БІОХІМІЧНІ ТА МЕМБРАННІ МЕХАНІЗМИ УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДУ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЇ ФІЗІОЛОГІЧНО АКТИВНИМИ СПОЛУКАМИ МЕТАБОЛІТНОЇ ДІЇ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

НІЖЕНКОВСЬКА Ірина Володимирівна

УДК 577.352.38: [547.82 + 547.853] :543.4

БІОХІМІЧНІ ТА МЕМБРАННІ МЕХАНІЗМИ УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДУ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЇ ФІЗІОЛОГІЧНО АКТИВНИМИ СПОЛУКАМИ МЕТАБОЛІТНОЇ ДІЇ

14.01.32 медична біохімія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент НАН та АМН України,
Чекман Іван Сергійович
Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України,
Губський Юрій Іванович

Київ 2009

З М І С Т
ВСТУП .................................................................................................................. 7
РОЗДІЛ 1
БІОХІМІЧНІ ТА КЛІТИННІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ТА БІОХІМІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ КАРДІОТОНІЧНИХ ЗАСОБІВ (огляд літератури)
1.1. Біохімічні та клітинні механізми розвитку серцевої недостатності ........ 22
1.2. Фармакологічні принципи корекції серцевої недостатності ...... 33
РОЗДІЛ 2
ОБ`ЄКТИ, МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об`єкти та моделі дослідження ................................................................ 52
2.2. Досліджувані фізіологічно активні сполуки та лікарські засоби ........... 53
2.3. Біохімічні методи дослідження метаболітів та ферментів ....................... 54
2.4. Біофізичні та квантово-хімічні методи дослідження ............................... 59
2.5. Фізіологічні та фармакологічні методи дослідження ............................... 69
2.6. Морфологічні та електрономікроскопічні методи дослідження ............. 72
РОЗДІЛ 3
БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ ТА УШКОДЖЕННЯ МЕМБРАННИХ СТРУКТУР МІОКАРДУ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
3.1. Показники біоенергетичних процесів в міокарді за дії рубоміцину ...... 75
3.2. Індикаторні ферменти плазми крові за ушкодження рубоміцином ........ 80
3.3. Ультраструктурні зміни в кардіоміоцитах щурів за ушкодження рубоміцином ........................................................................................................ 82
РОЗДІЛ 4
ПРОЦЕСИ ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ ТА СТАН АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В МІОКАРДІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
4.1. Реакції ліпопереокислення та стан глутатіонової антиоксидантної системи за дії рубоміцину ................. 89
4.2. Жирнокислотні спектри тканинних фосфоліпідів та ліпіди крові за дії рубоміцину .......................................................................................................... 94
РОЗДІЛ 5
БІОХІМІЧНІ ТА ФАРМАКОЛОГІЧНІ КАРДІОТРОПНІ ВЛАСТИВОСТІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ФАС МЕТАБОЛІТНОЇ ДІЇ
5.1. Вивчення впливу кардіотропних препаратів метаболітної дії на біоенергетичні процеси в міокарді щурів ..... 99
5.2 Вивчення впливу кардіотропних препаратів метаболітної дії на процеси ліпопероксидації та антиоксидантну систему міокарду ................ 113
5.3. Антиоксидантні та антирадикальні властивості метаболітних кардіо-тоніків in vitro ................................................................................................. 122
5.3.1. Антиоксидантні та антирадикальні активності суфану in vitro порівняно з триптофаном та цистеїном ............................................................................. 122
5.3.2. Антирадикальні активності in vitro карбіцилу та добутаміну порівняно з антагоністами кальцію ...................................................................................... 124
5.4. Вплив кардіотропних препаратів метаболітної дії на функції міокарду та системну гемодинаміку ..................................................................................... 125
РОЗДІЛ 6
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ КАРДІОТРОПНИХ ПРЕПАРАТІВ МЕТАБОЛІТНОЇ ДІЇ НА БІОХІМІЧНІ ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В МІОКАРДІ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
6.1. Вплив кардіотропних препаратів метаболітної дії на біоенергетичні процеси в міокарді щурів за експериментальної серцевої недостатності 142
6.2. Вплив кардіотропних препаратів метаболітної дії на процеси ліпопереокислення та активність антиоксидантної системи в міокарді щурів за експериментальної серцевої недостатності ................ 149
6.3. Вплив кардіотропних препаратів метаболітної дії на ультраструктуру кардіоміоцитів за експериментальної серцевої недостатності ..................... 161
6.4. Вплив кардіотропних препаратів метаболітної дії на функціональну активність міокарду та системну гемодинаміку за експериментальної серцевої недостатності .. 168
РОЗДІЛ 7
МЕМБРАНОТРОПНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ВЗАЄМОДІЯ З БІОЛІГАНДАМИ КАРДІОТОНИКІВ МЕТАБОЛІТНОЇ ДІЇ
7.1. Вплив кардіотонічних сполук на проникність мембран еритроцитів ... 172
7.2. Поверхнева і мембранотропна активність суфану на модельних та біологічних мембранах . 176
7.2.1. Поверхнева активність суфану в системах із штучних фосфоліпідних мембран ............................................................................................................. 176
7.2.2. Мембранотропні властивості суфану по відношенню до сарколеми кардіоміоцитів .................................................................................................... 188
7.2.3. Вплив суфану на експресію рецепторів плазматичних мембран лімфоцитів .......................................................................................................... 192
7.3. Біофізичні механізми взаємодії кардіотропних ФАС з мембранними структурами ....................................................................................................... 194
7.3.1. Мембранотропні властивості ФАС в системі ліпосом з фосфатиди-холіну ................................................................................................................. 195
7.3.2. Мембранотропні властивості ФАС в системі ліпосом з кардіоліпіну.203
РОЗДІЛ 8
КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ МЕТАБОЛІТНИХ КАРДІОТОНИКІВ З КОМПОНЕНТАМИ БІОМЕМБРАН ТА ІНШИМИ БІОЛІГАНДАМИ
8.1. Дослідження комплексоутворення кардіотонічних ФАС з амінокис-лотами та іншими метаболітами методом УФ-спектроскопії ...................... 209
8.1.1. Дослідження комплексоутворення суфану з амінокислотами та іншими метаболітами методом УФ-спектроскопії ....................................................... 209
8.1.2.Порівняльне вивчення комплексоутворення метаболітних кардіотоників з амінокислотами методом УФ-спектроскопії ................................................ 218
8.2. Квантово-хімічні розрахунки взаємодії молекули суфану та інших метаболітних кардіотоників з амінокислотами ............................................. 221
8.2.1.Квантово-хімічні розрахунки молекули суфану та його взаємодії з амінокислотами .................................................................................................. 221
8.2.2. Порівняльна характеристика енергетичних параметрів взаємодії карбіцилу, суфану та диолу з амінокислотами ............................................... 247
8.3. Квантово-хімічні розрахунки взаємодії ФАС кардіотонічної дії з фосфатидилхоліном ......................................................................................... 253
ДОДАТОК 1. Таблиці 5.4.1. 5.4.17. .............................................................. 268
ДОДАТОК 2. Таблиці 6.4.1. 6.4.5 ................................................................. 285
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ................. 290
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 298
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 302

В С Т У П

Актуальність проблеми.
