АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБЄКТІВ ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

МАЙОРОВ Володимир Володимирович
УДК 351.73+343.3+167.7

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ

Спеціальність: 12.00.07 — адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ
КАНДИДАТА ЮРИДИЧНИХ НАУК

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК
ЛІПКАН ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ
ДОКТОР ЮРИДИЧНИХ НАУК, ДОЦЕНТ

КИЇВ — 2010

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕРОРИЗМ ЯК ПРАВОВА КАТЕГОРІЯ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ 13
1.1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ТЕРОРИЗМУ 13
1.2. ТЕРОРИЗМ ЯК ФОРМА ЕКСТРЕМІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 51
ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ 61
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ 67
2.1. СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ 67
2.2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗДІЙСНЮЮТЬ БОРОТЬБУ З ТЕРОРИЗМОМ 92
2.3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ ЗАЛУЧАЮТЬСЯ ДО БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ 110
2.4. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 117
ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ 137
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ 140
3.1. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ 140
3.2. ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ 154
3.3. МІЖНАРОДНІ АНТИТЕРОРИСТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ 170
ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ 182
ВИСНОВКИ 185
ДОДАТКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 206

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АКЦ — Антикризовий центр.
АПРБТ — адміністративно-правове регулювання боротьби з тероризмом.
АТД — антитерористична діяльність.
АТЗ — антитерористичні заходи.
АТО — антитерористична операція.
АТЦ — антитерористичний центр.
БТ — боротьба з тероризмом.
ДАС — Державна антитерористична стратегія.
ІАС — інституціональна антитерористична система.
КТК — Контртерористичний комітет ООН.
МКК — міжвідомча координаційна комісія.
ОАД — Організація Американських Держав.
РАС — регіональна антитерористична система.
РАТЦ — регіональний антитерористичний центр.
РКГ — регіональні координаційні групи.
СЗР — Служба зовнішньої розвідки.

ВСТУП
Актуальність теми. Останнім часом питанням дослідження боротьби з тероризмом приділяється чимала увага. По-перше, слід сказати, що в Україні прийнятий Закон України „Про боротьбу з тероризмом”, який за задумом було спрямовано на визначення правових та організаційних основ боротьби з тероризмом. Не можна не згадати і про закон України „Про основи національної безпеки України”, а також Стратегію національної безпеки України, у яких тероризм неодноразово згадується як загроза в різних сферах життєдіяльності. По-друге, проведений нами контент-аналіз дисертаційних досліджень уможливлює констатувати про певне пробудження наукового інтересу до проблем дослідження тероризму, про актуальність чого зазначалося у вітчизняних дослідженнях ще в 1998 році.
При написанні роботи автор широко використовував роботи радянських авторів, зокрема: Ю. М. Антоняна, Л. А. Арнаутова, Ю. Л. Атліваннікова, О. І. Бастрикіна, Н. С. Бєглової, І. П. Бліщенка, В. І. Бліщенко, Т. С. Бояр-Сазонович, В. В. Вітюка, Л. М. Галенської, Ю. С. Горбунова, О. С. Грачова, С. О. Ефірова, М. В. Жданова, І. Ю. Залисіна, О. В. Змєєвського, І. І. Карпеця, М. П. Кірєєва, А. І. Ковилова, В. С. Коміссарова, І. М. Кормушкіної, М. Б. Крилова, М. Я. Лазарєва, У. Р. Латипова, Б. Р. Лопухова, В. В. Лукашева, В. В. Лунєєва, Є. Г. Ляхова, В. В. Мальцева, Г. М. Міньковського, О. В. Мітрофанова, Л. А. Моджорян, В. П. Ревіна, К. Н. Салімова, Є. Н. Степанова, В. І. Чекаліна, Б. Г. Чуркова та інших.
Серед західних дослідників цієї проблеми слід назвати Д. А. Андельмана, Андерсона, Ф. Аречагу, А. Бакелеу, Дж. Бейкера, А. Бейчмана, Дж. Белла, Л. Бонанте, П. Вілкінсона, Е. Генрі, Ж. Деларю, Г. Денікера, Б. Дженкінса, В. Діні, Ж. Діспо, Ч. Добсона, Ч. Дойля, Дж. Дугарда, Б. Йотова, К. Кацмана, Р. Клаттербака, Р. Клайна, Р. Кларка, Р. Конквеста, М. Креншоу, Н. Дж. Креселя, Б. Крозьє, Р. Куппермана, В. Лакера, Д. Е. Лонга, Х. Людвига, М. Макклінтока, Л. Манконі, Б. Л. Некос, Д. О`Брайена, Й. Олександра, Н. О`Саллівана, Р. Пейна, Р. Ф. Перла, А. Політі, Дж. Поуст, В. Пранкана, К. Дж. Рілея, М. Сакара, Б. Сейбу, Д. Д. Сімона, Д. М. Снідера, Р. Трента, І. Фетчера, Р. Фірі, С. Хантінгтона, Д. Чартера, К. С. Штерна та інших.
Нині відмічаємо тенденцію до активізації наукового інтересу щодо дослідження теоретичних і практичних проблем протидії тероризму в Україні. Однак, за виключенням монографій, написаних кількома українськими дослідниками, зокрема Ємельяновим В.П., Ліпканом В.А. та Антипенком В.Ф., українська наукова думка не може зараз похвалитися широким спектром думок на цьому напрямі. Водночас велика кількість публікацій із даної тематики обмежується здебільшого розглядом кримінологічних ы кримінально-правових питань. Більше того, дані проблеми сфокусовані лише на тероризм за межами України, і поза увагою залишаються важливі аспекти щодо можливостей зниження рівня національної безпеки міжнародними організаціями через організацію вчинення актів тероризму на території України.
Відтак, із проголошенням Президентом України євроатлантичного курсу, інтеграцією України до європейського безпекового простору актуалізується проблема забезпечення національної безпеки, однією з загроз якій є тероризм. Адекватним інструментом розв’язання даної проблеми має слугувати підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання здійснення даної діяльності і відповідно удосконалення системи боротьби з тероризмом, що в цілому і складає адміністративно-правові основи протидії тероризму.
Це і обумовлює актуальність обраної для дослідження теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою Радою Київського національного університету внутрішніх справ 30 січня 2007 року, протокол № 1. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до Тематики пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років (затверджено наказом МВС України № 755 2004 р.), безпосередньо пов’язане з основними напрямками наукового забезпечення реалізації Розпорядження Президента України від 20 лютого 2006 року „Про створення робочої групи з розроблення Стратегії національної безпеки України”, Законів України „Про боротьбу з тероризмом”, „Про основи національної безпеки України”, „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначити адміністративно-правовий статус суб’єктів протидії тероризму, яка включає вироблення системи наукових поглядів на тероризм і систему протидії йому і формування на цій основі пропозицій адміністративно-правового характеру, вироблення науково-обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності функціонування інституціональної антитерористичної системи.
Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувалися такі основні завдання:
1) дослідити поняття, зміст та сучасну парадигму тероризму;
2) розкрити зміст тероризму як форми екстремістської діяльності;
3) окреслити систему суб’єктів протидії тероризму в Україні;
4) дослідити адміністративно-правовий статус суб’єктів боротьби з тероризмом;
5) дослідити правовий аспект функціонування інституціональних антитерористичних систем;
6) визначити основні принципи формування системи боротьби з тероризмом;
7) обґрунтувати необхідність державного контролю у сфері боротьби з тероризмом;
8) проаналізувати законодавство про боротьбу з тероризмом;
9) визначити підходи до формування державної антитерористичної стратегії;
10) намітити шляхи використання в Україні досвіду міжнародних антитерористичних організацій.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при реалізації адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії тероризму в Україні.
Предметом дослідження виступає адміністративно-правовий статус суб’єктів протидії тероризму в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи. Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання дозволив розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їхній взаємозв’язок і взаємообумовленість. Метод системного аналізу уможливив з’ясувати місце правових та організаційних заходів у системі засобів реалізації державної антитерористичної політики, проаналізувати положення сучасної теорії адміністративного права, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо поняття, значення, класифікації тероризму та інституціональних антитерористичних систем. За допомогою формально-юридичного методу досліджувалися норми як вітчизняного, так і зарубіжного антитерористичного законодавства, з’ясовувалися зміст і значення використаних у них термінів, обґрунтовувалися висновки і пропозиції щодо їх зміни та доповнення. Системно-структурний і формально-логічний методи використовувалися при вивченні сутності та визначенні понять “тероризм”, “екстремізм”, проведенні класифікації тероризму тощо. Метод порівняльного правознавства було покладено в основу аналізу та співставлення національного і зарубіжного антитерористичного законодавства, а також конвенціонального механізму в частині питань, що розглядалися. За допомогою соціологічного методу (інтерв’ювання, анкетування) були з’ясовані позиції та думки практиків боротьби з тероризмом щодо сучасного стану боротьби з тероризмом і вирішення наявних проблем, а статистичний метод дозволив їх узагальнити поряд із результатами вивчення матеріалів проведення антитерористичних операцій та антитерористичних навчань.
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків та рекомендацій визначається і забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять дані, отримані в результаті вивчення проведення антитерористичних навчань, аналітичні і статистичні матеріали, а також особистий досвід дисертанта, набутий під час роботи у відповідних антитерористичних підрозділах.
Нормативною базою дослідження є Конституція України, чинне адміністративне законодавство України, законодавство інших країн, а також постанови Пленуму Верховного Суду України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є першим в Україні комплексним дослідженням адміністративно-правових основ протидії тероризму і особливостей формування та функціонування інституціональної антитерористичної системи. Проведене дисертаційне дослідження ґрунтується на досягненнях вітчизняних і зарубіжних учених, вивченні відкритих матеріалів проведення антитерористичних операцій та антитерористичних навчань, положеннях антитерористичного законодавства.
У дослідженні сформульовано ряд нових положень і висновків, які мають істотне значення для адміністративного права. До найбільш суттєвих із них слід віднести наступні:
уперше:
• здійснено комплексний науковий аналіз адміністративно-правових основ протидії тероризму;
• проведено комплексний аналіз терористичної діяльності як складової екстремістської діяльності, здійснено їх порівняння, виділено істотні ознаки, що відрізняють тероризм і екстремізм;
• у науковий обіг впроваджене поняття „жертва-посередник”, „антитерористична система”, „державна антитерористична стратегія”;
• доводиться, що за наявності багатьох складових успішна реалізація державної антитерористичної політики можлива за умови прийняття на державному рівні концептуального документа, у якому б знайшлось відображення комплекс заходів щодо боротьби з тероризмом. Таким документом пропонується визначати Державну антитерористичну стратегію;
• з урахуванням нової парадигми адміністративного права запропонована структура антитерористичної системи, яка складається з державної і недержавної підсистем;
• подано власний варіант Державної антитерористичної стратегії;
удосконалено:
• визначення поняття, зміст і сучасну парадигму тероризму з позицій адміністративно-правової науки, обґрунтовано, що основними її компонентами виступає: системне бачення тероризму, усвідомлення його небезпеки майже усім об’єктам адміністративно-правового регулювання в економічній, соціально-культурній та адміністративно-політичній сферах, відтак необхідності здійснення протидії як елементами системи виконавчої влади, так і об’єднаннями громадян;
• шляхи використання в Україні досвіду міжнародних антитерористичних організацій;
• типізацію підходів до формування сучасної парадигми боротьби з тероризмом;
• принципи формування системи боротьби з тероризмом;
• визначення поняття, змісту, принципів, що їх висувають при формуванні інституціональних антитерористичних систем;
• визначення таких понять, як тероризм, екстремізм, інституціональна антитерористична система;
• позицію, відповідно до якої тероризм виступає формою екстремізму;
• визначені в Законі України „Про боротьбу з тероризмом” організаційні та правові основи боротьби з тероризмом, зокрема щодо основних завдань, напрямів, суб’єктів, об’єктів, принципів та засобів цієї діяльності. Обґрунтовано доцільність позначення системи суб’єктів боротьби з тероризмом, об’єктів захисту та взаємозв’язків між ними терміном „антитерористична система”.
