АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Короткий опис

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БЄЛКІН МАРК ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 342.951

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник –
Заслужений юрист України,
доктор юридичних наук, професор
Курило Володимир Іванович

Київ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………4
ВСТУП……………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1 ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ……..…………….15
1.1 Публічно-правова складова механізму функціонування
Інститутів спільного інвестування.………………………………15
1.2 Сучасний стан правового регулювання спільного
інвестування в Україні в контексті міжнародного досвіду……..28
1.3 Операції спільного інвестування як фінансова послуга в
контексті адміністративно-правового регулювання……………38
1.4 Інформаційне забезпечення функціонування інститутів
спільного інвестування як результат адміністративного
регулювання……………………………………………………….46
Висновки до першого розділу………………………….……………..60
РОЗДІЛ 2 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
В УКРАЇНІ…………………………………………………………...63
2.1 Поняття засобів адміністративно-правового забезпечення
діяльності інститутів спільного інвестування в Україні……….63
2.2 Нормативні засади адміністративно-правового забезпечення
діяльності інститутів спільного інвестування в Україні..……...74
2.2.1 Нормативне регулюванні інститутів спільного інвестування
як засіб адміністративного права….……….…………………..74
2.2.2 Напрями удосконалення нормативного регулювання
інститутів спільного інвестування ………..…………..………81
2.3 Інструментарій адміністративно-правового забезпечення
діяльності інститутів спільного інвестування в Україні...…….110
2.3.1 Методи адміністративного впливу на діяльність
інститутівспільного інвестування …………………………..114
2.3.2 Способи реалізації норм…………….…………….…………...122
Висновки до другого розділу……………………….……………….126
РОЗДІЛ 3 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО
ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ…………………………….……....129
3.1 Публічне управління у сфері діяльності інститутів
спільного інвестування в Україні…………………...…….……129
3.2 Адміністративні послуги у сфері діяльності інститутів
спільного інвестування в Україні………...……………………..144
3.3 Адміністративна відповідальність за порушення правил
діяльності інститутів спільного інвестування в Україні………155
3.4 Забезпечення законності у сфері діяльності інститутів
спільного інвестування в Україні…………….…………………166
Висновки до третього розділу………..………………………….…..176
ВИСНОВКИ………………..…………………………………………………...182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………...………………190
ДОДАТКИ………………………………………………………………………239

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АМКУ – Антимонопольний комітет України
ВАСУ – Вищий адміністративний суд України
ВАТ – відкрите акціонерне товариство
ВГСУ – Вищий господарський суд України
ВРУ – Верховна Рада України
ВСУ – Верховний Суд України
ВЧА – вартість чистих активів
ГКУ – Господарський кодекс України [8]
ДКЦПФР, НКЦПФР – Державна (з 07.08.2011 р. – Національна [44, 59]) комісія з цінних паперів та фондового ринку
ЄДРІСІ – єдиний державний реєстр ІСІ
ЄС – Європейський Союз
ЄСПЛ – Європейський суд з прав людини
ІСІ – інститут спільного інвестування
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України
КІФ – корпоративний інвестиційний фонд
КК – Кримінальний кодекс [6]
КМУ – Кабінет Міністрів України
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України [4]
КСУ – Конституційний Суд України
КУА – компанія з управління активами
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення [5]
НБУ – Національний банк України
ПІФ – пайовий інвестиційний фонд
СВП – суб’єкт владних повноважень
СРО – саморегулівна організація
УАІБ – Українська асоціація інвестиційного бізнесу
ФДМУ – Фонд Державного майна України
ЦКУ – Цивільний кодекс України [9]

ВСТУП

Актуальність теми. Успішний розвиток держави значною мірою залежить від насичення економіки інвестиційними коштами [247]. Разом із тим, значні фінансові ресурси (до $ 60-70 млрд. [299, 399]) розпорошені по дрібних власниках. Тому перетворення цих ресурсів в інвестиційні кошти є актуальним завданням. Однак при цьому необхідно гарантувати певну безпеку таких інвестицій. Наочною ілюстрацією цієї необхідності є так звані «трастові скандали» в Україні середини 90-х рр. ХХ ст. Але при цьому не варто забувати, що, наприклад, на кінець 1995 р. із 900 так званих довірчих товариств відповідні ліцензії мали 366, тобто трохи більше третини [247, с. 43], що свідчить про недостатній тоді рівень регуляторної ролі держави в сфері інвестування. Цей приклад свідчить, що об’єктивно вплив норм саме адміністративного права є значним в сфері інвестування, оскільки відносини щодо контрольної діяльності держави за своїм змістом є саме адміністративними правовідносинами [263, с. 3].
Одним із загальноприйнятих у світі способів залучення коштів дрібних приватних власників у сферу інвестування є спільне інвестування [247]. Зокрема, за даними УАІБ на кінець 2010 р. в Україні в інвестиційних фондах спільного інвестування перебувало активів на суму, що перевищує 100 млрд. грн. [236]. Водночас, науковий та дослідний матеріал з даної тематики обмежений. Найбільш відомими в цій сфері слід визнати роботи В.М. Бутузова [179], Т.В. Галенко [186], О.С. Колесник [247], Д.А. Леонова [273-275], О.М. Мозгового [291, 292], С.З. Мошенського [294], О.І. Онуфрієнка [302], А.А. Пересади [322], А.В. Попової [329] та інших.
