ЧУЖОМОВНІ СЛОВОТВІРНІ ЕЛЕМЕНТИ В УКРАЇНСЬКІЙ БІОЛОГІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Короткий опис

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

На правах рукопису
УДК 811.161.2:001.4

КОБЗАР НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА

ЧУЖОМОВНІ СЛОВОТВІРНІ ЕЛЕМЕНТИ В УКРАЇНСЬКІЙ БІОЛОГІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Боярова Людмила Георгіївна,
кандидат філологічних наук,
доцент

Харків 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. 4
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧУЖОМОВНИХ ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТІВ.. 17
1.1. Поняття «терміноелемент». Проблема визначення семантики чужомовних словотвірних елементів. 17
1.2. Дискусійне в морфемній будові термінів. 31
Висновки до розділу. 59
РОЗДІЛ II ПОХОДЖЕННЯ ЧУЖОМОВНИХ СЛОВОТВІРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У СУЧАСНІЙ БІОЛОГІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ 60
2.1. Запозичене та інтернаціональне в термінології 61
2.2. Походження чужомовних префіксів та префіксоїдів вукраїнській біологічній термінології 82
2.3. Походження чужомовних суфіксів та суфіксоїдів в українській біологічній термінології 90
Висновки до розділу. 95
РОЗДІЛ III СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЧУЖОМОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ В УКРАЇНСЬКІЙ БІОЛОГІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ 97
3.1. Основні поняття словотвору. 97
3.2. Словотвірний потенціал чужомовних препозиційних терміноелементів 108
3.2.1. Продуктивні словотвірні типи з чужомовними препозиційними терміноелементами. 108
3.2.2. Середньопродуктивні словотвірні типи з чужомовними препозиційними терміноелементами. 113
3.2.3. Малопродуктивні словотвірні типи з чужомовними препозиційними терміноелементами. 119
3.2.4. Словотвірна синонімія чужомовних препозиційних терміноелементів 126
3.2.5. Словотвірна антонімія чужомовних препозиційних терміноелементів 131
3.2.6. Словотвірні розряди з чужомовними препозиційними терміноелементами 134
3.3. Словотвірний потенціал чужомовних постпозиційних терміноелементів 136
3.3.1. Продуктивні словотвірні типи з чужомовними постпозиційними терміноелементами. 136
3.3.2. Середньопродуктивні словотвірні типи з чужомовними постпозиційними терміноелементами. 139
3.3.3. Малопродуктивні словотвірні типи з чужомовними постпозиційними терміноелементами. 140
3.3.4. Словотвірна синонімія та антонімія чужомовних постпозиційних терміноелементів. 146
3.4. Взаємозв’язок словотвірного потенціалу, продуктивності та адаптації чужомовних терміноелементів. 147
Висновки до розділу. 153
ВИСНОВКИ.. 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 183
ДОДАТОК РЕЄСТР ЧУЖОМОВНИХ СЛОВОТВІРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ВИКОРИСТОВУВАНИХ В УКРАЇНСЬКИХ БІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНАХ.. 185

ВСТУП
Жодна мова не здатна розвиватися ізольовано, що спричинює взаємовплив різних мов, який виявляється насамперед у термінології як специфічній підсистемі лексики загальнолітературної мови. Запозичання, у тому числі на морфемному рівні, на сьогодні є одним із найпотужніших засобів поповнення складу українських терміносистем, про що свідчить залучення великої кількості чужомовних, часто інтернаціональних формантів до творення термінів різних галузей знань. Дослідження дериваційного потенціалу чужомовних пре- та постпозиційних словотвірних елементів здійснене нами на матеріалі великої за кількістю термінів та неоднорідної української біологічної термінології. Упровадження провідних біологічних технологій, які поширюються і використовуються в розвинених країнах світу, потребує системного вивчення біологічної термінології, зокрема на словотвірному рівні, оскільки саме дериваційні елементи є матеріалом на позначення наукових досягнень. Складовими частинами біологічної термінології є терміносистеми таких наук, як зоологія (дослідження тварин), ботаніка (дослідження рослин), морфологія (дослідження будови організмів), ембріологія (дослідження індивідуального розвитку