Борисова Вікторія Анатоліївна. Економічне відтворення природного ресурсного потенціалу АПК

Короткий опис

Борисова Вікторія Анатоліївна. Економічне відтворення природного ресурсного потенціалу АПК: дисертація д-ра екон. наук: 08.07.02 / Миколаївський держ. аграрний ун-т. - Миколаїв, 2003

Борисова В.А. Економічне відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2003.
Дослідження присвячено питанням теоретичного обґрунтування та розробки економіко-екологічного механізму відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. Одержало подальший розвиток поняття природного ресурсного потенціалу АПК, подано його системне уявлення,виконано економічний аналіз впливу інтеграційних та інтенсифікаційних процесів на стан природного ресурсного потенціалу АПК.
Проведено факторний аналіз відтворювальних процесів компонентів природного ресурсного потенціалу АПК, розроблено алгоритм його оцінки, системи інформаційного забезпечення.Розроблено організаційно-економічний механізм стимулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК, удосконалено його фіскальну систему,запропоновано нові методологічні підходи до проведення екологічного страхування ресурсного потенціалу аграрної сфери, інвестиційного забезпечення економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. Обґрунтовано необхідність подальшого розвитку екологічного страхування та аудиту.
Розроблено програмне забезпечення відтворення природного ресурсного потенціалу АПК на регіональному рівні, з’ясовано соціально-економічну значущість природного ресурсного потенціалу АПК, розроблено методичні рекомендації з його відтворення. Дана робота є комплексним дослідженням проблем відтворення та збереження природного ресурсного потенціалу аграрної сфери.

Дослідження основних проблем економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК дали змогу зробити такі висновки теоретичного, методологічного і практичного характеру для вирішення головних завдань роботи щодо мети дисертації:
1. У дослідженні одержала подальший розвиток категорія природного ресурсного потенціалу АПК, під поняттям якої пропонуємо вважати комплексну систему природних ресурсів, користувачами яких є підприємства агропромислового виробництва при існуючих технологіях та соціально-економічних відносинах. Стан природного ресурсного потенціалу один із найважливіших чинників ефективного розвитку агропромислового виробництва. До основних видів природного ресурсного потенціалу АПК відносять земельні ресурси, лісові землі, водні ресурси, мінерально-сировинні ресурси. Переважаючими видами природокористування в АПК є земле- і водокористування. Основним, безальтернативним шляхом вирішення проблем збереження і відтворення природного ресурсного потенціалу АПК у сучасних умовах, на нашу думку, є екологізація агропромислового виробництва, основні завдання якої полягають у впровадженні ресурсо-, енергозберігаючих технологій у переробному комплексі, альтернативних систем землеробства з обмеженням використання хімічних способів для підвищення родючості і захисту рослин з урахуванням асиміляційних можливостей агросфери.
2. Результати дослідження показали, що за основними видами компонентів природних ресурсів і структурних елементів виробничого потенціалу АПК доцільно ввести показники раціонального використання ресурсів та їх відтворення. Вони можуть відображати відношення фактичного розміру ресурсів до максимально розрахованого розміру їх запасів з урахуванням можливого використання альтернативної сировини. В дослідженні доведено, що економічні оцінки виробничого потенціалу аграрної сфери повинні пріоритетно враховувати й оцінки наявного територіального природного ресурсного потенціалу з урахуванням формування його складової природно-техногенного потенціалу ресурсокористування.
3. У дисертаційній роботі узагальнені принципи та методологічні засади економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК, одержали подальший розвиток науково-практичні аспекти формування та функціонування організаційно-економічного механізму стимулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК як системи організаційних, економіко-екологічних важелів та методів, що має суттєве наукове і практичне значення.
Одним з напрямів реалізації структури державного управління процесом відтворення природного ресурсного потенціалу АПК пропонується розвиток повноважень регіонального управління сільського господарства за рахунок створення інспекції, завданнями якої є прогнозування, контролювання стану, програмне забезпечення економічної стратегії відтворення природного ресурсного потенціалу АПК.
