БІОГЕННА МІГРАЦІЯ СПОЛУК РТУТІ В СИСТЕМІ ҐРУНТ – ВОДА – КОРМИ – ОРГАНІЗМ КУРЕЙ-НЕСУЧОК

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОЛЄСНІЧЕНКО ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 619:613:636.3:424.546.49

БІОГЕННА МІГРАЦІЯ СПОЛУК РТУТІ В СИСТЕМІ
ҐРУНТ ВОДА КОРМИ ОРГАНІЗМ КУРЕЙ-НЕСУЧОК

16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник доктор
ветеринарних наук, професор
ГОНЧАРЕНКО В.М.

Одеса 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

10

1.1. Природні й антропогенні джерела надходження ртуті у довкілля

10

1.1.1. Біогенна міграція сполук ртуті в компонентах біосфери

14

1.1.2. Вплив ртуті на фізіологічні функції організму, продуктивність та якість продукції птахівництва

18

1.2. Моніторинг якості середовища, показників безпеки продукції та інтенсифікація технологічних процесів.

25

1.3. Санітарно-гігієнічні заходи охорони довкілля від забруднення сполуками ртуті. Характеристика пектинових речовин

29

1.3.1. Санітарно-гігієнічне значення ґрунту і води в отруєнні тварин сполуками ртуті

32

1.4. Прогнозування забруднення навколишнього середовища ртутними сполуками

33

1.5. Коротке заключення по огляду літератури

36

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

38

2.1. Методи досліджень

41

2.1.1. Методика визначення ртуті в середніх зразках взятих для дослідження

41

2.2. Відбір та підготовка до аналізу зразків тваринного походження

42

2.3. Визначення гематологічних та біохімічних показників у птиці

43

2.4. Визначення хімічного складу сировини та амінокислотний
склад білку пектиновмісного препарату

43

2.5. Методика визначення білково-якісного показника м’яса птиці

44

2.6. Методика розрахунку економічної ефективності проведених наукових досліджень

45

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

47

3.1 Вміст ртуті у ґрунтах досліджувального регіону

47

3.2. Надходження ртуті в організм курей несучок з водою в зоні функціонування підприємства

55

3.3. Надходження ртуті в організм курей-несучок з кормами

57

3.4. Накопичення ртуті в організмі курей-несучок

61

3.5. Характеристика сировини з відходів виробництва для виготовлення пектиновмісного препарату

65

3.5.1. Технологія виготовлення препарату

69

3.5.2. Фізична характеристика та хімічний склад препарату

69

3.6. Вплив пектиновмісного препарату на вміст ртуті у крові курей-несучок

73

3.7. Вплив пектиновмісного препарату на гематологічні показники крові й яєчну продуктивність курей-несучок

81

3.8. Вплив пектиновмісного препарату на рівень виведення ртуті із організму дослідної птиці

87

3.9. Загальний аналіз впливу біотехнологічної системи з виробництва продукції птахівництва на біогенну міграцію ртуті

94

3.10. Прогнозування забруднення навколишнього середовища ртутними сполуками

96

3.11. Економічна ефективність використання пектиновмісного препарату при вирощуванні продуктивної птиці

102

РОЗДІЛ 4 УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

105

ВИСНОВКИ

115

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

118

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

119

ДОДАТОК

142

Перелік умовних позначень

ГДК гранично допустима концентрація

ПР пектинові речовини

ПВП пектиновмісний препарат

ВСТУП

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес з інтенсивним розвитком сільського господарства призводить до виникнення проблем, пов’язаних з охороною навколишнього середовища від забруднення залишкової кількості різних хімічних речовин, зокрема, ртутьорганічних і хлорорганічних пестицидів, похідних карбомінової кислоти та багатьох інших сполук [1, 2].
Серед таких забруднювачів особливе місце займають сполуки важких металів. На даному етапі, вони є одними з основних за об’ємом викидів у водоймища, повітря, ґрунт. Деякі сполуки металів надзвичайно токсичні для хребетних навіть при малих концентраціях (ртуть, свинець, кадмій). Особливо небезпечним токсикантом є ртуть та її алкил- і метилртутні сполуки.
Постійний кругообіг ртуті та її сполук обумовлений високою летючістю, стійкістю у зовнішньому середовищі, розчинністю в атмосферних опадах, здатністю до абсорбції ґрунтом та зеленими насадженнями. Тому, вивчення біогенної міграції ртуті у компонентах біосфери має глобальне санітарно-гігієнічне і екологічне значення [3, 4].
Одним із основних джерел надходження ртуті в навколишнє середовище є природній процес її випаровування із поверхні землі. До природних джерел ртуті відносяться гірські породи, Світовий океан, підземні й поверхневі води. Антропогенне надходження ртуті в результаті діяльності людини, на порядок перевищує її природні надходження. Більша частина ртуті в навколишньому середовищі не антропогенного, а природного походження. Вміст ртуті в навколишньому середовищі невеликий і зумовлюється здатністю різних організмів накопичувати ртуть, адже відомо, що цей елемент широко розповсюджується як у водних, так і наземних тваринних організмах та рослинах [5, 6].
Накопичення ртуті рослинами збільшується з підвищенням концентрації ртуті в ґрунті. Тип ґрунту обумовлює суттєвий вплив на цей процес; найбільші

