питань безпеки в сім'ї;
­ міжгалузева координація роботи державних структур і громадських організацій в цьому напрямі;
­ розробка та практична реалізація місцевих та національних цільових програм з боротьби та попередження сімейного насильства.
Крім того, на державному рівні потрібно забезпечити:
­ організацію роботи єдиної кризової служби з можливістю наданням притулку для осіб, які потерпають від сімейного насильства;
­ розробка на державному та регіональному рівнях соціально-психологічних і реабілітаційних програм для потерпілих від насильства в сім'ї;
­ використання можливостей соціальної реклами для привертання уваги громадськості до проблеми насильства в сім'ї і шляхів її рішення.
8. Опрацювавши практику протидії насильству у сім’ї у провідних країнах світу і країнах, що близькі до нашої держави рівнем розвитку і ментальністю, визначено такі висновки:
­ На етапі недостатнього сприйняття суспільством важливості протидії насильству у сім’ї доцільно запозичити англійський досвід візитів до сімей на території обслуговування, проведення роз’яснень законодавства та розповсюдження інформаційних матеріалів про протиправність цих деліктів. Одночасно слід провести додаткове навчання для працівників ланки, що залучається до реагування на факти сімейного насильства.
­ Для ефективної координації реагування поліції на випадки насильства у сім’ї доцільно впровадити систему обліку проблемних сімей та попередніх випадків насильства у сім’ї. До елементів обліку щодо конкретної сім’ї доцільно віднести: склад сім’ї та кола близького спілкування, кількість правопорушень (як насильство у сім’ї, так і інші) та винесені рішення щодо них, наявність приписів щодо обмежень у поведінці, агресивність та особливості поведінки членів сім’ї, наявність зброї.
­ Виходячи з досвіду США доцільно розширити коло застосування статті 173-2 КУпАП складами таких правопорушень як системне переслідування особи особисто, через інших осіб або шляхом телефонних погроз.
­ Доцільно обмежити реагування міліції на справи насильства у сім’ї лише у випадках завдання шкоди здоров’ю, у інших випадках, передавати провадження до соціального супроводження соцслужб. Про випадки насильства, за американським зразком, які стали відомими підрозділам міліції, доцільно одразу інформувати служби у справах дітей та сім’ї, для роботи з потерпілими їх працівників.
­ Доречним, за зразком США та Німеччини, для профілактики наступних правопорушень при розгляді справи визначати усі деталі спілкування правопорушника і потерпілого, щодо яких застосовано обмеження у спілкуванні.
­ З британської та американської практики, доречним є використання технічних пристроїв телекомунікаційного зв’язку для безпеки і комфорту свідків та потерпілих при розгляді справи про насильство у сім’ї за умови можливості візуального контакту з цими особами.
­ Британський досвід контролю служби пробації за проходженням корекційних психологічних програм щодо сімейних агресорів можливо запровадити в Україні, адже наш аналог служби пробації (кримінально-виконавча інспекція Державної пенітенціарної служби України) має дотичні завдання і її персонал не вимагає додаткової підготовки у контролі застосування корекційної програми. Натомість це зможе подолати проблему пасивності служби дільничних інспекторів міліції щодо призначення корекційних програм сімейним агресорам, адже міліція громадської безпеки МВС перевантажена іншими завданнями.
­ Особливо доречними для впровадження в Україні можуть бути просвітні програми австралійського зразку щодо роботи з молоддю з тематики пропаганди доброзичливості між людьми, гуманного толерантного співжиття, взаємоповаги до представників інших націй, рас, релігій, гендерної рівності тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15 грудня 2001 року за № 2789-III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 10. – Ст. 70.
2. Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження гендерного насильства / [Матеріали парламентських слухань у Верховній Раді України 21 листопада 2006 року]. — К.: Парламентське видавництво, 2006.— 72с.
3. Міжнародний гуманітарний Центр "Розрада": [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://www.rozrada.kiev.ua/about-u.htm
4. Зупинимо насильство щодо жінок: [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://amnesty.org.ua/bud-aktivnim/kampaniyi/
5. План заходів з проведення Національної кампанії "Стоп насильству!" на період до 2015 року: Затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. №2154-р
6. Мошак Г.Г. Преступления в семье: истоки и профилактика / Г.Г Мошак..— Кишинев, 1989.— 156 с.
