АНГЛІЙСЬКІ ЛЕКСИЧНІ ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНІ НОВОТВОРИ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ І СОЦІОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Короткий опис

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Бєлозьоров Максим Віталійович

УДК 811.111+81'373.43+81'276.6:62

Англійські лексичні та фразеологічні новотвори
у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор
Зацний Юрій Антонович

Запоріжжя 2002

З М І С T

ВСТУП ..................................................................................................................

4

Розділ 1. Словотворчі процеси як джерело збагачення лексики англійської мови у сфері економіки ..........................

11

1.1. Теоретико-методологічна база дослідження неологізмів англійської мови у сфері економіки .......................................................................................

11

1.1.1. Економічна лексика і термінологія сучасної англійської мови ...

11

1.1.2. Лінгвістичні класифікації лексико-семантичних інновацій і проблема визначення їх статусу ...............................................................

17

1.2. Словотвір англійської мови і формування інновацій в економічній сфері ......................................................................................................................

32

1.2.1. Загальні зауваження .........................................................................

32

1.2.2. Роль словоскладання у поповненні економічної лексики англійської мови .........................................................................................

35

1.2.3. Афіксальні засоби утворення неологізмів англійської мови у сфері економіки ..........................................................................................

43

1.2.4. Нерегулярні” способи словотвору ................................................

59

Висновки до розділу 1 ............................

72

Розділ 2. Семантика нової лексики і фразеології англійської мови у сфері економіки .............................................

78

2.1. Семантичні неологізми англійської мови у сфері економіки ..................

78

2.1.1. Функціональні процеси в економічній лексиці англійської мови і семантична деривація ..............................................................................

78

2.1.2. Метафоричні інновації ....................................................................

88

2.1.3. Метонімічні інновації .....................................................................

99

2.1.4. Антономастичні новоутворення ....................................................

104

2.1.5. Еліптичні скорочення ....................................................................

107

2.2. Нова фразеологія англійської мови економічної сфери ..........................

110

Висновки до розділу 2 ............................

123

Розділ 3. Соціофункціональний аспект поповнення економічного лексикону англійської мови ............................

127

3.1. Вступні положення ......................................................................................

127

3.2. Лексико-фразеологічні інновації англійської мови як відбиття процесів та явищ розвитку світової економіки ................................................

129

3.3. Інноваційні процеси в економічній лексиці англійської мови і реорганізація управління мезо- та мікроекономікою .......................................

141

3.4. Лексико-фразеологічні новоутворення англійської мови та економічна діяльність в умовах НТП .....................................................................................

156

Висновки до розділу 3 .............................

169

Загальні ВИСНОВКИ .....................................................................................

174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................
Довідкові видання ....................................................................................
Список джерел ілюстративного матеріалу ...............................

Додаток А ........................................................................................................
Додаток Б ........................................................................................................

