Бондар Оксана Василівна. Менеджмент інноваційної діяльності машинобудівних підприємств

Короткий опис

Бондар Оксана Василівна. Менеджмент інноваційної діяльності машинобудівних підприємств: Дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Полтавський ун-т споживчої кооперації України. - Полтава, 2002. - 245арк. - Бібліогр.: арк. 202-218

Бондар О.В. Менеджмент інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 підприємництво, менеджмент та маркетинг. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
У дисертації досліджуються основні теоретичні, методичні та практичні аспекти менеджменту інноваційної діяльності вітчизняних підприємств машинобудування.
Уточнено сутність понять інноваційна стратегія”, стратегія управління інноваційною діяльністю”, інноваційний тип мислення”. Узагальнено науково-методичні аспекти стратегії управління інноваційною діяльністю. Запропоновано методику й алгоритм її формування, матрицю діагностики інноваційно-господарського стану підприємства, а також матрицю визначення типу стратегії інноваційної діяльності.
Розмежовано кількісний і якісний аспект та зовнішню й внутрішню ефективність впровадження стратегії управління інноваційною діяльністю. Розроблено аналогову модель оцінки стратегії управління інноваційною діяльністю підприємства, в основу якої покладено співставлення фактичної та нормативної системи техніко-економічних показників.
Запропоновано економіко-математичну модель оптимізації рівня кваліфікації персоналу, що здійснює управління інноваційною діяльністю.

Проведене дослідження теоретичних, методичних і практичних положень менеджменту інноваційної діяльності машинобудівних підприємств з позицій формування та реалізації стратегії управління інноваційною діяльністю дозволило більш ґрунтовно підійти до пошуку шляхів оптимізації менеджменту інноваційної діяльності й сформулювати наступні висновки:
1.Обґрунтовано поняття, пов’язані з плануванням розвитку інноваційної діяльності, а саме інноваційна стратегія”, стратегія інноваційної діяльності”, стратегія управління інноваційною діяльністю”. Визначено роль стратегії управління інноваційною діяльністю - системи інноваційних цілей підприємства та вибір найбільш оптимальних шляхів її досягнення, як базового елементу системи управління та її значення, як такої, що дозволяє науково обґрунтовано визначити напрями розвитку інноваційної діяльності для машинобудівних підприємств. Акцентовано, що інноваційна стратегія” є спрямуванням розвитку інноваційної діяльності, а поняття стратегія інноваційної діяльності” використовується для характеристики альтернатив інноваційного розвитку.

Конкретизовано дві групи факторів, які слід враховувати при розробці стратегії управління інноваційною діяльністю підприємств: зовнішні та внутрішні, а також критерії: обсяг капіталовкладень, оновленої продукції, експортної продукції, прибутковість, рентабельність, обсяг реалізованої продукції, забезпеченість власним капіталом.
Розроблено методику й алгоритм формування стратегії управління інноваційною діяльністю, що базується на поєднанні системного підходу та ситуаційного, зокрема, управління за цілями” й управління за результатами”, і дозволяє науково обґрунтовано передбачити розвиток інноваційної діяльності; визначено етапи діагностики інноваційно-господарського стану підприємства, запропоновано матрицю вибору типу стратегії інноваційної діяльності. З метою оптимізації менеджменту інноваційної діяльності машинобудівних підприємств запропоновано використання реінжинірингу, який розглядає інноваційну діяльність як інженерну, передбачає використання нових технологій, нового способу мислення та значного обсягу творчості, що поліпшує її результати завдяки прогресивному підходу, а також застосування інтеграційних механізмів, а саме поточного управління, керівництва, інвестиційної та соціальної діяльності, що сприяє об’єднанню всіх елементів підприємства в єдину систему та ефективній реалізації стратегії управління інноваційною діяльністю.
Узагальнено складові науково-методичного забезпечення формування стратегії управління інноваційною діяльністю підприємства, а саме визначено систему принципів: тайм-менеджменту, розвитку інноваційно-управлінського типу мислення, багатоваріантності, комплексності; уточнено методи розробки планів, проектів, стратегій інноваційної діяльності: експертні, соціально-економічного аналізу, прямих інженерно-економічних розрахунків, балансовий метод, економіко-математичний, метод системного аналізу та синтезу; запропоновано поєднання системного та ситуаційного підходів у процесі управління інноваційною діяльністю, конкретизовано їх модифікації.
Проведено аналіз чинного механізму менеджменту інноваційної діяльності підприємств, який дозволив зробити висновок, що основною причиною низької активності інноваційної діяльності машинобудівних підприємств України є відсутність дійових механізмів реалізації стратегії управління інноваційною діяльністю на всіх рівнях, а також неврахування головної властивості соціально-економічної системи інтересів людини, яка є невід’ємною складовою менеджменту інноваційної діяльності і бере безпосередню участь у формуванні та розвитку цих процесів.
Обґрунтовано необхідність впровадження відповідної стратегії управління інноваційною діяльністю для машинобудівних підприємств Полтавського регіону та формування інноваційного типу мислення у керівників як одного з основних чинників активізації інноваційної діяльності, що сприятиме оновленню та піднесенню виробництва.
Запропоновано власний підхід до оцінки ефективності впровадження розробленої стратегії управління інноваційною діяльністю, який дозволяє виділити два аспекти: кількісний і якісний, а також розмежувати зовнішню і внутрішню ефективність. Розроблено аналогову модель оцінки стратегії управління інноваційною діяльністю, що полягає в співставленні розробленої нормативної та фактичної системи техніко-економічних показників.
Запропоновано економіко-математичну модель оптимізації рівня кваліфікації персоналу, що здійснює управління інноваційною діяльністю, яка дозволяє передбачити оптимальну чисельність фахівців та максимальний обсяг виконуваних робіт на машинобудівному підприємстві, а також обґрунтовано здійснювати заходи щодо вдосконалення менеджменту інноваційної діяльності через соціально-психологічні важелі впливу.