7. Маяжола А.С. Профилактика умышленных убийств, совершаемых на почве семейно-бытовых отношений / А.С. Маяжола // Профилактика умышленных убийств, совершаемых на бытовой почве: [Сб. науч. тр.] – Караганда: Карагандин. высш. шк. МВД СССР, 1984. – 120 с.
8. Ревин В.П. Организационно-тактические проблемы профилактики преступлений, совершаемых в сфере бытовых отношений: автореферат дисс…канд.юрид.наук / В.П. Ревин. — М.: Академия МВД СССР, 1982. — 17с.
9. Коломоєць О.Д. Адміністратинво-правове регулювання відповідальності за вчинення насильства у сім’ї, невиконання захисного припису або не проходження колекційної програми: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00. 07 / О.Д. Коломієць. Запоріжжя, 2010. – 20 с.
10. Ковальова О.В. Діяльність служби дільничних інспекторів міліції щодо попередження насильства в сім’ї: дис… канд.юрид.наук.: 12.00.07/ Ковальова Олена Володимирівна, Харківський національний університет внутрішніх справ. — Х., 2008.— 238с.
11. Громадська програма співробітництва по запобіганню насильству в сім’ї: [Матеріали 1-го Міжнародного науково-практичного семінару]. Одеса, 25 лютого – 6 березня 1999 р. / [За ред. Ф.К. Думка]. – Одеса: ОІВС, 1999. – 125 с.
12. Проблеми насильства в сім'ї: правові та соціальні аспекти / [Олександра Миколаївна Руднєва (упоряд.)] — Х. : Право, 1999. — 212с.
13. Курс “Побутового насильства”: [Посібник учасника] – Б.м., 1999. – 264 с.
14. Гусейнов А.А. Ненасилие и перспективы общества / А.А. Гусейнов // Этика ненасилия. — М., 1997. – С. 15-20.
15. Лисюк Ю.В. Протидія насильству в сім'ї: [монографія] / Юрій Валерійович Лисюк;. — О. : Одеський юридичний ін-т ХНУВС, 2007. — 162с.
16. Думко Ф.К. Підготовка курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями: [монографія] / Ф.К. Думко – Одеса: Астропринт, 2002. – 168 с.
17. Конвенція ООН про права дитини / Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / [упор. Т.Яблонської] — К.: Сфера, 1999.— С. 44-55.
18. Декларация об искоренении насилия в отношении женщин, провозглашенная резолюцией 48/104 Генеральной Ассамблеи ООН от 20 декабря 1993 года // Проблеми насильства в сім'ї: правові та соціальні аспекти / [Олександра Миколаївна Руднєва (упоряд.).] — Х. : Право, 1999. — С. 120-128.
19. Жіночий рух в Україні: [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://www.mi-rivni.ammu.org.ua/ruh
20. Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна" [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://www.civicua.org/catalogue/view.html?q=745167
21. Західноукраїнський центр "Жіночі перспективи" [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://www.civicua.org/catalogue/view.html?q=201782&w=329120
22. Ситаров В. А. Насилие и ненасилие / В.А. Ситаров // Знание. Понимание. Умение. — 2005. — № 1. — С. 135-139.
23. Философская энциклопедия: [Електронний ресурс]. Режим доступу //http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/779
24. Толковый словарь Ушакова: [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/875870
25. Большой Энциклопедический словарь: [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/208782
26. Політичний словник / [відп. ред. В.К. Врублевський, А.В. Кудрицький, В.М. Мазур, А.В. Мяловицький]. – [3-тє видання]. — К.: ГР Української рад. Енциклопедії, 1982.— 655с.
27. Пионтковский А. А. Преступления против личности. / А.А. Пионтковский – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1938. – 136с..
28. Гусейнов А. А. Понятие насилия и ненасилия / А. А. Гусейнов // Вопросы философии. – 1994. – № 6. – С. 36.
29. Толковый словарь Ушакова [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/974530
30. Энциклопедия социологии [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/socio/3053
31. Словопедія / Словник синонімів: [Електронний ресурс]. Режим доступу: ПРИМУС
32. Токарчук Р.Е. Насилие как составообразующий признак хищений: вопросы уголовной ответственности: дисс… к.ю.н. 12.00.08./ Р.Е. Токарчук Омский гос. унив. — Омск, 2008. — 178 с.
