АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

Короткий опис

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БАСКАКОВ ВОЛОДИМИР ЮРІЙОВИЧ

УДК 343.346.8

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент
Ліпкан В.А.

Київ — 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …………………………………...……..3
ВСТУП……………………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1 Теоретичні засади дослідження інформації з обмеженим доступом………………………………………………………………………………...12
1.1. Історіографія дослідження інформації з обмеженим доступом у вітчизняній адміністративній доктрині………………………………………………..12
1.2. Інформація з обмеженим доступом як вид інформації……………..……...31
1.3. Класифікація інформації з обмеженим доступом………………………….45
Висновки до першого розділу……………………………………………………60

РОЗДІЛ 2 Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом в Україні…………………………………………………….........................63
2.1. Зміст адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом в Україні……………...………………………………………………………63
2.2. Характеристика елементів адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом в Україні …………..…………………………………………...79
Висновки до другого розділу……………………………………………………115

РОЗДІЛ 3 Особливості адміністративно-правових режимів окремих видів інформації з обмеженим доступом в Україні …...………………………………..118
3.1. Адміністративно-правовий режим державної таємниці………………….119
3.2. Адміністративно-правовий режим персональних даних (інформації про особу)…………………….……………………………………………………………..138
Висновки до третього розділу…………………………………………………155
Висновки…………………………………………………………………………166
Список використаних джерел………………………………………………...172
Додатки…………………………………………………………………………..192

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ — Верховна Рада України.
ЄС — Європейський Союз.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
ККУ— Кримінальний Кодекс України.
НПА — нормативно-правовий акт.
РСО — режимно-секретні органи.
СБУ — Служба безпеки України.
ЦКУ — Цивільний кодекс України.
ДСЗПД України — Державна служба України з питань захисту персональних даних.

ВСТУП

Актуальність теми. У ХХІ сторіччі інформація виступає головним чинником соціалізації людини, об’єднуючою ланкою між людиною, суспільством і державою. Вірогідне і вчасне інформування громадян з боку держави та надання необхідної для функціонування держави інформації з боку громадян, отримання учасниками суспільних відносин достовірної й повної інформації про перебіг подій у країні, в навколишньому середовищі, використання інформації задля задоволення власних потреб є основою та запорукою побудови і формування демократичної, правової держави, громадянського та інформаційного суспільства.
Водночас кожна держава володіє таким переліком інформації, розголошення чи оприлюднення якої може завдати шкоди національним інтересам. Таким чином виникає дилема пошуку балансу між реалізацією прав і свобод людини й громадянина в інформаційній сфері та забезпеченням інформаційної безпеки. Результатом вирішення такої проблеми стала поява інституту інформації з обмеженим доступом.
Якщо державні органи унеможливлюють доступ громадськості до публічної інформації, то це призводить до порушень права громадян на інформацію. Стосовно інформації з обмеженим доступом, то обов’язок державних органів полягає у забезпеченні захисту такої інформації легальними заходами.
Лібералізація і гуманізація вітчизняного законодавства обумовили необхідність перегляду сутності та значення правового режиму інформації з обмеженим доступом, зокрема критеріїв формування переліку відомостей, що її становлять, порядку та умов надання таким відомостям статусу інформації з обмеженим доступом, адекватності заходів захисту і охорони тощо.
Тривалий час захист інформації з обмеженим доступом забезпечувався виключно кримінально-правовими нормами. Нині в Кодекс України про адміністративні правопорушення були внесені відповідні зміни та доповнення, згідно з якими окремі види інформації з обмеженим доступом стали охоронятись адміністративно-правовими нормами.
Дана тенденція обумовлена тим, що останнім часом спостерігається збільшення кількості зловживань із боку органів державної влади щодо віднесення тих чи інших відомостей до інформації з обмеженим доступом. Це призводить до порушення права громадян на доступ до публічної інформації або навпаки — до збільшення кількості правопорушень особами, які мають доступ до інформації з обмеженим доступом, внаслідок чого відбувається її незаконний витік і оприлюднення. Таким чином, відсутність законодавчого визначення поняття інформації з обмеженим доступом, її видів, наявність значної кількості суперечностей між окремими нормативно-правовими актами щодо процедури, строків та переліку відомостей, які не можна відносити до інформації з обмеженим доступом та тих, які дозволено, недосконалість деліктного законодавства та нечітке визначення відповідальних державних інституцій у цій сфері негативно впливають на рівень захисту й охорони інформації з обмеженим доступом, зокрема на адміністративно-правовий режим такої інформації. У зв’язку з чим дослідження адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом є актуальною проблематикою для сучасної юридичної науки, що і обумовило вибір означеної тематики у якості теми нашої дисертації.
При написанні дисертації автор широко використовував праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузях інформаційного права, адміністративного права, теорії держави та права, конституційного права, цивільного права, зокрема: В. Б. Авер’янова, В. І. Андрейцева, І. В. Арістової, І. Л. Бачила, О. Д. Бахраха, К. І. Бєлякова, І. П. Голосніченка, А. І. Дідука, В. А.Залізняка, Р. А. Калюжного, В. С. Копилова, Б. А. Кормича, О. І. Кохановської, О. О. Кулініча, В. А. Ліпкана, О. В. Логінова, Ю. Є. Максименко, А. І. Марущака, П. Є. Матвієнко, С. Г. Стеценка, В. С. Цимбалюка, М. Я. Швеця та інших.
Утім, незважаючи на наявність чисельних наукових досліджень, присвячених дослідженню різних аспектів правового регулювання інформації з обмеженим доступом, поза науковим обігом залишилося комплексне, системне дослідження адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Національного університету біоресурсів і природокористування України 27 листопада 2008 року, протокол № 3. Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування України та згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми «Наука в університетах» на 2008—2012 роки» від 18 липня 2007 року.
