АДМІНІСТРАТИВНО-СПОРТИВНЕ ПРАВО ЯК ПІДГАЛУЗЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Короткий опис

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Моргунов Олександр Анатолійович

УДК [351:796/799] (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-СПОРТИВНЕ ПРАВО ЯК ПІДГАЛУЗЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право та процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник: -
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник,
Мельник Роман Сергійович

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………3
Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-СПОРТИВНОГО ПРАВА ЯК ПІДГАЛУЗІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
1.1. Публічне право та адміністративне право як основа формування адміністративно-спортивного права………………………………………………....11
1.2. Поняття, предмет та система адміністративно-спортивного права…………27
1.3. Джерела адміністративно-спортивного права………………………………….47
1.4. Систематизація адміністративно-спортивного права………………………...68
Розділ 2 АДМІНІСТРАТИВНО-СПОРТИВНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ЯК ПРЕДМЕТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-СПОРТИВНОГО ПРАВА
2.1. Сутність, ознаки та види адміністративно-спортивних правовідносин…...86
2.2. Суб’єкти адміністративно-спортивних правовідносин та їх система……….101
2.3. Права та обов’язки учасників адміністративно-спортивних правовідносин……………………………………………………………………….135
2.4. Юридичні факти як підстава виникнення, зміни та припинення адміністративно-спортивних правовідносин………………………………………156
Висновки…………………………………………………………………………...168
Список використаних джерел…………………………………………………..172

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасне українське адміністративне право перебуває на етапі системного реформування. Головний сенс таких процесів полягає у забезпеченні принципової зміни суспільної ролі і призначення цієї галузі права у регулюванні ставлення держави до потреб та інтересів кожної людини. Необхідність саме такого напрямку розвитку адміністративного права випливає з положень Конституції України, у ч. 2 ст. 3 якої зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Безумовно, зазначене завдання вирішується за допомогою усієї сукупності правових норм, проте найголовніша роль серед них належить нормам адміністративного права. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що реформування адміністративного права являє собою найбільш відповідальне завдання, що постає перед вітчизняними вченими-правознавцями. У ході його розв’язання мають бути переглянуті у першу чергу засадничі положення вітчизняної адміністративно-правової доктрини, зокрема проблема підгалузей адміністративного права, однією з яких є адміністративно-спортивне право.
Формування адміністративно-спортивного права пов’язується з низкою обставин, зокрема: визнанням та подальшим упровадження у правову доктрину та практику теорії поділу права на публічне та приватне; підвищеним значенням фізичної культури та спорту для формування здорової нації; необхідністю правового забезпечення діяльності держави та органів місцевого самоврядування, спрямованої на виконання покладеного на них ч. 4 ст. 49 Конституції України обов’язку щодо розвитку фізичної культури та спорту; неминучою диференціацією правових норм, обумовленою соціальними потребами суспільства.
З огляду на викладене, актуалізується проблема обґрунтування необхідності існування у межах системи адміністративного права України нового правового утворення – адміністративно-спортивного права, покликаного регулювати діяльність суб’єктів публічної адміністрації щодо розробки та реалізації державної політики у галузі фізичної культури та спорту. Вирішення зазначеного питання лежить у площині доведення функціонування у межах системи адміністративного права окремих норм, інститутів та підгалузей.
Слід зауважити, що окремі аспекти адміністративного права постійно перебувають у центрі уваги О. М. Бандурки, В. М. Бевзенка, Д. М. Бахраха, К. С. Бєльського, Ю. П. Битяка, В. В. Галунька, В. М. Гаращука, І. С. Гриценка, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Р. С. Мельника, С. О. Мосьондза, В. Я. Настюка, Є. В. Петрова, Д. В. Приймаченка, Ю. М. Старилова, Ю. О. Тихомирова, М. М. Тищенка, О. І. Харитонової, Ю. С. Шемшученка, Х. П. Ярмакі, О. Н. Ярмиша та ін. Однак формування та розвиток саме адміністративно-спортивного права України не стали предметом наукового аналізу дотепер. Хоча окремі вчені (Г. Ю. Бордюгова, Ю. М. Рєпкіна, А. А. Соловйов, Р. В. Чередник, Н. Г. Ярова) все ж розглядали становлення спортивного права, але у межах національної системи права.
Отже, потреба у диференціації норм права, що мають закласти підвалини публічного регулювання у сфері фізичної культури та спорту, з одного боку, та необхідність подальшого удосконалення системи адміністративного права, з іншого, – обумовлюють актуальність комплексного дослідження адміністративно-спортивного права як підгалузі адміністративного права України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98, Державній цільовій науково-технічній та соціальній програмі «Наука в університетах» на 2008-2017 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. № 1155, п. 3, 4. розділ «Проблеми формування національної правової системи України» Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 рр., затверджених 24 вересня 2010 р. загальними зборами Національної академії правових наук України.
Дисертаційна робота входить до Плану наукових досліджень юридичного факультету Запорізького національного університету на 2011-2014 роки та комплексного наукового проекту «Дослідження основних напрямів реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0111U008532).
Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, міжнародних актів, відповідних підзаконних нормативно-правових актів, критичного опрацювання сучасних наукових теорій розкрити сутність, основні риси, механізми формування адміністративно-спортивного права, обґрунтувати його концепцію та визначити місце у системі адміністративного права України.
