АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЛІЦІЄЮ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Короткий опис

З м і с т

Стор.
ВСТУП....................................................................................................... 4
Розділ I. СУТНІСТЬ ТА ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНО-
ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЛІЦІЄЮ
БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ...................................... 12
1.1. Поняття та види адміністративно-правових засобів
забезпечення безпеки дорожнього руху.......................................... 12
1.2. Характеристика загальнообов’язкових правил забезпечення
безпеки дорожнього руху................................................................. 31
Розділ IІ. ПЕРЕКОНАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
МІЛІЦІЄЮ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ............. 48
2.1. Поняття та види засобів переконання, які використо-
вуються в діяльності міліції щодо забезпечення
безпеки дорожнього руху................................................................. 48
2.2. Роз’яснювально-профілактична діяльність міліції
щодо забезпечення безпеки дорожнього руху................................ 54
Розділ IІI. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРИМУСОВІ ЗАСОБИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЛІЦІЄЮ БЕЗПЕКИ
ДОРОЖНЬОГО РУХУ........................................................ 64
3.1. Сутність, особливості та види адміністративного примусу,
що застосовується міліцією з метою забезпечення безпеки
дорожнього руху.................................................................................. 64
3.2. Адміністративно-запобіжні заходи забезпечення безпеки
дорожнього руху.................................................................................. 73
3.3. Заходи адміністративного припинення порушень правил,
норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки
дорожнього руху.................................................................................. 92
3.4. Адміністративна відповідальність за правопорушення у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та
проблеми її реалізації у діяльності міліції.........................................141
3.5. Шляхи удосконалення адміністративної діяльності
щодо міліції забезпечення безпеки дорожнього руху......................180

ВИСНОВКИ...............................................................................................196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................200
ДОДАТКИ...................................................................................................226
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Становлення України як демократичної правової держави обумовило необхідність проведення в країні адміністративно-правової реформи та реформи адміністративного права. Особливе місце у здійсненні останньої належить формуванню принципово нових механізмів застосування адміністративно-правових засобів в діяльності різних суб’єктів, зокрема, міліції, оскільки її ефективність значною мірою залежить від якості адміністративного законодавства.
Значне поширення адміністративно-правові засоби одержали в діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Процеси, пов’язані з дорожнім рухом, явища, що його супроводжують, та їх наслідки, зокрема, шкода, яку несе суспільство від дорожньо-транспортних пригод, займають важливе місце в суспільному житті і потребують глибокого наукового дослідження. Одними із головних причин високого рівня аварійності на автошляхах (не враховуючи техничного стану транспортних засобів та доріг) є низька дисципліна та правова культура учасників дорожнього руху, зневага до елементарних вимог безпеки. За останні п’ять років в Україні було вчинено 176 677 дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло 27 948 чоловік та понад 195 247 отримали поранення різного ступеня тяжкості. У зв’язку з цим, значно підвищується значення використання міліцією різноманітних адміністративно-правових засобів з метою забезпечення виконання загальнообов’язкових правил, які діють в цій сфері, попередження і припинення їх порушень. Разом з тим у вітчизняній юридичній літературі зазначені засоби хоч і вивчалися, але конкретно щодо забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху шляхом застосування адміністративно-правових засобів досліджувалися недостатньо, без комплексного підходу, а існуючі наукові праці ці питання розглядали фрагментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової проблематики. Тому більш глибоке дослідження проблем використання міліцією адміністративно-правових засобів з метою забезпечення безпеки дорожнього руху набуває особливого змісту і актуальності.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 4.13.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4 КМ/2 від 28 лютого 1995 року)) та Національного університету внутрішніх справ (п. 18 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.). Крім цього, цей напрямок досліджень відповідає Програмі розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на 2000-2005 рр., затвердженій колегією МВС України 16 грудня 1999 року.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації визначити сутність, види та особливості адміністративно-правових засобів, які застосовуються міліцією для забезпечення безпеки дорожнього руху, підстави та порядок їх реалізації, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання у цій сфері.
Об’єктом дослідження є правовідносини, які виникають в сфері адміністративної діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Предмет дослідження становлять теоретичні та практичні питання застосування в діяльності міліції адміністративно-правових засобів з метою попередження, припинення порушень правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, та притягнення винних до відповідальності, а також шляхи удосконалення зазначеної діяльності.
