Аль Хазалех Маджид Мохаммад Халед. Міжнародна інвестиційна діяльність в країнах, що розвиваються

Короткий опис

Аль Хазалех Маджид Мохаммад Халед. Міжнародна інвестиційна діяльність в країнах, що розвиваються : Дис... канд. наук: 08.05.01 - 2006.

Аль Хазалех Маджид Мохаммад Халед. Міжнародна інвестиційна діяльність в країнах, що розвиваються. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.
Дисертацію присвячено розробці теоретичних і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення міжнародної інвестиційної діяльності країн, що розвиваються.
Досліджено теорії міжнародної економіки, особливості сучасного етапу міжнародної інвестиційної діяльності, роль іноземних інвестицій для економік країн, що розвиваються.
Проаналізовано тенденції прямого іноземного інвестування в світі, досліджено процес руху прямих іноземних інвестицій, перспективи іноземного інвестування в світі, проаналізовано особливості інвестиційних процесів в країнах, що розвиваються.
Розглянуто напрямки державного стимулювання розвитку інвестиційного клімату Йорданії як країни, що розвивається; надано пропозиції щодо підвищення якості економічного зростання держав з перехідною економікою на прикладі Йорданії, пропозиції щодо інвестиційного партнерства держав на прикладі Йорданії й України.

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення міжнародної інвестиційної діяльності країн, що розвиваються.
У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.
1. Іноземне інвестування виконує місію інтернаціоналізації господарського життя. Процес іноземного інвестування може здійснюватись за певних передумов: наявність вільних капіталів; їх мобільність; умови розміщення капіталу за кордоном мають бути кращими, ніж у власній країні.
2. На основі дослідження теоретичних основ міжнародної економічної діяльності запропоновано класифікацію іноземних інвестицій: за сферами прикладання, за роллю в капіталоутворенні, за ступенем ліквідності, за формами власності інвесторів, за джерелами інвестування, по відношенню до характерів використання ресурсів.
3. Встановлено, що фундаментальні економічні сили, що визначають зростання ПІІ, значною мірою залишаються незмінними: інтенсивна конкуренція продовжує спонукати ТНК здійснювати інвестиції в нові ринки і шукати доступ до дешевих ресурсів і факторів виробництва. Політика урядів стає більш відкритою і передбачає все більшу кількість стимулів і адресних стратегій заохочення інвестицій, а також участь у все більшій кількості інвестиційних і торгових угод.
4. Світові тенденції іноземного інвестування зазнали певних змін. Потоки інвестицій в оброблювальну промисловість і сферу послуг скоротились, тоді як в первинний сектор зросли. Вкладення ПІІ в акціонерний капітал і внутрішньокорпоративні займи зменшились сильніше, ніж доходи, що реінвестуються. Приплив інвестицій в приймаючі країни шляхом злиттів і поглинань пережив більш глибоке падіння, ніж ввезення інвестицій через нові проекти.
5. Головним в інвестиційному процесі має стати забезпечення оптимального використання наявних ресурсів при максимально можливих темпах зростання добробуту населення. Із використанням коефіцієнта якості економічного зростання, який дозволив поділити галузі на дві основні групи: галузі, що негативно впливають на якісне зростання ВВП і галузі, що позитивно впливають на якісне зростання ВВП, визначено нелінійний характер скорочення аграрної складової формування валового внутрішнього продукту в країнах на користь частки сфери послуг по мірі розвитку промисловості і зростання обсягів ВВП на душу населення.
6. Дослідження ролі іноземних інвестицій для економік країн, що розвиваються, дозволило розробити методику розрахунку показника чистого дисконтованого доходу держави від здійснення інвестиційного проекту, використання якої дозволяє визначити ефективність реалізації інвестиційного проекту з точки зору збалансованості доходів і витрат держави як гаранта, інвестора або кредитора.
7. Прямим іноземним інвестиціям на сучасному етапі розвитку економіки притаманні такі основні тенденції: скорочується приплив капіталу до країн, що розвиваються, і збільшується взаємне інвестування всередині групи розвинених країн; посилюється інвестиційна привабливість країн, які орієнтуються на експортний розвиток своєї економіки; відбувається розподіл окремих регіонів світу на сфери впливу з боку ТНК розвинених країн.
8. Для підвищення інвестиційної привабливості країн, що розвиваються, необхідним є формування нової якості економічного зростання, для чого необхідним є зв'язок із здійсненням глобальних перетворень, проведення ринкових реформ, покликаних стимулювати ділову активність в суспільстві, спрямованість останньої на зростання задоволеності споживачів і розвиток творчої ініціативи як підприємців, так і найманих працівників. Роль держави в цій галузі зводиться до двох основних моментів: по-перше, створення необхідних економічних, соціальних і політичних умов для здійснення інвестиційної діяльності, по-друге, спрямування інвестицій в такі сфери, які сприяють прискоренню і підвищенню якості економічного зростання і покращенню структури ВВП.
9. З урахуванням переваг географічного і геополітичного розташування Йорданії, запропоновано модель розвитку регіону як йордано-палестинсько-ізраільського трикутника, визначено пріоритетні напрямки інвестиційного співробітництва між Україною і Йорданією: в енергетичній сфері і металургійній промисловості.