набуло подальшого розвитку:
• обґрунтування положення про нерозривну єдність заходів примусу і переконання в протидії тероризму;
• обґрунтування положення про необхідність превентивної протидії тероризму;
• виявлення недоліків у взаємозв’язках суб’єктів системи боротьби з тероризмом в Україні, і запропоновані шляхи їх усунення;
• дослідження теоретичних проблем правового статусу інституціональних антитерористичних систем;
• виявлення недоліків у системі державного контролю у сфері боротьби з тероризмом;
• наукові положення щодо класифікації причин та умов, що породжують тероризм в Україні;
• формування структури суб’єктів протидії тероризму, ґрунтуючись на застосуванні нової парадигми адміністративного права;
• дворівнева типізація суб’єктів, які здійснюють боротьбу з тероризмом, зважаючи на специфіку їхньої діяльності, а також реальній участі в реалізації державної антитерористичної політики;
• визначення змісту, структури та адміністративно-правового статусу суб’єктів, які здійснюють боротьбу з тероризмом;
• зосередження уваги на необхідності підвищення рівня адміністративно-правового регулювання протидії тероризму через удосконалення антитерористичного законодавства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані: у науково-дослідній роботі – для подальшої розробки науково обґрунтованих положень і рекомендацій щодо протидії тероризму; у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного антитерористичного законодавства; у навчальному процесі — при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників із курсу „Боротьба з тероризмом”, „Теророгенність соціальних процесів і систем”, „Адміністративне право”, „Теорія управління органами внутрішніх справ”, „Антитерористичне право”, „Основи національної безпеки України”, „Право національної безпеки”, при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами, написанні магістерських і дисертаційних досліджень.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені: у Київському національному університеті внутрішніх справ при читанні навчальної дисципліни „Боротьба з тероризмом”, у Київському міжнародному університеті при читанні навчальної дисципліни „Безпека бізнесу”.
Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику„Теорія управління в органах внутрішніх справ” рекомендованому МОН України, підготовлено розділ „Роль МВС у боротьбі з міжнародним тероризмом”. У статті „Державний контроль у сфері боротьби з тероризмом”, що була написана у співавторстві з В.Ю.Кобринським, особисто здобувачеві належать положення щодо змісту контрольної діяльності у сфері боротьби з тероризмом. У науково-практичному коментарі до Закону України „Про боротьбу з тероризмом” особисто здобувачеві належать положення щодо визначення адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії тероризму, державного контролю за здійсненням антитерористичної діяльності.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися автором і були обговорені на міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми національної та міжнародної безпеки” (м. Київ, 27 квітня 2007 р.), на науково-практичній конференції “Кримінально-правові та кримінально-процесуальні аспекти досудового слідства в контексті проекту КПК” (м. Івано-Франківськ, 30 жовтня 2007 р.), науково-практичній конференції „Дослідження і розробки у сфері євроатлантичної інтеграції України” (м. Луцьк, 2008 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано вісім статей у наукових фахових виданнях України, три матеріали виступу на конференціях, а також підготовлені і вийшли друком відповідні розділи в навчальному посібнику „Теорія управління в органах внутрішніх справ” і науково-практичному коментарі до Закону України „Про боротьбу з тероризмом”.
Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 229 сторінок, із яких основного тексту 189 сторінок, список використаних джерел на 24 сторінках і включає в себе 234 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках по дисертації підбито підсумки проведеного дослідження, викладено основні його результати, сформульовано рекомендації щодо їх наукового та практичного використання.
1. Досліджено поняття, зміст та сучасну парадигму тероризму. Зокрема, виділено два підходи до формування поняття: відповідно до першого, дослідники прагнуть надати чітке визначення тероризму; згідно з іншим — визначити не стільки саме поняття, скільки загальний алгоритм тероризму, зміщуючи акцент на опис ознак, що характеризують тероризм. Ми підтримуємо останню позицію, отже до основних ознак сучасного тероризму нами включені: 1) тероризм — насильницький спосіб ведення боротьби, силова боротьба, що використовує загрозу використання насильства до цивільних об’єктів, створення атмосфери страху, паніки, жаху найширшого кола осіб і поєднаною разом із цим вимогою вчинення або утримання від вчинення певних діянь; 2) символічність об’єкта; 3) наявність жертви-посередника — безпосередні жертви, які фактично виступають поза конфліктом терористів та безпосередніх суб’єктів впливу; 4) наявність складного механізму висунення вимог; 5) поліспрямованість тероризму, його вплив на декілька різних об’єктів; 6) тероризм виступає засобом управління сучасною цивілізацією; 7) внаслідок здійснення терористичної діяльності виникає загальна атмосфера занепокоєності.
2. Розкрито зміст тероризму як форми екстремістської діяльності. Було здійснено аналіз тероризму не лише по горизонталі (тероризм, терор, терористичний акт тощо), але й по вертикалі. Зокрема, обґрунтовано позицію, відповідно до якої тероризм є формою екстремізму. У той же час акцентовано увагу на ознаках, що різнять тероризм і екстремізм: 1) екстремізм становить собою явище більш широке, ніж тероризм; 2) характерною ознакою тероризму виступає насильство, прагнення до знищення супротивника, у той час як не всі екстремістські утворення, що виступають за радикальні перетворення в суспільстві, користуються насильством; 3) тероризм виступає традиційним злочином, що володіє особливими кримінологічними характеристиками, у той час як екстремізм характеризується множиною суспільно небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена окремими статтями КК України; 4) атрибутивним компонентом екстремізму є пробудження соціальної ворожнечі, пов’язаної з насильством або заклики до насильства. Тероризм є самодостатнім, він не впливає на психіку людей з метою проникнення та зміни їхнього світогляду, притягнення на власний бік, залучення до своїх лав. Терористи не закликають до насильства, вони діють самі. І якщо екстремізм спирається на тих, кого вони вербують, створюють атмосферу схвалення власних дій, обґрунтування вірності даного рішення, то терористи не потребують цього: їхні рішення є вірними без доказів, їм не потрібна полеміка з загалом, лави запасних, це — безпосередні виконавці, вершителі і творителі власних думок у життя; 5) екстремізм не вичерпується насильством, а включає в себе ненасильницькі заходи (пропаганда, лозунги, заклики, виступи в пресі і на зібраннях, масові виступи і страйки).
3. Окреслено систему суб’єктів протидії тероризму в Україні. Відзначається, що Україна пішла шляхом формування дворівневої системи суб’єктів: до першої групи належать суб’єкти, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом; а до іншої — які в разі необхідності, за рішенням керівника антитерористичної операції можуть залучатися. Поряд із цим, проведення аналізу практичних матеріалів, а також дослідження адміністративно-правового статусу даних суб’єктів уможливило дійти висновку про невідповідність положень Закону України „Про боротьбу з тероризмом” об’єктивним реаліям сьогодення. Це стосується, передусім, критерію формування і віднесення тих чи інших центральних органів виконавчої влади до означених вище рівнів суб’єктів. Зокрема, обґрунтовано необхідність включення Служби зовнішньої розвідки до суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом.