На протязі останніх десятиріч захворюванння серцево-судинної системи продовжують займати перше місце як причина смертності населення у більшості індустріальних країн світу. В Україні серцево-судинні захворювання становлять станом на 2006 рік 63,4% причин всіх смертей [77]. В структурі захворювань серця та судин провідними є ішемічна хвороба, артеріальна гіпертензія, атеросклероз, як системний патологічний процес, що супроводжуються розвитком інфаркту міокарду та/або серцево-судинної недостатності і цереброваскулярної патології, як головних причин смертності та інвалідізації населення працездатного віку [116, 143]. Чільне місце серед ушкоджень клітин міокарду, що призводять до порушень ультраструктури та функціональної недостатності серцевого м`язу посідають також метаболічні ураження кардіоміоцитів, які розвиваються внаслідок гіпоксії, ендокринних порушень, зокрема тиреотоксикозу. До того ж, в останні роки серед причин серцевої недостатності все більший відсоток займають кардіоміопатії, що зумовлені різноманітними токсичними чинниками [52, 53, 58, 59, 61, 97, 159, 160, 164-166, 196], у тому числі дією певних лікарських засобів, особливо за умов нераціональної фармакотерапії. Виражені кардіотоксичні ефекти спостерігаються при застосуванні багатьох антибіотиків, зокрема антиметаболітних препаратів протипухлинної дії [43-48, 114, 158, 161]. Таким чином, згідно із сучасними уявленнями, серцева недостатність не є окремою хворобою, а являє собою складний клініко-функціональний синдром, що характеризується нездатністю серця подавати адекватний потік крові для забезпечення метаболічних потреб організму в цілому та самої тканини міокарду [238].
Разом, з тим, слід визнати, що, незначаючи на численні дослідження вітчизняних та закордонних фахівців, біохімічні механізми порушення скоротливої діяльності кардіоміоцитів та її енергозабезпечення (та регуляції) за умов клінічної та експериментальної патології серцевого мязу залишаються недостатньо вивченими. Існуючі літературні дані [33, 35, 36, 99, 30-32] та наукові роботи, виконані на кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (зав. кафедри член-кореспондент НАН та АМН України, проф. І.С. Чекман) [50, 114, 133, 158-166, 177], свідчать про доцільність пошуку та вивчення механізмів дії нових серцево-судинних лікарських засобів різної хімічної будови, в тому числі речовин, близьких за будовою та властивостями до природних метаболітів амінокислот, нуклеотидів, інтермедіатів пентозофосфатного циклу та фізіологічно активних азот-вмісних гетероциклічних сполук. Ряд препаратів метаболітного типу в тій чи іншій мірі можуть мати кардіотонічну дію та застосовуватись в моно- або комплексній терапії серцевої недостатності [50, 158].
В той же час, невирішеними залишаються проблеми фармакологічної корекції серцевої недостатності за допомогою неглікозидних кардіотоніків нових поколінь, які, поряд з позитивними інотропними ефектами, мають кардіопротекторну дію, поліпшуючи якість та тривалість життя пацієнтів з різними формами серцевої недостатністю лишаються нерозв’язаними.
Одним з найбільш перспективних класів метаболічних речовин, що вивчався на кафедрі фармакології НМУ, є клас похідних бурштинової кислоти (сукцинату). Пошук різних біологічно активних похідних бурштинової кислоти показав раціональність застосування з цією метою сукцинамідів [99]. Відомо також, що амінокислота L-триптофан є малотоксичною сполукою, що знижує токсичність інших кардіотропних засобів [2, 87 ,97]. Спроби створити на основі бурштинової кислоти та природного триптофану препарат кардіотонічної дії призвели до розробки суфано-калієвої солі N-сукциніл-D,L-триптофану, що дістала назву Суфану. Таке поєднання в молекулі сукцинату і триптофану було обумовлено тим, що сама бурштинова кислота має незначний вплив на скорочувальні властивості міокарда, в той час як амінокислота триптофан включається в обмін НАД та НАДФ і бере участь у процесах співпряження збудження і скорочення в кардіоміоцитах, виявляючи певну позитивну інотропну дію. Зважаючи на той факт, що бурштинова кислота може бути інгібітором калієвої проникності, раціональним було використання саме калієвої солі комплексного препарату.
Попередні експериментальні дослідження , проведені in vitro та in vivo, виявили у суфана здатність викликати підвищення скоротливої функції міокарда, яке за величиною інотропної дії поступається еталонним кардіотонікам строфантину та добутаміну [27, 147] але, зважаючи на вірогідну кардіопротекторну дію цього препарату та його низьку токсичність, являє собою фармакодинамічну властивість, привабливу для можливого клінічного застосування при лікуванні серцевої недостатності. Крім того, проведеними ранішк дослідженнями було показано нормалізуючий вплив суфану на показники скоротливої функції та енергетичного обміну міокарду при гострій серцевій недостатності (коарктація аорти, оклюзія коронарної артерії), глікозидній інтоксикації, блокаді гліколізу, наявність протиаритмічної [9] та антигіпоксичної дії [30, 50, 133]. Незважаючи на значний об’єм проведених експериментальних досліджень, присвячених суфану, сьогоднішній стан проблеми характеризується тим, що лишаються нез’ясованими біохімічні, мембранотропні та фізико-хімічні механізми його позитивного впливу на біоенергетику та скоротливу функцію міокарду, особливості дії препарату на ненаркотизованих тваринах, а також доцільність використання препарату за умов хронічної серцевої недостатності, спричиненої несприятливими метаболічними та токсичними впливами на кардіоміоцити.
Таким чином, судячи з попередніх досліджень по вивченню специфічної активності нестероїдного кардіотоніка суфана, можна припустити наявність у цієї ФАС мембранотропної активності, механізм якої точно не з’ясований. Разом з тим, встановлення молекулярних та мембранних механізмів кардіостимулюючої і кардіопротекторної дії суфану необхідно для створення теоретичної передумови планування подальшого клінічного вивчення препарата та подальших ефективних неглікозидних кардіотоників.
Крім похідних бурштинової кислоти та триптофану, значний інтерес для практичного застосування в кардіології являє собою клас макроциклічних поліефірів, представники якого мають високу біологічну активність завдяки своїм унікальним комплексоутворюючим властивостям і подібності до іонофорних антибіотиків [13, 41, 145]. Надзвичайно важливими є їх властивості цих сполук як переносників не тільки катіонів, аніонів, але й більш складних молекул, які дозволяють змінювати потенціалчутливість та проникність мембран збудливіих клітин, таких як нейрони та міоцити [118]. А оскільки, як відомо, комплексоутворюючі властивості біологічно активних сполук відіграють суттєву роль в реалізації їх кардіотропних і вазотропних властивостей [42], вважалося слушним вивчити мембрано- та кардіотропну дію нових похідних класу краун-ефірів і їх відкрито-ланцюгових аналогів у порівнянні з відомими еталонними кардіотоніками. Зазначені експериментальні дослідженнями доцільно проводити не тільки на інтактних тваринах, а і за умов патологічного процесу в міокарді.
