Бєлова Олена Борисівна Теоретико-методичні засади формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання

Короткий опис

Бєлова Олена Борисівна, доцент кафедри логопедії та спеціальних методик Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Назва дисертації: «Теоретико-методичні засади формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання». Шифр та назва спеціальності 13.00.03 корекційна педагогіка. Спецрада Д 26.053.23 Українського державного університету імені Михайла Драгоманова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
БЄЛОВА ОЛЕНА БОРИСІВНА
УДК 376-056.264-053.4:37.091.31-044.247(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ
ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З
ЛОГОПАТОЛОГІЄЮ ДО УМОВ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ
13.00.03 - корекційна педагогіка
Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
О.Б. Бєлова
Науковий консультант - Конопляста Світлана Юріївна, доктор педагогічних наук, професор
Київ - 2024

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ МОВЛЕННЄВОЇ
ГОТОВНОСТІ ТА ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА У СУЧАСНІЙ НАУЦІ 18
1.1 Сутність та основні підходи до визначення поняття готовності дітей
старшого дошкільного віку до навчання в закладах загальної середньої освіти 18
1.2 Проблема готовності дітей до навчання в закладах загальної середньої
освіти в психолого-педагогічних дослідженнях 31
1.3 Парадигма онтогенезу мовлення як методологічна основа
мовленнєвого розвитку 60
1.4 Мовленнєва готовність як психолінгвістична проблема 83
Висновки до першого розділу 91
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ
МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЛОГОПАТОЛОГІЄЮ ДО ОСВІТНЬО- ІНТЕГРОВАНОГО ПРОСТОРУ 94
2.1 Генезис мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з
нормотиповим психофізичним розвитком 94
2.2 Квінтесенція проблеми мовленнєвої готовності дітей старшого
дошкільного віку з особливими освітніми потребами 100
2.3 Основні тенденції інтеграційних процесів у сучасному освітньому
просторі 124
Висновки до другого розділу 138
РОЗДІЛ 3. МОВЛЕННЄВА ГОТОВНІСТЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЛОГОПАТОЛОГІЄЮ ДО УМОВ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ, ЯК ТЕОРЕТИКО- МЕТОДОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ 142
3.1 Методологічні засади емпіричного дослідження мовленнєвої готовності
дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання 142
3.2 Діагностична модель дослідження актуального стану мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов
інтегрованого навчання 164
Висновки до третього розділу 192
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЛОГОПАТОЛОГІЄЮ ДО УМОВ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ 196
4.1 Стан сформованості психологічного компоненту мовленнєвої
готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією 196
4.1.1 Когнітивний (інтелектуальний, нейромоторний) розвиток дітей
старшого дошкільного віку з логопатологією 196
4.1.2 Мотиваційний розвиток дітей старшого дошкільного віку з
логопатологією 248
4.1.3 Емоційний розвиток дітей старшого дошкільного віку з
259
логопатологією
4.2 Стан сформованості семіотичного компоненту мовленнєвої готовності
дітей старшого дошкільного віку з логопатологією 275
4.3 Стан сформованості діяльнісного компоненту мовленнєвої готовності
дітей старшого дошкільного віку з логопатологією 304
4.4 Актуальний стан сформованості мовленнєвої готовності дітей старшого
дошкільного віку з логопатологією до інтегрованого навчання 326
Висновки до четвертого розділу 336
РОЗДІЛ 5. КОМПЛЕКСНА КОРЕКЦІЙНА ЛОГОПСИХОЛОГІЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ЛОГОПАТОЛОГІЄЮ ДО УМОВ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ 342
5.1 Теоретико-методологічне забезпечення комплексної корекційної логопсихологічної системи формування мовленнєвої готовності дітей старшого
342
дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання
5.2 Парадигма комплексної корекційної логопсихологічної системи
формування мовленнєвої готовності дітей з старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання 353
5.3 Програмне забезпечення корекційної логопсихологічної системи
формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання 358
5.3.1 Психолого-операційний технокомплекс з формування мовленнєвої
готовності 364
5.3.2 Логодіяльнісний технокомплекс з формування мовленнєвої готовності 374
5.4 Результати впровадження і комплексної корекційної логопсихологічної системи формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку
з логопатологією до умов інтегрованого навчання 381
Висновки до п’ятого розділу 439
ВИСНОВКИ 444
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 448
ДОДАТКИ

