Бородич Павло Юрійович. Закономірності діяльності в системі " рятувальник - екстремальне середовище " на станціях метрополітену

Короткий опис

Бородич Павло Юрійович. Закономірності діяльності в системі " рятувальник - екстремальне середовище " на станціях метрополітену : Дис... канд. наук: 05.01.04 2009

Бородич П.Ю. Закономірності діяльності в системі „ рятувальник екстремальне середовище ” на станціях метрополітену. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.01.04 ергономіка. Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2009.
Дисертаційну роботу присвячено визначенню закономірностей діяльності рятувальників під час АРР СМ. Розроблено метод імітаційного моделювання АРР СМ, використання апарату Е-мереж, в якому вперше відображені закономірності організації та проведення повного комплексу АРР СМ, що являє собою функціонування системи „рятувальник надзвичайна ситуація” на станції метрополітену. Визначено, що закономірністю виконання типових операцій рятувальниками є опис розподілу часу їх виконання за допомогою b-розподілу. Уточнені закономірності роботи в ізолюючих апаратах розподіл витрат повітря при роботі в апаратах на стиснутому повітрі є скошеним, а розподіл подачі кисню в регенеративних апаратах нормальним. За результатами імітаційного експерименту отримано багатофакторні нелінійні оцінки закономірностей, що характеризують час виконання окремих етапів АРР СМ.

У ході теоретико-експериментального дослідження були вирішені всі поставлені в роботі завдання, отримані й проаналізовані результати.
1. Аналіз науково-технічної літератури показав, що діяльність рятувальників у ході АРР СМ повинна розглядатися в умовах комплексного впливу небезпечних факторів можливої надзвичайної ситуації, дія яких підсилюється складністю конструктивно-планувальних рішень розташованого під землею комплексу споруд і пристроїв. У той же час більшість досліджень, пов'язаних з ліквідацією надзвичайної ситуації в метрополітені, що раніше проводилися, вивчали або одну зі сторін цього процесу, пов'язану з високою температурою, задимленістю та ін. (при цьому не розглядалися індивідуальні особливості, властиві роботі рятувальників в ізолюючих апаратах), або у випадку комплексного опису пожежно-оперативного обслуговування (зокрема, гасіння пожежі на електропідстанції метрополітену) не враховували вірогідний характер більшості надзвичайних ситуацій і не дозволяли оцінити вплив на час виконання конкретного етапу АРР СМ реалізації тих або інших рекомендацій. Вищесказане дозволило зробити висновок, що закономірності діяльності рятувальників в системі «людина екстремальне середовище» на станціях метрополітену можуть розглядатися як новий предмет дослідження, а їхнє розкриття є нерозв’язаним завданням ергономіки, вирішення якого дасть змогу визначити науково-обґрунтовані правила організації цієї системи.
2. Наукове завдання розкриття закономірностей діяльності рятувальників в СРЕСМ вирішують у сукупності наступні нові наукові результати виконаної дисертаційної роботи:
-теоретико-методологічні:
метод імітаційного моделювання СРЕСМ, що спирається на апарат Е-мереж. Його реалізація вперше дозволила відбити закономірності організації і проведення, пов'язані з різними типами переходів, тупиками, замкнутими циклами і вірогідним характером розвитку ситуації, повного комплексу аварійно-рятувальних робіт на станціях метрополітену, що забезпечує функціонування системи «рятувальник засоби рятування та захисту екстремальне середовище»;
формалізація представлення закономірностей часу виконання окремих етапів функціонування СРЕСМ у вигляді багатофакторного нелінійного полінома другого ступеня, в якому фактори, що впливають (параметри середовища і якості рятувальників), варіюються на двох однакових рівнях. Застосування розробленого підходу дозволило вперше одержати кількісні оцінки впливу підготовленості особового складу оперативно-рятувальної служби, і ступеня відповідності станції нормативним вимогам на час рятування потерпілого тією ланкою ГДЗС, яка першою приступить до проведення рятувальних робіт, а також підготовленості рятувальників і стану станції на час попереднього бойового розгортання сил і засобів;
- експериментальні:
закономірності виконання операцій особовим складом оперативно-рятувальних підрозділів. Оцінка експериментальних даних дозволяє з 10%-ним рівнем значущості стверджувати, що для опису розподілу часів їх виконання можна використовувати b-розподіл, що має параметри a=2,111 і b=2,995, а для опису швидкості їх виконання b-розподіл, що має параметри a=2,895 і b=2,005;
закономірності роботи рятувальників у засобах індивідуального захисту органів дихання при проведенні аварійно-рятувальних робіт на станціях метрополітену, в яких вперше відзначено, що в ході виконання розглянутого процесу розподіл швидкості витрати повітря при роботі в АСП є скошеним, а розподіл подачі кисню в РДА нормальним.
3. Вірогідність отриманих результатів забезпечена: використанням відомого і досить повно апробованого апарату моделювання складних систем; статистичною обробкою експериментальних результатів; відображенням у графі розробленої імітаційної моделі в термінах апарату Е-мереж порядку ліквідації НС, що можуть виникнути в метрополітені; збігом результатів, що були отримані за допомогою розробленої моделі, з результатами тактико-спеціальних навчань на станціях Харківського метрополітену; коректним вибором плану експерименту і статистичним обґрунтуванням важливості факторів.
4. Отримані закономірності діяльності рятувальників в системі «людина засоби рятування та захисту екстремальне середовище» на станціях метрополітену впроваджені:
- у повсякденну діяльність підрозділів ГУ МНС України в Харківській області при розробці планів проведення тактико-спеціальних навчань на станціях Харківського метрополітену і при реконструкції гарнізонної теплодимокамери, а також в методичні рекомендації зі спрощеного розрахунку часу роботи ланок ГДЗС;
- у навчальний процес університету цивільного захисту України на кафедрі організації служби і підготовки (дисципліни «Підготовка газодимозахисника» і «Проблемні питання організації служби і підготовки в оперативно-рятувальній службі цивільного захисту») при розробці лабораторних робіт з дослідження особливостей роботи в АСП і РДА, а також при уточненні лекційного матеріалу і рекомендацій із проведення практичних занять.