Бутіна Людмила Іванівна. Удосконалення комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину

Короткий опис

Бутіна Людмила Іванівна. Удосконалення комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2002. - 173арк. - Бібліогр.: арк. 152-173

Бутіна Л.І. Удосконалення комплексної профілактика та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. акушерство та гінекологія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2002.
Робота присвячена створенню комплексного патогенетично обгрунтованого методу профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину у вагітних групи інфекційного ризику з використанням комбінації ліпіну та антибіотику. Вивчено стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи, показники імунітету у вагітних групи інфекційного ризику. Встановлено підвищення у них інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів і зниження функціональної активності антиоксидантної системи, підвищення концентрації IgG, M та кількості В лімфоцитів при одночасному зниженні концентрації IgA, активності комплементу, фагоцитарної активності лейкоцитів та кількості Т лімфоцитів.
На підставі отриманих результатів розроблено та науково обгрунтовано метод комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень у вагітних групи інфекційного ризику з використанням комбінації ліпіну та антибіотику, який дозволив знизити частоту виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину і підвищити ефективність їх лікування за рахунок прискорення інволюції матки, покращання регенерації ендометрію, зниження інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів та підвищення активності антиоксидантної системи, покращання деяких показників імунної системи: підвищення активності комплементу, фагоцитарної активності лейкоцитів, збільшення кількості Т лімфоцитів.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі зниження частоти гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину шляхом визначення стану прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та імунологічної реактивності у вагітних групи ризику з виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину та удосконалення на цій основі лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних.
1. Встановлено, що у вагітних групи ризику з виникненням гнійно-септичних ускладнень у 36-42% спостерігаються запальні зміни у посліді у вигляді хоріоамніоніту (2-7%), децідуіту (7-10%), амніохоріодецідуіту (24-25%), які збільшують імовірність виникнення післяпологових гнійно-септичних ускладнень.
2. У вагітних групи інфекційного ризику активуються процеси перекисного окислення ліпідів та знижуються функціональні можливості антиоксидантної системи, підвищується концентрація IgG на 19,5%, IgМ на 36-38% та знижується рівень IgA на 26%, активність комплементу на 15-17%, фагоцитарна активність лейкоцитів на 17-18%.
3. При гнійно-септичних ускладненнях після кесарева розтину посилюється дисбаланс між процесами перекисного окислення ліпідів та антиоксидантною системою зі зниженням активності комплементу, концентрації IgA, фагоцитарної активності лейкоцитів та кількості Т-лімфоцитів.
4. Розвиток гнійно-септичних ускладнень за даними ехографічного дослідження у породіль після кесарева розтину супроводжується уповільненням інволюції матки та виникненням вогнищ запальної лімфо-лейкоцитарної інфільтрації ендометрію та міометрію у ділянці післяопераційного шву та матці, що призводить до персистенції запальної реакції у ендометрії, а місцеве застосування комбінації ліпіну та антибіотику з профілактичною метою прискорює інволюцію матки та процеси регенерації ендометрію, зменшує запальні зміни в ендометрії та ділянці післяопераційних швів на матці.
5. Під час перебігу вагітності у жінок з факторами ризику виникнення післяпологових гнійно-септичних ускладнень спостерігається фето-плацентарна недостатність у 44-48% випадків. Використання у цієї групи жінок удосконалених модифікацій кесарева розтину та екстраперитонеального кесарева розтину покращує стан плода, як відразу після операції, так і упродовж перебігу раннього неонатального періоду.
6. Удосконалення модифікацій кесарева розтину та екстраперитонеального кесарева розтину зменшує об’єм крововтрати під час кесарева розтину та тривалість операції, які є найбільш вагомими чинниками розвитку гнійно-септичних ускладнень. Застосування цих модифікацій у поєднанні з використанням комбінації ліпіна та антибіотика супроводжується зменшенням інфекційних ускладнень, покращує віддалені наслідки, зменшує частоту гіперполіменореї, альгодисменореї, порушень функції кишечнику та сечового міхура.
7. Використання комбінації ліпіну та антибіотику в комплексній профілактиці гнійно-септичних ускладнень у вагітних групи інфекційного ризику дозволяє зменшити інтенсивність перекисного окислення ліпідів, про що свідчить зниження концентрації дієнових кон’югатів на 16,8%, малонового діальдегіду на 25,7% і перекисного гемолізу еритроцитів на 63%, та підвищити активність антиоксидантної системи за рахунок збільшення активності супероксиддисмутази на 68,1%, а каталази на 51%, з одночасним підвищенням неспецифічної резистентності організму породіль у вигляді підвищення активності комплементу на 18,5%, фагоцитарної активності лейкоцитів на 14,1% та загальної кількості Т лімфоцитів на 14,6%.
8. Використання удосконаленного комплексного методу профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину дозволяє знизити частоту виникнення гнійно-септичних ускладнень з 34% до 9,3%, скоротити тривалість перебування породіль у стаціонарі після кесарева розтину з 13,6±0,8 до 9,9±0,4 діб і зменшити термін лікування породіль з післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями з 19,4±1,6 до 14,7±1,2 діб.