Останніми роками доведена роль антибіотиків антрациклінового ряду, які широко використовуються для лікування онкологічних захворювань у формуванні кардіоміопатій” з послідуючим розвитком регенераторно-пластичної хронічної серцевої недостатності [14, 20, 65]. Однак, зовсім невивченою є фармакодинаміка сполук, похідних бурштинової кислоти та краун-ефірів в умовах антрациклінової кардіоміопатії, а також перспективи їх застосування для профілактики та лікування серцевої недостатності, що розвинулась під впливом даних протипухлинних препаратів.
Встановлення ліганд-рецепторної взаємодії, завдяки використанню фізико-хімічних методів у фармакології, дозволило розшифрувати молекулярні та субмолекулярні механізм дії серцевих глікозидів [17, 43, 44], зрозуміти механізм мембранної дії папаверину, дибазолу та деяких інших серцево-судинних засобів. Однак ці дослідження носили розрізнений характер і не ставили за мету вивчення та узагальнення взаємодії з біомембранами та їх складовими компонентами кардіотропних речовин різної хімічної будови та виявленняна цій основі нових потенційних кардіо- та вазотропних сполук. Таким чином, значний інтерес становлять дослідження біохімічних, біофізичних та фізико-хімічних механізмів мембранотропної дії метаболітних кардіотоніків та кардіопротекторів, оскільки лише такий методичний підхід є найбільш перспективним у пошуку закономірностей і залежностей між фізико-хімічними властивостями та фармакологічною активністю фізіологічно активних сполук інотропнолї дії, що можуть розглядатися як потенційні лікарські засоби для лікування гострої та хронічної серцевої недостатності.
В реалізації фармакодинамічних ефектів сучасних кардіотоників важливим являється вивчення саме молекулярної будови та фізико-хімічних властивостей кардіотропних сполук, серед яких важливою є їх здатність до комплексоутворення з амінокислотами, ліпідними компонентами біомембран, біометалами та іншими біолігандами, а також дослідження молекул фармакологічних агентів, їх мішеней та хімічної поведінки в організмі за допомогою квантово-хімічних розрахунків, які дозволяють прогнозувати дескриптори міжмолекулярної взаємодії та взаємовідносини структура-активність” [41, 137].
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, подальше вивчення молекулярно-клітинних механізмів порушень скоротливої функції міокарду, що є патобіохімічною основою розвитку як хронічної, так і гострої серцевої недостатності, та пошук нових, ефективних лікарських засобів, що спрямовані на корекцію біохімічних, структурних та функціональних порушень за умов цієї патології, є важливою проблемою медичної біохімії та біохімічної фармакології, що ї обгрунтовує актуальність, наукову новизну та практичне значення цього дисертаційного дослідження.
Мета і завдання дисертаційної роботи.
Виходячи із вищезазначеного, метою дисертаційної роботи було вивчення біохімічних механізмів порушень метаболічних процесів за умов експериментального ушкодження серцевого м`язу та пошук засобів корекції структурно-функціональних порушень в тканині міокарду за допомогою нових представників фізіологічно-активних сполук (ФАС) метаболітної дії як перспективних лікарських засобів кардіопротекторної та кардіотропної дії.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
1. Провести дослідження метаболічних порушень обміну нікотинамідних коферментів та макроергічних сполук аденілових нуклеотидів, креатинфосфату та ферментів їх метаболізму в тканині міокарду за умов експериментальної серцевої недостатності.
2. Вивчити вплив на біоенергетичні процесі в міокарді тварин з експериментальною серцевою недостатністю нових фізіологічно активних сполук метаболітної дії, зокрема похідних амінокислот (суфану), краун-ефіру урацилу (карбіцилу) порівняно з кардіотоніками інших фармакологічних класів.
3. Вивчити вплив нових фізіологічно активних сполук метаболітної дії похідних амінокислот та урацилу на процеси розвитку оксидантного стресу та механізми антиоксидантного захисту за участі глутатіоновї АОС в тканині міокарду як контрольних (здорових) тварин, так і при моделюванні експериментальної серцевої недостатності.
4. Провести фармакологічні дослідження інотропної активності нових класів кардіотропних сполук метаболітної дії, їх вплив на кардіогемодинаміку наркотизованих та ненаркотизованих тварин на цілому організмі за допомогою катетеризації лівого шлуночка як на контрольних тваринах так і за умов різних моделец серцевої недостатності.
5. За допомогою сучасних біофізичних та фізико-хімічних методів провести поглиблене вивчення мембранотропних та антиради-кальних властивостей метаболітних кардіотоніків, механізми їх взаємодії з мембранами, впливу на структурно-динамічні властивості ліпідної фази мембран, білково-ліпідні взаємодії у модельних та природних мембранах, здатність до комплексоутворення з біологічноважливими лігандами.
6. З метою вивчення молекулярних механізмів комплексоутворення досліджуваних кардіотоників, як основи їх біохімічних та фармакологічних ефектів, провести квантово-хімічні розрахунки структури ФАС, що досліджувалися, та їх взаємодії з компонентами біомембран (фосфатидилхоліном) та іншими метаболітними біолігандами амінокислотами, сироватковим альбуміном, нікотинамідними коферментами, біометалами, молекулами води.
Об`єкти дослідження: дорослі білі щури лінії Вістар - інтактні тварини та такі із експериментальної серцевою недостатністю, що моделювалася введенням похідного антрациклінових глікозидів кардіотоксичним протипухлинним антибіотиком рубоміцином (Доксорубіцином); кролі породи Шиншила в умовах експериментальної патології серця, що моделювалася коарктацією аорти та гемічною гіпоксією.
Предмет дослідження: показники біоенергетичних процесів в міокарді експериментальних тварин, біохімічні та біофізичні властивості мембран кардіоміоцитів за умов експериментальної серцевої недостатності та впливу метаболітних фізіологічно активних кардіотропної дії; квантово-хімічні параметри структури нових фізіологічно активних сполук суфану, карбіцилу.
Методи дослідження: біохімічні, біофізичні, фармакологічні, морфологічні, статистичні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках плану науково-дослідних робіт Національного медичного університету імені О.О.Богомольця відповідно до тем, затверджених МОЗ України: Вивчення кардіопротекторної дії лікарських засобів за умов токсичного ураження міокарду” (№ державної реєстрації 0103U005667) та Вивчення фізико-хімічних та квантово-хімічних механізмів дії нових кардіопротекторних сполук метаболічної дії (№ державної реєстрації 0100U003121”. Дисертант є співвиконавцем зазначених науково-дослідних робіт.
Наукова новизна отриманих результатів.
