Айкашев Сергій Анатолійович. Прогнозування та профілактика ускладнень при штучному перериванні незапланованої вагітності на ранніх термінах

Короткий опис

Айкашев Сергій Анатолійович. Прогнозування та профілактика ускладнень при штучному перериванні незапланованої вагітності на ранніх термінах : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2007.

Айкашев С.А. Прогнозування та профілактика ускладнень при штучному перериванні незапланованої вагітності на ранніх термінах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 акушерство і гінекологія. Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
В дисертації приведено рішення однієї з актуальних задач гінекології профілактика ускладнень при перериванні вагітності в ранніх термінах на підставі вивчення медико-соціального статусу, контрацептивної поведінки, якості життя, стану імунокомпетентних клітин, деяких гормонів та інтерлейкинів, а також ранніх і пізніх ускладнень, науково обгрунтована і розроблена схема їх прогнозування і профілактики.
Виявлено, що загальна кількість ранніх ускладнень після підготовки складає 19% випадків, із них: 5% після медикаментозного переривання та 14% після хірургічного, а без підготовки 30%, із них: після медикаментозного переривання 10% та після хірургічного 20% (р<0,05). Пізні ускладнення після підготовки склали 35%, із них: 20% після вакуум-аспірації та 15% після медикаментозного переривання, без неї 58%, із них: після вакуум-аспірації 38% та після медикаментозного переривання 20% (р<0,05).
Доведено, що пригнічення медіатора MIF в 1,5 рази, підвищення показників спонтанного НСТ-тесту і К в 1,1 рази, і ІЛ-6 в 1,2 рази, зниження рівня гормонів П в 1,5 рази, Е3 в 4 рази, Е2 в 2,3 рази, ІЛ-2 і ІЛ-4 в 1,1 рази, значень ІНА в 1,3 рази і ФІ в 1,1 рази на ранніх термінах гестації (р<0,05), є критеріями прогнозування післяабортних ускладнень. Виявлена пряма кореляційна залежність між ризиком ускладнень і поперечним розміром матки на 10-ту добу після медикаментозного переривання вагітності.
Розроблена схема «Заходи профілактики і реабілітації до і після переривання непланованої вагітності в ранніх термінах» сприяла підвищенню ефективності профілактичних заходів і зниженню кількості ранніх і пізніх ускладнень при застосуванні вакуум-аспірації на 24% і медикаментозного методу на 10%.

В дисертації приведено рішення однієї з актуальних задач гінекології профілактики ускладнень при перериванні вагітності в ранніх термінах на підставі вивчення медико-соціального статусу, контрацептивної поведінки, якості життя, стану імунокомпетентних клітин, деяких гормонів та інтерлейкінів, а також ранніх і пізніх ускладнень, науково обгрунтована і розроблена схема їх прогнозування і профілактики.
1. На підставі ретроспективного аналізу встановлено, що переривання вагітності в ранніх термінах гестації у пацієнток часто супроводжуєтся розвитком ускладнень в ранньому періоді, таких як: ендометрити в 6,5% випадків, гематометра 5,4%, кровотечі 6,1%, затримка плідного яйця 3,9%; в пізньому післяабортному періоді: ПМФ в 13,1%, ЕШМ 8,2%, аднексити 15,1%, ендометрит 5,9%. Більше половини жінок (56,5%) не використовували методи контрацепції, а віддавали перевагу презервативам (30%). Показники якості життя перед МПВ знижувались менше, ніж перед ВА: в 1,3 рази були вищі сприятливі показники здоров`я; в 1,2 рази більшою кількість жінок адаптованої поведінки, в 1,6 рази рідше зустрічалась актуалізація патологічних характеристик свого стану (р<0,05).
2. Встановлено, що загальна кількість ранніх ускладнень після запропонованих профілактичних заходів складає 19% випадків, із них: 5% після МПВ та 14% після ВА, а без запропонованих заходів 30%, із них: після МПВ -10% та 20% після ВА (р<0,05). Пізні ускладнення після запропонованих профілактичних заходів склали 35%, із них: 20% після ВА та 15% після МПВ, та без запропонованих заходів 58%, із них: після ВА 38% та після МПВ 20% (р<0,05).
3. Досліджено, що стан імунної системи у пацієнток залежить від методу переривання: на 10-ту добу після МПВ показники імунної відповіді CD25+ (4,9±1,20%), CD11b+ (15,10±1,10%), HLA DR (10,6±1,1%), IgA (1,4±0,1 г/л), IgM (1,32±0,1 г/л) поверталися до таких, як у здорових невагітних пацієнток, а після ВА зберігалося зниження функціонального резерву нейтрофілів НСТз (38,2±1,7%), ІНА (0,76±0,13%) (р<0,05).
4. Показники рівнів гормонів та інтерлейкинів на 3-ю добу у обстежених пацієнток після запропонованих профілактичних заходів, як після ВА, так і після МПВ були вищими, ніж у здорових жінок (р<0,05). Після ВА спостерігалась кореляційна залежність високої сили між ІЛ-2 і ІЛ-6 (r=+0,7316), а після МПВ всі показники, що вивчались, мали прямий і високий кореляційний зв'язок. На 10-ту добу після МПВ показники повернулися до фізіологічної норми, а після ВА були вищими, ніж у здорових: рівні П (19,7±1,1 нмоль/л), Е3 (0,4±0,01 нмоль/л), Е2 (0,6±0,1 нмоль/л), ІЛ-2 (10,5±0,2 пг/мл), ІЛ-4 (10,1±0,2 пг/мл), ІЛ-6 (11,3±0,4 пг/мл).
5. Доведено, що пригнічення медіатора MIF в 1,5 рази, підвищення показників спонтанного НСТ-тесту і К в 1,1 рази, ІЛ-6 в 1,2 рази, зниження рівня П в 1,5 рази, Е3 в 4 рази, Е2 в 2,3 рази, ІЛ-2 і ІЛ-4 в 1,1 рази, значень ІНА в 1,3 рази і ФІ в 1,1 рази на ранніх термінах гестації (р<0,05), є критеріями прогнозування післяабортних ускладнень. Виявлена пряма кореляційна залежність між ризиком розвитку ускладнень і поперечним розміром матки на 10-ту добу після МПВ.
6. Розроблена та впроваджена в практичну роботу схема «Заходи профілактики і реабілітації до і після переривання непланованої вагітності в ранніх термінах» сприяла зниженню кількості ранніх і пізніх ускладнень при перериванні вагітності методом ВА на 24% (з них ранні на 8% і пізні на 16%) і МПВ на 10% (з них на 5% ранні і пізні на 5%), що свідчить про її високу ефективність.