Загальнотеоретичні засади дослідження публічно-правових аспектів спільного інвестування ґрунтуються на роботах І.В. Арістової [134], В.Б. Авер’янова [121, 125], В.М. Бевзенка [135, 136], І.Л. Бородіна [175, 176], В.В. Галунька [128, 188], І.П. Голосніченка [125, 193, 194], В.Л. Грохольського [206], В.М. Єрмоленка [223, 224], Р.А. Калюжного [127], С.В. Ківалова [125, 240], Т.О. Коломоєць [126], В.К. Колпакова [248, 249], В.В. Костицького [255-257], М.В. Краснової [262], В.І. Курила [263-265], В.В. Ладиченка [271], О.О. Майданник [280], А.М. Мірошниченка [289], Н.Р. Нижник [333], В.І. Семчика із співавторами [233, 334, 338], В.В. Цвєткова із співавторами [382], В.Ю. Уркевича [372], В.К. Шкарупи із співавторами [124, 126, 129] та ін. Їх здобутки містять низку системних положень і висновків, які прямо або опосередковано стосуються механізмів адміністративно-правового регулювання процесів у сфері господарювання. Водночас, широкого розвитку ці дослідження безпосередньо щодо спільного інвестування не набули. Традиційно «Особлива частина» адміністративного права включає аналіз адміністративно-правових засад підприємницької діяльності [249, с. 483-513], регулювання у сфері фінансів [126, с. 149-154]; у складі фінансового права розглядається банківська діяльність [376, с. 271-303]. Фінансово-правове регулювання в сфері державних інвестицій в Україні розглядається в роботі [260], а специфічні адміністративно-правові проблеми спільного інвестування, – в роботі [179]. Однак остання робота відноситься до 2000 р., тобто до дослідження ІСІ, які діяли на старій правовій базі – на підставі Указу Президента України від 19.02.1994 р. № 55/94 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» [50]. Діяльність ІСІ на підставі сучасного законодавства, зокрема, базового (спеціального) закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [25], а також суміжних законів [28, 37 та ін.] досліджена менше.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні [53], Програми інтеграції України до Європейського Союзу [54], Пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України у межах Державної науково-технічної програми «Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України». Тема дисертації безпосередньо пов’язана з окремими адміністративно-правовими аспектами наукової теми «Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції» (№ держ. реєстрації 0106U004241).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі досягнень юридичної науки, аналізу вітчизняного й зарубіжного законодавства та практики його застосування дослідити адміністративно-правові засади забезпечення діяльності інститутів спільного інвестування в Україні, обґрунтувати необхідність, форми та межі адміністративно-правового регулювання в цій сфері, а також виробити пропозиції щодо його удосконалення.
Відповідно до цієї мети поставлені та вирішуються такі задачі:
– з’ясувати сутність і місце публічного інтересу (інтересу держави) до сфери спільного інвестування, його співвідношення із приватним інтересом;
– розкрити напрями і механізми адміністративно-правового регулювання діяльності ІСІ в контексті історичного та міжнародного досвіду;
– визначити сутність послуги із спільного інвестування в контексті її адміністративно-правового та інформаційного забезпечення;
– виявити істотні характеристики системи чинної нормативно-правової бази забезпечення діяльності ІСІ та запропонувати шляхи її удосконалення як чинник підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання;
– провести класифікацію адміністративно-правових засобів забезпечення діяльності ІСІ, виявити їх характерні ознаки щодо сфери регулювання ІСІ;
– визначити сутність категорії «публічне управління» з урахуванням особливостей його реалізації на фондовому ринку;
– розкрити систему повноважень органів державної влади в сфері діяльності ІСІ та визначити їх місце в системі публічного управління;
– з’ясувати сутність адміністративних послуг на фондовому ринку;
– виявити особливості відносин відповідальності та контролю законності діяльності органів виконавчої влади на фондовому ринку, зокрема, в сфері діяльності ІСІ;
– встановити можливості та напрямки інвестування сільськогосподарських підприємств інститутами спільного інвестування.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері діяльності інститутів спільного інвестування.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади забезпечення діяльності інститутів спільного інвестування в Україні.
Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження застосований комплекс взаємопов’язаних методів наукового пізнання. За допомогою діалектичного методу досліджено взаємозв’язок і взаємодію: публічно-правової і приватноправової складових в діяльності ІСІ, інструментальної сутності засобів адміністративного права та їх реалізацію в системі адміністративних відносин, органів державної влади і громадянського суспільства, а також дуалізм в діяльності СРО. Системний підхід, а також метод класифікації використовувалися для визначення складових законодавчого забезпечення діяльності ІСІ та засобів адміністративно-правового забезпечення. За формально-юридичним методом досліджено норми законодавства, відповідно до яких побудовано суспільні відносини в сфері ІСІ. Із застосуванням логіко-семантичного метода удосконалено понятійний апарат; за допомогою структурно-логічного методу здійснено аналіз засобів адміністративно-правового забезпечення діяльності ІСІ. Порівняльно-правовий метод дозволив виробити єдиний підхід до аналізу різнорівневих нормативно-правових актів вітчизняного та зарубіжного (США, Росія, країни ЄС) законодавства, правових теорій, концепцій та підходів до визначення правовідносин в сфері діяльності ІСІ, а також надав підстави для визначення колізій і прогалин у законодавстві, що їх врегульовує. Документальний аналіз застосовано для формулювання пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері ІСІ; статистичний аналіз – для дослідження економічних показників діяльності цих інститутів з метою доведення суспільної значущості їх діяльності.
Емпіричну основу дослідження склали Конституція України, закони України, Директива Ради Європи 85/611/ЄЕС [3], до якої поставлене завдання адаптувати законодавство України про ІСІ, інші директивні документи Ради Європи, рішення КСУ, нормативно-правові акти органів виконавчої влади, судова практика (опрацьовано 589 судових рішень), економіко-статистичні дані, політико-правова публіцистика. Враховані тенденції, які втілені в проектах Законів України «Про адміністративні послуги» [49] та «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [48].
