Чорноус Оксана Іванівна. Забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону

Короткий опис

Чорноус Оксана Іванівна. Забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону : Дис... канд. наук: 08.00.05 2009

Чорноус О.І. Забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2009.
Дисертація присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання із забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону на основі розробки комплексу науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо упорядкування кількості автотранспортних перевізників в умовах загострення конкурентної боротьби. У роботі набуло подальшого розвитку уявлення про автотранспортну систему регіону, як сукупність підприємств і організацій різних форм власності, які безпосередньо надають автотранспортні послуги і сприяють процесу перевезення вантажів і пасажирів у межах визначеної території. Визначено поняття стійкого функціонування автотранспортної системи регіону як такого стану, при якому перехід до бажаного здійснюється без виходу за межі заданої траєкторії його зміни. Класифіковано методи забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону на основі виділення ознаки регулюючого впливу, до яких віднесено організаційні, економічні, соціально-трудові, синергетичні.Удосконалено територіальний підхід до визначення оцінки відмінностей розвитку автотранспортної системи регіонів на основі розрахунку інтегральних показників інтенсивності й ефективності автотранспортного забезпечення. Проаналізовано показники функціонування ринку автотранспортних послуг регіону на основі відповідної матриці і виконано SWOT-аналіз внутрішніх і зовнішніх чинників. Запропоновано підходи до вибору методів забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону на основі короткострокового прогнозування кількості ліцензій у автоперевізників. Удосконалено галузевий підхід у довгостроковому прогнозуванні обсягів пасажирських автоперевезень міського й міжміського сполучення на основі економетричного моделювання. Розроблено інформаційну базу з ліцензування діяльності автоперевізників з використанням додаткових критеріїв допуску на ринок даних послуг, основу яких складає оцінка їх фінансової стійкості й ліквідності.

У дисертації запропоновано вирішення науково-практичного завдання із забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону на основі розробки комплексу науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо упорядкування кількості автотранспортних перевізників в умовах загострення конкурентної боротьби.
Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки і пропозиції стосовно забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону:

