АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ В УКРАЇНІ

Короткий опис

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 342.95:332.2

КЛІМЕНКО МАРИНА МИКОЛАЇВНА

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
заслужений юрист України
Курило Володимир Іванович

КИЇВ - 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...............................................................4
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ В УКРАЇНІ …..13
1.1. Сучасний стан законодавства у сфері адміністративно-правового захисту прав на земельні ділянки ….…………………………………………..13
1.2. Поняття, принципи та зміст управлінської діяльності в земельний сфері України у сучасних умовах ……………………………………….…..42
1.3. Сутність та зміст адміністративної реформи у захисті прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки ……………………..………………….74
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………….92
Розділ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ГРОМАДЯН У ЗЕМЕЛЬНІЙ СФЕРІ…………..97
2.1. Сучасна система суб’єктів управлінської діяльності в земельній сфері України ………………………………………………………………………….97
2.2. Державний контроль в механізмі захисту прав громадян на земельні ділянки ……………………………………………………………………….. 117
2.3. Надання адміністративних послуг як реалізація захисту прав громадян у земельній сфері ……….….........................................................................128
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………145 Розділ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ЯК ОСНОВИ ЗАХИСТУ ПРАВ ГРОМАДЯН У ЗЕМЕЛЬНІЙ СФЕРІ……………………………………………………….149
3.1. Удосконалення адміністративно-правового механізму захисту прав громадян на землю …………………………………………………...............149
3.2. Інститут адміністративної відповідальності як дієвий механізм забезпечення порядку у земельній сфері ……………………………………161
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………….177

ВИСНОВКИ ..………………………………………………………………..181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………189
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРК – Автономна республіка Крим
ВАС України – Вищий адміністративний суд України
ВРУ – Верховна Рада України
ВРУ АРК – Верховна Рада Автономної Республіки Крим
ВС України – Верховний суд України
ГК України – Господарський кодекс України
ГПК України – Господарський процесуальний кодекс України
Держадміністрація – Державна адміністрація
Держземагентство – Державне агентство земельних ресурсів України
Держ¬сільгоспінспекція –Державна інспекція сільського господарства України,
Закон – Закон України
ЗК України – Земельний кодекс України
КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України
КК України – Кримінальний кодекс України
КМУ – Кабінет Міністрів України
КС України – Конституційний суд України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні порушення
Мінагрополітики – Міністерство аграрної політики та продовольства України
Мінприроди – Міністерство екології та природних ресурсів України
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України
ЦК України – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Після розпаду СРСР почався новий період в історії розвитку адміністративного права України. За роки незалежності в Україні радикально переглянуто теоретичні та методологічні основи науки адміністративного права з урахуванням політичної, економічної, соціальної і правової природи Української держави. Нова доктрина адміністративного права безпосередньо впливає на хід реформування адміністративного права як галузі права. Ця доктрина базується на визнанні якісно нового значення держави у взаємовідносинах з громадянами – не панування, а служіння.
Конституція України (ст. 3) проголошує: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утверджен¬ня і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком дер¬жави». Надзвичайно важливе значення ці стосунки мають у питаннях, пов’язаних із земельними ділянками, де земля є основним національним надбанням і перебуває під особливою охороною держави.
Ситуація, що склалася у ході реформування земельних відносин, зумовлює низку проблем, не тільки у питаннях раціонального використання та охорони земель різних форм власності, але і у питаннях про відносини громадян з органами публічної влади при набутті права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності.
Науково-теоретичним підґрунтям монографічного дослідження стали праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-адміністративістів, фахівців з інших галузей права, зокрема, конституційного, земельного, екологічного, аграрного, цивільного, господарського, фінансового, інформаційного та інших галузей права, загальної теорії держави і права, а також вчених-економістів аграрників, представників науки державного управління, філософів, філологів: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, І. В. Арістової, О. М. Бандурки, Н. А. Берлач, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, І. П. Голосніченка, С. Т. Гончарука, Д. С. Добряка, Є. В. Додіна, В. М. Єрмоленка, І. І. Каракаша, Р. А. Калюжного, Т. С. Кичилюк, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. В. Копейчикова, В. В. Костицького, О. В. Кузьменко, В. І. Курила, Д. М. Лук’янця, В. А. Ліпкана, М. Л. Мілімко, А. М. Мірошниченка, Н. Р. Нижник, В. І. Семчика, О. П. Світличного, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги та інших науковців.
Нині відсутні комплексні монографічні праці, у яких би повно та всебічно розглядалася проблема адміністративно-правового захисту прав громадян на земельні ділянки. Здебільшого, у наукових дослідженнях проблемні питання у земельній сфері представниками науки адміністративного права розглядаються з позиції управлінської діяльності та адміністративної відповідальності, а у поодиноких випадках зазначена проблема аналізувалася фрагментарно, без відповідного комплексного підходу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямам державної політики України у сфері адміністративно-правового регулювання за сучасних умов. Виконана у межах плану науково-дослідної роботи Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України Кримський агротехнологічний університет «Обґрунтування прийняття управлінських рішень при організації діяльності агропромислових підприємств» (номер державної реєстрації 0111U008803).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – за аналізом вітчизняних і зарубіжних наукових джерел та чинного вітчизняного законодавства дослідити проблемні питання захисту прав громадян на земельні ділянки, розробити й сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у сфері адміністративно-правового захисту прав громадян на земельні ділянки.