Список літератури

ВИСНОВКИ

У науковій роботі представлено нове вирішення наукового завдання яке полягає у вивченні біогенної міграції сполук ртуті у системі ґрунт-вода-корми-організм курей-несучок та у розробці засобів виведення їх з організму. Воно вирішилось методом визначення кількості ртуті у компонентах біосфери та шляхів транслокації її в організм сільськогосподарської птиці. Доведена ефективність використання пектиновмісного препарату в виведенні ртуті із організму курей-несучок, його позитивний вплив на продуктивність птиці, а також якість отриманої продукції.
1. Рівень ртуті в ґрунтах досліджувального регіону в середньому складає 0,0108 0,001 мг/кг і залежить від їх фізико-хімічного складу: піщаний ґрунт вміщує - 0,008 мг/кг, чорнозем 0,0364 мг/кг; глинистий 0,0182 мг/кг. Найвища концентрація ртуті в локальній зоні господарства надходить в організм птиці з комбікормами і складає 0,601 0,01 мг/кг, з водою 0,00248 0,0001 мг/кг.
2. Вміст ртуті у воді складає в середньому 0,0079 0,002 мг/кг; в грубих кормах 0,109 0,01 мг/кг; в соковитих 0,303 0,02 мг/кг; зернових 0,099 0,01 мг/кг; паренхіматозних органах: печінці в 5; в нирках в 2,14; в легенях 5,36; в шлунку 3,57; в серцевому м’язі в 1,63; в кістках, мозку, м’язах стегна та грудних м’язах відповідно більше у 0,22; 1,18; 1,89 та 2,01 раза перевищує максимально допустимий рівень. При цьому встановлено, що акумуляція ртуті організмом і тканинами продуктивної птиці має значний діапазон коливань, що безпосередньо вказує на функціонування спеціальних механізмів адаптації та включення токсичного елементу в метаболічні процеси.
3. Використання пектиновмісного препарату з відходів виробництва в раціонах годівлі курей-несучок сприяє підвищенню гемоглобіну на 0,600,72 %, формених елементів крові - на 1,38-1,93%, а також більш ефективному виведенню сполук ртуті з організму курей-несучок порівняно із контрольною групою. При цьому вміст ртуті в органах і тканинах після введення препарату зменшується на 45-67 %, у порівнянні з контрольною групою.
4. Застосування пектиновмісного препарату підвищує вміст загального білку крові на рівні 5,300,1 г/л; в сироватці крові резервна лужність зростає до 50,1мг/%, спостерігається накопичення кальцію і фосфору в організмі за рахунок нормалізації кальцієвого і вуглеводного обміну.
5. Після застосування пектиновмісного препарату підвищується виділення ртуті з послідом: у птиці першої групи її концентрація підвищується на 10,73 %, у другій - на 17,24%, третій на 11,80%; яйценоскості - на 5,43 %, на 9,88% і на 3,27% відповідно.
6. Експериментально встановлено, що на 30-й день досліду залишкова кількість ртуті в крові курей-несучок склала по І дослідній групі 0,215 0,001 мг / кг, по ІІ дослідній групі -0,195 0,0004 мг / кг, в порівнянні з фоновим вмістом відповідно 0,459 0,0034 мг / кг, 0,430 0,0059 мг / кг, а в ІІІ 0,2210,001 мг/кг, 0,458 0,003 мг/кг.
7. Додавання до раціону годівлі продуктивної птиці пектиновмісного препарату протягом 30 днів у дозі 3 г/гол (ІІ група) на добу сприяє:
- поліпшенню у птиці дослідних груп білково-якісного показника м’яса на 0,3, порівнено з контрольною;
- підвищенню показників морфологічного та хімічного складу яєць та їх маси у птиці другої дослідної групи - на 2,7 г, в той час як у контрольній лише на 0,55 г, у першій дослідній - на 1,8 г, у третій на 2,0 г .
8. Коефіцієнт біотрансформації сполук ртуті із кормів і води в організм курейнесучок за період дослідів в умовах промислової технології становить 1%, а коефіцієнт накопичення ртуті з водою і кормами склав 234.
9. Вперше для прогнозування продуктивності курей-несучок використана при статистичній обробці результатів досліджень, регресивна модель У = 143,53 + 0,06 Х1 + 28,76 Х2 , що дає змогу безперервно враховувати ефект зміни концентрації ртуті в організмі продуктивної птиці і позбутися значних похибок дискретної оцінки.
10. Доведена нормалізація обмінних процесів в організмі курей-несучок під дією пектиновмісного препарату, що сприяє кращому засвоєнню корму в організмі курей-несучок. Встановлено, що на 10 штук яєць у курей-несучок піддослідних груп використовується 1,65 корм.од., проти 1,86 корм.од. у курей контрольної групи, при цьому прибуток на одну курку складає 2,08 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У зоні функціонування промислових комплексів з виробництва продукції птахівництва слід здійснювати моніторинг за динамікою вмісту сполук ртуті у ґрунтах, воді, кормах, організмі продуктивної птиці для забезпечення екологічного благополуччя і одержання безпечної за вмістом ртуті продукції птахівництва.
2. Для елімінації з продукції птахівництва сполук ртуті та поліпшення її якості пропонуємо в зонах з підвищеним вмістом ртуті до основного раціону годівлі курей-несучок додавати пектиновмісний препарат у дозі 3 г/гол на добу.
3. Вести контроль за використанням пестицидів, отрутохімікатів, які містять ртутьорганічні сполуки, як у птахівництві, так і в рослинництві згідно з інструкціями з їх застосування.
4. Спеціалістам господарств України з питань еколого-гігієнічного благополуччя довкілля керуватися «Рекомендаціями щодо використання пектинових речовин із відходів виробництва у птахівництві» (Одеса, 2003), які підготовлені за результатами наших досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