тваринних і рослинних організмів), палеонтологія (дослідження викопних організмів, їхнього історичного розвитку у взаємозв’язку з навколишнім середовищем), географія рослин і тварин, мікробіологія (дослідження мікроорганізмів та їхнього практичного використання), гістологія (дослідження будови клітин і тканин), цитологія (дослідження будови, розвитку та функцій клітин рослинних і тваринних організмів), каріологія (дослідження ядра клітини), генетика (дослідження спадковості й мінливості організмів), астробіологія (дослідження ознак життя на інших космічних тілах у Всесвіті), біоакустика (дослідження звукового спілкування тварин), біогеохімія (дослідження хімічного складу живих організмів), біоценологія (дослідження взаємодії компонентів живої та неживої природи), біогеографія (дослідження закономірностей географічного поширення рослин і тварин та їхніх угруповань), біоенергетика (дослідження механізмів і закономірностей перетворення енергії в процесах життєдіяльності організмів), біокібернетика (науковий напрямок, що використовує ідеї, методи і засоби кібернетики для дослідження процесів управління в живих організмах), біоніка (математичне моделювання біологічних процесів), біомеханіка (дослідження механічних властивостей живих тканин, органів та організму в цілому, а також механічних явищ, що відбуваються в організмі), гідробіологія (дослідження життя організмів у водному середовищі), біофізика (дослідження фізичних та фізико-хімічних закономірностей діяльності рослинних і тваринних організмів), радіобіологія (дослідження дії радіоактивних випромінювань на організми), органографія (дослідження й опис органів тварин і рослин), неонтологія (дослідження сучасного органічного світу), палеоботаніка (дослідження рослинного світу минулих геологічних епох), палеозоологія (дослідження тваринного світу минулих геологічних епох), тератологія (дослідження відхилень від норми в будові органів рослин і тварин), фізіологія (дослідження функцій живого організму, процесів і закономірностей, що відбуваються в ньому). Таке різноманіття терміносистем зумовлює неоднорідність лексичного складу досліджуваної термінології: для творення українських біологічних термінів використовуються форманти, значеннєво співвідносні не лише із біологічним, але й медичним, хімічним, фізичним, географічним та іншими термінологічними ресурсами. За допомогою компонентного аналізу в значенні кожного залученого до дослідження терміна можна виявити сему (чи семи), що співвідносить семантику терміна з біологічним поняттям. Співвіднесення терміна з біологічним поняттям визнано нами тим системоутворювальним чинником, що дає змогу вважати лексеми з формантами, які первісно належали до інших терміноресурсів (медичного, фізичного, хімічного тощо), біологічними термінами. Закріплення в системі української біологічної термінології слів, утворених формантами з невиразною біологічною семантикою, відбувається внаслідок адаптації й розвитку значення дериваторів від первісного до вторинного, закономірного для системи термінів. Поняття «біологічна термінологія» розуміємо широко як сукупність термінологічних систем, пов’язаних із вивченням існування й розвитку живої природи. У роботі ми залучаємо до аналізу лише деякі терміни медичної термінології, яка є специфічною та однією з найчисельніших в українській мові.
Об’єктом дослідження є чужомовні пре- та постпозиційні словотвірні елементи (префікси, префіксоїди, суфікси, суфіксоїди), використовувані для творення українських біологічних термінів. З’ясування дериваційного потенціалу таких формантів становить предмет дослідження, здійсненого на матеріалі сучасних словникарських праць різного типу: тлумачних термінологічних і загальномовних, перекладних термінологічних та загальномовних, які вийшли з друку у80‑90‑ихрр. XX поч. XXIст. [201; 207; 211; 214]. Залучено також й інші словники: словники іншомовних слів [204; 205; 210; 212], орфографічні [202], словотвірні [208; 213], морфемні [203; 206; 209]. У роботі ми беремо до уваги біологічні терміни, утворені на українському мовному ґрунті, тобто членовані й похідні.