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням проблеми діяльності ІСІ, створених на новій законодавчій базі – Законі України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» 2001 р. [25]. У роботі вперше:
– обґрунтована концепція дворівневого публічного інтересу (інтересу держави) до сфери спільного інвестування, який визначає необхідність, форми та межі адміністративно-правового регулювання цієї сфери: перший рівень – інтерес до розвитку інвестування в країні як такого; другий рівень – інтерес до захисту прав інвесторів інститутів спільного інвестування;
– здійснений системний порівняльний аналіз напрямів і механізмів адміністративно-правового регулювання діяльності ІСІ за Директивою 85/611/ЄЕС та законодавством України про ІСІ, з’ясовані спільні риси такого регулювання та сформульовані напрямки подальшого узгодження зазначених систем адміністративно-правового регулювання ІСІ;
– надано, з урахуванням адміністративно-правової та інформаційної складової, авторське визначення послуги спільного інвестування, під якою розуміється врегульована державою послуга, яка спрямована на об’єднання первісно розрізнених внесків інвесторів; перетворення їх на сукупність активів спільного інвестування, відокремлюючи право власності на цю сукупність від права власності управителя та/або права власності на іншу таку сукупність; здійснення фінансових операцій шляхом укладання угод із зазначеними активами; управління немайновими правами, що обумовлюються володінням зазначеними активами; забезпечення збереження цих активів, виплати доходів по них та належного розкриття інформації про результати такого інвестування;
– надано авторське визначення дефініції «засоби адміністративно-правового забезпечення діяльності ІСІ», під якою розуміється сукупність встановлених санкціонованими державою нормами адміністративного права прийомів і способів, за допомогою яких суб’єкти владних повноважень в межах своєї компетенції, із застосуванням (при необхідності) важелів державного примусу та під належним контролем впливають на суспільні відносини у сфері спільного інвестування з метою забезпечення дотримання порядку здійснення діяльності із спільного інвестування та захисту прав інвесторів, інших зацікавлених юридичних та/або фізичних осіб та держави;
– розкриті сутність та механізми публічного управління на фондовому ринку як комплекс безпосередніх партнерських взаємовідносин публічної влади, професійної спільноти, суб'єктів публічного та приватного секторів у складі: регуляторна діяльність СВП, регуляторна процедура при прийнятті рішень з гарантіями права на участь інститутів громадянського суспільства, діяльність громадських рад при СВП, саморегулювання, дотримання принципів корпоративного управління;
– обґрунтовано, що концепція адміністративних послуг є органічним продовженням концепції публічного управління, оскільки саме менеджералізм як ключова складова публічного управління орієнтується на клієнта-громадянина, який потребує якісних соціальних і управлінських послуг;
– запропонована класифікація судових спорів в сфері діяльності ІСІ, зокрема, виділені спори з приводу адміністрування пільг ІСІ; з приводу наслідків інвестування; застосування стягнень, санкцій, реєстраційно-дозвільних процедур тощо.
Удосконалено:
– розуміння системи законодавства у сфері діяльності ІСІ, яка складається з нормативно-правових актів, що регулюють: економічно-правове та інвестиційно-правове середовище в цілому; фінансовий ринок в цілому; питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (питання фінансового моніторингу); фондовий ринок в цілому; безпосередньо діяльність ІСІ; діяльність суб’єктів інвестування ІСІ; реєстраційно-дозвільні процедури; відповідальність в сфері ІСІ;
– погляди на адміністративно-правові засади розкриття інформації на фондовому ринку у взаємозв’язку з уявленнями про менеджеральні засади публічного управління: ефективність управління ІСІ визначається не тільки прямим державним впливом, але й конкуренцією між ІСІ за гроші вкладників, що досягається на засадах розкриття інформації і створення на цьому підґрунті умов для обрання інвесторами прийнятних для них ІСІ;
– розуміння ролі адміністративно-правових засобів в запобіганні протиправним діям емітентів по виведенню їх активів на користь сторонніх осіб, що завдає шкоду інституціональним інвесторам;
– положення про сутність адміністративних послуг в сфері господарювання, зокрема, встановлено, що певній категорії адміністративних послуг як публічних послуг притаманна така ознака, що являючись первісно наданою за зверненням певної особи, ця послуга об’єктивно може бути звернена до необмеженого кола осіб;
– положення про адміністративно-господарські санкції як різновид адміністративної відповідальності, що притаманний відповідальності юридичних осіб за порушення адміністративно-правових установлень (в Російській Федерації прямо регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення);
– класифікацію адміністративних деліктів у сфері діяльності ІСІ та їх зв'язок з завданням шкоди інвесторам та кримінально караними діяннями.