ВСТУП

Фахова мова сфери економіки, яка обслуговує цілу низку відповідних наук, привертала й продовжує привертати увагу вчених в аспекті виявлення основних структурно-семантичних характеристик своєї лексики та фразеології. Науковці вивчають питання, які пов’язані з формуванням і функціонуванням термінів сфери економіки (див., напр., дослідження І.В. Малиновської [127]), з дериваційними властивостями термінологічних одиниць (дисертація С.Р.Багової [9]), зі словотворчою потенцією префіксальних дієслів (дисертація В.І.Пушкар [151]).
У центрі уваги мовознавців знаходяться проблеми термінологізації загальновживаної лексики (О.І.Дуда [49]), семантичних особливостей економічних термінів (Є.В.Житнікова [56]; С.М.Кришталь [100]), термінологічної нормалізації (О.М.Лотка [125]). Особливе місце займають наукові роботи, присвячені дослідженню термінологічних підсистем маркетингу, фінансів тощо (О.І. Гутиряк [44], О.М.Лотка [125]), економічних жаргонів (Д.Фолсом [327-329]), евфемізмів у сфері бізнесу (В.Лутц [279]), нових одиниць економічного лексикону (П.МакФедріс [335], Дж. Еітчісон [207], М.Квініон [338-342]). Однак більшість робіт зарубіжних дослідників має лексикографічний характер [321; 327-329; 330; 332; 334; 337; 347; 348].
Автори зазначених праць останнього десятиріччя здебільшого досліджують мову різних підсфер економіки лише як спеціальні мови”, тобто як термінологічні підсистеми. У той же час наприкінці ХХ на початку ХХІ століть сфера економіки виявилась одним із головних постачальників неологізмів в англійську мову у зв’язку з новими тенденціями і напрямками соціально-економічного розвитку [213, с. 3; 214, c. 2; 207, с. 1694]. Зміни в суспільстві вимагають уточнення, поглиблення існуючих наукових понять та зумовлюють утворення нових мовних одиниць для позначення сучасних реалій економічного життя.
Саме зростання кількості лексичних і фразеологічних одиниць, пов’язаних з економікою, пояснює підвищений інтерес до цієї сфери як одного з джерел поповнення словникового складу і потребує детального дослідження у рамках сучасних наукових поглядів на природу і функції спеціального слова. Крім того, в існуючих дослідженнях не знаходять, на нашу думку, достатнього втілення новітні досягнення мовознавства, зокрема такий його провідний напрямок, як когнітивно-дискурсивний підхід, що концентрується навколо когнітивних та функціональних аспектів семантики тощо.
Актуальність вибору теми визначається, з одного боку, роллю економічної лексики у збагаченні словникового складу англійської мови, а з іншого необхідністю аналізу інноваційних процесів та явищ у лексиці сфери економіки останнього двадцятиліття, особливо причин і результатів якісних змін у шляхах, способах і засобах збагачення цього шару лексики англійської мови. Ускладнення позамовного середовища у зв’язку з реформами в таких економічних сферах, як управління, маркетинг, фінанси тощо, новими напрямками макроекономічного розвитку, впровадженням у бізнес інформаційних технологій потребує соціофункціонального аналізу інноваційних процесів у фаховій мові сфери економіки, розкриття механізму впливу конкретних соціальних чинників.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в руслі комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького державного університету Розвиток словникового складу романських і германських мов”.
Метою роботи є визначення тенденцій збагачення економічного лексикону англійської мови шляхом аналізу словотвірних, семантичних і фразотворчих процесів на фоні соціально-економічних перетворень і нових явищ.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
¨ з’ясування ролі словотвірної деривації, виявлення активних способів і моделей словотвору нової економічної лексики, визначення джерел і механізмів формування нових словотворчих засобів, розкриття взаємозв’язків між словотворчими процесами;
¨ визначення характеру і механізмів семантичних змін, зумовлених функціональною мобільністю, внутрішньомовною міграцією лексики;
¨ виявлення джерел формування фразеологічних неологізмів, способів фразеологізації словосполук, структурно-семантичних особливостей нової економічної фразеології;
¨ встановлення кореляції між соціально-економічними й лексико-семантичними процесами та явищами шляхом виділення соціофункціональних блоків нової лексики економічної сфери і висвітлення ролі конкретних соціально-економічних чинників у інноваційних процесах.
Об’єкт вивчення лексико-семантична підсистема сучасної англійської мови сфери економіки.
Предметом аналізу є інноваційні словотворчі, семантичні, фразеологічні процеси в їх зв’язку з соціально-економічними процесами та явищами.
Матеріалом дослідження стали більш як 1600 нових слів, лексико-семантичних варіантів та словосполучень економічної сфери, які поповнили словниковий склад англійської мови за останні два десятиліття. Джерелом фактичного матеріалу послужили словники та довідники неологізмів [316; 317; 318; 331; 336; 345; 346], інтернет-сайти, присвячені проблемам англійської неології [335; 338-343], економічні словники і довідники [310; 311; 321; 327; 330; 332], електронні бази даних нових слів та економічної термінології [322-325; 328; 329; 334; 337; 347; 348], англомовні періодичні видання.
Головні методи та прийоми дослідження визначаються метою та завданнями роботи. Вирішення поставлених завдань здійснюється шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. В роботі застосовується лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний, структурно-словотвірний та соціофункціональний аналіз, елементи етимологічного аналізу, а також кількісні підрахунки.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що на новітньому матеріалі було проведено комплексне лінгвістичне дослідження способів поповнення словникового складу англійської мови у сфері економіки, із застосуванням функціонального підходу розкрито роль і механізм впливу конкретних соціальних чинників. Вперше шляхом багатоаспектного аналізу, переважно з урахуванням когнітивного фактора, виділяються напрями семантичної та фраземної деривації, виявляється взаємодія між певними словотвірними способами і засобами, досліджується формування нових дериваційних елементів. Новим у дисертації є також соціофункціональний підхід, зокрема, виявлення ядерних центрів інноваційних процесів, виділення ключових, економічно” маркованих одиниць, які стають базисними в лексико-функціональних блоках економічної сфери.
