Чичкан Оксана Анатоліївна. Фізична підготовка веслувальниць на байдарках на етапі попередньої базової підготовки

Короткий опис

Чичкан Оксана Анатоліївна. Фізична підготовка веслувальниць на байдарках на етапі попередньої базової підготовки : Дис... канд. наук з фіз. виховання: 24.00.01 / Львівський держ. ін-т фізичної культури. — Л., 2004. — 345арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 182-203

Чичкан Оксана Анатоліївна. Фізична підготовка веслувальниць на байдарках на етапі попередньої базової підготовки. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 Олімпійський і професійний спорт. Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2004 рік.
Дослідження присвячено вивченню проблеми вдосконалення фізичної підготовки веслувальниць на етапі попередньої базової підготовки.
Об’єкт дослідження тренувальний процес юних веслувальниць на етапі попередньої базової підготовки.
Предмет дослідження фізична підготовка юних веслувальниць на байдарках.
Метою дослідження є вдосконалення змісту фізичної підготовки юних веслувальниць.
Наукова новизна роботи: Уперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено методологію розробки програми диференційованої фізичної підготовки 12-14-річних веслувальниць на байдарках на етапі попередньої базової підготовки з урахуванням їх індивідуальних профілів фізичної підготовленості та модельних характеристик структури фізичної підготовленості більш кваліфікованих веслувальниць.

1. Вивчення літературних джерел дозволяє стверджувати, що вдосконалення структури і змісту фізичної підготовки веслувальниць на етапі попередньої базової підготовки є одним з можливих шляхів оптимізації навчально-тренувального процесу. Проте методичні підходи до оптимізації процесу фізичної підготовки розкриті недостатньо. Зокрема, у науково-методичній літературі виявлено істотні розбіжності щодо спрямованості та обсягів тренувальних навантажень, а також відсутність даних щодо диференціації фізичної підготовки юних веслувальниць відповідно до індивідуальних профілів їх фізичної підготовленості та модельних характеристик фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменок.
Аналіз анкетного опитування провідних фахівців України з веслування на байдарках також свідчить про відсутність узгодженої думки з приводу структури і змісту фізичної підготовки веслувальниць на етапі попередньої базової підготовки.
2. За рівнем загальної фізичної підготовленості встановлено достовірні міжкваліфікаційні розбіжності. Зокрема, КМС і МС достовірно переважають веслувальниць ІІ і І спортивних розрядів за п’ятьма показниками загальної фізичної підготовленості з десятити, веслувальниці ІІ і І спортивних розрядів достовірно переважають веслувальниць І юнацького і ІІІ спортивних розрядів за чотирма і веслувальниці І юнацького і ІІІ спортивних розрядів переважають веслувальниць ІІ юнацького розряду за п’ятьма показниками.
За всіма досліджуваними показниками спеціальної фізичної підготовленості веслувальниць на байдарках встановлені достовірні (р<0,01-0,001) міжкваліфікаційні розбіжності.
3. Кваліфіковані веслувальниці (КМС і МС) достовірно переважають веслувальниць-початківців (ІІ юнацького розряду) за дев’ятьма показниками загальної фізичної підготовленості з десяти. Найбільші розбіжності спостерігаються за такими показниками: силова витривалість (202,9%); станова сила (78,5%); швидкісно-силові якості м’язів рук (52,2%); кистьова сила правої та лівої руки (50,2 та 50,4% відповідно); рухливість у кульшових суглобах та суглобах хребта (50,3%). Рухливість у плечових суглобах не відображає міжкваліфікаційні розбіжності веслувальниць на байдарках.
За показниками фізичного розвитку найбільші розбіжності між кваліфікованими веслувальницями на байдарках та початківцями виявлені у масі тіла та ваго-ростовому індексі Кетле, що свідчить про їх значущість у змагальній діяльності.
4. Виявлені показники загальної та спеціальної фізичної підготовленості веслувальниць на байдарках різних кваліфікаційних груп доцільно розглядати як модельні і враховувати їх при побудові фізичної підготовки веслувальниць відповідної кваліфікації.
5. У веслувальниць досліджуваних кваліфікаційних груп встановлені значущі кореляційні взаємозв’язки (r від 0,441 до 0,738) між показниками спеціальної та загальної фізичної підготовленості, що свідчить про опосередкований вплив останньої на рівень готовності веслувальниць до змагальної діяльності. Це підтверджується і наявністю значущих взаємозв’язків спортивних результатів у веслуванні на 500 м з рівнем розвитку окремих фізичних якостей (кистьова і станова сила, швидкісно-силові якості та спритність).
Показники рівня спеціальної фізичної підготовленості значуще корелюють зі спортивними результатами у веслувальниць всіх досліджуваних кваліфікаційних груп (r від 0,483 до 0,995). При цьому з підвищенням спортивної кваліфікації зростає тіснота кореляційних взаємозв’язків специфічних проявів бистроти, швидкісно-силових якостей та спеціальної витривалості як між собою, так і зі спортивними результатами у веслуванні на 500 м. Рівень прояву загальної витривалості у специфічних умовах тісно корелює зі спортивними результатами у веслуванні на 500 м у спортсменок ІІ юнацького розряду (r = 0,549). Зі зростанням спортивної майстерності тіснота взаємозв’язків знижується, але залишається у межах значущої (р<0,05).
6. Результати педагогічного експерименту свідчать про те, що і комплексний і диференційований розвиток фізичних якостей 12-14-річних веслувальниць на байдарках на етапі попередньої базової підготовки сприяє достовірному (р<0,05) зростанню фізичної підготовленості. Однак, розроблена нами програма диференційованої фізичної підготовки дозволяє досягти достовірно (р<0,05) більших приростів як загальної, так і спеціальної фізичної підготовленості без збільшення величини тренувальних навантажень.
7. Експериментально доведено ефективність методологічного підходу до розробки диференційованої програми фізичної підготовки юних веслувальниць, що полягає у поєднанні комплексного (70% від загального часу на фізичну підготовку) та персоніфікованого (30% часу) розвитку тих фізичних якостей, які на 10% і більше відстають від модельних.
8. Одним із важливих аспектів удосконалення системи фізичної підготовки веслувальниць може бути вивчення шляхів диференціації тренувальних впливів на етапі спеціалізованої базової підготовки.