33. Симонов В. И. Уголовно-правовая характеристика физического насилия: автореф. дис. … канд. юрид. наук / В. И. Симонов – Свердловск, 1972. – 17с.
34. Толковый словарь Ушакова: [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1021698
35. Энциклопедический словарь: [Електронний ресурс]. Режим доступу // http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/51949
36. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року №2947-III // Відомості Верховної Ради України. — 2002.— №21-22.— Ст.135.
37. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI // Офіційний вісник України. — 2010.— №92.— Т. 1.— Ст. 3248
38. Центр знань з прав людини: НАВС [Електронний ресурс]. Режим доступу: // http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/humanright/glossary/gl132/info_ukr.htm
39. Еквіно Г.Г. Правила щодо здійснення поліцією реагування у випадках домашнього насильства/ Г.Г. Еквіно // Громадська програма співробітництва по запобіганню насильству в сім’ї: [матеріали 1-го Міжнародного науково-практичного семінару]. Одеса, 25 лютого — 6 березня 1999р. / [За ред. Ф.К. Думка]. — Одеса: ОІВС, 1999.— С. 25-36.
40. Законопроект "Об основах социально-правовой защиты от насилия в семье" [Електронний ресурс]: Режим доступу // http://www.owl.ru/win/books/nasilie/nasil_pr.htm
41. Закон Республики Молдова "О предупреждении и пресечении насилия в семье" [Електронний ресурс]: Режим доступу // http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?Regnom=22266
42. What is Domestic Violence/ National Domestic Violence Hotline: [Електронний ресурс]: Режим доступу // http://www.thehotline.org/get-educated/what-is-domestic-violence/
43. Адміністративна діяльність: [навч. пос. для студ. ВНЗ] / [М.В. Ковалів, З.Р. Кисіль, Д.П. Калаянов та ін.].— К.: Правова єдність, 2009.— 432с.
44. Організація діяльності міліції громадської безпеки: [навч. посіб. / За заг. ред.. Олефіра В.І]. — К.: КНТ, 2010.— 264с.
45. Адміністративне право України: [підручник / за заг. ред. академіка С.В. Ківалова] — О.: Юридич. літ., 2003.— 893с.
46. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: дис… д.ю.н. за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право / А.Т. Комзюк. — Х.: НУВС, 2002.— 408с.
47. Закон Кыргызской Республики "О социально-правовой защите от насилия в семне" [Електронний ресурс]: Режим доступу // http://alians.emarketing2u.com/index.php?option=com_content&view=article&id=55:law-soc-prav-zaschita-ot-nasiliya-v-semie&catid=44:gender-laws-c&Itemid=63
48. Юридична енциклопедія: [в 6 т]./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — Т.4.— К.: Укр.енцикл., 1998.— 717с.
49. Козырев Г.И. Проблема насилия в теории, в массовом сознании и реальной жизни / Г.И. Козырев // Вестник Московского университета. — [Серия 7. Философия.] — №6.— 2000.— С. 85-100.
50. Словарь синонимов [Електронний ресурс]: Режим доступу //http://dic.academic.ru/ dic.nsf/ dic_synonims/ 87156/
51. Мельник О.М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / О.М. Мельник - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - Київ, 2004. – 208с.
52. Общая теория государства и права: [Академ. курс в 2 т.] / Под ред. М.Н. Марченко. – Т. 2. – М.: Юридическая литература, 1998. – 497 с.
53. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 30.— Ст. 141.
54. Коментар до Конституції України / за ред. В.Ф. Опришко, Л.Є. Горьового, М.І. Корнієнка та ін. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 378 с.
55. Про охорону дитинства: Закон України 26 квітня 2001 року N 2402-III // Відомості Верховної Ради України – 2001 N 30 Ст.142
56. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям: Закон України 1 червня 2000 року N 1768-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР) – 2000 N 35 ст.290
57. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар / [Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін.] К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. 781 с.
58. Проект ЄС розповсюдить інформаційні картки для тих, хто потерпає від домашнього насильства (у громадське та форми-методи) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eu.prostir.ua/news/242395.html
59. Протидія насильству у сім’ях [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uzhgorod.net.ua/news/42466.