Дістали подальшого розвитку:
– погляди на адміністративно-правові аспекти історії розвитку ІСІ, відповідно до яких їх розвиток в усіх країнах тісно пов'язаний з якістю адміністративно-правового регулювання цієї сфери, що пояснюється наявністю публічної складової та забезпечує належний рівень довіри до такого інвестування та гарантій його безпеки;
– інструментальний підхід до засобів адміністративного права, відповідно до якого зазначені засоби розглядаються як інструмент досягнення певної, соціально значущої, цілі, прямо або опосередковано зафіксованої у законодавстві, забезпечення публічного правопорядку та законності, що означає і охорону прав учасників приватних правовідносин;
– ознаки адміністративно-правових засобів: обов’язкова участь в реалізації цих засобів СВП; застосування зазначених засобів виключно на підставі закону, а у випадках, передбачених законом, – і на підставі підзаконних нормативно-правових актів; застосування зазначених засобів виключно в межах компетенції відповідного СВП; при реалізації даних засобів можливе застосування державного примусу; реалізація в адміністративно-правових засобах норм права у формі правозастосування; реалізація цілепокладання у вигляді пріоритету забезпечення прав і свобод громадян; контроль за застосуванням засобів адміністративного права;
– класифікація засобів адміністративного права щодо регулювання діяльності ІСІ в Україні;
– положення про дуалізм в діяльності СРО, відповідно до якого, з одного боку, СРО представляє і захищає інтереси свої членів, а з іншого, –здійснює контроль за їх діяльністю щодо захисту прав інвесторів;
– положення про необхідність виключно судового накладання адміністративних штрафів за порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів, оскільки позасудове їх накладання є небезпечним з точки зору порушення прав осіб, що притягаються до відповідальності, з огляду на нечітке формулювання складів правопорушень, великий розмір штрафів та велику різницю між мінімальним та максимальним розмірами штрафів за одне й те саме порушення (широкі дискреційні повноваження СВП);
– погляди на переваги та недоліки певних форм господарювання в аграрній сфері в контексті адміністративно-правового регулювання інвестування з боку ІСІ (можливість інвестування в боргові та похідні цінні папери підприємств усіх видів; в акції та/або корпоративні права сільських господарських товариств та паї сільськогосподарських кооперативів та надання венчурних позик таким товариствам і кооперативам тощо);
– напрямки удосконалення законодавства про ІСІ (сформульовано 23 пропозиції; окремі ідеї роботи знайшли віддзеркалення в законопроекті [48]).
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що як юрист-практик автор використовує результати даного дослідження в організації роботи Компаній з управління активами «Профіт», «Укрмашінвест», «Прем’єр Ессет Менеджмент», а також при захисті прав компаній в судах (дод. А.1 – А.3). Основні положення дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес при викладанні навчальної дисципліни «Адміністративне право України» на кафедрі адміністративного та фінансового права юридичного факультету Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України (дод. А.4). Практичне використання результатів роботи підтверджують акти впровадження результатів роботи, а також копії судових рішень, наведені у відповідних додатках. Крім того, автором вперше (2008 р.) доведена незаконність скасування судами випусків цінних паперів «з моменту їх реєстрації» («заднім числом»), а не з моменту припинення емітента [163], що пізніше було використано для подачі апеляційних та/або касаційних скарг.
У перспективі результати роботи можуть бути використані: у правотворчій діяльності – з метою удосконалення законодавства у сфері діяльності ІСІ (окремі ідеї роботи знайшли віддзеркалення в законопроекті [48]); у правозастосуванні – для аналізу наявності чи відсутності певної компетенції відповідних органів, плануванні тих чи інших заходів контролю чи впливу, вирішенні питань притягнення до відповідальності, оцінці перспектив застосування того чи іншого способу захисту прав, у тому числі перспектив судового захисту та/або оскарження судових рішень; у правовиховній сфері – для аналізу меж допустимої поведінки посадових осіб ІСІ та суб’єктів контролю за їх діяльністю; у науково-дослідній роботі – як теоретична база для подальших наукових досліджень із проблематики адміністративно-правового забезпечення діяльності ІСІ; у навчальному процесі – при викладанні курсів адміністративного права, інвестиційного права, фінансового права, правознавства; при написанні підручників, довідників, посібників з державного регулювання та контролю на фінансових ринках.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням автора; її положення, висновки та пропозиції одержані автором особисто. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавторам окремих наукових праць. Зокрема, автору належать обґрунтування: в статті [159] – обов’язку держави по захисту майнових прав акціонерів; в статті [165] – публічної складової операцій зі спільного інвестування та необхідності їх адміністративно-правового регулювання.
Апробація результатів дослідження. Результати роботи обговорювалися на наукових семінарах кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природо- користування України, оприлюднені на 8 наукових конференціях [154, 156, 157, 160, 162, 166, 167, 171].
Публікації. Основні положення та висновки роботи викладено у 22 публікаціях [150-171], у тому числі 7 – у фахових виданнях [153, 155, 161, 164, 168, 169, 170].

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації містяться отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати проведених автором досліджень та нове вирішення наукового завдання, які полягають у розв’язанні низки концептуальних питань та у формулюванні пропозицій щодо адміністративно-правових засад забезпечення діяльності інститутів спільного інвестування в Україні. За результатами роботи сформульовані такі висновки.
1. Суспільна роль спільного інвестування обумовлює дворівневий публічний інтерес (інтерес держави) до цього сектору: перший рівень – інтерес до розвитку інвестування в країні як такого; другий рівень – інтерес до створення умов щодо заохочення інвестування приватними дрібними власниками, забезпечення безпеки інвестування, створення умов для користування послугами зі спільного інвестування, створення умов для належного інформаційного забезпечення спільного інвестування.
2. Розвиток спільного інвестування на всіх історичних етапах і в усіх країнах так чи інакше тісно пов'язаний з адміністративно-правовим регулюванням цієї сфери, що пояснюється наявністю публічної складової. Основними напрямами публічно-правового регулювання діяльності ІСІ, що підтверджено і світовою практикою, є: реєстрація ІСІ; диверсифікація активів ІСІ; взаємний контроль суб’єктів-учасників діяльності ІСІ; ліцензування суб’єктів; інформування; нормування витрат; нормування розрахунку вартості чистих активів ІСІ; гарантії викупу (погашення) цінних паперів ІСІ; сертифікація фахівців; наявність державного регуляторного органу в сфері діяльності ІСІ. Основна мета такого регулювання – захист прав інвесторів.