Теоретичне значення проведеного дослідження визначається тим, що зроблено певний внесок у розвиток окремих розділів англістики та загального мовознавства. Неологію, зокрема, доповнено новим визначенням критеріїв уходження лексичних і фразеологічних інновацій до мовної системи; семасіологію виявленням закономірностей семантичних змін, механізму переосмислення на пропозиціональному рівні; теорію словотвору англійської мови висвітленням специфіки формування нових словотвірних моделей і дериваційних елементів у мові економічної сфери; соціолінгвістику розкриттям механізму дії конкретних соціальних чинників, їх впливу на інноваційні процеси сучасної мови сфери економіки.
Практична цінність одержаних результатів полягає, насамперед, у можливості використання матеріалів дослідження при укладанні навчальних та методичних посібників з лексикології, словників і довідників, зокрема словників нової лексики. Матеріали та здобутки дисертації знайдуть також застосування у викладанні теоретичних курсів лексикології, стилістики, у практиці перекладу матеріалів сфери економіки та бізнесу, у підготовці спецкурсів з неології, соціолінгвістики, словотвору, а також на заняттях з практики ділової англійської мови.
Апробація роботи. Основні положення і висновки дисертації висвітлювалися у доповідях на ІХ, Х та ХІ Міжнародних науково-практичних конференціях Мова і культура” (Київ, 2000, 2001, 2002), на Міжнародній конференції Мови, культури, переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, 2001), на Всеукраїнській науково-методичній конференції Мовна комунікація та методика викладання іноземних мов” (Одеса, 2001), на ІІ Всеукраїнській конференції Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, 2001) та на щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного університету (1999-2002).
Результати дослідження відображено у 7 публікаціях, виконаних одноосібно, з яких 6 наукові статті у фахових виданнях України.
Положення, що їх винесено на захист:
1. Сучасна англійська мова знаходить ресурси для поповнення словникового складу сфери економіки переважно в межах своєї системи за рахунок словотворчої та семантичної деривації, міграції в загальновживану мову лексики та фразеології з нелітературних розмовних підсистем, а саме з професійних жаргонів, а також надходжень із національно-територіальних варіантів.
2. Неологізми економічної сфери, утворені шляхом словотворчої деривації, свідчать про розширення її можливостей. Словоскладання стає не тільки головним способом словотворення, а й сприяє появі нових словотворчих елементів, інтеграції словосполук, фраз в одну одиницю. Системний характер словотвору, взаємозв’язок між різними його способами реалізується у формуванні нових дериваційних елементів напівафіксів. Зростає значення комплексних способів породження інновацій, що свідчить про ускладнення когнітивних та номінативних процесів.
3. Зміни й модифікації значень лексичних одиниць, що спричиняють появу семантичних неологізмів, пов’язані з функціональною мобільністю лексики, з такими процесами як термінологізація і транстермінологізація. Метафоричний і метонімічний механізми, які зумовлюють появу переносних значень, можуть контамінуватися і взаємодіяти, внаслідок чого семантична вмотивованість нового лексико-семантичного варіанта ускладнюється і виводиться лише з урахуванням усіх ланок семантичної еволюції. Процеси метафоризації у фаховій мові нерозривно пов’язані з когнітивними чинниками, які сприяють коректному декодуванню нової одиниці не лише на образно-асоціативному рівні, а й на пропозиціональному.
4. Фразеологічні неологізми англійської мови в галузі економіки представлені, головним чином, фразеологічними одиницями номінативного типу, особливо бінарними сталими словосполученнями. Переосмислення вільних словосполучень як основний спосіб формування економічної фразеології відбувається не тільки в результаті перенесення останніх із загальновживаної мови в мову економіки, а й у процесі переходу їх в економічну терміносистему з іншої. Формування нової фразеології здійснюється здебільшого на базі лексичних і семантичних неологізмів.
5. Зростає вплив на інноваційні процеси лексико-фразеологічного рівня таких соціально-економічних факторів, як глобалізація, впровадження в бізнес інформаційних технологій, зміни та реформи макроекономічних відносин, реорганізація мезо- та мікроекономічних структур. Ці чинники зумовлюють концентрацію неологізмів навколо певних концептів, позначених ключовими одиницями соціофункціональних блоків економічного лексикону.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (348 найменувань), списку джерел ілюстративного матеріалу (15 позицій) та двох додатків.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, формулюється мета та конкретні завдання дослідження, його наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність, вказується матеріал і джерела дослідження, визначаються конкретні методи дослідження, окреслюються положення, які виносяться на захист.
Перший розділ Словотворчі процеси як джерело збагачення лексики англійської мови у сфері економіки” присвячений аналізу активних способів словотворення, за допомогою яких створюються неологізми економічної сфери (словоскладання, афіксація, скорочення, телескопія, конверсія), моделей та продуктивних засобів; в ньому висвітлюється також теоретико-методологічна база роботи.
У другому розділі Семантика нової лексики і фразеології англійської мови у сфері економіки” досліджуються семантичні неологізми економічної сфери, пропонується загальна характеристика семантичних змін, що призводять до створення нових лексико-семантичних варіантів, аналізуються мовні механізми переосмислення значення, процеси утворення нової фразеології у сфері економіки і специфіка її семантики.
Третій розділ Соціофункціональний аспект поповнення економічного лексикону англійської мови” представляє соціолінгвістичну характеристику інноваційних явищ з урахуванням їх функціональних особливостей; у ньому розглядаються основні соціофункціональні блоки лексики економічної сфери, в яких сконцентровані неологізми, висвітлюються соціально-економічні чинники, що впливають на інноваційні процеси.