Для досягнення зазначеної мети були визначені такі задачі:
– здійснити дослідження сучасного стану чинного законодавства у сфері правового регулювання земельних відносин з метою виявлення проблемних питань, пов’язаних із реалізацією прав громадян на земельні ділянки та виявлення правових засобів захисту таких прав;
– дослідити сутність та зміст земельної реформи з метою удосконалення адміністративно-правового захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки;
– виділити та удосконалити принципи управлінської діяльності при наданні земельних адміністративних послуг;
– дослідити сучасну систему суб’єктів управлінської діяльності у земельній сфері та внести пропозиції щодо її удосконалення;
– дослідити проблемні питання надання земельних адміністративних послуг органами публічної адміністрації та визначити основні напрями їх удосконалення;
– визначити специфіку адміністративно-правового механізму захисту прав громадян у земельній сфері;
– визначити специфіку інституту адміністративної відповідальності у механізмі забезпечення законності у земельній сфері.
Об’єкт дослідження суспільні відносини, які постають у ході здійснення адміністративно-правового захисту прав громадян на земельні ділянки в України.
Предмет дослідження адміністративно-правові засоби захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. В роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів та прийомів наукового пізнання, застосування яких дало змогу всебічно проаналізувати об’єкт дослідження. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає змогу досліджувати проблеми в єдності їх соціального призначення і юридичної форми.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. У ході дисертаційного дослідження використано діалектичний підхід до розгляду досліджуваних проблем та визначення основних напрямів вдосконалення адміністративно-правових засобів захисту прав громадян у земельній сфері України. Використано загальнонаукові методи. Застосування структурно-функціонального методу дало змогу виокремити специфіку правовідносин у сфері адміністративно-правового захисту громадян у земельній сфері. За допомогою логіко-семантичного методу з’ясовано суть понять «самовільне зайняття земельної ділянки», «адміністративні послуги». За допомогою формально-логічного методу проаналізовано та поглиблено понятійно-термінологічний апарат у сфері адміністративно-правового захисту, розкрито суть та специфіку застосування деяких правових норм. Системний аналіз закладено в основу узгодження пропозицій щодо змін та доповнень до чинного законодавства. Історико-правовий метод дав змогу проаналізувати ретроспективні аспекти становлення і діяльності органів управління у земельній сфері. Порівняльно-правовий метод покладено в основу зіставлення національного і зарубіжного законодавства, яке регулює права і свободи людини і громадянина. Для з’ясування відповідності змісту норм права суспільним відносинам, що постають у ході адміністративно-правового захисту прав громадян у земельній сфері використано формально-юридичний метод.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що з метою виявлення проблемних питань пов’язаних із реалізацією прав громадян на земельні ділянки проаналізовано сучасний стан чинного законодавства у сфері адміністративно-правового захисту прав громадян та визначено шляхи його удосконалення.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях:
вперше:
– сформульовано визначення поняття адміністративно-правового захисту прав на земельні ділянки. Під ним розуміється сукупність правових заходів, спрямованих на набуття, відновлення, визнання прав громадян на земельні ділянки та припинення порушень, які застосовуються компетентними органами публічної влади за заявою або скаргою особи, права якої порушуються, або за власною ініціативою;
– обґрунтовано тезу про те, що для усунення суперечностей у правозастосовній діяльності, забезпечення неухильного до¬тримання громадянами земельного законодавства необхідно внести зміни до статті 7 «Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 23 грудня 2011 р. № 770», яку доповнити пунктом 7.1, який викласти у такій редакції:
– у разі виявлення факту самовільного будівництва на самовільно захопленій земельній ділянці, посадова особа органу Держсільгоспінспекції України складає протокол про адміністративне правопорушення за самовільне захоплення земельної ділянки та повідомляє відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про факт самовільного будівництва;
– за обґрунтованою пропозицією доведено, що недоліком адміністративного законодавства є відсутність у чинному КУпАП норми, яка б передбачала адміністративну відповідальність адміністратора, посадової особи органу, що утворив центр надання адміністративних послуг за невиконання та порушення встановлених законом строків для надання адміністративних послуг. З цією метою пропонується доповнити КУпАП ст. 166-13 «Порушення законодавства про надання адміністративних послуг» та викласти її у такій редакції:
– невиконання, порушення встановлених законом строків для надання адміністративних послуг – адміністратором, посадовою особою органу, що утворив центр надання адміністративних послуг – тягне за собою накладання штрафу на адміністратора, іншу посадову особу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у розмірі від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
удосконалено:
– положення про те, що адміністративні послуги мають бути прийнятими на центральному рівні єдиними процедурами, які визначають порядок видачі і анулювання дозвільних документів для кожного виду підприємницької діяльності;
набули подальшого розвитку:
– положення про захист прав громадян у земельній сфері при розгляді спорів пов’язаних із комунальними чи державними землями, суди загальної юрисдикції мають враховувати не тільки положення ст. 17 КАС України, щодо компетенції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, але у кожному випадку застосовувати положення цивільного та процесуального кодексів про підвідомчість, і, виходячи із аналізу спірних правовідносин, визначати їх характер. У деяких випадках такі відносини будуть публічно-правовими, а у деяких – цивільними або господарськими, а тому залежно від підстав, вирішення земельного спору, такий спір може здійснюватися в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства і є одним із основних елементів врегулювання проблемних питань у земельній сфері;
– положення, що адміністративні послуги, мають, насамперед, відповідати принципам:
– визначення державою стандартів послуг у земельній сфері;
– запровадження договірних відносин з надавачами таких послуг у земельній сфері;
– контроль якості послуг з боку держави та громадськості;
– юридичної відповідальності посадових осіб за якість надання адміністративних послуг.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у законодавстві і правозастосовній діяльності, спрямованій на врегулювання відносин у сфері захисту прав громадян на земельні ділянки.
Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані:
– у науково-дослідній діяльності – для подальших наукових досліджень теоретичних проблем, пов’язаних із захистом прав громадян у земельній сфері;
– у нормотворчій діяльності – при вдосконаленні чинного законодавства України, зокрема КУпАП та земельного законодавства та інших нормативно-правових актів, якими регулюються відносини у сфері адміністративно-правового захисту;
– у правозастосовній діяльності для вдосконалення організації роботи органів публічної влади, результати дослідження впроваджено в роботу Сімферопольської районної державної адміністрації в Автономної Республіці Крим (акт впровадження від 13.05.13 р. №3247/04-11);
– у практичну діяльність для вдосконалення роботи адвокатури втілено у практичну адвокатську діяльність (акт впровадження від 3 травня 2013 р. № 42/01-8;
– у навчальному процесі для розробки навчально-методичних комплексів, навчальних програм з курсу земельного та адміністративного права, для підготовки лекцій із зазначених дисциплін (акт від 20 грудня 2012про впровадження у навчальний процес Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет» результатів дисертаційного дослідження).

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднені на: Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Питання сучасної науки і освіти» (Київ, липень 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Земельні ресурси і земельні відносини: стан, проблеми реформування, перспективи оптимізації» (Київ, вересень 2011); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасний соціокультурний простір» (Київ, вересень 2011); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Актуальні проблеми сучасної науки» (Київ, жовтень 2011); Міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, березень 2012); ХХ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених (Запоріжжя, квітень 2012); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Науковий потенціал 2013» (Київ, березень 2013).
Публікації. Основні результати дисертації викладено у 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях, та у 7 тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 212 сторінок. Список використаних джерел складається з 225 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоречитне узагальнення й запропоновано неве вирішення наукових задач, що виявляється у розробці загальної характеристики адміністративно-правового захисту прав громадян у земельній сфері. Запропоновано авторське бачення основоположних висновків, визначень і доповнень до чинного законодавства у досліджуваній сфері, спрямованих на вирішення окреслених задач. До основних з них можна віднести такі:
1. Поряд з іншими правовими способами захисту прав громадян у земельній сфері є судовий. Особливо актуальним є захист земельних прав у випадку прийняття незаконних актів органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами у разі видання акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою.
На підставі здійсненого аналізу офіційного тлумачення положень частини 1 статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України Конституційного Суду України, положення п. 1 ч. 1 ст. 17 «слід розуміти, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності». В усіх описаних нормах КС України «розкрив ознаки» здійснення місцевими радами владних повноважень. Водночас, саме рішення КС України залишає чимало простору для тлумачення, і за одним з можливих тлумачень місцеві ради в описаних ситуаціях можуть діяти як суб'єкти владних повноважень, але можуть виступати і в іншій ролі. Саме такий підхід видається єдино правильним, оскільки, вочевидь, і при «вирішенні питань місцевої громади», і при розпорядженні землями комунальної власності місцеві ради цілком можуть вступати у цивільні відносини. Наприклад, у випадку, коли йдеться про укладення договору оренди земельної ділянки, а отже мова йде про підпорядковуння принципу юридичної рівності сторін. Тому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди повинні перевірити всі обставини закріплені у ч. 3 ст. 2 КАС України. При вирішенні питань, поставлених у конституційному поданні, КС України ні прямо, ні опосередковано не тлумачив положень ЦПК України та ГПК України про підсудність. Мова йде про те, що всі і будь-які земельні спори з органами місцевого самоврядування, які виникають при «вирішенні питань місцевого значення» або при розпорядженні землями комунальної власності, є публічно-правовим і потрапляють до підвідомчості адміністративних судів, застосування положення, що «юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення» (ч. 2 ст. 4 КАС України) можна розуміти, наприклад, що земельний спір за участю ради щодо укладення договору оренди землі з громадянином повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства в силу положень ст. 15 ЦПК України.
При розгляді спорів пов’язаних із комунальними чи державними землями, відмова судів загальної юрисдикції у земельних спорах за участю рад, що «вирішують питання місцевого значення» на підставі рішення КС України, суди загальної юрисдикції повинні враховувати не тільки положення ст. 17 КАС України, щодо компетенції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, але в кожному випадку застосовувати положення цивільного та процесуального кодексів про підвідомчість, і, виходячи із аналізу спірних правовідносин, визначати їх характер. В деяких випадках такі відносини будуть публічно-правовими, а в деяких – цивільними або господарськими.
В залежності від підстав, вирішення земельного спору може здійснюватися в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства і є одним із основних елементів врегулювання проблемних питань у земельній сфері.
2. З огляду на сучасний стан управління у земельній сфері, важливу роль в управлінській діяльності повинні відігравати організаційні принципи.
Згідно цих принципів, а також враховуючи конкретні соціальні та економічні умови здійснюється розподіл повноважень управлінських структур. Вони повинні максимально ефективно розподілити управлінську діяльність і усунути паралелізм в діяльності центральних органів у земельній сфері. Зазначається, що галузевий принцип у земельній сфері має свою специфічність і по своїй суті носить міжгалузевий характер.
На сьогоднішній день Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство екології та природних ресурсів України та їх структурні підрозділи: Державна інспекція сільського господарства України, Державне агентство земельних ресурсів України, Державна ветеринарна та фіто санітарна служба України, Державна екологічна інспекція України, здійснюють управлінську діяльність у земельній сфері.