Зазначена мета зумовлює постановку та виконання наступних завдань:
– охарактеризувати категорії «публічне право» та «адміністративне право» як основу формування адміністративно-спортивного права та встановити їх співвідношення;
– сформулювати поняття, визначити предмет та систему адміністративно-спортивного права;
– окреслити джерела адміністративно-спортивного права, визначити їх види та розкриту їх зміст;
– визначити основні напрямки систематизації адміністративно-спортивного права;
– розкрити сутність, ознаки та види адміністративно-спортивних правовідносин;
– визначити систему суб’єктів адміністративно-спортивних правовідносин та здійснити їх характеристику;
– окреслити права та обов’язки учасників адміністративно-спортивних правовідносин;
– з’ясувати сутність та визначити види юридичних фактів як підставу виникнення, зміни та припинення адміністративно-спортивних правовідносин;
– сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо напрямків розвитку доктрини адміністративно-спортивного права України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері фізичної культури та спорту.
Предмет дослідження становить адміністративно-спортивне право у системі адміністративного права України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, зокрема сутність термінів «право», «система права», «спорт», «фізична культура», «система адміністративного права» (пп. 1.1, 1.2). Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод використано для дослідження особливостей формування та розвитку вітчизняного адміністративно-спортивного права, з’ясування особливостей адміністративно-спортивних правовідносин, а також їх структури (розділ 2), виявлення переваг кодифікації спортивного законодавства (п. 1.4). Історично-правовий метод було спрямовано на вивчення генезису кодифікації адміністративного права, виявлення зв’язку минулого й сьогодення, а системно-структурний підхід застосовувався при визначенні механізму кодифікації адміністративно-спортивного права (п. 1.4). Аналіз і синтез застосовувався у процесі визначення чинників, котрі впливають на утворення адміністративно-спортивного права у системі адміністративного права (розділ 1). Метод моделювання та аналізу були використані під час визначення напрямів розвитку адміністративно-спортивного законодавства.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії права та держави, адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних дослідників. Нормативною базою дисертації є Конституція України, законодавчі акти України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативні акти центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, спрямовані на регулювання адміністративно-спортивних правовідносин, а також відповідне законодавство зарубіжних держав.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першою спробою комплексно, з використанням сучасних методів пізнання та врахуванням новітніх досягнень правової науки окреслити перспективи формування та розвитку адміністративно-спортивного права України. На підставі проведеного дослідження обґрунтовано нові теоретичні та прикладні положення й висновки, запропоновані здобувачем особисто. Найбільш значущі з них такі:
уперше:
– визначено, що адміністративно-спортивне право, виступаючи складовим елементом Особливого адміністративного права, являє собою підгалузь українського права, яка регулює відносини між публічною адміністрацією та спортивними утвореннями різних форм власності, а також фізичними особами, що виникають у галузі фізичної культури та спорту;
– визначено предмет адміністративно-спортивного права. Це сукупність суспільних відносин владно-примусового або публічно-сервісного характеру, що виникають у сфері державного, муніципального (самоврядного) та «делегованого» управління з приводу реалізації суб’єктами публічної адміністрації функції підтримки та сприяння розвитку фізичної культури та спорту;
– на підставі аналізу правових актів, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері фізичної культури та спорту між суб’єктами публічної адміністрації та приватними особами, виокремлено наступні інститути адміністративно-спортивного права: 1) інститут регулювання функціонування навчальних закладів спортивного профілю; 2) інститут регулювання підготовки спортсменів з олімпійських видів спорту; 3) інститут ліцензування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; 4) інститут атестації тренерсько-викладацького складу, педагогічних та науково-педагогічних працівників з фізичного виховання навчальних закладів; 5) інститут присвоєння спортивного розряду та звання;
– обґрунтовано необхідність розробки та прийняття Адміністративно-спортивного кодексу України;
удосконалено:
– поняття джерел адміністративного права, що дало можливість визначити джерела адміністративно-спортивного права, під якими слід розуміти формалізовані (нормативні акти, міжнародні договори) та неформалізовані (судове рішення, звичаєве право тощо) способи закріплення та виявлення норм адміністративно-спортивного права;
– визначення адміністративно-спортивних відносин як суспільних відносин управлінського або публічно-сервісного характеру, які виникають між суб’єктами адміністративного права з приводу реалізації наданих їм прав та покладених на них обов’язків у сфері спорту;
– класифікацію адміністративно-спортивних правовідносин: залежно від функціональної спрямованості (регулятивні та охоронні); залежно від змісту (матеріальні та процедурні); залежно від способу захисту (захищаються в адміністративному порядку та ті, що захищаються у судовому порядку); за характером побудови взаємин між учасниками правовідносин (вертикальні та горизонтальні); за територіальною ознакою (загальні, територіальні та локальні);
дістало подальшого розвитку:
– визначення публічного інтересу. Це потреби усього суспільства або його певної частини, які визнаються та забезпечуються на публічному рівні і можуть втілюватися у користуванні, володінні конкретним соціальним благом або їх сукупністю;
– розуміння сутності та видів суб’єктів адміністративно-спортивних правовідносин, де під останніми запропоновано розуміти фізичну або юридичну особу, яка є учасником суспільних відносин та наділена згідно з нормами адміністративно-спортивного права суб’єктивними правами та обов’язками. До юридичних осіб – суб’єктів адміністративно-спортивного права належать: суб’єкти публічної адміністрації; інші юридичні особи публічного права; юридичні особи приватного права;
– положення щодо класифікації норм адміністративно-спортивного права, які може бути поділено на окремі підвиди залежно від характеру їх впливу на учасників адміністративно-спортивних відносин: примусові; сприяльні; заохочувальні норми; рекомендаційні;
– характеристика повноважень суб’єктів публічної адміністрації, які є учасниками адміністративно-спортивних відносин, а саме: нормотворчі повноваження; повноваження, які спрямовані на реалізацію публічно-сервісних функцій; примусові повноваження; юрисдикційні повноваження.
