АДМІНІСТРАТИВНО ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки України
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

На правах рукопису

Ударцов Юрій Володимирович

УДК 342.95

АДМІНІСТРАТИВНО ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Подоляка Анатолій Миколайович,
доктор юридичних наук, доцент

Київ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ …………………………………………………………………...12
1.1 Поняття, ознаки та класифікація державних службовців органів прокуратури…………………………………………………………………...12
1.2 Сутність адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури…………………………………………………………………...38
1.3 Склад адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури…………………………………………………………………...56
1.4 Передумови набуття особою адміністративно-правового статусу державного службовця органів прокуратури……………………………………………...66
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...87

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ……………………………………………………………………89
2.1 Обов’язки і права як основа адміністративної правосуб’єктності державного службовця органів прокуратури……………………………………………..89
2.2 Правообмеження та заборони, пов’язані зі службою в органах прокуратури………………………………………………………………….109
2.3 Юридична відповідальність державних службовці органів прокуратури...124
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….149

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ……..152
Висновки до розділу 3…………………………………………………………….166
ВИСНОВКИ…………………………………………………………..…………...168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………..……………173

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………...190

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні євроінтеграційні процеси, реформування системи кримінальної юстиції у напрямку подальшої демократизації, гуманізації, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародних правових актів і зобов’язань нашої держави перед європейським і світовим співтовариством потребують кардинальних змін органів прокуратури, яким необхідно перетворитися в ефективну структуру, що відповідає визнаним демократичним стандартам.
Вирішення цього завдання потребує переосмислення місця і призначення прокуратури в системі органів влади, перегляд її завдань та функцій, що, в свою чергу, обумовлює зміни, пов’язані з проходженням державної служби, удосконаленням правового статусу державних службовців органів прокуратури.
З необхідністю опрацювання проблеми адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури зіткнулися й законопроектні роботи, пов’язані з прийняттям нової редакції Закону України «Про прокуратуру» та інших законодавчих актів, які стосуються організації та проходження державної служби в органах прокуратури. У зв’язку з цим виникає потреба переглянути зміст прав та обов’язків державних службовців органів прокуратури, зміст правових обмежень та заборон, пов’язаних зі службою в органах прокуратури, підстав та порядку застосування заходів дисциплінарної відповідальності до державних службовців органів прокуратури.
За таких умов актуальним стає дослідження сутності, особливостей та структури адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури, характеристики кожної з його складових, їх взаємозв’язку і розробці на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання його змісту та умов реалізації, враховуючи специфіку демократичних напрямів реформування органів прокуратури.
Науково-теоретичне підґрунтя для написання дисертації склали наукові праці фахівців конституційного, адміністративного, трудового та інших галузей права, теорії держави та права, теорії управління, адміністративного права та процесу, зокрема: В. Б. Авер’янова, М. І. Ануфрієва, О. М. Бандурки, О. О. Бандурки, Ю. П. Битяка, В. С. Венедиктова, І П. Голосніченка, Є. В. Додіна, М. І. Іншина, Л. В. Коваля, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Т. О. Коломоєць, М. Н. Курка, О. В. Кузьменко, Т. П. Мінки, О. В. Негодченка, В. І. Олефіра, Д. В. Приймаченка, А. М. Подоляки, О. Ф. Скакун, С. Г. Стеценка, О. М. Толочка, О. Н. Ярмиша та інших.
У процесі дослідження широко використовувалися праці вчених, присвячені питанням правового статусу особи, у тому числі державних службовців України, таких, як: А. В. Акуліч, Н. О. Армаш, І. О. Бондаренко, М. А. Бояринцева, О. М. Мельник, О. П. Дзісяк, А. В. Дусик, Ю. М. Дьомін, У. І. Ляхович, О. В. Литвин, О. С. Продаєвич та інші.
Обґрунтуванню теоретичних висновків та практичних рекомендацій стосовно удосконалення адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури слугували праці таких вчених, як: О. В. Агєєв, Н. М. Вапнярчук, В. В. Долежан, Р. А. Жоган, О. С. Іщук, М. Ю. Івчук, С. А. Кулініч, П. М. Каркач, І. І. Крилов, Т. В. Корнякова, М. В. Косюта, В. А. Миколенко, М. О. Потебенько, А. В. Пшонка, Є. М. Попович, Г. П. Середа, В. В. Шемчук, В. С. Яценко та інші.
Без сумніву, роботи цих науковців мають значну наукову та практичну цінність, однак поза увагою вчених залишилося дослідження проблем правового регулювання та практичної реалізації адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури. Водночас, цілеспрямоване наукове дослідження цієї проблеми має важливе теоретичне та практичне значення у світлі реалізації виконання Україною Плану дій «Україна – Європейський Союз», реформування органів прокуратури згідно з європейськими стандартами та вимогами Ради Європи.
Наведені обставини зумовлюють актуальність теми дисертації, її важливе теоретичне і практичне значення щодо подальшого розвитку адміністративного права й оновлення законодавства відповідно до сучасного етапу українського державотворення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової теми «Актуальні проблеми державотворення та правотворення», дослідження якої здійснюється в Інституті права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом.
Робота має безпосередній зв'язок із загальним положеннями розділу 2 Указу Президента України від 08.04.2008 р. № 311 «Про рішення ради національної безпеки і оборони від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів», п. 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 р. № 73-р «Про затвердження Плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2013 рік».
