Бабець Ірина Георгіївна. Інноваційна модель транскордонного співробітництва України та Польщі

Короткий опис

Бабець Ірина Георгіївна. Інноваційна модель транскордонного співробітництва України та Польщі : дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Центральна спілка споживчих товариств України. Львівська комерційна академія. — Л., 2006. — 238арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 160-178.

Бабець І. Г. Інноваційна модель транскордонного співробітництва України та Польщі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Тернопільський державний економічний університет. Тернопіль, 2006.
У роботі розроблено теоретико-методичні положення, практичні рекомендації щодо активізації інноваційної діяльності як основи економічного зростання регіону, розвитку інноваційної компоненти транскордонного співробітництва. Розширено поняття „ресурсу знань”, окреслено визначення міжнародного інноваційного кластера, доповнено методику оцінки ефективності транскордонного співробітництва. Запропоновано створення і розроблено методичні підходи до реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва прикордонних регіонів як основи активізації інноваційної діяльності та міжнародної науково-технічної співпраці, визначено етапи розвитку організаційно-правових форм та інституційної бази моделі. На основі прогнозування показників інноваційної діяльності розроблено ймовірні сценарії розвитку моделі.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-прикладної задачі обґрунтування нових форм активізації інноваційної діяльності, розробки методичних підходів до реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва, вдосконалення інституційного забезпечення реалізації моделі та методики оцінки її ефективності в умовах поглиблення європейської інтеграції України. Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі висновки.
1. Глобалізація світових господарських зв’язків актуалізує завдання посилення інноваційної компоненти у системі міжнародного співробітництва. Узагальнення теоретичних положень щодо впливу технологічних змін на економічне зростання доводить, що конкурентоспроможність держави забезпечується розвиненими факторами виробництва, до яких відноситься „ресурс знань” сукупність наукової, технічної і ринкової інформації, яка зосереджена в інноваційних організаціях та установах. Для постсоціалістичних економік із значним науковим потенціалом властиве нагромадження результатів НДіДКР і у виробничому секторі. Тому поняття „ресурсу знань” доповнено з урахуванням науково-технічної і технологічної інформації інноваційно активних галузей промисловості, нагромадженої у процесі наукової діяльності проектно-конструкторських бюро, лабораторій та виробничого персоналу.
2. Налагодження стабільних і тривалих економічних взаємозв’язків на інноваційній основі є передумовою формування міжнародного інноваційного кластера як системи підприємств і організацій, розташованих на території сусідніх країн, що характеризується тісними зв’язками у сфері науково-дослідних робіт, виробництві наукомісткої продукції та комерціалізації технологій. Таким чином, сукупність факторів конкурентоспроможності в інноваційній сфері розширюється фактором суміжних галузей” іншої країни, а конкурентоспроможність розглядається в сенсі інтегральної транскордонної конкурентоспроможності.
3. Теорії регіонального розвитку доводять актуальність транскордонного співробітництва у забезпеченні економічного зростання периферійних регіонів. Прикордонне розміщення більшості областей України та розширення кордонів ЄС актуалізує транскордонне співробітництво та його інноваційну компоненту як пріоритетний напрям міжнародної співпраці. З метою забезпечення сприятливого інституційного середовища для науково-технічної співпраці суб’єктів господарювання прикордонних регіонів у дисертації пропонується запровадження інноваційної моделі транскордонного співробітництва.
4. Існуючі парадигми дослідження регіону, відповідно до яких його можна розглядати як квазідержаву чи квазікорпорацію, обумовлюють застосування макроекономічних теорій на мезорівні і дозволяють використати основні положення моделі П.Ромера для оцінки впливу інноваційної діяльності на економічне зростання регіону, а теорії М.Портера - для визначення конкурентних переваг прикордонних територій у науково-технічній співпраці.
5. Дослідження інноваційної діяльності регіонів на прикладі галузей промисловості Львівської області і Подкарпатського воєводства дозволили визначити факторні переваги участі у науково-технічному співробітництві (для української сторони науковий потенціал регіонів, для польської інноваційну інфраструктуру, систему фінансування, наявність попиту на інновації), а також виявити у промисловості кожного регіону галузі-донори і галузі-реципієнти інновацій, окреслити пріоритети міжнародної співпраці галузей з високою, середньою і низькою інноваційною активністю.
6. Виявлені у роботі домінування торговельно-інвестиційної моделі в українсько-польських економічних зв`язках та її асиметричність, низька ефективність інноваційної співпраці обумовлюють необхідність розв`язання низки інституційних проблем поглиблення інноваційного співробітництва. Цим аргументована необхідність реалізації інноваційної моделі транскордонного співробітництва, яка передбачає: вдосконалення чинного законодавства щодо державної підтримки інноваційних підприємств; посилення ролі місцевих органів влади у транскордонному співробітництві; створення організаційних форм супроводу процесу обміну інноваціями.
7. На першому етапі розвитку ІМТкС передбачено створення Інноваційного центру транскордонного співробітництва (ІЦТкС), основним завданням якого є налагодження інформаційних зв’язків між учасниками науково-технічної співпраці. Для забезпечення діяльності центру необхідно: повернутися до системи преференцій інноваційним підприємствам; забезпечити прозорість процедури відбору і реєстрації інноваційних проектів; посилити роль і відповідальність місцевих органів влади у транскордонному співробітництві. Наступний етап реалізації моделі передбачає трансформування ІЦТкС у Міжнародний центр інновацій та розвитку з розширенням його функцій до безпосередньої участі у процесі комерціалізації технологій. Функціонування міжнародного інноваційного кластера на третьому етапі розвитку ІМТкС дозволить подолати структурні перешкоди інноваційного розвитку. Суперечливість і недієвість міждержавних угод у сфері інноваційної співпраці зумовлює необхідність регулювання процесу комерціалізації ОІВ міжнародною міжрегіональною неурядовою організацією на четвертому етапі розвитку ІМТкС.
8. Успішна реалізація ІМТкС потребує прогнозної і поточної оцінки ефективності реалізації як самої моделі, так і сукупності окремих її складників (інноваційних проектів, експорту (імпорту) ліцензій, технологій тощо), а також рентабельності науково-технічної участі партнерів спільного підприємства, інтегральної ефективності просторово розосереджених інноваційних проектів та впливу інноваційної діяльності на економічне зростання.
9. Якість та системність інституційних змін визначають ефективність запровадження ІМТкС і можливі сценарії її розвитку. Планування показників реалізації ІМТкС рекомендується здійснювати з використанням прогнозних оцінок на основі аналізу динамічних рядів і екстраполяції тренду. Базовий сценарій є найбільш ймовірним на початковому етапі реалізації моделі і передбачає збереження існуючих тенденцій в економіці регіону та надання преференцій інноваційним підприємствам. Реалізація песимістичного сценарію відбудеться у випадку відсутності необхідних інституційних змін, оптимістичного сценарію за умови істотного вдосконалення інституційного забезпечення ІМТкС.