4. Досліджено адміністративно-правовий статус суб’єктів боротьби з тероризмом. Зокрема, підтримано позицію законодавця щодо виділення двох рівнів суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом. Визначено, що до основних завдань групи суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, доцільно віднести: вжиття заходів із запобігання, виявлення і припинення терористичних актів та терористичних злочинів; розроблення і реалізація попереджувальних, режимних, організаційних, виховних та інших заходів; забезпечення умов проведення антитерористичних операцій на об’єктах, що належать до сфери їхнього управління; надання відповідним підрозділам під час проведення таких операцій матеріально-технічних і фінансових засобів, засобів транспорту та зв’язку, медичного обладнання і медикаментів, інших засобів, а також інформації, необхідної для виконання завдань боротьби з тероризмом.
5. Досліджено правовий аспект функціонування інституціональних антитерористичних систем. Визначено, що інституціональна антитерористична система України — об’єднані цілями і завданнями боротьби з тероризмом державні органи, що створені відповідно до законодавства України з метою реалізації державної антитерористичної політики. До даної системи не входять ті органи, або системи органів, у яких завдання боротьби з тероризмом є похідним.
6. Визначено основні принципи формування системи боротьби з тероризмом. До таких принципів дисертант включає: 1) системність побудови суб’єктів боротьби з тероризмом; 2) спадкоємність; 3) здатність до саморозвитку; 4) випереджуючий характер розвитку системи порівняно з розвитком тероризму; 5) структурна достатність елементів системи; 6) забезпечення максимальної ефективності органів безпеки при розмежуванні цінності системи органів управління; 7) широке застосування типових елементів АІС та АСУ, програмного забезпечення, єдиної бази вихідних даних і нормативно-правових документів; 8) створення спільних інформаційних баз даних.
7. Обґрунтовано необхідність державного контролю у сфері боротьби з тероризмом. Визначено, що контроль у сфері боротьби з тероризмом — сукупність дій контролюючих суб’єктів, щодо підконтрольних об’єктів для досягнення цілей контролю з метою створення сприятливих умов для ефективного функціонування інституціональної антитерористичної системи за умови постійного впливу внутрішніх і зовнішніх чинників. Суб’єктами державного контролю у сфері боротьби з тероризмом виступають Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, які здійснюють контрольну діяльність у системі державного управління. Зазначені вище суб’єкти утворюють контрольні органи, сукупність яких складає інфраструктуру контролю у сфері боротьби з тероризмом. Суб’єктам державного контролю у сфері боротьби з тероризмом притаманне коло повноважень, провідне значення серед яких посідає формування норм контролю. Об’єктом контролю у сфері боротьби з тероризмом виступають суб’єкти боротьби з тероризмом, тобто суб’єкти, що безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, а також можуть залучатися до неї.
8. Проаналізовано законодавство про боротьбу з тероризмом. Зроблено висновок, що воно потребує удосконалення через відсутність дієвих механізмів взаємодії та координації між суб’єктами боротьби з тероризмом.
9. Обґрунтовано необхідність, а також визначено підходи до формування державної антитерористичної стратегії. Наслідком проведених досліджень є формування автором пропозицій правового характеру, зокрема щодо затвердження на державному рівні Державної антитерористичної стратегії — комплексу науково-обґрунтованих антитерористичних заходів. Правовою основою розроблення та реалізації даної Стратегії має виступати Конституція України, Стратегія національної безпеки України, Закони України „Про боротьбу з тероризмом”, „Про основи національної безпеки України”, інші закони України та міжнародні угоди, ратифіковані Верховною Радою України, що в сукупності визначають засади політики держави у сфері боротьби з тероризмом. Головна мета державної антитерористичної стратегії (ДАС) — забезпечити такий рівень антитерористичної безпеки, який би гарантував поступальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, подальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету Української держави в сучасному світі.
10. Намічено шляхи використання в Україні досвіду міжнародних антитерористичних організацій. Вважаючи тероризм системною загрозою, усвідомлюючи необхідність боротьби з ним усього світового товариства, доцільно враховувати вже існуючий досвід у цій сфері. Способами такої діяльності можуть виступати: взаємний обмін інформацією щодо появи реальних загроз безпеці об’єкта внаслідок терористичної діяльності; виконання запитів із проведення оперативно-розшукових заходів; узгодження планів із робочим апаратом регіональної антитерористичної комісії при регіональному органі СБУ щодо забезпечення системності організації боротьби, виключення паралелізму те дублювання заходів; спільне прогнозування можливих варіантів і сценаріїв розвитку терористичної загрози з можливим залученням додаткових суб’єктів відповідно до чинного законодавства; розроблення і вжиття спільних узгоджених заходів щодо запобігання, виявлення і припинення терористичної діяльності; взаємне повідомлення про результати їх здійснення; вжиття заходів щодо запобігання, виявлення і припинення на території своєї держави терористичної діяльності, спрямованої проти інших держав; вжиття заходів щодо запобігання, виявлення і припинення фінансування, постачань озброєння та боєприпасів, надання іншого сприяння будь-яким особам і (або) організаціям для здійснення терористичної діяльності; вжиття заходів щодо запобігання, виявлення, заборони і припинення діяльності з підготовки осіб до здійснення терористичної діяльності; обмін нормативними правовими актами і матеріалами про практику їхнього застосування; обмін досвідом роботи щодо запобігання, виявлення і припинення терористичної діяльності; підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації своїх фахівців у різних формах; досягнення за взаємною згодою між державами-учасницями регіональної антитерористичної системи домовленостей про інші форми співпраці, включаючи, у разі потреби, надання практичної допомоги з припинення терористичної діяльності, мінімізації і (або) ліквідації їх наслідків. Такі домовленості оформляються відповідними протоколами, які складають невід’ємну частину генеральної угоди про співробітництво.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдеев Ю. И. О развитии концептуальных основ борьбы с терроризмом / Ю. И. Авдеев // Антитеррор: комплексный подход. — М., 2006. — С. 79—91.
2. Авдеев Ю. И. Терроризм как социально-политическое явление / Ю. И. Авдеев // Современный терроризм: состояние и перспективы ; под ред. Е.И.Степанова. — М., 2000. — С. 41—43.
3. Адельханян Р. Современный терроризм / Р. Адельханян // Законность. — 2004. — № 11. — С. 33—36.
4. Алєксєєнко І. В. Трансформація інституту національної держави в умовах глобалізації : автореф. дис. д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 „Політичні інститути та процеси” / І.В. Алєксєєнко; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2006. — 32 с.
5. Андріанов М. І. Розвиток загального нагляду прокуратури за додержанням законності виконавчими та розпорядчими органами місцевих Рад депутатів трудящих Української РСР / М.І. Андріанов. — К. : Вид-во Київського ун-ту, 1961. — 63 с.
6. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади України : дис. ... д-ра. юрид. наук : 12.00.07 / НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 1999. — 390 с.
7. Андрійко О. Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади України / Ольга Федорівна Андрійко. — К. : Видавничий Дім „Ін-Юре”, 1999. — 45 с.
8. Антипенко В. Ф. Визначення поняття „безвинні жертви” у складі тероризму : актуальна проблема / В. Ф. Антипенко // Право України. — 2001. — № 6. — С. 75—77.
9. Антипенко В. Ф. Институциональный механизм борьбы с терроризмом. Формирование правовой базы / В. Ф. Антипенко // Государство и право.— 2004.— №11.— С.62—72.
10. Антипенко В. Ф. Протидія сучасному тероризму з позицій оцінки його міжнародної сутності / В. Ф. Антипенко // Тероризм і боротьба з ним. Президенту України, ВРУ, Уряду України, органам центр. і місцев. виконав. влади. Аналіт. розробки, пропоз. наук. і практ. працівників: Міжвід. наук. зб. ; за ред. А. І. Комарової, Ю. В. Землянського, В. О. Євдокимова та ін. — К. : НДІ „Проблем людини”, 2000. — Т. 19(1). — С. 238—334.
11. Антипенко В. Ф. Сучасний тероризм : стан і шляхи його запобігання в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. Ф. Антипенко; НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 1999. — 20 с.
12. Антипенко В. Ф. Борьба с современным терроризмом. Международно-правовые подходы : [монография] / Владимир Федорович Антипенко / НАН Украины. Ин-т гос. и права им. В. М. Корецкого.— К. : ЮНОНА-М, 2002. — 723 с.
13. Антипенко В. Ф. Современный терроризм : состояние и возможности его упреждения (криминологическое исследование) / В. Ф. Антипенко. — К., 1998. — 191 с.
14. Антипенко В. Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика / В. Ф. Антипенко. — К. : НБУВ, 1999. — 60 c.
15. Антонян Ю. М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование : [монография] / Юрий Миранович Антонян. — М. : Щит-М, 1998. — 306 с.
16. Аслаханов А. Эволюция международного терроризма. — М., 2003.
17. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. —М., 1981.
18. Ахмед А.М.Ф. Соціокультурні процеси в сучасному арабському світі : зміна основних парадигм : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії” / Альфакі Мохамед Фадель Ахмед; Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. — Сімф., 2002. — 19 с.
19. Бантишев О. Ф. Протидія терористичній діяльності в Україні (сучасні кримінально-правові проблеми) : [монографія] / О. Ф. Бантишев, О. В. Шамара, С. А. Кузьмін / РНБОУ. — К. : МНДЦ, 2009. — 175 с.
20. Беглова Н. С. Терроризм: поиск решения проблемы / Н. С. Беглова // США: экономика, политика, идеология. — 1991. — № 1. — С. 36—45.
21. Берензон А.Д. Прокурорский надзор за использованием законов органами вневедомственного контроля и взаимодействие прокуроров с ними при осуществлении общего надзора / А. Д. Берензон, Ю. Д. Гудкович. — М. : Юрид. лит., 1976. — 257 с.
22. Біленчук П. Д. Антитерористичні сили, засоби, технології безпеки: концептуальні основи запобігання і протидії тероризму : [навч. посібник] / П. Д. Біленчук, А. В. Кофанов, О. Л. Кобилянський. — К. : ННІПСК КНУВС, 2009. — 46 с.
23. Біленчук П. Д. Комп'ютерний тероризм: практика запобігання, протидії, розслідування : кримінолого-криміналістичний аналіз та правові, управлінські і тактико-технологічні засади запобігання, протидії, розслідування комп'ютерних терористичних актів : [навч. посібник] / [П. Д. Біленчук, В. В. Кравчук, О. В. Кравчук, В. М. Кулик] ; за ред. П. Д. Біленчука / Хмельницький держ. центр науково-технічної і економічної інформації; Київський національний ун-т внутрішніх справ. — Хмельницький : Хм. ЦНТЕІ, 2008. — 258 с.
24. Біленчук П. Д. Міжнародний тероризм: консолідований аналіз забезпечення безпеки : [навч. посібник] / П. Д. Біленчук, А. В. Кофанов, О. Л. Кобилянський. — К. : ННІПСК КНУВС, 2009. — 72 с.
25. Біленчук П. Д. Сучасний тероризм: світові, вітчизняні та регіональні тенденції : [навч. посібник] / [П. Д. Біленчук, В. В. Кравчук, О. В. Кравчук, В.М.Кулик] / Хмельницький держ. центр науково-технічної і економічної інформації; Київський національний ун-т внутрішніх справ. — Хмельницький : ХмЦНТЕІ, 2008. — 212 c.
26. Білокінь С. І. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917 — 1941 рр.) : автореф. дис. д-ра іст. наук : спец. 07.00.06 „Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни” / С.І. Білокінь; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2000. — 35 с.
27. Боброва А. Г. Основні форми сучасного політичного насилля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.01 „Теорія та історія політичної науки” / А. Г. Боброва; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2005. — 19 с.
28. Боголій Ю. М. Політика Сполучених Штатів Америки щодо Організації Об'єднаних Націй : питання міжнародної безпеки (1990-ті роки — початок XXI ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 „Всесвітня історія” / Ю. М. Боголій; Дипломат. акад. України при М-ві закордон. справ України. — К., 2008. — 16 с.
29. Боннер А.Т., Квиткин В.Т. Судебный контроль в области государственного управления : [учеб. пособие] / А. Т. Боннер, В. Т. Квиткин. — М. : Изд-во МГУ. — 1973. — 111 с.
30. Борисов В. І. Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки / В. І. Борисов, О. О. Пащенко / Академія правових наук; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2006. — 224 с.
31. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму : [довідник] / Р. П. Марчук [укладач] / Українська академія бізнесу та підприємництва. — Т. 1 : Міжнародні нормативно-правові акти та стандарти. — К. : Міжнародна агенція „БІЗОН”, 2008. — 880 с. — (Серія „Бібліотека підприємництва”).
32. Бояр-Сазонович Т. С. Международный терроризм: политико-правовые аспекты / Т. С. Бояр-Сазонович. — К. ; Одесса : Лыбидь, 1991. —161 с.
33. Бояр-Сазонович Т. С. Проблемы классификации современного терроризма / Т. С. Бояр-Сазонович. — М., 1987. — 162 с.