Тему дисертації затверджено вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом 26 грудня 2011 року (протокол № 11). Вона розглянута координаційним бюро відповідного відділення Національної академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання, доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07. (№ 819 у Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права в 2012 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації з’ясувати сутність та особливості адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури, сформулювати науково-обґрунтовані пропозиції та рекомендації до чинного законодавства стосовно його удосконалення.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач:
– розкрити зміст поняття «державні службовці органів прокуратури»;
– сформулювати поняття адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури;
– з’ясувати особливості адміністративно-правового статусу державних службовців органів;
– виокремити елементи адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури;
– здійснити науковий аналіз передумов набуття особою адміністративно-правового статусу державного службовця органів прокуратури;
– розкрити сутність прав та обов’язків, як складових адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури;
– охарактеризувати правові обмеження та заборони, пов’язані зі службою в органах прокуратури;
– з’ясувати особливості юридичної відповідальності державних службовців органів прокуратури;
– надати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури.
Об’єкт дослідження – правовідносини, пов’язані з проходженням державної служби в органах прокуратури.
Предмет дослідження – адміністративно-правовий статус державних службовців органів прокуратури.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод, використання якого дозволило скласти цілісну систему уявлень про сутність адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури.
За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття «державні службовці органів прокуратури», «адміністративно-правовий статус» та запропоновано інші дефініції, сформульовані у досліджені (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Порівняльно-правовий метод застосовано при дослідженні правового становища державних службовців органів прокуратури в Україні та країнах Європи, а також відповідності Конституції України та законодавству України, що визначає правовий статус державних службовців органів прокуратури стандартам і рекомендаціям Ради Європи та Європейського Союзу (підрозділи 1.4, 2.3, розділ 3). Методи класифікації та групування використовувались при аналізі наукових підходів до класифікації складових елементів адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури, їхніх прав та обов’язків (підрозділи 1.3, розділ 2.1). Формально-юридичний метод дозволив усебічно вивчити діючу систему адміністративно-правових норм, що визначають адміністративно-правовий статус державних службовців органів прокуратури, а також окреслити напрями вдосконалення законодавства в цій сфері (підрозділи 1.1, 2.2, 2.4, розділ 3). Методи анкетування використовувалися при з’ясуванні наявних у досліджуваній сфері проблем на основі проведення анкетування державних службовців органів прокуратури (розділ 3). Метод моделювання і прогнозування дали можливість сформулювати пропозиції до Закону України «Про прокуратуру», а також до інших нормативно-правових актів, що стосуються державної служби в органах прокуратури (підрозділи 2.2., 2.3, розділ 3).
Нормативну основу дослідження становить Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти‚ які регулюють відносини у сфері державної служби в органах прокуратури.
Емпіричну базу дослідження складають різноманітні джерела: наукові публікації (монографії, підручники, коментарі); автореферати дисертацій; результати узагальнення публікацій у засобах масової інформації, статистичні й аналітичні матеріали діяльності органів прокуратури у сфері організації проходження державної служби та реалізації правового статусу; статистичні дані Генеральної прокуратури України за 2009-2013 роки; результати анкетування 397 державних службовців органів прокуратури.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним монографічним дослідженням адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку положень, що характеризуються науковою новизною й мають важливе теоретичне та практичне значення. Зокрема:
вперше:
– запропоновано авторське поняття адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури як сукупності їхніх прав, обов’язків, правових обмежень, заборон і юридичної відповідальності, які визначаються нормами адміністративного права і реалізуються в адміністративно-правових відносинах, пов’язаних з практичним виконанням державними службовцями завдань та функцій органів прокуратури;
– проведено комплексний аналіз адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури шляхом характеристики його елементів (прав, обов’язків, правових обмежень, заборон і юридичної відповідальності) та передумов набуття особою статусу державного службовця органу прокуратури; виокремлення ознак, які відмежовують державних службовців органів прокуратури від інших державних службовців; визначення місця їх правового становища в системі суб’єктів адміністративного права та державно-службових відносинах в органах прокуратури;
– сформульовано комплекс пропозицій щодо подальшого удосконалення адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури, основними напрямками якого є прийняття у новій редакції Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про Дисциплінарний статут прокуратури України», внесення змін та доповнень до відомчих нормативно-правових актів.
удосконалено:
– зміст поняття державні службовці органів прокуратури, під яким запропоновано розуміти громадян України, які займають посади в органах прокуратури, отримують заробітну плату за рахунок державного бюджету, здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з реалізацією завдань та функцій, передбачених у Законі України «Про прокуратуру»;
– теоретичні положення про критерії класифікації державних службовців органів прокуратури залежно від: 1) напрямків діяльності; 2) обсягу владних повноважень та про передумови набуття ними адміністративно-правового статусу;
– зміст основних категорій, що характеризують особливості юридичної відповідальності державних службовців органів прокуратури: поняття юридичної відповідальності державних службовців органів прокуратури, її ознаки та види, підстави застосування до державних службовців заходів адміністративної та дисциплінарної відповідальності, процедури притягнення державних службовців органів прокуратури до дисциплінарної відповідальності;
дістало подальшого розвитку:
– систематизація правових обмежень та заборон державних службовців органів прокуратури. Правові обмеження та заборони щодо державних службовців органів прокуратури класифіковано на такі види: 1) правові обмеження та заборони етичного змісту; 2) правові обмеження та заборони юридичного змісту;
– з’ясування змісту та особливостей: 1) загальногромадянських; 2) загальнослужбових; 3) посадових прав та обов’язків державних службовців органів прокуратури.