Робота спрямована на виконання основних положень Національної програми інформатизації, затвердженої Законом України від 4 лютого 1998 року «Про Національну програму інформатизації», та плану заходів із виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007—2015 роки», затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007—2015 роки». Крім того, виконане дослідження обумовлено реалізацією Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 року, зокрема в частині, де закріплена необхідність розробки Кодексу про адміністративні проступки.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розкриття особливостей адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом та розроблення пропозицій щодо подальшого його удосконалення.
Зазначена мета зумовила постановку і розв’язання таких основних задач:
— окреслити історіографію дослідження інформації з обмеженим доступом у вітчизняній адміністративній та інформаційно-правовій доктрині;
— надати авторське визначення поняття «інформація з обмеженим доступом» та виділити її конститутивні ознаки в адміністративно-правовому контексті;
— визначити поняття «адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом» та виокремити основні його ознаки;
— здійснити класифікацію інформації з обмеженим;
— надати характеристику елементів адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом;
— визначити недоліки та надати пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового режиму державної таємниці;
— розкрити стан та перспективи розвитку адміністративно-правового режиму персональних даних.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у зв’язку із захистом і охороною інформації з обмеженим доступом.
Предметом дослідження є адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом в Україні.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження складається із сукупності загальних, галузевих та спеціальних наукових методів, які, застосовуючись комплексно, дають змогу вирішити поставлені завдання дослідження та досягнути його мети. Базовою методологічною основою став загальнонауковий системний підхід, який обґрунтовує взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальних процесів і суспільних явищ як елементів системи та за допомогою якого інформація з обмеженим доступом розглядається як системне утворення (п. 1.2).
За допомогою діалектичного та історичного методів досліджено генезис наукових розвідок, присвячених окремим аспектам порушеної проблематики, стан та розвиток адміністративно-правового режиму окремих видів інформації з обмеженим доступом, особливості адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом (п. 1.1, п. 2.1, п. 3.1, п. 3.2). Формально-логічний та соціологічний методи допомогли визначити роль та місце адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом у правовій системі Україні, його значущість для суспільства та особливості, а також стали в пригоді при дослідженні понятійно-категорійного апарату (п. 1.2, 1.3, п. 2.1). Статистичний та порівняльно-правовий методи використовувалися для окреслення правового регулювання суспільних відносин у сфері інформації з обмеженим доступом та шляхів удосконалення вітчизняного інформаційного законодавства в контексті порушеної проблематики (п. 1.2, п. 1.3, п. 3.1, п. 3.2). За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено поняття, загальні та особливі риси інформації з обмеженим доступом (п. 1.2, 1.3). Метод порівняльно-правового аналізу було покладено в основу аналізу та зіставлення національного і зарубіжного законодавства у сфері інформації з обмеженим доступом (п. 1.2, 1.3, п. 3.1, п. 3.2). За допомогою формально-юридичного методу досліджувалися норми вітчизняних та зарубіжних нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини у сфері інформації з обмеженим доступом, з’ясовувалися зміст і значення використаних у них термінів, обґрунтовувалися висновки й пропозиції щодо їх зміни та доповнення (п. 3.1, п. 3.2). Структурно-функціональний метод сприяв аналізу елементів адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом, накресленню напрямів його удосконалення (п. 2.2). За допомогою герменевтичного методу встановлювалася текстуальна сутність нормативних приписів вітчизняних та зарубіжних законодавчих актів, що регулюють інформаційні відносини у сфері інформації з обмеженим доступом (п. 1.2, п. 3.1, п. 3.2). Завдячуючи аксіоматичному методу були визначені вихідні параметри дослідження; індуктивний та дедуктивний методи застосовувалися при узагальненні та аналізі емпіричної інформації з тематики дослідження (п. 1.1). Історичні аспекти становлення адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом в Україні та за кордоном досліджувалися на підставі порівняльно-ретроспективного, історико-генетичного методів, а також методів екстраполяції і факторного аналізу (п. 1.1, п. 1.2, п. 3.1, п. 3.2). Прогностичний аналіз, що передбачав виявлення тенденцій розвитку інформаційного законодавства у сфері інформації з обмеженим доступом, здійснювався на підставі використання методів прогнозування, а саме: методу експертних оцінок, екстраполяції, методу аналогії.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим аналізу і вирішенню проблем адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом. Проведене дослідження уможливило дисертанту сформулювати та аргументувати основні положення, що відображають новизну дослідження, зокрема:
вперше:
— запропоновано авторське визначення таких понять, як: «інформація з обмеженим доступом» та «адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом»;
— окреслено історіографію дослідження інформації з обмеженим доступом у вітчизняній адміністративній доктрині, внаслідок чого в її рамках було виокремлено три основні етапи становлення наукової думки;
дістало подальшого розвитку:
— визначення конститутивних ознак інформації з обмеженим доступом та адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом;
— класифікація інформації з обмеженим доступом;
— характеристика елементів адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом, зокрема мету встановлення правового режиму, правові принципи, об’єкт адміністративно-правового регулювання, метод правового регулювання, «режимні правила», спеціальні державні органи, відповідальність за порушення «режимних норм», визначення просторово-часових меж дії цього адміністративно-правового режиму;
удосконалено:
– визначення недоліків та надання пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правового режиму державної таємниці;
– розкриття стану і перспектив розвитку адміністративно-правового режиму персональних даних.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у дисертації, можуть бути використані:
у правотворчій діяльності — для вдосконалення Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідних нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері інформації з обмеженим доступом, при розробленні й затвердженні проекту Інформаційного кодексу України та інших законодавчих і підзаконних актів, а також при гармонізації українського інформаційного законодавства до міжнародно-правових стандартів у сфері інформації з обмеженим доступом;