Вперше проведено комплексне дослідження біохімічних, і функціональних і ультраструктурних змін в міокарді та порушень кардіогемодинаміки за умов експериментальної серцевої недостатності, що була модельована введенням білим щурам-самцям лінії Вістар антрациклінового антибіотику рубоміцину гідрохлориду.
В результаті проведенних наукових досліджень вперше встановлені біохімічні механізми порушень біоенергетичних процесів в кардіоміоцитах, насамперед окислювально-відновлювальних реакцій в мітохондріях, що проявлялися значним зниженням вмісту окислених форм та сумарної кількості нікотинамідних коферментів НАД+ та НАДФ+, коефіцієнту окислені/відновлені форми піридин-нуклеотидів, з одночасним підвищенням активності НАД-гідролази. Встановлено, що розвиток експериментальної серцевої недостатності в результаті введення щурам рубоміцину супроводжується зменшенням вмісту в кардіоміоцитах резервів метаболічної енергії та макроергічних сполук глікогену, креатинфосфату, АТФ та АДФ, являючи собою біохімічний субстрат порушення в умовах СН енергозабезпечення скорочувального актоміозинового апарату міофібрил.
В дисертаційній роботі показано, що спричинена хімічним ушкодже-нням серця рубоміцином токсична кардіоміопатія супроводжується роз-витком в тканині міокарду та інших органах біохімічного синдрому окси-дативного стресу та пригніченням активності антиоксидантної глутатіон-пероксидазної системи, що призводить до значних зрушень жирнокис-лотних спектрів ліпідів, зниження вмісту в міокарді та печінці полі-ненасиченої арахідонової кислоти С20:4 та загальним зменшенням ПНЖК.
Вперше встановлено, що метаболітні кардіотоніки сполука суфан, похідне бурштинової кислоти та L-триптофану, і похідне урацилу краун-ефір карбіцил при введенні щурам з рубоміциновою кардіоміопатією значно нормалізує стан окисно-відновних процесів в міокарді, нормалізує ультраструктуру мітохондрій, зменшує вираженість порушень енергетик-ного обміну в кардіоміоциах, зокрема підвищує вміст окиснених форм нікотинамідних коферментів НАД+ та НАДФ+, збільшує рівень АТФ, КрФ, глікогену, знижує вміст АМФ та неорганічного фосфату, протидіє зростанню активностй АсТ, АлТ, лужної фосфатази та рівня холестерину і тригліцеридів в сироватці крові. В умовах СН, модельованої гемічною гіпоксією та коарктацією аорти, суфан суттєво корегує скорочувальну функцію міокарду, збільшуючи функцію серцевого викиду і позитивно впливаючи на порушені показники гемодинаміки. Суфан та інші метаболітні кардіотоніки суттєво корегують пероксидний гомеостаз в міокарді та печінці щурів, порушений в умовах експериментальної СН, сприяють підвищенню рівня G-SH та нормалізації також показників глутатіонової АОС в головному мозку та селезінці щурів з експериментальною патологією. Електронно-мікроскопічний аналіз міокарду показує, що суфан та карбіцил в значній мірі покращують ультраструктуру кардіоміоцитів і гемомікроциркуляторного русла міокарду.
В результаті проведених in vitro біофізичних та фізико-хімічних дос-ліджень молекулярних механізмів дії суфану та інших метаболітних кар-діотоників вперше встановлена наявність виражених мембранотропних властивостей цих ФАС. На моделях синтетичних моношарових мембран з фосфатидихоліну, фосфатидилсерину та азолектину, а також сумішей з азолектину, альбуміну сироватки людини та холестерину були досліджені поверхнево активні властивості D- та D,L-стереоізомерних форм суфану, була встановлена можливість формування молекулами суфану розтягнутих адсорбційні моношарів. В результаті вивчення із застосуванням методу флуорес­центного зондування взаємодії суфану з препаратами сарколеми кардіоміоцитів були встановлено зниження мікров'язкості ліпідного бішару, виникнення в білках мембран конформаційних перебудов, зміни умов взаємодії структурних білків мембрани з фосфоліпідним мікрооточенням.
Методом спектрофотометричного титрування в УФ-ділянці та квантово-хімічними розрахунками, виконаними за допомогою комп’ютерних програм НуреrChem Release 6.0 та ChemOffice-2004 визначені енергетичні параметри утворення комплексів досліджуваних ФАС з біомолекулами. Була встановлена здатність кардіотонічного ФАС метаболітної дії суфану до комплексоутворення з природними L-амінокислотами, сироватковим альбуміном, нуклеотидами, компонентами біомембран фосфатидилхоліном та холестерином, біометалами. Проаналізоване біохімічне та фармакологічне значення комлексоутворення препарату суфану та карбіцилу з життєво важливими біолігандами.
Наукова новизна дисертації підтверджується 6 патентами.
Практичне значення отриманих результатів. В дисертаційній роботі вперше доведено кардіотонічну та кардіопротекторну дію щодо біохімічних порушень в міокарді та кардіогемодинаміки за умов експериментальної серцевої недостатності та досліджено молекулярні механізми впливу на кардіоміоцити нових метаболітних препаратів суфану (похідного бурштинової кислоти та амінокислоти L-триптофану) і карбицілу (краун-ефіру, похідного урацилу). Отримані наукові результати мають важливе значення для подальшої технологічної розробки та впровадження в клінічну практику нових сучасних кардіотоніків неглікозидної дії с кардіопротекторними ефектами. Відповідно до зазначеного, дисертант є співавтором таких патентів:
Патент 33865А, Україна, С 07С103/50, А 611 К 31/00 Дикалієва сіль N-сукцин-DL-триптофану, що має антиангінальну та антигіпоксантну дію” / Чекман І.С., Гриневич О.Й., Горчакова Н.О., Ніженковська І.В., Ткаченко О.П.; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - №99042249; заявл. 09.07.1999; опубл. 15.02.2001, Бюл. №1.
Патент 29084А, Україна, А 61к31/00 Спосіб підвищення скоротливої функції міокарду при гострій серцевій недостатності в експерименті” / Чекман І.С., Гриневич О.Й., Горчакова Н.О., Ніженковська І.В., Савченко Н.В.; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - №97126475; заявл. 03.09.1998; опубл. 29.12.1999, Бюл. №8., 16.10.2000. Бюл. №5 (ІІ ч).
Патент 30360А Україна, А 61к37/02 N-ацетіл-L-цистеїн, який має протиаритмічні властивості” / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Бабак В.В., Ніженковська І.В., Савченко Н.В.; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - №98031209; заявл. 18.09.1998; опубл. 29.12.1999, Бюл. №8., 15.11.2000. Бюл. №6 (ІІ ч).
Патент 29085А Україна, С 07Д223/12 Гідрохлорид 4,5,6,7-тетрагідро-3Н-2-N-/пара-метоксифенациламіно/-азепіну, що має інотропну активність” / Чекман І.С., Гриневич О.Й., Горчакова Н.О., Ніженковська І.В., Савченко Н.В., Демченко А.М.; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - №97126476; заявл. 23.07.1998; опубл. 29.12.1999, Бюл. №8., 16.10.2000. Бюл. №5 (ІІ ч).