У дисертації досліджено українську біологічну термінологію 90-х років ХХстоліття початку ХХI століття. Звернення саме до цього періоду дає можливість здійснити багатоаспектний аналіз словотвірного потенціалу чужомовних формантів, які залучаються до термінотворення протягом останніх 10-15 років, дослідити їхню дериваційну активність та ступінь поширеності в період розбудови національних терміносистем, спрогнозувати тенденції подальшого розвитку термінотворення за участю аналізованих елементів. В останні роки в Україні активізовано термінологічну діяльність (з’явилася велика кількість біологічних термінів, побудованих за допомогою чужомовних формантів), а подальший розвиток біологічної термінології зумовить появу нових дериваторів, у тому числі запозичених, які також потребуватимуть аналізу та класифікації. З огляду на це є нагальна потреба в укладанні тлумачного словника чужомовних пре- та постпозиційних словотвірних елементів, використовуваних у сучасній біологічній термінології, тому здійснений у дисертації аналіз може бути використано в подальшій роботі лексикографів.
В українській та зарубіжній лінгвістиці є лише поодинокі роботи, у яких досліджено чужомовні одиниці різного рівня, переважно запозичені з класичних мов, хоча Ю.Шерех зазначав, що «особливе джерело європеїзмів становлять собою мертві мови грецька й латинська» [194, с. 37]. Таку спрямованість має, зокрема, робота О.Пономарева «Лексика грецького походження в українській мові» [137]. У вступних заувагах до видання автор зазначає, що українська мова протягом століть збагачувалася запозиченнями з ін

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. На сучасному етапі запозичення, у тому числі на морфемному рівні, це один із найпродуктивніших шляхів розширення українського термінофонду, зокрема біологічної термінології. Поява чужомовних одиниць різного рівня зумовлена низкою інтра- та есктралінгвальних чинників. Потрапляючи до мови-реципієнта, чужомовні терміноелементи проходять адаптацію та кілька етапів асиміляції. Ступінь асимільованості певного форманта фактично визначає рівень його словотвірної активності в мові. Частина запозичених дериваторів є інтернаціональною, що вимагає чіткого розрізнення понять «запозичення» та «інтернаціоналізм». Використання інтернаціональних елементів полегшує спілкування на міжнародному науковому рівні, а також засвідчує тенденцію до глобалізації.
2. Проаналізовані в роботі терміноелементи це чужомовні пре- та постпозиційні форманти, які беруть участь у творенні українських біологічних термінів. Кожен із терміноелементів має своє значення, яке вказує на зв’язок із певним поняттям і кодифіковане у словниках. Мовний аналіз засвідчив, що термінам, побудованим із використанням чужомовних дериваторів, властива фразеологічність семантики: вона не є простою сумою значень структурних одиниць терміна, оскільки обсяг вияву значення певного форманта в різних лексемах може варіюватися.
3. Одна з релевантних рис морфемної системи кожної мови динамічність, що полягає в перетвореннях, які відбуваються протягом історичного розвитку мови і виявляються в нових категоріях цієї системи, а також наявності явищ перехідного характеру. Для визначення статусу значеннєвих частин слів прийнятним є використання трирівневої класифікації морфем і виділення проміжного між коренями та афіксами класу елементів афіксоїдів. В основу тлумачення термінів «префіксоїд» і «суфіксоїд» покладено дві основні властивості афіксоїдів: кореневість за походженням та афіксальні функції. Терміни, до складу яких уходять афіксоїди, слід кваліфікувати за морфемною будовою як прості.
4. Аналіз українських біологічних термінів засвідчує, що на сьогодні у їхньому творенні використовується 138 препозиційних формантів (27 префіксів та 111 префіксоїдів) і 40 постпозиційних (14 суфіксів та 26суфіксоїдів). Під час дослідження виявлено низку терміноелементів, що регулярно займають другу позицію у структурі слів, але відповідно до використовуваних засад термінологічного аналізу вони не є суфіксоїдами. Препозиційних дериваторів, які оформлюють українські біологічні терміни, набагато більше, ніж постпозиційних, що є особливістю термінології, натомість у загальновживаній мові група суфіксів і суфіксоїдів численніша. Більшість чужомовних словотвірних елементів, що бере участь у творенні біологічних термінів, запозичена з класичних мов давньогрецької чи латинської. Переважна частина афіксів (52%префіксів і 83% суфіксів) походить із латинської мови, афіксоїди здебільшого мають грецькомовну основу (91% префіксоїдів і 92% суфіксоїдів). Пріоритетна роль грецько- та латинськомовних елементів у термінотворенні зумовлена традиційністю їхнього використання, а також моносемічністю, стислістю, широкими комбінаторними властивостями, що робить їх зручним засобом термінотворення.