Виходячи із поставленої мети, в дисертації вирішуються такі основні завдання:
♦ визначаються сутність та види адміністративно-правових засобів забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху;
♦ характеризуються загальнообов’язкові правила забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ аналізуються поняття та види засобів переконання, які використовуються в діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ характеризується роз’яснювально-профілактична діяльність міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ визначаються зміст, особливості та види адміністративного примусу, що застосовується міліцією з метою забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ визначається система адміністративно-запобіжних заходів забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснюється їх класифікація;
♦ здійснюється аналіз правових питань застосування міліцією заходів адміністративного припинення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ визначаються сутність, особливості та підстави адміністративної відповідальності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, аналізуються проблеми її реалізації в діяльності міліції;
♦ визначаються шляхи удосконалення адміністративної діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Дослідження змісту адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху, поглиблення понятійного апарату здійснювалося за допомогою логіко-семантичного методу (підрозділ 1.1). З використанням методу аналізу і синтезу визначено систему загальнообов’язкових правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 1.2), засобів переконання, що застосовуються міліцією в цій сфері (підрозділи 2.1, 2.2) та адміністративно-примусових заходів забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.1). Методи класифікації, групування використовувались для визначення окремих видів адміністративно-запобіжних заходів (підрозділ 3.2), заходів адміністративного припинення, що застосовуються у діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.3), а також виділення окремих видів адміністративних проступків та адміністративних стягнень у зазначеній сфері (підрозділ 3.4). Порівняльно-правовий метод використовувався у дослідженні існуючої системи адміністративних стягнень, що застосовуються для забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.4). Компаративний метод та документальний аналіз застосовувались для вироблення пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення адміністративної діяльності міліції в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.5).
Науково-теоретичною базою дисертації є праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузях теорії права, конституційного права і державного будівництва, теорії управління та адміністративного права, зокрема – В.Б. Авер’янова, Г.Т. Агеєнкової, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, О.К. Безсмертного, Є.О. Безсмертного, А.С. Васильєва, І.О. Галагана, І.П. Голосніченка, Є.В. Герасименка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, В.Л. Зеленька, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, О.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, М.Я. Маслєннікова, О.Л. Міленіна, А.О. Нечитайленка, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловского, В.П. Пєткова, Л.Л. Попова, Ю.С. Рябова, Н.Г. Саліщевої, В.М. Самсонова, А.О. Селіванова, М.С. Студенікіної, М.М. Тищенка, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, О.М. Якуби, та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, численні відомчі акти МВС України, які регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху. Використовувався також ряд проектів законодавчих актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні проступки, Адміністративного процесуального кодексу України, Адміністративно-процедурного кодексу України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані про адміністративну практику Державтоінспекції України за останні десять років.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним комплексним дослідженням, присвяченим проблемам застосування міліцією адміністративно-правових засобів з метою забезпечення безпеки дорожнього руху. Останнім часом питанням діяльності міліції в зазначеній сфері було присвячено кілька праць, проте в них або було висвітлено лише окремі адміністративно-правові засоби, які використовуються в цій діяльності , чи розглядалися її загальноуправлінські питання . В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
1) дістало подальший розвиток визначення сутності адміністративно-правових засобів, обгрунтовано неохідність розширення їх системи у сфері забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху;
2) систематизовано загальнообов’язкові правила забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснено їх классифікацію;
3) визначено поняття переконання як засобу забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху, вперше сформульовано висновок про доцільність розширення його системи, зокрема, шляхом поширення застосування заохочувальних заходів, які б відображали позитивну оцінку державою правомірної діяльності учасників цих правовідносин;
4) обгрунтовано приорітетні напрямки розвитку роз’яснювально-профілактичної діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
5) отримало подальший розвиток розуміння сутності адміністративного примусу, який застосовується міліцією для забезпечення безпеки дорожнього руху, класифікації його заходів у зазначеній сфері;
6) удосконалено визначення поняття та системи адміністративно-запобіжних заходів, які застосовує міліція з метою забезпечення безпеки дорожнього руху;
7) одержали подальший розвиток уявлення про систему заходів адміністративного припинення порушень правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху;
8) вперше після зміни норм КпАП України, які регулюють відповідальність за порушення правил дорожнього руху (квітень 2001 р.), проаналізовано ефективність застосування судами та міліцією адміністративних стягнень за проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
9) розширено наукову класифікацію складів адміністративних проступків, які посягають на безпеку дорожнього руху;
10) у новому аспекті сформульовано пропозиції щодо удосконалення ряду адміністративно-правових норм, які діють в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та шляхи покращення адміністративної діяльності міліції в цій сфері.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- в науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем застосування міліцією адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного адміністративного законодавства, зокрема, КпАП України, законів “Про дорожній рух”, “Про міліцію”, запропоновано також закріпити положення деяких підзаконних актів на рівні закону;
- у правозастосуванні використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність міліції щодо використання адміністративно-правових засобів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації вже використовуються у Національному університеті внутрішніх справ під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право” та “Адміністративна відповідальність”. Вони враховані також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю дисертанта.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення та висновки ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. У співавторстві опубліковано навчальний посібник “Адміністративна відповідальність в Україні” (здобувачем розроблено підрозділ “Порушення справи про адміністративний проступок і складання протоколу. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення”, обсяг – 0,5 д.а.), а також наукові статті: „Деякі проблеми реформування законодавства про адміністративну відповідальність” (дисертантом визначено проблеми реформування законодавства, яке регулює провадження в справах про адміністративні проступки), “Деякі проблеми єфективності застосування адміністративних стягнень для забезпечення безпеки дорожнього руху”. В дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях “Удосконалення форм і методів діяльності служб міліції громадської безпеки при забезпеченні законності та правопорядку в державі” (Харків, 1997), „Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” (Суми, 2000), а також на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано у навчальному посібнику “Адміністративна відповідальність в Україні”, п’яти статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також тезах доповідій на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок. Список використаних літературних джерел складається із 273 найменувань і займає 26 сторінок, додаток займає 6 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації адміністративно-правових засобів забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху. Основні з них такі:
1. Аналіз чинного адміністративного законодавства та практики його застосування дозволяє визначити адміністративно-правові засоби забезпечення безпеки дорожнього руху як сукупність прийомів і способів, за допомогою яких міліція впливає на суспільні відносини у зазначеній сфері з метою забезпечення нормального функціонування автотранспорту, формування у учасників дорожнього руху звички добровільно виконувати вимоги правових норм, попередження та припинення порушень загальнообов’язкових правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, притягнення винних до відповідальності.