3. Розглянуті особливості операцій спільного інвестування як фінансової послуги в контексті адміністративно-правового регулювання. Запропоновано авторське визначення такої послуги – це врегульована державою послуга, яка спрямована на об’єднання первісно розрізнених внесків інвесторів; перетворення їх на сукупність активів спільного інвестування, відокремлюючи право власності на цю сукупність від права власності управителя та/або права власності на іншу таку сукупність; здійснення фінансових операцій шляхом укладання угод із зазначеними активами; управління немайновими правами, що обумовлюються володінням зазначеними активами; забезпечення збереження цих активів, виплати доходів по них та належного розкриття інформації про результати такого інвестування.
4. Ефективність засобів адміністративно-правового регулювання визначається наявністю та мірою розвиненості відповідного законодавства. На ґрунті розкриття істотних характеристик системи чинного законодавства в сфері діяльності ІСІ запропоновані шляхи її удосконалення як чинника підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання (сформульовано 23 пропозиції), зокрема, в контексті її адаптації до Директиви 85/611/ЄЕС [3] відповідно до Указу Президента України [54]. Доведено, що законодавство в сфері ІСІ потребує удосконалення в напрямах:
– нормативно-правовий статус КІФ (відмова від визначення типу КІФ як акціонерного товариства – публічне чи приватне; узгодження з ЦКУ щодо наслідків неповної сплати статутного капіталу КІФ; врегулювання процедур визначення осіб-розпорядників рахунків КІФ; врегулювання питань реінвестиції дивідендів; уніфікація системи звітності та удосконалення процедур реєстрації зміни до проспекту емісії цінних паперів КІФ);
– нормативно-правовий статус ПІФ (чіткі законодавчі гарантії відокремлення активів різних ПІФ однієї КУА, а також активів ПІФ від активів КУА; вирішення питань конвертації цінних паперів ПІФ однієї КУА, злиття та/або приєднання ПІФ, дематеріалізації інвестиційних сертифікатів ПІФ; врегулювання питання дроблення пакетів цінних паперів венчурних фондів фізичними особами; врегулювання питань сплати ПДВ при здійсненні ПІФ операцій з нерухомістю; вирішення питань реінвестиції дивідендів);
– захист інвестицій ІСІ (підсилення державних гарантій, в тому числі, гарантій судового захисту, від дій емітентів цінних паперів, спрямованих на знецінення цих цінних паперів, зокрема, шляхом виведення активів; обмеження прав контролюючих органів на зупинення обігу цінних паперів, зменшення допустимого терміну такого зупинення; перехід до регулювання структури активів ІСІ виключно законами, що, до речі, відповідає і вимогам Директиви 85/611/ЄЕС);
– гармонізація законодавства України з міжнародними правовими традиціями (об’єднання процедури реєстрації ІСІ і його цінних паперів; розширення переліку інструментів, що можуть придбаватися в активі ІСІ, з одночасною більшою деталізацією категорій фондів в залежності від структури активів та з метою більш чіткого прогнозування доходів і ризиків);
– активізація участі ІСІ в інвестиційних процесах, притаманних аграрній сфері (уточнення щодо статусу паю в кооперативі як корпоративного права, законодавчо врегулювання випуску та обігу похідних цінних паперів (деривативів), врегулювання статусу активів ІСІ, які не є цінними паперами або нерухомістю, але будуть отримані в погашення цільових облігацій або придбані на реалізацію прав за деривативами). До вирішення цих питань найбільш привабливими для інвестування з боку ІСІ будуть сільськогосподарські товариства;
– правозастосовна діяльність в сфері ІСІ (удосконалення правового статусу НКЦПФР як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом; удосконалення законодавства щодо підсудності адміністративним судам судових справ за участі АМКУ як СВП; передача права накладати штрафи на фондовому ринку виключно судам; приведення підстав для анулювання ліцензій КУА у відповідність із законами; встановлення законом права СРО звертатися з судовими позовами на захист інтересів своїх членів).
Проаналізований стан вирішення перелічених проблем в законопроекті [48]. Доведено, що більшість проблем не знаходить свого вирішення в запропонованому законопроекті, тому він потребує доопрацювання.
5. В системі засобів адміністративно-правового регулювання необхідно виділити: засоби першого рівня – законодавство, норми; другого рівня – відносини, що ними породжуються; третього рівня – методи, форми, способи, компетенція суб’єктів. Доведено, що, незалежно від сфери застосування, адміністративно-правовим засобам притаманні такі спільні ознаки: а) обов’язкова участь в реалізації цих засобів СВП; б) застосування зазначених засобів виключно на підставі закону, а у випадках, передбачених законом, – на підставі підзаконних нормативно-правових актів; в) застосування зазначених засобів виключно в межах компетенції відповідного СВП; г) можливість при реалізації даних засобів застосування державного примусу; д) реалізація в адміністративно-правових засобах норм права у формі правозастосування; е) реалізація цілепокладання у вигляді пріоритету забезпечення прав і свобод громадян; є) контроль за застосуванням засобів адміністративного права. Здійснене розмежування і виділення методів адміністративно-правового регулювання та способів реалізації адміністративно-правових норм в сфері забезпечення діяльності інститутів спільного інвестування. Надане законодавче обґрунтування кожному із визначених засобів, досліджені механізми та ефект їх застосування.