5. Аналіз української біологічної термінології виявляє тенденцію до поширення термінів, оформлених афіксоїдами. Відповідно виникає потреба визначити спосіб творення лексем, побудованих за участю елементів перехідного типу. Для розв’язання цього питання в межах морфологічної деривації можливе виділення ще одного способу словотворення афіксоїдного (префіксоїдного й суфіксоїдного). Специфіка афіксоїдів як засобів деривації полягає в більшій, порівняно з афіксами, пов’язаності вираженого ними морфемного й словотвірного значень.
6. Дослідження рівня дериваційного потенціалу чужомовних пре- та постпозиційних терміноелементів української біологічної термінології показує, що вони можуть оформлювати продуктивні, середньопродуктивні й малопродуктивні словотвірні типи. У роботі проаналізована словотвірна активність 95 префіксів і префіксоїдів, наявних у біологічних термінах. Частина з них бере участь у творенні термінів, об’єднаних у продуктивні (23% виявленої кількості типів) та середньопродуктивні (47%) типи. Кількість малопродуктивних типів, оформлених дериваторами з виразною біологічною семантикою, складає 29%. Суфікси й суфіксоїди беруть участь переважно у творенні термінів, об’єднаних у малопродуктивні типи (70%). Кількість середньопродуктивних та продуктивних типів, заснованих на використанні постпозиційних формантів, є набагато меншою (12% і 18% відповідно). Рівень продуктивності словотвірних типів зумовлений ступенем асиміляції та категоріальною спеціалізацією формантів, які їх утворюють. Чим більш асимільованим і універсальним за семантикою є дериватор, тим вищий рівень продуктивності йому властивий. Найменш продуктивними є нещодавно запозичені терміноелементи з конкретним значенням, оскільки потреба у їхньому використанні обмежена.
7. Найуживанішими й найперспективнішими структурно-семантичними моделями термінотворення в українській біологічній термінології є Prd + N → N, Pr+N→ N, N + Sf → N, N + Sfd → N, N + Sf → Adj. Відповідно в системі словотвірних типів українських біологічних термінів переважають відіменникові (89%). Кількість відприкметникових (побудовані за моделлю Pr + Adj → Adj, Prd + Adj→ Adj) і віддієслівних (V+ Sf → N) типів набагато менша (9% і 2% відповідно). Відприслівникових та відчислівникових типів не виявлено.
8. Більшість проаналізованих у роботі чужомовних словотвірних елементів виявляє обмежену словотвірну валентність і не утворює термінів-гібридів. Лише 15 препозиційним формантам (16%) властива повна словотвірна валентність (3 префікси і 12 префіксоїдів), що свідчить про високий рівень їхньої асиміляції в мові. Постпозиційних дериваторів, які утворювали б терміни-гібриди, не виявлено.
9. Чужомовні словотвірні елементи й оформлювані ними словотвірні типи українських біологічних термінів можуть вступати в різні семантичні відношення. Зокрема зафіксовано синонімічність та антонімічність деяких препозиційних дериваторів й оформлених ними словотвірних типів. Омонімічним є лише один префіксоїд; формантів, які виявляли б полісемію на ґрунті українських біологічних термінів, не виявлено. Постпозиційні словотвірні елементи менш активно вступають у семантичні відношення, що свідчить про невисокий рівень їхньої адаптації в мові.
10. Деякі дериваційні типи українських біологічних термінів, оформлені чужомовними словотвірними елементами, можуть бути об’єднані у словотвірні розряди. На матеріалі типів, заснованих на використанні препозиційних формантів, виявлено більше розрядів, ніж серед типів, утворених постпозиційними дериваторами (4 і 1 відповідно).
11. Визначений у роботі рівень дериваційної активності чужомовних словотвірних елементів стосується лише аналізованого термінологічного матеріалу, оскільки у складі інших терміносистем української мови досліджені дериватори виявляють неоднакові словотвірні можливості. Дериваційний потенціал зазначених формантів може зазнавати змінень у разі послаблення або інтенсифікації використання їх під час термінотворення.
