Богуславський Дмитро Дмитрович. Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт

Короткий опис

Богуславський Дмитро Дмитрович. Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Український держ. НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України. — Д., 2007. — 169арк. — Бібліогр.: арк. 136-167.

Богуславський Д.Д. Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України. Київ, 2007.
На підставі клінічних, функціональних, нейропсихологічних особливостей у хворих з наслідками мозкових інсультів була розроблена методика кількісної оцінки реабілітаційного потенціалу, прогнозу з урахуванням показників стандартизованих оціночних бальних шкал та показників МКФ. Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення існуючої проблеми, яка полягає у комплексному підході до системи реабілітації хворих з наслідками мозкових інсультів. Сформульовано науково обґрунтовані принципи планування та організації реабілітаційного процесу: проведення реабілітаційного скринінгу, визначення реабілітаційного потенціалу і прогнозу, критерії складання реабілітаційних програм при мозкових інсультах з використанням сучасних реабілітаційних технологій, оцінка ефективності їх використання у діяльності МСЕК та ЛПЗ.

1. У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо підвищення ефективності та удосконалення існуючих підходів до реалізації медико-соціальної реабілітації інвалідів з мозковими інсультами і розробки базових програм медичної реабілітації для цієї категорії хворих на основі визначення їх індивідуального реабілітаційного потенціалу.
2. На підставі проведених досліджень встановлено, що існуючі підходи до проведення медико-соціальної реабілітації інвалідів з мозковими інсультами не відповідають сучасним стандартам, Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я хворих цього профілю. Це знижує якість медико-соціальної допомоги населенню та обмежує ефективність роботи з профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів.
3. Результати проведених клініко-функціональних, нейровізуалізаційних, електрографічних та нейропсихологічних досліджень показали, що субєктивний стан та самопочуття хворого тільки у 8% хворих корелює з тяжкістю неврологічного дефіциту, ступенем обмеження самообслуговання, здатності до самостійного пересування та трудової діяльності, у той час як 92% хворих здатні перебільшувати тяжкість свого стану, що обумовлено наявністю у всіх хворих тих чи інших функціональних психічних та когнітивних розладів того чи іншого ступеню вираженості.
4. Використання бальних оціночних шкал (Европейська шкала інсульту, індекс Бартела, шкала рівноваги Берг, шкала Боханнон) дозволяє проводити обєктивізацію та кількісну оцінку суб’єктивного стану хворих на інсульт і, таким чином, більш детально визначити їх реабілітаційний потенціал та реабілітаційний прогноз.
5. В результаті проведеного дослідження встановлено комплекс діагностичних і функціональних показників, що дає можливість розподіляти хворих на клініко-реабілітаційні групи, визначати базисні реабілітаційні заходи та складати індивідуальні програми реабілітації. При складанні індивідуальної реабілітаційної програми слід враховувати характер та вираженість функціональних наслідків інсульту, наявність супутніх захворювань, а також психоемоційний статус та мотивацію інваліда щодо участі в реабілітаційній програмі, з обов’язковим включенням в комплекс реабілітації адекватних психофармакологічних та психотерапевтичних програм.
6. Незадовільним є виконання вимог щодо терміну ранньої госпіталізації хворих на інсульт в спеціалізовані відділення, а це, в свою чергу, знижує можливість відновлення утрачених функцій. Слід також в більш ранні строки таким хворим призначати для медичної реабілітації методи фізіо-, кінезо- та механотерапії, логотерапевтичні заняття, ЛФК, несвоєчасне призначення яких приводить до негативних функціональних наслідків з високим рівнем інвалідизації найбільш активної в професійному та соціальному аспектах групи населення. Адекватна терапія хворих на інсульт в ранні строки (в період так званого терапевтичного вікна) і необхідні заходи медичної реабілітації суттєво поліпшують реабілітаційний прогноз та можливості проведення наступної медико-соціальної реабілітації.

Шляхом використання у клінічній практиці доведена ефективність розроблених в ході дослідження реабілітаційних програм. Так, повна або практично повна реабілітація в КРГ І була у 56% хворих, в КРГ ІІ у 47%, в КРГ ІІІ у 16%; поліпшення в КРГ І було у 32%, в КРГ ІІ у 39%, в КРГ ІІІ у 32% хворих.