2. В системі адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху провідне місце займають загальнообов’язкові правила, які стосуються даної сфери. Одна з особливостей загальнообов’язкових правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, полягає в тому, що переважна більшість з них має підзаконний характер. Оскільки деякі з них містять у собі санкції за їх невиконання, це суперечить положенню Конституції про те, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, і встановлюється відповідальність за них. Тому необхідно повний перелік адміністративних проступків закріпити законодавчо, внісши до КпАП України відповідні зміни. У зв’язку з цим ст. 125 КпАП необхідно виключити.
3. Щоб уникнути протиріч, вичерпний перелік повноважень міліції (в тому числі і щодо забезпечення безпеки дорожнього руху) доцільно закріпити в Законі України «Про міліцію», а Положення про Державтоінспекцію МВС України, Настанову по дорожньо-патрульній службі ДАІ та інші підзаконні нормативні акти привести у відповідність із зазначеним Законом.
4. Закріплюючи в Законі України «Про міліцію» (ст. 4) нормативні акти МВС як правову основу діяльності міліції, слід однозначно вирішити питання про те, чи допускається розширювальне тлумачення наказами МВС положень Закону про права міліції, сформульованих у загальному вигляді.
5. Для працівників Державтоінспекції потрібно розробити і закріпити наказом МВС України бланк звітності про застосування окремих заходів переконання як засобу забезпечення безпеки дорожнього руху (наприклад, відвідування з профілактичною метою закладів освіти; проведення лекцій, бесід тощо).
6. Для усунення протиріч, що містяться в Законі України “Про міліцію”, доцільно було б відмежувати загальні права працівників міліції від спеціальних, наданих їм для здійснення контрольно-наглядової діяльності в певних галузях і сферах державного управління, для чого внести зміни до п.21 ст.11 зазначеного Закону, закріпивши положення про те, що зупинка транспортного засобу має розглядатися як захід припинення, і тільки у виняткових випадках (прямо зазначених в законі) – як адміністративно-запобіжний захід.
7. З тих же підстав необхідно в законодавстві чітко і остаточно сформулювати поняття огляду, підстави і порядок його застосування, а також визначити ознаки відмежування адміністративно-попереджувального огляду (наприклад, транспортного засобу) від огляду з метою припинення проступку, а також огляду і обшуку, які здійснюються відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
8. Доцільно внести зміни до КпАП України, об’єднавши усі заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення в окрему главу, включивши до неї доставлення порушника (ст. 259) і його привід (ч. 2 ст. 268), а також доповнивши її й іншими заходами (наприклад, адміністративним затриманням транспортного засобу, доставленням його на спеціальний майданчик).
9. В Законі України “Про міліцію” слід закріпити підстави і порядок доставлення порушника як заходу адміністративного припинення.
10. В ст. 264 КпАП України необхідно закріпити реквізити, які мають відображатися в протоколі огляду речей, транспортних засобів чи особистого огляду громадян, а також обов’язковість його складення і в тому випадку, якщо в результаті огляду нічого протиправного виявлено не було.
11. В главі 21 КпАП України слід визначити правовий статус понятого як учасника провадження в справах про адміністративні правопорушення, доповнивши її відповідною статтею.
12. В Законі України «Про міліцію» (ст. 11) доцільно передбачити право працівників міліції здійснювати як захід припинення вилучення номерних знаків транспортних засобів, продублювати це право і в ст. 265 КпАП України, повернувши їй редакцію, яка діяла до 2001 року.