12. Здійснений структурно-семантичний аналіз українських біологічних термінів засвідчує, що в термінотворенні виявляються основні тенденції загальномовного словотворення, зокрема регулярність і системність використання певних словотвірних моделей, диференціація дериваційних одиниць за ступенем продуктивності, прагнення до оптимального залучання словотвірних ресурсів. Специфіка термінотворення порівняно із загальномовною деривацією полягає в накопиченні власного словотвірного фонду, до складу якого входять форманти, що оформлюють терміни певної галузі знань, і це притаманне також українській біологічній термінології. Проникнення, адаптації, закорінення запозичених морфем, що утворюють терміни різних терміносистем і лексеми загальновживаної мови, відбивають екстралінгвальний план існування реалій, у номінації яких зазначені дериватори беруть участь. Дослідження зумовленої інтра- та екстралінгвальними чинниками дериваційної активності чужомовних словотвірних префіксів, префіксоїдів, суфіксів, суфіксоїдів, що утворюють українські біологічні терміни, аналіз змінення їхніх семантичних та словотвірних рис дає змогу об’єктивно оцінити дериваційні можливості всіх запозичених пре- та постпозиційних формантів.

Запропоновані в роботі критерії виділення афіксоїдів та визначення морфемної будови біологічних термінів, до складу яких вони входять, можуть бути використані під час дослідження чужомовних терміноелементів, уживаних в інших терміносистемах української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамова Г. А.Медицинская лексика : основные свойства и тенденции развития: дис. д-ра филол. наук : 10.02.01 / Абрамова Галина Алексеевна. Краснодар, 2003. 312 с.
2. Азарова Л. Є. Проблема статусу іншомовних компонентів в українській мові / Лариса Азарова, Галина Кухарчук // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К. : КНЕУ, 2007. Вип. 7. С. 232235.
3. Азарова Л. Є. Складання як один із способів словотвору : моногр. / Л.Є.Азарова, Н. Й. П’яст. Вінниця : УНІВЕРСУМ Вінниця, 2005. 123 с.
4. Азарова Л. Є. Складні слова в українській мові : структура, семантика, концепція «золотої пропорції» : моногр. / Азарова Л. Є. Вінниця : УНІВЕРСУМ Вінниця, 2000. 222 с.
5. Акуленко В. В. Вопросы интернационализации словарного состава языка / Акуленко В. В. Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1972. 216 с.
6. Акуленко В. В.Вопросы изучения лексических интернационализмов и процессов их образования / В. В. Акуленко // Вопросы социальной лингвистики. Л., 1969. С. 6589.
7. Акуленко В. В. Интернациональные элементы в лексике языков / В.Акуленко // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. Кишинев, 1971. С. 256264.
8. Акуленко В. В. Співвідношення національного та інтернаціонального у мові / В. В. Акуленко // Мовознавство. 1976. № 1. С. 312.
9. Андріянова О. Запозичення у складі військово-морської термінолексики / Ольга Андріянова // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К. : КНЕУ, 2007. Вип. 7. С. 3741.
10. Антонюк Г. Відображення процесів інтернаціоналізації в суспільно-політичній термінології національних мов / Галина Антонюк, Орест Семотюк // Вісник: Проблеми української термінології / Національний університет «Львівська політехніка», 2004. № 503. С.141143.
11. Антонюк Г. Співвідношення національного й інтернаціонального в суспільно-політичній термінології національних мов / Галина Антонюк // Вісник: Проблеми української термінології / Національний університет «Львівська політехніка», 2002. № 453. С.454457.
12. Арутюнова Н.Д.Очерки по словообразованию в современном испанском языке / Н.Д. Арутюнова. М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1961. 151 с.
13. Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові : етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX початку XXI ст.) :автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л.М.Архипенко. Х., 2005. 20с.
14. Байбакова І. Англійські запозичення в сучасному українському термінотворенні / І. Байбакова, О. Буракова, В. Задорожний // Проблеми української науково-технічної термінології : тези доп. 3-ї Міжнар. наук.конф. Львів, 1994. С. 4445.
15. Балалыкина Э.А. Русское словообразование : учеб. пособие / Э.А.Балалыкина, Г.А.Николаев. Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1985. 184 с.