6. Публічна складова діяльності ІСІ обумовлює застосування адміністративно-правових засобів регулювання їх діяльності. Виходячи з цього, надане авторське визначення дефініції «засоби адміністративно-правового забезпечення діяльності ІСІ» як сукупність встановлених санкціонованими державою нормами адміністративного права прийомів і способів, за допомогою яких суб’єкти владних повноважень в межах своєї компетенції, із застосуванням (при необхідності) важелів державного примусу та під належним контролем впливають на суспільні відносини у сфері спільного інвестування з метою забезпечення дотримання порядку здійснення діяльності із спільного інвестування та захисту прав інвесторів, інших зацікавлених юридичних та/або фізичних осіб та держави.
7. Застосування категорії «публічне управління» наповнює сутність управління з боку держави новим змістом. Концепція публічного управління знаменує собою відхід від імперативно-владного механізму управління на користь заохочувально-консенсуального, реалізовуючись на практиці як комплекс безпосередніх партнерських взаємовідносин публічної влади, професійної спільноти, суб'єктів публічного та приватного секторів. Такий підхід особливо важливий для діяльності ІСІ, в якому публічна складова поєднується з приватним інтересом. Виявлені складові публічного управління в сфері ІСІ як складової частини фондового ринку: регуляторна діяльність СВП, регуляторна процедура при прийнятті рішень з гарантіями права на участь інститутів громадянського суспільства, діяльність громадських рад при СВП, саморегулювання, дотримання принципів корпоративного управління. Вперше положення про менеджеральні засади публічного управління пов’язане із розкриттям інформації на фондовому ринку: ефективність управління ІСІ визначається не тільки прямим державним впливом, але й конкуренцією між ІСІ за гроші вкладників, що досягається на засадах розкриття інформації. Зокрема, з урахуванням міжнародного досвіду, доведено, що створення конкуренції між ІСІ є не менш сильним засобом, ніж адміністративний примус.
8. Встановлено, що ключовими СВП, які здійснюють регуляторну діяльність в сфері ІСІ, є ДКЦПФР, АМКУ, податкові органи, Держфін- моніторинг. Узагальнена система повноважень зазначених органів, чітке визначення яких є умовою належного виконання регуляторних функції даними органами. Система повноважень органів державної влади в сфері діяльності ІСІ в цілому відповідає міжнародній практиці, зокрема, Директиві 85/611/ЄЕС. Однак існують певні недоліки регулювання їх повноважень, запропоновані шляхи їх усунення.
9. Доведено, що головним обов’язком держави в сфері діяльності ІСІ є здійснення належної регуляторної політики як на фондовому ринку в цілому, так і в діяльності ІСІ, зокрема. Водночас практика свідчить про проблеми у виконанні державою своїх обов’язків по належному гарантуванню прав учасників фондового ринку: скасування випусків цінних паперів «заднім числом» внаслідок неправильної реєстрації, здійсненої саме державними органами; відмова держави надати судовий захист акціонерам у випадку протиправних дій емітентів, спрямованих на знецінення його цінних паперів тощо. Автором першим доведена незаконність скасування випусків цінних паперів «заднім числом», тобто з моменту реєстрації такого випуску, а не з моменту припинення емітента як юридичної особи.
10. Доведено, що специфічним засобом адміністративно-правового регулювання на фондовому ринку і одночасно найважливішою складовою публічного управління в сфері ІСІ та найбільш яскравим його втіленням в цій сфері є діяльність СРО як поєднання управлінського впливу держави і впливу професійного середовища. Зазначене обумовлює дуалізм в діяльності СРО: з одного боку, СРО представляє і захищає інтереси свої членів, а з іншого, здійснює контроль за їх діяльністю. В останньому має місце застосування з боку СРО адміністративно-правових засобів захисту прав інвесторів (розробка стандартів діяльності, застосування заходів впливу, подання про позбавлення ліцензій або виключення із СРО тощо). Система саморегулювання працює, оскільки індустрія цінних паперів усвідомлює, що цілісність та надійність ринку призводить до підсилення впевненості інвесторів, а це, в свою чергу, сприяє розширенню бізнесу. Відбувається інтеграція ресурсів сторін-учасників, взаємодія державних і недержавних інституцій, що саме притаманна публічному управлінню.
11. Розглянута система адміністративних послуг у сфері діяльності ІСІ в Україні. Доведено, що концепція адміністративних послуг є органічним продовженням концепції публічного управління, оскільки саме для менеджералізму як ключової складової публічного управління характерна орієнтація на клієнта-громадянина, який потребує якісних соціальних і управлінських послуг. Серед послуг в сфері ІСІ виділені: ліцензування (КУА, зберігач); реєстрація (випусків цінних паперів, ІСІ в ЄДРІСІ, СРО), видача дозволів (на обіг цінних паперів за кордоном), визнання статусу (структур як інвестиційних фондів). Доведено, що саме визнання певних структур як фондів із реєстрацією їх в ЄДРІСІ є визначальним чинником у використанні фондами та їх інвесторами преференцій, які притаманні саме ІСІ, зокрема, пільг. Безпосередньо в сфері ІСІ запропоновано виділяти три види адміністративних послуг: 1) загальні на фондовому ринку; 2) спеціальні на фондовому ринку; 3) спеціальні у сфері ІСІ як частини фондового ринку.
12. Доведено, що певній категорії адміністративних послуг як публічних послуг притаманна така ознака, що будучі первісно наданою за зверненням певної особи, ця послуга об’єктивно може бути звернена до необмеженого кола осіб. Значення цього теоретичного висновку полягає в тому, що він дозволяє обґрунтувати наявність порушеного неналежним виконанням послуги інтересу у певних осіб щодо захисту цих інтересів у суді.