13. Необхідно законодавчо закріпити підстави і процедуру відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, вирішити питання про обов’язковість оформлення протоколу затримання транспортного засобу на цей час.
14. Слід внести зміни до п. 2.3. Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в установи охорони здоров’я і проведення огляду з використанням технічних засобів, передбачивши в ній присутність під час проведення огляду не свідків, а понятих.
15. З метою підвищення ефективності адміністративного штрафу як засобу забезпечення безпеки дорожнього руху необхідно переглянути його розміри, переважно у бік збільшення, оскільки в наш час вони не відповідають суспільній шкідливості правопорушень у цій сфері.
16. Доцільно повернути працівникам Державтоінспекції повноваження щодо стягнення штрафу на місці вчинення правопорушення, передбачивши його в абсолютно визначеному розмірі.
17. Варто зменшити строки позбавлення права керування транспортними засобами, передбачивши мінімальний строк від 1-2 тижнів або місяців, а максимальний – до 1-2 років, що дозволить підвищити його ефективність завдяки частішому застосуванню.
18. Доцільно передбачити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху менш ніж на 20 кілометрів на годину, доповнивши ст. 122 КпАП України новою частиною.
19. В статті 256 КпАП України необхідно відмовитися від вживання терміна “порушник” на стадії складання протоколу і замінити його “особою, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення”.
20. Частину 2 ст. 15 Закону України «Про міліцію» слід викласти в такій редакції:
„Працівники міліції мають право використовувати вогнепальну зброю в таких випадках:
1) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, коли водій створює реальну небезпеку життя і здоров’я людей або не виконує неодноразову законну вимогу працівника міліції про зупинку транспортного засобу;
2) для знешкодження тварини, що загрожує життю і здоров’ю людей;
3) для подачі сигналу тривоги чи виклику допомоги, а також здійснення попереджувального пострілу”.
21. У зв’язку зі зміною підвідомчості справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху необхідно уточнити процедуру передачі адміністративних матеріалів з міліції в суд і законодавчо встановити строк цієї процесуальної дії.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.
2. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – ст. 20.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
4. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №16. - Ст. 204.
5. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
6. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1961.- № 2. - Ст. 15.
7. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963.– № 30.– Ст. 463.
8. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
9. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.
10. Основи законодавства про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 1.
11. Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 11. – Ст. 152.
12. Про дорожній рух: Закон України від 28 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338; 1994. – № 46. – Ст. 414.
13. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
14. Про зв’язок: Закон України від 16 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 20. – Ст. 144.
15. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
16. Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 257.
17. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
18. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
19. Про джерела фінансування шляхового господарства України: Закон України від 18 вересня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 47. – Ст. 648.
20. Про лицензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01 червня 2000 р. //Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36. – Ст. 299.
21. Про транзит вантажів: Закон України від 20 жовтня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 51. – Ст. 446.
22. Про концесії на будивництво і експлуатацію автомобільних доріг: Закон України від 14 грудня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - № 1. – С.22-25.
23. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 февраля 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 303.
24. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомомсті Верховної Ради України. – 1993. - № 35. – Ст. 358.
25. Про правовий режим надзвичаного стану: Закон України від 16 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. - 2000. - № 15. - С. 588.
26. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.
27. Про власність: Закон України від 07 лютого 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 20. – Ст.249.
28. Про участь громодян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 40. – Ст. 338.
29. Про судоустрій: Закон України від 07 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 27-28. – Ст. 180.
30. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р. // Право України. - 1995. - № 2. - С. 67-74.
31. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 24. – Ст. 276.
32. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 50. – Ст. 678.
33. Про функціонування єдиної транспортної ситеми України в особливий період: Закон України від 20 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 52. – Ст. 318.
34. Про приєднання України до Європейської угоди про міжнародні перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 02 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 13. – Ст. 116.
35. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно війскової інспекції безпеки дорожнього руху: Закон України від 24 березня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 19. – Ст. 173.
36. Про ратифікацію Угоди “Про принципи формування спільного транспортного простору і взаємодії держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі транспортної політики”: Закон України від 09 жовтня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 48. – Ст. 417.
37. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів і зловживанню ними: Закон України ,, Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 10. – Ст. 62.
38. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 24. – Ст. 207.
39. Про державну виконавчу службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 36-37. – Ст. 243.
40. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху: Закон України від 05 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 22. – Ст. 107.
41. Концепція судово-правової реформи в Україні: Схвалена постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року // Голос України. – 1992. – 12 серпня. – № 152 (402).
42. Про основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 05 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38–39. – Ст. 248.
43. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 // Урядовий кур’єр. - 1998. - 25 липня.
44. Про невідкладні заходи щодо зміцнення законності і правопорядку в республіці: Постанова Верховної Ради України від 29 листопада 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. - № 51. – Ст. 647.