– положення про сутність юридичних фактів та підстави їх класифікації, що викликають виникнення, зміну або припинення адміністративно-спортивних правовідносин.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:
 науково-дослідній діяльності – результати роботи поглиблюють існуючі уявлення про адміністративно-спортивне право, пріоритетні напрямки розвитку й можуть бути основою для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики (акт впровадження у діяльність Харківської державної академії фізичної культури від 08. 11.2012 р.);
 правотворчій та правозастосовчій діяльності – запропоновані в дисертації рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного та перспективного законодавства, а також для підвищення ефективності практичної діяльності органів публічної адміністрації у сфері фізичної культури і спорту (акт впровадження у діяльність Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради від 12.12.2012 р.; акт впровадження у діяльність Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації від 01.10.2012 р.);
 навчальному процесі – матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін «Адміністративне право України», а також враховані при підготовці навчальної та наукової літератури з даної тематики (акт впровадження у діяльність Харківського національного університету внутрішніх справ від 08.10.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на двох міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Харків, 2012 р.), «Правова система України: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Одеса, 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у п’яти наукових статтях, з яких чотири опубліковано у фахових видання України, одна у іноземному науковому виданні, а також у тезах двох доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок. Список використаних джерел налічує 341 найменувань і займає 38 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У роботі здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розробленні на основі чинного законодавства України, відповідних підзаконних нормативних актів, узагальнення практики їх реалізації, а також вивчення вітчизняних та зарубіжних теорій концепції адміністративно-спортивного права як підгалузі адміністративного права України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Діяльність у галузі фізичної культури і спорту являє собою одну з тих сфер, в якій знаходить прояв публічний інтерес, викликаний потребами розвитку усього суспільства. Інакше кажучи, у правовій системі держави виникають та розвиваються норми, спрямовані на забезпечення реалізації такого публічного інтересу. Отже, саме публічні інтереси закладають підґрунтя для реалізації державою функції у сфері фізичної культури і спорту. Разом з цим, не можна забувати і про приватні інтереси, які посідають вагоме місце у сфері фізичної культури і спорту. Але вони мають у своїй основі зовсім іншу природу, тому й регулюються правовими нормами іншої правової природи, – нормами приватного права.
Проаналізовано вживання термінів «спорт» та «фізична культура» у науковій та публіцистичній літературі і доведено, що іноді вони використовуються як синоніми, іноді вживаються послідовно, подеколи протиставляються одна одній. Однак це не означає, що між наведеними поняттями немає відмінностей. Вони є і полягають у тому, що спорт, поряд із фізичними вправами та їх комплексами, представлений також і системою організації, проведення вказаних вправ (змагань), підготовкою та проведенням навчально-тренувальних занять. Запропоновано дефініцію «фізична культура» вважати вужчою, ніж «спорт». На підставі аналізу різнопланових підходів до тлумачення категорії «спорт», сформульовано власне визначення зазначеного явища.
Адміністративно-спортивне право, сформоване у межах системи адміністративного права, містить у собі усі риси та особливості останнього. Процес формування адміністративно-спортивного права став логічним наслідком, з одного боку, визнання українськими вченими-правниками теорії поділу права на приватне та публічне як першооснови формування системи національного права, а з іншого, – подальшої диференціації норм Особливого адміністративного права, пов’язаної з формуванням у межах системи останнього нових підгалузей права, однією з яких, власне, і є адміністративно-спортивне право. Диференціація підгалузей Особливого адміністративного права має здійснюватися відповідно до функцій, які виконуються суб’єктами публічної адміністрації.
Під адміністративно-спортивним правом слід розуміти сукупність правових норм, які регулюють відносини між публічною адміністрацією та спортивними утвореннями різних форм власності, а також фізичними особами, які виникають у галузі фізичної культури та спорту.
Система адміністративно-спортивного права являє собою складне дворівневе утворення, наповнене нормами та інститутами адміністративно-спортивного права. Норми адміністративно-спортивного права утворюють велику кількість комбінацій, деякі з яких можуть характеризуватися високим рівнем стабільності та цілісності, здатністю регулювати окремі підвиди суспільних відносин, які виникають між суб’єктами адміністративно-спортивного права. Подібні комбінації норм адміністративно-спортивного права є його інститутами.
Сьогодні є чинними чимало нормативних актів, які містять норми права, що регулюють суспільні відносини, які виникають між публічною адміністрацією та іншими суб’єктами у галузі фізичної культури та спорту: Конституція та закони України, міжнародні договори, правові акти Європейського Союзу, а також підзаконні нормативні акти. Певна кількість норм адміністративно-спортивного права зосереджена також і у неформалізованих джерелах права. Викладене доволі яскраво демонструє, що адміністративно-спортивне право має власну джерельну базу, а це є додатковим аргументом для можливості віднесення його до підгалузі Особливого адміністративного права України.
Систематизація адміністративно-спортивного права повинна здійснюватися шляхом кодифікації, яка викликана наявністю великої кількості його джерел і має таке підґрунтя: усунення прогалин та суперечностей, які нині мають місце у нормативних актах з питань фізичної культури та спорту; приведення адміністративно-спортивного права до міжнародних (європейських) стандартів; конкретизація прав та обов’язків суб’єктів публічної адміністрації, покликаних розроблювати та реалізовувати державну політику у галузі спорту; покращення правового статусу професійних спортсменів; активізація наукових досліджень у сфері публічно-правового регулювання суспільних відносин, які виникають у сфері фізкультури та спорту; формування конкурентоспроможного олімпійського резерву; створення додаткових можливостей для залучення широких мас населення, особливо неповнолітніх, до заняття фізкультурою та спортом.
Дано визначення адміністративно-спортивним правовідносинам, що є похідними від адміністративно-правових та включають суспільні відносини управлінського або публічно-сервісного характеру, які виникають між суб’єктами адміністративного права з приводу реалізації наданих їм прав та покладених на них обов’язків у сфері фізичної культури та спорту.