34. Бурковская В. Законодательство, направленное на борьбу с экстремизмом: проблемы становления и правоприменительной практики / В. Бурковская // Уголовное право. — 2005. — № 1. — С. 104—106.
35. Вакулич В. М. Компаративно-політичні виміри та глобалізаційні імперативи протидії міжнародному тероризмові : автореф. дис. д-ра політ. наук : спец. 23.00.04 „Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку” / В. М. Вакулич; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. віднос. — К., 2008. — 42 с.
36. Василенко Т. Я встречался с Шамилем Басаевым и „брал” Алика Грека / Т. Василенко // Суббота плюс від 07.11.02.
37. Винокуров А. Борьба с экстремизмом средствами прокурорского надзора / А. Винокуров // Законность. — 2002. — № 11. — С. 33—36.
38. Витюк В. В. Социальная сущность и идейно-политическая концепция современного „левого” терроризма : автореф. дис. … доктора философских наук: 09.00.08 / В. В. Витюк — М. : АН СССР Ин-т социологических исследований, 1985. — 43 с.
39. Вицин С. Е. Моделирование систем и процессов в сфере правопорядка : [лекция] / С. Е. Вицин. — М. : Акад. МВД СССР, 1978.
40. Вознюк В. С. Міжнародний тероризм в сучасних глобалізаційних стратегіях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.04 „Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку” / В. С. Вознюк; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2005. — 16 с.
41. Гаврилов Б. П. Международные и российские организационные структуры по противодействию терроризму / Б. П. Гаврилов // Уголовное право.— 2005. — №3. — С. 103—107.
42. Галушко С. О. „Спецназ” для протидії асиметричним загрозам / С. О. Галушко // Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки України : Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 6 грудня 2005 р.) / Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К. : Текст, 2005. — С. 105—115. — (Серія: Національна і міжнародна безпека).
43. Глотова С. В. Международные проблемы борьбы с международным тероризмом / С. В. Глотова // Вестник МГУ. — Серия 11. — Право. — 2004. — №4.— С. 61—88.
44. Глушков В. О. Проблеми створення системи антитерористичної безпеки у Чорноморському регіоні / В. О. Глушков // Боротьба з організованою злочинністю (теорія і практика). — № 12. — 2005. — С. 155—169.
45. Глушков В. О. Політико-правові аспекти становлення боротьби з тероризмом в Україні / В. О. Глушков // Український часопис прав людини, 1996. — № 2. — C. 31—35.
46. Гончаренко О. М. Голокост на території Київщини : загальні тенденції та регіональні особливості (1941 — 1944 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / О. М. Гончаренко; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. — Черкаси, 2005. — 20 с.
47. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / В. М. Горшенев, И. Б. Шахов. — М. : Юрид. лит., 1987. — 175 с.
48. Гуржій С. Г. Протидія легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму : [посібник] / [С. Г.Гуржій, С. М. Клюшке, В. М. Кірсанов та ін.] / Програма Європейського Союзу ТАСІС для України ; Проект з питань боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму в Україні MOLI-UA-2 ; Державний комітет фінансового моніторингу України. — К. : Такі справи, 2008. — 560 c. — (Бібліотека Державного комітету фінансового моніторингу України; №1).
49. Гуцало М. Г. Організація протидії сучасному тероризму : політологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 „Політичні інститути та процеси” / М.Г. Гуцало; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2008. — 20 с.
50. Гуцман М. Я. Роль ООН у боротьбі проти міжнародного тероризму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.04 „Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку” / М. Я. Гуцман; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2008. — 20 с.
51. Давуд А. П. Міжнародний тероризм і його вплив на світову політику: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.04 „Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку” / А. П. Давуд. — О., 2006. — 19 с.
52. Делягин М. Г. Мировой кризис: Общая теория глобализации : [курс лекций] / М. Г. Делягин : [3-е изд., перераб. и доп.]. — М. : ИНФРА—М, 2003. — 468 с.
53. Деменко А. М. Феномен тероризму в умовах глобалізаційної динаміки (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії” / А. М. Деменко; Харк. ун-т повітр. сил ім. І.Кожедуба. — Х., 2008. — 19 с.
54. Деникер Г. Стратегия антитеррора: факты, выборы, требования. Новые пути борьбы с терроризмом / Г. Деникер // Терроризм в современном капиталистическом обществе. — Вып. 2. — М., 1982. — C. 76—80.
55. Дмитров С. О. Моделювання оцінки ризиків використання банків з метою легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму : [монографія] / [С. О.Дмитров, О. В. Меренкова, Л. Г. Левченко, Т. А. Медвідь] ; заг. ред. О. М. Бережний. — Суми : ДВНЗ „УАБС НБУ”, 2008. — 75 c.
56. Долгова А. Конкретизация понятия терроризма в криминологических целях / А. Долгова // Уголовное право. — 2003. — № 2. — С. 100—103.
57. Долгова А. З. Международное сотрудничество в борьбе с терроризмом / А. З. Долгова // Российский ежегодник международного права. — Спб, 2003. — С. 249—260.
58. Доповідь про хід виконання в 2000 році Міждержавної програми сумісних заходів боротьби із злочинністю на період з 2000 до 2003 року і Програми Держави-учасники СНД по боротьбі з міжнародним тероризмом і іншими проявами екстремізму на період до 2003 года // Офіційний сайт Виконавського комітету СНД. http// www.cis.minsk.by.
59. Дорош М. Н. Червоний терор: публіцистика, документи / Микола Никифорович Дорош / Хмільницька районна держ. адміністрація ; Хмельницька районна Рада ; Краєзнавче товариство „Поділля”. — Вінниця : О. Власюк, 2008. — 210 c. — (Невідомі сторінки нашої історії).
60. Дудко І. Д. Критерії і механізми забезпечення міжнародно-політичних інтересів США в нестаціонарній системі міжнародних відносин : автореф. дис. д-ра політ. наук : спец. 23.00.04 „Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку” / І. Д. Дудко; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2008. — 28 с.
61. Елизарьева Л. П. Контроль как социальное явление / Л. П. Елизарьева // Вопросы теории права, социалистической государственности и социалистического управления. — Вып. 4. — Томск. — 1984. — С. 49—57.
62. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования (уголовно-правовое исследование) : [монография] / Вячеслав Павлович Емельянов. — М. : NOTA BENE, 2000. — 320 с.
63. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование : [монография] / Вячеслав Павлович Емельянов. — СПб. : Издательство „Юридический центр Пресс”, 2002. — 291 с.