у правозастосовній діяльності — при реалізації норм нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини в Україні у сфері інформації з обмеженим доступом;
у науково-дослідній діяльності — для проведення подальших досліджень проблем адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом;
у навчально-методичному процесі — при підготовці підручників та навчальних посібників із таких дисциплін, як інформаційне право, інформаційна безпека, основи національної безпеки, адміністративне право та при викладанні вказаних дисциплін; а також для підвищення рівня правової освіти населення.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження було виконане Баскаковим В.Ю., та всі висновки і наукові результати належать особисто йому. У виконаних в співавторстві публікаціях з інформаційно-правової тематики Баскаковим В.Ю. оприлюднені результати, що стосуються теоретичних засад правового режиму інформації з обмеженим доступом, а співавторам — наукові розробки з теорії адміністративної відповідальності та боротьби з організованою злочинністю, що відображено в списку публікацій дисертанта.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації обговорено на засіданні кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування України і оприлюднено на відповідних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми правоохоронної діяльності» (м. Київ, 20 грудня 2010 року); «Актуальні проблеми державотворення» (м. Київ, 28 червня 2011 року); «Інформаційні технології в глобальному управлінні» (м. Київ, 29 жовтня 2011 року); «Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах» (м. Київ, 29 грудня 2011 року).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в дев’яти публікаціях, у тому числі в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (209 найменувань на 18 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки, з них загальний обсяг тексту — 173 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Сучасний стан адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у сфері інформації з обмеженим доступом в Україні потребує поліпшення та узгодження з міжнародними стандартами, одним із інструментів яких є удосконалення адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом, а також прийняття відповідних змін та доповнень до чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення. Така ситуація поєднана з тим, що в адміністративно-правових розвідках приділяється достатня увага окремим видам інформації з обмеженим доступом, але цілісного, системного розгляду проблема адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом в Україні не знайшла адекватного відображення.
За результатами проведеного дослідження вважаємо за необхідне сформулювати такі найбільш важливі та практично значущі, науково обґрунтовані висновки.
1. Окреслено історіографію дослідження інформації з обмеженим доступом у вітчизняній адміністративній доктрині. Інформація з обмеженим доступом як правовий феномен у вітчизняній адміністративній доктрині є доволі новим та не розробленим. Було виділено три основні етапи становлення наукової думки, присвяченої інформації з обмеженим доступом, у вітчизняній адміністративній доктрині. Перший етап (1991—2005 рр.) характеризується поверховим розглядом інформації з обмеженим доступом у контексті дослідження різних аспектів інформаційної безпеки та інформаційного права, де захист і охорона інформації з обмеженим доступом визначається як важливий напрям інформаційної безпеки чи інститут інформаційного права, а також актуальний напрям наукової діяльності. Для другого етапу (2006—2007 рр.) властива поява досліджень монографічного рівня, предметом яких є безпосередньо інформація з обмеженим доступом, особливості доступу до зазначеної вище інформації та виділення основних видів таємниць. Третій етап (2008 — донині) характеризується інтенсивним проведенням наукових досліджень та опублікуванням робіт різної спеціалізації, предметом яких є конкретні види таємниць (банківська, комерційна, персональна таємниця тощо).
2. Надано авторське бачення поняття «інформація з обмеженим доступом» та виділено її конститутивні ознаки у адміністративно-правовому контексті. Інформація з обмеженим доступом визначається як відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, доступ до яких обмежено відповідно до законодавства України її власником чи добросовісним користувачем (суб’єктом владних повноважень, фізичною або юридичною особою) у зв’язку з її особливою цінністю для них на законних підставах. Серед конститутивних ознак інформації з обмеженим доступом у адміністративно-правовому контексті є такі: 1) інформація з обмеженим доступом — це, насамперед, відомості, дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; 2) інформацією, до якої може буде застосований обмежений режим доступу, є така, що не суперечить чинному законодавству України; 3) певне коло користувачів отримали доступ до неї виключно на законних підставах (добросовісні користувачі); 4) інформація з обмеженим доступом має особливу цінність для вищезазначеної категорії суб’єктів (моральну, матеріальну, особисту тощо) в силу невідомості її іншим суб’єктам; 5) власники та добросовісні користувачі інформації з обмеженим доступом здійснюють адекватні законні заходи з метою унеможливлення доступу сторонніх суб’єктів; 6) за порушення вищезазначених заходів встановлена юридична відповідальність.
3. Визначено поняття «адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом» та виокремлено основні його ознаки. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом — це урегульований у вітчизняному законодавстві порядок діяльності уповноважених суб’єктів права шляхом імперативного методу правового впливу та системи спеціальних засобів з метою захисту і охорони суспільних відносин у сфері інформації з обмеженим доступом. Ознаки адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом: це порядок діяльності уповноважених органів державної влади, інших уповноважених державою інституцій, органів місцевого самоврядування, окремих громадян щодо інформації з обмеженим доступом; ця діяльність є урегульованою у вітчизняному законодавстві шляхом визначення режимних правил, відповідно до яких вказуються права, обов’язки людини і громадянина, повноваження відповідних інституцій, адміністративна відповідальність за їх порушення тощо у сфері інформації з обмеженим доступом; наявність імперативного методу правового впливу між учасниками відносин у сфері інформації з обмеженим доступом; здійснюється за допомогою відповідної системи різноманітних спеціальних засобів; метою такої діяльності є забезпечення захисту і охорони суспільних відносин у сфері інформації з обмеженим доступом, тобто відповідних прав і свобод людини та громадянина, інтересів держави та суспільства.
