Барська Ліна Яківна. Рання діагностика та особливості корекції остеопенічних порушень у дітей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту

Короткий опис

Барська Ліна Яківна. Рання діагностика та особливості корекції остеопенічних порушень у дітей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. : Дис... канд. наук: 14.01.10 - 2009.

Барська Л.Я. Рання діагностика та особливості корекції остеопеніч-них порушень у дітей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 педіатрія Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2009.
У дисертації досліджено особливості клінічного перебігу поєднаних хронічних захворювань ШКТ у дітей, вивчено особливості клініко-анамнестичних даних та результати об’єктивного та інструментальних досліджень. На підставі результатів ультразвукової денситометрії вивчено зміни структурно-функціонального стану КТ у дітей на фоні ХЗ ШКТ. Виявлено, що ОП різних ступенів тяжкості при ХЗ ШКТ реєструється у (54,9±4,7)% дітей. З’ясовано, що у дітей з ураженням тільки верхніх відділів ШКТ відбувається зниження показника ШПУ, який є відображенням стану мінерально-еластичної складової КТ, у той час, як у дітей з ХННК зниження показника ШОУ свідчить про значні зміни з боку трабекулярної компоненти КТ. Аналіз біохімічних маркерів кісткового ремоделювання показав, що у дітей з хронічною поєднаною патологією ШКТ гальмування темпів мінералізації та прискорення кісткової резорбції взаємопов’язане з наявністю ХННК та залежить від тривалості захворювання та ступеня ОП, а при ХН НК пояснюється наявністю хронічного запального процесу та підтверджується підвищеним вмістом Іл-6 та ФНО-a. Під час проведення комплексної корекції ОП порушень з використанням комбінованих препаратів кальцію та вітаміну Д, виявлено доцільність застосування в комплексній терапії ХЗ ШКТ препаратів Са після закінчення терапії основного захворювання, що дозволить підвищити ефективність лікувальних заходів, щодо ОП порушень.

1. На підставі узагальнення результатів вивчення у дітей впливу хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту з синтропічним перебігом на розвиток структурно-функціональних порушень кісткової тканини, з урахуванням принципів доказової медицини виявлено залежність частоти та тяжкості остеопенічних порушень від тривалості захворювання, частоти рецидивів та ступеня залучення в патологічний процес органів травлення. З’ясовані окремі патогенетичні аспекти порушень ремоделювання кісткової тканини, зокрема прискорення її резорбції, визначено взаємозв’язок між мікроелементним балансом та розвитком остеопенічних порушень та визначені шляхи підвищення якості заходів їх профілактики та корекції.
2. Частота остеопенічних порушень у дітей з хронічною поєднаною патологією травної системи досягає (56,0±4,6)%, структурно складаючись з остеопенії І ступеня тяжкості у (44,6±6,6)%, остеопенії II ступеня (42,9±6,6)% та остеопенії III ступеня (12,5±4,4)%. Виразність порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини залежить від тривалості, частоти загострень та наявності запального процесу товстого кишківнику. У дітей з синтропічним перебігом захворювання зниження індексу міцності кісткової тканини відбувається диференційовано: наявність хронічного неспецифічного коліту обумовлює зниження цього показника за рахунок трабекулярної компоненти, у той час, як у дітей з ураженням верхніх відділів шлунково-кишкового тракту мінеральної компоненти кісткової тканини.
3. Особливостями кісткового ремоделювання у дітей з остеопенічними порушеннями на фоні хронічної патології травної системи є гальмування процесів кісткоутворення, тоді як поєднаний з колітом запальний процес призводить до прискорення кісткової резорбції, яка патогенетично пов’язана зі стимуляцією активності остеокластів у результаті підвищення вмісту прозапальних інтерлейкінів: рівень Іл-6 зростає на 100%, ФНО-a на 20%.
4. Хронічні поєднані захворювання травної системи у дітей обумовлюють дисбаланс есенціальних (Ca, Mn, Se, Si) та накопичення умовно-токсичних мікроелементів (Pb, Ni, Al), виразність якого залежить від тривалості захворювання. Наявність коліту провокує накопичення хрому та зниження рівня магнію і міді. При зростанні тяжкості остеопенічних порушень значно посилюється накопичення алюмінію, молібдену на фоні зниження рівнів кальцію, міді та марганцю.
5. Найбільш суттєве прогностичне значення та діагностичну цінність мають фактори, які характеризують особливості перебігу хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, а саме тривалість захворювання більш ніж 5-ь років, частота загострень 4-5 разів на рік та наявність у дитини хронічного неспецифічного коліту, та наступні інструментально-лабораторні критерії: наявність у дитини гастроезофагеального рефлюкса, наявність дизкінезії жовчовивідних шляхів з холестазом та підвищення ехогенності підшлункової залози за даними ультразвукового дослідження, що дозволяє використовувати їх у комплексній системі прогнозування та ранньої діагностики остеопенічних порушень. Специфічність опрацьованих алгоритмів становить не менш ніж 95%, а чутливість 99%.
6. Призначення препаратів кальцію III-IV покоління з метою корекції остеопенічних порушень у складі комплексної терапії хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту з синтропічним перебігом у період ремісії сприяє достовірному покращенню структурно-функціонального стану кісткової тканини, що підтверджується позитивною динамікою показників кількісної денситометрії та основних біохімічних маркерів кісткового ремоделювання.