13. В силу особливостей фондового ринку відповідальність в цій сфері носить специфічний характер. Виділяються три види відносин адміністративної відповідальності: відносини «класичної» в Україні і бувшому СРСР адміністративної відповідальності фізичних (посадових) осіб за КУпАП; відносини, які виникають в процесі накладення стягнень на юридичних осіб за порушення адміністративно-правових установлень, які не регулюються КУпАП; відносини, які виникають в процесі застосування до юридичних осіб за порушення адміністративно-правових установлень заходів адміністративного впливу, які не визначаються законодавцем як стягнення. Доведено, що за наявності інституту адміністративної відповідальності вона має тенденцію до уніфікації для фізичних (посадових) та юридичних осіб по складу правопорушення. Адміністративна відповідальність в сфері діяльності ІСІ складається із різних видів стягнень (попередження, штраф, адміністративне припинення певної діяльності, припинення або анулювання дії ліцензії), які вичерпно не встановлюються законами і додатково регулюються підзаконними нормативно-правовими актами, що створює небезпеки для прав та інтересів осіб, що притягаються до відповідальності. Доводиться необхідність переходу до судового накладання штрафів на фондовому ринку. Встановлено, що розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності на фондовому ринку залежить від обсягу здійснення незаконних операцій, обсягу розміщення незареєстрованих цінних паперів, розміру завданої шкоди інвестору, повторністю діяння або посадовим становищем правопорушника.
14. Визначено, що забезпечення законності у сфері діяльності ІСІ здійснюють: органи законодавчої влади – парламентський контроль; Президент України – президентський контроль; органи виконавчої влади – адміністративний контроль; прокуратура – прокурорський нагляд; органи судової влади – судовий контроль. Крім того, виділяється громадський контроль. Встановлено, що найдієвішим способом забезпечення та захисту прав фізичних та/або юридичних осіб є судовий контроль. Запропонована класифікація судових справ в сфері діяльності ІСІ: а) спори з адміністрування пільг ІСІ; б) спори ІСІ (КУА) з державними органами з інших питань; в) спори інвесторів ІСІ з державними органами з приводу наслідків інвестування; г) питання створення та ліквідації підприємств, реєстраційно-дозвільних процедур та інших процедур, пов’язаних з функціонуванням ІСІ; д) застосування стягнень, санкцій, відшкодування шкоди, а також пов’язані з ними спори між ІСІ (КУА) та емітентами цінних паперів; е) спори між інвесторами ІСІ та ІСІ (КУА). Судовий захист прав у спорах за участю СВП (публічно-правових спорах) найбільш ефективно здійснюється в межах адміністративної юстиції. Разом із тим, в силу взаємодії приватноправової і публічно-правової складової в діяльності ІСІ захист прав інвесторів та інших осіб, що мають відношення до цієї сфери, можливий як в адміністративних, так і в господарських або цивільних судах. Водночас, збереження юрисдикції господарських судів на спори з АМКУ є анахронізмом і потребує законодавчого врегулювання.
Таким чином, сукупність отриманих у дисертації теоретичних і практичних результатів та сформульованих пропозицій дозволяє вважати, що поставлена мета роботи досягнута, а поставлені задачі є вирішеними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифік. Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
3. Про узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, що стосуються інститутів спільного (колективного) інвестування в цінні папери, що підлягають обігу (ICI): Директива Ради Європи від 20.12.1985 р. 85/611/ЄЕС. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uazakon.com/documents/date_12/pg_ijngwg/index.htm
4. Кримінально–процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – дод. до № 51. – Ст. 1122.
6. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №№ 25-26. – Ст. 131.
7. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
8. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 19-20, 21-22. – Ст. 144.
9. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
10. Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 15-16. – Ст. 112.
11. Про господарські товариства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 683.
12. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
13. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
14. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793 (із змін. та доповн.).
15. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440.
16. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 272.
17. Про Антимонопольний комітет України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
18. Про довірчі товариства: Декрет Кабінету Міністрів України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 19. – Ст. 207.
19. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
20. Про звернення громадян: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
21. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 39. – Ст. 261.
22. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
23. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
24. Про захист економічної конкуренції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
25. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103.
26. Про обіг векселів в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 128.
27. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44. – Не чинний з 01.01.2011 р.
28. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. –Ст. 1.
29. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.
30. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47-48. – Ст. 372.
31. Про фермерське господарство: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
32. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 52. – Ст. 377.
33. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.
34. Про кооперацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 5. – Ст. 35.
35. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 48. – Ст. 483.
36. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
37. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.
38. Про акціонерні товариства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50-51. – Ст. 384.
39. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 23. – Ст. 278.
40. Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 9. – Ст. 76.
41. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України: в редакції Закону України від 11.02.2010 р. № 1878-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 18. – Ст. 141.
42. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України: в редакції Закону України від 18.05.2010 р. № 2258-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 29. – Ст. 392.
43. Про судоустрій і статус суддів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.
44. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг: Закон України // Голос України від 06.08.2011 р. – № 145.
45. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу векселів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 4. – Ст. 21.
46. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підсудності спорів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 39. – Ст. 396.
47. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385.
48. Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»: Проект Закону України (шифр 2011.08.23) / Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/law/16877
49. Про адміністративні послуги: Проект Закону про від 09.11.2011 р. № 9435. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=41734
50. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ Президента України від 19.02.1994 р. № 55/94. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=55%2F94
51. Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 12.06.1995 р. № 446/95. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=446%2F95
(Нечинний: скасований Указом [52], крім ч. 1 ст. 1 в частині утворення ДКЦПФР; остаточно скасований Указом [58]).
52. Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 14.02.1997 р. № 142/97. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=142%2F97
53. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22.07.1998 р. № 810/98. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=810%2F98.
54. Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України від 14.09.2000 р. № 1072/2000. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1072%2F2000.
55. Програма інтеграції України до Європейського Союзу, схв. Указом Президента від 14.09.2000 р. № 1072/2000. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0001100-00
56. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1085%2F2010
57. Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затв. Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 466/2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=466%2F2011
58. Про ліквідацію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 23.11.2011 р. № 1061/2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1061%2F2011
59. Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 23.11.2011 р. № 1063/2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1063%2F2011
60. Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1999 р. № 632. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=632-99-%EF
61. Тимчасовий порядок надання адміністративних послуг, затв. Постановою КМУ від 17.07.2009 р. № 737 «Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=737-2009-%EF
62. Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затв. Постановою КМУ від 3.11.2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-2010-%EF
63. Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затв. Постановою КМУ від 3.11.2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-2010-%EF
64. Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схв. Розпорядженням КМУ від 21.11.2007 р. № 1035-р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1035-2007-%F0
65. Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і заходи щодо неухильного виконання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів: Розпорядження КМУ від 19.01.2011 р. № 32-р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=32-2011-%F0
66. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 у справі №№ 17/81-97; 1-1/98. – [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт КСУ. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=9067
67. Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010 р. № 19-рп/2010 у справі № 1-40/2010. – [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт КСУ. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=121451
68. Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. № 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011. – [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт КСУ. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=161645
69. Про практику розгляду судами корпоративних спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0013700-08
70. Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин: Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1077.1651.0
71. Тимчасове положення про порядок надання дозволу на обіг акцій або облігацій підприємств українських емітентів за межами України, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.1997 р. № 36. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1007.1102.1&nobreak=1
72. Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, затв. Рішенням ДКЦПФР від 29.07.1998 р. № 93, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.10.1998 р. за № 631/3071. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0631-98
73. Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затв. Рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 р. № 222 (у редакції рішення ДКЦПФР від 14.07.2005 р. № 398), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.09.2005 р. за № 1113/11393. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0180-99
74. Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування, затв. Рішенням ДКЦПФР від 30.06.2000 р. № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2000 р. за № 706/4927. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0706-00
75. Положення про вимоги до договору про обслуговування зберігачем активів інституту спільного інвестування, затв. Рішенням ДКЦПФР від 23.10.2001 р. № 312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.11.2001 р. за № 958/6149. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0958-01
76. Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затв. Рішенням ДКЦПФР від 11.01.2002 р. № 12 (у редакції рішення ДКЦПФР від 03.09.2009 р. № 987), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.02.2002 р. за № 108/6396. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0108-02
77. Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 р. № 1692/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0157-02
78. Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування, затв. рішенням ДКЦПФР від 02.07.2002 р. № 196, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2002 р. за № 600/6888. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0600-02
79. Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів), затв. Рішенням ДКЦПФР від 02.07.2002 р. № 201 (у редакції рішення ДКЦПФР від 16.12.2008 р. № 1441), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.2009 р. за № 240/16256. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0606-02
80. Положення про реєстрацію регламенту інститутів спільного інвестування та ведення Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, затв. Рішенням ДКЦПФР від 06.07.2002 р. № 197 (у редакції рішення ДКЦПФР від 03.09.2009 р. № 992), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2002 р. за № 657/6945. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0657-02
81. Положення про порядок складання та розкриття інформації компанією з управління активами про результати діяльності та розрахунок вартості чистих активів інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів), затв. Рішенням ДКЦПФР від 01.08.2002 р. № 216 (у редакції рішення ДКЦПФР від 19.01.2010 р. № 50), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.02.2010 р. за № 141/17436). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0697-02
82. Положення порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування, затв. Рішенням ДКЦПФР від 09.01.2003 р. № 3 (у редакції рішення ДКЦПФР від 07.08.2009 р. № 940), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2003 р. за № 92/7413. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0092-03
83. Про формування єдиного інформаційного масиву даних про емітентів цінних паперів: Рішення ДКЦПФР від 27.05.2003 р. № 233. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0516-03
84. Правила проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівних організацій на ринку цінних паперів, затв. Рішенням ДКЦПФР від 08.07.2003 р. № 302, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2003 р. за № 658/7979. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0658-03
85. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затв. Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1172-03
86. Принципи корпоративного управління, затв. Рішенням ДКЦПФР від 11.12.2003 р. № 571. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1007.2417.2&nobreak=1
87. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 03.032004 р. за № 283/8882.
88. Положення про офіційні друковані видання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затв. Рішенням ДКЦПФР від 01.04.2004 р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2004 р. за № 568/9167. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0568-04
89. Класифікатор галузей законодавства України, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 02.06.2004 р. № 43/5. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1154.3114.0
90. Порядок формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, затв. Рішенням ДКЦПФР від 14.07.2004 р. № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2004 р. за № 957/9556. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0957-04
91. Положення про порядок подання інформації щодо фінансових показників діяльності осіб, які здійснюють діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), затв. Рішенням ДКЦПФР від 04.10.2005 р. № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.2005 р. за № 1273/11553. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1273-05
92. Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, затв. Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005 р. № 97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.10.2005 р. за № 1294/11574. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1294-05
93. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затв. Рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 341, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.07.2006 р. за № 864/12738. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0864-06
94. Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затв. Рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 345, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2006 р. за № 890/12764. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0890-06
95. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності, затв. Рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 349, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.08.2006 р. за № 975/12849. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0975-06
96. Концепція розкриття інформації на фондовому ринку України, схв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.07.2006 р. № 570. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine.uapravo.net/data/base07/ukr07164.htm
97. Положення про депозитарну діяльність, затв. Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.11.2006 р. за № 1238/13112. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1238-06