У загальних висновках подано основні результати та здобутки проведеного дослідження, зокрема виявлені закономірності та тенденції розвитку економічного лексикону англійської мови.

Список літератури

загальні ВИСНОВКИ

Наприкінці ХХ на початку ХХІ століть в словниковому складі англійської мови сфери економіки відбулися значні кількісні та якісні зміни, спричинені бурхливим розвитком бізнесу, економічною глобалізацією, впровадженням в економічне життя сучасних інформаційних технологій. Ці зміни зумовили важливість проведення комплексного аналізу інноваційних процесів та явищ, які мають місце в лексико-семантичній підсистемі англійської мови економічної сфери.
Провідну роль при утворенні економічних неологізмів англійської мови відіграє словотвір, головними способами якого є словоскладання та афіксація. За нашими спостереженнями, найбільшу групу нових одиниць складають композити (36% всіх словотвірних інновацій). Залежно від структури компонентів виділяються складні неологізми, утворені з простих основ (39,5%), складні новоутворення, в яких один з компонентів є похідною основою (25,5%), складні слова, в яких один з компонентів є скороченою основою (8%), складні слова синтаксичного типу (27%).
Високу активність афіксації, за допомогою якої було створено 34% словотвірних інновацій у сфері економіки, забезпечує використання при творенні похідних нових дериваційних елементів поряд із традиційними афіксальними засобами. Нові словотворчі форманти виникають на базі реально існуючих морфем, особливо повнозначних слів шляхом їх афіксалізації, а також псевдоморфем, які можуть збігатися з існуючими лексичними одиницями або бути їх частинами внаслідок довільного розчленування таких одиниць за певними асоціаціями чи фрагментацією у зв’язку з участю у певних словотворчих процесах.
Формування нових афіксів засвідчує взаємозв’язки між різними способами словотвору, підтверджує думку лінгвістів про його комплексно-системну природу. Зв’язок між словоскладанням, телескопією, скороченням та афіксацією полягає, наприклад, у тому, що майже всі нові напівафікси виникають на базі складних слів унаслідок дії процесу аналогії (-friendly, -driven, -led, -free,
-intensive, -speak), телескопійних утворень (-preneur, -nomics, -flation), скорочень (euro-, e-, enviro-).
Серед нерегулярних” способів утворення морфологічних неологізмів сфери економіки найбільш активним в останні десятиліття є скорочення (16%). Абревіатури та акроніми пронизують усі ланки фахової мови. Характерною рисою абревіації (переважно звукової) в останній час є омонімія скорочення двох різних складних комплексів навіть у межах однієї спеціальної сфери. Своєрідним випадком омонімії слід вважати омографію та омофонію слова й акронімічної одиниці. Асоціації, що виникають при зіставленні значень справжнього слова та акроніма з однаковими вимовою та написанням, допомагають мовцю представити певний образ, а потім швидше семантизувати акронім.
Буквені скорочення іноді зазнають орфографічних змін за фонетичним принципом; врахування їх дозволяє виділити два напрямки в розвитку абревіатур: 1) перетворення на акроніми (FOOTSIE); 2) часткова або повна омографія та омофонія з власним іменем Connie Lee, Farmer Mac. Особливий вид абревіатур являють собою ініціальні скорочення словосполучень із прийменником to, який заміняється на цифру 2 на основі омофонічності: B2B, B2C, B2B2C.
Словотворчу активність конверсії забезпечує модель N → V, причому характерною рисою цього способу на сучасному етапі є все більш широка участь в ньому складних слів, навіть словосполучень. Сировиною” для конверсії служать також інновації, серед яких трапляються й скорочення (to e-mail), і власні назви (to Fedex). Конвертовані неологізми представляють подвійну дію процесів словотвірної та семантичної деривації: це не стільки словотвір, скільки семотвір. Кількість лексичних інновацій, у творенні яких беруть участь кілька способів, залучаються декілька номінаційних та дериваційних механізмів, зростає, що свідчить не тільки про певну системність словотвору та його зв’язок з механізмами семантичних змін, а й про ускладнення процесу номінації.
Аналіз семантичних неологізмів останніх десятиліть у сфері економіки показує, що модифікації та зрушення, які відбуваються в існуючих лексичних одиницях, пов’язані з їх функціональною міграцією, з процесами термінологізації та транстермінологізації. Метафоричний та метонімічний механізми, які спричиняють виникнення переносних значень, можуть контамінуватися та взаємодіяти з іншими механізмами, внаслідок чого семантична вмотивованість того чи іншого неологізму за змістом” стає ускладненою, опосередкованою й виводиться лише з урахуванням усіх ланок семантичної еволюції. Інноваційні семантичні процеси в багатьох випадках пов’язані зі словотворенням, з дією механізмів змін у рамках одиниць синтаксичного рівня, про що свідчать неологізми, які виникли внаслідок еліпса. Семантичні зміни пов’язані також з антономастичним використанням власних імен, з тенденціями до евфемізації мови згідно з доктриною політичної коректності”.