Адміністративно-спортивні правовідносини, з огляду на їх ознаки, можуть виникати, змінюватися та припинятися на різних системних рівнях, за участю великої кількості суб’єктів та з приводу чималої кількості об’єктів. З огляду на це, а також враховуючи наукову та практичну необхідність, було виділено їх окремі види.
Суб’єктами адміністративно-спортивних правовідносин є фізичні та юридичні особи. У свою чергу серед юридичних осіб, як суб’єктів адміністративно-спортивних правовідносин, виокремлено суб’єктів публічної адміністрації, юридичних осіб публічного та приватного права. Суб’єкти публічної адміністрації, які беруть участь в адміністративно-спортивних правовідносинах, представлені: Президентом України; Кабінетом Міністрів України; Міністерством освіти та науки, молоді та спорту України; Державною службою молоді та спорту України; місцевими державними адміністраціями; органами місцевого самоврядування.
Суб’єкти публічної адміністрації, задіяні у публічному регулюванні фізичної культури і спорту, наділяються повноваженнями або компетенцією, тобто певним колом прав та обов’язків, закріплених в адміністративно-спортивних нормах. Ці права та обов’язки є похідними від прав та обов’язків, визначених у нормах адміністративного права, отже, вони володіють усіма ознаками останніх.
Цілком очевидно, що підстави виникнення, зміни та припинення адміністративно-спортивних правовідносин мають бути передбачені у нормативних актах.
Удосконалення системи адміністративно-спортивного права може бути досягнуто шляхом систематизації адміністративно-спортивного права, розробки та прийняття Адміністративно-спортивного кодексу України; прийняття на рівні центрального органу виконавчої влади Положення про процедури залучення громадськості до виконання публічних завдань у галузі фізичної культури та спорту, що дасть можливість зробити існуючі нині відносини більш юридично визначеними та дозволить не тільки уніфікувати відповідні процедури, але й зробити зазначену діяльність прозорою та відкритою; створення спеціального суб’єкта публічної адміністрації, який би відповідав виключно за реалізацію державної політики в галузі спорту – Департаменту спортивного маркетингу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андріїв В. М. Теоретико-правові підходи щодо розуміння сутності права / В. М. Андріїв // Форум права. – 2009. – № 1 – С. 11-15
2. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
3. Оніщенко Н. М. Проблеми поняття, сутності та природи права / Н. М. Оніщенко // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 4 – С. 4-9.
4. Пархоменко Н. М. Основні концептуальні підходи до визначення права в сучасній українській юридичній науці / Н. М. Пархоменко //Альманах права. Праворозуміння та правореалізація: від теорії до практики. – 2011. – Вип. 2. – C. 42-47.
5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 р. № 15-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 45. – Ст. 2975.
6. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
7. Мельник Р. С. Система адміністративного права України : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Мельник Роман Сергійович. – Х., 2010. – 415 с.
8. Законы ХІІ таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана (Серия «Памятники римского права») / пер. Ф. Дыдынский. – М. : Зерцало, 1997. – 608 с.
9. Банчук О. Погляди українських представників теорії соціального права на проблему розмежування публічного і приватного права / О. Банчук // Право У країни. – 2005. – № 2. – С. 118-120.
10. Банчук О. А. Проблеми розмежування публічного і приватного права у правовій думці України ХІХ – на початку ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 ”Теорія та історія держави і права; історія політичних і наукових учень” / О. А. Банчук. – К., 2007. – 20 с.
11. Гущина Н. А. Система права и система законодательства: Соотношение и некоторые перспективы развития / Н. А. Гущина // Правоведение. –2003. – № 5. – С. 198–204.
12. Шульга А. М. Теория государства и права / А. М. Шульга. – Х. : Ун-т внутр. дел, 2000. – 131 с.
13. Образцова І. О. Місце бюджетного права в системі фінансового права / І. О. Образцова // Право і безпека. – 2012. – № 2 (44). – С. 61–64.
14. Левицька Н. Нормативно-правовий інститут: загальнотеоретична характеристика / Н. Левицька // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Вип. 56. – С. 24–29.
15. Мельник Р. С. Від чого залежить ефективність здійснення адміністративного судочинства? // Вісник господарського судочинства України. – 2008. – № 5. – С. 154–159.
16. Попондопуло В. Ф. О частном и публичном праве / В. Ф. Попондопуло // Правоведение. – 1994. – № 5-6. – С. 53–54.
17. Мельник Р. С. Система адміністративного права України : монографія / Р. С. Мельник. – Харків : Вид-во Харків. нац. ун-ту внутр. справ, 2010. – 398 с.
18. Аржанов М. О принципах построения системы советского социалистического права / М. Аржанов // Советское государство. – 1939. – № 3. – С. 26–35.
19. Алексеев С. С. Общие теоретические проблемы системы советского права / С. С. Алексеев. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1961. – 186 с.
20. Detterbeck Steffen Allgemeines Verwaltungsrecht mit Verwaltungsprozessrecht / Steffen Detterbeck. – München : Verlag C. H. Beck München, 2006. – 612 S.
21. Прокопович Г. А. Теории разделения права на частное и публичное / Г. А. Прокопович // Закон и право. – 2007. – № 1. – С. 25–27.
22. Самбор М. А. Інтерес в праві: загальнотеоретичні аспекти розуміння та реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави та права; історія політичних і правових вчень» / М. А. Самбор; Нац. ун-т. внутр. справ. – К., 2009. – 20 с.
23. Чепис О. І. Інтереси в цивільному праві: сутність, місце та особливості захисту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивілне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О.І. Чепис. – Х, 2010. – 16 с.
24. Кряжков А. В. Публичный интерес: понятие, виды и защита / А. В. Кряжков // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 91–99.
25. Перепелиця М. Публічний інтерес як мета діяльності суб’єктів фінансового права / М. Перепелиця // Вісник Академії правових наук України. – 2009. – № 2 (57). – С. 113–119.
