Борисова Тетяна Валеріївна. Методика підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва

Короткий опис

Борисова Тетяна Валеріївна. Методика підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 241арк. — Бібліогр.: арк. 183-203

Борисова Т.В.Методика підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання музики і музичного виховання. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено проблемі методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва. Охарактеризовано сутність та зміст музично-театральної діяльності, визначено її естетико-виховну значущість, проаналізовано методичні проблеми підготовки майбутніх учителів музики до ефективного використання засобів музичного театру в естетико-виховному процесі школи.
Визначено та обґрунтовано критерії, показники, рівні підготовки студентів музичних спеціальностей до естетичного виховання учнівської молоді засобами музичного театру. Розроблено та апробовано поетапну методику підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музичного-театрального мистецтва.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми методичного забезпечення підготовки педагогічних кадрів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва. Розроблено поетапну методику формування мотивації, теоретичної компетентності, а також розвитку практичних умінь майбутніх учителів музики в галузі музично-сценічної діяльності та педагогічного керівництва музично-театральною діяльністю учнів. Дані, отримані в ході теоретичного та експериментального дослідження, в цілому підтвердили гіпотезу і дали підстави для таких висновків:
1. У результаті аналізу й узагальнення наукової літератури визначено, що театр є різновидом мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. Сутнісною ознакою музично-театральної діяльності виступає пріоритет музики над іншими засобами театрально-сценічної репрезентації. Дитячий музичний театр, вбираючи провідні ознаки професійного театру, має специфіку, зумовлену можливостями художнього сприйняття та творчості дітей. У дослідженні акцентується положення щодо високого естетико-виховного потенціалу музично-театральної діяльності школярів, функціями якої визначено художньо-пізнавальну, емоційно-оцінну, мистецько-творчу, мистецько-комунікативну та художньо-гедоністичну. Вказані функції системно охоплюють процес естетичного розвитку учнів в єдності активізації їх пізнавального інтересу, стимулювання до переживання і оцінки явищ дійсності та мистецтва, заохочення до художньої діяльності, забезпечення продуктивного спілкування між собою на ґрунті мистецтва та отримання естетичної насолоди від споглядання і творення прекрасного.
2. Аналіз наукової літератури виявив відсутність цілісної методичної концепції щодо підготовки майбутніх учителів музики до організації музично-театральної діяльності учнів, недостатню розробку методів формування у студентів театральних умінь в процесі музичного навчання та відокремленість проблематики музичного навчання і методичної підготовки майбутніх учителів музики від потреб художньо-виховної роботи в сучасній школі, зокрема від завдань поліхудожнього виховання учнівської молоді.
3. Обґрунтовані в процесі дослідження критерії та рівні підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва спрямовано на забезпечення об’єктивності у виявленні результатів експерименту, цілісне їх охоплення, всебічний аналіз результативності запропонованої методики. Визначення міри зацікавленості студентів музично-театральним мистецтвом як засобом естетичного виховання школярів, міри інформативної обізнаності в галузі дитячого музично-театрального мистецтва, ступеню сформованості музично-акторських і музично-режисерських умінь студентів та міри їх здатності до методико-організаторської діяльності в галузі учнівської музично-театральної творчості сприяє логічному та вмотивованому підходу до класифікації експериментальних даних. У результаті діагностування існуючого стану музичної та методичної підготовки майбутніх керівників шкільних музичних театрів виявлено відсутність театральної спрямованості занять у музично-виконавських класах, недостатню насиченість теоретичних курсів специфічною музично-театральною інформацією, переважне зосередження мотиваційних векторів підготовки у площині суто музичної діяльності майбутніх учителів музики.
4. Система викладання музичних та методичних дисциплін містить оптимальний ресурс можливостей для підготовки майбутніх учителів музики до керівництва музично-театральною діяльністю дітей. Провідним інструментом розвитку методики відповідної підготовки виступає впровадження елементів театральних технологій до процесу музично-виконавського розвитку майбутніх учителів. Театралізовані форми роботи, будучи додатковим засобом навчання, водночас збагачують і розширюють можливості студентів у художньо-образному сприйнятті та інтерпретації музики. Зміст і структура підготовки передбачає тривимірність підходів (психологічний, мистецько-теоретичний та мистецько-практичний) до осягнення специфіки естетичного виховання школярів засобами мистецтва музичного театру.
5. Удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва передбачає розширення та упорядкування теоретичних відомостей майбутніх учителів музики в напрямку сконцентрованої подачі інформації з трьох напрямків знання мистецтвознавства, психології та педагогіки в процесі викладання спецкурсу. Проблемний виклад теоретичного матеріалу та підпорядкування його практичним методичним завданням сприяють збагаченню загальної мистецької ерудиції, усвідомленню студентами ролі театрального мистецтва в поліхудожньому вихованні школярів.
6. Методична інструментовка підготовки включає застосування широкого діапазону способів взаємодії викладачів та студентів з метою надання психологічної підтримки майбутнім учителям у набутті нових умінь з театрального мистецтва, активізації варіативно-творчих засад їх мистецького навчання шляхом введення елементів театралізації до процесу освоєння музично-виконавських умінь, розширення поліхудожньої компетентності та практичного оволодіння методичними прийомами залучення школярів до музично-театральної діяльності.
7. Методика підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва передбачає певну послідовність: від формування зацікавленості музично-театральним мистецтвом через оволодіння теоретичними знаннями щодо специфіки музичного театру, основ музично-театральної творчості учнівської молоді та практичними уміннями в галузі власної музично-сценічної творчості до освоєння методичних засобів організації музичного театру у школі.
8. Методика підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва включає три етапи, що забезпечують поступовий перехід від спонтанних до усвідомлених мистецько-педагогічних дій студентів. У цілому хід підготовки майбутніх учителів музики до означеної діяльності є керованим цілісним творчим процесом, в результаті якого формується різнобічна компетентність педагога, який здатен активно виявити себе у практичній реалізації виховного потенціалу музично-театрального мистецтва в школі.
9. Ефективність розробленої методики підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва підтверджено результатами експериментального дослідження, які свідчать про суттєве зростання позитивної мотивації, збільшення обсягу теоретичних знань і практичних умінь майбутніх учителів музики в галузі музично-театрального мистецтва та методики його впровадження в художньо-виховній роботі зі школярами.
Проблема підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва складна й багатогранна. У подальшій її розробці перспективними є такі аспекти: розвиток духовної культури особистості в процесі музично-театральної діяльності; музично-театральна діяльність як напрям поліхудожнього виховання студентів педагогічних університетів; теоретичні й методичні засади впровадження елементів сценічно-театральної дії у систему музично-педагогічної освіти.
Проведене дослідження створює підстави для розробки методичних рекомендацій Міністерству освіти і науки України щодо розширення функцій музично-педагогічної освіти, введення до навчальних планів і програм обґрунтованих пропозицій, які сприяли б розвитку в майбутніх учителів музики умінь педагогічного керівництва музично-театральною творчістю школярів, введення додаткової спеціалізації Керівник шкільного музичного театру”, створення відповідних спецкурсів.