45. Про стан виконання законів і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи щодо посилення боротьби із злочинністю: Постанова Верховної Ради України від 26 січня 1993 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 11. – Ст. 87.
46. Програма розвитку партнерських відносин мід міліцією і населенням на 2000-2005 роки: Схвалена колегією МВС України 16 грудня 1999 р.
47. Положення “Про Міністерство внутрішніх справ України”: Затверджено розпорядженням Президента України від 07 жовтня 1992 р. № 157 // Голос України. – 1992. – 20 жовтня; Інформаційний збірник копій офіційних текстів нормативних актів вищих органів державної влади України. – 1994. – № 15.
48. Положення “Про державну автомобільну інспекцію Міністерства внутріщніх справ”: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341 // Офіційний вісник України. – 1997. - № 16. – С. 52.
49. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українськії РСР: Затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. //ЗП УРСР. - 1991. - № 3. – Ст. 18; ЗП України. – 1992. - № 11. – Ст. 276.
50. Правила дорожнього руху: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 //Збірник уряд. норм. актів України. – 2001. - № 35. – С. 5-64.
51. Правила обліку дорожньо-транспортних пригод: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1993 р. № 595 // ЗП КМ України. – 1993. - № 12. – Ст. 266.
52. Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусівЮ а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 р. № 1388. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 17 вересня. - № 178-179.
53. Правила проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 141 //ЗП України. – 1993. - № 7. - Ст. 145.
54. Про затвердження переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 556.
55. Про заходи щодо вдосконалення діяльності технічного нагляду Державтоінспекції МВС України: наказ МВС України від 30 травня 1992 р. № 332.
56. Положення про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об’єднань, установ і організацій: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 р. № 227 // ЗПУ України. – 1994. - № 8. – Ст. 195.
57. Положення про затвердження зразків національних посвідчень водія та документів, необхідних для реєстрації транспортніх засобів: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1992 р. // ЗПУ України. – 1992. - № 3. – Ст. 57.
58. Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 р. // Урядовий кур’єр. – 1993. – 17 червня.
59. Державна програма забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів: Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. //Урядовий кур’єр. – 1998. – 20 квітня.
60. Про заходи щодо запобігання надзвичайним сітуаціям під час перевезення небезпечних вантажів авотранспортом: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. //Офіційний вісний України. – 1999. - № 5.- Ст. 164.
61. Про впорядкування використання спеціальних світлових та звукових сигнальних пристроїв і номерних знаків транспортних засобів: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2000 р. //Офіційний вісний України. – 2000. - № 7. – С. 273.
62. Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 // ЗП України. – 1993. - № 1-2. – Ст. 28.
63. Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в установи охорони здоров’я і проведення огляду з використанням технічних засобів: Затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. № 114/38/15-36-18.
64. Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. № 706 // ЗП України. – 1994.– № 1. – Ст.17.
65. Про заходи щодо забезпечення безпечної експлуатації транспортних засобів: Постанова Кабінету Міністрів України від 09 липня 1999 р. № 1214.
66. Настанова по дорожньо-патрульній службі державної автомобільної інспекції МВС України: Затверджена наказом МВС України від 3 лютого 1992 р. № 45.
67. Інструкція з організації роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції: Затверджена наказом МВС України від 18 серпня 1992 р.
68. Про внесення змін та доповнень до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 22 лютого 2001 р. № 185: Наказ МВС України від 26 грудня 2001 р. № 1175.
69. Інструкція з організації провадження у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху: Затверджена наказом МВС України від 25 лютого 1994 р.
70. Інструкція про порядок приймання екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи: Затверджена наказом МВС України від 21 червня 1993 р. № 394.
71. Про затвердження зразка талона до посвідчення водія. Положення про талон до посвідчення водія та внесення доповнень до віщезгаданої Інструкції: Наказ МВС України від 02 квітня 1994 р. № 166.
72. Статут патрульно-постової служби міліції України: Затверджений наказом МВС України від 28 липня 1994 р.
73. Про заходи щодо забезпечення збереження зброї, боєприпасів і спеціальних засобів: Наказ МВС України від 06 липня 2001 р. № 541.
74. Про вдосконалення діяльності органов внутрішніх справ у боротьбі зі злочинами, пов’язаними з транспортними засобами: Наказ МВС України від 27 березня 2000 р. № 186.
75. Типові рекомендації щодо поліпшення взаємовідносин міліції з учасниками дорожнього руху та власниками транспортних засобів: Затверджені наказом МВС України від 30 червня 1998 р. № 482.
76. Про введення посад експертів в реєстраційно-екзаменаційні підрозділи ДАІ ГУМВС, УМВС: Наказ МВС України від 24 липня 1996 р. № 505.