1. Звягинцев Г.Л. Промышленная экология и технология утилизации отхо-дов. - X.: Вища школа. Изд-во при Харьковском университете., 1986. - 144 с.
2. Мельников В.Ф.Интенсификация и эффективность сельскохозяйствен-ного производства Нечерноземной зоны. М.: Колос, 1975.-240 с..
3.Гигиенические аспекты загрязнения окружающей среды ртутью / К.А. Буштуева, Л.Е. Беспалько, А.А. Гасилина и др. Металлы. Гигиенические аспекты оценки и оздоровления окружающей среды.- М. : НИИГТи ПЗ, 1983.- С.109-118.
4. Глазовская М.А. Теория геохимии ландшафтов в приложении к изучению техногенных потоков рассеяния и анализу 15 природных систем к самоочище-нию. // Техногенные потоки веществ в ландшафтах и составные экосистем. - М., 1981. - С. 7-41.
5. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: - Видавництво Лібра”. ТОВ, 1998.-
248 с.
6. Бондарев Л.Г. Ландшафты, металлы и человек. М.: Мысль”, 1976.-72с.
7. Гончаренко В.М.,Колєсніченко В.М., Фотка Г.Г. Санітарно-гігієнична оцінка джерел питної води в умовах господарств. Аграрний вісник Причорномор”я. Зб. наук. пр. Біологічні, сільськогосподарські та ветеринарні науки. - 2000 р. - Вип. 4 (9) - С. 55-57.
8. Покровская С.Ф. Накопление некоторых металлов в сельскохозяй-ственной продукции и меры по его предотвращения // Сельскохозяйственная наука и производство. 1987.- № 1. - С. 64-75
9. Солонина Т.П., Шуманский А.В. Технология производства продуктов птицеводства: Межвузовский сборник научных трудов под ред. проф. Т.П. Солониной, Кишиневский СХИ. - Кишинев, 1989. - 94 с.
10. Шевчук В.О., Гончаренко В.М. Біогенна міграція сполук ртуті в екосистемі півдня України // Аграрний вісник Причорномор”я : Зб.наук. пр. ОДАУ. Одеса. 2002.- Вип.4 (15). С. 149-152.
11. Милков Л.Е., Думкин В.Л., Руководство по профессиональным заболе-ваниям. М.: 1983.-320 с.
12. Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных веществ и их распределение в воздухе. Справочник. - М.: Химия, 1991. -362 с.
13. Дмитриев М.Т., Тарасова А.А. Загрязнение окружающей среды металлами и методы их определения. Обзор литературы. М.: 1985. - Вып. 9. -21с.
14. Гончаренко В.М., Бондар А. Біогенна міграція ртуті в системі грунт-вода-корми-організм вівцематок асканійської тонкорунної породи // Аграрний вісник Причорномор”я. Зб. наук. праць. ОДАУ. - Одеса. - 2002. - Вип. 4(15). С. 168-170.
15. Алистратов С.В. Загрязнение почв ртутью в подмосковном угольном бассейне // Теория и практика геохимических поисков в современных условиях. Тез. докл. к 4-му Всесоюзному совещ. (Ужгород 10-12 окт. 1988г.).- М.: 1988.
10 с.
16. Васьковская Л.Ф. Циркуляция и трансформация хлор-, фосфор-. ртуть-производных препаратов в системе окружающая среда - биологический объект. К.: Наук. думка, 1985. - 456 с.
17. Фисинин В.А., Папазян Т. Селен и воспроизводительные качества кур // Птицеводство. 2003. № 3. - .6с...
18. Bozsoi GV iztistitoidz haszolt vegyszerbol szarmazo higanyszennyzes // Hidrol/ Kozl. - 1981. - V. 61, № 5, - р. 217-219.
19. Гигиенические аспекты загрязнения окружающей среды ртутью / К.А.Буштуева, Л.Г. Беспалько, А.А. Гасилина и др. / Металлы. Гигиенические аспекты оценки и оздоровления окружающей среды, -М,: НИИГТ и ПЗ, 1983. -С. 109-115.
20. Коршун М.Н. О предупреждении загрязнения ртутью воздуха помещений комбинатов искусственного волокна. // Гигиена труда -1966. -№2. -С. 12-22.
21. Ohta Vikiko Comparison of mercury content in human hair fram (Different individuals by activation analysis) // Analysis - 1978. -Vol.6, No. H-р. 145-147.
22. Добровольский В.В. География микроэлементов. Глобальное рассеяние. - М.: Мысль. 1983. - 272 с.
23. Куринный И.Л. Некоторые данные о загрязнении жилищ ртутью. // Гигиенические нормативы и оздоровление внешней среды (Сб. науч. трудов ). - К.: Госмедиздат УССР, 1961. - С. 119-122.