Список літератури

ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз наукових джерел та результати системного емпіричного дослідження мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання дали підстави для таких висновків.
1. Узагальнення досліджень щодо мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання засвідчило необхідність системного її вивчення й подальшого розроблення логопсихологічних засад поетапного формування. Теоретичне дослідження проблеми мовленнєвої готовності до навчання в закладах загальної середньої освіти сприяло уточненню змісту поняття «мовленнєва готовність», як структурного показника загальної готовності до навчання, оволодіння дітьми старшого дошкільного віку мовленнєво-мовними компетенціями через сформованість відповідних психолінгвістичних систем.
Систематизація науково-теоретичних поглядів з концепцій онтогенезу мовлення, теорії нативізму, когнітивного, нейрофізіологічного підходів, діяльнісної мовленнєвої теорії окреслила базові компоненти мовленнєвої готовності (психологічний, семіотичний, діяльнісний).
Встановлено, що мовленнєва готовність дітей старшого дошкільного віку до навчання в закладах загальної середньої освіти передбачає сформованість фонематичного, лексичного, граматичного та просодичного рівнів мовлення, які створюють можливість безперешкодно адаптуватися до нових освітніх умов. Зважаючи на те, що старші дошкільники з особливими освітніми потребами мають специфічний психофізичний, інтелектуальний та мовленнєвий розвиток їх мовленнєва готовність до інтегрованого навчання залежить від спеціально підібраних навчально-корекційних програм, які потребують вдосконалення відповідно до сучасної інтеріоризації. З’являється необхідність ґрунтовного осмислення сучасної інтерпретації змісту мовленнєвої готовності дітей з логопатологією до інтегрованого навчання та її всебічного вивчення.
2. На засадах системного підходу теоретично обґрунтовано комплексну структурно-функційну діагностичну модель вивчення мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання, яка спрямована на дослідження базових компонентів: психологічного (когнітивної, мотиваційної та емоційної складової), семіотичного (фонематичного, лексичного, граматичного, просодичного рівнів мовлення), діяльнісного (говоріння, аудіювання).
3. За результатом узагальнення психолого-педагогічних та логопедичних наукових досліджень розкрито багатокомпонентність мовленнєвої готовності, що потребувало її комплексного та системного вивчення. Зважаючи на концептуальні підходи щодо емпіричного дослідження мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією, керувалися основними принципами, такими як: системність організації дослідження, урахування вікових закономірностей розвитку, єдність психіки та діяльності, діагностики й корекції, послідовності й наступності, наочності й доступності. Комплексне вивчення мовленнєвої готовності забезпечувала розроблена багатопрофільна методика психолого-педагогічної та нейропсихологічної спрямованості для виявлення індивідуальних особливостей у розвитку психічних функцій дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Визначені критерії оцінювання створювали можливість для якісного та варіаційно-статистичного аналізу матеріалів дослідження.
4. З’ясовано, що в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією мовленнєва готовність до умов інтегрованого навчання не сформована. Діти цієї категорії становлять неоднорідну групу, маючи високий, середній та низькі рівні актуального розвитку, що дало підстави для окреслення логопсихологічних профілів мовленнєвої готовності. У досліджених мовленнєво-прогресивного профілю при незначних порушеннях семіотичного компонента (фонетичного рівня) діяльнісний та психологічний компоненти (особливо когнітивна складова) збережені. Їхній розвиток відповідає нормотиповим показникам. Велика частина дошкільників мовленнєво-дезорганізаційного профілю має незначні відхилення від нормотипового розвитку, їхня недостатня зосередженість на завданнях призводить до помилок. Респонденти мовленнєво-пасивного профілю, окрім специфічного порушення семіотичного компонента, мають проблеми соціального (не взаємодіють з колективом однолітків і дорослими) та особистісного (мотиваційно-емоційні розлади) характеру. У цих дітей порушений механізм нейромоторних та інтелектуальних функцій, що підтверджує їх мовленнєву неготовність до інтегрованого навчання в закладах загальної середньої освіти.
5. Спираючись на концептуально-методологічні положення, розроблено комплексну корекційну логопсихологічну систему формування базових компонентів мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Її зміст містить три функційних блоки: концептуально- об’єктивний (вивчення концептуальних положень, методологічних засад, визначення принципів, мети та завдань), корекційно-формувальний (розробка, апробація та впровадження корекційної навчально-розвивальної програми), контрольно-оцінювальний (варіативно-статистичний аналіз матеріалів дослідження, висновкування).
6. Обґрунтовано та впроваджено корекційну навчально-розвивальну програму. Її реалізація відбувається послідовно на трьох етапах роботи: пропедевтично-ґрунтовному, варіативно-послідовному, мовленнєво-активному. Змістовність програми забезпечують осучаснені психолого-операційний та логодіяльнісний технокомплекси, що спрямовані на корекцію та формування в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією психологічного, семіотичного та діяльнісного компонентів мовленнєвої готовності. Пояснено методи та прийоми корекційної, навчально-розвивальної роботи.
7. Систематизація результатів експериментального дослідження свідчила про позитивну динаміку з розвитку базових компонентів мовленнєвої готовності в дітей з логопатологією, а саме: психологічного - покращення когнітивної, мотиваційної та емоційної складових; семіотичного - сформованість фонематичного, лексичного, граматичного та просодичного рівнів мовлення; діяльнісного - вдосконалення навичок говоріння та аудіювання.
Багатогранна корекційна логопсихологічна система формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією виявилася результативною. Її вплив суттєво підвищив рівень структурних компонентів мовленнєвої готовності забезпечивши психолінгвістичне підґрунтя для безперешкодної адаптації майбутніх учнів до умов загальноосвітнього простору. Запропонована і впроваджена авторська корекційна навчально- розвивальна програма відкриває подальші перспективи розвитку теорії і практики роботи з дітьми із логопатологією.
Проведене дослідження не вичерпує всіх питань окресленої проблеми. Перспективою для подальшого вивчення стає врахування комплексного підходу щодо формування мовленнєвої готовності під час співпраці провідних спеціалістів закладу дошкільної освіти з батьками дітей, що мають порушений мовленнєвий розвиток.