Значна кількість метафоричних інновацій може бути згрупована та закріплена за певними асоціативними полями світ тварин”, військова справа”, медицина” тощо. Виділення асоціативних полів сприяло репрезентації метафоричного значення на пропозиціональному рівні, виділенню таких концептуальних метафор, як Бізнес це війна”, Ринок це поле бою”, Бізнес це спорт, гра”; Бізнесмен (службовець) це гравець” тощо. Реконструкція метафоричного змісту на пропозиціональному рівні можлива в тому разі, коли нові одиниці створюються у межах конвенціональних концептуальних метафор, які побудовані як пропозиції і є одиницями збереження та репрезентації знань про світ, що метафорично осмислюється національною мовною свідомістю.
На образно-асоціативному рівні репрезентуються значення нових метафоричних одиниць, в основі яких проектування одного одиничного ментального образу з галузі-джерела на інший одиничний ментальний образ у галузі-меті. В основі таких метафор знаходиться мотивуюча ознака як підстава для метафоричного переосмислення. Вона може бути виражена експліцитно, якщо побудована на візуальній подібності об’єднаних метафорою сутностей за зовнішнім виглядом, розміром, формою чи розташуванням. Метафоричні значення можуть формуватися на ознаках, представлених імпліцитно. Виділення імпліцитної ознаки залежить від загальних знань людини, що сприймає метафоричне переосмислення, або від певних знань спеціальної сфери. Імпліцитні передумови метафоричного переносу нерідко активізують у пам’яті людини типові ситуації, що можуть бути представлені у вигляді фрейму, сценарію.
В останній час досить активним був процес збагачення англійської мови в галузі економіки фразеологічними неологізмами номінативного типу, особливо бінарними сталими словосполученнями. Переосмислення вільних словосполучень як основний спосіб формування фразеології відбувається не лише в процесі переходу останніх із загальновживаної мови в мову економіки, а також при їх перенесенні з якоїсь терміносистеми в економічну. Повторна метафоризація, своєрідна перефразеологізація”, може бути як механізмом утворення нової фразеології, так і чинником, що спричиняє семантичний розвиток фразеологічних неологізмів.
Формування нової фразеології в багатьох випадках здійснюється на базі лексичних і семантичних неологізмів, які починають вступати у фразеологічні зв’язки й утворюють елементи своєї фразеологічної парадигми, що свідчить про інтеграцію таких лексичних і семантичних неологізмів у систему мови, підкреслює взаємозв’язок між лексикою та фразеологією. Такий взаємозв’язок простежується і в тому, що нова фразеологія у подальшому може перетворюватися на джерело збагачення словникового складу новими лексичними й фразеологічними неологізмами.
Продовжується формування нової фразеології шляхом виокремлення частин більш складних фразем, а також внаслідок еліпса та лексикалізації комунікативних фразеологізмів. Певна частина фразеологічних неологізмів утворюється за зразком існуючих словосполучень. Аналогійне фразотворення є дієвим механізмом розширення явища синонімії та антонімії, гіперо-гіпонімічних відношень у фразеології взагалі і в новій фразеології зокрема.
Іншомовні запозичення становлять незначну частку нової економічної лексики і термінології. Сучасна англійська мова знаходить ресурси для поповнення словникового складу переважно в межах своєї системи за рахунок словотворчої та семантичної деривації, а також завдяки міжварінтним контактам. У разі контактування різних національно-територіальних варіантів поліетнічної англійської мови процес міграції одиниць лексико-фразеологічного фонду не потребує фонетичної адаптації, граматичної і лексичної асиміляції. Запозичуються здебільшого лексичні одиниці американського варіанта у британський, що пов’язано з домінуючою позицією США у світовій економіці, а також провідною роллю цієї країни в постачанні електронних технологій.
У межах одного національного варіанта поповнення економічного лексикону відбувається також за рахунок запозичень у стандартну”, літературну мову лексики та фразеології з нелітературних розмовних підсистем сленгу та професійних жаргонів. Міграція слів з периферії до ядра мови зумовлюється не тільки необхідністю поповнення її експресивних засобів. Право на місце в літературному стандарті здобувають ті жаргонізми, які не мають літературних еквівалентів і виступають єдиним номінаційним засобом. Саме вони заповнюють лакуни лексико-семантичної системи і разом з цим частково позбуваються свого стилістичного забарвлення.