24. Цемко В.П., Паламарчук И.К., Залуцкая Г.М. Процессы рассеивания микроэлементов в почвах. // Микроэлементы в окружающей среде. - К.: Наук. думка. - 1980. - С. 31-35.
25. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. - Л.: Агропромиздат, 1987. - 142 с.
26. Гармаш Г.А. Накопление тяжелых металлов в почвах и растениях вокруг металлургических предприятий. Автореферат дис. канд. биол. наук. -Новосибирск, 1985. - 16 с.
27. Жуленко В.Н. и др. Фактическое содержание ртутно-хлорорганических пестицидов в органах и тканях животных в зависимости от возраста животных. -Уральская зональная конференция // Физиологические и фармакологические аспекты применения местных природных ресурсов лекарственного сырья и готовых препаратов в практике. - Троицк, 1975. - 64 с.
28. Карплюк И.А., Волкова Н.А., Иваницкий И.М. Хотимченко С.А., Скурихин И.М. Проблема тяжелых металлов в пищевых продуктах и подходы к использованию пищевого сырья с повышенным содержанием тяжелых металлов // Гигиена питания. 1996. - №10. С. 22-26.
29. Безвредность пищевых отходов. Пер. с англ. Под ред. Г.Р. Роберта. -М.: Агропромиздат, 1986. - 126 с.
30. Бондарев Г.И., Иванецкий А.И. Регламентирование химических факторов в продуктах питания. В кн.: «Гигиена окружающей среды», / под ред. Г.И. Сидоренко. - М.: Медицина, 1985.- 140 с.
31. Веранян О.А., Волкова Н.А., Карплюк И.А., // Вопр. питания. -1989.-№2. -33с.
32. Габрилович Р.Ф., Припутина Л.С. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. - К Здоровье, 1987.- 35с.
33. Бондар А.О. Накопичення та біотрансформація ртуті в організмі овець асканійської тонкорунної породи // Аграрний вісник Причорномор”я. Зб. наук. праць. Біологічні, сільськогосподарські та ветеринарні науки. Одеса, 2004. Вип. 23. С. 22-28.
34. Жулейко В.Н., Малярова М.А., Боярченко Г.К. Тяжелые металлы в органах и тканях крупного рогатого скота, выращенного в хозяйствах Подмосковья. В кн.: «Биохимические аспекты качества белковых продуктов мясной и молочной промышленности». - М.: МТ ММП, 1985.-22 с.
35. Гончаренко В.М., Тарасенко Л.А., Курило Б.П., Колесниченко В.М. Изучение влияния пектиносодержащего препарата на показатели качества и биологическую ценность мяса телят. // Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики. Сборник научных статей. - Одесса. - 1997.
С. 16-18.
36. Гончаренко В.М., Тарасенко Л.А., Курило Б.П., Колесниченко В.М., Апинш Ю.В., Вержевская О.П. Биогенная миграция соединении ртути в условиях техногеза юга Украины. // Рациональное использование топливно-энергетических ресурсов, экономика, экология. Сб. науч. статей. - Одесса. - 1997.- С. 40-49.
37. Бондар А.О. Динаміка чисельності та відтворювальні здатності асканійської тонкорунної породи у Миколаївській області// Вісник аграрної науки Причорномор”я.- Миколаїв, 2002. С. 214-217.
38. Микроэлементы в питании человека. Серия технических докладов № 332. Доклад комитета экспертов ВОЗ. - Женева, 1975. - С. 18-27.
39. Гончаренко В.М., Фотка І. Теоретичні прикладні аспекти проблеми ртутного забруднення навколишнього середовища // Аграрний вісник Причорномор”я. Біологічні та ветеринарні науки. / ОДАУ. Одеса. - 2001. Вип. 4(14).- С. 29-33.
40. Ревич Б.А. Научные основы гигиенических исследований окружающей среды городов с использованием геохимических методов. Автореф. дис. д-ра мед. наук. - М., 1992. - 83 с.
41. Ермаков В.В. Метод определения алкилртути в кормах, мясе, рыбе, яйцах, молоке и почве, посредством тонкослойной хроматографии. Утвержден, зам. гл. санитарного врача СССР. 30 июля 1973 г.С. 171 - 173.
42. Вашакидзе В.И. и др. О возможности генетическом действии пестицидов на организм теплокровных. - 5 Всесоюзная научная конференция // Новейшие вопросы гигиены применения пестицидов. - Киев, 1975.- 139 с.
