Бидик Алла Геннадіївна. Підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК

Короткий опис

Бидик Алла Геннадіївна. Підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Тернопільська академія народного господарства. - Т., 2004

Бидик А. Г. Підвищення конкурентоспроможності виробництва вАПК.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02-економіка сільського господарства і АПК.
-Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України.-Тернопіль, 2004.
У дисертації уточнено сутність поняття конкурентоспроможність виробництва в АПК”. Доведено об’єктивну необхідність підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК. Визначено основні види, форми і методи конкурентної боротьби. Уточнено методичні засади оцінки конкурентоспроможності виробництва в АПК. Проведено оцінку конкурентного середовища, ресурсного потенціалу і рівня конкурентоспроможності виробництва в АПК. Здійснено економічну діагностику фінансово-економічного стану і конкурентоспроможності виробничих структур АПК. Проаналізовано рівень ефективності та конкурентоспроможності виробництва продукції АПК. Розроблено економічний механізм підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК. Визначено напрямки інноваційно-інвестиційного забезпечення інтенсифікації і розширеного відтворення виробництва в АПК. Обґрунтовано розвиток повноцінної ринкової інфраструктури в АПК. Удосконалено міжгалузеві економічні відносини в АПК. Встановлено напрямки державного регулювання і підтримки конкурентоспроможного розвитку виробництва в АПК.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і обґрунтовано нові підходи щодо вирішення наукових проблем і розробки практичних рекомендацій з підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК. Результати дослідження дають підстави для наступних висновків.
1. Конкурентоспроможність - найважливіший показник оцінки виробництва, галузей, структур і продукції АПК на ринку. За допомогою комплексної порівняльної характеристики відповідної сукупності оціночних показників вона відображає ступінь переваги над конкурентами, розвивається на законах попиту і пропозиції, служить кращому забезпеченню ринку товарами, є одним з найдієвіших механізмів відбору і регулювання у ринковій економіці.
2. З метою комплексного оцінювання конкурентоспроможності виробництва в АПК пропонується використовувати метод інтегральної оцінки, що враховує два критерії: ступінь задоволення потреб споживача і рівень ефективності виробництва. Для обґрунтування перспективних можливостей конкурентоспроможності рекомендується визначати стратегічний потенціал та конкурентний статус виробництва.
3. Позитивними чинниками наявного конкурентного середовища виробництва в АПК є: процес формування відповідної законодавчої бази, необхідної для реалізації комплексу заходів щодо попередження надмірної його монополізації, а також для заохочення конкуренції як економічного механізму саморегулювання; реформування земельно-майнових відносин, що сприяє підвищенню відповідальності та зацікавленості селян у кінцевих результатах господарювання.
4. Стримуючими чинниками конкурентоспроможності аграрного виробництва є: порушення еквівалентного збалансованого міжгалузевого цінового обміну між промисловістю і сільським господарством, яке супроводжується переважаючим зростанням у динаміці цін на матеріально-технічні ресурси порівняно зі зростанням цін на сільськогосподарську продукцію, відповідним зростанням собівартості продукції, зниженням прибутковості виробництва і рівня матеріального стимулювання результатів господарювання; недостатній розвиток матеріально-технічної бази аграрних формувань; абсолютне та відносне зниження продуктивного потенціалу земельних угідь; погіршення кількісного і якісного стану сільського трудового потенціалу; зниження рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації агропромислового виробництва; погіршення абсолютних коефіцієнтів і показників фінансово-економічного стану аграрних підприємств України; низький рівень конкурентоспроможності галузей сільського господарства.
5. Підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК найдоцільніше здійснювати на інтенсивній основі -технічному і технологічному його удосконаленні, шляхом запровадження системи машин для комплексної механізації усіх технологічних процесів, збільшення внесення органічних і мінеральних добрив на науковій основі, оптимізації структури виробничих ресурсів, що сприяє ресурсозбереженню, зростанню продуктивності праці, зменшенню втрат продукції і зниженню її собівартості.
6. Зростанню конкурентоспроможності продукції на ринку, прискоренню її обороту сприятиме розроблена модель повноцінної ринкової інфраструктури на основі біржової системи, що спирається на низові ланки - торгові доми, пайовиками яких у районах можуть стати товаровиробники, районні споживачі-переробники, торгово-закупівельні організації, елеватори, нафтобази, транспортні організації, банки, мережа регіональних маркетингово-збутових центрів, інші представники районної і міської інфраструктури, включаючи брокерські контори регіональних та центральних бірж.
7. З метою формування раціонального економічного середовища для підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК пропонується механізм удосконалення системи ціноутворення у міжгалузевих відносинах між сферами виробництва, заготівлі та переробки сільськогосподарської продукції на основі використання концепції ціни виробництва, що включає норму прибутку, враховує оборотність обігових засобів, забезпечує відшкодування нормативних витрат, а також однакові прибутки на одиницю ресурсів.
8. Підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК вимагає державної підтримки аграрного виробництва. Рекомендується використовувати прямі дотації сільському господарству через механізм цін, котрий охоплює усі вартісні складові відтворювального процесу, забезпечує прогнозовані темпи оновлення і розвитку виробництва.
9. Для підвищення конкурентоспроможності запропоновано використовувати інноваційну модель розвитку виробництва в АПК, що передбачає формування на державному рівні механізму фінансової підтримки впровадження досягнень науково-технічного прогресу, спрямованого, з одного боку, на стимулювання безпосередньо інноваційних процесів, а з іншого - на створення сприятливого економічного клімату для новаторської діяльності, що в сукупності забезпечить підвищення конкурентоспроможності виробництва в АПК.