Враховуючи факти еволюційних та революційних змін в економічному житті англомовних країн і всього світу, ми систематизували мовний матеріал і виокремили соціофункціональні блоки релевантних одиниць: 1)Розвиток світової економіки”, 2)Реорганізація управління мезо- та мікроекономікою”, 3)Економічна діяльність в умовах НТП”.
Зміни, які відбулися в останні десятиліття в економічній сфері, відбиваються не лише в лексико-фразеологічних неологізмах, але й в інноваційних семантичних і словотворчих процесах. Значна концентрація неологізмів зосереджена навколо понять, пов’язаних із сучасними макроекономічними тенденціями світового розвитку, з глобалізацією ринків, реструктуризацією ділових підприємств, з управлінням ними, людськими ресурсами, з упровадженням сучасної інформаційної техніки. Центрами інноваційних процесів були такі соціофункціонально марковані одиниці, як economy, entrepreneur, global, corporate (corporation), market та біфункціональний елемент euro (як окреме слово позначення європейської валюти і як напівафікс). Вони беруть активну участь у словотворчих процесах, причому за рахунок фрагментів, які перетворюються на дериваційні елементи (-nomics, -preneur); численні фразеологічні та нефразеологічні сполуки з’являються внаслідок розширення їх синтагматичних зв’язків.
Розвиток англійської мови під впливом змін в економічній сфері не обмежується появою нових слів та словосполук. Виникли численні різновиди економічно спрямованих форм мовлення, для позначення яких використовують напівафікс speak: business-speak, management-speak, marketing-speak тощо.
Професійна мова менеджменту, створена відомими керівниками підприємств, викладачами бізнес-шкіл, проникла у загальновживану мову, нові слова та словосполучення, що первісно виникли в мові управлінців, почали вживатися в якісній” англомовній пресі і стали надбанням широких верств населення. В англійську мову з мови управлінців входить чимало евфемістичних субституцій понять скорочення виробництва та звільнення робітників і службовців.
Через вплив корпоративної революції” (тобто реорганізації корпорацій) на значення мовних одиниць семантична деривація стала продуктивним способом формування економічної термінології. Первинним матеріалом, який піддається семантичним зрушенням і змінам, можуть бути як загальномовні одиниці, так і термінологія інших сфер, зокрема військової справи, причому в обох випадках в інноваційний процес активно включається механізм метафори, внаслідок чого конотативне забарвлення є органічним компонентом значної частини бізнесової термінології.
Ціла низка лексичних одиниць закріплюється за сучасною інформаційною технікою всією семантичною структурою або окремими лексико-семантичними варіантами (digital, silicon, smart, information, electronic, online, Internet, net, virtual). Ці одиниці перетворюються на центри, навколо яких вибудовуються” численні елементи словотворчих, фразеологічних, лексико-семантичних парадигм, пов’язаних з електронним” бізнесом.
Сучасний етап науково-технічного прогресу позначився на мові економічної сфер змінами в системі словотворчих засобів, зумовив появу нових дериваційних формантів або нових семантичних варіантів існуючих афіксів. Сфера електронної економіки” повністю або частково обслуговується цілою низкою нових словотворчих елементів (info-, tele-, cyber-, e-).
Актуальність процесів та явищ сучасного етапу науково-технічного прогресу сприяє їх відображенню у варіативних номінативних засобах, внаслідок чого простежується атракція синонімів до відповідних понять. Компанії, фірми, що займаються комерційною діяльністю через Інтернет, стали позначатися цілою низкою синонімів dot-com, dot-net, netco, virtual retailer, online company, Internet/Internet-only/Internet-based firm, web/ web-based store. Тільки за останні кілька років широкі синонімічні ряди виникли навколо понять електронна торгівля” (cybercommerce, e-shopping, electronic commerce, e-commerce, Internet shopping, online shopping), електронні гроші” (cybermoney, cybercurrency, E-cash, e-wallet, virtual money), Інтернет-магазин” (cyberplaza, cybershop, e-mall, electronic shop, virtual store).
Інформаційна революція викликала як явище поліномінації її важливих понять, так і зумовила необхідність більш чіткого розмежування нових і старих, традиційних понять за допомогою ретронімів. Традиційні комерційні заклади, зокрема, отримали такі ретронімічні” по відношенню до нових електронних” підприємств позначення, як stores with doors, physical-world company, offline company.
Соціальна значущість процесів та явищ, пов’язаних із сучасним етапом науково-технічної революції та з економічними змінами, зумовлює формування досить розгалужених лексико-семантичних парадигм. Все більш помітною стає роль економічної сфери у постачанні інновацій в загальновживану мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Це свідчить про посилення на мову впливу чинників, пов’язаних з економічним базисом суспільства.