43. Гудзовский Г.А. ПДК загрязнителей неорганической природы в продуктах (мг/кг, кг) / «Зоотехния», ноябрь № 11, 1995. - 132 с.
44. Засекін Д.А. Моніторинг важких металів у довкіллі та способи зниження їх надлишку в організмі тварин. Авт. дис. на здобуття наук. ступеня доктора ветеринарних наук / Нац. аграрний ун-т.- Київ.- 2002. 40 с.
45. Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов 1-4 группы. Справ. издат. А.Л. Бандман, Г.А. Гудзовский, А.С. Дубейсковская и др., под ред. В.А. Филова и др. Л.: Химия. 1988. 512 с.
46. Плеханова И.О., Кутукова А.И., Обухов. Накопление тяжелых металлов сельскохозяйственными растениями при внесении осадков сточных вод. // Почвоведение. - 1995. - № 12. С. 1530 - 1537.
47. Ершов Ю.А., Плетнева Р.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. - М.: Медицина, 1989. -272 с.
48. ГОСТ 24481 80. Вода питьевая. Отбор проб.- М.: Изд-во стандартов, 1981 .- 5с.
49. ГОСТ 17.4.4.02-84. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельментологмческого анализа.- М.: Изд-во стандартов, 1984.- 11с.
50. ГОСТ 26929-86. Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения токсических элементов.- М.: Изд-во стандартов, 1984.- 11с.
51. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.-М.: Изд-во стандартов, 1987.- 9с.
52. ГОСТ 27262-87. Корма растительного происхождения. Методы отбора проб.- М.: Изд-во стандартов, 1987.- 9с.
53. Siegll S.M., Siegll B.Z. Differential elimination of mercury during maturation of leguminous // p.235-236. // Phytochemistry. 1985. V.24. p.235-236.
54. Veaple D.S. Mercury in bryophytes (moss). // Nature (Zond). 1972. V.235. p.229-230.
55. Kraus M.Z., Kraus D.B. Differences in the effects of mercury on predator a voidance in two populations of the grass uvimp. Palalemo neles pugio. Mar. environ. Res. 1986. V.18 p.277-289.
56. Сидоренко Г.И. Методические рекомендации по спектральному определению тяжелых металлов в биологических материалах и объектах окружающей среды. - М,: Научные основы гигиены окружающей среды. - 1986. - С.3-51.
57. Glooschenko W.A. (1969). Accumulation of 203-Hg by the marine diatom Chaetocerus costatum. J.Phycol. 5: р. 224-226.
58. Hannerz Z. (1968). Experimental investigations on the accumulation of mercury in water organisms. Daotthingnalm, Sweden, Institute of Freshwater Rescearch, p.p. 120-175 (Report No 48).
59. Bachstrom J., Distribution studies of mercuric pesticides in quail and some fresh-water fishes. // Acta pharmacol. toxicol, 1969. V.27. (Supple 3 ): p.3-103.
60. Nicholson J.K., Osborn D. Kidney lesions in jevenile starlinhs Saturn us vulgaris fed on a mercury-contaminated synthetic diet. // Environ Pollut. 1984. V.33. p.195-206.
61. Finley M.T., Stendell R.C., Survival and reproductive success of black ducks fed methyl mercury. // Environ. Polkut. V.16. p.51-64.
62. Adams W.J., Rince H.H. Mercury levels in the tissues of ringnecked pheasants fed two mercurial fungicides. // Bull. environ. Contam. Toxicol. 1976. V.15. p.316-323.
63. Borg K., Erne K., Hanko E., Wanntorn H. Experimental secondary methyl mercury poisoning in the gas hawk Accipiter g. gcntiles Z. // Environ. Pollut. 1970. V.I. p.91-104.
64. Berg W., Johnels A., Sjostrand B., Westermark G. Mercury content in featners of Suedish birds from the past 100 years. // Oikos. 1966. V.17 p.71-83.
65. Ohlendorf H.M. Mercurv selenium, cadmium and organochlorines in eggs of there Hawailan seabird species. // Environ. Poilut., 1986. V.11. p.169-191.
66. Kaeman J.H., VanDe Ven. Ws M. De Golls J.S.-H. Tjiol P.S. Mercury and selenium in marine mammals and birds. // See total Environ. 1975. V.3. pp. 279-287.