Наголошується, що принцип побудови апарату державного управління в земельній сфері не забезпечує найбільш раціональний вибір суб’єктів управлінської діяльності.
Зважуючи на значну кількість органів виконавчої влади, які здійснюють управлінську діяльність у земельній сфері, вважаємо, сучасний стан державного управління у цій сфері, повинен характеризуватися принципом абсолютної прозорості і інформаційності суспільства в управлінні, який повинен бути закріплений у земельному законодавстві і повинен включати:
– наявність ефективної системи законодавства, що не тільки регулює виконавчо-розпорядчу діяльність державних органів, але й розмежовує їх функціональні повноваження у земельній сфері;
– вчинення державними органами, їх посадовими особами дій, які забезпечують раціональне використання і охорону земель та гарантій прав громадян та юридичних осіб на землю;
– побудова взаємовідносин державних органів з громадськими організаціями і громадянами на підставі абсолютної прозорості і інформаційності про стан у земельній сфері;
– невіддільність реалізації громадянами прав і свобод у сфері реалізації прав на землю від виконання ними своїх обов'язків щодо раціонального використання і охорони земель та вимог екологічної безпеки.
– ефективне функціонування системи контролю ( нагляду) за дотриманням земельного законодавства.
3. Зазначається про вплив адміністративно-правових відносин на суспільні відносини, в тому числі й на земельну сферу.
Синтезуючи наукові погляди щодо адміністративно-правового захисту та екстраполюючи їх на певну сферу суспільно корисної діяльності чи галузь, надамо теоретичне визначення поняття дефініцій «адміністративно-правового захисту прав на земельні ділянки», під яким слід розуміти сукупність заходів спрямованих на набуття, відновлення, визнання права на земельні ділянки та припинення порушень, які застосовуються компетентними органами публічної влади за заявою або скаргою особи, права якої порушуються, або за власною ініціативою.
4. Зазначається, що всі державні органи управління у галузі використання та охо¬рони земель мають розгалужену систему, які наділені різною компетенцією і функціонують на різних рівнях. Зазначену систему по-діляють на органи загальної та спеціальної компетенції.
Наголошується, що однією із проблем у зе¬мельній сфері є необхідність чіткого роз¬межування компетенції повноважень державних органів. Оскільки дублювання функцій, їх розпорошеність і неузгодже¬ність породжують корупцію та незадоволення громадян.
5. Акцентується увага на діяльності органів спеціальної компетенції, які автор поділяє на декілька груп за характером виконуваних ними функцій і завдань:
– органи, які здійснюють надвідомчі завдання;
– органи, які здійснюють відомчі, галузеві завдання;
– органи, які здійснюють лише окремі функції у земельній сфері.
Систему органів, які здійснюють надвідомчі завдання, належить, насамперед, Міністерство аграрної політики та продовольства України.
До другої групи органів, які здійснюють відомчі, галузеві завдання, відносимо:
– Державну інспекції сільського господарства України;
– Держав¬не агентство України по земельних ресурсах;
– Державну ветеринарну та фіто санітарну службу України;
– Державна екологічна інспекція України.
До третьої групи органів спеціальної компетенції відносимо органи, які здійснюють лише окремі функції у земельній сфері і які входять до сфери управління Мінагрополітики та Мінприроди України. Зокрема, Державне агентство лісових ресурсів України; Державне агентство рибного господарства України; Державне агентство лісових ресурсів України; Державне агентство водних ресурсів України; Державна служба геології та надр України.
Зазначається, що в межах органів спеціальної компетенції, особливими повноваженнями виділяються правоохоронні та судові органи.
6. Подальшому реформуванню та удосконалення земельного законодавства, розвиток і функціо¬нування сучасних форм реалізації прав у земельній сфері сприяє й нова доктрина українського адміністративного права, яка передбачає зміщення акцентів, нового розуміння публічності, зумовлене повернення до основних людських цінностей, закріплених в Конституції України.
Здійснено аналіз законодавчого регулювання земельної сфери. Зазначено, з часу вступу у дію Земельного кодексу України – у його розвиток прийнято 70 законів України, 67 постанов Кабінету Міністрів України та видано більше 50 відомчих наказів, зареєстрованих у Мін’юсті України.
Прийняття цих та інших нормативно-правових актів у земельній сфері потребують вирішення наступного ключового завдання – створення належних умов для отримання громадянами адміністративних послуг.
7. Система адмі¬ністративних послуг нині недостатньо ефек¬тивна, має багато правових колізій і потребує, контролю надання цих послуг з боку вищих органів виконавчої влади.
Здійснюючи аналіз Закону України «Про адміністративні послуги», зазначається, що недоліками цього закону є:
– відсутність прийнятих на центральному рівні єдиних процедур, що чітко визначають порядок видачі і анулювання дозвільних документів для кожного виду підприємницької діяльності;
– нездатність інституту державних адміністраторів на сьогодні стати незалежним інструментом, що забезпечує контроль за проведенням дозвільних процедур дозвільними органами в строгій відповідності із законодавством.
– продовження практики видачі дозвільних документів дозвільними органами поза дозвільними центрами.
Наголошується, що адміністративні послуги, повинні у першу чергу відповідати таким принципам:
– визначення державою стандартів послуг у земельній сфері;
– запровадження договірних відносин з надавачами таких послуг у земельній сфері;
– контроль якісті послуг з боку держави та громадськості;
– юридичну відповідальність осіб за якість наданих послуг.