Проведений аналіз нових лексичних і фразеологічних одиниць економічної сфери може бути використаним у дослідженнях нових одиниць інших сфер суспільного життя. Перспективним вбачається вивчення особливостей професійних жаргонів сфери економіки і розкриття їх ролі як джерела поповнення економічної термінології і словникового складу англійської мови в цілому, а також інших мов. Використання соціофункціонального опису лексики відкриває широкі можливості для подальшого дослідження функціонування нових мовних одиниць у різноманітних за стилістичними і жанровими особливостями текстових повідомленнях на матеріалі різних природних мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. Л.: Наука, 1975. 275 с.
2. Акуленко В.В. Українська мова в європейському контексті (проблеми розвитку мовленнєвої комунікації) // Мовознавство. 1998. № 23. С. 91 97.
3. Апресян Ю.Д. Термины и нетермины с семантической точки зрения // Тезисы докладов на совещании, посвященном проблеме определения терминов в словарях. М.: Наука, 1974. С. 63 64.
4. Арапова Н.С. Эвфемизмы // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл.ред. В.Н. Ярцева. 2 изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 590.
5. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.
6. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, событие, факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
7. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1968. 608 с.
9. Багова С.Р. Структурно-семантические и деривативные свойства экономической лексики: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 1998. 169 с.
10. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея НВ”, 1997. 176 с.
11. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови: Автореф. дис д-ра філол. наук: 10.02.15 / Ін-т укр. мови НАН України. К., 1998. 27 с.
12. Бартков Б.И. Английские суффиксоиды, полусуффиксы и словарь 100 словообразовательных формантов современного английского языка (научный стиль и литературная норма) // Аффиксоиды, полуаффиксы и аффиксы в научном стиле и литературной норме. Владивосток, 1980. С. 3 31.
13. Баскаков А.Н. Социальные факторы в их воздействии на лексико-семантическую систему языка (на материале лексики тюркских языков) // Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка. М.: Наука, 1988. С. 110 124.
14. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис докт. філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 476 с.
15. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. Киев: Компьютер Норд, 1997. 300 с.
16. Беляева Т.М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке. - М.: Высшая школа, 1979. 184 с.
17. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. - М.: Просвещение, 1979. 416 с.
18. Билиця Я.Т. Політична фразеологія як особливий розряд одиниць термінологічного характеру // Мовознавство. 1987. № 3. С. 61 64.
19. Бичакджян Б.Х. Эволюция языка: развитие в свете теории Дарвина // Вопросы языкознания. 1992. № 2. С. 123 134.
20. Болдырев Н.Н. Значение и смысл с когнитивной точки зрения и проблема многозначности // Когнитивная семантика: Материалы второй международной школы-семинара. Ч.1. Тамбов: Изд-во ТГУ. 2000. С. 11 17.
21. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. 123 с.
22. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. - М.: Просвещение, 1987. 160 с.
23. Бородин Е.Т. Современный философский материализм и синергетика (природное производство) // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. 1999. № 1. С. 20 37.
24. Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища школа, 1988. 261с.
25. Бортничук Е.Н., Верба Л.Г. Сложное слово синтаксического типа и межуровневое варьирование // Проблемы варьирования языковых единиц. К.: УМК ВО, 1990. С. 65 83.
26. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. 261 с.
27. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка. М.: Наука, 1977. 264 с.
28. Буниятова И.Р. Неологизмы сложные слова // Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1983. С. 57 80.
29. Буянов А.П. Субстантивные полусуффиксы в словообразовательной системе современного немецкого языка: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1979. 223 с.
30. Вежбицкая А. Сравнение градация метафора: Пер. с польск. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 133 152.
31. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. С. 141 161.
32. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Сборник статей по языковедению. М.: Моск. ин-т ист., филос. и лит-ры. 1939. Т.5. С. 3 54.
33. Волошинов В. Философия и социология гуманитарных наук. Санкт-Петербург: Аста Пресс, 1995. 388 с.
34. Гак В.Г. О современной французской неологии // Новые слова и словари новых слов. Л.: Наука. 1978. С. 37 52.
35. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. М.: Наука. 1988. С. 11 21.
36. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Изд-во лит-ры на ин. яз., 1958. 459 с.
37. Герман И.А. Основные проблемы перевода метафоры в зарубежной лингвистике // Актуальные направления функциональной лингвистики: Материалы Всероссийской научной конференции Языковая ситуация в России конца ХХ века” (г. Кемерово, 1 3 декабря 1997 г.). Томск: Изд-во Томского ун-та. 2001. С. 151 158.
38. Гиздатов Г.Г. Когнитивная парадигма изучения языка // Семантика языковых единиц. Доклады VI международной конференции. М.: СпортАкадемПресс, 1998. Т. 1. С. 24 26.
39. Глухих В.М. Что это слово или аффикс? // Филологические науки. 1996. - №5. С. 65 73.
40. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Вища школа, 1989. 94 с.
41. Говердовский В.И., Радченко И.Б. Эвфемизмы как проявление индивидуально-психологического и социального поведения человека // Вісник Харківського держуніверситету. Серія Романо-германська філологія”. 1999. - № 424. С. 17 21.
