Білоусько Тетяна Миколаївна. Моделювання продовольчого комплексу регіону в умовах трансформації економіки (на прикладі Полтавської області)

Короткий опис

Білоусько Тетяна Миколаївна. Моделювання продовольчого комплексу регіону в умовах трансформації економіки (на прикладі Полтавської області): дисертація канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2003

Білоусько Т.М. Моделювання продовольчого комплексу регіону в умовах трансформації економіки (на прикладі Полтавської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, Київ, 2003.
Дисертаційну роботу присвячено розробці методологічних, методичних та практичних підходів до вирішення проблеми продовольчої безпеки регіонів України, зокрема розв’язання задач економічного моделювання продовольчого комплексу регіону в умовах трансформації системи економічних відносин. У роботі поглиблено теоретико-методологічні основи й удосконалено методичні підходи до оцінки стану, тенденцій і прогнозування розвитку сільськогосподарського виробництва основи продовольчої безпеки України. На підставі запропонованих економічних моделей регіону зроблено висновки про підвищення ефективності аграрної реформи, зокрема, у таких підкомплексах, як зернопродуктовий та олійно-жировий. Оцінено прогноз розвитку продовольчого комплексу Полтавської області за ознаками економічного, екологічного та соціального критеріїв із урахуванням оцінки тенденцій, розроблено стратегію розвитку і розміщення сільського господарства в нових економічних умовах.

У дисертаційній роботі на основі чітко визначеної мети і програми дослідження викладено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливої для народного господарства наукової задачі моделювання розвитку продовольчого комплексу регіону (на прикладі Полтавської області) з урахуванням соціально-економічних і агроекологічних чинників. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки і пропозиції.

Капіталізація розвитку сільськогосподарського виробництва є напрямом підвищення ефективності продовольчого комплексу через ринкові механізми конкуренції, запровадження нових технологій та інвестування його на приватній основі. Але поряд з позитивними наслідками вона обумовлює загрозу руйнування пропорцій в галузях АПК і сільського господарства з урахуванням соціальних пріоритетів продовольчої та екологічної безпеки.
Для відповіді на питання ефективності трансформації ПК нами розроблено методику структурного аналізу фондів споживання з урахуванням трьох напрямків: торгівля, ринок і господарства населення.
На основі аналізу соціально-економічних наслідків реформування ПК, яке відображено в рівнях продовольчого забезпечення населення, прогнозується, що основним стратегічним напрямком його розвитку є модернізація великого товарного сільськогосподарського виробництва, яке інтегрується через ринкову систему з великими підприємствами харчової промисловості. Селянські фермерські господарства працюватимуть у системі споживчої кооперації, а господарства населення відіграватимуть виключно соціально-економічну регулюючу роль у суспільстві.
Ключовим питання розвитку ПК в різних секторах є мотивація сільськогосподарських підприємств, харчової промисловості, господарств населення, підприємств і торговельних організацій споживчої кооперації, яка повинна базуватися на засадах вертикальної інтеграції через торгівлю, селянський ринок і регіональну систему регулювання цін. На відміну від вільного ринкового ціноутворення, яке балансує лише попит і пропозицію за наявним низьким коефіцієнтом еластичності, обґрунтовано механізм регулювання процесів ціноутворення через сферу виробництва і накопичення сировинних ресурсів з урахуванням суспільних потреб, зокрема таких, як позичковий тариф у заставних цінах, контрактовій системі закупок продукції і ресурсів, квотування виробництва для забруднених територій.
Інструментом державного регулювання має стати бюджетна система, яка реалізує нормативну функцію розподілу створеної на території вартості, зокрема, прибутку товаровиробників ПК, земельної ренти нових власників земельних ділянок, доходів громадян від землекористування і оплати праці. Частина коштів повинна лишатися в місцевих бюджетах на рівні сільських громад і адміністративних районів, а інша частина надходити до обласного та державного бюджетів.
Регіональна економіка є сферою діяльності людей, територіальних громад і суспільства в цілому, а тому має реалізувати регулюючу функцію через цінові чинники, доступність позик товарно-кредитних установ, забезпечення максимальної зайнятості населення та найбільш ефективного використання земель для наповнення бюджетів всіх рівнів: сімейного, регіонального і державного. Основним принципом удосконалення податкової політики в регіонах є відхід від витратної моделі ціноутворення собівартість плюс норматив рентабельності” та запровадження моделі трьох факторів прибуток, оплата праці, рента” податкового поля за факторами виробництва, відповідно, капітал, праця і природні сільськогосподарські ресурси”.
Розвиток дрібних переробних підприємств, консервної промисловості, молочних заводів, елеваторів, сховищ, олійних цехів, млинів, все це елементами стратегічного плану відродження і програмованого розвитку кооперації на принципових засадах первинності території і комплексності її розвитку. Загроза втрати продовольчої безпеки змусить регіони вдатися до таких рішень, які спрямовані на розвиток селянського ринку і споживчої кооперації.