26. Тотьев К. Ю. Публичный интерес в правовой доктрине и законодательстве / К. Ю. Тотьев // Государство и право. – 2002. – № 9. – С. 19–25.
27. Мисник Г. А. Публичные и частные интересы в экологическом праве / Г. А. Мисник, Н. Н. Мисник // Государство и право. – 2006. – № 2. – С. 29–37.
28. Чиркин В. Е. О публичной власти / В. Е. Чиркин // Государство и право. – 2003. – № 10. – С. 8–15.
29. Мінаєва І. М. Складові поняття «публічна влада» [ Електронне видання] / І. М. Мінаєва // Державне будівництво. – 2008. – № 1. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2008-1/doc/4/10.pdf
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [укл. і гол. ред. В. П. Бусел]. – Ірпінь : Перун, 2001. – 1442 с.
31. Шевченко О. К. Власть. Часть I. Эскиз портрета «незнакомки»: монографія из Серии «История и философия власти» . – Симфереполь : Электронное издание К.О.Ш., 2011. – 120 с.
32. Гегель Г.В. Философия права: пер. с нем. / ред. и сост. Д. А. Керимов и В. С. Нерсесянц. – М., 1990. – 316 с.
33. Ситник О. І. Влада як проблема політичної філософії: аналітичний огляд концепцій / О. І. Ситник // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2008. – № 12. – С. 113–117.
34. Селіванов А. Публічна влада та забезпечення прав і свобод громадян в судовій адміністративній юстиції / А. Селіванов // Вибори та демократія. – 2006. – № 2 (8). – С. 29–35.
35. Конституція України : зі змінами та доповненнями: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради 28 черв. 1996 р.]. – Х.: Весна, 2008. – 48 с.
36. Мельник Р. С. Система адміністративного права України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. юрид. наук : спец. 12.00.07. «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Р. С. Мельник. – Х., 2011. – 33 с.
37. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Наук. думка, 2007. – 588 с.
38. Бельский К. С. О предмете и системе науки административного права / К. С. Бельский // Государство и право. – 1998. – № 10. – С. 18–26.
39. Бельский К. С. О системе административного права / К. C. Бельский // Государство и право. – 1998. – № 3. – С. 5–11.
40. Битяк Ю. П. Система адміністративного законодавства та система адміністративного права України / Ю. П. Битяк // Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування : зб. наук. праць. – Суми : ВВП «Мрія-1» ЛТД : Ініціатива, 2000. – С. 18–20.
41. Князев С. Д. Административное право Российской Федерации: предмет, система, реформирование / С. Д. Князев // Известия вузов. Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 37–53.
42. Комзюк А. Т. Деякі проблеми предмета та системи адміністративного права / А. Т. Комзюк, І. С. Гриценко // Вісник Одеськ. ін-ту внутр. справ. – 2004. – № 4. – С. 77–80.
43. Кравцов А. Нормативне закріплення принципів адміністративного права України – важливе завдання сьогодення / А. Кравцов // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. – № 4. – С. 62–69.
44. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права / А. Пухтецька // Українське право. – 2006. – № 1. – С. 309–319.
45. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / автор-упоряд. В. П. Тимошук. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
46. Афанасьєв К. К. Адміністративні послуги : навчальний посібник / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. – Луганськ, 2010. – 176 с.
47. Коломоєць Т. О. Адміністративно-деліктне право України: нова парадигма / Т. О. Коломоєць // Вісник Запорізьк. нац. ун-ту. – 2006. – № 1. – С. 38-40.
48. Колпаков В. Адміністративно-деліктне право у юридично-галузевій парадигмі / В. Колпаков // Право України. – 2002. – № 4. – С. 17–21.
49. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник у 2 т. : Т. 1. Загальна частина / редколегія: В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : Вид-во «Юрид. думка», 2005. – 2005. – 624 с.
50. § 5 Verwaltungsorganisation [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uni-bamberg.de/fileadmin/uni/fakultaeten/sowi_professuren/oeffentliches_recht/LV_WS_08_09/OER_II_Bamberg_28.11.08_Teil_6.pdf.
51. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 07 жовтня 2010 р. № 2591-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2591–17.
52. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 09 квітня 1999 р. № 586-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/586-14.
53. Про органи місцевого самоврядування : Закон України від 07 червня 2001 р. № 2493-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2493-14
54. Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України : Указ Президента України від 08 квітня 2011 р. № 410/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=410%2F2011.
55. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // ВВР України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
56. Про фізичну культуру та спорт : Закон України від 24 грудня 1993 р. № 3808-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3808-12.
57. Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні : Закон України від 14 вересня 2000 р. № 1954-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1954-14.
58. Рєпкіна Ю. М. Адміністративно-правові основи регулювання фізичної культури і спорту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне» / Ю. М. Рєпкіна. – К., 2010. – 20 с.
59. Ярова Н. Г. Організаційно-правове регулювання в галузі спорту України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н. Г. Ярова. – Ірпінь, 2009. – 20 с.
60. Спортивне право в Україні. Ознаки самостійної галузі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sportslaw.org.ua/sportyvne-pravo-v-ukrajini-oznaky-samostijnoji-haluzi/
61. Великий тлумачний словник української мови : 170000/ уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : Перун, 2004. – 1428 с.
62. Українська Радянська Енциклопедія : в 12 т. : Т. 10 : Салют-Стоговіз / редколегія: М. П. Бажан (гол. ред.) та ін. – 2-ге вид. – К. : Головна ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1983. – 544 с.
63. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. : Т. 27 : Ульяновск-Франкфурт / гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е изд. – М. : Сов. Энциклопедия, 1977. – 624 с.
64. Большая Энциклопедия : в 62 т. : Т. 47 / гл. ред. А. С. Кондратов. – М. : ТЕРРА, 2006. – 592 с.
65. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
66. Українська Радянська Енциклопедія : в 12 т. : Т. 11, кн. 1 : Стодола-Фітогеографія / редколегія: М. П. Бажан (гол. ред.) та ін. – 2-ге вид. – К. : Головна ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1984. – 608 с.
67. Спортивный кодекс Франции (Законодательная часть): перевод с французского, вступительная часть с кратким комментарием д.ю.н., проф. С. В. Алексеева / Комиссия по спортивному праву Ассоциации юристов Росии. – М., 2009. – 134 с.
68. Соловьев А. А. Актульные проблемы спортивного права: Кодификация законодательства о спорте. Спорт и вузы / А. А. Соловьев. – М., 2008. – 156 с.
69. Спортивное право [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sportslaw.ru/index/sitemenu/20.
70. Шевченко Я. Приватні і публічні відносини / Я. Шевченко // Щорічник українського права : зб. наук. пр. / відп. за вип. О. В. Перишин. – Х. : Право, 2010. – № 2. – С. 113–117.
71. Курдюков В. В. Розвиток вітчизняного медичного права: внесок академії адвокатури України / В. В. Кордюков, Р. Ю. Гревцова // Вісник Академії адвокатури України. – 2012. – № 2 (24). – С. 5–13.
72. Чередник Р. В. Становлення спортивного права як комплексної галузі в правовій системі України / Р. В. Чередник // Актуальні проблеми політики : збірник наукових праць / керівник авт. кол. С. В. Ківалов; відп. за вип. Л. І. Кормич. – Одеса: Фенікс, 2011. – Вип. 42. – С. 272–280.
73. Бордюгова Г. Ю. Спортивне право як нова комплексна галузь права / Г. Ю. Бордюгова // Адвокат. – 2008. – № 8 – С. 13–15.
74. Бордюгова Г. Ю. Місце спортивного права в національній правовій системі / Г. Ю. Бордюгова // Право України. – 2009. – № 3. – С. 144–147.
75. Штобер Рольф Хозяйственно-административное право. Основы и проблемы. Мировая экономика и внутренний рынок = Allgemeines Wirtschaftsverwaltungsrecht. Grundlagen des Wirtschaftsverfassungs- und Wirtschaftsverwaltungsrechts, des Wirtschafts- und Binnenmarktrechts; пер. с нем. / Рольф Штобер. – М. : Волтерс Клувер, 2008. – 400 с.
76. Авер’янов В. Нове ставлення до прав людини – мета реформування українського адміністративного права / В. Авер’янов // Юридична Україна. – 2005. – № 5. – С. 31–35.
77. Адміністративне право України в сучасних умовах (виклики початку ХХ століття) : монографія / за заг. ред. В. В. Галунька. – Херсон : ХЮІ ХНУВС, 2010. – 376 с.
78. Державне управління: Європейські стандарти, досвід та адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юстініан, 2007. – 288 с.
79. Maurer Н. Allgemeines Verwaltungsrecht. Verlag C.H. Beck, München, 2004. – 853 s.
80. Моргунов О. А. Поняття та система джерел спортивного права / О. А. Моргунов // Форум права. – 2011. – № 2. – С. 624–629.
81. Гриценко І. В. Становлення та розвиток наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права : дис. ... д-ра. юрид. наук: 12.00.07 : ”Адміністративне право і процес; фінансове право” / І. В. Гриценко ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – 396 с.
82. Права людини в Україні 2009–2010. IX. Свобода мирних зібрань [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.khpg.org/index.php?id=1298306308.
83. Мельник Р. С. Система вітчизняного адміністративного права та євроінтеграція України: до питання пошуку взаємозв’язку / Р. С. Мельник // Право України. – 2010. – № 8. – С. 116–122.
84. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і адміністративне право / В. Б. Авер’янов. – К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
85. Битяк Ю. П. Административное право Украины : учебное пособие : Общая часть / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Х. : Одиссей, 1999. – 224 с.
86. Пахомов І. М. Радянське адміністративне право. Загальна частина : підручник / І. М. Пахомов. – Львів : Вид-во Львівськ. ун-ту, 1962. – 287 с.
87. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 543 с.
88. Гончарук С. Т. Адміністративне право України : навчальний посібник / С. Т. Гончарук. – К. : Атіка, 2000. – 390 с.
89. Мельник Р. С. Муніципальне право у системі національного права / Р. С. Мельник // Центральноукраїнський правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС : збірник наук. праць. – Кіровоград, 2010. – Спеціальний випуск. – С. 31–36.
90. Кодекс адміністративного судочинства України : від 06 червня 2005 р. № 2747-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.
91. Копєйчиков В. В. Теорія держави та права: навчальний посібник / за заг. ред. В. В. Копєйчикова, С. Л. Лисенкова. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 367 с.
92. Фінансове право України : підручник / за заг. ред. М. П. Кучерявенька. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 319 с.
93. Аркадьева Б. Н. К определению основных понятий методологии системных исследований / Б. Н. Аркадьева // Вопросы философии. – 1967. – № 3. – С. 34–39.
94. Гриценко І. С. Становлення і розвиток наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07. «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. С. Гриценко. – Х., 2008. – 35 с.
95. Студеникин С. С. Советское административное право / С. С. Студеникин. – М. : Госюриздат, 1949. – 348 с.
96. Петров В. В. Образование сельскоозяйственного права – результат развития системы советского права / В. В. Петров // Советское государство и право. – 1974. – № 1. – С. 75–78.
97. Советское административное право : учебник для средних юридических школ / под ред. М. И. Еропкина. – М. : Изд-во «Юридическая литература», 1964. – 392 с.
98. Матузов Н. И. Правовая система развитого социализма / Н. И. Матузов // Советское государство и право. – 1983. – № 1. – С. 18–26.