67. Hoffman R.D., Curnow R.D. Mercury in herons egrets and their foods. // 1. Wilole. Manage. 1979. V. 43. pp. 85-93.
68. Doi R., Ohne H., Harada M. Mercury on the leathers of Wild birds from the mercury-polluted area along the shore of the // Shirami Sea, Japan. Scitotal Environ, V.1984. V.110. pp.155-167.
69. Firmeite N., Brevik, Porp. R. Mercury and organochlorienes in eggs froma Norwegian gannet Colony. // Bull. environ. Contain. Toxicol. 1982 V.28. p.58-60.
70. Huckabel J.W., Diaz F.J., Ganzen S.A., Solomon J. Distribution of mercury in vegetation at Almadlh, Spain // Environ. Pollut. 1983. V.30. p.211-224.
71. Jefferies D.J., French M.C. Mercury, cadmin, Zinc, copper and organochlorine insecticide levels in smal mammals trapped in a wheat field. Enverion. Pollut, 1976. V.10. p.175-182.
72. Beliles R.P., Clark R.S., Belluscio R.P., Vuill C.I., Leach L.T. Behavioral effects in pigeons exposed to mercury vapor at a concentration of 0,1 mg/m. // Am. ind Hyq. Anoc. J., 1967. V.28. pp.482-484.
73. Armstrong R.D., Leach I.I., Morgan R. Some factors influencing susceptiaty of rainbow trout to the acute toxicity of an ethyl mercury phosphate formulation. // Timsan. / Trans. Am Fish. Sos. 1969. V.98. pp.419-425.
74. Grissom R.E., Thaxton T.P. Onset of mercury toxicity inyang chickens. // Arch environ. Contain. Toxicol, 1985. V.14. pp.193-196.
75. Brake J., Thaxton P., Hester P.V. Mercury induced cardiovascular abnurmalitiesin the chichen // Arch. environ. Contain. Toxicol. 1977.V.6 pp.269-277.
76. Kosba M.A, Ali M.M., Shawer M.F., Aflouni M.T. M. Effects of mercury pollution in the performance of laying hens and offspring. // Egypt. T/anim. Prod. 1982. V.22. pp.153-161.
77. Bridger M.A., Thaxton Jp. 1982, 1983. Cell-mediated immunity in the chicken as affected by mercury // Poult. Sci, 1982. V.61. pp.2356-2361.
78. Birge W.J., Roberts O.W. Tocicity of metals to chick embryol // Bull. environ. Contam. Toxicol. 1976. V.16. pp.319-324.
79. Mullins W.H., Bizean E.G., Benson W. Effects of phenye mercury on captive game farm pheosants // Wildl.Mamage. 1977. V.41. pp.302-306.
80. Hill E.F., Saares J.H. Subchronil mercury exposure in Coturnix and a method of hazard evaluation // Environ. Toxicol. Chem. 1984. V.3. pp.489-502.
81. Scott M.Z. Effects of PCBS. DDT, and mercury compounds in chickens and Japanese quail // Fed. Proc. Amer. Soc. Exp. Biol. V.36 pp.1888-1893.
82. Tejning S. Biological effects of methyl mercury dicyanoliamidetreated groin in the domestic favl // Gallus gallus E, likos. 1967. V.18(Sappe) pp. 1-110.
83. Finreite N. Effects of methyl mercury treated fud on the mortality and growth of leghorn cockerels. // Cau J. anim See, 1970. V.50. pp. 387-389.
84. Fimreite N., Karitad Z. Effects of dietary methyl mercury on red. tailed hawks. J. // Wilde. Manage 1971. V.35. pp.293-300.
85. Hlins G. Effects of low dietary of methyl mercury on mallord, reproduction. // Bull. environ. Contann. Toxicol., 1974. V.11. pp.386-396.
86. Prince H.H. Genetic response of mallards to toxic effects of methyl mercuric. chloride // in. Lamb. DW. Kanada. EE., ed Avion and Mammalion Wildlife Toxicology: Second Confere Philadelphia. American Society for. Testing and Maternals. 1981. pp.31-40.
87. Ganther H.E., Condie C., Sunde M.L., Korecky M.S., Wagner O.H., P.S-H, Hoekstra W.G. Sclehnion relation to decreased toxicity of methylmercury oedoled to diets containing tuna // Science, 1972. V. 1 75. pp. 1122-1124.
88. Harada M. Minamata disease as a social and medical problem. // Jpn.A, 1978. V.25. pp.20-34.
89. Takuechi T., Morikawa N. Matsumoto Azuma E., 1957 Pathological studies on Minamata disease. W. Minamata disease of Crows ond jld birdsi // Kumamot Med. Soc. V.31. (Sippl. 2). 1957. pp.276-281.