77. Про заходи щодо недопущення реєстрації транспорту з перебитими або знищеними номерами двигуна, шасі, кузова та скорочення термінів розслідування справ, пов’язаних з дорожньо-транспортними пригодами: Наказ МВС України від 21 березня 1997 р. № 202.
78. Про невідкладні заходи щодо удосконалення нагляду за дорожнім рухом працівниками ДАІ МВС України: Наказ МВС України від 6 лютого 2001 р.
79. Про заходи щодо поліпшення діяльності чергових частин Державтоінспекції МВС України: наказ МВС України від 19 серпня 1993 р. № 530.
80. Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341 “Про Положення про Державну автомобільну інспекцію України”: наказ МВС України від 28 квітня 1997 р. № 280.
81. Про визнання такими, що втратили чинність деяких нормативно-правових актів МВС України стосовно організації роботи громадських помічників та позаштатних співробітників Державтоінспекції: Наказ МВС України від 12 червня 2002 р. № 577.
82. Про подальше поліпшення агітаційно-пропагандистської діяльності Державтоінспекції, спрямованої на забезпечення безпеки дорожнього руху: Наказ МВС України від 04 червня 1992 р. № 321
83. Інструкція про порядок прийняття екзаменів, оформлення, видачі (обміну) посвідчення водія, обліку і зберігання документів: Затверджена наказом МВС України від 25 лютого 1994 р. № 91.
84. Европейское соглашение о международных дорожных перевозках опасных грузов от 15 декабря 1957 г. // Собрание ПП СССР (отдел второй), 1983. - № 8. – С. 39.
85. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку: Прийнято резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 155-159.
86. Основні принципи застосування сили і вогнепальної зброї посадовими особами з підтримання правопорядку: Прийняті резолюцією VIII Конгресу ООН з попередження злочинності та поводження з правопорушниками від 7 вересня 1990 р. // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції і пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ: Українсько-Американське Бюро захисту прав людини, 1996. – С. 35-39.
87. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини. Прийнята Радою Європи 4 листопада 1950 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 58-76.
88. Авер’янов В.Б. Принцип верховенства права і реформа українського адміністративного права // Адвокат. – 2000. - № 2. – С. 6-9.
89. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України. – 1998. – № 8. – С. 8-12. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні / НАН України: Ін т держави і права ім.Корецького. – К.: Ін. Юре, 1997. – 48 с.
90. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. – Харків: Право, 1998. – 37с.
91. Агеенкова Г.Т. Меры административного пресечения: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – М., 1982. – 23 с.
92. Агеенкова Г.Т. Проблемы совершенствования законодательства о мерах административного пресечения // Актуальные проблемы советского административного и финансового права: Сб. науч. тр. - М., 1984. - С. 32-44.
93. Агапеев В.Е., Ловинюков А.С., Ломтев С.П., Орловский Ю.П. Основы правоведения (пособие для водителей). – М., 1990. – 126 с.
94. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М., 2000. – 728 с.
95. Административное право (общая часть) / Под общей ред. В.П. Сальникова. – СПб., 2000. – 256 с.
96. Адміністративне право України – навчальний посібник – Гончарук С.Т. – К., 2000. – 240 с.
97. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел / Под ред. Л.Л. Попова. – М., 1990. - 218 с.
98. Адмiнiстративна дiяльнiсть. Частина особлива: Пiдручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. - Харкiв: Ун-т внутр. справ, 1998. - 305 с.
99. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.
100. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая. Учебник. Издание третье / Под ред. А.П. Коренева. – М.: Московская академия МВД России, Изд-во "Щит-М", 2000. – 304 с.
101. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Особенная. Учебник / Под ред. А.П. Коренева. М.: МЮИ МВД России, Изд-во "Щит-М", 1998. – 346 с.
102. Административная ответственность в СССР / Под ред. В.М. Манохина и Ю.С. Адушкина. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1988. – 168 с.
103. Административная ответственность: Учебник / Агапов А.Б. – М.: Статут, 2000. – 250 с.
104. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
105. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел (милиции): Учеб. пособие / Под ред. А.П.Коренева. - М.: МВШМ МВД СССР, 1988. - 90 с.
106. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова. - М.: Ака¬демия МВД СССР, 1990. - 223 с.
107. Адміністративна відповідальність в Україні: навч. Посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. – Х, 2001. – 112 с.
108. Административное принуждение и административная ответственность: Сборник нормативных актов / Сост. Старилов Ю.Н. – М., 1998. – 848 с.
109. Административное право: Учеб пособие / Отв. Ред. Г.А. Туманов. – М., 1996. – 304 с.
110. Алексеев С.С. Общая теория права. – Т. 1. – М., 1981. – 359 с.
111. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – филосоіия: Опыт комплексного исследования. – М.: “Статут”, 1999. – 712 с.
112. Алексеев С.С.. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация // Сов. Государство и право. – 1987. - № 6. – С. 12-19.