4. Проведення комплексного аналізу природоохоронних технологій в АПК показало, що для забезпечення стійкості та високої продуктивності сільськогосподарських земель необхідно впроваджувати ґрунтозахисну систему землеробства з контурно-меліоративною організацією території; реалізувати регіональні програми захисту земель від вітрової і водної ерозії, які передбачають відповідні заходи щодо запобігання процесу деградації біологічного і ландшафтного різноманіття на землях сільськогосподарського призначення з урахуванням особливостей реформування земельних відносин.
У процесі проведення водоохоронної діяльності необхідно значну увагу приділяти відновленню гідрологічного та якісного стану води річок, передусім малих, створенню водоохоронних зон та прибережних смуг, зменшенню (збалансуванню) антропогенного навантаження на річки та водойми, збільшенню видового різноманіття їх тваринного світу та рослинності.
Зважаючи на те, що розширене відтворення потужностей з охорони атмосфери дозволяє знижувати викиди забруднень до атмосфери, однак на сьогодні очисні споруди, які функціонують на підприємствах, уловлюють лише 3/4 шкідливих речовин, які утворюються при виробництві. Тому охорона повітряного басейну шляхом подальшого поглиблення очищення відхідних газів, введення пилогазоочисних споруд досить необхідна, але не може повністю вирішити проблему чистого повітря. Тільки впровадження принципово нових технологій, повне використання відходів зможе поліпшити ефективність охорони атмосфери.
5. Розроблений алгоритм економічної оцінки системи відтворення природного ресурсного потенціалу АПК дозволяє визначити комплексний показник природно-ресурсного потенціалу території, що враховує наявність (обсяг і типи) природних ресурсів регіону; їх значення для стійкості природних систем, тобто раціональне використання і припустимі інтервали коливання запасів; функціональну роль природних ресурсів і умов навколишнього середовища у формуванні господарської діяльності в регіоні (оптимальні напрями використання ресурсів у межах природно-ресурсного потенціалу з урахуванням процесів самовідновлення для відновлюваних ресурсів) у забезпеченні рівноваги і сталості еколого-економічного розвитку.
6. Удосконалення організаційно-економічного механізму стимулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК полягає у розвитку економічних методів (планування, прогнозування, інвестування, кредитування, оподаткування, страхування, системи розрахунків, екологічного аудиту, контролю) та економічних важелів (механізму одержання прибутку, нарахування амортизації, одержання субсидій, дотацій, дивідендів, формування ціни продукції/послуг, страхових тарифів, кредитної та податкової ставок, платежів, штрафів тощо).
Дослідження показали, що механізм фінансово-економічного заохочення аграрних землекористувачів до здійснення землеохоронних заходів повинен ґрунтуватися на системі методів прямого та побічного стимулювання. Побічну систему економічного стимулювання землеохорони необхідно розвивати на підставі пільгового режиму оподаткування, різних видів пільгового кредиту, інших методів, які дозволяють виконувати роботи без виділення коштів з бюджету, за рахунок накопичення сільськогосподарськими товаровиробниками власних ресурсів. В умовах бюджетного дефіциту така система повинна бути провідною; з покращенням економічної ситуації в практику агроекологічного управління необхідно активніше залучати методи прямого економічного стимулювання, що базуються на наданні субсидій, дотацій, компенсацій на безповоротній основі і забезпечувати сільськогосподарським землекористувачам рівень доходів, достатній не лише для організації наступного виробничого циклу, але й для капіталізації певної їх частини.
7. Для вирішення складних завдань інтенсифікації інвестиційної діяльності пропонується здійснити комплекс стратегічних і тактичних заходів антикризового управління. Успіх стратегії багато в чому буде залежати від здатності фахівців здійснювати ефективне управління ресурсами, мінімізуючи ризики. При вирішені цих питань завдання менеджерів полягає в контролі за виконанням прийнятих рішень, вивченні досвіду та його екстраполяції, врахуванні тенденцій розвитку та можливих напрямів змін зовнішнього середовища, розробці стратегічних і тактичних цілей інвестиційної діяльності, орієнтації на прийняття обґрунтованих рішень.
Інвестиції у покращення родючості ґрунтів розширюють спектр можливостей агропідприємців з огляду на розміщення продукції та ресурсів. Крім вибору технологій та культур, проблема оптимізації зараз включає розміщення ресурсів між різними видами продукції та майбутньою якістю земель. Як виявилося, попередні моделі являли собою особливі випадки, коли вважалося, що дії агропідприємців можуть тільки виснажувати землю, хоча і по-різному, залежно від продуктивного та технологічного вибору. Емпірична значущість цього погляду на деградацію ґрунтів стає очевидною, бо враховує реакцію агропідприємців на економічні зрушення зовнішнього походження.