3. Класифіковано інформацію з обмеженим доступом на види. На законодавчому рівні не визначено критерії, за допомогою яких можна однозначно кваліфікувати ті чи інші відомості (дані) як інформацію з обмеженим доступом чи виділити основні її види. Закон України «Про доступ до публічної інформації» лише містить норму, згідно з якою інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. У окремих статтях вищезазначеного Закону надається легальна дефініція конфіденційної та таємної інформації, а також деталізується законодавцем розуміння службової інформації. Було класифіковано інформацію на таку, яка є взагалі забороненою для розповсюдження в конкретній країні, та таку, розповсюдження якої має обмеження в силу певних обставин, наприклад потенційної шкідливості такої інформації певним категоріям осіб. У свою чергу, конфіденційною інформацією, на думку дисертанта, слід визнавати будь-яку інформацію з обмеженим доступом, що не має ознак державної таємниці, а таємною — будь-яку інформацію з обмеженим доступом, що має ознаки державної таємниці.
4. Охарактеризовано елементи адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом, зокрема мету встановлення правового режиму, правові принципи, об’єкт адміністративно-правового регулювання, метод правового регулювання, «режимні правила», спеціальні державні органи, відповідальність за порушення «режимних норм», визначення просторово-часових меж дії цього адміністративно-правового режиму.
5. Визначено недоліки та надано пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового режиму державної таємниці. Основними проблемами, що негативно впливають на стан адміністративно-правового режиму державної таємниці, є : соціально-економічні, кадрові, організаційні тощо, а саме: плинність кадрів, що працювали в режимно-секретних органах; відсутність необхідних спеціальних знань у сфері інформаційних технологій та правовій сфері, а також обізнаності зі специфікою діяльності правоохоронних органів та змістом завдань, на вирішення яких спрямована діяльність таких органів; недостатнє знання деякими особами, які мають допуск і доступ до державної таємниці, норм чинного законодавства про державну таємницю; неналежне обладнання приміщень режимно-секретних органів та істотна застарілість форм і методів захисту державної таємниці тощо. Задля удосконалення адміністративно-правового режиму державної таємниці було запропоновано передбачити проведення перевірки знання норм законодавства про державну таємницю та правил секретного діловодства особами, яким надається не лише допуск до державної таємниці, а й доступ. Механізм перевірки знань норм законодавства про державну таємницю пропонується передбачити на рівні певної Інструкції чи Правил, які б розробила Служба безпеки України як основний орган, що здійснює захист державної таємниці, та закріпила на рівні Наказу Служби безпеки України. Серед шляхів удосконалення адміністративно-деліктного законодавства у цій сфері було підтримано позицію окремих авторів про необхідність доповнення чинного КУпАП (або закріпити це у новому Кодексі України про адміністративні проступки) нормою, що передбачала б адміністративну відповідальності юридичних осіб за порушення законодавства про державну таємницю, а також підвищення суми санкції як попередження адміністративних правопорушень, відповідальність за вчинення яких встановлено у ст. 212-2 КУпАП. Було також запропоновано розширити спектр адміністративних стягнень, зокрема поряд зі штрафом передбачити такі стягнення, як: громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. На думку автора, є необхідність посилення санкції за вчення правопорушення, передбаченого ст. 212-2 КУпАП, у військовий час або військовій обстановці. Необхідним напрямом удосконалення адміністративно-деліктного законодавства у цій сфері є, по-перше, внесення змін до ст. 212-2 КУпАП, зокрема об’єднати п. 1, відповідно до якого передбачено відповідальність за недодержання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації, та п. 8, згідно з яким передбачено відповідальність за недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства і проведення роботи з ними. На думку автора, п. 8 охоплює п. 1. Так, порушення порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації і є одним із порушень вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства і проведення роботи з ними. По-друге, дана стаття містить ряд оціночних понять, що потребують законодавчого визначення, серед яких: «реальна загроза», «порушення цілісності», «безпідставне засекречування інформації» тощо. Було запропоновано чітко визначити на законодавчому рівні перелік підстав засекречування інформації.
6. Розкрито стан та перспективи розвитку адміністративно-правового режиму персональних даних. Серед основних недоліків адміністративно-правового режиму персональних даних було виділено такі: колізійність норм нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері захисту персональних даних та наявність численних прогалин; неоднозначність, неузгодженість та суперечливість закріплених дефініцій та подекуди відсутність навіть базових із них; наявність значного масиву декларативних положень за відсутності механізму їх правореалізації; наявність численних бланкетних норм права, що ускладнює їх правореалізацію; наявність абстрактних, суб’єктивних понять, що потребують офіційного тлумачення або чіткого визначення тощо. Серед основних шляхів удосконалення адміністративно-правового режиму персональних даних було запропоновано такі: визначити поняття «суспільної необхідності» як передумови поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних; урегулювати правовий режим персональних даних, що містяться в базах даних після смерті особи, а також порушення права фізичної особи на конфіденційність її персональних даних та заборону обробки її даних без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини; розширити коло осіб, на яких дія Закону не поширюється, а саме: на журналістів Інтернет-ЗМІ, якщо такий засіб масової інформації не має статусу інформаційного агентства або журналіст не перебуває в професійному об’єднанні журналістів; законодавчо визначити випадки перевірки уповноваженими органами захисту персональних даних, зокрема за фактом надходження скарги від особи про неправомірне використання її персональних даних, а також межі втручання, процедуру проведення перевірок і складання відповідних актів у разі порушення законодавства про захист персональних даних тощо Державною службою України з питань захисту персональних даних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Литвиненко О. В. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в пострадянських країнах (на прикладі України та Росії): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня політ. наук : спец. 23.00.04 / О.В. Литвиненко. — К., 1997. — 18 с.
2. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): [навч. посіб.] / [В. В.Остроухов, В. М.Петрик, М. М. Присяжнюк та ін.] ; за заг. ред. Є. Д. Скулиша] — К. : КНТ, 2010. — 776 с.
3. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України : дис... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Юлія Євгеніївна Максименко. — К., 2007. — 188 с.
4. Василюк В. Я. Інформаційна безпека держави : [курс лекцій] / В. Я. Василюк, С.О. Климчук. — К. : КНТ, 2008. — 135 с.