8. Зазначається, що адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері надання адміністративних послуг посадової особи, яка надає адміністративні послуги – це засіб захисту прав громадян та юридичних осіб у земельній сфері, що застосовується до суб’єктів надання адміністративних послуг, шляхом накладання адміністративних стягнень на підставі та в порядку, передбачених законом.
З метою удосконалення надання адміністративних послуг пропонується внести змін до глави 12 «Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності» КУпАП про адміністративну відповідальність адміністратора (посадової особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування), яку доповнити ст. 166-13 «Порушення законодавства про надання адміністративних послуг» та викласти в такій редакції:
Невиконання, порушення встановлених законом строків для надання адміністративних послуг – адміністратором, посадовою особою органу, що утворив центр надання адміністративних послуг – тягне за собою накладання штрафу на адміністратора, іншу посадову особу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у розмірі від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
9. У разі виявлення факту самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, державний інспектор Держсільгоспінспеції України чи її територіального органу в акті перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення повинен зазначити, в межах своїх повноважень, тільки факт самовільно зайнятої земельної ділянки (ст. 53-1), і повідомити відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про факт самовільного будівництва.
Для подальшого усунення правових колізій в правозастосовній діяльності, забезпечення неухильного до¬тримання громадянами земельного законодавства, необхідно внести зміни в діяльність територіальних органів Держсільгоспінспекції України.
З цією метою пропонуємо внести зміни в статтю 7 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 23 грудня 2011 р. № 770.
Статтю 7 доповнити пунктом 7.1., який викласти у такій редакції:
У разі виявлення факту самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, посадова особа органу Держсільгоспінспекції складає протокол про адміністративне правопорушення за самовільне зайняття земельної ділянки та повідомляє відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про факт самовільного будівництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Тимченко С. Німецький досвід для Української землі [Електронний ресурс] : за даними Держземагентства України – Режим доступу: http://www.dazru.gov.ua/terra/control/uk/index
2. Указ Президента України «Про державну інспекцію сільського господарства України» від 13.04.2011 р. № 459/2011 - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/459/2011
3. Про судоустрій України: Закон України від 07 липня 2002 року// [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3018-14
4. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07 липня 2010 р. // Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17
5. Авер'янов В. Б. Зміна домінант у доктринальному тлумаченні предмета адміністративного пра¬ва / В. Б. Авер'янов // Правова держава. – 2005. –Вип. 16. – С.152–156.
6. Битяк Ю. Адміністративне судочинство як форма забезпечення верховенства права і законності / Битяк Юрий // Право України. – 2011. – №4. – С.4–9.
7. Нижник Р. Н. Деякі аспекти сучасної кон¬цепції державного управління в Україні / Р.Н. Нижник // Вісник Академії правових наук України. –1995. – № 4. – С. 17–25.
8. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2006. –№30. –ст.260.
9. Рабінович П.М. Верховенство права в інтерпретації Стразбурського Суду та Конституційного Суду України / Петро Мойсейович Рабінович // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. –№1. – С.37–45.
10. Виступ Президента України Віктора Януковича на відкритті 9-ої сесії Верховної Ради України 6-го скликання і Урочистому засіданні з нагоди 20-річчя проголошення Незалежності України // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ru/news/ 21114.html
11. Земельне право України / [По¬грібной О. О., Каракаш І. І., Бавбекова Е. А., та ін.]. – К. : Гуманитар. центр, 2009. – 600 с.
12. Лекція Прем'єр-міністра Україна Миколи Азарова у Київському національному економічному університеті // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article;jsessionid
13. «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» Указ Президент України від 22.07.1998 № 810/98 – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/810/98
14. Перепелюк В. Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики / Володимир Григорович Перепелюк. – К. : Центр політико-правових реформ, 2007 – 272 с.
15. Новели цивільного судочинства / Вісник Верховного Суду України – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2005 р., № 9(61)
16. Постанова Пленуму Верховного суду України / Офіційний вісник України – Офіц. вид – К.: Парлам. вид-во, 2002р., – №45.
17. «Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України» Указ Президента України від 1 жовтня 2002 р. / Урядовий кур’єр – Офіц. вид – К.: Парлам. вид-во, 2004р.
18. Указ Президента України від 16 листопада 2004 р. «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» / Урядовий кур’єр – Офіц. вид – К.: Парлам. вид-во, 2004р.
19. Горбатенко В.П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть. Монографія. – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 310 с.
20. Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Україна в політико-правовому просторі Рада Европи. Дослід і проблеми. – К.: Вентурі, 1999. – 170 с.
21. Концепція адміністративної реформи в України. Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи / [упорядкув., В.О. Минько]. – К. : Магістр ХХ сторіччя, 1998. – 80 с.
22. Орлов М. Управління у сфері екології, що за¬безпечує стійкий розвиток України, як наукова і пра¬вова проблема / М. Орлов // Юридична література. – 2004. – № 2. – С. 60–64
23. Апарат державного управління / [зб. наук. праць / наук. ред. Петренко В.П. та ін.] – К. : Видавництво політичної літератури України, 1985. – 220 с.
24. Андрійко О.Ф. Реформа публічного управління в Україні. Виклики, стратегії, майбутнє / Ольга Федорівна Андрійко. – К. : Видавництво «К.І.С.», 2009. – 240 с.