Патент 22571А, Україна, F61к31/015, С07С 43/205 1,2-ди (бета-гідроксіетилокси) бензол, що має гіпотензивну активність” / Горчакова Н.О., Войцехівська О.М., Подгорний А.В., Ніженковська І.В., Чекман І.С., Гриневич О.Й.; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - №95010133; заявл. 06.01.1995; опубл. 30.06.1998. Бюл. №3.
Патент 2055581, Російська Федерація, А 61е 31/505 В

Список літератури

В И С Н О В К И

У дисертаційній роботі вперше проведено комплексне дослідження біохімічних, функціональних і ультраструктурних змін в міокарді за умов експериментальної серцевої недостатності, модельованої антрацикліновим антибіотиком рубоміцином, доведено кардіотонічну та кардіопротекторну дію щодо біохімічних порушень в міокарді та кардіогемодинаміки за умов експериментальної серцевої недостатності та досліджено молекулярні механізми впливу на кардіоміоцити нових метаболітних препаратів суфану (похідного бурштинової кислоти та амінокислоти L-триптофану) і карбицілу (краун-ефіру, похідного урацилу).
1. Експериментальна модель СН, що створена введенням щурам-самцям лінії Вістар антрациклінового антибіотику рубоміцину гідрохлориду (в/м в дозі 5 мг/кг протягом 5 тижнів), характеризується змінами кардіогемодинаміки, притаманними СН, морфологічними зрушеннями та дисбалансом енергетичних процесів, в кардіоміоцитах, що проявляється пригніченням окислювально-відновлювальних реакцій в мітохондріях, зниженням вмісту окислених форм та сумарної кількості нікотинамідних коферментів НАД+ та НАДФ+, коефіцієнту окислені/відновлені форми піридиннуклеотидів, та підвищенням активності НАД+-гідролази.
2. Розвиток експериментальної рубоміцинової СН супроводжується пошкодженням мембранного апарату кардіоміоцитів, ультраструктури мітохондрій, зменшенням вмісту в міокарді резервів метаболічної енергії та макроергічних сполук глікогену, КрФ, АТФ та АДФ. Порушення в умовах експериментальної СН креатинфосфокіназного механізму відновлення резервів АТФ являє собою біохімічний субстрат пригнічення енергозабезпечення функції скорочувального актоміозинового апарату міофібрил.
3. Спричинена хімічним ушкодженням серця токсична кардіоміопатія супроводжується розвитком в міокарді та інших органах біохімічного синдрому оксидативного стресу, що проявляються накопиченням в тканинних структурах кінцевих продуктів пероксидативної деградації ПНЖК, зниженням вмісту G-SH, зменшенням активності антиоксидантної глутатіонової системи. В умовах введення рубоміцину відбуваються значні зрушення жирнокислотних спектрів ліпідів в тканинах піддослідних тварин, що характеризуються зниженням вмісту арахідонової кислоти С20:4 та загальним зменшенням вмісту ПНЖК при деякому зростанні в печінці рівнів насичених жирних кислот С15:0, С16:0 та холестеролу.
4. Введення щурам з рубоміциновою кардіоміопатією похідного триптофану та сукцинату метаболітного препарата суфана значно нормалізує стан окисно-відновних процесів в міокарді, нормалізує ультраструктуру мітохондрій, зменшує вираженість порушень енергетичного обміну в кардіоміоциах. Введення суфану підвищує вміст окиснених форм коферментів НАД+ та НАДФ+, коефіцієнт окиснені/відновлені піридиннуклеотиди, збільшує рівень АТФ, КрФ, глікогена, протидіє зростанню активностей АСТ, АЛТ, ЛФ, вмісту холестеролу і ТГ в сироватці крові. В умовах СН, модельованої гемічною гіпоксією та коарктацією аорти, суфан суттєво корегує скорочувальну функцію міокарду, збільшуючи функцію серцевого викиду і позитивно впливаючи на порушені показники гемодинаміки.
5. Суфан та карбіцил суттєво корегують пероксидний гомеостаз в міокарді та печінці щурів, порушений в умовах експериментальної СН. Курсове введення суфану призводить до зменшення в міокарді накопичення продуктів спонтанної та ферментативно-залежної ліпопероксидації, підвищення вмісту в тканинах G-SH та активності глутатіонпероксидази, а також нормлізації показників глутатіонової АОС в головному мозку та селезінці щурів з екпериментальною патологією. Електронномікроскопічний аналіз міокарду показує, що суфан в значній мірі покращує ультраструктуру як мембранних структур , так і міофібрилярного апарату кардіоміоцитів.
6. Проведені in vitro біофізичні та фізико-хімічні дослідження молекулярних механізмів дії суфану та карбіцилу виявили наявність виражених мембранотропних властивостей цих ФАС на різних зразках модельних та природних мембран. В результаті вивчення із застосуванням методу флуорес­центного зондування взаємодії з препаратами сарколеми кардіо-міоцитів суфану, що містить L-триптофан, порівняно із суфаном, що містить D,L-триптофан, було встановлено виникнення в білках мембран конфор-маційних перебудов та збільшення ступеню занурення білків у ліпідний матрикс. У гідрофобних ділянках бішару препарати суфану ініціюють зниження мікров'язкості, змінюючи умови взаємодії структурних білків мембрани з фосфоліпідним мікрооточенням.
7. На моделях синтетичних моношарових мембран з ФХ, ФС та азолектину, а також сумішей з азолектину, холестеролу та сироваткового альбуміну було проведено вивчення поверхнево активних властивостей суфану. Встановлено, що різні стереоізомерні форми суфану проявляють певну поверхневу активність, формуючи на поверхні розподілу фаз адсорбційні моношари. Встановлена більш виражена поверхнева активність для фармакологічно активного D,L-суфану, який при взаємодії із штучною мембраною крім формування поверхневого адсорбційного моношару, проя вляє здатність до занурення у внутрішні зони ліпідного матриксу.
8. Експериментально встановлена здатність суфану до активного комплексоутворення з природними L-амінокислотами, компонентами біомембран ФХ та холестеролом, сироватковим альбуміном, нуклеотидами АМФ, АДФ, АТФ, НАД, а також іонами біометалів. Комплексоутворення кардіотонічних сполук суфану та карбіцилу з L-амінокислотами та ліпідними компонентами біомембран підтверджено квантово-хімічними розрахунками, за допомогою яких були розраховані енергетичні параметри утворення комплексів досліджуваних ФАС з біомолекулами. Висловлене припущення про роль міжмолекулярного зв”язування молекул метаболітних кардіотоніків з компонентами біомембран та комплесоутворення з регуляторними біомолекулами як первинних механізмів фармакологічної дії досліджуваних сполук.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айстраханов Д.Д. Загальний огляд медико-демографічної ситуації та аналіз тенденцій у сфері охорони здоров`я за останні п`ять років (2002-2006 рр.) / Д.Д.Айстраханов , М.В.Банчук ,І.І. Волинкін // Україна: здоров`я нації 2007. - № 3 С.3-7.