64. Емельянов В. П. Терроризм — как явление и как состав преступления : [монография] / Вячеслав Павлович Емельянов. — Х. : Право, 1999. — 272 с.
65. Емельянов В. П. Терроризм и преступления террористической направленности : [монография] / Вячеслав Павлович Емельянов. — Харьков: Рубикон, 1997. — 176 с.
66. Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості : [монографія] / Вячеслав Павлович Емельянов / Науково-дослідний ін-т вивчення проблем злочинності АПрНУ. — Харків, 1997. — 160 с.
67. Жданов Н. В. Правовые аспекты борьбы с террористическими актами международного характера : автореф. дис… д-ра юрид. наук / МГИМО. МИД СССР. — М., 1974. — 27 с.
68. Закон України „Про ратифікацію рішень про створення та діяльність Антитерористичного центру держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав”: Прийн.4.10.2001р. // Урядовий кур’єр.— 2001. — 3 листопада.
69. Закон України „Про приєднання України до Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом” : Прийн.29.11.2001р.// Відомості Верховної Ради України.— 2002.— №10.— Ст. 72.
70. Закон України „Про ратифікацію Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом”: Прийн.17.01.2002 р. // Офіційний вісник України.— 2002.— №6.— Ст. 229.
71. Закон України „Про ратифікацію Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав” : Прийн.7 квітня 2004р.№1669—IV // Офіційний вісник України.— 2004.— №17.— Ст. 1160.
72. Зелінська Н. А. Міжнародно-правова концепція міжнародного злочину : автореф. дис. д-ра. юрид. наук : спец. 12.00.11 „Міжнародне право” / Н. А. Зелінська; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. — К., 2007. — 34 с.
73. Землянський Ю. Проти тероризму. Антитерористичний центр. Новий крок у реалізацію стратегії України у боротьбі з тероризмом / Ю. Землянський // Міжнародна безпека.— 1999.— № 1.— С. 52—55.
74. Змеевский А. В. Проблемы борьбы с терроризмом на международных конференциях по унификации уголовного законодательства (1927—1933 гг.) / А. В. Змеевский // Моск. журн. междунар. права. — 1993. — № 4. — С. 63—88.
75. Игнатьева А. В. Исследование систем управления : [учеб. пособие для вузов] / А. В. Игнатьева, М. М. Максимов. — М. : ЮНИТИ—ДАНА, 2000. — 157 с.
76. Иконников С. Н. Народный контроль в СССР, 1966—1970 гг. Из истории организации и деятельности органов народного контроля / С. Н. Иконников. — М. : Наука, 1978. — 326 с.
77. Іванов Ю. А. Міжнародно-правове регулювання боротьби з тероризмом у сучасних умовах : дис…канд. юрид. наук : 12.00.11 / Ю. А. Іванов // НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2000. — 173 с.
78. Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби з тероризмом / В. Іващенко // Підприємництво, господарство і право. — 2003.— №3.— С.55—57.
79. Іченець Б. Книга пам'яті жертв червоного терору на Бородянщині в 30-х роках: розкуркулення, голодомор, політичні репресії / Б. Іченець. — Немішаєве : ДажБог, 2008. — 128 с.
80. Карпец И. И. Преступления международного характера / И. И. Карпец. — М. : Юр. лит., 1979. — 262 с.
81. Кириченко О. В. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти протидії завідомо неправдивим повідомленням про загрозу громадській безпеці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О. В. Кириченко; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2005. — 20 с.
82. Климковська Н. У жодній з 44 операцій „Альфа” не мала втрат / Н. Климковська // Хрещатик від 11.07.00.
83. Ключко Д. Є. Геостратегічна дилема України : теоретико-методологічний аналіз та інституціональні рішення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 „Політичні інститути та процеси” / Д. Є. Ключко; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2005. — 23 с.
84. Ковылов А. И. Политический терроризм и проблемы молодёжи Италии (70-е гг.) : автореф. дис… канд. ист. наук.— М., 1990. — 23 с.
85. Коломієць О. В. Трансформація політичної ідеології держави в контексті боротьби з міжнародним тероризмом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 „Політична культура та ідеологія” / О. В. Коломієць. — К., 2006. — 14 с.
86. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 544 с.
87. Кондратьєв Я.Ю., Сущенко В.Д. Організаційно-правові аспекти становлення системи боротьби з тероризмом в Україні / Я. Ю. Кондратьєв, В. Д. Сущенко // Тероризм і боротьба з ним. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників ; під ред. А. І. Комарової, Ю. В. Землянського, В. О. Євдокімова та ін. — К., 2000. — Т. 19. — С. 554—556.
88. Коршунов В. О. Політичний тероризм : інформаційні методи боротьби : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 „Політичні інститути та процеси” / В. О. Коршунов; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2008. — 18 с.
89. Краснов А. В. Социальный контроль и его место в общественном развитии / А. В. Краснов / Иркутская обл. организация об-ва „Знание”. — Иркутск, 1967. — 50 с.
90. Краснов А. В. ЦКК — РКИ в борьбе за социализм. Роль ЦКК — РКИ в осуществлении ленинского плана построения социализма в СССР (1923 — 1934 гг.) / А. И. Краснов. — Иркутск: Вост.-Сиб. кн. изд-во. — 1973. — 570 с.
91. Краткий политический словарь. — М. : Политическая литература, 1989.
92. Крутов В.В. Методологічні підходи до підвищення ефективності боротьби з тероризмом / В. В. Крутов // Тероризм і боротьба з ним. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників ; під ред. А. І. Комарової, Ю. В. Землянського, В. О. Євдокімова та ін. — К., 2000. — Т. 19. — С. 130—146.
93. Крутов В. Может ли гражданское общество противостоять терроризму? — Режим доступу: www.gipi.internews.ua/ukr/ law_base/ monitoring_telecom1.rtf
94. Крутов В. В. Політичний екстремізм і тероризм у сучасних умовах / В. В. Крутов // Тероризм і боротьба з ним. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників ; під ред. А. І. Комарової, Ю. В. Землянського, В. О. Євдокімова та ін. — К., 2000. — Т. 19. — С. 147—159.
95. Крылов Н. Б. Государственный терроризм — угроза международной безопасности / Н. Б. Крылов, Ю. А. Решетов // Советское государство и право. — 1987. — № 2. — С. 78—84.
96. Кубальський В. Н. Кримінально-правові проблеми протидії тероризму в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. Н. Кубальський; НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2007. — 20 с.