5. Юдін О. К. Інформаційна безпека держави : [навчальний посібник] / О. К. Юдін, В. М. Богуш. — Харків : Консул, 2005. — 576 с.
6. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції : [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В. М. Желіховський. — К. : КНТ, 2006. — 280 с.
7. Сідак В. С. Забезпечення інформаційної безпеки в країнах НАТО та ЄС : [навчальний посібник] / В. С. Сідак, В. Ю. Артемов — К. : КНТ, 2007. — 160 с.
8. Харченко Л. С. Інформаційна безпека України : глосарій / Л. С. Харченко, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов ; за заг. ред. Р. А. Калюжного. — К. : Текст, 2004. — 136 с.
9. Кормич Б. А. Інформаційна безпека : організаційно-правові основи : [навч. посіб.] / Б. А. Кормич. — К. : Кондор, 2004. — 382 с.
10. Кормич Б. А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України : [монографія] / Б. А. Кормич. — Одеса : Юридична література, 2003. — 472 с.
11. Кормич Б. А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Борис Анатолійович Кормич. — О., 2004. — 427 с.
12. Гурковський В. І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки : дис... канд... юрид. наук : 25.00.02 / Володимир Ігорович Гурковський. — К., 2004. — 225 с.
13. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності ОВС України: організаційно-правові засади : дис… д-ра. юрид. наук: 12.00.07/ Ірина Вікторівна Арістова. — Х., 2002. — 408 с.
14. Письменицький А. А. Информационное право Украины / А. А. Письменницкий. — Харьков : «Бизнес Информ»., 1996. — 208 с
15. Основи інформаційного права України : [навч. посіб.] / [В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко та ін.] ; за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного, П. В. Мельника]. — К. : Знання, 2004. — 274 с.
16. Основи інформаційного права України : [навч. посіб., 2-е вид.] / [В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. М. Брижко та ін.] ; за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного, П. В. Мельника]. — К. : Знання, 2009. — 414 с.
17. Марущак А.І. Інформаційне право: доступ до інформації : [навч посіб.] — К. : «КНТ», 2007. — 535 с.
18. Марущак А. І. Інформаційне право : регулювання інформаційної діяльності : [навч посіб.]. — К. : Видавничий дім «Скіф», КНТ, 2008. — 344 с.
19. Марущак А. І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації : [навч.-практ. посіб.]. — Біла Церква : Вид-во «Буква», 2006. — 432 с.
20. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики) : [монографія]. — К. : Освіта України, 2010. — 388 с.
21. Копылов В. А. Информационное право : [учебник] / В. А. Копылов. — М. : Юристъ, 2005. — 512 с.
22. Організаційно-правові основи захисту інформації з обмеженим доступом : [навчальний підручник] / [А. Б. Стоцький, А. М. Гуз, А. І. Марущак та ін.] ; за заг. ред. Сідака В. С./ — К. : Вид-во європейського ун-ту, 2006. — 232 с.
23. Ботвінкін О. В. Інформація з обмеженим доступом, що не є державною таємницею, в законодавстві України : [аналіт. огляд] / О. В. Ботвінкін, В. П. Ворожко. — К. : Вид-во НА СБ України, 2006. — 96 с.
24. Марущак А. І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом : [курс лекцій]. — К. : КНТ, 2007. — 208 с.
25. Носік Ю. В. Права на комерційну таємницю в Україні : [монографія]. —К. : КНТ, 2007. — 240 с.
26. Сляднєва Г. О. Право суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист : автореф дис. канд. юр. наук: спец. 12.00.04 / Г. О. Сляднєва. — Донецьк., 2005. — 16 с.
27. Радутний О. Е. Кримінальна відповідальність за незаокннне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю (аналіз складів злочинів) : автореф дис. докт. юр. наук: спец. 12.00.08 / О. Е. Радутний. — Х.., 2002. — 36 с.
28. Нікіфоров Г. К. Підприємництво та правовий захист комерційної таємниці : [нав.-практ. Посіб для вищ навч закл.] / Г.К. Нікіфоров, С.С. Нікіфоров. — К. : Олан, 2001. — 208 с.
29. Гетманцев Д. О. Банківська таємниця : особливості її нормативно-правового регулювання в Україні та в законодавстві зарубіжних країн : автореф дис. канд. юр. наук: спец. 12.00.07 / Д.О. Гетманцев. — К., 2003. — 23 с.
30. Дідук А. Г. Правовий режим конфіденційної інформації: цивільно-правовий аспект : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Алла Григорівна Дідук. — Х., 2008. — 243 с.
31. Брижко В. М. Організаційно-правові питання захисту персональних даних : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Валерій Михайлович Брижко. — К., 2004. — 221 с.
32. Організаційно-правові основи охорони конфіденційної інформації, що є власністю держави : [навч. посіб.] / [В.В. Макаренко, С.В. Суслін, С.М. Сидоренко та ін.]. — К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2008. — 73 с.
33. Рудик М. В. Незаконний збут, розповсюдження комп’ютерної інформації з обмеженим доступом : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Михайло Вікторович Рудик. — Х., 2007. — 221 с.
34. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 40-44. — Ст. 356.
35. Кулініч О. О. Інформація з обмеженим доступом як об’єкт цивільних відносин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ольга Олексіївна Кулініч. — О., 2006. — 200 с.
36. Гуз А. М. Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу : [навч. посіб]. — К. : КНТ, 2007. — 260 с.
37. Фатьянов А. А. Тайна как социальное и правовое явление. Ее виды. / А. А. Фатьянов // Государство и право. — 1998. — № 6. — С. 5-14.
38. Беляков К.І. Інформаційне право: аналіз термінологічно-понятійного апарату / К.І. Беляков // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — 2007. — вип.. 3. — С. 67-79.
39. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №48. — Ст. 650.
40. Про державну таємницю : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 16. — Ст. 93.
41. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі технічного захисту інформації // http://zakon.rada.gov.ua
42. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі технічного захисту інформації // http://zakon.rada.gov.ua
43. Угода між урядом України та урядом Російської Федерації в галузі технічного захисту інформації // http://zakon.rada.gov.ua
44. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом від 5 червня 2003 року // Офіційний вісник України. — 2004. — № 25. — Ст. 1639.
45. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом // Офіційний вісник України. — 2008. — № 99. — Ст. 3282.
46. Угода між Україною та Угорською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом // Офіційний вісник України. — 2008. — № 24. — Ст. 720.
47. Угода між Україною та Республікою Словенія про обмін та взаємну охорону інформації з обмеженим доступом // Офіційний вісник України. — 2009. — № 29. — Ст. 961.
48. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про охорону інформації з обмеженим доступом // Офіційний вісник України. — 2009 — № 49. — Ст. 554.
49. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Македонія про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом // Офіційний вісник України. — 2011. — № 3. — Ст. 162.
50. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=400_017
51. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 39. — Ст. 351.
52. Баскаков В. Ю. Захист інформації з обмеженим доступом в умовах боротьби з організованою злочинністю / В.Ю. Баскаков// Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2011. — № 24. — 263—269 с.
53. Баскаков В. Інформація з обмеженим доступом : аналіз термінологічно-понятійного апарату // Підприємство, господарство і право. — 2011. — № 5. — С. 124-127.
54. Бачило И. Л. Информационное право : [учебник] / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов М.А. ; под ред. Б. Н. Топорнина. — СПб, 2001. — 789 с.
55. Ахлибининский Б. В. Информация и система. — Л., 1969. — 432 с.
56. Кураков Л. П., Смирнов С.Н. Информация как объект правовой защиты. — М., 1998. — 240 с.
57. Тарасенко Ф. П. Введение в курс теории инофрмации. — Томск, 1963 — 345 с.
58. Кохановська О. Класифікація та види інформації у доктрині права і законодавстві України / О. Кохановська // Підприємство, господарство і право. - 2002. - № 3.- с. 78-81.
59. Про доступ до публічної інформації : Закон України // Офіційний вісник України. — 2011. — № 10. — Ст. 446.
60. Капіца Ю. М. Проблеми правової охорони комерційної таємниці, ноу-хау та конфіденційної інформації в праві України : реферативний огляд чинного законодавства України та практика його застосування / Ю. М. Капіца [за ред. В. В. Цвєткова, Є. Б. Кубко]. — К. : Салком. — 2000. — 296 с.
61. Алексенцев А. И. О составе защищаемой информации / А. И. Алексенцев // Безопасность информационных технологий. — 1999. - № 2. — С. 4—9.
62. Лопатин В. Н. Правовая охрана и защита коммерческой тайны / В. Н. Лопатин // Законодательство. — 1998. — № 11.— С. 14-21.
63. Лопатин В. Н. Концепция развития законодательства в сфере обеспечения информационной безопасности Российской Федерации (проект) / В.Н. Лопатин. — М., —1998. — 255 с.
64. Гражданское право : В 2 т. Том 1: [учебник для студ. высш. учеб. завед]. / отв. ред. проф. Е. А Суханов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : БЕК, 1998. — 816 с.
65. Андрощук А. Секретна інформація як об’єкт правової охорони / А. Андрощук // Інтелектуальна власність. — 1999. - № 3-4. — С. 27—32.
66. Об утверждении сведений колнфиденциального характера ; Указ Президента Российской Федерации // http://www.rg.ru/2006/07/29/informacia-dok.html
67. О информации, информатизации и защите информации : Закон Российской Федерации // http://www.rg.ru/2006/07/29/informacia-dok.html
68. Пилипенко Ю. С. Общетеоретические аспекты института тайны / Ю. С. Пилипенко// Государство и право.— № 7.— 2009 .—С. 19—24.
69. Кормич Б. А. Інформаційне право : [підручник]. — Харків: БУРУН і К., 2011. — 334 с.
70. Про захист суспільної моралі : Закон України // Відомості Верховної Ради України.— 2004.— № 14.— Ст. 192.
71. Господарський кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 18. — Ст. 144.
72. Митний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 38. — Ст. 288.
73. Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів : Закон України // Офіційний вісник України. — 2011. — № 22. — Ст. 898.
74. Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 1. — Ст. 1.
75. Про правовий режим воєнного стану : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 28. — Ст. 224.
76. Про правовий режим надзвичайного стану : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 23. — Ст. 176.
77. Угода СНД про правовий режим інформаційних ресурсів Прикордонних військ держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.[Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
78. Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Польща про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань : Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 36. — Ст. 365.
79. Ганшина К. А. Французско-русский словарь : 51 000 слов [изд. 7-е, стереотип.] / Ганшина К. А. — М. : Русский язык, 1977. — 912 с.
80. Латино-русский словарь / состав. Д. И. Фомицкий [авторы сост. словаря: Л. Ф. Цымлова, Т. А. Ширяева]. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. — 704 с.
81. Ожегов С. И. Словарь русского языка : 70 000 слов / под ред. Н. Ю. Шведовой ; АН СССР, Ин-т русского яз. — М. : Рус. яз., 1989. — 924 с.
82. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. : 42000 слів: серія «Нові словники» / укладачі : В. Я. Яременко, О. М. Сліпушко. — К. : Аконіт, 2000—. — Т. 3: ОБЕ—РОБ. — 2000. — 927 с.
83. Словник іншомовних слів / Гол.ред. ФО. С. Мельничук. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — 746 с.
84. Большой энциклопедический словарь. — 2-е изд. — М. :БРЭ;СПб. :Норинт, 1998. — 1456с.; Словарь иностранных слов / гл. ред. Ф. Н. Петрова. — М. : Русс.яз., 1983. — 608 с.
