Чіпко Тетяна Миронівна. Вплив блокади АТ1-рецепторів лозартаном на функціональний стан нирок при експериментальній серцевій недостатності

Короткий опис

Чіпко Тетяна Миронівна. Вплив блокади АТ1-рецепторів лозартаном на функціональний стан нирок при експериментальній серцевій недостатності: дисертація канд. мед. наук: 14.03.04 / НАН України; Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця. - К., 2003

Чіпко Т.М. Вплив блокади АТ1-рецепторів лозартаном на функціональний стан нирок при експериментальній серцевій недостатності. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України. - Київ, 2003 р.
Дисертація присвячена дослідженню механізмів впливу лозартану на екскреторну і кислотовидільну функції нирок та канальцевий транспорт іонів натрію при різних патогенетичних варіантах експериментальної серцевої недостатності (СН) з визначенням змін у нирковій тканині інтенсивності ліпопероксидації, пероксидної модифікації білків, протеолізу і фібринолізу.
У експериментах на 247 щурах встановлено, що у тварин зі звуженням черевної аорти (перший варіант моделі СН) відбувається зменшення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) з розвитком гіперкреатинінемії при зниженні проксимальної реабсорбції іонів натрію, що пригнічує ниркове кислотовиділення. Показано, що позитивні ефекти лозартану на кислотовидільну діяльність нирок реалізуються через збільшення клубочкової фільтрації і підвищення проксимальної реабсорбції іонів натрію. Звуження задньої порожнистої вени (другий варіант моделі СН) впродовж 2 міс. не має негативного впливу на функцію нирок, однак блокада АТ1-рецепторів лозартаном призводить до неконтрольованих втрат натрію з сечею, гіпонатрійемії, порушення натрійзалежних механізмів ацидифікації сечі і зниження ШКФ на тлі надмірної інтенсифікації процесів пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) і білків та протеолізу, а також значного послаблення ферментативного протирадикального потенціалу і фібринолізу в кортикальній тканині нирок. Одночасне звуження черевної аорти і задньої порожнистої вени (третій варіант СН) порушує екскреторну діяльність нирок, зменшує проксимальну і підсилює дистальну реабсорбцію іонів натрію та пригнічує натрій-водневий протитранспорт. Лозартан відновлює нормальну ШКФ, однак порушує канальцево-канальцевий баланс, що викликає гіпонатріємію і знижує інтенсивність натрійзалежних механізмів ацидифікації сечі. З’ясовано, що в основі порушення функціонального стану нирок при серцевій недостатності лежать процеси надмірного утворення кисневих радикалів у кірковій речовині нирок, що викликає підсилення ПОЛ і пероксидної модифікації білків, активує протеоліз і зменшує інтенсивність ферментативного фібринолізу.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів вивчення впливу блокади АТ1-рецепторів лозартаном на функціональний стан нирок у щурів з різними патогенетичними варіантами СН та нове вирішення наукової задачі, що полягає у з’ясуванні механізмів ушкодження нирок на підставі вивчення змін інтенсивності генерації активних форм кисню, ліпо- і протеїнопероксидації, тканинного фібринолізу і протеолізу в КТН.
1.У щурів зі звуженням черевної аорти (СНВМ1) порушення функціонального стану нирок характеризуються зменшенням ШКФ і помірною ретенційною гіперазотемією, що супроводжується пригніченням проксимального транспорту іонів натрію, зменшенням фільтраційного завантаження нефронів кислотами і зниженням інтенсивності процесів ацидифікації сечі. Блокада АТ1-рецепторів лозартаном збільшує ШКФ, нормалізує проксимальну реабсорбцію іонів натрію і підвищує транспорт натрію в дистальних відділах нефрону, що сприяє відновленню кислотовидільної функції нирок.
2.Звуження задньої порожнистої вени (СНВМ2) не впливає на екскреторну функцію нирок і канальцевий транспорт іонів натрію, проте активує процеси ацидифікації сечі. Застосування лозартану за умов звуження задньої порожнистої вени різко погіршує екскреторну діяльність нирок, що характеризується зниженням ШКФ з розвитком ретенційної гіперазотемії на тлі значного збільшення калійурезу, протеїнурії, втрат натрію з сечею, гіпонатрійемії і пригнічення натрійзалежних механізмів ацидифікації сечі.
3.Одночасне звуження черевних відділів аорти і задньої порожнистої вени (СНВМ3) порушує екскреторну функцію нирок. Зниження ШКФ, ретенційна гіперазотемія і значна протеїнурія супроводжуються зменшенням проксимальної і збільшенням дистальної реабсорбції іонів натрію, пригніченням натрій-водневого антипорту і зниженням фільтраційного завантаження нефронів кислотами. Лозартан відновлює екскреторну діяльність нирок через нормалізацію ШКФ, однак порушує канальцево-канальцевий баланс, що призводить до гіпонатріємії і додаткового пригнічення натрійзалежних механізмів ацидифікації сечі.
4.У КТН щурів зі звуженням черевної аорти (СНВМ1) підсилення процесів утворення активних форм кисню, ПОЛ і зменшення кількості білка супроводжуються активацією протеолізу та пригніченням колагенолітичної активності і ФФ. Лозартан нормалізує інтенсивність генерації кисневих радикалів і ПОЛ, лізис НМБ і ВМБ, суттєво підвищує інтенсивність ФФ, глибоко пригнічує НФА та нормалізує вміст білка у нирковій тканині.
5.У нирках тварин зі звуженням задньої порожнистої вени (СНВМ2) під впливом лозартану відбувається підсилення процесів утворення активних форм кисню, ліпо- і протеїнопероксидації, що супроводжується зменшенням вмісту білка в КТН при інтенсифікації протеолітичної деградації НМБ на тлі пригнічення колагенолітичної активності і ФФ.
6.У КТН тварин зі звуженням черевних відділів аорти і задньої порожнистої вени (СНВМ3), підсилення ліпо-, протеїнопероксидації і протеолітичної деструкції НМБ супроводжується активацією НФ і ФФ. Лозартан нормалізує стан вільнорадикальних процесів і рівень білка в нирках та збільшує інтенсивність ФФ.
7.У КТН щурів зі звуженням черевної аорти (СНВМ1) спостерігається максимальна інтенсифікація процесів генерації активних форм кисню, ліпо-, протеїнопероксидації і протеолізу на тлі глибокого пригнічення активності ферментів протирадикального захисту і ФФ, що ефективно корегується лозартаном. Блокада АТ1-рецепторів лозартаном у тварин зі звуженням задньої порожнистої вени (СНВМ2) різко погіршує функціональний стан нирок, викликає надмірну інтенсифікацію процесів ПОЛ і білків та протеолізу, а також значно послаблює ферментативний антиоксидантний потенціал і ензиматичний лізис фібрину в кортикальній тканині нирок.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Встановлена на різних експериментальних моделях серцевої недостатності закономірність порушень функціонального стану нирок і з’ясування загальних механізмів їх розвитку створює теоретичну базу для розробки нових методів профілактики нефропатій у хворих на серцево-судинні захворювання з міокардіальною недостатністю.
Результати дослідження впливу лозартану на функціональний стан нирок, ліпо- і протеїнопероксидацію, протеоліз і фібриноліз у кірковій речовині нирок тварин з дозованим звуженням задньої порожнистої вени свідчать про необхідність обережного застосування блокаторів АТ1-рецепторів у хворих з серцевою недостатністю за умов наявності зменшення венозного повернення крові до серця.