25. Про державний земельний кадастр : Закон України від 01 січня 2013 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ про державний земельний кадастр
26. Про прийняття за основу проекту Закону України про ринок земель : Постанова Верховної Ради України 09 грудня 2011 року // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4151-17
27. Національна доповідь НАН України Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015. Національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/books/2010/10nandop/index.html
28. Світличний О.П. Щодо земельної реформи в Україні / О. П. Світличний // Актуальні проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологічних відноси і природокористування в Україні та країнах СНД: Тези міжнар. наук. – практ. конф., (10-11 вересня 2010р.) – Луцьк, 2010. – 384 с.
29. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы в современных условиях / М. В. Шульга. – Х. : Консум, 1998. – 324 с.
30. Андрейцев В. И. Земельная реформа: Приватизация. Экология (Сборник эксклюзивных очерков и нормативно-правовых актов) / В. И. Андрейцев. – К. : УЭАН, 1997. – 256 с.
31. Носік В. В. Правовая природа земельної реформи в Україні / В. В. Носік. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lawreview.chnu.edu.ua/article.php?lang=ua&visnuk=19&article=500
32. Заєць О. І. Правові аспекти земельної реформи в Україні: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: за спец. 12.00.06 «Природоресурсное право; аграрное право; экологическое право» / О. І. Заєць.– К., 1999. – 21 с.
33. Земельний кодекс України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
34. Про охорону атмосферного повітря : Закон України - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show
35. Про тваринний світ : Закон України від 13 грудня 2001 року// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
36. Про рослинний світ : Закон України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show
37. Про державну геологічну службу України :Закон України «Про державну геологічну службу України» – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/про державну геологічну службу України
38. Про державний контроль за викорис¬танням та охороною земель : Закон України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ про державний контроль за використанням та охороною земель
39. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку
40. Про вилучення із обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції : Закон України –[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ про вилучення із обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції
41. Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населен¬ня : Закон України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4004-12
42. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру: Закон України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1809
43. Про аварійно-рятувальні служби: Закон України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ про аварійно-рятувальні служби
44. Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи: Постанова Верховної Ради України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2411-15
45. Про впорядку¬вання управління заповідниками та національними природними пар¬ками: Постанова Верховної Ради України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2416-10
46. Про затвердження «Про основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення еко¬логічної безпеки: Постанова Верховної Ради України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/188/98
47. Про затвердження «Положення про Національну комісію з радіаційного захисту населення: Постанова Верховної Ради України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1630-17
48. Про затвердження «Порядок обмеження, тимчасової заборони (припинення) або зупинення діяльності підприємств, установ, орга¬нізацій і об'єктів у випадках порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища: Постанова Верховної Ради України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1035-16
49. Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення: постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/459-92
50. Про порядок установлення лімітів використання ресурсів загально-державного значення: Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 року // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1149-2012
51. Про державну систему моніторин¬гу довкілля: Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2012 року // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/39
52. Про Державне агентство земельних ресурсів України: Указ Президента України № 445/2011 // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/13424.html
53. Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства : Рекомендації Вищого господарського суду України від 2 лютого 2010 р. № 04-06/15 // – [Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.yurincom.com/ua/legal_practice/?id=6086
54. Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 року // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-1
55. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду Украіни від 16 квітня 2004 року // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04
56. Про деякі питання, що виникають, із земельних відносин: Постанова Вищого Господарського Суду України від 17 травня 2011 № 6 // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11
57. Про деякі питання підвідомчості і осудності справ господарським судам: Постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України № 10 від 24 жовтня 2011 року – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-11
58. Бейкун А. Л. Державне регулювання діяльності обласного агропромислового комплексу (організаційно-правові питання): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес, фінансове право; інформаційне право» / А.Л. Бейкун. – Київ, 1999. — 20 с.
59. Агропромисловий комплекс: правові питання / [В. І. Семчик, П. Ф. Кулинич, О. О. Погрібний, В. О. Олійник та ін]; за ред. Ю. С. Шемшученка, — К.: Урожай, 1992. – с. 510
60. Бахрах Д. Н. Административное право России: Учебник для ВУЗов / Бахрах Демьян Николаевич. – М. Росмєн, 2002. – 420 с.
61. Коломоєць Т. О. Адміністративна юрисдикція в Україні: питання тео¬рії та практики // Вісник Запорізького державного університету. – 2000. – № 2 –С. 6–10.
62. Заводський С. Й. Управління сільськогосподарським виробництвом системі АПК: Підручник. — К.: Вища школа, 1992 — С. 43.
63. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник / Колпаков Валерій Константинович. – К.: Юринком Інтер, 2000. – 420 с.
64. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина / Володимир Григорович Перепелюк. – К.: Магістр ХХІ ст., 2004. – 240 с.
65. Колпаков В. К. Адміністративна юрисдикція: сутність поняття // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Ви¬пуск 19. — К.: Ін-т держави і права ім. В М Корецького НАН України, 2003. –С. 257–262.
66. Андрійко О. Ф. Державний контроль: теорія і практика /Ольга Федорівна Андрійко. – К. : Магістр ХХІ ст., 1999. – 180 с.
67. Анохіна Л. С. Суб'єкти адміністративної юрисдикції в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес, фінансове право; інформаційне право» / Л.С. Анохіна. – Харків, 2001. — 20 с.
68. Адміністративне право України / [ Андрійко О.Ф., Битяк Ю.П., Калюжний Р.А. та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – X. : Одісей, 2001. – 510 с.
69. Курило В. І. Адміністративна юрисдикція в АПК України / Курило В.І., Шкарупа В.К., Піддубний О.Ю [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. – К. : Магістр ХХІ ст., 2008. – 340 с.