97. Куклина И. Н. Мировой терроризм и международные структуры обеспечения безопасности / И. Н. Куклина // Мировая экономика и международные отношения. — 2005. — № 1. — С. 25—33.
98. Куликов А. С. Глобальный терроризм и некоторые проблемы борьбы с ним / А. С. Куклина // http://www.concourt.am/ hr/ccl/vestnik/2.20—2003/Kulikov.htm.
99. Куртуа С. Чорна книга комунізму. Злочини, терор і репресії / [С. Куртуа, Н. Верт, Ж.-Л. Паннета ін.] ; пер. з фр. Я. Кравець (пер.з фр.). — Л. : Афіша, 2008. — 711 c.
100. Кутырев В. Международный терроризм и глобальный порядок // http://www.moskvam.ru
101. Латыпов У. Р. Междунaродно-правовая борьба с государственным терроризмом: автореф. дис… канд. юр. наук / АН СССР Институт государства и права. — М., 1988. — 20 с.
102. Литвин Н. М. Політичні репресії проти наукової інтелігенції в радянській Україні в 1920 — 1930-х роках (ідеологічні аспекти проблеми) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / Н. М. Литвин; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 19 с.
103. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України : [монографія] / В. А. Ліпкан. — К. : Знання, 2000. — 184 с.
104. Ліпкан В. Проблеми боротьби з міжнародним тероризмом / В. Ліпкан, В. Майоров // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 12. — С. 88 — 90.
105. Ліпкан В. А. Боротьба з міжнародним тероризмом : [нормативна база] / В. А. Ліпкан. — К. : КНТ, 2007. — 248 с. — (Серія: Національна і міжнародна безпека).
106. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом : у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан. — К. : Магістр-ХХІ століття, 2009. — 162 с.
107. Ліпкан В. А. Основи терорології (синергетична теорія тероризму) / В. А. Ліпкан. — К. : КНТ, 2006. — 84 с. (Серія: Національна і міжнародна безпека).
108. Ліпкан В. А. Пантуранізм — сучасна загроза України / В. А. Ліпкан // Служба безопасности. — 2002. — № 4. — С. 6—7.
109. Ліпкан В. А. Теоретико-методологічні засади управління у сфері національної безпеки України : [монографія] / В. А. Ліпкан. — К. : Текст, 2005. — 350 с.
110. Ліпкан В. А. Тероризм: юридична дефініція та зміст В. А. Ліпкан // Тероризм і боротьба з ним. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників ; під ред. А. І. Комарової, Ю. В. Землянського, В. О. Євдокімова та ін. — К., 2000. — Т. 19. — С. 50—86.
111. Ліпкан В. А. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан, О. С. Ліпкан / [Вид. 2-е, доп. і перероб.]. — К. : Текст, 2008. — 400 с.
112. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом : [монографія] / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, М. М. Руденко. — К. : Знання, 2002. — 254 с.
113. Ліпкан В. А. Державний суверенітет у контексті формування системи міжнародної безпеки / В. А. Ліпкан, О. В. Тюріна // Університетські наукові записки. — 2005. — № 3 (15). — С. 17—23.
114. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду / В. А. Ліпкан, П. Я. Кондратьєв. — К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. — 20 с.
115. Лунев А. Е. Государственный контроль в СССР / А. Е. Лунев. — М. : Госюриздат, 1951. — 80 с.
116. Лунев В. В. Тенденции терроризма и уголовно-правовая борьба с ним // Государство и право. — 2002. — № 6. — С. 34—36.
117. Ляхов Е. Г. Международные институциональные контртеррористические системы : [уч. пособие] / Е. Г. Ляхов, Д. Е. Ляхов / МВД РФ. Московский ун-т.— Москва, 2004.— 91с.
118. Ляхов Е. Г. Терроризм и межгосударственные отношения / Е. Г. Ляхов. — М. : Междунар. отношения, 1991. — 216 с.
119. Ляхов Е. Г. Политика терроризма — политика насилия и агрессии / Е. Г. Ляхов. — М. : Междунар. отношения, 1987. — 181 с.
120. Ляшенко В. М. Державна політика запобігання тероризму в Україні : дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.01 / Валерій Михайлович Ляшенко; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — Л., 2007. — 210 с.
121. Ляшенко В. М. Державна політика запобігання тероризму в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 „Теорія та історія державного управління” / В. М. Ляшенко; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — Л., 2007. — 19 с.
122. Львовски М. „Террористов” сняли с парома за 29 секунд / М. Львовски // Комсомольская правда в Украине от 14.06.03.
123. Майоров В. В. Адміністративно-правовий статус суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом / В. В. Майоров // Дослідження і розробки у сфері євроатлантичної інтеграції України : Зб. Наук. Праць ; за ред. В. Й. Лажника. — Луцьк, 2008. — С. 243—252.
124. Майоров В. В. Адміністративно-правовий статус суб’єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом / В. В. Майоров // Проблеми національної та міжнародної безпеки України : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 квітня 2007 р.) / Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К. : Текст, 2007. — С. 106—112.
125. Майоров В. В. Конвенціональний механізм протидії міжнародному тероризму / В. В. Майоров // Підприємництво, господарство і право. — №6. — 2007. — С. 150—153.
126. Майоров В. В. Поняття інституціональної антитерористичної системи / В. В. Майоров // Підприємництво, господарство і право. — № 7. — 2007. — С. 73—76.
127. Майоров В. В. Правові основи боротьби з тероризмом / В. В. Майоров // Досудове слідство: шляхи вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (30 листопада 2007 р., м. Івано-Франківськ). — Івано-Франківськ: ЗАТ „Надвірнянська друкарня”, 2008. — С. 211—219.
128. Майоров В. В. Принципи функціонування інституціональної антитерористичної системи / В. В. Майоров // Підприємництво, господарство і право. — № 5. — 2007. — 87—89.
129. Майоров В. В. Проблеми боротьби з міжнародним тероризмом / В. В. Майоров // Підприємництво, господарство і право. — № 12. — 2006. — С. 88—90.
130. Майоров В. В. Розмежування терористської та екстремістської діяльності / В. В. Майоров // Юридична Україна. — № 11. — 2006. — С. 27—34.
131. Майоров В. В. Роль МВС у боротьбі з міжнародним тероризмом / В. В. Майоров // Теорія управління в органах внутрішніх справ : [навч. посібник] ; за ред. В. А. Ліпкана. — К. : КНТ, 2007. — С. 723—726.
132. Майоров В. В. Роль міжнародних організацій у бороть