2. Амосова К.М. Діагностика та лікування гострої серцевої недостатності. Основні положення рекомендацій Європейського кардіологічного товариства / К.М. Амосова, Л.О.Ткаченко.// Cерце і судини 2006. - №2. С.24 33.
3. Бабак В.В. Фармакодинамика сочетанного применения сердечных гликозидов с цистеином, ацетилцистеином, таурином : автореф. дис.на соискание учен.степени канд. мед. наук: спец 14.00.25 «Фармакология»/ В.В. Бабак Киев, 1990. — 22 с.
4. Базарнова М.А., Руководство по клинической лабораторной диагностике / М.А.Базарнова , А.И.Воробьева , З.С. Баркаган К.: Вища школа, 1991. 615 с. (Ч. 1-2: Учебн. Пособие)
5. Базарнова М.А. Руководство к практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике. Ч.3. / Базарнова М.А., Морозова В.Т. К.: Вища школа, 1994. 319 с.
6. Беленков Ю.Н. Руководство по амбулаторно-поликлинической кардиологии./ Ю.Н. Беленков - Изд.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. 367 с.
7. Беневоленский Д.С. Влияние ацидоза на поглощение Са саркоплазматическим ретикулумом и расслабление сердечной мышцы / Д.С. Беневоленский, М.С. Горина, В.И. Капелько // Кардиология. 1983. Т.23. № 10. С.100-105.
8. Биленко М.В. Ишемические и реперфузионные повреждения органов / М.В. Биленко М.: Медицина, 1989. 368 с.
9. Болдырев А.А. Введение в биохимию мембран / Болдырев А.А. М.: Высшая школа, 1986. 112 с.
10.Болдырев А.А. Особенности биохимических механизмов электромеха-нического сопряжения в миокарде / А.А. Болдырев // Биол. науки, 1982 № 4. С.5-17.
11.Болдырев А.А. Биохимия мембран. Биоэнергетика. Мембранные преобразователи энергии / Болдырев А.А. М.: Высшая школа, 1989. 271 с.
12.Болдырев А.А. Карнозин / А.А. Болдырев Изд. МГУ, 2003 320 с.
13.Богатский А.В. Биологические аспекты действия краун-эфиров криптандов и
их аналогов / А.В. Богатский, Е.И. Назаров, Н.Я. Головенко // Журнал Всесоюзн. химич. общества им. Д.И. Менделеева. 1985. т. 30. № 5. С. 593-600.
14.Богова О.Т. Инфаркт миокарда , воспаление, прогноз / О.Т. Богова, И.И. Чукаева // Росс. кардиолог. журнал. 2003 - №4. С.95 97.
15.Брандейс-Бэрри И. Сократительная механика папиллярных мышц крыс, истощенных по креатину / И. Брандейс-Бэрри, Б. Корецки // Фосфокреатин: биохимическое и фармакологическое действие и клиническое применение / Под ред. Сакса В.А., Бобкова Ю.Г.,Струмиа Е. - М.: 1989 - С.101-118.
16.Браун Д. Спектроскопия органических веществ / Д.Браун,А.Флойд, М. Сейнсбери М.: Мир, 1992. 300с.
17.Бударин Л.И. Физическая химия и клиническая фармакология сердечных гликозидов / Л.И.Бударин , И.И.Сахарчук , И.С. Чекман. К.: Наук. думка, 1985. 200 с.
18.Береславская Е.Б. Инфаркт миокарда. Современный взгляд на лечение и про филактику / Е.Б. Береславская. Изд.: Весь, 2007. 160 с.
19.Василенко В.Х. Миокардиодистрофии / В.Х.Василенко., С.Б. Фельдман , Н.К.Хитров М.: Медицина, 1989. 304с.
20.Ватутин Н.Т. Профилактика кардиальных осложнений, вызванных применением противоопухолевых антибиотиков антрациклинового ряда / Н.Т.Ватутин, Н.В. Калинкина , Е.В. Катинг // Укр. хiмiотерап. журн., 1999. т.2 №32. С.11-17.
21.Введение в мембранологию / Под ред.А.А.Болдырева. М.: Изд-во МГУ, 1990. 208 с.
22.Виноградова Р.П. Физико-химические методы в биохимии / Р.П.Виноградова , Б.А.Цудзевич , С.Н. Храпунов К.:Вища школа, 1983. 287с.
23.Владимиров Ю.А. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах / Ю.А. Владимиров, А.И. Арчаков М.: Наука, 1972. 272 с.
24. Владимиров Ю.А. Флуоресцентные зонды в исследовании биологических мембран / Ю.А. Владимиров, Г.Е. Добрецов М.:Наука,1980. 320 с.
25.Воронков Л.Г. Хроническая сердечная недостаточность. Пособие для кардиологов / Л.Г.Воронков К.: Морион,2002 136 с.
26.Воронков Г.С. Компоненты креатинкиназной системы в миокарде при рэкспериментальном нарушении коронарного кровотока / Г.С. Воронков // Укр. биохим. журн. 1982. - Т. 54 № 2. - С. 167-171.
27.Воронков Л.Г Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих / Л.Г.Воронков, К.М.Амосова, А.Е.Багрій // Укр.кардіол.журнал. 2006 - №5. С.107 117.
28.Вотчал Б.Е. Очерки клинической фармакологии / Б.Е. Вотчал М.: Медгиз, 1965. 491 с.
29.Вотчал Б.Е. Сердечные гликозиды / Б.Е. Вотчал, М.Е. Слуцкий - М.: Медицина, 1973. 198 с.
30.Галенко-Ярошевський П.А. Влияние суфана, лидокаина и их сочетания на течение ранних окклюзионных и реперфузионных аритмий у кошек / П.А. Галенко-Ярошевський, А.В. Уваров, Д.С. Галыга // Бюл. экспер. биол. и мед. 1997. т. 123 №5. С. 545-547.
31.Галенко-Ярошевський П.А. Экспериментальные аспекты оптимизации фармакотерапии острой ишемии миокарда / П.А. Галенко-Ярошевський, В.В. Гацура М.: Медицина, 2000. 360с.
32.Галенко-Ярошевський П.А. Очерки фармакологии средств метаболической терапии / Галенко-Ярошевський П.А., Чекман И.С., Горчакова Н.А. М.: Медицина, 2001. 240с.
33.Галяутдинов Г.С., Лечебное применение неотона при застойной сердечной недостаточности /НЕОТОН®: современное состояние исследований /Г.С.Галяутдинов , Я.И.Коц , Л.Г. Вдовенко Л.Г. Л.: 1990. С.21 24.
34.Гацура В.В. Современные аспекты энергообеспечения выживаемости ишемизированного миокарда / В.В. Гацура // Международный мед. журнал 2000. Т.6, №4. - С.111 - 116.
35.Гацура В.В. Кардиопротекторное действие препаратов технологического цитохрома С при острой ишемии / В.В. Гацура, Л.Н. Сернов, Е.Р. Давидов // Эксперим. и клин. фармакол. - 1998. - Т.61, №2. - С.27-29.