99. Алексеев С. С. Советсоке право как система: методологические принципы исследования / С. С. Алексеев // Советское государство и право. 1974. – № 7. – С. 11–18.
100. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: у 2 т.: Том 1. Загальна частина / редколегія: В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.
101. Административное право Украины : учебник для студентов высш. Учеб. заведений юрид. спец. / под ред. проф. Ю. П. Битяка. – 2-е изд., перераб. и доп. – Харьков : Право, 2003. – 576 с.
102. Мельник Р. С. Адміністративно-господарське право як структурний елемент системи адміністративного права: зарубіжний досвід та національні особливості / Р. С. Мельник // Право і Безпека. – 2010. – № 2 (34). – С. 55–59.
103. Мельник Р. С. Система адміністративного права Німеччини (загальнотеоретичний аналіз) // Публічне право. – 2011. – № 3. – С. 49–59.
104. Курс адміністративного права України: підручник / за ред. В. В. Коваленка. – К. : Юрінком Інтер, 2012. – 808 с.
105. Галунько В. В. Адміністративно-правова норма: проблеми сучасної методології / В. В. Галунько // Юридичний вісник Причорномор’я. – 2011. – № 1 (1). – С. 87–96.
106. Про призначення стипендій Президента України для видатних спортсменів та тренерів України з олімпійських видів спорту: Указ Президента України від 23 серпня 2011 р. № 852/214 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=852%2F2011.
107. Положення про комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України: наказ Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 20 серпня 2012 р. № 891 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1439-12.
108. Юридична екнциклопедія : в 6 т. : Т. 2 / гол. авт. кол. Ю. С. Шемшученко. – К. : Укр. енциклоп., 1998. – 742 с.
109. Большая энциклопедия : в 62 т. : Т. 19 : Инструметнальные масла-Каес / глав. ред. С. А. Кондратов. – М. : Терра, 2006. – 592 с.
110. Марчук М. І. Право Єворпейського союзу : навч. посіб. / М. І. Марчук; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2012. – 236 с.
111. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України : навч. посіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 531 с.
112. Головченко В. В. Юридична термініологія : довідник / В. В. Головченко, В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.
113. Шишка Р. Б. Цивільне право України : курс лекцій: у 6 т. : Т. 1 / кер. авт. кол. Р. Б. Шишка. – вид. 2-ге та доп. – Х. : Еспада, 2008. – 680 с.
114. Большая советская энциклопедия : в 50 т. : Т. 19 / глав. ред. Б. А. Введенский. – М. : Союзполиграфпром, 1954. – 607 с.
115. Мельник Р. С. Система адміністративного права у наукових працях М. П. Карадже-Іскрова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2010. – Вип. 82. – С. 103–106.
116. Філософія та енциклопедія права в Університеті Святого Володимира: у 2 кн. : Кн. 1. Пам’ятки правничої думки Київського університету / за ред. І. С. Гриценка. – К. : Либідь, 2011. – C. 336.
117. Пасько О. О. Взаємодія держави і громадянського суспільства: соціально-філософський дискурс / О. О. Пасько // Збірник наукових праць Гілея. – 2011. – Вип. 50. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_50/Gileya50/F14_doc.pdf.
118. Елистратов А. И. Основные начала административного права / А. И. Елистратов. – М. : Изд-во Г. А. Лемана, 1914. – 333 с.
119. Брэбан Г. Французское административное право / Г. Брєбан ; пер. с фр. ; под ред. и со вступ. ст. С. В. Боботова. – М. : Прогресс, 1988. – 488 с.
120. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник / Т. О. Коломоєць. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 576 с.
121. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навчальний посібник / С. Г. Стеценко. – вид. 3-тє, перероб. та доп. – К. : Атіка, 2011. – 624 с.
122. Адміністративне право : підручник / за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – 624 с.
123. Константий О. В. Джерела адміністративного права України : монографія / О. В. Константий. – К. : Українське агентство інформації та друку «Рада», 2005. – 120 с.
124. Константий О. В. Джерела адміністративного права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / О. В. Константий. – Х., 2000. – 20 с.
125. Мельник Р. С. Сучасна адміністративно-правова доктрина та управлінська термінологія: як узгодити їх між собою? // Юридична Україна. – 2010. – № 5. – С. 40–44.
126. Тимашкова Е. В. Понятие и значение иерархии источников права в юриспруденции // Актуальные проблемы теории и истории государства и права : Материалы межвуз. науч.-теорет. конф. (Санкт-Петербург, 19 декабря 2002 г.) / под общ. ред. В. П. Сальникова, Р. А. Ромашова. – СПб.: ИГ «Юрист», 2003. – С. 155–159.
127. Пархоменко Н. М. Джерела права: проблеми теорії та методології : монографія / Н. М. Пархоменко. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 336 с.
128. Про стан здійснення судочинства у 2004 р. і завдання на 2005 р. : Постанова спільного розширеного засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради суддів та колегії Державної судової адміністрації України від 18 лютого 2005 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 3. – С. 14–17.
129. Конституція України у судових рішеннях / М. П. Орзіх, А. А. Єзеров, Д. С. Терлецький. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 432 с.
130. Марченко М. Н. Судебное правотворчество и судейское право. – М. : Проспект, 2009. – 512 с.
131. Цоклан В. І. Система сучасних джерел конституційного права / В. І. Цоклан, В. Л. Федоренко ; М-во освіти і науки України, М-во юстиції України. – К. : Ліра-К, 2009. – 400 с.
132. Школик А. М. Порівняльне адміністративне право : навч. посібник для юридичних факультетів та факультетів міжнародних відносин / А. М. Школик. – Львів : ЗУКЦ, 2007. – 308 с.
133. Шебанов А.Ф. О понятиях источника права и формы права / А. Ф. Шебанов // Известия ВУЗов. Правоведение. – 1965. – № 4. – С. 23–33.