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання у:
– правотворчості – для розробки і вдосконалення законодавства, яке регламентує адміністративно-правовий статус державних службовців органів прокуратури. У результаті дослідження сформульовано пропозиції, які можуть використовуватися у законотворчому процесі, зокрема при підготовці проекту Закону України «Про прокуратуру»;
– правозастосуванні – для вдосконалення практичної діяльності державних службовців органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян, оптимізації системи органів прокуратури з метою максимальної ефективності її функціонування;
– навчальному процесі – висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані при викладанні навчальної дисципліни «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи»;
– науково-дослідній роботі – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки питань адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури, проблем забезпечення прав та свобод громадян під час його реалізації.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на трьох науково-практичних конференціях: «Правова держава: історія і сучасність та перспективи формування в Україні» (Дніпропетровськ, 2012), «Становлення й розвиток української державності» (Київ, 2012), «Проблеми трудового права та проходження служби в органах внутрішніх справ» (Дніпропетровськ, 2013).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях України з юридичних наук, та трьох тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи становить 198 сторінок, з яких 172 – основний текст, список використаних джерел охоплює 173 найменування і займає 17 сторінок, додатки на 9 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації містяться узагальнення дослідницької роботи й отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо розроблення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури. На основі систематизації отриманих результатів сформульовано низку підсумкових узагальнень, які конкретизовано в таких висновках.
1. Розкрито зміст поняття державні службовці органів прокуратури. Державні службовці органів прокуратури визначені як громадяни України, які займають посади в органах прокуратури, одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з реалізацією завдань та функцій, передбачених у Законі України «Про прокуратуру».
Від інших категорій державних службовців, у тому числі працівників органів прокуратури, їх відрізняють такі ознаки: 1) державні службовці органів прокуратури здійснюють діяльність на державній службі; 2) практично виконують функції держави по здійсненню прокурорського нагляду за додержанням законів в Україні; 3) виконують завдання, спрямовані на зміцнення правопорядку та захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення; 4) одержують заробітну плату за рахунок держави; 5) є посадовими особами та мають класні чини.
2. Сформульовано поняття адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури як сукупності їхніх прав, обов’язків, правових обмежень, заборон і юридичної відповідальності, які визначаються нормами адміністративного права і реалізуються в адміністративно-правових відносинах, пов’язаних з практичним виконанням державними службовцями завдань та функцій органів прокуратури.
3. З’ясовано особливості адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури: він регулюється нормами адміністративного права; його зміст становить сукупність певних елементів, основними з яких є права та обов’язки; він відрізняє державних службовців органів прокуратури від інших державних службовців, а також від працівників, які працюють в органах прокуратури; він відображає сутність та зміст державно-службових відносин в органах прокуратури від вступу на державну службу до її завершення; він визначає обсяги державно-владних повноважень державних службовців органів прокуратури, спрямованих на реалізацію завдань та функції органів прокуратури.
Адміністративно-правовий статус державних службовців органів прокуратури є похідним від державної служби в органах прокуратури як правового і організаційного інституту. Є спеціальним щодо загального правового статусу особи, а також «видовим» порівняно із адміністративно-правовим статусом державних службовців.
4. Виокремлено елементи адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури: права, обов’язки, правові обмеження та заборони, юридична відповідальність. Дуальність адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури дозволяє згрупувати вищенаведені елементи статусу у дві підсистеми: 1) елементи, які закріплені в статусі відповідної посади (посадові права та обов’язки, відповідальність тощо); 2) елементи, які не закріплені в статусі посади (наприклад, загальні права та обов’язки, обмеження і заборони, відповідальність, яка стосується як взагалі державних службовців, так і державних службовців органів прокуратури).
5. Здійснено науковий аналіз основних та факультативних передумов набуття особою адміністративно-правового статусу державного службовця органів прокуратури. Набуття особою адміністративно-правового статусу державного службовця органу прокуратури не здійснюється автоматично, оскільки цей процес залежить від певних передумов, які є юридичними фактами, з настанням яких виникають державно-службові відносини, пов’язані зі службою в органах прокуратури.
Дослідження передумов набуття особою адміністративно-правового статусу державного службовця органів прокуратури дозволило запропонувати напрямки удосконалення правового регулювання порядку відбору та призначення на посади кандидатів на службу в органи прокуратури: 1) Закон України «Про прокуратуру» необхідно доповнити окремими положеннями, якими врегулювати правові засади професійного відбору осіб на службу в органи прокуратури України та вимоги щодо перевірки фізичного і психічного стану здоров’я особи; 2) встановити конкретні вимоги щодо кількісної та якісної потреби у кадрах в органах прокуратури та визначити правові засади проведення конкурсного відбору.
6. Розкрито сутність прав та обов’язків, як основних складових елементів адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури. Конкретний вид і міру можливої чи обов’язкової поведінки державних службовців органів прокуратури визначають загальнослужбові та посадові права та обов’язки. Обсяги посадових прав та обов’язків залежать від того, яку посаду займає державний службовець органу прокуратури, а також в якому органі (підрозділі) прокуратури проходить службу.
7. Охарактеризовано правові обмеження та заборони, пов’язані зі службою в органах прокуратури. Вони являють собою врегульовані нормами права приписи (утримуватися від певних дій, вимоги щодо визначеної поведінки), недотримання яких тягне за собою застосування заходів юридичної відповідальності.