42. Горбачевич К.С. Вариантность слова и языковая норма. Л.: Наука, 1978. 237 с.
43. Гулыга Е.В., Розен Е.В. Новое и старое в лексике и грамматике немецкого языка. - Л.: Просвещение, 1977. 160 с.
44. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики. Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. К., 1999. 18 с.
45. Демина Е.И. Парадигматика семантических неологизмов последних десятилетий // Семантика языковых единиц. Доклады VI международной конференции. М.: СпортАкадемПресс, 1998. Т. 1. С. 125 127.
46. Демьянов В.З. Теория прототипов в семантике и прагматике языка // Структура представлений знаний в языке. М.: РАН. 1994. С. 32 86.
47. Дешериев О.Д. Теоретические аспекты изучения социальной обусловленности языка // Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка. М.: Наука, 1988. С. 5 41
48. Добродомов И.Г. Заимствование // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 158 159.
49. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи). Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. К., 2001. 20 с.
50. Дуличенко А.Д. О перспективах лингвистики ХХI века // Вестник Моск. ун-та. 1996. № 5. С. 124 131
51. Дыкина Т.А. Термин и многозначное слово // Семантика языковых единиц. Доклады VI международной конференции. М.: СпортАкадемПресс. 1998. Т.1. С. 133 134.
52. Єнікєєва С.М. Формування і функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Запорізький державний університет. - Запоріжжя, 1999. 178 с.
53. Єнікєєва С.М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис канд.філол.наук: 10.02.04. Харків, 1999. 17 с.
54. Єрмоленко С.С., Харитонова Т.А., Ткаченко О.Б., Яворська Т.М., Ткаченко В.А., Шамота А.М. Мова в культурі народу (план-проспект) // Мовознавство. 1998. № 4 5. С. 3 17.
55. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Вип. II. Черкаси: Січ. 1997. С. 3 10.
56. Житникова Е.В. Семантика термина-фразеологизма как особого вида лингвистического знака в терминосистеме по менеджменту и маркетингу (на материале периодических изданий) // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докладов Международной научной конференции, Минск, 16 17 мая 2002 г.: В 3 ч. / Отв. ред. Н.П. Баранова, А.В. Зубов, З.А. Харитончик и др. Мн.: МГЛУ. 2002. Ч. 3. С. 6 8.
57. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия. К.: Изд-во при КГУ, 1974. 176 с.
58. Жлуктенко Ю.А. Динамика словообразовательной системы и неологизмы // Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1983. С. 5 11.
59. Жлуктенко Ю.А. Неологизмы-телескопные слова // Английские неологизмы.- К.: Наукова думка, 1983. С. 101 113.
60. Жолдаков В.А. Аффиксальные неологизмы // Английские неологизмы. К.: Наукова думка. 1983. С. 11 56.
61. Журавлев В.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. М.: Наука, 1982. 327 с.
62. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка: Учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз. М.: Высшая школа, 1989. 126 с.
63. Завгороднєв Ю.А., Дуда О.І. Способи утворення фінансово-економічних термінів у сучасній англійській мові // Іноземна філологія: Укр. наук. збірник. Вип. 111. Львів, 1999. С. 201 207.
64. Задорожний Б.М. Що таке розвиток і вдосконалення мови // Іноземна філологія: Укр. наук. збірник. Вип. 109. Львів: Світ, 1996. С. 3 8.
65. Заїченко Г.А. Суперечність буття і пізнання // Філософія / За ред. Заїченка Г.А. та інш. К.: Вища школа, 1995. С. 226 233.
66. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80-90 років ХХ століття. Запоріжжя: РА Тандем-У”, 1997. 396 с.
67. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80ті 90ті роки ХХ століття: Дис д-ра філол. наук: 10.02.04 / Запорізький державний університет. Запоріжжя, 1999. 405 с.
68. Звегинцев В.А. Теоретические аспекты причинности языковых изменений // Новое в лингвистике. Вып. 3. М.: Изд. иностр. лит., 1963. С. 125 140.
69. Земская Е.А. Словообразование как деятельность. - М.: Наука, 1992. 221 с.
70. Земская Е.А., Кубрякова Е.С. Проблемы словообразования на современном этапе // Вопросы языкознания . 1978. № 6. С. 112 123.
71. Зыкова И.В. Гендерный компонент в структуре и семантике фразеологических единиц современного английского языка: Автореф. дис канд. филолог. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т. М., 2002. 27 с.
72. Зятковская Р.Г. Суффиксальная система современного английского языка. - М.: Просвещение, 1971. 181 с.
73. Иванов А.Н. Праксиология и неология (к проблеме интеграции лингвистического и экстралингвистического знания) / МГЛУ. М., 1996. 20 с. Рус. Деп. в Библиотеку ИНИОН РАН № 51288.
74. Ивлева Г.Г. Тенденции развития слова и словарного состава (на материале немецкого языка). М.: Наука, 1986. 136 с.
75. Казкенова А.К. Заимствования-неологизмы как особый разряд немотивированных слов // Мир языка: Материалы конференции. Алматы, 1999. С. 426 430.
76. Калинин А.В. Лексика русского языка. М.: Наука, 1978. 150 с.
77. Калинович Л.П. Неологизмы-сокращения // Английские неологизмы. - К.: Наукова думка, 1983.- С. 118 126.
78. Кальниченко А.А. Кальниченко Н.Н. Английские эпонимические имена и лексикография // Вестник Международного Славянского ун-та. Серия «Филология». Т. 2. 1999. № 4. С. 25 27.
79. Карабан В.І. Прагмалогіка у мовознавстві // Синтаксис, семантика і прагматика мовних одиниць: Збірник наукових праць. К.: НМКВО, 1992. С.64 69.
80. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 261 с.
81. Карпіловська Є.А. Конструювання складних словотворчих одиниць. К.: Наукова думка, 1990. 156 с.
82. Кассирер Э. Сила метафоры: Пер. с франц. // Теория метафоры. М.: Прогресс. 1990. С. 33 43.