16. Бартков Б.И. Дериватография украинского языка и квантитативный дериваторий 100 аффиксов, полуаффиксов и аффиксоидов научного стиля и литературной нормы / Б.И.Бартков // Полуаффиксация в терминологии и литературной норме. Владивосток : Дальневосточный научный центр АН СССР, 1986. С.858.
17. Безпояско О. К. Морфеміка української мови / О.К.Безпояско, К.Г.Городенська. К. : Наук. думка, 1987. 212 с.
18. Бєляєв Р. С. Поняття терміноелемента з погляду теорії номінації / Р.С.Бєляєв // Мовознавство. 1990. № 3. С. 6466.
19. Білогуб А. Термінолексика з огляду на розвиток міжмовних контактів (на матеріалі німецької мови) / А.Білогуб // Проблеми української термінології : матеріали 5-ї Міжнар. наук. конф. «Словосвіт’98». Львів, 1998. С. 8083.
20. Боева Н. Б. Грамматическая антонимия в современном английском языке: дис. д-ра филол. наук : 10.02.04 / Боева Наталья Борисовна. М., 2001. 234 с.
21. Боярова Л. Г. Українська термінологія як об’єкт мовного планування / Л.Г.Боярова // Wiener Slawistischer Almanach. Wien, 2006. Band 58. C.223233.
22. Буянов А. П. Полуаффиксы как проблема переходных категорий в словообразовании (на материале немецкого языка) / А. П. Буянов // Словообразование и проблемы номинации в германских языках. Горький : Изд-во ГПУ, 1985. С.1621.
23. Ваганова Н. В. Современные заимствования из английского языка: семантико-словообразовательный аспект : (На материале англицизмов конца XX начала XXI в. в современном русском языке) : дис. канд. филол. наук : 10.02.01 / Ваганова Наталья Вячеславовна. М., 2003. 280с.
24. Вакарюк Л. Українська мова. Морфеміка і словотвір : навч. посіб. / Л.Вакарюк, С.Панцьо. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2004. 184 с.
25. Вакулик І. Запозичення з класичних мов у наукову термінологію сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української, російської, німецької, англійської, французької мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. Вакулик. К., 2004. 20 с.
26. Васильева Н. В. К семантическому и функциональному описанию греко-латинских терминоэлементов в лингвистической терминологии / Н.В.Васильева // Вопросы языкознания. 1983. № 3. С. 7179.
27. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию / Г.О.Винокур // Винокур Г. О. Избранные работы по русскому языку. М., 1959. С. 419442.
28. Винокуров А. М. Компоненты семантической структуры субстандартных суффиксальных производных / А. М. Винокуров // Семантика и структура слова : сб. науч. тр. Калинин : Калинин. гос. ун-т, 1984. С. 3044.
29. Володина М. Н. Национальное и интернациональное в процессе терминологической номинации / Володина М. Н. М. : Изд-во МГУ, 1993. 112 с.
30. Володина М. Н. Соотношение национальных и интернациональных элементов в процессе терминологической номинации (на материале ключевых радио- и телетерминов современного немецкого языка) : дис. канд. филол. наук : 10.02.04 / Володина Майя Никитична. М., 1984. 218с.
31. Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова / Волох О. Т. К. : Вища шк., 1986. 476 с.
32. Гінзбург М. Нафтогазова термінологія з погляду походження / М.Гінзбург, І. Корніловська, С. Левіна // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К. : КНЕУ, 2001. Вип. 4. С. 3739.
33. Гнатишена М. Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінології / М. Гнатишена, Т.Кияк. К. : «КМ Academia», 1996. 104 с.
34. Городенська К. Г. Префікси і префіксоїди в українській мові / К.Г.Городенська// Мовознавство. 1986. № 1. С. 3642.
35. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія : навч. посіб. / В.О.Горпинич. К. : Вища шк., 1999. 207 с.
36. Григорьев В. П. Так называемые интернациональные сложные слова в современном русском языке / В.П.Григорьев // Вопросы языкознания. 1959. № 1. С.6578.
37. Гринев С. В. Введение в терминоведение / Гринев С. В. М. : МГУ; МПУ, 1993. 309 с.