Правові обмеження та заборони щодо державних службовців органів прокуратури мають певні особливості: 1) звужують обсяг загальногромадянських прав державних службовців органів прокуратури; 2) діють не тільки протягом усього періоду проходження служби в органах прокуратури, але й рік після звільнення зі служби; 3) вимагають їх дотримання як в службовий, так і позаслужбовий час; 4) порушення їх тягне застосування заходів моральної або юридичної відповідальності; 5) спрямовані на підвищення ефективності службової діяльності та недопущення можливого зловживання службовим становищем.
8. З’ясовано особливості юридичної відповідальності державних службовців органів прокуратури за вчинення правопорушення – примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правомірним суб’єктом передбачених законодавством заходів у вигляді позбавлень або обмежень особистого, майнового чи організаційного характеру.
Юридична відповідальність державних службовців є одним із елементів адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури; зумовлена особливостями завдань та функцій, які виконують державні службовці органів прокуратури; характеризується посиленим рівнем санкцій за правопорушення; є наслідком невиконання або неналежного виконання державними службовцями службових та посадових обов’язків; може наставати за правопорушення, вчинені як особисто державним службовцем, так і за дії підлеглих по службі осіб.
9. Надано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури.
9.1 Закон України «Про прокуратуру», як основний законодавчий акт щодо регламентації адміністративно-правового статусу державних службовців, проходження державної служби в органах прокуратури, виконав свою історичну місію і потребує прийняття нової редакції. Новий закон України «Про прокуратуру» має передбачати окремі положення, в яких слід встановити засади організації та функціонування державної служби в органах прокуратури, завдання і функції державної служби, загальні засади проходження державної служби в органах прокуратури; права та обов’язки державних службовців органів прокуратури; загальні правові обмеження; підстави та процесуальні засади реалізації заходів відповідальності державних службовців органів прокуратури.
9.2 Дисциплінарний статут прокуратури України потребує скасування та прийняття у новій редакції у вигляді Закону України «Про Дисциплінарний статут прокуратури України». Це відповідатиме вимогам п. 14, п. 22 ч. 1 ст. 92; ст. 123 Конституції України, згідно з якими виключно законами, по-перше, визначаються організація і діяльність прокуратури, по-друге – діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
9.3 Основними напрямками реформування законодавства, яке регулює адміністративно-правовий статус державних службовців органів прокуратури, є: упорядкування класифікації посад державних службовців органів прокуратури з урахуванням обсягу повноважень за посадою, складності покладених обов’язків, ступеня відповідальності; чітка регламентація порядку проходження державної служби, зокрема прийняття на державну службу, просування державних службовців органів прокуратури по службі відповідно до рівня їх кваліфікації, ділових та моральних якостей, професійних досягнень, з урахуванням стажу державної служби та ін.; необхідність законодавчого закріплення системи стадій дисциплінарного провадження відносно державних службовців органів прокуратури; регламентація правових засад відбору кандидатів на службу в органи прокуратури, удосконалення їх навчання, професійної підготовки та підвищення кваліфікації; запровадження конкурсного відбору на посади державних службовців органів прокуратури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративне право України: Академічний курс: Підруч. (для студ. юрид. спец. вищих навч. закл.): у 2-х т. /Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П. та ін./; редкол.: Авер’янов В. Б. (голова) та ін. – К.: Юридична думка, 2004. – Т. 2: Особлива частина. – 583 с.
2. Адміністративне право України: Навч. посіб.: у 2-х т. /Галунько В. В., Олефір В. І., Пихтін М. П. та ін./; за заг. ред. В. В. Галунька. – Херсон: Херсонська міська друкарня, 2011. – Т. 1: Загальне адміністративне право. – 320 с.
3. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю. П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
4. Административное право Российской Федерации /А. П. Алехин, Ю. М. Козлов, А. А. Кармолицкий. – М.: ТОО “Теис”, 1994. – Ч. 1. – 269 с.
5. Адміністративне право України: академічний курс: Підручник: у двох томах: том 1 (загальна частина) /Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К.: «Юридична думка», 2004. – 584 с.
6. Адміністративне право України: Навчальний посібник /С. Г. Стеценко. – К.: Атіка, 2008. – 624 с.
7. Административное право зарубежных стран: Учебник /Под ред. А. Н. Козырина и М. А. Штатиной. – М.: Спарк, 2003. – 464 с.
8. Адміністративне право України. Загальна частина: Курс лекцій /В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, І. Д. Пастух, О. В. Горбач та ін. /за ред. В. В. Коваленка. – 2011. – 395 с.
9. Антикорупційні обмеження щодо осіб, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Роз’яснення Міністерства юстиції від 25.01.2012 р.
10. Алексеев С. С. Общая теория права: в 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 359 с.
11. Алексеев С. С. Теория права. – 2-е изд. – М.: БЕК, 1994. – 223 с.
12. Алехин А П., Козлов Ю. М Административное право Российской Федерации. – Ч. 1 – 300 с.
13. Акуліч А. В. Особливості правового статусу працівника прокуратури, як суб’єкта трудового права: Дис. … к.ю.н.: 12.00.07 /Акуліч Анатолій Валентинович. – Луганськ, – 176 с.
14. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 235 с.
15. Бахрах Д. Н. Административное право: Крат. учеб. курс. – М.: Норма, 2000. – С. 37-38.