Визначено, що необхідність у забезпеченні стійкого функціонування автотранспортної системи регіону обумовлена динамічним характером економічних перетворень як у суспільстві, так і в економіці. У межах виконаного дослідження автотранспортна система інтерпретована як сукупність підприємств і організацій різних форм власності, які безпосередньо надають автотранспортні послуги і сприяють процесу перевезення вантажів і пасажирів у межах визначеної території. Підприємства автотранспортної системи регіону належать до соціальної та виробничої інфраструктури регіону. До соціальної інфраструктури належать підприємства суспільного пасажирського автомобільного транспорту, установи освіти в галузі автомобільного транспорту й охорони навколишнього середовища. Всі інші суб'єкти автотранспортної системи регіону належать до виробничої інфраструктури.
Встановлено, що функціонування автотранспортної системи це безперервна діяльність автотранспортних підприємств з перевезення вантажів і пасажирів, а також обслуговуючих організацій з управління і контролю їх діяльності. На її функціонування активно впливають не тільки зовнішні, але і внутрішні фактори, які склались під впливом регіональних, історичних, соціальних та інших процесів. До зовнішніх належать: вплив ринкових механізмів господарювання, особливості функціонування автотранспортної системи регіону, організаційно-правові відносини, соціальні умови, безпека руху, інновації, маркетингові і логістичні фактори. До внутрішніх належать: інфраструктура, трудові ресурси, фінансові ресурси, екологічна ситуація.
Визначено, що стійке функціонування автотранспортної системи регіону це такий стан, при якому перехід до бажаного здійснюється без виходу за межі заданої траєкторії його зміни. Доведено, що перебування автотранспортної системи регіону в нестабільному зовнішньому середовищі призводить до пошуку шляхів щодо забезпечення її стійкого функціонування. Нестабільність зовнішнього середовища характеризується недосконалим законодавством, наявністю сумлінної або несумлінної конкуренції, сезонними коливаннями попиту, зміною платоспроможності населення й суб’єктів господарювання, інфляційними процесами.
У досліджені запропоновано класифікувати методи забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону на основі виділення ознаки регулюючого впливу: організаційні, економічні, соціально-трудові, синергетичні. До організаційних віднесені: ліцензування, квоти, дозволи, обмеження, сертифікація, процедура банкрутства, державне замовлення, управління державним сектором, антимонопольне регулювання. До економічних штрафи і вартість ліцензії, норми і нормативи по витратам, які включені до собівартості, податкові ставки і пільги, дотації, кредити, тарифні обмеження, прискорена амортизація, митна політика. До соціально-психологічних соціально-трудові відносини, інформаційна політика й мотиваційно-консультативна робота. До синергетичних націоналізацію, приватизацію, цільове програмування, індикативне планування. Розглянуті й систематизовані методи забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону дозволили охарактеризувати окремі з них і склали основу для розробки послідовності їх вибору.
Аналіз відмінностей розвитку автотранспортних систем регіонів на основі розрахунку інтегральних показників інтенсивності й ефективності автотранспортного забезпечення дозволив проранжувати регіони України за існуючими умовами переходу до стійкого функціонування. Найбільше погіршилась ситуація у Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській областях. Покращення стану автотранспортної системи за цей період відбулось у Київській, Львівській, Закарпатській і Полтавській областях. У АР Крим, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях залишаються проблеми з забезпеченням стійкого функціонування автотранспортної системи регіону.
Результати оцінки автотранспортної системи Донецького регіону дозволили виділити етапи її розвитку (початок становлення, становлення, початок стабілізації, стабілізація). На етапі початку становлення характерними є різкі структурні коливання: зменшення кількості державних підприємств з одночасним зростанням кількості малих приватних підприємств, перерозподіл рухомого складу між підприємствами різних форм власності. Найбільш активно у цей період виходять на ринок підприємці. На етапі становлення характерні структурні зміни більш м’якого характеру: кількість суб’єктів господарювання змінюється повільно, стабілізується структура рухомого складу. Початок стабілізації автотранспортної системи регіону супроводжується вивільненням 10% суб’єктів господарювання, у той же час кількість підприємців фізичних осіб збільшується; структура рухомого складу залишається стабільною. На етапі стабілізації спостерігається незначне збільшення кількості суб’єктів господарювання і зменшення автотранспортних засобів, які знаходяться у їх власності. Структура автотранспортних засобів стабілізується. Встановлено, що автотранспортна система у Донецькому регіоні пройшла три стадії розвитку й до 2012 р. повинна стабілізуватись.
Результати SWOT-аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів дозволили виявити основні проблеми нестійкого функціонування автотранспортної системи Донецького регіону, до яких належать: позитивна динаміка інфляційних процесів; недосконалість оподаткування підприємств автомобільного транспорту; щорічне зростання кількості фізичних осіб-перевізників з кількістю транспортних засобів до 7 одиниць; зменшення кількості транспортних засобів з причин їх 60% фізичного зносу; зменшення чисельності працюючих на підприємствах автомобільного транспорту.
Розроблена етапізація вибору оптимального методу забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону (з урахуванням мети регулювання) дозволила визначати стан зовнішнього і внутрішнього середовища ринку автотранспортних послуг (з урахуванням психологічної реакції суб’єктів господарювання, яка впливає на тривалість проходження регулюючого впливу і на ефективність регулювання). Визначено, що до основних етапів вибору оптимального методу забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону належать: сегментація ринку автотранспортних послуг; оцінка стану сегменту ринку автотранспортних послуг (реальні показники); прогнозування і моделювання показників з метою отримання бажаного стану сегменту ринку автотранспортних послуг; співставлення прогнозованих значень з бажаним станом сектору автотранспортних послуг; визначення мети регулювання й постановка задачі; вибір рівня регулювання; вибір оптимального методу.
Для вирішення проблеми щільного конкурентного середовища на ринку автотранспортних послуг використано короткострокове прогнозування кількості ліцензій у суб’єктів господарювання й довгострокове прогнозування обсягів пасажирських автоперевезень. Відповідні моделі на практиці може бути застосовано органами державної влади в регіоні при розробці комплексних інноваційних програм, державною автотранспортною інспекцією при обґрунтуванні параметрів даного ринку.

Забезпечення стійкого функціонування автотранспортної системи регіону в роботі запропоновано через вдосконалення процесу ліцензування, оскільки на сьогоднішній день це формальне підтвердження входу (виходу) суб’єктів господарювання на ринок автотранспортних послуг. З урахуванням щільності конкурентного середовища на ринку автотранспортних послуг було запропоновано впровадити додаткові критерії допуску оцінку фінансової стійкості й ліквідності. Відповідна оцінка дозволяє класифікувати підприємства за групами залежно від набраних балів. Приналежність автотранспортного підприємства до тієї чи іншої групи фінансової стійкості впливає на прийняття рішення про допуск на ринок автотранспортних послуг.