Бондар Кирило Леонідович. Теоретичні основи державного регулювання інноваційних процесів в економіці перехідного типу

Короткий опис

Бондар Кирило Леонідович. Теоретичні основи державного регулювання інноваційних процесів в економіці перехідного типу : Дис... канд. наук: 08.01.01 2007

Бондар К.Л. Теоретичні основи державного регулювання інноваційних процесів в економіці перехідного типу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія. Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2006.
У дисертації, спираючись на принципи плюралізму й релятивізму наукового знання, переосмислено вироблені в економічному аналізі підходи до пояснення державного регулювання інноваційної активності в економіці і наведено авторську інтерпретацію впливу держави на цю активність. З’ясовано місце держави в структурі управління інноваційною активністю в економіці, запропоновано авторське трактування цієї активності на мікро- й макрорівні. Уточнено «розв’язуванні здатності» існуючих версій економічної теорії інновацій. Розкрито чинники формування самовідтворюваної технологічної багатоукладності у господарюванні. Доведено, що за стаціонарно перехідного стану економіки, основою якого є така багатоукладність, реалізується сценарій збіднюючого розвитку. Отримали подальший розвиток уявлення про принципи, грошово-кредитний і бюджетний інструменти державного регулювання інноваційної активності, місію держави у створенні інфраструктурного забезпечення останньої. Виявлено специфіку підходів до регулювання новаторства в інноваційних економіках. Проаналізоване стан інноваційної активності в українській економіці й практика її державного регулювання. Розроблено концептуальні засади формування в Україні інноваційної економіки.

Реалізовані в роботі підходи до аналізу досліджуваних питань дозволили збагатити знання про предмет, який вивчався, й сформулювати наступні висновки.
1. Позиція, що спирається на принцип методологічного індивідуалізму, і згідно з якою місія держави щодо економіки визначається як похідна від ринкового механізму регулювання господарської активності, є хибною, оскільки таке бачення, по-перше, методологічно еквівалентне визначенню ринка мета інститутом; по-друге, трактування ринку як незалежної змінної було б можливе у разі якби він передував появі держави. Проте держава завжди передувала ринку й справляла вирішальний вплив на його еволюцію. Масштаби державного впливу на відтворення економіки є похідними не від параметрів ринку, а від характеристик інституціонального середовища. В зв’язку з цим адекватним підходом до пізнання місії держави щодо економіки буде такий, що базується на принципі холізму.
2. Аналіз сформованих в економічній науці уявлень про феномен інновацій у господарюванні засвідчив, що вони відбивають різні аспекти буття цього феномену, проте водночас доповнюють одне одного.
3. Виходячи з наявності в економічній науці мікро- й макрорівнів аналізу господарювання, доцільною уявляється реалізація такого підходу до пізнання феномену інновацій в економіці.
4. Порушення об’єктивної логіки змін технологічних укладів в економіці спричиняє появу в ній технологічної багатоукладності, стійке відтворення якої може бути охарактеризоване як стаціонарно-перехідний стан господарювання. У разі спроби його подолати за рахунок нарощування зовнішньої торгівлі, а не шляхом здійснення активної структурної політики реалізується сценарій збіднюючого розвитку.
5. Монетарна інфляція, спричинена інноваційною активністю агентів господарювання, а отже, й відповідним типом економічного зростання може бути охарактеризована як еволюційна інфляція і вважатися позитивним явищем, оскільки є макроекономічною формою прояву тої грошової емісії, яка обслуговує зазначені активність й тип зростання.
6. Стан інноваційної активності в українській економіці відбиває дію закону залежності від попереднього розвитку й ефекту гістерезису.
7. Внаслідок значної корумпованості держави в Україні пошук ренти стає чи не найприбутковішим способом господарювання, що справляє негативний вплив на стимули інноваційної активності.