70. Шергин А.П. Административная юрисдикція / Анатолий Павлович Шергин. –М. : Наука, 1979. – 180 с.
71. Авер’янов В. Б Адміністративне право України / [ В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк та ін.]. – К. : Юридична думка, 2007. – 582 с.
72. Тимченко С. Німецький досвід для Української землі [Електронний ресурс] : за даними Держземагентства України – Режим доступу: http://www.dazru.gov.ua/terra/control/uk/index
73. Миркевич М. Земельна реформа: хто буде господарем української землі / М. Миркевич // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://agroconf.org/content/krugliy-stil-zemelna-reforma
74. Земельний кодекс України – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
75. Парламенські слухання на тему «Земля в українській долі:ситуація у земельній сфері, законодавче забеспечення земельних відносин та практика його реалізації» 23 березня 2011 року – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2922-17
76. Калетнік Г. «Земельне законодавство залишається неповним і суперечливим, а сам процес його формування свідчить про непослідовність державної політики» / Г.Калетнік // Землевпорядний вісник. – 2010. - № 7. – С. 3–5.
77. Роз’яснення Держземагентства // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dazru.gov.ua/terra/control/uk/publish/article
78. Світличний О. П. Сутність управлінської діяльності у сфері земельних
ресурсів / О. П. Світличний // Підпри¬ємництво, господарство і право. –
2011 – № 11, – С. 41–44.
79. Рассказов А.А. Особенности функціонального похода к управлению земельно-кадастровой службой // Землеустройство, кадастр и моніторинг земель. – 2005. – № 2. – С. 31–34
80. Еколічне правоУкраїни. Академічний курс: Підручник / [Анисімова А. В., Гордєєв В. І, Размєтаев С. В. та ін.] за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : ТОВ Видавнитство «Юридична думка», 2005. – 848 с.
81. Еколічне правоУкраїни. Академічний курс: Підручник / [Анисімова А. В., Гордєєв В. І, Размєтаев С. В. та ін.] за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : ТОВ Видавнитство «Юридична думка», 2005. – 848 с.
82. Про землеустрій : Закон України // – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/%D
83. Третяк А. М. Наукові основи землеустрою / Антон Миколайович Третяк. – К. : ТОВ ЦЗРУ, 2002. – 120 с.
84. Авер´янов В. Адміністративне право України: доктрінальні аспекти реформування // Право України. – 1998. –№8. – С.8–13.
85. Рабінович П.М. Філософія права: деякі наукознавчі аспекти // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – №1. – С. 38–42
86. Єрмоленко В.М. Майнові правовідносини приватних сільскогосподарських підприємств: теорія, законодавство, практика / Єрмоленко Володимир Михайлович – К. : ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2005. – К., 2005. – 304с.
87. Юридичні терміни: Тлумачний словник / В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренка. – К. , 2004. – 320с.
88. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении / Раиса Осиповна Халфина – М. : Наука, 1974. – 351 с.
89. Мицкевич А.В. Понятие правовых отношений и их основные виды // Проблемы общей теории права и государства / Алексей Валентинович Мицкевич – М. : Эксмо, 2002. – 340 с.
90. Уркевич В.Ю. Проблеми теорії аграрних правовідносин / Віталій Юрьевич Уркевич – Х. : Одиссей, 2007. – 496 с.
91. Лейст О.Э. Сущность права. Проблеми теорії та філософії права / Олег Ернестович Лейст – Х. : Одиссей, 2007. – 520 с.
92. Жалинский А. Э., Рёрихт А. А. Введение в немецкое право : учеб. [ для студ. высш. учеб. зав.] / А.Э. Жалинский, А.А. Рёрихт. – М. : Наука, 2001. – 767с.
93. Курило В.І. Адміністративні правочини у сільскому господарстві України: сучасна парадигма : підр. [ для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Курило, В.К. Шкарупа. – К. : Магістр ХХІ ст., 2007. – 312 с.
94. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України : підр. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2003 – 544с.
95. Адміністративне право України / [ Рябченко О. П., Андрейко О. Ф., О. О. Бакалінська та ін]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с. (Академічний курс : у 2 т., т. 1. Загальна частина).
96. Носік В.В. Право власності на землю Українського народу / Володимир Васильович Носік – К. : Наукова думка, 2006. – 544с.
97. Колпаков В.К. Адміністративне право України / Валерій Константинович Колпаков – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2001. – 752с.
98. Козлов Ю.М. Административное право / Юрий Маркович Козлов – М. : Норма, 2004. – 318с.
99. Діхтієвський П.В. Основні риси адміністративно-правового регулювання у сфері виконавчої влади // Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове зебеспечення реалізації та захисту / За ред. В.Б. Авер´янова. – К. : Просвіта, 2007. – С.157 – 163
100. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс / Юрий Александрович Тихомиров – М. : Норма, 2005. – 697 с.
101. Бахрах Д.Н. Административное право / Демьян Николаевич Бахрах – М. : Норма, 1996. – 386с.
102. Забарний Г.Г., Адміністративне право / Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарупа В.К. ; – Киів : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2003. – 212 с.
103. Авер´янов В.Б. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції // Право України. – 2006. - №5. – С.11–17
104. Курило В.І. Сутність адміністративно-правових відносин в аграрному секторі економіки // Підприємництво, господарство і право. – 2010. –№ 10. – С. 3–6.
105. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Н. Р. Нижник, О. А. Машков. – Киів : Магістр ХХІ сторіччя, 1998. – 160 с.