8. Дослідження регіональних аспектів страхування в АПК показали, що складовою системи страхування повинно стати екологічне страхування як економічний важіль, завдяки якому можна зменшити антропогенне навантаження на природне середовище. Екологічне страхування може бути добровільним, яке розглядається як вид підприємницької діяльності, а також обов’язковим, що передбачає наявність фінансових гарантій мінімального відшкодування збитку. Відносини між страховиком і страхувальником ґрунтуються на принципах взаємовигоди та економічної зацікавленості страхувальника у підвищенні рівня власної екологічної безпеки.
На підставі дослідження страхування матеріальних ресурсів АПК та необхідності відтворення земельних ресурсів вперше запропоновано проведення обов’язкового страхування якості земельних ресурсів. Накопичений резервний фонд пропонується використовувати для поліпшення екологічного стану земель, відтворення родючості ґрунту через зменшення порушення структури і ущільненості ґрунту, забезпечення відновлення його водного і повітряного режимів; зменшення втрат гумусу і поживних речовин у ґрунті; зменшення хімічного навантаження на біоценоз за рахунок внесення оптимальних доз мінеральних і максимального використання органічних добрив; науково обґрунтоване застосування меліорації земель; впровадження екологобезпечних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Комплексний підхід до страхування ресурсного потенціалу АПК має важливе значення для збільшення обсягів виробництва та якості сільськогосподарської продукції, підвищення продовольчої безпеки країни, поліпшення екологічного стану природних ресурсів для більш раціонального використання і зменшення негативного антропогенного впливу на їх відтворення, зумовлює необхідність впровадження в Україні перевірених світовою практикою форм і видів страхування.
9. Розроблене програмне забезпечення економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК в регіоні ґрунтується на комплексному підході вирішення поставлених завдань, дозволяє регулювати економічні відносини при використанні та відновленні природних ресурсів, реалізувати обрану стратегію економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. Доведено, що для регулювання відтворювальних процесів необхідно знаходити найкращий варіант і потім постійно коректувати його реалізацію. Така корекція складає сутність економічного регулювання, яку можна визначити як розробку управлінських впливів, спрямованих на усунення відхилень, що намічаються від оптимального варіанту розвитку еколого-економічної системи.
10. Стратегічним напрямом забезпечення продовольчої безпеки є збільшення продовольчих ресурсів, підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок покращення її якості та зменшення витрат на виробництво, реструктуризацію і технічне переоснащення галузей АПК, ефективне використання біокліматичного потенціалу регіонів України. У проведеному дослідженні обгрунтовано, що вирішення цих проблем потребує здійснення заходів щодо відродження галузей тваринництва (поступове відтворення високопродуктивного поголів’я худоби, свиней і птиці на інноваційній основі); прискорення реструктуризації кормовиробництва (розширення площ багаторічних трав, створення культурних сіножатей і пасовищ; ринку кормів); поглиблення кооперації та інтеграції господарств усіх форм власності. При цьому необхідна державна підтримка розвитку зрошуваного землеробства, хімічної меліорації ґрунтів (вапнування, гіпсування), а також залуження і залісення еродованих земель та відновлення системи насінництва і племінної справи.
11. Розроблені методичні рекомендації з економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК в регіоні обґрунтовують напрями практичного вирішення завдань еколого-економічного управління процесом відтворення природних ресурсів та його стимулювання через систему економічних регуляторів для заохочення підприємств-природокористувачів до запровадження екологічно безпечних технологій і господарювання; дотримання вимог екологічної безпеки; випуску екологічно чистої продукції; ефективного використання та відтворення природного ресурсного потенціалу аграрної сфери.
Встановлено, що комплексний підхід до відтворення, збереження, та зміцнення природного ресурсного потенціалу АПК сприятиме підвищенню ефективності функціонування аграрного виробництва, рівня життя громадян; покращенню фінансових результатів діяльності агропідприємств, їх конкурентоспроможності.