16. Бахрах Д. Н., Российский Б. В. Административное право: Учебник для вузов. – 3-е изд., пересмотр, и доп. – М.: Норма, 2007. – 816 с.
17. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади: Монографія. – Х.: Право, 2005.
18. Битяк Ю. П. Державна служба та розвиток її демократичних основ / Битяк Ю. П. – Х.: Укр. юрид. академія, 1990. – 74 с.
19. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні, її види //Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3 (22). – С. 65-68.
20. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: проблеми становлення, розвитку та функціонування: Дис. доктора юрид. наук. /Битяк Юрій Прокопович/, Харків, – С. 38.
21. Бойко В. И. Административно-правовой статус граждан в Украине //Проблемы законности. – 1998. – Вып. 34. – 275 с.
22. Бояринцева М. А. Адміністративно-правовий статус громадянина України: Дис. … к.ю.н.: 12.00.07 /Бояринцева Марина Анатоліївна – Київ, 2005. – 213 с.
23. Братко А. Г. Правоохранительная система (вопросы теории). – М.: Юрид. лит., 1991. – 208 с.
24. Васильєв А. С. Административное право Украины. – Х.: Одиссей, 2002. – 288 с.
25. Вапнярчук Н. А. Правове регулювання дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні: Автореф. канд. юрид. наук.: 12. 00.05 Трудове право; право соціального забезпечення. – Луганськ., 2010. – с. 20.
26. Веремеенко И. И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка. Часть 1. Предмет и понятие. – М., 1981. – 68 с.
27. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР. – М.: Юр. лит, 1985. – 89.
28. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе /Отв. ред. В. А. Патюлин. – М.: Наука, 1979. – 229 с.
29. Волков К. Д. Украинский опыт реформирования прокуратуры на современном этапе: проблемы и перспективы //Теория и практика совершенствования законодательства и правоприменения: традиции и новации: материалы междунар. науч. конф. студентов, магистрантов и аспирантов, Минск, 30–31 окт. 2009 г./ редкол.: Г. А. Шумак (отв. ред.) [и др.]. – Минск: БГУ, 2010. – С. 199-200.
30. Висновок № 380/2006 на проект Закону України про внесення змін до Конституції України стосовно прокуратури. Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія). Висновок № 380 від 17 жовтня 2006 // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU06285.html
31. Горшенев В. М. Структура правового статуса гражданина в свете Конституции СССР 1977 г. //Правопорядок и правовой статус личности. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – С. 49 – 57.
32. Грачова Т. Є. Особливості правового статусу державного службовця в сучасних умовах // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1122/1/%D0%.
33. Генеральний прокурор України Віктор Пшонка провів розширене засідання колегії за підсумками роботи органів прокуратури України у І півріччі 2012 року // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=108798
34. Das Recht des öffentliche Dienstes in den Mitgliedstaaten der Europäschen Gemeinschaft / Hrsg. Von Siegfried Magiera und Heinrich Siedentopf. – Berlin: Duncker und Humbold, 1994. – 859 s.
35. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: Зб. наук. пр. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – Ч. 1. – С. 166-167.
36. Державний службовець в Україні (Пошук моделі) /Дубенко С. Д., Крупчан О. Д., Леліков Г. І. – К., 2004. – 140 c.
37. Дмитренко Ю. П. Трудове право України: Навч. посіб. – К.: Школа, 2004. – 288 с.
38. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод. посібник. – К.: Ін Юре, 1999. – 242 с.
39. Жуковська Ж. О. Загальна характеристика правового статусу працівника міліції //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 1. – С. 183-189.
40. Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. Адміністративне право України: навчальний посібник /Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, В. К. Шкарупа – К.: Паливода А. В., 2003. – 212 с.
41. Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. Теорія держави і права: Академічний курс. Підручник, – Юрінком Інтер., 2006// [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.ebk.net.ua/Book/law/zaychuk_tdp/part2/405.htm
42. Захарченко Віталій Юрійович. Організаційно-правові засади реформування системи державної служби в Україні: Дис. канд. наук з держ. управління: 25.00.03 /Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. – Д., 2007. – 210 с.
43. Зубов К. М. Поняття та ознаки посадової особи: історичний аспект правового регулювання // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/App/2009_37/app-37_Zubov_K_M_(455-461).pdf.
44. Загальна теорія держави та права: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів /М. В. Цвік, О. В. Петров, Л. В. Авраменко та ін.; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Харків: Право, 2009. – 584 с.
45. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17
46. Закон україни «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1789-12
47. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1991 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/565-12
48. Закон україни «Про державну службу» від 16.12.1993 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3723-12
49. Звіт Міністерства юстиції України про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції у 2011 році // [Електронний ресурс] – Режим доступа: www.minjust.gov.ua/file/23456
50. Івчук М. Ю. Адміністративно-правовий статус органів прокуратури України: Дис. кандидата юрид наук: 12.00.07. /Івчук Михайло Юрійович/ – Київ, 2011. – 180 с.
51. Іллічов М. О. Адміністративно-правове становище посадової особи органів внутрішніх справ України: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 /Іллічов Микола Олександрович/. – О., 2002. – 175 с.