60. Дільничні Херсонщини докладають максимум зусиль для попередження і вчасної боротьби з насиллям у родинах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/456852
61. Тюріна В.О. Профілактика правопорушень в діяльності органів внутрішніх справ / В.О. Тюріна // Актуальні проблеми управління персоналом ОВС України: Матеріали науково-практичної конференції. – Х., 2002. – С. 194-197.
62. Patterson, G. R., Disеhion, T. J. , Bank, L. Family interaction: a process model of deviancy training. Aggressive behavior L., 1984 p. 329 –335.
63. Zaidi, L. Y. , Knutson J. F. , Mehm J. G. Transgenerational patterns of abusive parenting: analog and clinical tests. Aggressive behavior L., 1989, p. 137-152.
64. Бойко О.В. Насильство в сім’ї: соціологічний аналіз явища: дис. … кандидата соціолог. наук: 22.00.03 / Олександр Валерійович Бойко. - Харків, 2003. – 212 с.
65. Про Рекомендації парламентських слухань "Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження ґендерного насильства": затверджено постановою Верховної Ради України від 22 березня 2007 року №817-V [Електронний ресурс]. – Режим доступу: gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=29008
66. Молчание — дорога в ад, или как не стать жертвой домашнего насилия? // Зеркало недели. – 2010. - №46. – С. 4-5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zn.ua/articles/61640
67. Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження гендерного насильства. Рівні права та рівні можливості в Україні: реалії та перспективи: [Матеріали парламентських слухань]. – К., - 2007. – 200 с.
68. Бойко О.В. Насильство в сім’ї: соціологічний аналіз явища: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціолог. наук: спец. 22.00.03 «Соціальні структури та соціальні відносини» / О.В. Бойко. - Харків, 2003. – 20 с.
69. Соціально-економічні причини насильства в сім’ї в Україні: аналіз проблем та шляхи запобігання: [матеріали за результатами соціологічного опитування]. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. - 144 с.
70. Трохим І.Б Подолання насильства у сім’ї: український та міжнародний досвід / І.Б.Трохим, Г.В.Федькович, М.С Чумало.. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. – 112с.
71. Аніщук Н.В. Гендерне насильство у правовому житті України: [монографія] / Н.В. Аніщук. – Одеса: Юридична література, 2007. – 232с.
72. Предместніков О.Г. Деякі типові риси особи жінки, яка потерпіла від насильства в сім'ї / О.Г. Предместніков // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. - №4. - Ч.1. – С. 164-166.
73. Подолати страх [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/Publication/7383
74. Українки роками терплять домашнє насильство [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2010/08/100810_family_violence_ob.shtml
75. Мусафирова О. Домашняя война: победителей нет / О.Мусафирова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kp.ua/daily/210910/244479/print/
76. Завгородня І. Подолати страх / І. Завгородня [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/Publication/7383
77. Насилие по-домашнему в украинском исполнении // Рідне Прибужжя. 2010. №123. – С. 3.
78. Украинские мужчины объединяются в борьбе с насилием [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cripo.info/?sect_id=4&aid=100471
79. Права людини в Україні - 2007. Узагальнена доповідь правозахисних організацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.khpg.org/index.php?id=1217068682.
80. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – С. 131.
81. Протидія насильству в сім’ї – спільна задача органів внутрішніх справ та громадськості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://khpg.org.ua/ru/index.php?id=1227859999
82. Social Work Speaks // NASW PRESS. – 1997. - 89 p.
83. Мусафирова О. Люби жену, как душу, тряси ее, как грушу? / О. Мусафирова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kp.ua/daily/310810/241608/
84. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - № 51. - ст. 1122.
85. Моніторинг вивчення стану справ з проблем домашнього насильства на території Волинської області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.police.gov.ua/archive/2009/12/28.php
86. Довідка з питання «Про стан виконання Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ozis.kr.ua/articles.php?lng=ru&pg=1336
87. Суранович В. Головне – не допустити скоєння дитиною злочину / В. Суранович: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/402760;jsessionid=B74B85AA808A533
88. Красій В. Насильство в сім’ї: захист прав потерпілих / В.Красій, Г.Федькович, М.Чумало. – Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 84 с.