113. Арбузкин А.М. К вопросу о классификации мер административного воздействия, применяемых органами внутренних дел (милицией) в сфере охраны общественного порядка // Совершенствование административно-правовой деятельности органов внутренних дел: Сборник научных трудов.– М.: ВНИИ МВД СССР, 1988.– С. 11-23.
114. Ардавов М.М. Эффективность административно-правовых средств принуждения, применяемых милицией: Дисс. ... канд. юрид. наук. – Ростов-на-Дону, 1998. – 145 с.
115. Бандурка О.М. Генерал міліції радить і попереджує. – Харків: “Основа”, Ун-т внутр. справ, 1998. – 258 с.
116. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 158 с.
117. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Укр. Юрид. Академія, 1994. – 16 с.
118. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія досвід, шляхи удосконалення. – Х.: Основа, 1996. – 398 с.
119. Бандурка О.М. Роль адміністративного законодавства в зміцненні правопорядку // Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: ХІВС, 1995.– С. 13-18.
120. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
121. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
122. Бахрах Д.Н. Административная ответственность. – Пермь: Кн. изд-во, 1966. – 193 с.
123. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. - Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. - 204 с.
124. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1996. – 368 с.
125. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение // Изв. вузов. Правоведение.– 1989.– № 4.– С. 59-64.
126. Бахрах Д.Н. Административное принуждение в СССР, его виды и основные тенденции развития: Автореф. дисс. ... докт. юрид. наук. - М., 1972. - 39 с.
127. Бахрах Д.Н. Виды административного принуждения // Уч. зап. ВНИИСЗ. – Вып. 5. – М., 1965. - С. 37-45.
128. Бахрах Д.Н. Советское законодательство об административной ответственности. – Пермь. – 1969. – 344 с.
129. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка: Учеб. пособие. - Свердловск: Юрид. ин-т, 1987. - 70 с.
130. Безсмертный А.К. Административно-правовые меры воздействия за нарушение общественного порядка: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – Х., 1990. – 16 с.
131. Безсмертний Є.О. Адмінітративно-запобіжні заходи, що застосову¬ються органами внутрішніх справ: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – 154.
132. Безсмертний Є.О. Адмінітративно-запобіжні заходи, що застосову¬ються органами внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – 19 с.
133. Безсмертний Є.О. Особистий огляд і огляд речей в системі адміністративного примусу та повноваження органів внутрішніх справ щодо його застосування //Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Зб. наук. праць. Вип. 2. - Харків: УнВС, 1997. - С.141-145.
134. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. – Конспект лекцій. – Харків: Націон. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
135. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
136. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: Тексти лекцій. – Харків. - 1994.– 44 с.
137. Битяк Ю.П., Комзюк А.Т. К концепции реформы административного законодательства и административного судопроизводства // Юридическая наука и проблемы формирования демократического государства Украина: Темат. сб. науч. тр. - К.: ИСИО, 1993. - С. 75-79.
138. Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР. - Львів: Вища школа, 1975. - 176 с.
139. Бровкин С.А. Правила дорожного движения в США. – Л., 1990. – 77 с.
140. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: "Одиссей", 2001. – 288 с.
141. Васин В. Правовая охрана безопасности движения // “За безопасность движения”. – 1994. - № 2. – С. 6-7.
142. Васин В. Еще раз о принудительной эвакуации // За безопасность движения. – 1994. - № 3. – С. 4-5.
143. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навчальний посібник. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2001. – 142 с.
144. Веремеенко И.И. О классификации мер административного принуждения // Весник МГУ. – 1978. – № 5. – С. 14-19.
145. Габричидзе Б.Н., Чернявский А.Г. Административное право Российской Федерации: Учебник для вузов. – М., 2001. – 624 с.
146. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (государственное и материальноправовое исследование). – Воронеж: Изд-во Воронеж. Ун-та, 1970. – 252 с.
147. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР: Процессуальное регулирование. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1976. - 198 с.
148. Гєрасименко Є.С. До питання про адміністративну юрисдикцію в Україні // Наук. Вісник Чернівецького ун.-ту. – 2000. - № 75. – 104с. – С. 75-78.
149. Гижевский В.К. Меры административного принуждения, применяемые органами внутренних дел на транспорте: Учебное пособие.– К.: МВД СССР, 1986. – 75 с.
150. Головко В.В. Административная ответственность в сфере дорожного движения: Дисс. ... канд. юрид. наук. - М., 1993. - 195с.
151. Голосниченко И.П. Правовое регулирование административно-процессуальных действий, осуществляемых органами внутренних дел // Актуальные проблемы совершенствования административной деятельности органов внутренних дел в условиях развитого социализма. – К., 1983. – С. 67-70.
152. Голосніченко І.П. Пропозиції щодо розвитку деяких видів профілактики // Рад. право. – 1991. - № 1. - С. 29-32.
153. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К.: КМУЦА, 1995. – 78 с.
154. Гончарук С.Т. Административные правонарушения и полномочия органов внутренних дел по борьбе с ними: Учеб. пособие. – К., 1987. – 89 с.
155. Гончарук С.Т. Правовая регламентация мер административного пресечения в свете нового законодательства // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка: Сб. науч. тр. – К.: КВШ МВД СССР, 1982. – С. 67-81.
156. Гончарук С.Т. Адміністративні стягнення в запитах і відповідях. – К., 1998. – 69 с.
157. Грачев А.Н. Административные проступки в дорожном движении и их профилактика органами внутренних дел: Дисс. … канд. юрид. наук. – М., 1977. – 165 с.
158. Гусаров С.М. Адміністративно-правові засади управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук. – Х., 2002. – 19 с.
159. Денисов Р.И. Понятие и сущность надзора в дорожном движении. – В сб.: Организационно-правовые проблемы в сфере обеспечения безопасности дорожного движения. – М., 1981. - 84с.
160. Денисов В. Если автомобиль арестован //Аргументы и факты. – 1994. - № 39. – С.4.
161. Додин Е.В. Основание административной ответственности // Уч. зап. ВНИИСЗ. – Вып. 1/18/. – М., 1964. - .С. 15-21
162. Домашенко О.В. Организационно-правовые основы обеспечения безопасности дорожного движения в Украине: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. – К., 1993. – 22 с.
163. Доненко В. Систематизація законодавства України про дорожній рух: ії перспективи // Право України. – 2001. - № 3. – С.44.
164. Дорожньо-транспортні пригоди в Україні: Статистичні дані УДАІ МВС України за 1997-2001 роки. – К., 1997, 1998, 1999, 2000, 2001.
165. Дяченко О. Адміністративна відповідальність державних службовців та деяких інших категорій осіб //Вісник Акад. прав. наук України. – Х., 2000. - № 3(22). – 247 с.
166. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуж¬дения // Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60-68.
167. Еропкин М.И. Административное принуждение // Методы и формы государственного управления. – М., 1977. - С. 16-21.
168. Еропкин М.И., Попов Л. Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. - Л.: Лениздат, 1973. - 328 с.
169. Єгупенко В.В. Заходи запобігання та припинення адміністративних правопорушень на транспорті органами Державної автомобільної інспекції МВС України: Автореф. Дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 2002. – 20 с.
170. Жулев В.И. Предупреждение дорожно-транспортных происшествий. – М.: Юрид. лит.-ра, 1989. – 222 с.
171. Жулев В.И., Митин В.П. Административная ответственность за нарушение правил дорожного движения. – М., 1979. – 112 с.
172. Зеленько В.Л. Вопросы теории и практики применения милицией мер административного пресечения правонарушений: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – Харьков, 1976. – 17 с.
173. Иванова В.Н. Технико-юридические нормы в системе правового воздействия на научно-технический прогресс // Изв. вузов. Правоведение. – 1983. - № 2. – С. 10-17.
174. Игитов В.И. Административно-правовые и общественные меры воздействия в области охраны общественного порядка: Автореф. дисс. ... канд.юрид.наук. - М., 1965. – 16 с.
175. Илларионов В.А., Куперман А.И., Мищурин В.М. Правила дорожного движения и основы безопасного управления автомобилем. – М., 1997. – 446 с.
176. Ильин Д.Д. Меры административного принуждения и пути повышения их эффективности в борьбе с правонарушениями. – М., 1975. – 67с.
177. Калаянов Д.П., Остюченко С.М., Аносенков А.А. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України: Науково-практична розробка. – Вид. 2-е, доп. – Одеса: Одеський ін-т внутр. справ, 2002. – 42 с.
178. Калмыков Ю.Х., Баранов Н.А. Правовые средства обеспечения имущественных потребностей граждан: Гражданское право в сфере обслуживания. Свердловск, 1984. – 152 с.
179. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юридична література, 2001. – 304 с.
180. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией: Учеб. пособие. – М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – 60 с.
181. Клюшниченко А.П. Административная ответственность за правонарушения, подведомственные органам внутренних дел: Лекция. - К.: КВШ МВД СССР, 1975. - 42 с.
182. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, приме¬няемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): Учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
183. Клюшниченко А.П. Организация административно-юрисдикционной деятельности органов внутренних дел в свете Основ законодательства СССР об административных правонарушениях: учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1983. – 56 с.
184. Ковалева Е.Л. Современный взгляд на проблему понимания правомерного поведения // Право и политика. – 2001. - № 7. – С. 15.
185. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение. – К.: Вища школа, 1979. – 230 с.
186. Коваль Л.В. Охорона громадського порядку. – К.: Політвидав України, 1988. – 94 с.
187. Кодекс Украины об