85. Крестьянінов О. О. Адміністративно-правові режими як особливий інститут державного управління / О. О. Крестьянінов // Держава і право : зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки / голов. ред. колег. Ю. С. Шемшученко; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — К. : Ін-Юре, 2001. — Вип. 12. — 568 с.
86. Ківалов С. В. Адміністративне право України: навч.-метод. посіб. [2-е вид., перероб. і допов.]/ Ківалов С. В., Біла Л. Р. — Одеса: Юрид. літ., 2002. — 312 с.
87. Познышев С. В. Основы пенитенциарной науки / С. В. Познышев. — М. : Главлит, 1923. — 342 с.
88. Утевский Б. С. Советская исправительно-трудовая политика / Б. С. Утевский. — М. : Советское законодательство, 1934. — 256 с.
89. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / Алексеев С. С. — М. : Юрид. лит., 1989. — 288 с.
90. Матузов Н. И., Малько А. В. Правовые режимы: вопросы теории и практики // Правоведение. — 1996. — № 1. — С.16—29.
91. Шамсумова Э. Ф. Правовые режимы (теоретический аспект) : дис. … к. ю. н: 12.00.01. — Екатеринбург, 2001. — 213с.
92. Корельский В. М. Теория государства и права : [учебник для вузов] / В. М. Корельский, В. Д. Перевалов. — М. : Инфра — М, 1997. — 570 с.
93. Загальна теорія держави і права: підруч. / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. — Х. : Право, 2002. — 432 с.
94. Исаков В. Б. Правовые режимы и их совершенствование // XXVI съезд КПСС и развитие теории права. Межвузовский сб.научн.трудов, Свердловский юрид.ин-т. Свердловск, 1982. — С. 34—39.
95. Бахрах Д. Н. Административное право России : [учебник для вузов]. — М. : Норма, 2002. — 444 с.
96. Бахрах Д. Н.Административное право : [учеб. для вузов, 3-е изд., пересмотр. и доп.] / Д. Н.Бахрах, Б. В. Россинский, Ю. Н. Старилов. — М. : Норма, 2007. — 816 с.
97. Розанов И. С. Административно-правовые режимы по законодательству РФ, их назначение и структура // Государство и право. — 1996. — №9. — С.84—91.
98. Рушайло В. Б. Административно-правовые режимы : [монография]. / — М. : „Щит — М.”, 2000. — 264 с.
99. Административное право Украины : [учебник, 2-е изд.,перераб. и доп.] / под ред. проф. Ю. П. Битяка. — Харьков : Право, 2003. — 576 с.
100. Административное право : [учебник] / под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова.— М. : Юристъ, 2000. — 728 с.
101. Ковальова М. В. Адміністративно-правові режими підприємницької діяльності в Україні: дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Марина Вікторівна Ковальова. — Х., 2007. — 197 с.
102. Тихомиров Ю. А. Административное право и процесс: полный курс/ Ю. А. Тихомиров.— М. : Изд-е г-на Тихомирова М.Ю., 2001. — 652 с.
103. Крестьянинов А. А. Место таможенных режимов в системе административно-правовых режимов / А. А. Крестьянинов // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / відп. Ред. В. Я. Тацій. — Х. : Нац. юрид. акад. України, 1999. — Вип. 37. — С. 90—96.
104. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник] : У двох томах : Т. 1. Загальна частина / ред. колегія : В. Б. Авер’янов (голова). — К. : Видавництво „Юридична думка”, 2005. — 624 с., с. 9
105. Магда С. О. Забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Світлана Олександрівна Магда. — Х, 2008. — 224 с.
106. Нелюбин С. Я. Режим лицензирования в Российской Федерации: административно-правовой аспект : Дисс…к.ю.н. — Москва, 2004. — 183 с.
107. Ефремов А. А. Информация как объект интеллектуальной собственности // www/info law.hut.ru/works/.
108. Савельев Д. А. Информация и интеллектуальная собственность как объекты гражданского права //www.law.agava.ru/inf-pravo/works/.
109. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса :[учебник]. — М. :Юрид. лит., 1998. — 798 с.
110. Бахрах Д. Н. Административное право России : [учеб. для студ. вузов, обуч. по спец. «Юриспруденция»] / Д. Н. Бахрах.— М. : НОРМА: ИНФРА, 2000. — 624 с.
111. Білоконь М. В. Надзвичайні адміністративно-правові режими як правове забезпечення охорони громадського порядку в надзвичайних ситуаціях / М. В. Білоконь // Право і безпека. — 2004. — Т. 3. — № 3. — С. 41—44.
112. Дерев’янко П. В. Вдосконалення правового забезпечення надзвичайних режимів / П. В. Дерев’янко // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. — 2005. — № 5.— С. 70—77.
113. Ківалов С. В. Спеціальні адміністративні режими: сутність та правове регулювання / С. В. Ківалов // Наук. праці Одеської нац. юрид. акад. / голов. ред. С. В. Ківалов; Одеська нац. юрид. акад. — Одеса: Юрид. літ., 2002. — Т. 1. — С. 159—169.
114. Кузніченко С. О. Проблеми класифікації надзвичайних ситуацій / С. О. Кузніченко // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. — 2002. — № 18. — С. 247—252.
115. Маилян С. С. О классификации административно-правовых режимов / С. С. Маилян // Современное право. — 2002. — № 10. — С. 24—27.
116. Оборотов Ю. М. Правові режими: поняття і види / Ю. М. Оборотов // Вісн. Одеського ін-ту внутр. справ. — 2004. — № 3. — Ч. 2. — С. 39—42.
117. Бахрах Д. Н. Административное право : [учебник] / Д. Н. Бахрах. — М. : БЕК, 1996. — 368 с.