52. Інформація про боротьбу з корупцією в органах прокуратури Вінницької області // [Електронний ресурс] – Режим доступа: www.vin.gp.gov.ua/.../2013-01-korruptcia
53. Інформація про вжиті прокуратурою Житомирської області заходи щодо протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень у 2012 році // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.zhit.gp.gov.ua/ua/ghdoc.html?_m=publications&_t=rec&id=116123&s=print
54. Кодекс адміністративного судочинства // Відомості Верховної Ради України: [Текст]. – 2005. – № 35 – 37 – Cn/446/
55. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 7 грудня 1984 року № 8073-Х //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
56. Конституція України від 28 червня 1996 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України “Про внесення до Конституції України” від 8 грудня 2004 р.: офіційне видання. – К.: Юрін-ком, 2006.
57. Конституционный статус личности в СССР /Ред. кол.: Н. В. Витрук и др. – М.: Юрид. лит., 1980. – 256 с.
58. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
59. Конвенція Організаціїї Об’єднаних націй проти корупції від 31.10.2003 р.
60. Ківалов С. В., Біла Л. Р. Організація державної служби в Україні: Навчально-методичний посібник. – Одеса. 2002. – 328 с.
61. Коваленко К. В. Загальна та дисциплінарна відповідальність // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08kkvsdv.pdf
62. Комаров С. А. Теория государства и права /С. А. Комаров, А. В. Малько. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – 448 с.
63. Корж І. Добір кандидатів на державну службу: порівняльний аналіз //Право України. – 2007. – № 3. – С. 84-89.
64. Костюков А. Н. Должностное лицо: административно-правовой статус //Правоведение. – 1987. – №2. – С. 20 – 26.
65. Копєйчиков В. В. Правознавство // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/706/24/
66. Кузьменко О. В. Курс адміністративного процесу: Навчальний посібник/ О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 250 с.
67. Кузьменко О. В. Адміністративний процес у парадигмі права: Дис. доктора юридичних наук: 12.00.07 /Кузьменко Оксана Володимирівна/, К. – 2006. – 567 с.
68. Курочка М. Й., Каркач П. М. /Прокурорський нагляд в Україні: Підручник /МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е. О. Дідоренка]. – Луганськ, 2004. – 424 с.
69. Купчинский В. А. Личность, свобода, права. – М.: Юрид. лит-ра, 1978. – 207 с.
70. Ладиченко В. В. Теоретичні основи правового статусу особи // Держава і право. – Вип. 32. – С. 32-39.
71. Лившиц Р. З. Теория права. – М.: БЕК, 1994. – С. 174.
72. Литвак О., Шумський П. Проблеми реформування органів прокуратури // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vnapu/2012_1/01Litvak.pdf
73. Литвин О. В. Адміністративно-правове регулювання статусу державного службовця в Україні: Дис. кандид. юрид. наук: 12.00.07 /Литвин Олексій Валерійович/ – 210 с.
74. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: [Монографія] /Д. М. Лук’янець.– К.: Ін–т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. – 220 с.
75. Ляхович У. І. Організаційно-правове забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця: Дис. к.ю.н.: 12.00.07 /Ляхович Ульяна Іванівна/. – Київ, 2008. – 182 с.
76. Маляренко В. Вітальне слово на науковій конференції «Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи». Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 25 листопада 2011 року) / [редкол.: Ю. М. Дьомін (відпов. ред.), М. К. Якимчук, І. М. Козьяков та ін.]. – К.: Національна академія прокуратури України, 2012. – 152 с.
77. Манохин В. М. Правовое регулирование государственной службы // Сов. гос-во и право. – 1968. – №1. – С. 33 – 40.
78. Матузов Н. И. Личность, права, демократия. Теоретические проблемы субъективного права. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1972.
79. Мицкевич А. В. Субъекты советского права. – М.: Госюриздат, 1962. – 212 с.
80. Мойсик В. До питання про реформування української прокуратури //Голос України. – 2008. – № 89. – С. 8-9.
81. Наказ Генерального прокурора України від 15 грудня 2011 року № 2гн «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http ://www.gp.gov.ua
82. Наказ Прокурора Житомирської області № 80 від 14.05.2012 р. «Про затвердження Регламенту прокуратури Житомирської області» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.znate.ru/docs/index-193545.html
83. Наказ Генеральної прокуратури України №123 від 28.11.2012 р. «Про затвердження Кодексу професійної етики та поведінки працівника прокуратури» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/kodet.html?_m=publications&_t=rec&id=113992
84. Новоселов В. И. Правовое положение граждан в советском государственном управлении. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – 216 с.
85. Ноздрачев А. Ф. Государственная служба: Учебник. – М., 1999. – 592 с.
86. Оболенський О. Ю. Державна служба: Навч. посіб./ О. Ю.Оболенський. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.
87. Овчаренко А. Шляхи удосконалення прокуратури в Україні – можливі напрями та іноземний досвід / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.younglawyers.org.ua/view_comms/141
88. Озірський С. М., Полянський Ю. Д. Система державної служби в Європейських країнах. Великобританія, Російська Федерація, Україна, Французька Республіка: Науково-аналітичне дослідження. – К., 1999 – 240 с.
89. Охотский Е. В. Правовой статус государственного служащего Российской Федерации // Государство и право. – 2003. – № 9. – С. 17-23.
90. Общая теория права и государства: Учеб. для юрид. вузов /В. С. Афанасьев, А. Г. Братко, А. П. Герасимов и др. под ред. В. В. Лазарева – М.: Юристъ, 1994. – 367 с.
91. Общая теория права: Учебник для юридических вузов /Ю. А. Дмитриев, И. Ф. Казьмин, В. В. Лазарев и др.; под общ. ред. А. С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
92. Общая теория права и государства: Учебник /Под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.