90. Newton L. The ecology of raptors. Berkhamstcd., Hertfordshire, T.A.D, Poyser // Br. Birds. V.81. pp.258-269.
91. Jefferies D.J. Stainsby B. French M.C. The ecology of smole. mammols in arable firds drilled with winter wheat and the increase in their dilldrin and mercury residues // J. Zool. V.171. 1973. pp.513-539.
92. Рейли К. Металлические загрязнения пищевых продуктов: перевод с англ. (предисловие д-ра техн. наук И.М. Скурихина) -М.. Агропромиздат, 1985. - 184 с.
93. Ермаков В.В. Биогенная миграция ртути в условиях техногенеза биосферы. // Миграция загрязняющих веществ в почвах и сопредельных средах. -Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - С. 20-28.
94. Ермаков В.В. Трансформация и куммуляция ртутьсодержащих соединений в организме животных //. Пробл. гигиены и токсикологии пестици-дов. Тез. докл. 6 Всесоюз. науч. конф. - К.: ВНИИТИ и ТОКС, 1981. - Ч.2. -С.154-155.
95. Байвлятов Ю.Д. Проблеми екологічної безпеки в промисловому птахівництві // Тваринництво України .- 2002.-№ 10 .- С. 5-8.
96. Вашакидзе В.И. Экспериментальные данные о гонадотропном, эмбриотропном и мутагенном действии гранозана. // Вопр. гигиены и токсикологии пестицидов. - М.: Медицина, 1970. - С. 134-139.
97. Мухтарова Н.Д. Отдельные последствия патологии нервной системы, вызванной воздействием малых концентраций этилмеркурхлорида // Гигиена труда. - 1977. - №3. -С.4-7.
98. Гігієна тварин / Демчук М.В., Чорний М.В., Високос М.П., Павлюк Я.С..- К.: Урожай, 1996.- 384с.
99. Гігієна тварин : практикум / Демчук М.В., Андрусишин Й.В., Гаврелець Є.С. та ін.- К.: Сільгоспосвіта, 1994.- 325с.
100. Delcourt A., Mestre J.C. The effects of phony mercuric acetateon the growth of Chlatary domonas variables // Dang. Bulle. Environ. Contain. Toxicol. -1978. -Vol.20. pp.145-148.
101. Westermark T., Odlsjo Johnels A.G. Mercury content of bird feathers before and after Swedish ban on oikyi in agriculture // AM3.10. 1975. -Vol.4, No.4. -p.87-92.
102. Гончаренко В.М., Кірович Н.О., Бондар А.О. Шляхи виведення ртуті з організму овець // Науковий вісник Львівської національної академії ім. С.З. Гжицького. Львів, 2003. Том 5(№3). Частина 3. С. 122-126.
103. Крылова А.Н., Рубцов А.Ф. Сравнительная оценка методов определения ртути в биологических объектах (обзор лит.) // Суд. мед. экспертиза. -1979. - т.22, №2. - С. 42-47.
104. Трахтенберг И.И., Иванова Л.А. // Гигиена и санитария. - 1984. - №5.- С. 59-63.
105. Давлетов Э.Г. Материалы к анализу некоторых сторон биохимического механизма токсического действия тяжелых металлов. Автореферат дис. канд., Л.:, 1974. - С. 105-125.
106. Линник П.Р, Набивалец Б.И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Л.: 1986. - 272 с.
107. Дубинская Н.А. // Изв. АН Латв. ССР. Сер. физ.-техн. хим. и геол. наук. - 1980. - №2. -С. 16-22.
108. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. М.: 1984. 560 с.
109. Бегалиев А.Б. Генетический эффект солей тяжелых металлов как загрязнителей окружающей среды. // Успехи современной генетики. - 1982. -№10. - 104 с.
110. Байдевлятов Ю. Проблеми екологічної безпеки у промисловому птахівництві // Тваринництво України. - 2002. - № 10. С. 5-8.
111. Нерубенко Г. Выход из кризиса возможен.// Птицеводство. -1996. - №4.- С. 5-6.
112. Гансева И.В., Довбня В.В., Ваконов М.И., Широкова // Экология. -1995. -№3. -С. 217-221.
113. Гецова А.Б., Волкова Г.А. О накоплении радиоактивных изотопов фосфора, натрия, йода и ртути личинками водных насекомых // Зоол. журн. -1964. - №7.- С. 1077-1080.
114. Брукс Т.Р. Загрязнение микроэлементами // Химия окружающей среды. / Под ред. Дж.О.М.Бокрис: Пер. с англ. -М. Химия, 1982. - С. 371-413.
115. Лужников Е.А. Клиническая токсикология. - М. : Колос. - 1987.
