Бєльчева Тетяна Федорівна. Формування готовності майбутніх учителів до складання та розв`язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі

Короткий опис

Бєльчева Тетяна Федорівна. Формування готовності майбутніх учителів до складання та розв`язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Бєльчева Т.Ф. Формування готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Кіровоградський педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Кіровоград, 2008.
Дисертація присвячена проблемі формування готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі. Проаналізовано стан розробки проблеми в науково-педагогічній та методичній літературі. Визначено, теоретично обґрунтовано суть та структуру готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, критерії та рівні сформованості досліджуваного виду готовності, методи та форми професійної підготовки.
Обґрунтовано та розроблено модель підготовки майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, що окреслює взаємозв’язки компонентів даної системи, умов та принципів професійної педагогічної підготовки. Впровадження даної моделі охоплює різні форми та методи роботи викладачів психолого-педагогічних дисциплін та методистів педагогічної практики. Ефективність розробленої моделі, умов формування досліджуваної професійної готовності та впровадження у навчальний процес спецкурсу «Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів» доведено кількісними та якісними показниками формувального експерименту. Кількісний, на основі використання методів математичної статистики (Манна-Уітні, Вілкоксона, Пірсона) і якісний аналіз обробки отриманих результатів формувального експерименту підтвердив ефективність розробленої структурно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя до складання та розв’язування НПЗ у початковій школі, зокрема сформульованих у гіпотезі організаційно-педагогічних умов формування даної професійної готовності, зафіксував позитивну динаміку її генези.

Основні результати науково-педагогічного дослідження проблеми готовності студентів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності в початковій школі викладено у висновках:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-педагогічної проблеми формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності. Вирішення проблеми дозволяє усунути загальне протиріччя між сучасними вимогами підготовки майбутнього вчителя до складання і розв’язування завдань у освітній практиці початкової школи та реальним низьким рівнем його готовності до цього виду професійної діяльності через відсутність цілеспрямованої спеціальної підготовки.
2. Проведений у ході констатувального експерименту аналіз науково-педагогічних джерел і досліджень, освітньої практики у початковій школі та педагогічних університетах виявив відсутність цілеспрямованої, систематичної роботи щодо формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності. Тому педагогічна діяльність викладачів дисциплін педагогічного циклу педуніверситетів потребує корекції з метою удосконалення процесу формування готовності студентів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності.
3. Педагогічний феномен готовності педагога до цього виду діяльності ґрунтується на засадах теорії навчально-пізнавальних завдань, їх використання у професійній діяльності вчителя початкових класів. У ході дослідження було встановлено, що професійна готовність учителя до застосування завдань, починаючи від дидактичної цілі їх складання до розв’язування учнями у навчальному процесі, є системним поліаспектним феноменом і складається з п’яти взаємопов’язаних між собою компонентів: ціле-мотиваційного (дидактичного цілепокладання, мотивації використання завдань і задач у дидактичних технологіях); когнітивного (результату пізнавальної діяльності у процесі використання навчально-пізнавальних завдань); операційного (володіння вміннями та навичками зі складання та розв’язування завдань технологічного характеру); креативного (оригінальне складання і розв’язування завдань); рефлексивно-інтеграційного (пізнання, усвідомлення і аналіз учителем власної професійної діяльності із використанням навчально-пізнавальних завдань, створення на цій основі індивідуальної дидактичної системи).
4. Критеріями сформованості готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутніх вчителів початкових класів є професійна спрямованість на їх використання у навчальному процесі (реалізація дидактичного цілепокладання, уміння розв’язувати навчально-професійні завдання та задачі на використання навчально-пізнавальних завдань у навчальному процесі), уміння використовувати операції технологічного характеру зі складання і розв’язування навчально-пізнавальних завдань, уміння будувати індивідуальну дидактичну систему навчання із використанням різних завдань.
5. На основі визначених критеріїв і показників обґрунтовано рівні сформованості інтегральної готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів: початковий (інтуїтивний), достатній, високий (творчий).
6. Обґрунтовано, що необхідними організаційно-педагогічними умовами формування готовності майбутніх учителів початкової школи до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності є такі: широке та послідовне наскрізне використання викладачами вищих навчальних закладів у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів різноманітних і різнорівневих завдань; включеність студента у творчий пізнавальний процес із складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань; розробка, впровадження педагогічної технології постановки та розв’язування навчально-професійних завдань і задач з добором відповідних форм і методів навчання; розробка та впровадження навчального спецкурсу «Педагогічне керівництво складанням і розв’язуванням навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності вчителя початкових класів»; збагачення змісту професійно-педагогічної підготовки студентів знаннями про складання та розв’язування завдань (типологія, дидактичне цілепокладання, методи, алгоритми та ін.) та сучасними ідеями, концепціями, дидактичними технологіями, які їх використовують; забезпечення цілеспрямованої реалізації студентами умінь і навичок складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань не лише при вивченні теоретичних навчальних курсів, а й у процесі професійної діяльності під час педагогічної практики.
7. За результатами аналізу теоретичних засад та педагогічної практики використання завдань у початковій школі та ВНЗ була розроблена і апробована структурно-функціональна модель підготовки майбутнього вчителя початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань, ключовим елементом якої є дотримання визначених педагогічних умов формування готовності до цього виду діяльності.
8. Впровадження розробленої експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі охоплює різні форми та методи роботи викладачів всіх педагогічних дисциплін і керівників педагогічної практики. В основу експериментального навчання покладено розроблену технологію розв’язування професійно-орієнтованих завдань, навчально-професійних задач на використання завдань у навчальному процесі, педагогічних задач-ситуацій та технологію проблемного навчання.
9. Кількісний, на основі використання методів математичної статистики Манна-Уітні, Вілкоксона, Пірсона та якісний аналіз обробки отриманих результатів формувального експерименту підтвердив ефективність розробленої структурно-функціональної моделі підготовки майбутнього вчителя до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі, зокрема сформульованих організаційно-педагогічних умов формування готовності до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності, зафіксував позитивну динаміку генези вказаної готовності.
Проведене дослідження, звичайно, не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. До подальших перспективних напрямків вирішення досліджуваної проблеми слід віднести:
- розвиток педагогічної майстерності вчителів початкових класів із складання і розв’язування НПЗ у системі післядипломної освіти та самоосвіти;
- визначення найбільш ефективних дидактичних технологій використання навчально-пізнавальних завдань та їх оптимальної взаємодії в початковій школі.