93. Общая теория прав человека /Под. ред. Е. А. Лукашевой. – М., 1996. – С. 29-30.
94. Общая теория прав человека /Рук. авт. кол. и отв. ред. Е. А. Лукашева. – М.: НОРМА, 1996. – 509 с.
95. Овсянко Д. М. Административное право: Учеб. пособие для юрид. фак. и ин-тов. – М.Юристъ, 1996. – 303 с.
96. Павленко П. І. Проблема правового статусу посадової особи в юридичній літературі // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст. / Донецький ін-т внутр. справ при Донецькому держ. ун-ті. – Донецьк: ДІВС, 1999. – № 1. – С. 150-154.
97. Патюлин В. А. Субъективные права граждан: Основные черты, стадии, гарантии реализации // Сов. гос-во и право. – 1971. – № 6. – С. 28.
98. Петров Г. И. Административная правосубъектность граждан СССР // Известие вузов. Правоведение. – 1975. – № 1. – С. 24-31.
99. Петришин О. В. Правовий режим державної служби: питання загальної теорії: Автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.01 /О. В. Петришин; Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Х., 1999. – 36 с.
100. Петришин О. В. Поняття посадової особи державного апарату
101. Петришин О. В. Статус службової особи: природа, структура, спеціалізація / Петришин О. В. – К.: УНКВО, 1990. – 76 с.
102. Петришин О. В. Види державної служби: загальнотеоретичний підхід// Вісник Академії правових наук. – 2000. – № 23. – С. 116 -128 с.
103. Прилипко С. М., Ярошенко О. М. Трудове право України: Підручник. – Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2008. – 664 с.
104. Полянський Ю., Долежан В. Чергова спроба реформування законодавства про прокуратуру. Чи буде вона вдалою? // Вісник прокуратури. – 2010. – № 4. – С. 19-26.
105. Попович Є. М. Управління органами прокуратури України: організаційно-правові проблеми. Дис. доктора юрид.наук: 12.00.07 /Попович Євген Миколайович. – Харків, 2010. – 373 с.
106. Попович Є. О. Дисциплінарна відповідальність працівників органів прокуратури України:правові проблеми та шляхи їх вирішення // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vnapu/2012_3/04Popov.pdf
107. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. – Видання друге, стереотипне. – Х.: Консум, 2000. – 480 с.
108. Протасов В. Н. Правоотношение как система. – М.: Юрид. лит., 1991. – 143 с.
109. Процевський В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями //Право України. – 2001. – № 11. – С. 75-79.
110. Пшонка А. В. Дисциплінарна відповідальність прокурорів: Автореф к.ю.н.: 12.00.10. – судоустрій;прокуратура та адвокатура. – Харків, 2006. – 21 с.
111. Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169 //Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 351.
112. Про затвердження Порядку проведення конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 272 //Офіційний вісник України. – 2007. – № 14. – Ст. 531.
113. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
114. Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу»: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. № 423 //Зібрання постанов Уряду України. – 1994. – № 40. – С. 252.
115. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 199 «Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // rada.gov.ua/
116. Правилах внутрішнього трудового розпорядку. Так, згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Генеральної прокуратури України, затвердженим Конференцією працівників Генеральної прокуратури від 30 червня 2011 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pho.gov.ua/normativn-akti/dokumenti-generalnoyi-prokuraturi-ukrayini/143-nov-organzacyno-rozporyadch-dokumenti.html
117. Про затвердження Регламенту Генеральної прокуратури України. Наказ від 12 квітня 2012 р. № 35 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-reglamentu-generalnoyi-prokuraturi-ukrayi-doc96882.html
118. Постанова Верховної ради України «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http ://rada.gov.ua/
119. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: Постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1796-12
120. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3206-17
121. Про прокуратуру: Закон України від 11.12.1991р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http ://rada.gov.ua/
122. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року /Відомості Верховної Ради України.– 1993. – №52. – ст.490
123. Про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби: Аналітична довідка Вищого адміністративного суду України від 01.02.2009 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=n0006760-09.
124. Про службу в органах місцевого самоврядування : Зак
125. Закон України «Про державну службу» від 17.11.2011 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4050-17
126. Про правила етичної поведінки: Закон України від 17.05.2012 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4722-17
127. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. - К.: НІСД, 2012. – 256 с
128. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду: Закон України від 01.12.1994 р., №266/94-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №1. – Ст. 1.
129. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права і держави: Навч. посібник. – 5-те вид. – К.: Атіка, 2001. — 176 с.
130. Рачинський А. П. Статус державного службовця в Україні: теоретико-правовий аспект: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 „Державна служба” /А. П. Рачинський . – Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2000. – 20 с.
131. Розенфельд В. Г., Старилов Ю. Н. К вопросу о понятии и правовом статусе должностного лица // Правовая наука и реформа юридического образования. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1995. – Вып. 1. – С. 82 – 91.
132. Рогатюк К. В. Правовий статус особи: доктринальні аспекти визначення та розуміння //Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 4. – С. 110-115.
133. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України "Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України" (справа про Дисциплінарний статут прокуратури) Рішення від 22.06.2004 р. № 1-25/2004 // [Електронний ресурс] – Режим доступа: www.gp.gov.ua/.../other_normative_acts.html
134. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини першої статті 7, пункту 2 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції“ № 6-рп/2012 від 13.03.2012 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http :// zakon4.rada.gov.ua/
135. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 122 Конституції України, частини третьої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" Справа № 1-25/2008 від 02.04.2008р. // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-08
136. Салищева Н. Г. Административный процесс в СССР. – М.: Юрид. лит., 1964. – 158 с.