118. Бляхман Б. Я. Правовой режим в системе регулирования социальных отношений : [научное издание]. — Кемерово, 1999. — С.7-47.
119. Коренев А. П. Принципы современного административного права / А. П. Коренев // Правоведение. — 1967. - № 3. — С. 72-78.
120. Об обеспечении доступа к информации о деятельности государственных органов и органов местного самоуправления // http://www.rg.ru/2009/02/13/dostup-dok.html.
121. Білоскурська О. В. Про єдність прав і обов’язків людини і громадянина / О. В. Білоскурська // Держава і право: зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки / Голов. редкол. Ю. С. Шемшученко. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. — Вип. 16. — С. 120—123.
122. Колпаков В. К. Адміністративне право України: [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. — К. : Юрінком Інтер. — 2003. — 544 с.
123. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : [навчальний посібник] / С. Г. Стеценко. — К. : Атіка, 2008. — 624 с.
124. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 40. — Ст. 338.
125. Про комітети Верховної Ради України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 19. — Ст. 134.
126. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 14.
127. Ліпкан В. А. Адмінстративно-правове регулювання національної безпеки України: [монографія] / В. А. Ліпкан. — К. : Текст, 2008. — 440 с.
128. Про Раду національної безпеки і оборони України : Закону України // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 35. — Ст. 237.
129. Про Кабінет Міністрів України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 9. — Ст. 58.
130. Логінов О. В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади : дис… канд… юрид. наук : 12.00.07 / Олександр Володимирович Логінов. — К., 2005. — 237 с.
131. Виконавча влада і адміністративне право / за заг.ред. В. Б. Аверьянова. — К. : Видавничий дім «Ін-Юре», 2002. — 668 с.
132. Державне управління : теорія і практика / За заг.ред. В. Б. Аверьянова. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
133. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України // Офіційний Вісник України. — 2010. — № 94. — Ст. 3334.
134. Про створення Державного департаменту інтелектуальної власності : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 року // Офіційний Вісник України. — 2000. — № 14. — Ст. 568.
135. Про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України : Указ Президента України // Офіційний Вісник України. — 2011. — № 52. — Ст. 2068.
136. Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів : Указ Президента України від 07 листопада 2005 року // Офіційний Вісник України. — 2005. — № 45. — Ст. 2834.
137. Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України : Закон України // Офіційний вісник України. — 2006. — № 13. — Ст. 856.
138. Про державні секрети : проект Закону України // www.sbu.gov.ua.
139. Про захист персональних даних : Закон України // Відомості Верховної Ради України . — 2010. — № 34. — Ст.481.
140. Про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних : Закон України // Відомості Верховної Ради України . — 2010. — № 46. — Ст. 542.
141. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», що набирає чинності з 1 січня 2012 року : Закон України // http://www.zpd.gov.ua/R/indexResources.html.
142. Про Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних : Указ Президента України // Офіційний вісник України. — 2011. — № 28. — Ст. 1160.
143. Про затвердження Положення про Державну архівну службу України : Указ Президента України // Офіційний вісник України. — 2011. — № 28. — Ст. 1164.
144. Про затвердження Положення про Державну службу інтелектуальної власності України : Указ Президента України // Офіційний вісник України. — 2011. — № 29. — Ст. 1244.
145. Олійник О. В. Організаційно-правові засади захисту інформаційних ресурсів України: дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Олег Вікторович Олійник. — К., 2006. — 199 с.
146. Мастяниця Й. У. Інформаційні ресурси України : проблеми державного управління : [монографія] / Й. У. Мастяниця, О. В. Соснін, Л. Є. Шиманський. — К. : НІСД, 2002. — 141 с.
147. Мірошник Ю. П. Організаційно-правові засади охорони державної таємниці в Україні / Ю. П. Мірошник // Наук. вісник НАВСУ.— 2004. — Вип. 4 .— C. 51—57.
148. О государственной тайне : Закон Азербайджана // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/az/secret.htm.
149. О государственной и служебной тайне : Закон Армении // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/am/secret.htm.
150. О государственных секретах : Закон Белоруссии // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/by/secret.htm.
151. О государственной тайне : Закон Грузии // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
152. О государственных секретах : Закон Казахстана// http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
153. О защите государственных секретов Киргизской Республики : Закон Киргизии // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
154. О государственной тайне : Закон Латвии // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
155. О государственной и служебной тайне : Закон Литвы // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
156. О государственной тайне : Закон Молдавии // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
157. О государственной тайне : Закон Таджикистана // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
158. О защите государственных секретов : Закон Туркмении // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
159. О защите государственных секретов : Закон Узбекистана // http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/ge/secret.htm.
160. Потеря секретов в Казахстане и на гавайском пляже // Независимое военное обозрение. — 2002. — № 24. — С. 7.
161. В ФБР подворовывают // Независимое военное обозрение. — 2001. — № 36. — С. 7.
162. Шаров Б. Без грифу таємно / Б. Шаров // Юридичний вісник України. — 2002. — №12. — С. 4.
163. Благодарний А. М. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю : дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Андрій Миколайович Благодарний. — К., 2006. — 200 с.
164. Северин Л. І., Северин С. Л., Дудатьєв А. В. Правове забезпечення захисту інформації : [навчальний посібник] / Л. І. Северин, С. Л. Северин, А. В. Дудатьєв. — Вінниця: ВНТУ, 2004. — 145 с.
165. Про внесення змін до Закону України «Про державну таємницю» : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 49. — Ст. 428.
166. Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про державну таємницю» : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 45. — Ст. 361.
167. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів та інших актів Верховної Ради України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про статус народного депутата України» : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 23. — Ст. 320.
168. Про внесення змін до Закону України «Про державну таємницю» : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2008. — № 27-28. — Ст. 252.
169. Про внесення змін до Закону України «Про державну таємницю» : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 46. — Ст. 537.
170. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України : Закон України // Відомості Верховно