106. Козбаненко В. А. Государственное управление: основы теории и организации : учеб. [для студ. высш. учеб. зав.] / В. А. Козбаненко, С. И. Алескеров. – М. : «Статус», 2002. – 366 с.
107. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин: монографія / О. П. Рябченко, О.М. Бандурка. – Харків: Видавництво УНВД, 1999. – 304 с.
108. Козбаненко В. А. Государственное управление: основы теории и организации : учеб. [для студ. высш. учеб. зав.] / Антонов В. Г., Алескеров С. И., Козбаненко В.А. Учебник. –М. : «Статус» 2002. – 592 с. (В 2 т. Т.2 изд. 2-е, с изм. и доп.).
109. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций / Григорий Васильевич Атаманчук. – М.: Юрид. лит., 1997. – 315 c.
110. Світличний О. Щодо вдосконалення адміністративних послуг у сфері земельних правовідносин / О. П. Світличний // Підприємництво, господарство і право. – 2010. № 8, – С. 16–19.
111. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти: монографія / Ірина Василівна Арістова – Харків: Видавництво УНВД, 2000. – 368 с.
112. Використання інформаційного ресурсу для прийняття управлінського рішення / [В. Я. Мацюк, В. М. Бесчастний, О. В. Артеменко та інш.] под. ред. В.О. Шамрая. – Д. : Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2006. – 208 с.
113. Курило В.І. Адміністративні правочини у сільському господарстві України: сучасна парадигма / Володимир Іванович Курило – К.: Магістр-ХХІ ст., 2007. – 312 с.
114. Світличний О.П. Зміст управлінських відносин у галузі земельних ресурсів у контексті оптимізації системи органів виконавчої влади // Підприємництво, господарство і право. – 2011. –№ 9. – С.115–118
115. Тихомиров Ю. А. Информация в государственном управленим/ Ю. А. Тихомиров // Правоведение. – 1971. – № 5. – С. 19–27.
116. Пащенко О. М. Правове регулювання уп¬равління у сфері використання та охорони земель // Актуальні питання реформування правової систе¬ми України: За матеріалами VII Міжнар. наук. – практ. конф., Луцьк, 4–5 червня 2010 р. – Луцьк, 2010. – 716 с.
117. Черпіцький О. 3. Екологоекономічні механізми захисту земельних ресурсів від деградаційних процесів у ринкових умовах / О. З. Черпіцький, Д. С. Добряк. – К. : Прецедент, 2007. – 144 с.
118. Орлов Н. Особенности государственного уп¬равлення в сфере экологии региональными и местными органами власти: его совершенствование в рам¬ках законодательства Украины // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 11. – С. 47–51.
119. Козаков В. Наука про управління у тра¬диційному суспільстві / В. Козаков // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2005. – № 1. С. 56
120. Концепція адміністративної реформи в України. Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи / [упорядкув., В.О. Минько]. – К. : Магістр ХХ сторіччя, 1998. – 80 с.
121. Апарат державного управління / [зб. наук. праць / наук. ред. Петренко В.П. та ін.] – К. : Видавництво політичної літератури України, 1985. – 220 с.
122. Андрійко О.Ф. Реформа публічного управління в Україні. Виклики, стратегії, майбутнє / Ольга Федорівна Андрійко. – К. : Видавництво «К.І.С.», 2009. – 240 с.
123. Світличний О.П. Щодо систематизації норм адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства / Олександр Петрович Світличний // Підприємство, держава і право. – 2010. – № 6 С. 175–183
124. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе / Ніна Романовна Нижник. – К.: УАДУ, 1995. – 406 с.
125. Конституції України : коментар / [Авер’янов В. Б., Бойко В.Ф. В. М. Шаповал та інші.] ; под. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 376 с.
126. Гетьман А. П. Регіональний екологічний контроль: теорія правового регулювання. Монографія / А. П. Гетьман, Л. М. Здоровко – К.: УСП МСБ, – 216 с.
127. Майданник О.О. Парламентський контроль в Україні / Олена Олексеевна Майданник. – К.: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2004. – 320 с.
128. Курило В.І. Курило Л.І. Ефективність державного управління у сфері АПК як елемент національної безпеки // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання. Міжнародна науково-практична конференція (Київ, 7-8 грудня 2005 р.). Збірник наукових праць / ред. кол.: С.А.Єрохін, С.І.Пирожков, В.А.Гошовська, В.Ф.Погорілко та ін. – К.: Національна академія управління – Центр перспективних соціальних досліджень, 2005. – 400 с. – С. 4–8.
129. Аграрне право України / [В.З. Янчук, В.І.Андрійцев, С.Ф. Василюк та ін.]; за ред. В.З. Янчука. – [2-е вид., перероб. та допов.] – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 720 с.
130. Андрійко О. Ф. Контрабанді сприяють, у тому числі, і рішення судів. / Ольга Федорівна Андрійко // Юридичний вісник. – 2007, – № 48. – С. 62-65.
131. Аверьянов В. Б. Новые черты предмета украинского административного права / Вадим Борисович Аверьянов // Персонал. – 2005. – № 4. – С. 76–79.
132. Андрійко О.Ф. Адміністративна реформа в Україні: організаційно-правові засади і контроль / Ольга Федорівна Андрійко. – К. 2009 Видавництво «К.І.С.», 2009. – 200 с.
133. Курило В. І. Правовое забеспечення охорони та раціонального використання земельник ресурсів. / Єрмоленко В.М., Курило В.І., Кичилюк Т.С. : – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2007. – 248