137. Сергиенко Л. А. Правовая регламентация управленческого труда. – М.: Наука,1984. – 141 с.
138. Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с .
139. Скакун О. Ф. Теорія держави і права. – Харків: Консум, 2001. – 655 с.
140. Старилов Ю. Н. Служебное право: Учебник. – М., 1996. – С .380-381.
141. Старилов Ю. Н. Служебное право: Учебник. – М: Изд- во БЕК, 1996. – 698 с .
142. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права. В 3 т. Т. II: Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция. – М.: НОРМА, 2002. – 600 с.
143. Смирнов О. В. О правовом статусе рабочих и служащих // Советское государство и право. – 1974. – № 3. – С. 40-48.
144. Советское административное право /Под ред проф П. Т. Василенкова – М, 1990 – 320 с.
145. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980) //[Електронний ресурс] – Режим доступа: http://sum.in.ua/s/element
146. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса. – М., 1998. – 799 с.
147. Толочко О., Подкопаєв С. Удосконалення правового регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів // Вісник прокуратури. – 2006. – № 2. – С. 72.
148. Толочко О., Подкопаєв С. Професійна поведінка (етика) прокурорів: проблеми нормативного регулювання // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2214
149. Толочко О. Реформування прокуратури України: інституціональний аспект. Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 25 листопада 2011 року) / редкол.: Ю. М. Дьомін (відпов. ред.), М. К. Якимчук, І. М. Козьяков та ін.]. – К.: Національна академія прокуратуриУкраїни, 2012. – 152 с.
150. Толочко О., Подкопаєв С. Удосконалення правового регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.pravo.org.ua/2010-03-07-18-06-07/lawreforms/1093-improving-the-legal-regulation-of-disciplinary-prosecutors-ua.ht
151. Топорович Г. В. До сутності поняття «юридична відповідальність державних службовці» // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_pravo/2011_2/files/LA211_32.pdf
152. Ткачук О. І. Правовий статус посадових осіб митної служби України: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 /Ткачук Олександр Іванович. Харків, 2008. – 203 с.
153. Теория государства и права: Учебник, /под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 570 с.
154. Теорія держави і права: Академічний курс /За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 686 с.
155. Ударцов Ю. В. Особливості адміністративно-правового статусу державних службовців органів прокуратури /Ю. В.Ударцов // Правова держава: історія і сучасність та перспективи формування в Україні: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 26 жовт. 2012 р.). – У 3-х ч. Ч. 1 «Загальнотеоретичні, філософські, конституційно-правові та адміністративно-правові проблеми формування правової держави». – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2012. – С. 150-152.
156. Ударцов Ю. В. Права та обов’язки державних службовців органів прокуратури: адміністративно-правовий аспект /Ю.В.Ударцов // Форум права: електронне наукове фахове видання. – 2012. – № 4 [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-4/12ujvapa.pdf
157. Ударцов Ю. В. Особливості класифікації державних службовців органів прокуратури /Ю. В. Ударцов // Право і суспільство: науковий журнал. – 2012. – № 6. – С. 134-136.
158. Фарбер И. Е. Свобода и права человека в советском государстве. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1974. – 187 с.
159. Философский словарь /Под ред. И. Т. Фролова – 6-е изд., переработанное и дополненное. – М.: Политиздат, 1991. – 560с.
160. Хорошенюк О. В. Юридична відповідальність публічних службовців // [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/dtr/du/2009_3/files/DU309_33.pdf
161. Цуркан М. І. Особливості судового розгляду спорів щодо проходження публічної служби в Україні [Електронний ресурс]:дис... к. ю. н. / М. І. Цуркан. — Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/355148.html.
162. Цивільний кодекс України.– К.: Паливода А.В., 2009. – 328 с.
163. Шумський П. В. Проблеми сучасної концепції основних функцій органів прокуратури України /П. В. Шумський //Сучасні проблеми науки: матеріали наук. конф. (9 квітня 2010 року). – К.: Національний авіаційний університет, 2010. – С. 220–221.
164. Якимчук М. Актуальні питання трансформації функцій прокуратури та її ролі в системі органів державної влади. Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи: матеріали міжнародної науковопрактичної конференції (Київ, 25 листопада 2011 року) / [редкол.: Ю.М. Дьомін (відпов. ред.), М.К. Якимчук, І.М. Козьяков та ін.]. – К.: Національна академія прокуратури України, 2012. – 152 с.
165. Яценко Т. П. Виникнення та припинення трудових правовідносин з «мілітаризованими» державними службовцями // Наше право. – 2003. – № 4. – С. 50-53.
166. Янюк Н. Проходження державної служби: деякі питання // Право України. – 2000. – № 1. – С. 108-110.
167. Ярошенко О. М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 /Нац. юрид. акад. України. – Х., 1999. – 20 с.
168. Янюк Н. Особливості адміністративно-правового статусу посадової особи // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІІ Регіональної наукової конференції (лютий 1997 р.). – Львів, 1997. – с. 87-90.
169. Юридичний словник-довідник / За ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: Феміна, 1996. – 696 с.
170. Юридична енциклопедія: В 6 т. / За заг. ред. Ю. С. Шемшученко та ін.].– К.: «Укр. енцикл.», 2003. – Т. 5: П – С. – 736 с.
171. Юридична енциклопедія: в 6-ти т. / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія ім. М.