36.Гацура В.В. Сердечные гликозиды в комплексной терапии недостаточности сердца / В.В.Гацура, А.Н.Кудрин . М.: Медицина, 1998. 224 с.
37.Газохроматографический метод опрсделения липидных показателей крови при ишемической болезни сердца / С.Г. Гичка, Т.С. Брюзгина, Г.М. Вретик, С.І. Рева // Укр. кардіол. журн. - 1998. - № 7-8. С.50-52.
38.Гиріна О.М. Вплив дилтіазему на жирнокислотний склад ліпідів ліпопротеїдів сироватки при ішемічній хворобі серця /О.М. Гиріна, А.В.Глущенко, Т.С.Брюзгіна // Доповіді НАН України. 2003. - №7. С.193 195.
39.Голиков А.П Терапевтические возможности применения фосфокреатина при осложненном инфаркте миокарда / А.П.Голиков , В.А. Рябинин В.А. Павлов В.А. // Тер.архив.- 1987. - N5. - С.50-53.
40.Голиков А.П.Эффективность эмоксипина и неотона при нестабильной стенокардии / А.П. Голиков, В.А. Рябинин, П.П. Голиков // Тер. архив. 1996. №1. С.33.
41.Головенко Н.Я. Физико-химическая фармакология: Монография / Н.Я. Головенко Одесса: Астропринт, 2004. 720 с.
42. Горбачев В.В. Атеросклероз./ В.В. Горбачев, А.Г. Мрочек - Изд:
Книжный дом, 2005. 608 с.

43.Горчакова Н.А. Фармакология глутаминовой кислоты и ее соединений / Н.А. Горчакова // Фармакол. и токсикол. Респ. межвед. сборник. Вып. 25. К.: Здоровья, 1990. С.10-18.
44.Горчакова Н.А Кратал. Новый препарат отечественного производства с кардиопротективным действием [Електронний ресурс] / Н.А.Горчакова // Аптека. 2008. - №293(22) Режим доступу до журн. http://www.apteka.ua/archives/293/15840.html.
45.Горчакова Н.О. Вплив таурину на вміст аденілових нуклеотидів в міокарді щурів за умов експериментальної патології / Н.О. Горчакова, В.В. Бабак, С.С. Таніна, // Фармац. журн. — 1987. — №3. — С. 4749.
46.Горчакова Н.А.Фармакологические основы комплексообразования сердечных гликозидов с фосфатидилхолином и металлами/ Н.А. Горчакова, Л.И. Бударин, В.Н. Гребенников // В кн. Фармакология кардиотонических средств. М.: 1988. с. 51-58.
47.Горчакова Н.О. Експериментальне вивчення антиангінальних, протиішемічних, кардіопротекторних засобів / Н.О. Горчакова, І.С. Чекман, А.І. Соловйов // Доклінічні дослідження лікарських засобів. Метод. рекомендації Киев, 2001. С.240-251.
49.Грибкова И.В. Исследование действия NO на кальций-активируемый канал гладкомышечных клеток артерии крысы / И.В. Грибкова, Р. Шуберт, В.Н. Серебряков // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. - 2002. - Т. 88. №9. - С. 11991205.
50.Гриневич А.И. Экспериментальные исследования по фармакологии негликозидных кардиотоников : автореф. дис.на соискание учен.степени докт. мед. наук: спец 14.00.25 «Фармакология»/ А.И. Гриневич Киев, 1995. 42 с.
51.Громашевская Л.Л. Ферментная характеристика патологии печени и возможные механизмы изменения активности ферментов в сыворотке крови / Л.Л. Громашевская // В кн.: Проблемы медицинской энзимологии. М.: Медицина, 1970. С.465-470.
52.Губский Ю.И. Химические катастрофы и экология / Губский Ю.И., Долго-Сабуров В.Б., Храпак В.В. - К.: Здоров`я. - 1993. - 224 с.
53.Губский Ю.И. Коррекция химического поражения печени /Ю.И. Губский. К.: Здоровья. 1989. 168 с.
54.Губський Ю.І. Антиоксидантні та мембранотропні властивості N-вмісних гетероциклів у реакціяї перекисної модифікації ліпідів і білків / Ю.І. Губський, О.В. Афанасенко // Медична хімія. 2004. т.6, № 3. С. 169-172.
55.Губський Ю.І.Вивчення взаємозв`язків між антиоксидантними та квантово-хімічними характеристиками похідних піридинкарбонових кислот / Ю.І. Губський, Г.Г. Горюшко, Л.С. Бобкова // Вісник фармації. - 2003. - т.33 № 1. С. 11-15.
56.Губський Ю. И . АТР-зависимый транспорт кальция в саркоплазматическом ретикулуме миокарда при антиоксидантной недостаточности /Ю.И. Губский, М.И.Калинский , Н.Д. Рудницкая // Укр. биохим. журн. 1988. - Т. 60 № 3. С. 46-51.
57.Губський Ю.І.Пошкодження мембранних структур головного мозку щурів в умовах отруєння тетрахлорметаном та корекції нікотинамідом / Ю.І. Губський, Л.В. Яніцька, Т.С.Брюзгіна // Соврем. проблемы токсикологии. 2005. № 2 С.15-19.
58.Губский Ю.И. Регуляция перекисного окисления липидов в биологических мембранах / Ю.И. Губский // Биохимия животных и человека. 1978. Вып.2. С.72 - 84.
59.Губский Ю.И. Определение активности перекисного окисления липидов в животных тканях / Ю.В. Хмелевский, Ю.И. Губский, С.Д. Зайцева // В кн.: Биологическая химия. Практикум. К.: Вища школа, 1985. - С.119 - 121.
60.Губський Ю.І Методи оцінки антиоксидантних властивостей фізіологічно активних сполук при ініціюванні вільнорадикальних процесів у дослідах in vitro / [Губський Ю.І., Дунаєв В.В., Бєленічев І.Ф. т.і.] Метод. рекомендації. Державний фармакологічний центр МОЗ України. Київ, 2002. 26 с.
61.Губский Ю.И. Токсическая гибель клетки: свободно-радикальное повреждение ДНК и апоптоз / Ю.И. Губский // Лікування та діагностика. - 2001. - № 4.- С.8-13.
62.Гудивок Я.С. Эффективность сочетанного применения строфантина и α-токоферола при острой сердечной недостаточности / Я.С. Гудивок // В кн. Фармакология кардиотонических средств. М., 1988. 118 с. с.76-83.
63.ГайдаевЮ.О. Демографічна ситуація в Україні за 1997-2006 роки (аналітично-статистичний довідник / ред. Ю.О.Гайдаев. Київ, 2007. 88 с.
64.Джавадов С.А. Влияние фосфокреатина на уровень лизофосфоглицеридов при тотальной ишемии миокарда крысы / С.А. Джавадов, А.Н. Преображенский, В.А. Сакс // Биохимия. 1986. Т.51 вып.4. С.668-673.
