Чепка Вікторія Віталіївна. Фінансування сільськогосподарських підприємств: стан та удосконалення

Короткий опис

Чепка Вікторія Віталіївна. Фінансування сільськогосподарських підприємств: стан та удосконалення. : Дис... канд. наук: 08.00.08 2008

Чепка В. В. Фінансування сільськогосподарських підприємств: стан та удосконалення. Рукопис.
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено дослідженню фінансування сільськогосподарських підприємств в умовах розвитку ринкових відносин, обґрунтуванню напрямів удосконалення системи фінансування сільськогосподарського виробництва відповідно до вимог СОТ.
Проаналізовано особливості становлення та фінансування нових організаційно-правових форм господарювання у сільському господарстві. Узагальнено чинники, що перешкоджають прискоренню кредитних відносин між сільськогосподарськими підприємствами та банками. Визначено основні переваги та недоліки державної підтримки кредитного забезпечення підприємств у сільському господарстві.
Проведено оцінку впливу окремих джерел фінансування на дохідність сільськогосподарських підприємств та обґрунтовано головні напрями стабілізації діяльності останніх. Встановлено, що особливу увагу необхідно зосередити на розробці та впровадженні тих програм державної підтримки, що показують високу ефективність та не обмежуються у фінансуванні згідно з вимогами СОТ, а саме: впровадження іпотечного кредитування, створення реального механізму страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві, розвиток спеціалізованих фінансово-кредитних установ у сільському господарстві, залучення підприємств різних організаційно-правових форм господарювання в процеси кооперації та інтеграції.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове розв’язання наукового завдання щодо вдосконалення фінансування сільськогосподарських підприємств в умовах розбудови ринкової економіки. Проведена робота дала змогу сформулювати такі висновки теоретичного та науково-прикладного дослідження відповідно до поставленої мети:
1. У результаті дослідження сутності та джерел фінансування суб’єктів господарювання з’ясовано: по-перше, фінансування сільськогосподарських підприємств має характерні особливості, які пов’язані зі специфікою галузі та визначаються сучасними умовами їх функціонування; по-друге, на відміну від підприємств інших галузей економіки, сільськогосподарські підприємства мають у своєму розпорядженні земельний ресурс, що може стати вагомим джерелом їх фінансування за умови скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення; по-третє, фінансування сільськогосподарських підприємств має бути спрямовано насамперед на забезпечення конкурентоспроможного виробництва на високотехнологічній основі за рахунок мобілізації фінансових ресурсів із внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування та за безпосередньої фінансової підтримки держави.
2. За умов нестабільності виробничо-фінансової діяльності більшості суб’єктів господарювання аграрного сектору виявлено формування необоротних активів сільськогосподарських підприємств за рахунок власного капіталу, довгострокових кредитів і частково короткострокової заборгованості, та запропоновано визначити такий стан, як „загрозлива модель” фінансування активів. Використання „загрозливої моделі” призводить до втрати фінансової стійкості та до банкрутства підприємства, тому можна говорити лише про вимушене застосування суб’єктами господарювання моделі протягом короткого проміжку часу з обов’язковою заміною на більш прийнятну модель фінансування активів.
3. Доведено позитивний і суттєвий вплив розміру площі сільськогосподарських угідь на фінансові результати діяльності підприємств. Визначено, що більш високу ефективність діяльності мають сільськогосподарські підприємства земельна площа, яких складає 1310-3000 га.
4. Визначення впливу окремих джерел фінансування на дохідність сільськогосподарських підприємств на основі економетричного методу дослідження підтверджує важливість кредитування сільськогосподарських підприємств. Високий рівень ризику та низька дохідність діяльності суб’єктів підприємництва у сільському господарстві зумовлює об’єктивну потребу державної підтримки розбудови інфраструктури фінансово-кредитного забезпечення сільського господарства.
5. Встановлено основні переваги і недоліки державної фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств. Вступ України до СОТ, а також плани щодо майбутньої євроінтеграції потребують обмеження високовитратних і малоефективних заходів підтримки суб’єктів господарювання, що належать за класифікацією СОТ до „жовтої скриньки” і вимагають спрямування фінансових ресурсів на розвиток системи фінансово-кредитного забезпечення аграрного сектору: впровадження іпотечного кредитування, створенням реального механізму страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві, розвиток спеціалізованих фінансово-кредитних установ, залучення підприємств різних організаційно-правових форм господарювання в процеси кооперації та інтеграції.
6. Позитивні зрушення в обсягах та умовах кредитування суб’єктів господарювання стали можливими завдяки проведенню державної підтримки кредитного забезпечення підприємств галузі через запровадження механізму пільгового кредитування та часткової компенсації вартості придбання складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, кредитування під заставу сільськогосподарської продукції та розвитку фінансового лізингу. Визначено недоліки та обґрунтовано напрями вдосконалення запроваджених механізмів здешевлення кредитних ресурсів для сільськогосподарських підприємств, зокрема способом створення системи кредитної кооперації.
7. Обґрунтовано необхідність створення інформаційно-консультаційних центрів при управліннях агропромислового розвитку, які шляхом співпраці з фінансово-кредитними установами, страховими компаніями, постачальниками товарно-матеріальних цінностей і заводами-виробниками сільськогосподарської техніки надаватимуть спеціалізовану інформаційно-консультаційну допомогу сільськогосподарським підприємствам щодо кредитування, страхування, біржової торгівлі.
8. Запропоновано використовувати удосконалену автором методику прогнозування фінансових надходжень від реалізації майбутнього врожаю при кредитуванні сільськогосподарських підприємств спеціальними кредитними установами. Методика враховує такі чинники, як форма власності, напрями виробничої діяльності, наявність додаткової застави, тривалість членства в кооперативі, природні фактори та орієнтація на світові реалізаційні ціни, що дає можливість кредиторові спрогнозувати фінансові надходження підприємства та визначити економічно обґрунтований розмір позики, а підприємству-позичальнику здійснювати обґрунтоване планування своєї діяльності.
9. У результаті узагальнення зарубіжного досвіду обґрунтовано доцільність побудови в Україні європейської моделі іпотечного кредитування з елементами, притаманними американській. Для останньої характерним є функціонування, поряд зі спеціалізованими, універсальних комерційних фінансових інститутів, які надають іпотечні кредити. Центральною ланкою системи довгострокового земельно-іпотечного кредитування має стати Земельний (іпотечний) банк, який створюватиметься за сприяння держави та за участі комерційних фінансово-кредитних структур, у тому числі банків, що тривалий час здійснюють кредитування сільського господарства.