С. 10-28.
116. Ткешелашвили Л.К., Меписашвил И.С., Мосулишвили Л.И., -В кн.: Радиационные исследования. Тбилиси, 1975. Т. 2. - С. 25-31.
117. Сhang Z.W. -Environs, Res., 1977, Vоl. 14. р.329-331, 366-373.
118. Биологическая роль микроэлемента и их применение в сельском хозяйстве и медицине. - 8 Всесоюзн. конф. Тез. докл. Ивано-Франковск, 1978. - Т.1,2. - 185 с.
119. Воudene С., Damеral М. -Тохiсо1. Еurop. Rеs., 1982, Vо1. 4 р.143-150.
120. Лебедев П.Т., Усович А.Р. -Методы исследований кормов, органов и тканей животных. М., 1965. -С. 224-230.
121. Курячая М.А. Химия созидающая, химия разрушающая: - М.. Знание, 1990. 160 с.
122. Карпович Н.С., Яровая Е.В., Донченко Л.В., Немена В.В Совершен-ствовать технологию выработки пектина. // Пищ. промышленность. - 1988. - №5. — С. 8-9.
123. Фисинин В.А., Папазян Т. Повышение продуктивности птицы, качества яиц и мяса и роль селена // Птицеводство. - 2003.- №6. - С. 2-4 .
124. Пельтцер С.О. - В кн. Методики научных исследований по качеству яиц и мяса сельскохозяйственной птицы. - М.: 1967. - С. 21-24.
125. Pezerovis D.Z., Narancsik P., - Arch. Toxicol., 1981. - Vol.48 p.167-172.
126. Mechra V.M., Kanwar K.C. -Toxicol, Lett., 1984, Vol. p.319-326.
127. Архипова О.А., Марлова и соавт. Пектиновые вещества, количества которых в ряде растит, продуктов может быть довольно большой; М.: Колос. 1981. 84 с.
128. Методики зоотехнических и биохимических анализов кормов, продуктов обмена и животноводства продукции. Дубровцы. - ОНТИ. - 1970. - С. 1-139.
129. Бошуевич В.А. Антропо-экологическое изучение микроэлементарного состава волос у некоторых групп населения: Автореф. канд. дис.-М. :1988. - 18 с.
130. Архипова О.Г. - В кн.: Токсикология новых промышленных химиче-ских веществ. М.: 1961, № 2 - С. 142-148.
131. Виноградов А.П. Геохимия редких и рассеянных химических элементов в почвах. - 2-е изд., доп. - М.: Изд-во АН СССР, 1957.- 237 с.
132. Лившин О.Д. Содержание пектиновых веществ в рационах питания рабочих контактирующих с тяжелыми металлами // Гигиена и санитария. 1986. №3. - С. 85-86.
133. Исидоров В.А. Органическая химия атмосферы / Под ред. Б.В. Иоффе. - Л.: Химия, 1985. 264 с.
134. Семена В. Селекція у птахівництві потужний фактор інтенсифікації галузі // Тваринництво України . 2001. № 4. С. 5-7.
135. Калмыкова Т.П., Круть Н.И., Ардашова А.И. Влияние фенил-меркурацетата на хромосомы клеток костного мозга мышей. - «Бюллетень ВИЭВ», М.: 1973, вып. 16. - 108 с.
136. Борисенко Н.Ф. и др. Новые данные об особенностях биологического действия ртутьорганических пестицидов. 5 Всесоюзная научная конференция // Новейшие вопросы гигиены применения пестицидов.- Киев, 1975. 147 с.
137. Иванаевский В.С., Ардатова А.И., Якушева О.В. Токсическое действие гранозана на организм крупного рогатого скота, «Ветеринария». 1972, № 5.-81 с.
138. Ардатова А.Н., Якушева О.В. Диагностика отравлений свиней гранозаном, - «Бюлл. ВИЭВ», вып. 16. 1995. 105 с.
139. Штенберг А.И., Торгшевский А.М. Ртуть и внешняя среда (проблемы гигиены питания) // Вести. АМН СССР. - 1975. -№ 3 - С. 64-69.
140. Цвирко И.П. Ртутьсодержащие соединения в кормах, органах и тканях овец, выращенных в Марийской АССР // Технология и техника мясной и молочной промышленности на основе современных исследований. М. - М МИТРММП, 1981. - С. 108-110.
141. Cohen G.B., Schrier E.E. Removal of mercury from fish protein concentrate by sodium borohydride reduction // J. Agr. and Food Chem, -1975. - Vol. 23, No.4. - p.661-665.
142. Airly D. Contributions from coal end industrial materials to mercury in rain rainwater ond snow // Sci. Tolal Envirou. - 1982. Vol. 25., - №- l. -p.19-40.
143. Тарасенко Л.О., Макаревич Т. Сучасні методи дослідження вмісту важк