65.Доклінічні дослідження лікарських засобів. Метод. рекомендації / ред. О.В.Стефанов. Киев, 2001. 528 с.
66. Добрецов Г.Е. Флуоресцентные зонды в исследовании клеток, мембран и липопротеинов / Г.Е.Добрецов. М.:Наука, 1989. 277 с.
67. Добрецов Г.Е. Флуоресцентные зонды в клинической диагностике / Г.Е.Добрецов // ІІ съезд биофизиков России. Тезисы М., 1999 С.39.
68. Жарінов О.Й.Пріоритети ведення хворих з хронічною серцевою недостатністю за сучасними узгодженими рекомендаціями / О.Й.Жарінов // Серце і судини. 2006. - №2. С.4 8.
69.Заббарова И.В. Активные формы кислорода и азота в митохондриях сердца и модельных системах : дисс. на соискание ученой степени канд. физ.-мат. наук / И.В. Заббарова - Москва. -2004. - 114 с.
70.Загородный М.И. Взаимодействие аймалина с компонентами биомембраны / М.И. Загородный, В.Н. Бобков, И.С. Чекман // Дальневосточный медицинский журнал. 1997. - №4. С.36-40.
71.Ивашкин В.Т. Особенности синтеза оксида азота у больных с хронической сердечной недостаточностью / В.Т. Ивашкин, С.В. Горбатенкова, О.М. Драпкина // Клиническая медедицина - 2004. - Т. 82. № 2. - С. 2023.
72.Іващенко А.В. Взаємодія пентоксифіліну з модельними компонентами біомембран / А.В. Іващенко, В.М. Бобков, І.С. Чекман // Вісник фармації. 1998. - №1, т.17. С.89-92.
73.Капелько В.И. Механизмы регуляции инотропной функции сердечной мышцы / В.И. Капелько // В кн. Фармакология кардиотонических средств. М.: 1988. С. 20-32.
74.Капелько В.Н Функциональное значение двух путей транспорта энергии в кардиомиоцитах /В.Н.Капелько, В.В. Куприянов, Н.А.Новикова// Кардиология - 1992. Т.32 №4 - С.71-74.
75.Карвацкий И.М. Влияние оксида азота на хроноинотропную зависимость миокарда при экспериментальной гиперфункции и гипертрофии сердца / И.М. Карвацкий, Т.С. Лагодич, В.Г. Шевчук // Фiзiол. журн. (Укр.). - 2001. - Т. 47. № 3. - С. 310.
76.Карсанов Н.В. Сердечные гликозиды / Н.В.Карсанов, П.А.Галенко-Ярошевский, Г.В.Сукоян. М.: Медицина, 2004. 400 с.
77.Князевич В.М. Підсумки роботи галузі в 2007 році та пріоритетні напрями розвитку охорони здоров`я, гарантування прав громадян і національної безпеки держави. / В.М.Князевич. МОЗ України, 2008. 84 с.
78.Ковалев Г.В. Кардио- и гемодинамические эффекты ионофора А23187 в эксперименте / Г.В. Ковалев, Г.К. Гурбанов // Хим.-фармац. журн. 1989. Т.23 № 3. С.273-275.
79.Козлов А.Г. Адренергическая регуляция: молекулярные механизмы / А.Г. Козлов К.: Техника, 1993. 160 с.
80.Коркушко О.В. Современные представления о синдроме миокардиальной ишемии / О.В.Коркушко, В.Ю.Лишневская// Кровообіг та гемостаз. 2003. - №1. С.8 17.
81.Костин В.И. Доклиническая оценка антиангинальной активности некоторых интермедиатов энергетического обмена / В.И. Костин // Фармакол. и токсикол. 1989. т.52 № 6. С.49-52.
82.Кресюн В.И. Фармакогенетические основы взаимодействия организма и лекарств / В.И.Кресюн, Ю.И.Бажора. Одесса: Одесский медуниверситет, 2007. 164 с.
83.Крепс Е.М. Липиды клеточных мембран / Е.М.Крепс. Л.: Наука, 1981. 339 с.
84.Куприянов В.В.Роль фосфокреатина и АТФ в энергообеспечении сердечных сокращений исследование методом 31Р-ЯМР / В.В.ВКуприянов, В.Л.Лакомкин А.Я.Штейншнейдер// Фосфокреатин: биохимическое и фармакологическое действие и клиническое применение / Под ред. Сакса В.А., Бобкова Ю.Г., Струмия Е.- М: 1989. - С.90 - 101.
85.Кругликова Г.О. Глутатіонпероксидазна та глутатіонредуктазна активність печінки щурів після введення селеніту натрію / Г.О. Кругликова, Ц.М. Штутман // Укр. біохім. жури. - 1976. Т.68. С.223-228.
86.Кургалюк Н.М. Оксид азота как фактор адаптационной защиты при гипоксии / Н.М. Кургалюк // Успехи физиол. наук, 2002. - Т. 33 № 4. C. 6579.
87.Кургалюк Н.М. Интервальные гипоксические тренировки и L-аргинин как способы коррекции энергообеспечения миокарда в условиях острой гипоксии / Н.М. Кургалюк, Т.В. Серебровская, В.И. Носар // Укр. биохим. журн. (Укр.). - 2002. - Т. 74. № 1. - С. 8287.
88.Курский М.Д. Регуляция внутриклеточной концентрации кальция в мышцах / М.Д.Курский , С.А.Костерин , З.Д.Воробец К.: Наукова думка. 1987. 144 с.
89.Курський М.Д. Біомембранологія. Навчальний посібник / М.Д.Курський , С.М.Кучеренко. К.: Вища школа. 1993. 260 с.
90.Ландау М.А. Молекулярные механизмы действия физиологически активных соединений/ М.А .Ландау М.А. М.: Наука, 1981. 262с.
91.Лебедь О.И. Комплексообразование бычьего сывороточного альбумина с фосфатидилхолиновыми липосомами / О.И.Лебедь, Р.Г.Примак, Р.И.Тищенко// Укр. биохим. журн. 1989. Т.61, №3. С. 101 - 106.
92.Лебедь О.И., Жирнов В.В., Гриневич А.И. // Укр. биохим. журнал. 1997. т.69, №4. с.29-34
93.Левицкий Е.Л. Пути и механизмы фармакологической реализации антиоксидантного еффекта в клетке// Фармакол. вісн. - 1998. - №2. - С. 68 - 72.
94.Левицький Д.О.Кальций и биологические мембраны / Д.О.Левицкий М.: Высшая школа, 1999. 234 с.
95.Левицкий Е.Л. Пути и механизмы реализации антиоксидантного эффекта в клетке / Е.Л. Левицкий // Фармакол. вісн. 1998. №2. - С.68 72.
96.Лопухин Ю.М. Холестериноз. /Ю.М.Лопухин, А.И. Арчаков, Ю.А. Владимиров М.: Медицина. - 1983. 193с.
97.Лоуренс Д.Р. Клиническая фармакология: 2-е изд. / Д.Р. Лоуренс, П.Н. Беннит