38. Гугунава Д. В. Особенности словотворчества в современной публицистике : уч.-метод. пособие / Д. В. Гугунава, Л. В. Первухина, Л.В.Рацибурская. Н.Новгород : Изд-во НГПХ, 2003. 56 с.
39. Гурко О. Явище запозичення у термінології графічного дизайну / Олена Гурко // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. Івано-Франківськ, 2007. Випуск 1518. С.653655.
40. Гущина Л. Н. Сравнительно-сопоставительный анализ медицинских терминов в области онкологии в русском и английском языках : дис. канд. филол. наук : 10.02.20 / Гущина Людмила Николаевна. М, 2003. 162 с.
41. Даниленко В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания / Даниленко В. П. М. : Наука, 1977. 246 с.
42. Дорошенко С. Формування та розвиток української термінології нафтогазової промисловості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / С.Дорошенко. К., 2004. 21 с.
43. Дудина М. А. Омонимия препозитивных морфем : дис. канд. филол. наук : 10.02.05 / Дудина Мария Альбертовна. М., 2003. 162 с.
44. Д’яков А. С. Основи термінотворення. Семантичні та соціологічні аспекти / Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. К. : KM Akademia, 2000. 216 с.
45. Егоров Г.Г. Значение производного слова и семантика словообразовательного гнезда / Г. Г.Егоров // Словообразовательные единицы их семантика и взаимодействие : сб. науч. тр. / Тадж. гос. ун-т им. В. И. Ленина ; Отв. ред. А. А. Горбачевский. Душанбе, 1986. С.1418.
46. Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка : пер. с англ. / Луи Ельмслев ; сост. В. Д. Мазо. М. : URSS, 2006. 246 c. (Лингвистическое наследие XX века).
47. Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен. М. : Изд-во иностр. лит., 1958. 404 с.
48. Ємельянова Є. Особливості термінотворення від основ французького походження в сучасній українській сільськогосподарській термінології / Євгенія Ємельянова // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. Івано-Франківськ, 2007. Випуск 1518. С. 662665.
49. Журек М. Словообразовательные синонимы в сфере наименований лица в современном русском языке: дис. д-ра филол. наук : 10.02.01 / Журек Мария. М., 1997. 307с.
50. Земская Е. А. Словообразование как деятельность / Земская Е. А. ; Ин-т рус. яз. РАН. М. : Наука, 1992. 221 с.
51. Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование : учеб.пособие для студ. пед.ин-тов по специальности № 2101 «Русскийязык и литература» / Земская Е. А. М. : Просвещение, 1973. 304с.
52. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / [Белодед И. К., Акуленко В. В., Праур А. и др.]. Х. : Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1980. 208 с.
53. Каде Т.Х. Потенциал русского языка / Т. Х. Каде. Краснодар : Кубанск. гос. ун-т, 1997. 250 с.
54. Каде Т.Х. Потенциал русского языка / Т. Х. Каде // Синтактика. Семантика. Прагматика. Патры; Краснодар : Кубанск. гос. ун-т, 1996. С.2537.
55. Каде Т. Х. Словообразовательный потенциал суффиксальных типов русских существительных / Т. Х. Каде. Майкоп : Адыгейск. респ. кн. изд., 1993. 166 с.
56. Калашник В. Еволюція впливу російської і англійської мов на розвиток української науково-технічної термінології в умовах глобалізації економіки та інтернаціоналізації науки // Вісник: Проблеми української термінології / Львівська політехніка, 2000. № 402 : матеріали 6‑ї Міжнар. наук. конф. С. 131132.
57. Канделаки Т.Л. Об одном типе словаря международных терминоэлементов / Т. Л.Канделаки // Филологические науки. 1967. №2 (38). С. 3749.
58. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность терминов / Т.Л.Канделаки. М. : Наука, 1977. 167 с.
59. Карпиловская Е.А. Суффиксализация конечных основ заимствованных композитов в современном украинском языке / Е. А.Карпиловская // Восточно-украинский лингвистический сборник : сб. науч. тр. / Редкол. Е.С.Отин (отв. ред.) и др. Донецк, 1999. Вып. 5. С. 257269.
60. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови : будова та реалізація : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Є.А.Карпіловська. К., 2000. 40 с.
61. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови : будова та реалізація / Карпіловська Є.А. К. : Наук. думка, 1999. 287с.
62. Качкина Г.С. К проблеме значения морфемы / Качкина Г.С. Л. : Ленинград. гос. пед. ин-т им. А. И.Герцена, 1963. 60 с.
63. Киселева О. Н. О мотивировочных моделях как единицах семантических структур в словообразовании / О.Н.Киселева // Вопросы словообразования в индоевропейских языках (семантический аспект) : сб.ст. / Том. гос. ун-т. Томск, 1983. С. 4051.
64. Кислюк Л. Нові англійські запозичення і термінологія / Лариса Кислюк // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К. : КНЕУ, 2001. Вип. 4. С. 5153.
65. Кислюк Л. Функціонування та словотвірний потенціал неозапозичень у сучасній українській мові / Лариса Кислюк // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. Івано-Франківськ, 2007. Вип. 1518. С. 228231.
66. Кияк Т. Р. До питання про «своє» та «чуже» в українській термінології / Т.Р.Кияк // Мовознавство. 1994. № 1. С. 2225.
67. Кияк Т. Р. Лингвистические аспекты терминоведения : учеб. пособие / Кияк Т. Р.; М‑во высш. и сред. спец. образования УССР, Учеб-метод. каб. по высш. образованию. К. : УМКВО, 1989. 103, [1] с.
68. Клименко Н. Грецькі основи в процесах словотворення сучасної української мови / Ніна Клименко // Граматика слова і граматика мови : зб.наук. праць, присвячений ювілею доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, завідувача відділу граматики та історії української мови Інституту української мови НАН України І. Р. Вихованця / Уклад. Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. Донецьк : ДонНУ, 2005. 272 с. С. 254268.
69. Клименко Н. Ф. Двоїстість одиниць морфемної підсистеми мови як мовна ознака її плинної рівноваги / Клименко Н. Ф. // Актуальні питання українського словотвору. Івано-Франківськ, 1995. С. 78.
70. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові / Клименко Н.Ф. К. : Наук. думка, 1984. 251с.
71. Клименко Н.Ф. Як народжується слово : наук.-попул. вид. / КлименкоН.Ф. К. : Рад. шк., 1991. 288 с.
72. Клычева Г. В. Ресурсы терминообразовательного потенциала юриспруденции : дис. канд. филол. наук : 10.02.20 / Клычева Татьяна Михайловна. Краснодар, 1999. 123 с.
73. Ковалик І. І. Про деякі питання слов’янського словотвору / Ковалик І.І. К. : Вид-во АН УРСР, 1958. 24 с.
74. Козак Л. Вживання іншомовних слів в українській електротехнічній термінології / Л.Козак // Вісник: Проблеми української термінології / Львівська політехніка, 2000. № 402 : матеріали 6‑ї Міжнар. наук. конф.С. 264265.
75. Козак Л. Запозичення як складова частина української технічної термінології / Людмила Козак // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К. : КНЕУ, 2007. Вип. 7. С.6365.
76. Копосова Н. А. Структура слова и орфография русского языка: учеб. пособие / Копосова Н. А., Николаев Г. А. Казань : Изд-во КГУ, 1993. 147 с.
77. Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові : моногр. / Ірина Кочан. Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. 519 с.
78. КочанІ. Творення термінів з міжнародними компонентами / Ірина Кочан // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К. : КНЕУ 2005. Вип. 6. С.4853.
79. Кронгауз М. А. Семантика : учебник для вузов / Кронгауз М.А. М. : Рос.гос. гуманит. ун-т, 2001. 399 с.
80. Крыжановская А. В. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / А. В.Крыжановская, Л. А. Симоненко / АН УССР, Ин-т языковедения им. А. А. Потебни. К. : Наук. думка, 1987. 164с.
81. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке / КрысинЛ.П. М. : Наука, 1968. 208 с.
82. Крысин Л.П. О причинах лексических заимствований / Л. П. Крысин // Русский язык в школе. 1965. № 3. С. 1115.
83. Крысин Л.П.Толковый словарь иноязычных слов / Л. П.Крысин. М. : Эксмо, 2005. 944 с. (Библиотека словарей).
84. Ктитарова Н. Формування і розвиток металургійної термінології в Украї