89. Про Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 8 квітня 2011 року N 446
90. Положення Про Міністерство соціальної політики України: Затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №389/2011
91. План роботи Міністерства праці та соціальної політики України на 2011рік: Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 28.01.2011 № 26
92. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 383/2011
93. Болдирєв С.В. Організаційно-правові питання місцевого самоврядування в Україні: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 / С.В. Болдирєв – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2003. – 22с.
94. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1997. – № 24. – С. 170.
95. Литвиненко І.Л. Діяльність органів місцевого самоврядування по забезпеченню конституційних прав і свобод людини і громадянина: дис. … к.ю.н. / І.Л. Литвиненко – Хмельницький, 2002. – 234 с.
96. Горян Елла Володимирівна. Органи місцевого самоврядування в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право/ Елла Володимирівна Горян. – Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2005. – 216с.
97. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні / В.М. Кампо. – К.: Ін Юре, 1997. – 36 с.
98. Любченко П.М. Компетенція місцевого самоврядування: організаційно-правові питання реалізації: автореф. дис. ... к.ю.н: 12.00.02 / П.М. Любченко Нац. юрид. акад. ім. Я.Мудрого. – Харків, 1998. – 17 с.
99. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1999. – № 20–21. – С. 190.
100. Величко Валерій Олександрович Організаційно-правові питання діяльності місцевої державної адміністрації: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (спеціальність 12.00.02 – конституційне право) / Валерій Олександрович Величко Харків, 2001 – 210с.
101. Коломоєць О.Д. Адміністративно-правове регулювання відповідальності за вчинення насильства у сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / О.Д. Коломоєць – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2010. – 223с.
102. Сердюк І.А. Правоохоронні відносини: поняття, їх особливості та види: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / І.А. Сердюк. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2008. – 200 с.
103. Кучук А.М. Теоретико-правові засади правоохоронної діяльності в Україні: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / А.М. Кучук. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. – 213 с.
104. Фатхутдінов В.Г. Правоохоронна діяльність: природа, сутність, гуманізм (теоретико-правові та методологічні аспекти): дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / В.Г. Фатхутдінов. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. – 223 с.
105. Тюріна О.В. Сучасні системи правоохоронних органів (порівняльно-правове дослідження): дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія правових і політичних вчень / О.В. Тюріна. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 184 с.
106. Пікуля Т.О. Правоохоронні органи в механізмі держави України (теоретико-правові питання функціонування): дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень / Т.О. Пікуля. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2004. – 203 с.
107. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19 червня 2003 року N 975-IV // Відомості Верховної Ради – 2003 ¬¬ N 46 - Ст.366
108. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року N 3781-XII // Відомості Верховної Ради України – 1994 N 11 Ст.50
109. Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї: Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України від 7 вересня 2009 року N 3131/386
110. Про особливості правозахисної діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей: Наказ № 3/1гн від 21 червня 2011 року.
111. Прокурорський нагляд за додержанням законів України щодо попередження насильства над дітьми: [наук.-практ. посіб.] / О.О. Кочемировська, О.М. Подільчак , О.Р. Севрук, Г.О. Христо¬ва. – К.: ТОВ “К.І.С.“, 2010. – 88 с.
112. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua
113. Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень: Наказ Генерального прокурора України від 29 листопада 2006 року N 6гн
114. Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда-Україна» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.la-strada.org.ua/
115. Лисюк О.В. Протидія насильству в сім’ї / О.В. Лисюк. – Одеса: Одеський юридичний інститут ХНУВС, 2007. – 164 с.
116. Благодійна організація “Чернігівський жіночий правозахисний центр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.khpg.org/index.php?id=1082736093
117. Херсонський обласний громадський центр "Чоловіки проти насильства" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.slideshare.net/ffct/ss-3974383
118. Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.helsinki.org.ua/index.php?r=a1b1c1
119. Громадська програма співробітництва по запобіганню насильства в сім’ї // [Матеріали 1-го міжн. наук.-практ. семін., 25 лютого – 6 березня 1999 р.] – О. : ОІВС, 1999. – С. 116-120.
120. Галай А. Юридична клініка як організація громадянського суспільства: доведення від протилежного / А. Галай // Право України. — 2007.— №11.— С. 114-118.
121. Асоціація юридичних клінік України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.legalclinics.org.ua/clinics/
122. Практичне право: протидія насильству: Навчально-методичний посібник / О.Ф. Штанько, А.О. Галай, В.В. Стаднік та ін. / [у заг. ред. О.Ф. Штанька.] — Київ: Істина, 2004. — 315 с.