134. Колесников Е. В. Обычай как источник советского государственного права / Е. В. Колесников // Известия ВУЗов. Правоведение. – 1989. – № 4. – С. 19–25.
135. Цивільний кодекс України : від 16 січня 2003 р. № 435-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
136. Административное право зарубежных стран : учебник / под ред. А. Н. Козырина и М. А. Штатиной. – М. : Спарк, 2003. – 464 с.
137. Галлиган Д., Полянский В. В., Старилов Ю. Н. Административное право: история развития и основне современные концепции / Д. Галлиган, В. В. Полянский, Ю. Н. Старилов. – М. : Юристъ, 2002. – 410 с.
138. Ознаки нормативно-правових актів та стадії їх створення // офіційний сайт Свідловодської районної державної адміністрації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.srda.gov.ua/1063.
139. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
140. Про деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1365 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1365-2004-%D0%BF.
141. Малишко М. І. Конституції зарубіжних країн та України : навч.-метод. довідник / М. І. Малишко. – К. : МАУП, 1999. – 72 с.
142. The encyclopedia Vmericana : complete in 30 vol. Vol. 17. : Latin America — Lytton. – Danbary : Grolier Incorporated, 1997 . – 894 p.
143. Про антидопінговий контроль у спорті : Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2353-14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2353-14.
144. Про внесення змін до Закону України ”Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Євро 2012 року з футболу в Україні” щодо забезпечення здоров’я уболівальників та спортсменів і створення сприятливої атмосфери для перегляду матчів Євро-2012 : Закон України від 22 травня 2012 р. № 4819-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4819-17.
145. Про міжнародні договори України : Закон України від 29 червня 2004 р. № 1906-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1906-15.
146. Модельний закон про студентський спорт : Закон України від 16 липня 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_a10.
147. Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті : Закон України від 3 серпня 2006 р. № 68-V [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/68-16.
148. Спорт як засіб сприяння у вихованні, здоров’ю, розвитку та миру : міжнародний документ від 3 листопада 2005 р. № 60/9 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_f37.
149. Угода між Міністерством України у справах молоді і спорту і Секретаріатом у справах молоді при Кабінеті прем’єр-міністра Угорської Республіки про співробітництво молоді і молодіжні обміни : міжнародний документ від 24 лютого 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/348_329.
150. Кодекс спортивной этики. Справедливая игра – путь к победе / Национальная федирация бадминтона России [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.badm.ru/index.php?page_id=222.
151. Про недопущення закриття та перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувально-фізкультурних закладів: постанова Верховної Ради України від 03 серпня 2006 р. № 66-V // Відомості Верховної Ради України. –2006. – № 41. – Ст. 362.
152. Про Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту : Указ Президента України від 28 вересня 2004 р. № 1148/2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1148%2F2004.
153. Про стипендії Президента України для видатних спортсменів та тренерів України з олімпійських видів спорту : Указ Президента України від 11 липня 2005 р. № 1071/2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/2972.html.
154. Про деякі заходи щодо вдосконалення системи фізичного виховання дітей та молоді у навчальних закладах і розвитку дитячо-юнацького спорту в Україні : Указ Президента України від 23 червня 2009 р. № 478/2009 // Офіційний вісник Президента України. – 2009. – № 19. – Ст. 641.
155. Про національний план дій щодо реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту : Указ Президента України від 02 серпня 2006 р. № 667/2006 // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 144.
156. Про утворення центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» : постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 49 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ KP030049.html.
157. Про встановлення винагороди спортсменам України – чемпіонам, призерам спортивних змагань міжнародного рівня та їх тренерам постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 р. № 539 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/539-2000-%D0%BF/print1330001165253568.
158. Питання Державної служби молоді та спорту : розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 193-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/193-2012-%D1%80.
159. Про затвердження Положення про Єдину спортивну класифікацію України : наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 07 квітня 2006 р. № 1088 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 19. – Ст. 1382.
160. Про затвердження Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій спортивним суддям : наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 31 травня 2010 р. № 1518 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 49. – Ст. 1616.
161. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на прикладні розробки у сфері розвитку окремих видів спорту та методики підготовки спортсменів : наказ Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України від 29 березня 2006 р. № 995 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lawua.info/jurdata/ dir151/dk151573.htm.
162. Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах України : наказ Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2005 р. № 458 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. osvita.irpin.com/viddil/v5/d134.htm.
163. Про затвердження Положення про рейтинг з олімпійських видів спорту в Україні : наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 15 квітня 2009 р. № 1216 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 34. – Ст. 1183.
164. Про затвердження нормативно-правових актів з питань забезпечення спортивним одягом, взуттям та аксесуарами, спортивним інвентарем індивідуального користування : наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 19 червня 2008 р. № 2489 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 62. – Ст. 2107.
165. Про затвердження Міської комплексної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту на 2012-2016 рр. : рішення 12-ї сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 23 грудня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://molodsport.kharkov.ua.
166. Забара С. Проблеми визначення поняття та предмета спортивного права України / С. Забара // Підприємництво, господарство і право – 2008 – № 7. – С. 102–105.
167. САС поддержал дисквалификацию О. Орехова // официальный сайт УЕФА [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ttp://ru.uefa.com/uefa/footballfirst/matchorganisation/disciplinary/news/newsid=1587059.html.
168. Disciplinary Regulation // DR Edition 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uefa.com/multimediafiles/download/regulations/uefa/others/72/95/88/729588_download.pdf.
169. Мельник Р. С. Реформування системи адміністративного права як передумова його кодифікації / Р. С. Мельник // Право і безпека. – 2012. – № 3 (45). – С. 109–113.
170. Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main/1360879204222977/page.
171. Збірник цін на проектні роботи для будівництва : наказ Державного комітету СРСР з фізичної культури і спорту від 20 березня 1987 р.