123. Медико-социальная работа с женщинами и детьми, подвергшимися насилию в семье [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.refu.ru/refs/68/28635/1.html
124. Світлану Труш вигнали родичі покійного чоловіка: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://smi.newportal.com.ua/archive/1291845600/section/8/page/17/index.html
125. Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження гендерного насильства. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 72 с.
126. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї (Практичний посібник для органів та установ із попередження насильства в сім’ї) / [Під. ред. О.М. Руднєвої]. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2006. – 92 с.
127. Павленко Ю.О. Завдання у сфері попередження гендерного насильства / Ю.О. Павленко // Кримінальне право України. – 2006. №11. – С. 47-55.
128. Сумський Кризовий Центр [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/
129. Права Жінок та дітей в Україні - комунікаційній компонент. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vsirivni.com.ua/media_monitor.html
130. Мережа соціальних журналістів онлайн [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.civicua.org/news/view.html?q=1600078
131. Фильм «Побитая любовь» документального цикла «Моя страна». Премьера на «Интере» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.tv.net.ua/news/na_teleekrane/1050667925-film-pobitaya-lyubov-dokumentalnogo-cikla-moya-strana-premera-na-intere.html
132. Предотвращение насилия в семье (опыт регионов). [Методическое пособие] – М.: «Оргсервис - 2000», 2005. – 128 с.
133. Український жіночий фонд [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uwf.kiev.ua/cascade_trainings.htm
134. Інформаційна кампанія "Я проти насильства" у м. Кременчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eu.prostir.ua/news/244700.html
135. Український Радянський енциклопедичний словник: [В 3-х т.] / [Уклад. М.П. Бажан, І.К. Білодід, О.І. Гурій та ін.] – К., 1966. – Т.1. – 892 с.
136. Философия: [Учебник для вузов] / Под общ. ред. В. В. Миронова. — М.: Норма, 2005. — 928 с.
137. Фещенко Л.О. Взаємодія органів внутрішніх справ з державною податковою службою у здійсненні правоохоронної діяльності. − Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Л.О. Фещенко – Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2007. – 217с.
138. Тейлор Ф. Административно-техническая организация промышленного предприятия / Ф.Тейлор. – СПб. : Изд-во Л.А. Левенстерна, 1912. – 113 с.
139. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Файоль,_Анри
140. Файоль А. Учение об управлении // Научная организация труда и управления: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1965. – 496 с.
141. Функции органов управления :Правовые проблемы оформления и реализации / И. Л. Бачило. -М.:Юрид. лит.,1976. 200 с.
142. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: [підручник] / О.М. Бандурка. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
143. Гречанюк С.К. Взаємодія Державної кримінально-виконавчої служби України з публічними інституціями: [монографія] / С.К. Гречанюк. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2011. – 400 с.
144. Фесюнін В.М. (Валентин Миколайович) Організаційно-правові засади взаємодії Державної податкової служби з населенням. - дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / В.М. Фесюнін – Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2007. – 187с.
145. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия пре ступлений / И.Ф. Герасимов– Свердловск: Средне-Уральское кн. изд-во, 1975. –175с.
146. Доценко О.С. Основні напрями вдосконалення взаємодії дільничних інспекторів міліції з патрульною службою міліції територіальних органів внутрішніх справ / О.С. Доценко // Право і суспільство. — 2007. — №1. — С.73-78.
147. Назар Ю.С. Взаємодія територіальних органів внутрішніх справ із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у профілактиці адміністративних правопорушень. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. / Ю.С. Назар - Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 2006. – 210 с.
148. Колб О.Г. Установа виконання покарань як суб’єкт запобігання злочинам. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / О.Г. Колб – Київський національний університет внутрішніх справ. – Київ, 2007. – 512с.
149. Заброда Д.Г. Основні принципи організації взаємодії суб'єктів боротьби з корупцією. [У зб.: НПК “Проблеми взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку”, Дoнецьк, 20-22 червня 2000 р.]: Донецьк, ДІВС, 2000. – С.79-83.
150. Бандурка О.М. Міліція і населення: теорія і досвід населення: [Монографія] / О.М. Бандурка, О.В.Джафарова – Х.: Вид-в